МЕНСЕР

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу 

МЕНСЕР

(MENSER)

Склад:

діюча речовина: міансерин;

1 таблетка містить міансерину гідрохлориду — 10 мг або 30 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; натрію кроскармелоза; повідон; кислота лимонна, моногідрат; магнію стеарат;

оболонка: поліетиленгліколь 8000, гіпромелоза (тип Е5), гіпромелоза (тип Е15), гідроксипропілцелюлоза, титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 10 мг: білі або майже білі, круглі, гладкі, двоопуклі таблетки з гравіюванням «10»;

таблетки по 30 мг: білі або майже білі, круглі, гладкі, двоопуклі таблетки з гравіюванням  «30».

Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Код АТХ N06A X03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Міансерин, діюча речовина лікарського засобу Менсер, належить до групи піперазино-азепінових сполук. У хімічній структурі міансерину немає бокового ланцюжка, характерного для трициклічних антидепресантів, який спричиняє антихолінергічну активність останніх.  Міансерин підвищує центральну норадренергічну нейротрансмісію шляхом α₂‑авторецепторної блокади та пригнічення зворотного нейронального захоплення норадреналіну. Лікарський засіб зв’язується із серотоніновими рецепторами центральної нервової системи (ЦНС). Фармакологічні та електроенцефалографічні дослідження у людей підтвердили антидепресивну дію міансерину. Антидепресивна ефективність міансерину була підтверджена в плацебоконтрольованих дослідженнях. Було показано, що її можна порівняти із ефективністю інших антидепресантів, які зараз використовуються. Крім того, міансерин проявляє анксіолітичні властивості, покращує сон, збільшуючи його глибину та тривалість, що має особливе значення у лікуванні пацієнтів із тривогою або порушеннями сну, які виникають при депресивних розладах. Вважається, що седативні властивості міансерину пов’язані з його впливом на альфа₁-адренорецептори та гістамінові Н₁-рецептори.

Міансерин також добре переносять люди похилого віку та особи із серцево-судинними захворюваннями. У терапевтичних дозах міансерин практично не проявляє  антихолінергічної активності і практично не впливає на серцево-судинну систему. У разі передозування спричиняє значно менше кардіотоксичних ефектів порівняно з трициклічними антидепресантами. Лікарський засіб не взаємодіє із симпатоміметичними та антигіпертензивними засобами, дія яких зумовлена впливом на бета-адренорецептори (бетанідин) або ж альфа-адренорецептори (клонідин, метилдопа).

Фармакокінетика

При пероральному застосуванні міансерин швидко всмоктується. Максимальна концентрація активної речовини у плазмі крові спостерігається через 3 години після застосування препарату. Біодоступність становить 20 %. З білками плазми крові міансерин зв’язується приблизно на 95 %. Період напіввиведення міансерину становить від 20 до 60 годин, тому застосовувати лікарський засіб достатньо 1 раз на добу. Стабільна концентрація міансерину у плазмі крові досягається протягом 6 діб лікування препаратом. Міансерин метаболізується і виділяється із сечею та калом протягом 7–9 діб. Основні шляхи біотрансформації         міансерину — деметилювання та окиснення з подальшою кон’югацією метаболітів.

Клінічні характеристики
Показання. Депресивні стани різного походження.

Протипоказання

-           Підвищена чутливість до міансерину або до будь-якого компонента лікарського засобу.

-           Маніакальний стан.

-           Тяжкі порушення функцій печінки.

-           Застосування міансерину одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (MAO).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Менсер здатний підсилювати пригнічувальний вплив алкоголю на центральну нервову систему, тому пацієнтам не рекомендується вживати алкоголь під час лікування препаратом.

Міансерин не можна вводити одночасно з інгібіторами МАО (такими як моклобемід, транілципромін, лінезолід тощо) та упродовж двох тижнів після припинення терапії інгібітором МАО. Також повинно минути приблизно два тижні, перш ніж  пацієнти, які отримували лікування міансерином, можуть проходити терапію інгібіторами МАО.

Міансерин не впливає на дію таких лікарських препаратів, як бетанідин, клонідин, метилдопа, гуанетидин або пропранолол (окремо або в комбінації з гідралазином). Незважаючи на цей факт, потрібно контролювати артеріальний тиск пацієнтів, які отримують одночасно з Менсером гіпотензивні препарати.

Супутнє лікування протиепілептичними препаратами, які є індукторами CYP3A4 (такими як фенітоїн і карбамазепін), може призвести до зменшення рівня міансерину у плазмі крові. Слід розглянути потребу у корекції дози на початку або при припиненні  супутнього лікування цими препаратами.

Подібно до інших антидепресантів Менсер може впливати на метаболізм похідних кумарину, таких як варфарин. Тому пацієнти, які приймають такі лікарські засоби, потребують постійного спостереження.

Ризик подовження інтервалу QT і/або шлуночкових аритмій (зокрема шлуночкової тахікардії типу «пірует») збільшується у разі одночасного застосування з іншими ліками, які викликають подовження інтервалу QT (наприклад, деякі антипсихотичні засоби та антибіотики). Завжди треба ознайомитися з інструкцією для застосування препарату, який призначається одночасно, щоб розуміти, чи впливає він на інтервал QT.

Особливості застосування

Застосування дітям та підліткам (віком до 18 років)

Менсер не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків (віком до 18 років). У клінічних дослідженнях явища, пов’язані із самогубством (спроби суїциду та суїцидальні думки), і ворожість (особливо агресія, опозиційна поведінка та гнів) спостерігалися частіше у дітей і підлітків, які отримували антидепресанти, ніж у групі плацебо. Якщо на підставі клінічної потреби рішення про лікування все ж прийнято, за пацієнтом слід ретельно спостерігати для виявлення суїцидальних симптомів. Крім того, немає даних про довгострокову безпеку для дітей та підлітків щодо росту, дозрівання і когнітивного та поведінкового розвитку.

Суїцид / суїцидальні думки або погіршення стану

Депресія пов’язана з підвищеним ризиком суїцидальних думок, самоушкодження та самогубства. Цей ризик зберігається до досягнення повної ремісії. Оскільки поліпшення може не настати протягом перших кількох тижнів лікування, за пацієнтами слід ретельно спостерігати, поки таке покращення не настане. Загальний клінічний досвід свідчить, що ризик суїциду вищий на ранніх стадіях одужання.

Пацієнти із суїцидальними явищами в анамнезі або ті, у яких перед початком лікування виявляли значний ступінь появи суїцидальних думок, мають більший ризик виникнення суїцидальних думок або спроб суїциду під час лікування, тому за ними потрібно уважно спостерігати. Метааналіз плацебоконтрольованих клінічних досліджень антидепресантів у дорослих пацієнтів із психічними розладами показав підвищений ризик суїцидальної поведінки при застосуванні антидепресантів порівняно з плацебо у пацієнтів віком до 25 років. Під час лікування, особливо на початку терапії та при зміні дози, слід ретельно спостерігати за пацієнтами, особливо за пацієнтами з підвищеним ризиком. Пацієнтів (і осіб, які їх доглядають) треба попередити про необхідність виявляти будь-які клінічні ознаки  погіршення захворювання, суїцидальну поведінку чи думки, незвичайні зміни поведінки і негайно звертатися по медичну допомогу.

Через можливість суїциду, особливо на початку лікування, пацієнту слід давати лише обмежену кількість таблеток Менсеру.

Застереження

• Під час лікування Менсером повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку, яке зазвичай проявляється у вигляді гранулоцитопенії або агранулоцитозу. Симптоми найчастіше виникають через 4–6 тижнів лікування і зазвичай зникають після припинення прийому препарату. Симптоми спостерігалися у всіх вікових групах пацієнтів, але частіше вони зустрічаються у людей похилого віку. Якщо у пацієнтів спостерігаються такі симптоми, як лихоманка, біль у горлі, стоматит або інші ознаки інфекції, лікування слід припинити та провести клінічний аналіз крові.
• Менсер, як і інші антидепресанти, може посилювати гіпоманіакальний стан у схильних осіб із біполярним депресивним розладом. У таких випадках прийом Менсеру слід припинити.
• При лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом або серцевою, печінковою чи нирковою недостатністю потрібно вживати загальних запобіжних заходів, а також постійно контролювати дози супутніх препаратів.
• У постреєстраційний період застосування міансерину повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT та шлуночкової аритмії (зокрема випадки шлуночкової тахікардії типу «пірует») (див. розділ «Побічні реакції»). Міансерин  з обережністю призначають пацієнтам із факторами ризику подовження інтервалу QT / тахікардії типу «пірует», у тому числі пацієнтам із вродженим синдромом подовженого інтервалу QT, пацієнтам віком від 65 років, жінкам, пацієнтам із структурними серцево-судинними захворюваннями / дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ), захворюваннями нирок або печінки, при застосуванні ліків, які пригнічують метаболізм міансерину, а також у разі одночасного застосування інших препаратів, які викликають подовження інтервалу QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Перед початком лікування слід відкоригувати наявну гіпокаліємію та гіпомагнезіємію. Якщо інтервал QT сягає > 500 мс або збільшується на > 60 мс, розглядають питання про припинення лікування міансерином або зменшення дози ліків. Пацієнти із закритокутовою глаукомою, а також пацієнти з підозрюваною гіпертрофією передміхурової залози повинні також перебувати під наглядом лікаря, хоча антихолінергічні побічні ефекти не пов’язані з прийомом Менсеру.
• При виникненні жовтяниці лікування слід припинити.
• У разі виникнення судом лікування слід припинити.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Дослідження на тваринах та деякі дані стосовно безпеки для людей вказують на те, що міансерин не є шкідливим для плода або новонародженого. Міансерин виділяється з грудним молоком лише в незначній кількості. Проте у разі застосування Менсеру у період вагітності або годування грудьми потрібно зважувати користь від його застосування для матері і можливий ризик для плода/новонародженого.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Протягом перших кількох днів лікування Менсер може змінювати психомоторні реакції. Пацієнтам із депресією, які лікуються антидепресантами, слід уникати керування автотранспортом або роботи з механізмами.

Спосіб застосування та дози

Таблетки слід приймати всередину, запиваючи невеликою кількістю рідини, не розжовуючи.

Дозу лікарського засобу визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта.

Для дорослих рекомендована початкова доза Менсеру становить 30 мг на добу. Дозу можна поступово збільшувати кожні кілька днів для досягнення оптимального клінічного ефекту. Як правило, ефективна добова доза становить 60 мг, максимальна — 90 мг.

Лікування пацієнтів літнього віку починати з дози 30 мг на добу. Дозу потрібно визначати індивідуально для кожного пацієнта. Нижча, ніж нормальна, підтримувальна доза може бути достатньою для отримання задовільної клінічної реакції.

• Добову дозу можна розподілити на кілька прийомів або приймати один раз на ніч (враховуючи сприятливий вплив на сон).

• Лікування відповідною дозою зазвичай приводить до позитивної клінічної відповіді протягом 2–4 тижнів. У разі незадовільної реакції дозу можна збільшити. Якщо відповіді немає протягом наступних 2–4 тижнів, лікування слід припинити.

• Після досягнення клінічного поліпшення лікування доцільно продовжувати ще 4–6 місяців.

• Припинення лікування препаратом у поодиноких випадках спричиняє синдром скасування.

Діти. Менсер не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків (віком до 18 років).

Передозування

Симптоми значного перевищення рекомендованих доз міансерину загалом обмежуються тривалим седативним ефектом. Серцеві аритмії, судоми, виражена артеріальна гіпотензія та пригнічення дихання розвиваються рідко. Також повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT на ЕКГ та шлуночкову тахікардію типу «пірует». Необхідно проводити ЕКГ-моніторинг.

Лікування. Специфічного антидоту немає. Рекомендовано промивання шлунка з подальшою симптоматичною терапією та підтриманням основних життєвих функцій організму.

Побічні реакції

У хворих на депресію з’являються симптоми, пов’язані із самим захворюванням (сухість у роті, запор, порушення акомодації). Тому іноді важко визначити, які симптоми спричинені захворюванням, а які є наслідком застосування лікарського засобу.

Повідомлялося про випадки суїцидального мислення і суїцидальної поведінки під час терапії міансерином або одразу після припинення лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі нижче 25 °C. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Упаковка. По 30 таблеток у блістері, по 1 або 3 блістери в картонній коробці — для дозування 10 мг; по 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній коробці — для дозування 30 мг.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. АТ «Адамед Фарма», Польща.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

вул. Марш. Дж. Пілсудського 5, 95-200, Пабʼяніце, Польща