ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Превенар 20
вакцина пневмококова полісахаридна кон’югована (20-валентна, адсорбована)
Prevenar 20
рneumococcal polysaccharide conjugate vaccine (20-valent, adsorbed)
Склад:
діючі речовини: пневмококові полісахариди серотипів 1, 3, 4, 5, 6A, 6B, 7F, 8, 9V, 10А, 11А, 12F, 14, 15B, 18C, 19A, 19F, 22F, 23F, 33F кон’югованих з білком носієм CRM197;
1 доза (0,5 мл) містить: по 2,2 мкг пневмококових полісахаридів серотипів 11,2, 31,2, 41,2, 51,2, 6A1,2, 7F1,2, 81,2, 9V1,2, 10А1,2, 11А1,2, 12F1,2, 141,2, 15B1,2, 18C1,2, 19A1,2, 19F1,2, 22F1,2, 23F1,2, 33F1,2 та 4,4 мкг пневмококового полісахариду серотипу 6B1,2;
допоміжні речовини: фосфат алюмінію, кислота бурштинова, натрію хлорид, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.
1Кон’югований з білком-носієм CRM197 (приблизно 51 мкг на дозу)
2Адсорбований на фосфаті алюмінію (0,125 мг алюмінію на дозу)
Лікарська форма. Суспензія для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: гомогенна біла суспензія.
Фармакотерапевтична група. Вакцини. Бактеріальні вакцини. Пневмококові вакцини. Пневмококовий очищений кон’югований полісахаридний антиген. Код АТХ J07A L02.
Імунологічні і біологічні властивості
Фармакодинаміка
Механізм дії
Імунні відповіді у дітей та дорослих після контакту з Streptococcus pneumoniae або після вакцинації для профілактики від пневмококової інфекції можна визначити за допомогою вимірювання концентрації IgG або опсоно-фагоцитарної активності (ОФА). ОФА є показником функціональної активності антитіл і вважається важливим імунологічним сурогатним показником захисту від пневмококової інфекції у дорослих. Для клінічної оцінки пневмококових кон’югованих вакцин у дітей використовуються множинні критерії імуногенності, в тому числі частка вакцинованих дітей, у яких рівень серотип-специфічних антитіл IgG відповідає ≥ 0,35 мкг/мл і визначається за допомогою імуноферментного аналізу ВООЗ або еквівалентного показника, специфічного для даного аналізу.
Серотип-специфічні імунні відповіді, які корелюють з індивідуальним захистом від пневмококової інфекції, не були чітко визначені.
Клінічна ефективність
Дослідження ефективності вакцини Превенар 20 не проводилися.
Клінічні дослідження імуногенності вакцини Превенар 20 у немовлят, дітей та підлітків
Імуногенність оцінювали за показниками серотип-специфічної відповіді IgG (частки учасників, у яких рівень серотип-специфічних антитіл IgG відповідає ≥ 0,35 мкг/мл, або еквівалентного показника, специфічного для даного аналізу) та середніх геометричних концентрацій (СГК) IgG через 1 місяць після курсу первинної імунізації та через 1 місяць після введення дози для дітей молодшого віку. Показники геометричного середнього титрів (ГСТ) ОФА також вимірювали через 1 місяць після курсу первинної імунізації та після введення дози для дітей молодшого віку. Попередньо визначена за допомогою імуноферментного аналізу ВООЗ концентрація, що відповідає 0,35 мкг/мл (або еквівалентний показник, специфічний для даного аналізу, з пороговим значенням), застосовується лише на рівні групи пацієнтів і не може використовуватись для прогнозування індивідуального або серотип‑специфічного захисту від ІПІ. Не існує корелята захисту від пневмонії та гострого середнього отиту .
У двох клінічних дослідженнях фази 3 (дослідження 1011 та 1012) та одному клінічному дослідженні фази 2 (дослідження 1003) оцінювали імуногенність лікарського засобу Превенар 20 у немовлят при проведенні тридозового або чотиридозового курсу вакцинації. В одному дослідженні фази 3 (дослідження 1014) з участю дітей віком від 15 місяців до
18 років оцінювали застосування разової дози лікарського засобу Превенар 20.
Імунні відповіді після 3 або 4 доз у межах чотиридозового курсу вакцинації немовлят
У дослідженні 1011, проведеному в США та Пуерто-Ріко, 1991 здорове немовля віком
2 місяці (від ≥ 42 до ≤ 98 днів) на момент надання згоди та народжене в термін від > 36 тижнів вагітності було рандомізоване у співвідношенні 1:1 та отримало вакцину Превенар 20 або Превенар® 13 у віці приблизно 2, 4, 6 та 12–15 місяців. Учасники також отримали інші педіатричні вакцини, включаючи комбіновану вакцину для профілактики дифтерії, правця, кашлюку (ацелюлярний компонент), гепатиту В (рДНК), поліомієліту (інактивована) та кон’юговану вакцину для профілактики гемофільної інфекції типу b (адсорбовану) з усіма
трьома дозами, а також комбіновану вакцину для профілактики кору, паротиту, краснухи та вакцину проти вітряної віспи з дозою для дітей молодшого віку. У дослідженні було дозволено одночасне застосування вакцин для профілактики ротавірусної інфекції та грипу.
Через місяць після введення третьої дози немовлятам для різниці в частці учасників із попередньо визначеними серотип-специфічними концентраціями IgG (з критерієм НМЕ
10 %) була досягнута не менша ефективність (НМЕ) для 9 з 13 серотипів, за винятком
4 серотипів (серотипи 3, 4, 9V та 23F). Шість із 7 додаткових серотипів також відповідали критерію не меншої ефективності порівняно з найнижчим результатом для серотипу вакцини в групі Превенар® 13 (за винятком серотипу 3); серотип 12F не відповідав статистичному критерію не меншої ефективності. Значення СГК IgG через 1 місяць після введення 3 дози лікарського засобу Превенар 20 свідчили про не меншу ефективність (з критерієм НМЕ 0,5 для середнього геометричного співвідношення (СГС) IgG), ніж показники в групі учасників, яким вводили Превенар® 13, для всіх 13 серотипів, що збігалися. Критерію НМЕ також відповідали 7 додаткових серотипів з найнижчими показниками СГК IgG (за винятком серотипу 3) серед серотипів вакцин у групі учасників, яким вводили Превенар® 13.
Рівні антитіл для всіх 7 додаткових серотипів були значно вищими, ніж для відповідного серотипу в групі учасників, яким вводили Превенар® 13.
Через місяць після введення дози дітям молодшого віку критерій НМЕ було досягнуто для СГК IgG (критерій НМЕ становив 0,5 для СГС IgG) для всіх 13 серотипів, що збіглися. Критерію НМЕ також відповідали 7 додаткових серотипів із найнижчими показниками СГК IgG (за винятком серотипу 3) серед серотипів вакцин у групі учасників, яким вводили Превенар® 13. Хоча для цієї кінцевої точки формально не проводилося тестування на досягнення не меншої ефективності, спостережувані різниці (Превенар 20 — Превенар® 13) у частці учасників із попередньо зазначеними серотип-специфічними концентраціями IgG через 1 місяць після застосування дози 4 були вищими за –10 % для всіх 13 спільних серотипів, за винятком серотипу 3 (–16,4 %, ДІ –21,0 %, –11,8 %). Через 1 місяць після застосування дози 4 спостережувані різниці у частці учасників із попередньо зазначеними серотип-специфічними концентраціями IgG для 7 додаткових серотипів становили від –
11,5 % (серотип 12F) до 1,8 % (серотипи 15B, 22F і 33F).
ГСТ ОФА для 13 спільних серотипів у групі учасників, яким вводили Превенар 20, були загалом аналогічними значенням ГСТ ОФА у групі учасників, яким вводили Превенар 13, через 1 місяць після застосування третьої дози для немовлят, і дещо нижчими, ніж у групі учасників, яким вводили Превенар® 13 для більшості серотипів після введення дози для дітей молодшого віку. Існує варіабельність даних ОФА через невеликий розмір вибірки, а інтерпретація клінічної значущості дещо нижчих показників ГСТ ОФА невідома. Спостережувані показники ГСТ ОФА для 7 додаткових серотипів були значно вищими в групі учасників, яким вводили Превенар 20, ніж у групі учасників, яким вводили Превенар® 13. Імунна відповідь на Превенар 20 після введення дози для дітей молодшого віку також демонструє підвищення концентрації IgG та показників ГСТ ОФА, що вказує на те, що вторинна відповідь була спричинена 3 дозами вакцини для немовлят.
Імунна відповідь на пневмококові антитіла IgG після 2 та 3 доз в межах тридозового курсу вакцинації
У дослідженні 1012 1204 немовляти віком 2 місяці (від ≥ 42 до ≤ 112 днів) на момент надання згоди та народжені в термін > 36 тижнів вагітності були рандомізовані у співвідношенні 1:1 та отримали вакцину Превенар 20 або Превенар® 13. Першу дозу вводили при включенні в дослідження, другу — приблизно через 2 місяці, а третю — у віці від 11 до 12 місяців.
Через місяць після введення 2 доз для немовлят спостережувані показники СГК IgG для
9 з 13 спільних серотипів вказували на не меншу ефективність у групі учасників, які отримували Превенар® 13, а 4 з 13 спільних серотипів (6A, 6B, 9V і 23F) не відповідали
двократному статистичному критерію не меншої ефективності. Беручи до уваги 10 % різницю критерію не меншої ефективності, частка учасників із зазначеними серотип-специфічними концентраціями IgG через 1 місяць після застосування дози 2 лікарського засобу Превенар 20 для 4 із 13 спільних серотипів вказувала на не меншу ефективність, ніж у групі учасників, яким вводили лікарський засіб Превенар® 13; тоді як 9 із 13 спільних серотипів (1, 3, 4, 5, 6A, 6B, 9V, 18C і 23F) не відповідали критерію не меншої ефективності.
Імунна відповідь на додаткові 7 серотипів після застосування лікарського засобу Превенар 20 свідчила про його не меншу ефективність порівняно з найнижчим показником СГК IgG серед 13 серотипів (серотип 6B) у випадку застосування Превенар® 13. Що стосується семи додаткових серотипів, то частки учасників із зазначеними серотип-специфічними концентраціями IgG через 1 місяць після прийому дози 2 вакцини Превенар 20 для п’яти із
семи додаткових серотипів свідчили про не меншу ефективність порівняно з серотипом із найменшою часткою поміж 13 серотипів (серотип 6B) у групі учасників, яким вводили Превенар® 13, тоді як серотипи 10A та 12F не відповідали статистичному критерію не меншої ефективності. Клінічна значущість цих результатів невідома. Крім того, показники СГК IgG після введення двох доз для немовлят для 7 додаткових серотипів були вищими порівняно з СГК IgG для відповідних серотипів у групі учасників, яким вводили Превенар® 13. Через місяць після третьої (для дітей молодшого віку) дози лікарського засобу Превенар 20 спостережувані показники СГК IgG вказували на не меншу ефективність, ніж у групі учасників, які отримували Превенар® 13, для 12 з 13 спільних серотипів, окрім серотипу 6B, а всі 7 додаткових серотипів вказували на не меншу ефективність порівняно з найнижчим показником СГК IgG у групі учасників, які отримували Превенар® 13. Крім того, показники СГК IgG після введення дози для дітей молодшого віку для 7 додаткових серотипів були вищими порівняно з СГК IgG для відповідних серотипів у групі учасників, яким вводили Превенар® 13.
За показниками ГСТ ОФА функціональні відповіді для 13 спільних серотипів через 1 місяць після введення другої дози для немовлят та через 1 місяць після введення дози для дітей молодшого віку в групі учасників, яким вводили Превенар 20, були загалом подібними до показників ГСТ ОФА для більшості серотипів у групі учасників, яким вводили Превенар® 13, а для 7 додаткових серотипів показники ГСТ ОФА в обох часових точках були значно вищими в групі учасників, яким вводили Превенар 20, ніж в групі учасників, яким вводили Превенар® 13. Збільшення відповіді антитіл IgG та OФA після введення дози 2 лікарського засобу Превенар 20 до дози 3 спостерігалося для всіх 20 серотипів, включаючи ті, які не відповідали критерію не меншої ефективності, що свідчить про імунологічну пам’ять.
Діти віком від 12 місяців до 18 років (дослідження 1027 та 1014)
Діти віком від 12 місяців до 24 місяців, раніше вакциновані Превенар® 13 (Дослідження 1027)
У багатоцентровому рандомізованому, частково подвійно сліпому дослідженні (дослідження 1027) було включено 356 учасників віком від 12 місяців до 24 місяців, які раніше отримали дві дози для новонароджених Превенар® 13, та були рандомізовані для отримання однієї або двох доз Превенар 20 для дітей раннього віку або однієї дози Превенар® 13 (контрольна група). У групі, що отримувала дві дози Превенар 20, другу дозу вводили приблизно через
2 місяці після застосування першої.
IgG-імунна відповідь на 13 відповідних серотипів спостерігалася після однієї або двох доз Превенар 20, при цьому спостережувані СГК IgG були чисельно вищими для більшості з
13 відповідних серотипів після однієї дози Превенар 20, ніж після двох доз Превенар 20. Спостережувані СГК IgG через 1 місяць після останньої вакцинації для 13 відповідних серотипів були нижчими після однієї або двох доз Превенар 20, ніж після однієї дози Превенар® 13.
IgG-імунна відповідь на всі 7 додаткових серотипів спостерігалася після однієї або двох доз Превенар 20, при цьому чисельно вищі IgG-відповіді спостерігалися після двох доз Превенар 20, ніж після однієї дози. Спостережувані СГК IgG для всіх 7 додаткових серотипів (не охоплених Превенар® 13) були низькими через 1 місяць після однієї дози Превенар® 13 для дітей раннього віку.
OФA-відповіді були виявлені для всіх 20 серотипів з аналогічними тенденціями, як описано вище для СГК IgG.
Діти та підлітки віком від 15 місяців до 18 років (дослідження 1014)
У багатоцентровому непорівняльному дослідженні (дослідження 1014) учасники були розподілені за віковими групами (приблизно 200 учасників у групі) для отримання разової дози вакцини Превенар 20, як описано нижче.
Діти віком від 15 місяців до 24 місяців, раніше вакциновані із застосуванням Превенар® 13
У вікову групу від 15 до 24 місяців розподілили учасників, які раніше отримали 3 або 4 дози вакцини Превенар® 13. Підвищення концентрації IgG через 1 місяць після введення Превенар 20 порівняно з цим показником до вакцинації спостерігалося для всіх 20 серотипів вакцини. Спостережувана кратність збільшення середніх геометричних IgG (КЗСГ) для 7 додаткових серотипів становила від 27,9 до 1847,7.
Діти віком від 24 місяців до 5 років, раніше вакциновані із застосуванням Превенар® 13
У вікову групу від 24 місяців до 5 років розподілили учасників, які раніше отримали 3 або
4 дози Превенар® 13. Підвищення концентрації IgG через 1 місяць після введення лікарського засобу Превенар 20 порівняно з цим показником до вакцинації спостерігалося для всіх
20 серотипів вакцини. Спостережувані показники КЗСГ IgG для семи додаткових серотипів становили від 36,6 до 796,2. Показник від 71,2 % до 94,6 % свідчив про більш ніж
≥ чотирикратне зростання титрів OФA для 7 додаткових серотипів.
Діти та підлітки віком від 5 до 18 років, раніше вакциновані або не вакциновані із застосуванням Превенар® 13
В учасників віком від 5 до 10 років та від 10 до 18 років, незалежно від попередньої вакцинації із застосуванням Превенар® 13. Превенар 20, спричиняв стійку імунну відповідь з боку IgG та ОФА до 20 серотипів вакцини після застосування однієї дози в учасників віком від 5 до 18 років. Показники КЗСГ ОФА становили від 11,5 до 499,0 для 7 додаткових серотипів, а збільшення ГСТ ОФА спостерігалося для всіх 20 серотипів вакцин.
Недоношені немовлята
Дані щодо імуногенності лікарського засобу Превенар 20 у недоношених новонароджених відсутні. Досвід застосування лікарських засобів Превенар та Превенар® 13 свідчить про те, що у недоношених немовлят імунна відповідь присутня, проте вона може бути нижчою, ніж у доношених немовлят. Безпечність і переносимість лікарського засобу Превенар 20 оцінювали в дослідженні фази 3 (дослідження 1013), яке включало 111 пізніх недоношених немовлят (новонароджені з гестаційним віком від 34 до менш ніж 37 тижнів) у загальній групі учасників дослідження. Учасники були рандомізовані для отримання 4-дозового курсу вакцинації із застосуванням Превенар 20 (N = 77) або Превенар® 13 (N = 34).
Клінічні дослідження вакцини Превенар 20 з участю дорослих
Три клінічні дослідження фази 3, B7471006, B7471007 та B7471008 (дослідження 1006, дослідження 1007 та дослідження 1008), були проведені у США та Швеції з метою оцінки імуногенності лікарського засобу Превенар 20 у різних вікових групах дорослих та в учасників, які раніше не були вакциновані проти пневмококової інфекції, або були вакциновані із застосуванням лікарського засобу Превенар® 13, 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини (Pneumovax 23 (PPSV23)), або обох.
У кожному дослідженні брали участь здорові учасники або учасники з нормальним імунітетом і стабільними основними захворюваннями, у тому числі хронічними серцево-судинними захворюваннями, хронічними захворюваннями легень, порушеннями з боку нирок, цукровим діабетом, хронічними захворюваннями печінки, а також зі станами та поведінкою (наприклад, куріння), які, як відомо, підвищують ризик розвитку серйозної пневмококової пневмонії та ІПІ. В опорному дослідженні (дослідження 1007) ці фактори ризику були виявлені у 34 %, 32 % і 26 % учасників віком від 60 років, 50–59 років і 18–49 років відповідно. Стабільне супутнє захворювання визначалось як стан здоров’я, що не потребував суттєвих змін у терапії протягом 6 тижнів (тобто переходу до нової категорії терапії у зв’язку з погіршенням перебігу захворювання) або будь-якої госпіталізації з приводу погіршення перебігу захворювання протягом 12 тижнів до отримання досліджуваної вакцини.
У кожному дослідженні імунні відповіді, спричинені лікарським засобом Превенар 20 та контрольними пневмококовими вакцинами, визначали за допомогою аналізу опсоно-фагоцитарної активності (ОФА). Аналізи ОФА вимірюють рівні функціональних антитіл до S. pneumoniae.
Порівняння імунних відповідей на Превенар 20 та імунних відповідей на Превенар® 13 та PPSV23
1 місяць). Учасники віком від 18 до 49 років та від 50 до 59 років були рандомізовані у співвідношенні 3:1; вони отримували дозу Превенар 20 (від 18 до 49 років: n = 335; від 50 до 59 років: n = 334) або Превенар® 13 (від 18 до 49 років: n = 112; від 50 до 59 років: n = 111).
Серотип-специфічні ГСТ ОФА вимірювали перед першою вакцинацією та через 1 місяць після кожної вакцинації. Не меншу ефективність імунних відповідей, ГСТ ОФА через
1 місяць після вакцинації із застосуванням Превенар 20 порівняно з контрольною вакциною для даного серотипу визнавали, якщо нижня межа двостороннього 95 % ДІ для співвідношення ГСТ (Превенар 20/Превенар® 13; Превенар 20/PPSV23) для даного серотипу була більшою за 0,5.
Через 1 місяць після вакцинації в учасників віком від 60 років імунна відповідь на всі 13 спільних серотипів, спричинена лікарським засобом Превенар 20, свідчила про не меншу ефективність порівняно з імунною відповіддю на Превенар® 13 для аналогічних серотипів. Загалом, порівняно з Превенар® 13 при застосуванні вакцини Превенар 20 проти спільних серотипів спостерігалися нижчі середні геометричні титри, однак клінічна значущість цих результатів невідома.
Через 1 місяць після вакцинації імунні відповіді, спричинені лікарським засобом Превенар 20 на 6/7 додаткових серотипів, свідчили про не меншу ефективність лікарського засобу порівняно з імунними реакціями, спричиненими лікарським засобом PPSV23 на аналогічні серотипи. Відповідь на серотип 8 не відповідає попередньо визначеному статистичному критерію не меншої ефективності (нижня межа двостороннього 95 % ДІ для співвідношення ГСТ становить 0,49 замість > 0,50). Клінічна значущість результатів цього спостереження невідома. Підтверджувальні аналізи для інших кінцевих точок серотипу 8 у групі учасників, яким вводили Превенар 20, продемонстрували сприятливі результати. Серед них показник КЗСГ, який становив 22,1 у період до та приблизно через 1 місяць після вакцинації; у 77,8 % учасників встановлено ≥ 4‑кратне зростання титрів OФA в період до та приблизно через
1 місяць після вакцинації; у 92,9 % учасників титри OФA досягли значення ≥ НМКВ через
1 місяць після вакцинації.
Імуногенність в учасників віком від 18 до 59 років
У дослідженні 1007 учасники віком від 50 до 59 років та учасники віком від 18 до 49 років були рандомізовані (у співвідношенні 3:1) для отримання 1 щеплення із застосуванням Превенар 20 або Превенар® 13. Серотип‑специфічні ГСТ ОФА вимірювали до та через
1 місяць після вакцинації. При застосуванні обох вакцин у молодших учасників спостерігалася вища імунна відповідь порівняно з учасниками старшого віку. Аналіз не меншої ефективності вакцини Превенар 20 проводили у молодшій віковій групі порівняно із застосуванням Превенар 20 в учасників віком від 60 до 64 років для кожного серотипу з метою підтвердження показань для дорослих осіб віком від 18 до 49 років та від 50 до
59 років. Не меншу ефективність визнавали, якщо нижня межа двостороннього 95 % ДІ для співвідношення ГСТ (застосування лікарського засобу Превенар 20 в учасників віком від
18 до 49 років / від 60 до 64 років та від 50 до 59 років / від 60 до 64 років) для кожного з
20 серотипів становила > 0,5. Через 1 місяць після вакцинації лікарський засіб Превенар 20 спричиняв імунні відповіді на всі 20 серотипів вакцини у двох молодших вікових групах з не меншою ефективністю, ніж відповіді в учасників віком від 60 до 64 років.
Хоча у межах дослідження попередньо не планувалося використовувати апостеріорний описовий аналіз як метод активного контролю для оцінки імуногенності, він показав загалом нижчі показники ГСТ ОФА для спільних серотипів в учасників віком від 18 до 59 років через 1 місяць після застосування вакцини Превенар 20 порівняно з Превенар® 13, однак клінічна значущість цих результатів невідома.
Як зазначалося вище, в це дослідження були включені особи з факторами ризику. Загалом, в учасників з факторами ризику у всіх досліджуваних вікових групах спостерігалася нижча імунна відповідь порівняно з учасниками без факторів ризику. Клінічна значущість результатів цього спостереження невідома.
Імуногенність Превенар 20 у дорослих, раніше вакцинованих пневмококовою вакциною
У рандомізованому відкритому клінічному дослідженні фази 3 (дослідження 1006) описували імунні відповіді на лікарський засіб Превенар 20 в учасників віком від 65 років, які раніше отримували вакцину PPSV23, Превенар® 13 або Превенар® 13 з подальшим застосуванням PPSV23. Учасники, яким раніше вводили Превенар® 13 (тільки Превенар® 13 або з подальшим застосуванням лікарського засобу PPSV23), були включені в дослідження в центрах, розташованих у США, тоді як учасники, які раніше отримували тільки лікарський засіб PPSV23, також були включені в дослідження в центрах, розташованих у Швеції (35,5 % у цій категорії).
В учасників віком від 65 років, які раніше отримували пневмококову вакцину, Превенар 20 викликав імунну відповідь на всі 20 серотипів вакцини. Імунна відповідь в учасників, які раніше були вакциновані із застосуванням лікарського засобу PPSV23, була нижчою в обох групах.
Імунна відповідь в особливих групах пацієнтів
Особи з описаними нижче станами мають підвищений ризик розвитку пневмококової інфекції.
Дослідження лікарського засобу Превенар 20 не проводили з участю пацієнтів із СКА (серповидноклітинною анемією), ВІЛ та ТГСК (трансплантацією гемопоетичних стовбурових клітин).
Доступні дані щодо застосування Превенар® 13 (пневмококової кон’югованої вакцини, що складається з 13 полісахаридних кон’югатів, які також входять до складу лікарського засобу Превенар 20) у клінічних дослідженнях з участю дітей та дорослих з підвищеним ризиком пневмококової інфекції, включаючи дітей з ослабленим імунітетом та дорослих з ВІЛ-інфекцією або ТГСК, а також дітей із СКА.
У здорових учасників або учасників зі стабільними хронічними захворюваннями, що не впливають на імунітет, у всіх проаналізованих вікових групах спостерігалася нижча імунна відповідь на Превенар 20 порівняно з Превенар® 13, незважаючи на досягнення попередньо визначених меж не меншої ефективності. Клінічна значущість результатів цього спостереження невідома.
Серповидноклітинна анемія (СКА)
У відкритому непорівняльному дослідженні 2 доз вакцини Превенар® 13, які вводили з інтервалом 6 місяців, брали участь 158 дітей і підлітків віком від ≥ 6 до < 18 років із СКА, які були раніше вакциновані однією або кількома дозами 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини щонайменше за 6 місяців до включення в дослідження. Після першої вакцинації Превенар® 13 індукував рівні антитіл, вимірювані як СГК IgG, так і ГСТ ОФА, які були статистично значущо вищими за рівні, що спостерігалися до вакцинації. Після введення другої дози імунна відповідь була порівнюваною з відповіддю, зафіксованою після введення першої дози. Через 1 рік після введення другої дози рівні антитіл, які вимірювалися за СГК IgG і ГСТ ОФР, були вищими за рівні до введення першої дози лікарського засобу Превенар® 13, за винятком СГК IgG для серотипів 3 та 5, які були чисельно подібними.
ВІЛ-інфекція
Діти та дорослі, які раніше не були вакциновані пневмококовою вакциною
У дослідженні 6115A1-3002 (B1851021) взяли участь 151 учасник віком від 6 до < 18 років та 152 учасники віком ≥ 18 років, інфіковані ВІЛ (CD4 ≥ 200 клітин/мкл, вірусне навантаження < 50 000 копій/мл та без активної хвороби, пов’язаної з синдромом набутого імунодефіциту [СНІД]), які раніше не отримували пневмококову вакцину, були включені в дослідження для отримання 3 доз лікарського засобу Превенар® 13. Відповідно до загальних рекомендацій, у подальшому було введено одну дозу PPSV23. Вакцини вводили з інтервалом в 1 місяць. Імунні відповіді оцінювали у 128–133 учасників віком від 6 до < 18 років та у 131–137 учасників віком ≥ 18 років приблизно через 1 місяць після введення кожної дози вакцини. Після введення першої дози вакцини Превенар® 13 рівні антитіл, які вимірювалися за СГК IgG і ГСТ ОФА, були статистично значущо вищими за рівні, які спостерігалися до вакцинації. Після введення другої та третьої дози вакцини Превенар® 13 імунна відповідь була подібною до відповіді після введення першої дози або вищою за неї.
Дорослі, раніше вакциновані PPSV23
У дослідженні 6115A1-3017 (B1851028) імунні відповіді оцінювали у 329 ВІЛ-інфікованих учасників віком ≥ 18 років (кількість CD4+Т-клітин ≥ 200 клітин/мкл і вірусне навантаження < 50 000 копій/мл), яким раніше вводили вакцину PPSV23 щонайменше за 6 місяців до включення в дослідження. Учасники отримували 3 дози вакцини Превенар® 13: під час включення в дослідження, через 6 місяців і через 12 місяців після введення першої дози вакцини Превенар® 13. Після першої вакцинації Превенар® 13 індукував рівні антитіл, вимірювані як СГК IgG, так і ГСТ ОФА, які були статистично значущо вищими за рівні, що спостерігалися до вакцинації. Після введення другої та третьої доз лікарського засобу Превенар® 13 імунна відповідь була порівнюваною з відповіддю після введення першої дози або вищою за неї. Учасники, які раніше отримали 2 або більше доз препарату PPSV23, продемонстрували подібну імунну відповідь порівняно з учасниками, які раніше отримали одну дозу лікарського засобу.
Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК)
У дослідженні 6115A1-3003 (B1851022) 61 учасник віком від 2 до < 18 років та 190 учасників віком ≥ 18 років, яким провели алогенну ТГСК, були залучені в дослідження для отримання 3 доз лікарського засобу Превенар® 13 з інтервалом між дозами щонайменше 1 місяць. Першу дозу вводили через 3–6 місяців після ТГСК. Четверту (бустерну) дозу лікарського засобу Превенар® 13 вводили через 6 місяців після введення третьої дози. Згідно із загальними рекомендаціями, через 1 місяць після введення четвертої дози Превенар® 13 вони отримували разову дозу лікарського засобу PPSV23. Імунні відповіді оцінювали за СГК IgG 41–52 учасників віком від 2 до < 18 років та у 127–159 учасників віком ≥ 18 років приблизно через 1 місяць після вакцинації. Після введення кожної дози Превенар® 13 спричиняв підвищення рівнів антитіл. Імунна відповідь після четвертої дози вакцини Превенар® 13 була значно вищою для всіх серотипів порівняно з відповіддю після третьої дози, за винятком серотипу 3 у групі учасників віком від 2 до < 18 років. Загалом, учасники віком від 2 до < 18 років мали вищі серотип‑специфічні імунні відповіді порівняно з учасниками віком ≥ 18 років.
Це дослідження продемонструвало, що концентрації IgG у сироватці крові при введенні 4 доз вакцини Превенар® 13 були подібними до тих, які спостерігалися при введенні однієї дози лікарського засобу здоровим учасникам тієї ж вікової групи.
Інвазивна пневмококова інфекція (ІПІ)
Ефективність вакцини Превенар® 13 у профілактиці ІПІ, спричиненої вакцинними серотипами, оцінювали в дослідженні SpIDnet, багатонаціональному європейському проекті посиленого епіднагляду за ІПІ. На основі даних щодо застосування вакцини Превенар® 13, отриманих за 6 років (2012–2018 рр.) у 10 дослідницьких центрах, розташованих у
7 європейських країнах, ефективність проти ІПІ, спричиненої серотипами, що входять до складу вакцини, у дітей віком до 5 років, які отримали ≥ 1 дози лікарського засобу Превенар® 13, становила 84,2 % (95 % ДІ, 79,0‑88,1), а у дітей віком до 5 років, які пройшли весь курс вакцинації — 88,7 % (95 % ДІ, 81,7–92,7).
Фармакокінетика
Не застосовується.
Клінічні характеристики
Показання
Активна імунізація для профілактики інвазивних захворювань, пневмонії та гострого середнього отиту, спричинених Streptococcus pneumoniae, у дітей віком від 6 тижнів до
18 років.
Активна імунізація для профілактики інвазивних захворювань та пневмонії, спричинених Streptococcus pneumoniae, у дорослих осіб віком від 18 років.
Для отримання інформації щодо захисту від специфічних пневмококових серотипів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»)
Превенар 20 слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями.
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючих речовин, до будь-якої з допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад», або до дифтерійного анатоксину.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Різні ін’єкційні вакцини слід завжди вводити в різні ділянки тіла.
Не слід змішувати Превенар 20 з іншими вакцинами або лікарськими засобами в одному шприці.
Діти
Дітям віком від 6 тижнів до 5 років Превенар 20 можна вводити одночасно з будь-якими з наступних вакцинних антигенів, як у вигляді моновалентних, так і комбінованих вакцин: вакцина проти дифтерії, правця, кашлюку (з ацелюлярним компонентом), гепатиту В, гемофільної палички Haemophilus influenzae типу b, інактивована поліомієлітна вакцина, вакцина проти кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи. У клінічних дослідженнях, в яких було дозволено застосовувати вакцини для профілактики ротавірусної інфекції одночасно з Превенар 20, проблем з безпеки не виявлено.
Особи віком від 18 років
Превенар 20 можна застосовувати одночасно з вакциною проти сезонного грипу (чотиривалентною вакциною для профілактики грипу; з поверхневим антигеном, інактивованою, ад’ювантною). В особ із супутніми захворюваннями, пов’язаними з високим ризиком розвитку пневмококової інфекції, що становить загрозу для життя, вакцинацію чотиривалентною вакциною для профілактики грипу та лікарським засобом Превенар 20 можна проводити окремо (наприклад, з інтервалом приблизно в 4 тижні). У дорослих віком від 65 років, які брали участь у подвійному сліпому рандомізованому дослідженні (B7471004), імунна відповідь формально не вказувала на меншу ефективність, однак для всіх пневмококових серотипів, що входять до складу Превенар 20, при одночасному застосуванні з чотиривалентною вакциною проти сезонного грипу, з поверхневим антигеном, інактивованою, ад’ювантною) спостерігалися чисельно нижчі титри, ніж у випадку застосування лікарського засобу Превенар 20 окремо. Клінічна значущість цих результатів невідома.
Превенар 20 можна застосовувати одночасно з вакциною мРНК проти COVID-19 (модифікована нуклеозидами).
Дані щодо одночасного застосування лікарського засобу Превенар 20 з іншими вакцинами відсутні.
Особливості застосування
Превенар 20 не призначений для внутрішньосудинного введення.
Простежуваність
Задля оптимізації відстежуваності біологічних лікарських засобів потрібно точно вказувати в документації назву та номер серії лікарського засобу, що вводять.
Гіперчутливість
Як і у випадку з будь-якими ін’єкційними вакцинами, завжди слід бути готовими до надання належної медичної допомоги та нагляду в разі виникнення поодиноких анафілактичних реакцій після введення вакцини.
Супутнє захворювання
Якщо пацієнт страждає від гострого тяжкого фебрильного захворювання, вакцинацію слід відкласти. Однак наявність незначної інфекції, такої як застуда, не вимагає відкладання вакцинації.
Тромбоцитопенія та порушення згортання крові
В осіб із тромбоцитопенією та будь-якими порушеннями згортання крові вакцину слід застосовувати з обережністю, оскільки після внутрішньом’язового введення може виникнути кровотеча.
Перед внутрішньом’язовим введенням будь-якої вакцини пацієнтам із порушеннями згортання крові необхідно ретельно оцінювати ризик виникнення кровотечі, а підшкірне введення слід розглядати, якщо потенційна користь переважає ризики.
Захист від пневмококової інфекції
Вакцина Превенар 20 може захистити лише від серотипів Streptococcus pneumoniae, які входять до складу вакцини, і не захищає від інших мікроорганізмів, які спричиняють інвазивні інфекції, пневмонію або середній отит. Як будь-яка інша вакцина, Превенар 20 може не захистити від інвазивної пневмококової інфекції (ІПІ), пневмонії або середнього отиту всіх осіб, які отримують вакцину. Для отримання актуальної епідеміологічної інформації у країні проведення вакцинації слід звернутися до відповідної державної організації.
Особи з ослабленим імунітетом
Дані щодо безпеки та імуногенності вакцини Превенар 20 для груп пацієнтів з ослабленим імунітетом відсутні. Вакцинація повинна розглядатися в індивідуальному порядку.
Виходячи з досвіду застосування пневмококових вакцин, у деяких осіб зі зниженим імунітетом імунна відповідь на Превенар 20 може бути зниженою.
У пацієнтів з порушенням імунної реакції, зумовленим імуносупресивною терапією, генетичним дефектом, ВІЛ-інфекцією або з інших причин, вироблення антитіл у відповідь на активну імунізацію може бути зниженим. Клінічна значущість результатів цього спостереження невідома.
Дані щодо безпеки та імуногенності Превенар® 13 (пневмококова кон’югована вакцина, що складається з 13 полісахаридних кон’югатів, які також входять до складу лікарського засобу Превенар 20) доступні для осіб з ВІЛ-інфекцією, СКА або ТГСК (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодинаміка»). Превенар 20 слід застосовувати згідно з офіційними рекомендаціями.
У дорослих пацієнтів у всіх досліджуваних вікових групах формальні критерії не меншої ефективності були досягнуті, хоча при застосуванні Превенар 20 ГСТ для більшості серотипів були нижчими порівняно з Превенар® 13 (див. розділ «Фармакодинаміка»). У дітей середні геометричні концентрації (СГК) імуноглобуліну G (IgG) були нижчими для всіх спільних серотипів порівняно з вакциною Превенар® 13 (див. розділ «Фармакодинаміка»). Клінічне значення цих спостережень для осіб з ослабленим імунітетом невідоме.
Діти
Під час первинного курсу імунізації глибоко недоношених немовлят (народжених у термін 28 тижнів вагітності або раніше) та особливо тих, що мають незрілість дихальних шляхів в анамнезі, слід враховувати потенційний ризик розвитку апное та необхідність моніторингу дихання протягом 48–72 годин. Оскільки в цієї групи немовлят користь від вакцинації є значною, її не слід скасовувати або відкладати.
Допоміжна речовина
Лікарський засіб Превенар 20 містить 0,1 мг полісорбату 80 у кожній дозі 0,5 мл, що еквівалентно 0,2 мг/мл полісорбату 80. Полісорбат 80 може спричиняти реакції гіперчутливості.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто практично «не містить натрію».
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність
Дані щодо застосування вакцини Превенар 20 вагітним жінкам відсутні.
Результати досліджень на тваринах свідчать про відсутність прямого або опосередкованого несприятливого токсичного впливу на репродуктивну систему.
Застосування лікарського засобу Превенар 20 у період вагітності слід розглядати лише тоді, коли потенційна користь переважає будь-який потенційний ризик для матері та плода.
Годування груддю
Невідомо, чи проникає Превенар 20 у грудне молоко людини.
Репродуктивна функція
Дані щодо впливу вакцини Превенар 20 на репродуктивну функцію у людей відсутні. Результати досліджень на тваринах свідчать про відсутність прямого або опосередкованого шкідливого впливу на репродуктивну функцію жінок.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Превенар 20 має незначний вплив або взагалі не має впливу на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з механізмами. Однак деякі ефекти, вказані в розділі «Побічні реакції», можуть справляти тимчасовий вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.
Спосіб застосування та дози
При проведенні вакцинації на території України слід керуватися діючими наказами МОЗ України щодо схем імунізації та протипоказань.
Дози
Немовлятам, які отримали першу дозу вакцини Превенар 20, рекомендовано закінчити курс вакцинації вакциною Превенар 20.
Схема імунізації
Діти
Дані щодо застосування вакцини Превенар 20 немовлятам віком до 6 тижнів, недоношеним, старшим невакцинованим або частково вакцинованим немовлятам та дітям повністю відсутні або обмежені (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції» та «Фармакодинаміка»). Наведені нижче рекомендації щодо дозування переважно базуються на досвіді застосування вакцини Превенар® 13.
Немовлята віком до 6 тижнів
Безпечність та ефективність застосування лікарського засобу Превенар 20 немовлятам віком до 6 тижнів не визначали. Дані відсутні.
Недоношені діти (народжені в термін менше 37 тижнів вагітності)
Рекомендований курс імунізації із застосуванням вакцини Превенар 20 складається з чотирьох доз по 0,5 мл. Первинний курс вакцинації немовлят складається з трьох доз: першу дозу вводити у віці 2 місяців, а подальші — з інтервалом між дозами щонайменше 4 тижні. Першу дозу можна вводити у віці не менше 6 тижнів. Четверту (бустерну) дозу рекомендується вводити у віці 11–15 місяців (див. розділи «Особливості застосування» і «Фармакодинаміка»).
Немовлята віком від 6 тижнів до 6 місяців
4-дозовий курс вакцинації (первинний курс вакцинації складається з трьох доз, після чого слідує бустерна доза)
Первинний курс вакцинації у немовлят складається з трьох доз, по 0,5 мл кожна, першу з яких, як правило, вводять у віці 2 місяців. Інтервал між дозами становить не менше 4 тижнів. Першу дозу можна вводити у віці не менше 6 тижнів. Четверту (бустерну) дозу рекомендується вводити у віці 11–15 місяців (див. розділ «Фармакодинамічні властивості»).
Невакциновані немовлята віком від 7 до 12 місяців
Дві дози по 0,5 мл з інтервалом між дозами щонайменше 4 тижні. Третю дозу рекомендується вводити на другому році життя.
Невакциновані діти віком від 12 до 24 місяців
Дві дози по 0,5 мл з інтервалом між дозами щонайменше 8 тижнів.
Невакциновані діти віком від 2 до 5 років
Разова доза 0,5 мл
Діти віком від 15 місяців до 5 років, раніше повністю вакциновані із застосуванням лікарського засобу Превенар® 13
Разову дозу (0,5 мл) вводити індивідуально згідно з офіційними рекомендаціями для спричинення імунної відповіді на додаткові серотипи.
Перед застосуванням вакцини Превенар 20 має пройти щонайменше 8 тижнів (див. розділ «Фармакодинаміка»), якщо раніше застосовували Превенар® 13.
Діти та підлітки віком від 5 до 18 років незалежно від попередньої вакцинації лікарським засобом Превенар® 13
Разова доза (0,5 мл) вводиться індивідуально відповідно до офіційних рекомендацій.
Перед застосуванням вакцини Превенар 20 має пройти щонайменше 8 тижнів (див. розділ «Фармакодинаміка»), якщо раніше застосовували Превенар® 13.
Особи віком від 18 років
Превенар 20 призначати у вигляді разової дози особам віком від 18 років.
Необхідність ревакцинації наступною дозою лікарського засобу Превенар 20 встановлено не було.
Дані щодо послідовної вакцинації іншими пневмококовими вакцинами або бустерною дозою для Превенар 20 відсутні.
Особливі групи пацієнтів
Дані щодо застосування вакцини Превенар 20 в особливих групах пацієнтів відсутні.
Доступні дані щодо застосування Превенар® 13 (пневмококової кон’югованої вакцини, що складається з 13 полісахаридних кон’югатів, які також входять до складу лікарського засобу Превенар 20) у клінічних дослідженнях з участю дітей та дорослих з підвищеним ризиком пневмококової інфекції, включаючи дітей з ослабленим імунітетом та дорослих, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), або після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ТГСК), а також дітей із серповидноклітинною анемією (СКА) (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
На основі цих даних для Превенар® 13 розробили наступні рекомендації стосовно дозування.
-Особам з підвищеним ризиком розвитку пневмококової інфекції (наприклад, особам із СКА або ВІЛ-інфекцією) рекомендовано отримати щонайменше 1 дозу Превенар® 13.
-Для осіб, яким провакцина лікарського засобу Превенар® 13 складається з 4 доз по 0,5 мл кожна. Курс первинної імунізації складається з 3 доз, першу з яких вводити через 3–6 місяців після ТГСК, а подальші — з інтервалом щонайменше 4 тижні між дозами. Бустерну дозу було рекомендовано вводити через 6 місяців після введення третьої дози (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Рекомендований режим дозування вакцини Превенар® 13 може бути врахований при проведенні вакцинації із застосуванням Превенар 20 у групах підвищеного ризику. Інформацію про реакцію на пневмококову вакцину в осіб з ослабленим імунітетом див. у розділах «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка».
Спосіб застосування
Тільки для внутрішньом’язового застосування.
Вакцину (0,5 мл) слід вводити внутрішньом’язово. Лікарський засіб бажано вводити в такі ділянки: передньолатеральна поверхня стегна (латеральний широкий м’яз стегна) у немовлят або дельтовидний м’яз плеча в дітей і дорослих. Превенар 20 слід вводити з обережністю, уникаючи ін’єкцій у нерви та кровоносні судини або поблизу них.
Під час зберігання у попередньо наповненому шприці з суспензією може спостерігатися білий осад та прозора надосадова рідина. Для мінімізації часу ресуспендування вмісту попередньо наповнені шприци слід зберігати в горизонтальному положенні.
Підготовка до введення вакцини
|
Крок 1. Ресуспендування вакцини Взяти попередньо наповнений шприц горизонтально і, тримаючи його великим і вказівним пальцями, енергійно струшувати, поки вміст шприца не перетвориться на однорідну суспензію білого кольору. Якщо вакцину не вдається ресуспендувати, її не можна застосовувати. |
|
|||
|
Крок 2. Візуальний огляд Перед застосуванням візуально перевірити вакцину на наявність великих сторонніх часточок і зміни кольору. У разі виявлення великих сторонніх часточок і зміни кольору не можна застосовувати вакцину. Якщо вакцина не є гомогенною суспензією білого кольору, повторити кроки 1 і 2. |
|
|||
|
Крок 3. Зняття ковпачка зі шприца Тримаючи шприц за люер-адаптер, зняти ковпачок шприца, повільно повертаючи ковпачок проти годинникової стрілки. Примітка. Знімаючи ковпачок зі шприца, слідкувати, щоб не натиснути на висунутий шток поршня. |
|
|||
|
Крок 4. Прикріплення стерильної голки Тримаючи попередньо наповнений шприц за люер-адаптер, прикріпити до нього відповідну голку для внутрішньом’язового введення, повертаючи її за годинниковою стрілкою. |
||||
Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати згідно з місцевими вимогами.
Діти
Превенар 20 показаний до застосування дітям віком від 6 тижнів (див. розділ «Показання», «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози»).
Передозування
Передозування лікарським засобом Превенар 20 малоймовірне через його форму випуску у вигляді попередньо наповненого шприца.
Побічні реакції
Цей лікарський засіб підлягає додатковому моніторингу. Це дасть змогу швидко виявляти нову інформацію з безпеки. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції (див. «Повідомлення про підозрювані побічні реакції»).
Загальна інформація щодо профілю безпеки
Діти
Оцінку безпечності застосування лікарського засобу Превенар 20 проводили з участю
5987 учасників віком від 6 тижнів до 18 років у п’яти клінічних дослідженнях (одному дослідженні фази 2 і чотирьох дослідженнях фази 3), чотирьох рандомізованих подвійних сліпих клінічних дослідженнях з активним контролем і одному непорівняльному клінічному дослідженні; 3664 учасники отримали щонайменше 1 дозу лікарського засобу Превенар 20, а 2323 учасники — Превенар® 13 (контрольну вакцину).
Учасники віком від 6 тижнів до 15 місяців
Клінічні дослідження проводили з участю здорових немовлят віком від 6 тижнів до 15 місяців із застосуванням тридозової або чотиридозової схеми (див. розділ «Фармакодинаміка»). У цих дослідженнях з участю немовлят 5156 учасників отримали щонайменше 1 дозу вакцини: 2833 отримали Превенар 20, а 2323 — Превенар® 13. Загалом, приблизно 90 % учасників у кожній групі отримали всі дози курсу вакцинації до визначеної в дослідженні дози для дітей молодшого віку. У всіх дослідженнях збір даних про місцеві реакції та системні явища проводили після кожної дози, а дані про побічні реакції (ПР) в усіх дослідженнях збирали наступним чином: у немовлят з моменту введення першої дози до завершення періоду в
1 місяць після введення останньої дози вакцини для немовлят, у дітей молодшого віку — з моменту введення дози для дітей молодшого віку до завершення періоду в 1 місяць після введення дози для дітей молодшого віку. У дослідженні фази 3 B7471012 (дослідження 1012) серйозні побічні реакції оцінювали протягом 1 місяця після введення останньої дози лікарського засобу, а в дослідженнях фази 3 (дослідження 1011, 1013) та фази 2 (дослідження 1003) — протягом 6 місяців після введення останньої дози лікарського засобу.
Превенар 20 добре переносився у досліджуваних групах немовлят при застосуванні чотиридозового та тридозового курсів вакцинації, частота тяжких місцевих реакцій і системних явищ була низькою, причому більшість реакцій минали протягом 1–3 днів. Відсоток учасників, у яких виникали місцеві реакції та системні явища після застосування лікарського засобу Превенар 20, був загалом подібним до показника, зафіксованого після застосування лікарського засобу Превенар® 13. Після введення будь-якої дози лікарського засобу Превенар 20 найчастіше повідомлялося про наступні місцеві реакції та системні явища: дратівливість, сонливість та біль у місці ін’єкції. У цих дослідженнях Превенар 20 призначали або дозволяли застосовувати разом із певними стандартними педіатричними вакцинами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Дослідження 1012 було основним, подвійним сліпим, рандомізованим дослідженням фази 3 з активним контролем, в якому 601 здорове немовля отримувало Превенар 20 у вигляді тридозового курсу вакцинації. Після введення будь-якої дози лікарського засобу Превенар 20 найчастіше (> 10 %) повідомлялося про такі побічні реакції, як дратівливість
(71,0–71,9 %), сонливість / збільшення часу сну (50,9–61,2 %), біль у місці ін’єкції (22,8–
42,4 %), зниження апетиту (24,7–39,3 %), почервоніння у місці ін’єкції (25,3–36,9 %), набряк у місці ін’єкції (21,4–29,8 %) та підвищення температури тіла до ≥ 38,0 ℃ (8,9–24,3 %). Більшість побічних реакцій виникали протягом 1–2 днів після вакцинації і були легкого або помірного ступеня тяжкості та короткотривалими (1–2 дні).
Дослідження 1011, 1013 та 1003 були подвійними сліпими рандомізованими дослідженнями з активним контролем, в яких брали участь 2232 здорових немовляти, які отримали чотиридозовий курс вакцинації лікарським засобом Превенар 20. Після введення немовлятам будь-якої дози лікарського засобу Превенар 20 найчастіше (> 10 %) повідомлялося про такі побічні реакції як дратівливість (58,5–70,6 %), сонливість / збільшення часу сну (37,7–
66,2 %), біль у місці ін’єкції (32,8–45,5 %), зниження апетиту (23,0–26,4 %), почервоніння у місці ін’єкції (22,6–24,5 %) та набряк у місці ін’єкції (15,1–17,6 %). У більшості випадків побічні реакції, які виникали після вакцинації, були легкими або помірними, і майже всі вони зникали протягом 1–3 днів. Про тяжкі реакції повідомлялося нечасто.
У дослідженні 1013 місцеві реакції та системні явища у підгрупі недоношених дітей
(111 немовлят, які народилися в термін від 34 до менше 37 тижнів вагітності) були подібними або нижчими, ніж у підгрупі доношених немовлят. У підгрупі недоношених дітей із групи учасників, які отримували Превенар 20, частота будь-яких повідомлень про місцеві реакції становила 31,7–55,3 %, а про будь-які системні явища — 65,0–85,5 %.
Учасники віком від 15 місяців до 18 років
У дослідженні фази 3 B7471014 (дослідження 1014) 831 учасник віком від 15 місяців до
18 років отримав разову дозу лікарського засобу Превенар 20 у чотирьох вікових групах
(209 учасників віком від 15 до 24 місяців; 216 учасників віком від 2 до 5 років; 201 учасник віком від 5 до 10 років; та 205 учасників віком від 10 до 18 років). Учасники віком до 5 років попередньо отримали щонайменше 3 дози Превенар® 13.
Після введення учасникам віком до 2 років будь-якої дози вакцини Превенар 20 найчастіше (> 10 %) повідомлялося про такі побічні реакції як дратівливість (61,8 %), біль у місці ін’єкції (52,5 %), сонливість / збільшення часу сну (41,7 %), почервоніння у місці ін’єкції (37,7 %), зниження апетиту (25,0 %), набряк у місці ін’єкції (22,1 %) та підвищення температури тіла до ≥ 38,0 °C (11,8 %). В учасників віком від 2 років найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції як біль у місці ін’єкції (66,0–82,9 %), біль у м’язах (26,5–48,3 %), почервоніння у місці ін’єкції (15,1–39,1 %), підвищена втомлюваність (27,8–37,2 %), головний біль (5,6–29,3 %) та набряк у місці ін’єкції (15,6–27,1 %).
Учасники віком від 18 років
Безпечність вакцини Превенар 20 оцінювали з участю 4552 учасників віком від 18 років у шести клінічних дослідженнях (двох дослідженнях фази 1, одному дослідженні фази 2 і трьох дослідженнях фази 3), а також 2496 учасників у контрольних групах.
У дослідженнях фази 3 4263 учасники отримували Превенар 20. Серед них були
1798 учасників віком від 18 до 49 років, 334 учасники віком від 50 до 59 років та 2131 учасник віком від 60 років (1138 — віком від 65 років). Серед учасників, які отримували Превенар 20 у дослідженнях фази 3, 3639 не були вакциновані проти пневмококу, 253 раніше отримували (Pneumovax 23 (пневмококова полісахаридна вакцина [23‑валентна]; PPSV23) (у період від ≥ 1 до ≤ 5 років до включення в дослідження), 246 раніше отримували лише Превенар® 13 (за ≥ 6 місяців до включення в дослідження), а 125 раніше отримували Превенар® 13, а потім PPSV23 (дозу PPSV23 за ≥ 1 рік до включення в дослідження).
Учасників дослідження B7471007 (опорне дослідження 1007) фази 3 оцінювали на наявність побічних реакцій протягом 1 місяця після вакцинації, а також на наявність серйозних побічних реакцій протягом 6 місяців після вакцинації. У дослідженні взяли участь
447 учасників віком від 18 до 49 років, 445 учасників віком від 50 до 59 років, 1985 учасників віком від 60 до 64 років, 624 учасники віком від 65 до 69 років, 319 учасників віком від 70 до 79 років та 69 учасників віком ≥ 80 років.
В учасників віком від 18 до 49 років, які брали участь у дослідженні 1007 та дослідженні B7471008 (дослідження еквівалентності партій 1008) фази 3, найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції як біль у місці ін’єкції (79,2 %), біль у м’язах (62,9 %), підвищена втомлюваність (46,7 %), головний біль (36,7 %) та біль у суглобах (16,2 %). В учасників дослідження 1007 віком від 50 до 59 років найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції як біль у місці ін’єкції (72,5 %), біль у м’язах (49,8 %), підвищена втомлюваність (39,3 %), головний біль (32,3 %) та біль у суглобах (15,4 %). В учасників віком ≥ 60 років у дослідженні 1007 найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції як біль у місці ін’єкції (55,4 %), біль у м’язах (39,1 %), підвищена втомлюваність (30,2 %), головний біль (21,5 %) та біль у суглобах (12,6 %). Зазвичай вони були легкого або помірного ступеня тяжкості та минали протягом кількох днів після вакцинації.
У дослідженні B7471006 (дослідження 1006) фази 3 оцінювали застосування Превенар 20 в учасників віком ≥ 65 років, які раніше отримували різні вакцини проти пневмококу (PPSV23, Превенар® 13 або Превенар® 13 з подальшим застосуванням PPSV23). У цьому дослідженні найчастіші побічні реакції, про які повідомляли учасники, були подібними за частотою до тих, що були описані для учасників дослідження 1007 віком ≥ 60 років, з дещо вищою частотою болю у місці ін’єкції (61,2 %) в учасників, які раніше отримували Превенар® 13, та болю в суглобах (16,8 %) в учасників, які раніше отримували Превенар® 13 з подальшим застосуванням PPSV23.
Список побічних реакцій у формі таблиці
Нижче у формі таблиці наведені списки побічних реакцій, отриманих у ході клінічних досліджень фази 2 з участю немовлят, фази 3 в популяціях дітей та дорослих, а також з досвіду післяреєстраційного застосування лікарського засобу.
Побічні реакції у клінічних дослідженнях
Оскільки Превенар 20 містить ті самі 13 серотип-специфічних капсульних полісахаридних кон’югатів і ті самі допоміжні речовини, що й вакцина Превенар® 13, побічні реакції, які вже були виявлені для вакцини Превенар® 13, були екстрапольовані на Превенар 20. У таблиці 1 представлені побічні реакції, про які повідомлялося у дослідженні фази 2 з участю немовлят, а також у дослідженні фази 3 в популяціях дітей та дорослих, на основі найвищої частоти серед побічних реакцій, місцевих реакцій або системних явищ після вакцинації у групі учасників, які отримували Превенар 20, або інтегрованого набору даних. Дані клінічних досліджень у немовлят відображають застосування вакцини Превенар 20 одночасно з іншими плановими дитячими вакцинами.
Побічні реакції наведено за класами системних органів у порядку зменшення частоти та серйозності. Категорії частоти визначаються таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (неможливо встановити на підставі наявних даних).
|
Таблиця 1. Перелік побічних реакцій у вигляді таблиці з клінічних досліджень вакцини Превенар 20 |
||||
|
Системно-органний клас |
Побічні реакції |
Частота |
||
|
|
|
Діти |
Дорослі |
|
|
|
|
від 6 тижнів до 5 років |
від 5 до 18 років |
|
|
Розлади з боку імунної системи |
Реакції гіперчутливості, включно з набряком обличчя, задишкою, бронхоспазмом |
Рідкоa |
– |
Нечасто |
|
Розлади харчування та порушення обміну речовин |
Зниження апетиту |
Дуже часто |
Дуже частоa |
Дуже частоa |
|
Розлади психіки |
Дратівливість |
Дуже часто |
Дуже частоa |
– |
|
Плач |
Нечастоa |
– |
– |
|
|
Порушення з боку нервової системи |
Сонливість / збільшення часу сну |
Дуже часто |
Дуже частоa |
– |
|
Судоми (включаючи фебрильні судоми) |
Нечасто |
– |
– |
|
|
Гіпотонічно-гіпореактивний епізод |
Рідкоa |
– |
– |
|
|
Неспокійний сон / зменшення часу сну |
Дуже частоa |
Дуже частоa |
– |
|
|
Головний біль |
– |
Дуже часто |
Дуже часто |
|
|
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту |
Діарея |
Часто |
Частоa |
Нечастоб |
|
Нудота |
– |
– |
Нечасто |
|
|
Блювання |
Часто |
Частоa |
Нечастоб |
|
|
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини |
Висип |
Часто |
Частоa |
Нечастоб |
|
Ангіоневротичний набряк |
– |
– |
Нечасто |
|
|
Кропив’янка або подібний до кропив’янки висип |
Нечасто |
Нечасто |
– |
|
|
Розлади з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини |
Біль у м’язах |
– |
Дуже часто |
Дуже часто |
|
Біль у суглобах |
– |
Часто |
Дуже часто |
|
|
Загальні розлади та реакції у місці введення |
Гарячка (пірексія) |
Дуже часто |
Нечасто |
Часто |
|
Гарячка понад 38,9 °C |
Часто |
– |
– |
|
|
Підвищена втомлюваність |
– |
Дуже часто |
Дуже часто |
|
|
Еритема у місці вакцинації |
Дуже часто |
Дуже часто |
Частоб |
|
|
Ущільнення / набряк у місці вакцинації |
Дуже часто |
Дуже часто |
Частоб |
|
|
Еритема або ущільнення / набряк у місці вакцинації (> 2,0–7,0 см) |
Дуже часто (після дози для дітей молодшого віку та у дітей старшого віку [від 2 до 5 років]) |
– |
– |
|
|
Часто (після курсу вакцинації немовлят) |
– |
– |
||
|
Еритема або ущільнення / набряк у місці вакцинації (> 7,0 см) |
Нечасто |
– |
– |
|
|
Біль / чутливість у місці вакцинації |
Дуже часто |
Дуже часто |
Дуже часто |
|
|
Біль / чутливість у місці вакцинації, що спричиняє обмеження руху кінцівки |
Часто |
Часто |
Дуже частоa |
|
|
Свербіж у місці вакцинації |
– |
– |
Нечасто |
|
|
Лімфаденопатія |
– |
– |
Нечасто |
|
|
Кропив’янка у місці вакцинації |
– |
– |
Нечасто |
|
|
Озноб |
– |
– |
Нечастоб |
|
|
Гіперчутливість місця вакцинації |
Рідков |
– |
– |
|
|
а) Ці частоти ґрунтуються на побічних реакціях (ПР), про які повідомлялося в клінічних дослідженнях вакцини Превенар® 13, оскільки про ці ПР не повідомлялося у дослідженнях лікарського засобу Превенар 20 з участю немовлят (фази 2 і фази 3), дітей і підлітків віком до менше 18 років та дорослих віком від 18 років (фаза 3); отже, частота невідома. б) Явище, про яке повідомлялося в клінічних дослідженнях з участю дорослих при застосуванні вакцини Превенар® 13 з частотою «дуже часто» (≥ 1/10). в) Про побічну реакцію в дослідженні лікарського засобу Превенар® 13 не повідомлялось, хоча в дослідженнях лікарського засобу Превенар® 13, проведених у постреєстраційному періоді, повідомлялось про кропив’янку, свербіж та дерматит у місці ін’єкції. |
||||
Безпечність при одночасному введенні вакцин дорослим
Коли Превенар 20 вводили дорослим віком ≥ 65 років разом із третьою (бустерною) дозою вакцини мРНК проти COVID-19 (модифікованої нуклеозидами), профіль переносимості загалом нагадував профіль переносимості вакцини мРНК проти COVID-19 (модифікованої нуклеозидами), що вводилася окремо. Було виявлено кілька відмінностей у профілі безпеки порівняно із застосуванням лише лікарського засобу Превенар 20. У дослідженні B7471026 (дослідження 1026) фази 3 повідомлялося про пірексію (13,0 %) та озноб (26,5 %) як про явища, які при одночасному застосуванні виникають «дуже часто». Також у групі одночасного застосування було одне повідомлення про запаморочення (0,5 %).
Побічні реакції, які були зафіксовані протягом періоду післяреєстраційного застосування
У таблиці 2 наведено побічні реакції, про які спонтанно повідомлялося під час післяреєстраційного застосування вакцини Превенар® 13 у популяціях дітей та дорослих, і які також можуть виникати при застосуванні вакцини Превенар 20. Післяреєстраційний досвід щодо безпечності Превенар® 13 є значущим і для Превенар 20, оскільки Превенар 20 містить усі компоненти (полісахаридні кон’югати та допоміжні речовини), що входять до складу лікарського засобу Превенар® 13. Про ці реакції добровільно повідомляли представники невизначеної за чисельністю групи населення. Тому неможливо достовірно оцінити їхню частоту або встановити для всіх випадків причинно-наслідковий зв’язок із впливом вакцини.
|
Таблиця 2. Побічні реакції, які були зафіксовані протягом періоду післяреєстраційного застосування вакцини Превенар® 13 |
|
|
Системно-органний клас |
Частота невідома* |
|
Порушення з боку крові та лімфатичної системи |
Лімфаденопатія, яка локалізується в ділянці введення вакцини |
|
Розлади з боку імунної системи |
Анафілактична / анафілактоїдна реакція, зокрема шок |
|
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини |
Ангіоневротичний набряк; мультиформна еритема |
|
Загальні розлади та реакції у місці введення |
Дерматит у місці вакцинації; кропив’янка у місці вакцинації; свербіж у місці вакцинації |
*Реакції, про які повідомляли спонтанно під час післяреєстраційного застосування лікарського засобу Превенар® 13; тому частоту їх виникнення неможливо оцінити, спираючись на наявні дані щодо застосування лікарського засобу Превенар 20, і вона вважається невідомою.
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів у дослідженнях вакцини Превенар® 13
В учасників віком від 6 до < 18 років з ВІЛ-інфекцією частота побічних реакцій, наведених у таблиці 1, була схожою, за винятком гарячки (11–19 %), болю в суглобах (24–42 %) та блювання (8–18 %), які виникали дуже часто. В учасників віком ≥ 18 років з ВІЛ-інфекцією частота побічних реакцій, наведених у таблиці 1, була подібною, за винятком пірексії
(5–18 %) та блювання (8–12 %), які виникали дуже часто, та нудоти (від < 1 % до 3 %), яка виникала часто.
В учасників віком від 2 до < 18 років, яким проводили ТГСК, частота побічних реакцій, наведених у таблиці 1, була подібною, за винятком болю у місці вакцинації, що спричиняв обмеження руху кінцівки (5–15 %), блювання (6–21 %), діареї (15–32 %) та болю в суглобах (25–32 %), які виникали дуже часто. В учасників віком ≥ 18 років, яким проводили ТГСК, частота побічних реакцій, наведених у таблиці 1, була подібною, за винятком пірексії
(4–15 %), блювання (6–21 %) та діареї (25–36 %), які спостерігались дуже часто.
В учасників віком від 6 до < 18 років із СКА частота побічних реакцій, наведених у таблиці 1, була подібною, за винятком болю у місці вакцинації, що спричиняв обмеження руху кінцівки (11–16 %), гарячки (21–22 %), блювання (13–15 %), діареї (13–25 %) та болю в суглобах (40–45 %), які виникали дуже часто.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 24 місяці.
Умови зберігання
Зберігати в холодильнику (при температурі 2 — 8 °C). Для мінімізації часу ресуспендування вмісту попередньо наповнені шприци слід зберігати в холодильнику в горизонтальному положенні.
Не заморожувати. Якщо вакцина була заморожена, її слід утилізувати.
Результати дослідження стабільності вказують на те, що в разі зберігання при температурі від 8 °C до 25 °C вакцина залишається стабільною протягом 96 годин, а в разі зберігання при температурі від 0 °C до 2 °C — протягом 72 годин. По завершенні цих періодів часу Превенар 20 слід використати або утилізувати. Ця інформація є вказівкою для медичних працівників тільки в разі тимчасових коливань температури.
Несумісність
У зв’язку з тим, що дослідження сумісності цієї вакцини не проводилися, її не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка
По 1 дозі (0,5 мл) суспензії для ін’єкцій у попередньо наповненому шприці.
По 1 попередньо наповненому шприцу з відокремленою голкою в герметичному термоформованому лотку в картонній коробці.
По 5 попередньо наповнених шприців у герметичному термоформованому лотку; по 2 лотки разом з відокремленими голками або без них у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник
Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія НВ / Pfizer Manufacturing Belgium NV.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
Рейксвег 12, Пуурс-Сінт-Амандс, 2870, Бельгія / Rijksweg 12, Puurs-Sint-Amands, 2870, Belgium.