ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
МІКРОНОР® 10 мкг/мл
Склад:
діюча речовина: норадреналіну тартрат;
1 мл розчину містить 10 мкг норадреналіну тартрату, що відповідає 5 мкг норадреналіну основи безводної;
1 флакон 50 мл містить 500 мкг норадреналіну тартрату, що відповідає 250 мкг норадреналіну основи безводної;
допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат дигідрат, хлористоводнева кислота 1N (для регулювання рН), вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій/інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин, практично вільний від видимих часток.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Неглікозидні кардіотонічні засоби. Адренергічні та дофамінергічні засоби.
Код АТX С01С А03.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Механізм дії
Судинні ефекти норадреналіну у дозах, які зазвичай застосовуються клінічно, є результатом одночасної стимуляції альфа- і бета-адренергічних рецепторів у серці та кровоносних судинах. За винятком серця, він діє переважно на альфа-рецептори. У результаті цього збільшується сила та (за відсутності вагального гальмування) частота скорочення серцевого м’яза (міокарда). Периферичний опір судин зростає, що призводить до підвищення діастолічного і систолічного тиску.
Фармакокінетика
Абсорбція. Після внутрішньовенного введення норадреналін має період напіввиведення з плазми крові приблизно 1–2 хвилини.
Розподіл. Норадреналін швидко виводиться з плазми крові завдяки зворотному захопленню клітинами та метаболізму. Норадреналін не проникає легко через гематоенцефалічний бар’єр.
Біотрансформація норадреналіну відбувається шляхом метилювання катехол-О-метилтрансферазою та дезамінування моноаміноксидазою (MAO). Кінцевим метаболітом обох шляхів є 4-гідрокси-3-метоксимигдалева кислота, тоді як серед проміжних продуктів утворюються норметанефрин і 3,4-дигідроксимигдалева кислота.
Виведення. Метаболіти норадреналіну виводяться із сечею переважно у вигляді глюкуронідних кон’югатів та, меншою мірою, у вигляді сульфатних кон’югатів.
До 16 % внутрішньовенної дози виводиться у незміненому вигляді із сечею з метильованими та дезамінованими метаболітами у вільній та кон’югованій формах.
Доклінічні дані з безпеки
Немає жодних доклінічних даних, що мають значення для лікаря, який призначає лікарський засіб, окрім тих, що вже включені до інших розділів інструкції.
Клінічні характеристики
Показання
Для відновлення та підтримки періопераційного артеріального тиску при гіпотензії, викликаній спінальною або загальною анестезією, у дорослих.
Протипоказання
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
Не застосовувати разом із анестетиками циклопропаном або галотаном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Комбінації, яких слід уникати
Леткі галогенові анестетики: можуть спричиняти тяжкі шлуночкові аритмії (через підвищену збудливість серця).
Іміпрамінові антидепресанти, гуанетидин, резерпін: можуть викликати пароксизмальну артеріальну гіпертензію з можливим розвитком аритмії (через пригнічення надходження симпатоміметиків у симпатичні волокна).
Серотонінергічні-адренергічні антидепресанти: можуть викликати пароксизмальну артеріальну гіпертензію з можливим розвитком аритмії (через пригнічення надходження симпатоміметиків у симпатичні волокна).
Комбінації, що вимагають запобіжних заходів
Неселективні інгібітори моноаміноксидази (МАО): можуть посилювати пресорну дію симпатоміметиків, яка є зазвичай помірною. Застосовувати тільки під ретельним наглядом лікаря.
Селективні інгібітори MAO-A, лінезолід і метиленовий синій: як і при застосуванні неселективних інгібіторів MAO, існує ризик посилення пресорної дії. Застосовувати тільки під ретельним наглядом лікаря.
Потрібно дотримуватися обережності при застосуванні норадреналіну з бета-блокаторами, оскільки це може призвести до тяжкої артеріальної гіпертензії.
Слід також бути обережними при застосуванні норадреналіну з гормонами щитовидної залози, серцевими глікозидами, антиаритмічними лікарськими засобами, оскільки вони можуть посилювати його вплив на серце.
Алкалоїди ріжків і окситоцин здатні підсилювати вазопресорну та вазоконстрикторну (судинозвужувальну) дію.
Одночасне застосування пропофолу і норадреналіну може призвести до розвитку синдрому інфузії пропофолу.
Розчини норадреналіну для інфузій не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
Особливості застосування
«МІКРОНОР® 10 мкг/мл», розчин для ін’єкцій/інфузій, підходить для застосування в періопераційному періоді — його концентрація не адаптована до використання в умовах інтенсивної терапії.
Норадреналін слід вводити тільки за умови одночасного відновлення достатнього об’єму циркулюючої крові.
Якщо препарат застосовується для підтримки артеріального тиску без відновлення об’єму крові, можливий розвиток тяжкої периферичної та вісцеральної вазоконстрикції, зниження ниркової перфузії та діурезу, збіднення системного кровотоку, незважаючи на «нормальний» артеріальний тиск, що може призвести до тканинної гіпоксії та лактатацидозу. Відновлення об’єму крові може здійснюватися до та/або одночасно з введенням цього лікарського засобу. Проте, якщо для цього показане введення цільної крові або плазми, їх слід вводити окремо. У разі одночасного введення рекомендується використовувати Y-подібні з’єднувачі та окремі контейнери.
Тривале застосування будь-якого потужного вазопресора може спричинити зменшення об’єму плазми, що потребує постійної корекції шляхом відповідної інфузійної терапії та замісної терапії електролітами. Якщо об’єми плазми не відкориговані, після припинення введення норадреналіну може відновитися артеріальна гіпотензія або артеріальний тиск може підтримуватися з ризиком серйозної периферичної та вісцеральної вазоконстрикції (наприклад, зниження ниркової перфузії) зі зниженням кровотоку та тканинної перфузії, подальшою тканинною гіпоксією, розвитком лактатацидозу і можливим ішемічним ушкодженням; рідко повідомлялося про гангрену кінцівок.
Потрібно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із коронарним, мезентеріальним або периферичним судинним тромбозом, оскільки норадреналін може посилити ішемію та розширити зону інфаркту, за винятком випадків, коли, на думку лікаря, введення норадреналіну є необхідним як рятувальна процедура. Особливу обережність слід проявляти під час лікування пацієнтів із печінковою недостатністю, тяжкими порушеннями функції нирок, ішемічною хворобою серця та підвищеним внутрішньочерепним тиском.
Подібна обережність потрібна також при лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпотензією після інфаркту міокарда та пацієнтів зі стенокардією, надто варіантною стенокардією Принцметала, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією або гіпертиреозом (див. розділ «Побічні реакції»).
Люди похилого віку можуть бути особливо чутливими до дії норадреналіну через більшу частоту печінкової, ниркової чи серцевої дисфункції та супутніх захворювань або отримання іншої медикаментозної терапії.
Застосування норадреналіну дітям не рекомендується (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Фармакокінетика» і «Діти»).
Норадреналін повинні вводити лише медичні працівники, які знайомі з його використанням і мають відповідні засоби для адекватного моніторингу стану пацієнта. За показаннями до та/або під час терапії цим лікарським засобом необхідно розпочати та підтримувати відповідну замісну терапію кров’ю або інфузійними рідинами, а пацієнту надати положення лежачи на спині з піднятими ногами. Під час інфузії норадреналіну слід часто перевіряти артеріальний тиск і швидкість введення препарату, щоб уникнути розвитку гіпертензії. Рекомендується реєструвати артеріальний тиск кожні дві хвилини з моменту початку введення до досягнення бажаного рівня, а надалі — кожні п’ять хвилин, якщо введення буде продовжуватись. Необхідно постійно стежити за швидкістю введення і ніколи не залишати пацієнта без нагляду під час отримання норадреналіну. Гіпертензія може призвести до гострого набряку легень, аритмії або зупинки серця.
Серцеві аритмії можуть виникати, коли норадреналін застосовується разом із засобами, що сенсибілізують міокард, і є більш імовірними у пацієнтів із гіпоксією або гіперкарбією.
Інфузію норадреналіну потрібно припиняти поступово, оскільки раптове припинення інфузії може призвести до критичного падіння артеріального тиску.
Слід уникати введення у вени нижніх кінцівок людям похилого віку та пацієнтам з оклюзійними захворюваннями через можливу вазоконстрикцію (див. розділ «Спосіб застосування та дози», підрозділ «Шлях введення»).
Ризик екстравазації (витікання лікарського засобу із судини у навколишні тканини)
Місце інфузії слід регулярно перевіряти на прохідність. Необхідно дотримуватись обережності, щоб уникнути екстравазації норадреналіну в навколишні тканини, оскільки його вазоконстрикторна дія може спричинити розвиток місцевого некрозу. Побліднення вздовж вени, в яку проводиться інфузія, іноді без очевидних ознак екстравазації, може бути зумовлене звуженням vasa vasorum та підвищенням проникності венозної стінки, що призводить до невеликого витоку лікарського засобу. У рідкісних випадках цей процес може прогресувати до поверхневого відшарування шкіри, особливо при інфузії у вени нижніх кінцівок у пацієнтів літнього віку або хворих з облітеруючими захворюваннями судин.
У разі появи побліднення слід розглянути можливість зміни місця інфузії на період, достатній для зникнення ефектів локальної вазоконстрикції.
ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ: антидот при ішемії, спричиненій екстравазацією
Щоб запобігти відшаруванню та некрозу в ділянці екстравазації, треба якомога швидше провести інфільтрацію ураженої зони 10–15 мл фізіологічного розчину, що містить 5–10 мг фентоламіну (адреноблокатора). Рекомендується використовувати шприц з тонкою голкою для підшкірних ін’єкцій, рівномірно вводячи розчин у всю зону ураження, яку можна візуально і тактильно визначити за характерними ознаками: холодна, тверда й бліда ділянка. Симпатолітична дія фентоламіну викликає швидку й виражену місцеву гіперемію, якщо інфільтрацію провести впродовж перших 12 годин після екстравазації.
Фентоламін слід вводити якнайшвидше після виявлення ознак екстравазації, а інфузію норадреналіну необхідно негайно припинити.
Вміст натрію
Цей лікарський засіб містить натрій, що слід враховувати, якщо пацієнт, дотримується контрольованої сольової дієти.
1 мл розчину для ін’єкцій/інфузій містить 3,54 мг (0,15 ммоль) натрію.
1 флакон об’ємом 50 мл містить приблизно 177 мг (7,5 ммоль натрію), що становить 8,9 % від максимальної добової норми споживання натрію (2 г), рекомендованої ВООЗ для дорослих.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність
Дані щодо застосування норадреналіну вагітним жінкам відсутні або обмежені. Досліджень на тваринах стосовно репродуктивної токсичності недостатньо. Норадреналін може знижувати плацентарну перфузію та спричиняти брадикардію плода. Він також може індукувати скорочення матки та призводити до асфіксії плода на пізніх термінах вагітності. Тому потенційні ризики для плода слід ретельно зважувати порівняно з можливою користю для матері.
«МІКРОНОР® 10 мкг/мл», розчин для ін’єкцій/інфузій, не рекомендується застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли клінічний стан жінки потребує лікування норадреналіном.
Грудне годування
Невідомо, чи виділяється норадреналін у грудне молоко. Оскільки норадреналін не всмоктується при пероральному прийомі, не очікується, що його потрапляння у молоко спричинятиме побічні ефекти у дитини на грудному вигодовуванні. «МІКРОНОР® 10 мкг/мл», розчин для ін’єкцій/інфузій, можна з обережністю застосовувати жінкам у період годування грудьми.
Фертильність
Жодних досліджень щодо впливу норадреналіну на фертильність не проводилося.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Даних немає. Стани, за яких використовується норадреналін, виключають можливість керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози
«МІКРОНОР® 10 мкг/мл», розчин для ін’єкцій/інфузій, застосовується у періопераційних умовах — його концентрація не адаптована до використання в умовах інтенсивної терапії.
Протягом терапії норадреналіном необхідно проводити ретельний моніторинг стану пацієнта.
Норадреналін повинні вводити лише медичні працівники, які мають досвід його застосування та мають відповідні засоби для адекватного моніторингу стану пацієнта.
Дози
Початкова доза
Початкова доза інфузії повинна становити від 0,04 мкг/кг/хв до 0,1 мкг/кг/хв норадреналіну тартрату (що еквівалентно 0,02 мкг/кг/хв та 0,05 мкг/кг/хв норадреналіну). Початковий внутрішньовенний болюс від 10 мкг до 20 мкг норадреналіну тартрату (від 5 мкг до 10 мкг норадреналіну) можна ввести перед початком інфузії після спінальної анестезії або індукції загальної анестезії.
Підбір дози
Як тільки інфузію норадреналіну налагоджено, дозу можна збільшувати або зменшувати на розсуд лікаря для підтримання адекватного цільового артеріального тиску протягом періопераційного періоду. Дозу слід коригувати відповідно до віку, маси та клінічного стану пацієнта.
Якщо потрібно швидко підвищити артеріальний тиск, можна ввести внутрішньовенний болюс від 10 мкг до 20 мкг норадреналіну тартрату (від 5 мкг до 10 мкг норадреналіну).
|
Розчин для інфузій норадреналіну (норепінефрину) 10 мкг /мл (норадреналіну тартрат) |
|||
|
Маса пацієнта |
Доза (мкг /кг/хв) норадреналіну основи |
Доза (мкг/кг/хв) норадреналіну тартрату |
Швидкість інфузії (мл/год) |
|
50 кг |
0,01 |
0,02 |
6 |
|
0,02 |
0,04 |
12 |
|
|
0,03 |
0,06 |
18 |
|
|
0,04 |
0,08 |
24 |
|
|
0,05 |
0,1 |
31 |
|
|
0,06 |
0,12 |
36 |
|
|
0,07 |
0,14 |
42 |
|
|
0,08 |
0,16 |
48 |
|
|
60 кг |
0,01 |
0,02 |
7,2 |
|
0,02 |
0,04 |
14,4 |
|
|
0,03 |
0,06 |
21,6 |
|
|
0,04 |
0,08 |
28,8 |
|
|
0,05 |
0,1 |
36 |
|
|
0,06 |
0,12 |
43,2 |
|
|
0,07 |
0,14 |
50,4 |
|
|
0,08 |
0,16 |
57,6 |
|
|
70 кг |
0,01 |
0,02 |
8,4 |
|
0,02 |
0,04 |
16,8 |
|
|
0,03 |
0,06 |
25,2 |
|
|
0,04 |
0,08 |
33,6 |
|
|
0,05 |
0,1 |
42 |
|
|
0,06 |
0,12 |
50,4 |
|
|
0,07 |
0,14 |
58,8 |
|
|
0,08 |
0,16 |
67,2 |
|
|
80 кг |
0,01 |
0,02 |
9,6 |
|
0,02 |
0,04 |
19,2 |
|
|
0,03 |
0,06 |
28,8 |
|
|
0,04 |
0,08 |
38,4 |
|
|
0,05 |
0,1 |
48 |
|
|
0,06 |
0,12 |
57,6 |
|
|
0,07 |
0,14 |
67,2 |
|
|
0,08 |
0,16 |
76,8 |
|
|
90 кг |
0,01 |
0,02 |
10,8 |
|
0,02 |
0,04 |
21,6 |
|
|
0,03 |
0,06 |
32,4 |
|
|
0,04 |
0,08 |
43,6 |
|
|
0,05 |
0,1 |
54 |
|
|
0,06 |
0,12 |
64,8 |
|
|
0,07 |
0,14 |
75,6 |
|
|
0,08 |
0,16 |
86,4 |
|
Тривалість лікування та моніторинг
Лікування норадреналіном потрібно продовжувати протягом періопераційного періоду, поки це вважається необхідним для підтримання адекватного артеріального тиску та перфузії тканин.
Припинення терапії
Інфузію слід зменшувати поступово, уникаючи різкого припинення, що може призвести до раптового зниження артеріального тиску.
Порушення функції печінки/нирок
Немає досвіду лікування пацієнтів із порушенням функції печінки або нирок.
Пацієнти літнього віку
Загалом дозу для пацієнтів літнього віку слід підбирати обережно, починаючи з нижньої межі діапазону доз, враховуючи більшу частоту зниження функції печінки, нирок або серця, супутні захворювання або іншу медикаментозну терапію.
Спосіб застосування
Лікарський засіб призначений тільки для внутрішньовенного введення.
«МІКРОНОР® 10 мкг/мл», розчин для ін’єкцій/інфузій, є готовим розчином для одноразового застосування. Його не потрібно розводити перед використанням і не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.
Інфузію можна проводити з контрольованою швидкістю, використовуючи або шприцевий насос, або інфузійний насос, або лічильник крапель.
Шлях введення
Цей лікарський засіб слід вводити через периферичний або центральний венозний катетер, у вигляді тривалої інфузії або болюсної ін’єкції.
Флакон з розчином призначений тільки для одноразового використання. Невикористаний вміст слід утилізувати.
«МІКРОНОР® 10 мкг/мл», розчин для ін’єкцій/інфузій, можна вводити за допомогою шприцевого насоса, інфузійного насоса або лічильника крапель, які забезпечують точну та стабільну подачу мінімального зазначеного об’єму із суворо контрольованою швидкістю інфузії відповідно до вказівок щодо дозування, зазначених у цьому розділі.
«МІКРОНОР® 10 мкг/мл» є прозорим та безбарвним розчином, практично без видимих частинок. Розчин не слід використовувати, якщо він має злегка жовтий чи рожевий колір, коричневий колір або містить частки чи осад.
Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до чинних вимог.
Діти
«МІКРОНОР® 10 мкг/мл», розчин для ін’єкцій/інфузій, показаний тільки дорослим.
Безпека та ефективність норадреналіну у дітей (віком до 18 років) не встановлені через відсутність даних.
Передозування
Симптоми
Передозування норадреналіну може призвести до тяжкої артеріальної гіпертензії, рефлекторної брадикардії, значного підвищення периферичного опору та зниження серцевого викиду. Це може супроводжуватися сильним головним болем, крововиливом у мозок, світлобоязню, болем за грудиною, блідістю, лихоманкою, інтенсивним потовиділенням, набряком легень та блюванням.
Лікування
У разі передозування, про що свідчить надмірне підвищення артеріального тиску, слід зменшити швидкість інфузії або припинити введення лікарського засобу до стабілізації стану пацієнта.
Побічні реакції
Нижче наведено побічні реакції, які виникали внаслідок лікування норадреналіном. Оскільки дані про побічні реакції були отримані переважно зі спонтанних повідомлень, частота цих реакцій невідома (неможливо оцінити за наявними даними).
|
Системи органів |
Побічні реакції |
|
Розлади з боку психіки |
Тривожність, безсоння. |
|
Розлади з боку нервової системи |
Транзиторний головний біль, тремор, запаморочення. |
|
Розлади з боку органів зору |
Гостра глаукома. |
|
Розлади з боку серця |
Брадикардія1, аритмія, зміни на електрокардіограмі, тахікардія, кардіогенний шок, стресова кардіоміопатія. |
|
Розлади з боку судин |
Артеріальна гіпертензія, периферична ішемія2, зокрема гангрена кінцівок, зниження об’єму плазми при тривалому застосуванні. |
|
Розлади з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння |
Задишка. |
|
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту |
Нудота і блювання. |
|
Розлади з боку нирок і сечовивідних шляхів |
Затримка сечі. |
|
Загальні розлади та реакції у місці введення |
Екстравазація, некроз у місці ін’єкції. |
1 Брадикардія, ймовірно, є рефлекторним результатом підвищення артеріального тиску.
2 Ішемія внаслідок сильної вазоконстрикторної дії та гіпоксії тканин.
Передозування або звичайні дози у людей з підвищеною чутливістю (наприклад, у пацієнтів з гіпертиреозом) можуть спричинити тяжку гіпертензію із сильним головним болем, світлобоязню, колючим болем за грудиною, блідістю, лихоманкою, інтенсивним потовиділенням та блюванням. Гіпертензія може призвести до гострого набряку легень, аритмії або зупинки серця.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 2 роки.
Хімічна та фізична стабільність лікарського засобу під час застосування була продемонстрована протягом 24 годин при температурі 30 °C у поліпропіленовому шприці. Однак з мікробіологічної точки зору лікарський засіб слід застосувати негайно. Якщо його не використали одразу, відповідальність за тривалість і умови зберігання покладається виключно на користувача. За відсутності контрольованих та валідованих асептичних умов зберігання зазвичай не повинно перевищувати 24 години при температурі від 2 °C до 8 °C.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від світла. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несумісність. «МІКРОНОР® 10 мкг/мл», розчин для ін’єкцій/інфузій, не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка. По 50 мл у скляному флаконі; по 10 флаконів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Лабораторія Агетан, Франція / Laboratoire Aguettant, France.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
1, рю Александер Флемінг, Ліон, 69007, Франція / 1, rue Alexander Fleming, Lyon, 69007, France.