ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
СУГАРЕЛЬ ІНТЕРА
(SUGAREL INTERA)
1 мл розчину містить сугамадексу натрію 108,8 мг (у перерахунку на сугамадекс 100 мг);
допоміжні речовини: хлоридна кислота концентрована*, натрію гідроксид*, вода для ін’єкцій.
* Для доведення рН препарату до регламентних значень.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або світло-жовтий розчин.
Фармакотерапевтична група. Антидоти. Код АТХ V03A B35.
Фармакологічні властивості
Сугамадекс – це модифікований гамма-циклодекстрин, який селективно зв’язує міорелаксанти. Він формує у плазмі крові комплекс із нервово-м’язовими блокаторами рокуронієм і векуронієм, тим самим зменшуючи кількість нервово-м’язового блокатора, здатного зв’язуватися з нікотиновими рецепторами у нервово-м’язовому синапсі. Це призводить до реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм або векуронієм.
У ході досліджень залежності ефекту від дози сугамадекс застосовували в дозах від 0,5 до 16 мг/кг при нервово-м’язовій блокаді, викликаній рокуронієм (0,6, 0,9, 1,0 і 1,2 мг/кг рокуронію броміду з підтримувальними дозами або без них) або векуронієм (0,1 мг/кг векуронію броміду з підтримувальними дозами або без них) у різні моменти часу та при різній глибині блокади. У цих дослідженнях спостерігалася чітка залежність доза-ефект.
Клінічна ефективність та безпека
Сугамадекс можна застосовувати в певні моменти часу після введення рокуронію або векуронію броміду.
Стандартна реверсія – глибока нервово-м’язова блокада
Під час ключового дослідження пацієнти були рандомізовані у групи, які отримували або рокуроній, або векуроній. Після останньої дози рокуронію або векуронію при рівні
1–2 посттетанічних скорочень (ПТС) вибірково застосовували сугамадекс у дозі 4 мг/кг або неостигмін у дозі 70 мкг/кг. Час від початку застосування сугамадексу або неостигміну до відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9 становив:
Час (хв) від застосування сугамадексу або неостигміну при глибокій нервово-м’язовій блокаді (1–2 ПТС), викликаній рокуронієм або векуронієм, до відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9
|
Нервово-м’язовий блокатор |
Режим лікування |
|
|
Сугамадекс (4 мг/кг) |
Неостигмін (70 мкг/кг) |
|
|
Рокуроній N Медіана (хв) Діапазон |
37 2,7 1,2–16,1 |
37 49 13,3–145,7 |
|
Векуроній N Медіана (хв) Діапазон |
47 3,3 1,4–68,4 |
36 49,9 46–312,7 |
Стандартна реверсія – помірна нервово-м’язова блокада
В іншому ключовому дослідженні пацієнти були рандомізовані у групи, які отримували рокуроній або векуроній. Після останньої дози рокуронію або векуронію, при повторній появі T2 застосовували вибірково сугамадекс у дозі 2 мг/кг або неостигмін у дозі 50 мкг/кг. Час від початку застосування сугамадексу або неостигміну до відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9 становив:
Час (хв) від застосування сугамадексу або неостигміну при повторній появі T2 після застосування рокуронію або векуронію до відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9
|
Нервово-м’язовий блокатор |
Режим лікування |
|
|
Сугамадекс (2 мг/кг) |
Неостигмін (50 мкг/кг) |
|
|
Рокуроній |
||
|
N |
48 |
48 |
|
Медіана (хв) |
1,4 |
17,6 |
|
Діапазон |
0,9–5,4 |
3,7–106,9 |
|
Векуроній |
||
|
N |
48 |
45 |
|
Медіана (хв) |
2,1 |
18,9 |
|
Діапазон |
1,2–64,2 |
2,9–76,2 |
Реверсію сугамадексом нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм, порівнювали з реверсією неостигміном нервово-м’язової блокади, викликаної цис-атракурієм. При повторній появі T2 застосовували 2 мг/кг сугамадексу або 50 мкг/кг неостигміну. Застосування сугамадексу призводило до більш швидкої реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм, порівняно з реверсією нервово-м’язової блокади, викликаної цис-атракурієм, при застосуванні неостигміну.
Час (хв) від застосування сугамадексу або неостигміну при повторній появі T2 після застосування рокуронію або цис-атракурію до відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9
|
Нервово-м’язовий блокатор |
Режим лікування |
|
|
Рокуроній і сугамадекс (2 мг/кг) |
Цис-атракурій і неостигмін (50 мкг/кг) |
|
|
N |
34 |
39 |
|
Медіана (хв) |
1,9 |
7,2 |
|
Діапазон |
0,7–6,4 |
4,2–28,2 |
Негайна реверсія
Час до відновлення після нервово-м’язової блокади, викликаної сукцинілхоліном (1 мг/кг), порівнювався з відновленням при застосуванні сугамадексу (16 мг/кг, на 3 хв пізніше) після нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм (1,2 мг/кг).
Час (хв) від застосування рокуронію і сугамадексу або сукцинілхоліну до відновлення T1 до 10 %
|
Нервово-м’язовий блокатор |
Режим лікування |
|
|
Рокуроній і сугамадекс |
Сукцинілхолін (1 мг/кг) |
|
|
N |
55 |
55 |
|
Медіана (хв) |
4,2 |
7,1 |
|
Діапазон |
3,5–7,7 |
3,7–10,5 |
В об’єднаному аналізі були отримані такі дані щодо часу відновлення при застосуванні 16 мг/кг сугамадексу після введення 1,2 мг/кг рокуронію броміду:
час (хв) від застосування сугамадексу (через 3 хв після введення рокуронію) до відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9, 0,8 або 0,7
|
T4/T1 співвідношення до 0,9 |
|
T4/T1 співвідношення до 0,8 |
T4/T1 співвідношення до 0,7 |
|
|
N |
65 |
|
65 |
65 |
|
Медіана (хв) |
1,5 |
|
1,3 |
1,1 |
|
Діапазон |
0,5–14,3 |
|
0,5–6,2 |
0,5–3,3 |
Порушення функції нирок
Ефективність і безпека застосування сугамадексу при оперативному втручанні у пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок або без такої порівнювалися у двох відкритих дослідженнях. В одному дослідженні сугамадекс застосовували після нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм, при рівні 1–2 ПТС (4 мг/кг; N = 68); в іншому дослідженні сугамадекс вводили при повторній появі T2 (2 мг/кг; N = 30). Відновлення після нервово-м’язової блокади відбувалося трохи довше у пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок порівняно з пацієнтами без порушення функції нирок. У цих дослідженнях у пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок не спостерігалося залишкової або повторної нервово-м’язової блокади.
Пацієнти з морбідним ожирінням
У ході клінічного дослідження за участю 188 пацієнтів, у яких було діагностовано морбідне ожиріння, досліджувався час відновлення після помірної або глибокої нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм або векуронієм. Пацієнти отримували 2 мг/кг або 4 мг/кг сугамадексу, залежно від ступеня блокади, дозованого відповідно або до фактичної маси тіла, або до ідеальної маси тіла випадковим чином у подвійно сліпому дослідженнi. Відповідно до об’єднаних щодо глибини блокади та нервово-м’язового блокатора даних, середній час до відновлення співвідношення «train-of four» (TOF) ≥ 0,9 у пацієнтів, дозування для яких визначали за фактичною масою тіла (1,8 хв), був статистично значуще коротшим (p < 0,0001), порівняно з таким у пацієнтів, дозування для яких визначали за ідеальною масою тіла (3,3 хв).
Діти віком від 2 до < 17 років
У дослідженні за участю 288 пацієнтів віком від 2 до < 17 років вивчали безпеку та ефективність сугамадексу порівняно з неостигміном як засобу для реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм або векуронієм.
Відновлення від рівня помірної блокади до співвідношення TOF ≥ 0,9 було значно швидшим у групі сугамадексу в дозі 2 мг/кг порівняно з групою неостигміну (середнє геометричне складало 1,6 хвилини для сугамадексу в дозі 2 мг/кг і 7,5 хвилини для неостигміну, співвідношення середніх геометричних 0,22, 95 % ДІ (0,16; 0,32), р < 0,0001). Сугамадекс у дозі 4 мг/кг призводив до реверсії глибокої блокади із середнім геометричним, що складало 2 хвилини, подібно до результатів, що спостерігалися у дорослих. Ці ефекти були послідовними для всіх досліджуваних вікових груп (від 2 до < 6; від 6 до < 12; від 12 до < 17 років) як для рокуронію, так і для векуронію (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Діти віком від народження до < 2 років
У дослідженні за участю 145 пацієнтів віком від народження до < 2 років вивчали безпеку та ефективність сугамадексу порівняно з неостигміном як засобу для реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм або векуронієм. Час до відновлення нервово-м’язової провідності від рівня помірної блокади був значно коротшим (p = 0:0002) в учасників, які отримували сугамадекс у дозі 2 мг/кг, порівняно з неостигміном (медіана 1,4 хвилини для сугамадексу 2 мг/кг та 4,4 хвилини для неостигміну; відношення ризиків = 2,40, 95 % ДІ 1,37; 4,18). Сугамадекс у дозі 4 мг/кг забезпечив швидке відновлення нервово-м’язової провідності після глибокої блокади з медіаною 1,1 хвилини. Ці ефекти були послідовними для всіх досліджених вікових груп (від народження до 27 днів; від 28 днів до
< 3 місяців; від 3 місяців до < 6 місяців та від 6 місяців до < 2 років) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнти з тяжкими системними захворюваннями
У ході дослідження за участю 331 пацієнта, стан яких був оцінений як клас 3 або 4 за класифікацією Американського товариства анестезіологів (АSА), вивчалася частота аритмій, спричинених лікуванням (синусова брадикардія, синусова тахікардія або інші серцеві аритмії) після введення сугамадексу.
У пацієнтів, які отримували сугамадекс (2 мг/кг, 4 мг/кг або 16 мг/кг), частота аритмій, що виникали внаслідок лікування, була загалом подібною до такої при застосуванні неостигміну (50 мкг/кг до максимальної дози 5 мг) + глікопіролату (10 мкг/кг до максимальної дози 1 мг). Профіль побічних реакцій у пацієнтів зі станом 3 та 4 класів за АSА був загалом подібним до профілю у дорослих пацієнтів у об’єднаному аналізі досліджень фаз І−ІІІ, тому коригувати дозу не потрібно (див. розділ «Побічні реакції»).
Фармакокінетичні показники сугамадексу були обраховані із загальної суми концентрацій комплекс-незв’язаного та комплекс-зв’язаного сугамадексу. Вважається, що такі фармакокінетичні показники, як кліренс і об’єм розподілу, є однаковими для комплекс-незв’язаного та комплекс-зв’язаного сугамадексу в пацієнтів під загальною анестезією.
Розподіл
Об’єм розподілу сугамадексу у рівноважному стані становить приблизно 11−14 л у дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок (згідно із загальноприйнятим некомпартментним фармакокінетичним аналізом). Ні сугамадекс, ні комплекс «сугамадекс-рокуроній» не зв’язуються з білками плазми крові або еритроцитами, що було підверджено в умовах in vitro з використанням плазми і цільної крові людини (чоловічої статі).
При внутрішньовенному болюсному введенні в діапазоні доз від 1 до 16 мг/кг сугамадекс демонструє лінійну кінетику.
Метаболізм
У доклінічних і клінічних дослідженнях не були виявлені жодні метаболіти сугамадексу, а як шлях виведення спостерігалася тільки ниркова екскреція незміненого лікарського засобу.
Виведення
У дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок, яким проводять анестезію, період напіввиведення (t½) сугамадексу становить приблизно 2 години, а розрахунковий плазмовий кліренс – приблизно 88 мл/хв. У мас-балансовому дослідженні було показано, що понад 90 % введеної дози виводиться впродовж 24 годин. 96 % дози виводиться із сечею, з яких принаймні 95 % – сугамадекс у незміненому вигляді. Менше 0,02 % дози сугамадексу виводиться з калом і видихуваним повітрям. Введення сугамадексу здоровим добровольцям призводило до підвищення ниркового виведення рокуронію у складі комплексу.
Особливі групи пацієнтів
Порушення функції нирок та вік
У фармакокінетичному дослідженні, в якому порівнювали показники у пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок та у пацієнтів з нормальною нирковою функцією, рівні сугамадексу у плазмі крові були подібними протягом першої години після введення, а потім знижувалися з більшою швидкістю в групі контролю. Загальна експозиція сугамадексу була подовженою, що призводило до зростання експозиції приблизно в 17 разів у пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок. У пацієнтів із тяжкою формою порушення функції нирок низькі концентрації сугамадексу визначаються протягом щонайменше 48 годин після застосування лікарського засобу.
У другому дослідженні, в якому порівнювали показники у пацієнтів із помірною або тяжкою нирковою недостатністю та у пацієнтів із нормальною функцією нирок, кліренс сугамадексу прогресивно знижувався, а t½ поступово подовжувався зі зниженням функції нирок. Експозиція була у 2 рази та в 5 разів вищою у пацієнтів із помірною та тяжкою нирковою недостатністю відповідно. Концентрації сугамадексу не виявлялися пізніше, ніж через 7 днів після введення дози у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю.
Фармакокінетичні показники сугамадексу залежно від вікової групи і функції нирок представлені у таблиці нижче
|
Окремі характеристики пацієнта |
Прогнозовані показники фармакокінетики (КВ* %) |
|||||
|
Демографічні показники Вік Маса тіла |
Функція нирок, кліренс креатиніну (мл/хв) |
Кліренс, (мл/хв) |
Об’єм розподілу в рівноважному стані (л) |
Період напів-виведення, (год) |
||
|
Дорослі |
Норма |
|
100 |
84 (26) |
13 |
2,2 (23) |
|
40 років 75 кг |
Порушення |
легке |
50 |
48 (28) |
15 |
4,1 (25) |
|
помірне |
30 |
29 (28) |
15 |
7,0 (26) |
||
|
тяжке |
10 |
8,9 (27) |
16 |
23 (27) |
||
|
Пацієнти літнього віку |
Норма |
|
80 |
73 (27) |
13 |
2,6 (25) |
|
75 років 75 кг |
Порушення |
легке |
50 |
46 (25) |
14 |
4 (23) |
|
помірне |
30 |
28 (25) |
14 |
7 (23) |
||
|
тяжке |
10 |
8 (25) |
15 |
24 (24) |
||
|
Діти старшого віку |
Норма |
|
95 |
71 (27) |
10 |
2 (23) |
|
15 років 56 кг |
Порушення |
легке |
48 |
41 (28) |
11 |
3,8 (25) |
|
помірне |
29 |
25 (28) |
12 |
6,3 (25) |
||
|
тяжке |
9,5 |
7,4 (28) |
12 |
22 (28) |
||
|
Діти середнього віку |
Норма |
|
60 |
39 (29) |
5,8 |
2,1 (24) |
|
9 років 29 кг |
Порушення |
легке |
30 |
21 (27) |
6,3 |
4,0 (25) |
|
помірне |
18 |
12 (28) |
6,5 |
6,8 (26) |
||
|
тяжке |
6 |
3,3 (28) |
6,7 |
25 (27) |
||
|
Діти раннього віку |
Норма |
|
37 |
22 (26) |
3,4 |
2,1 (24) |
|
3,5 року 15 кг |
Порушення |
легке |
18 |
11 (28) |
3,5 |
4,2 (25) |
|
помірне |
11 |
6,1 (27) |
3,6 |
7,6 (27) |
||
|
тяжке |
3,7 |
1,6 (27) |
3,7 |
28 (27) |
||
|
Діти раннього віку |
Норма |
28 |
16 (28) |
2,5 |
2,1 (24) |
|
|
1,5 року 11 кг |
Порушення |
легке |
14 |
7,6 (28) |
2,5 |
4,4 (26) |
|
помірне |
8,4 |
4,2 (28) |
2,6 |
7,9 (28) |
||
|
тяжке |
2,8 |
1,1 (27) |
2,6 |
29 (27) |
||
|
Немовлята |
Норма |
21 |
12 (28) |
1,8 |
2,2 (24) |
|
|
6 місяців 7,9 кг |
Порушення |
легке |
11 |
5,4 (27) |
1,9 |
4,6 (26) |
|
помірне |
6,4 |
2,9 (26) |
1,9 |
8,3 (26) |
||
|
тяжке |
2,1 |
0,76 (28) |
1,9 |
32 (27) |
||
|
Новонароджені |
Норма |
13 |
13 (28) |
1,1 |
1,3 (22) |
|
|
15 днів 3,8 кг |
Порушення |
легке |
6,4 |
5,7 (26) |
1,1 |
2,7 (23) |
|
помірне |
3,9 |
3,1 (27) |
1,1 |
4,8 (26) |
||
|
тяжке |
1,3 |
0,77 (27) |
1,1 |
18 (26) |
||
* КВ − коефіцієнт варіації.
Стать
Не спостерігалося відмінностей залежно від статі.
Раса
У дослідженні з участю здорових добровольців японського і європейського походження не спостерігалося клінічно значущих відмінностей фармакокінетичних показників. Обмежені дані не вказують на відмінності фармакокінетичних показників у представників негроїдної раси.
Маса тіла
Популяційний фармакокінетичний аналіз у дорослих пацієнтів, у тому числі пацієнтів літнього віку, показав відсутність клінічно значущого взаємозв’язку між кліренсом, об’ємом розподілу і масою тіла.
Ожиріння
У ході одного клінічного дослідження із залученням пацієнтів із морбідним ожирінням сугамадекс 2 мг/кг та 4 мг/кг дозували відповідно до фактичної маси тіла (n = 76) або ідеальної маси тіла (n = 74). Експозиція сугамадексу збільшувалася лінійно дозозалежно після введення відповідно до фактичної маси тіла або ідеальної маси тіла. Ніяких клінічно значущих відмінностей у фармакокінетичних параметрах між пацієнтами з морбідним ожирінням та загальною популяцією не спостерігалося.
Доклінічні дані з безпеки
Доклінічні дані не виявили особливої небезпеки для людини на підставі стандартних досліджень фармакології безпеки, токсичності при повторних введеннях, генотоксичного потенціалу та токсичності для репродуктивної функції, місцевої переносимості або сумісності з кров’ю.
Сугамадекс швидко виводиться з організму доклінічних видів тварин, хоча залишкові кількості сугамадексу спостерігалися в кістках і зубах молодих щурів. Доклінічні дослідження на молодих дорослих і зрілих щурах показують, що сугамадекс не чинить несприятливого впливу на колір зубів, якість кісток, кісткову структуру або метаболізм кісткової тканини. Сугамадекс не впливає на зрощення переломів та ремоделювання кісток.
Клінічні характеристики
Дорослі: для реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм або векуронієм.
Діти: сугамадекс рекомендується для застосування дітям віком від народження до 17 років лише для стандартної реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм.
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Інформація, представлена в цьому розділі, ґрунтується на даних про спорідненість зв’язування між сугамадексом та іншими лікарськими засобами, даних доклінічних досліджень, клінічних досліджень і моделювань з використанням моделі, що враховує фармакодинамічний ефект нервово-м’язових блокаторів та фармакокінетичну взаємодію між нервово-м’язовими блокаторами і сугамадексом. З огляду на ці дані, не очікується клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії з іншими лікарськими засобами, за винятком нижченаведеного:
- не можна виключити взаємодію за типом заміщення з тореміфеном і фузидовою кислотою (не очікується клінічно значущої взаємодії за типом захоплення);
- не можна виключити взаємодію за типом захоплення з гормональними контрацептивами (не очікується взаємодії за типом заміщення).
Взаємодії, що потенційно впливають на ефективність сугамадексу (взаємодії за типом заміщення)
Внаслідок введення деяких лікарських засобів після сугамадексу теоретично рокуроній або векуроній можуть витіснятися з комплексу із сугамадексом. В результаті може спостерігатися повторне виникнення нервово-м’язової блокади. У цій ситуації пацієнту необхідно проводити штучну вентиляцію легень. Введення лікарського засобу, що спричинив заміщення, слід припинити у разі проведення його інфузії. У ситуаціях коли можна передбачити потенційну взаємодію за типом заміщення, пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом для виявлення ознак повторного виникнення нервово-м’язової блокади (приблизно до 15 хвилин) після парентерального введення іншого лікарського засобу, що відбулося протягом 7,5 години після введення сугамадексу.
При застосуванні тореміфену, що має відносно високу спорідненість зв’язування із сугамадексом, а також концентрація у плазмі крові якого може бути відносно високою, існує вірогідність витіснення векуронію або рокуронію з комплексу із сугамадексом. Лікарі повинні пам’ятати, що з цієї причини відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9 може бути сповільнене у пацієнтів, які отримали тореміфен у день операції.
Внутрішньовенне введення фузидової кислоти
Застосування фузидової кислоти в передопераційному періоді може призвести до деякої затримки відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9. Не очікується повторного виникнення нервово-м’язової блокади у післяопераційному періоді, оскільки тривалість введення фузидової кислоти становить декілька годин, а рівні в крові зберігаються впродовж 2−3 днів. Інформацію щодо повторного введення сугамадексу див. у розділі «Спосіб застосування та дози».
Внаслідок введення сугамадексу деякі лікарські засоби можуть стати менш ефективними через зниження їх (вільної) концентрації в плазмі крові. Якщо виникає така ситуація, лікарю рекомендовано розглянути можливість повторного введення того ж лікарського засобу, введення терапевтично еквівалентного препарату (бажано іншого хімічного класу) і/або у відповідних випадках провести нефармакологічні процедури.
Взаємодія між сугамадексом у дозі 4 мг/кг і прогестагеном може призвести до зниження експозиції прогестагену (34 % площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC)), подібно до зниження, яке спостерігалося при застосуванні щоденної добової дози орального контрацептиву на 12 годин пізніше, що може призвести до зниження ефективності контрацептиву. Для естрогенів очікується менша вираженість таких ефектів. Тому застосування болюсної дози сугамадексу вважається еквівалентним одному пропущеному щоденному прийому стероїдного орального контрацептиву (комбінованого або лише прогестагенового). Якщо сугамадекс був введений у день прийому орального контрацептиву, необхідно звернутися до розділу інструкції для медичного застосування орального контрацептиву, що описує дії у разі пропуску дози.
У разі застосування гормональних контрацептивів, які не приймаються перорально, пацієнт повинен використовувати додатковий негормональний метод контрацепції протягом наступних 7 днів і дотримуватися рекомендацій, вказаних в інструкції із застосування контрацептиву.
Взаємодії, спричинені тривалим ефектом рокуронію чи векуронію
При застосуванні в післяопераційний період лікарських засобів, що посилюють нервово-м’язову блокаду, необхідно приділяти особливу увагу можливому повторному виникненню нервово-м’язової блокади. Потрібно звернутися до інструкції для медичного застосування рокуронію чи векуронію для отримання переліку специфічних лікарських засобів, які посилюють нервово-м’язову блокаду. У разі поновлення нервово-м’язової блокади пацієнт може потребувати штучної вентиляції легень та повторного введення сугамадексу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Вплив на лабораторні показники
У цілому сугамадекс не впливає на лабораторні показники, за винятком, можливо, визначення прогестерону в сироватці крові. Вплив на результат цього тесту спостерігався при плазмовій концентрації сугамадексу 100 мкг/мл (максимальний рівень у плазмі крові після болюсної ін’єкції становить 8 мг/кг).
У дослідженні за участю здорових добровольців введення сугамадексу в дозах 4 мг/кг і 16 мг/кг призводило до максимальної середньої пролонгації активованого часткового тромбопластинового часу (AЧТЧ) на 17 та 22 % відповідно і протромбінового часу (ПЧ) (міжнародного нормалізованого відношення) (МНВ) – на 11 та 22 % відповідно. Ці обмежені середні пролонгації АЧТЧ та ПЧ (МНВ) були короткотривалими (≤ 30 хв).
У дослідженнях in vitro спостерігалася фармакодинамічна взаємодія (пролонгація АЧТЧ і ПЧ) при застосуванні з антагоністами вітаміну К, нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепаринами, ривароксабаном і дабігатраном (див. розділ «Особливості застосування»).
Офіційні дослідження взаємодій не проводилися. При лікуванні дітей слід брати до уваги вказані вище взаємодії у дорослих пацієнтів, а також застереження розділу «Особливості застосування».
Особливості застосування
Згідно зі стандартною постнаркозною практикою після нервово-м’язової блокади рекомендовано проводити моніторинг стану пацієнта в період безпосередньо після операції для виявлення небажаних ускладнень, включаючи повторне виникнення нервово-м’язової блокади.
Моніторинг дихальної функції під час відновлення
Штучна вентиляція легень є обов’язковою до відновлення адекватного самостійного дихання пацієнта після реверсії нервово-м’язової блокади. Навіть якщо нервово-м’язова провідність відновилася повністю, інші лікарські засоби, що застосовувалися в пери- та післяопераційному періоді, можуть пригнічувати дихальну функцію; з цієї причини може бути потрібне продовження штучної вентиляції.
Якщо після екстубації повторно виникає нервово-м’язова блокада, необхідно забезпечити адекватну вентиляцію легень.
Повторна нервово-м’язова блокада
У ході клінічних досліджень за участю пацієнтів, які отримували рокуроній або векуроній, де сугамадекс вводили у дозі відповідно до глибини нервово-м’язової блокади, частота повторного виникнення нервово-м’язової блокади становила 0,2 %, що визначалося на основі нервово-м’язового моніторингу або клінічних даних. Застосування в нижчих дозах, ніж рекомендовано, підвищує ризик поновлення нервово-м’язової блокади після початкової реверсії, тому не рекомендується (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).
Вплив на гемостаз
У ході досліджень за участю добровольців введення сугамадексу в дозах 4 мг/кг та 16 мг/кг спричинило максимальну середню пролонгацію АЧТЧ на 17 та 22 % відповідно, а протромбінового часу (міжнародного нормалізованого відношення) [ПЧ (МНВ)] – на 11 та 22 % відповідно. Ці обмежені середні пролонгації АЧТЧ та ПЧ (МНВ) були короткотривалими (≤ 30 хвилин). За клінічними даними (N = 3519) і спеціального дослідження за участю 1184 пацієнтів, які перенесли операцію з перелому шийки стегна / заміни великого суглоба, не спостерігалося клінічно значущого впливу сугамадексу в дозі 4 мг/кг окремо чи його комбінації з антикоагулянтами на частоту виникнення пери- чи післяопераційних кровотеч.
У дослідженнях in vitro спостерігалася фармакодинамічна взаємодія (пролонгація АЧТЧ і ПЧ) при застосуванні лікарського засобу з антагоністами вітаміну К, нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепаринами, ривароксабаном і дабігатраном. У пацієнтів, які отримували стандартну післяопераційну антикоагулянтну профілактику, така фармакодинамічна взаємодія не була клінічно значущою. Слід з обережністю застосовувати сугамадекс пацієнтам, які отримують терапію антикоагулянтами для лікування вже існуючого або супутнього захворювання.
Не можна виключити підвищений ризик кровотечі у пацієнтів:
- із вродженим дефіцитом К-вітамінозалежних факторів згортання крові;
- із вже наявними коагулопатіями;
- які застосовують похідні кумарину, а також коли МНВ перевищує 3,5;
- які застосовують антикоагулянти та отримують сугамадекс у дозі 16 мг/кг.
При наявності медичних показань до застосування сугамадексу у таких пацієнтів анестезіолог повинен вирішити, чи його переваги перевищують можливі ризики геморагічних ускладнень, враховуючи анамнез пацієнта щодо кровотеч та тип запланованого хірургічного втручання. При застосуванні сугамадексу у таких пацієнтів рекомендовано проводити моніторинг гемостазу і показників згортання крові.
Повторне застосування рокуронію або векуронію після стандартної реверсії (до 4 мг/кг сугамадексу)
|
Мінімальний час очікування |
Нервово-м’язові блокатори і доза |
|
5 хвилин |
1,2 мг/кг рокуронію |
|
4 години |
0,6 мг/кг рокуронію або 0,1 мг/кг векуронію |
Початок нервово-м’язової блокади може подовжитися приблизно на 4 хвилини, а тривалість нервово-м’язової блокади може бути скороченою приблизно до 15 хвилин після повторного застосування рокуронію в дозі 1,2 мг/кг протягом 30 хвилин після введення сугамадексу.
З огляду на результати фармакокінетичного моделювання, для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості рекомендований проміжок часу до повторного введення рокуронію в дозі 0,6 мг/кг або векуронію в дозі 0,1 мг/кг після стандартного відновлення нервово-м’язової провідності сугамадексом становить 24 години. Якщо необхідний більш короткий проміжок часу, доза рокуронію для нової нервово-м’язової блокади повинна становити 1,2 мг/кг.
Повторне введення рокуронію або векуронію після негайної реверсії (16 мг/кг сугамадексу)
У рідкісних випадках, коли виникає така необхідність, пропонований час очікування становить 24 години.
Якщо виникає необхідність нервово-м’язової блокади раніше, ніж закінчився рекомендований час очікування, слід застосовувати нестероїдні нервово-м’язові блокатори. Початок дії деполяризуючого нервово-м’язового блокатора може наступати дещо пізніше, ніж очікується, оскільки основна частина постсинаптичних нікотинових рецепторів все ще може бути зайнята нервово-м’язовим блокатором.
Порушення функції нирок
Застосування сугамадексу не рекомендоване пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок, включаючи пацієнтів, яким необхідне проведення діалізу (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Поверхнева анестезія
Коли в клінічних дослідженнях нервово-м’язова блокада навмисно знімалася в середині дії анестезії, іноді спостерігалися ознаки поверхневої анестезії (рухи, кашель, гримаси або смоктання ендотрахеальної трубки).
У разі якщо нервово-м’язова блокада знята, в той час, як анестезія продовжується, відповідно до клінічних показань слід ввести пацієнтові додаткові дози анестетика та/або опіоїду.
В окремих випадках виражена брадикардія спостерігалася протягом декількох хвилин після введення сугамадексу для реверсії нервово-м’язової блокади. Іноді брадикардія може призводити до зупинки серця (див. розділ «Побічні реакції»). Слід проводити ретельний моніторинг змін гемодинаміки у пацієнта під час і після реверсії нервово-м’язової блокади. Якщо спостерігається клінічно значуща брадикардія, слід призначити антихолінергічні лікарські засоби, наприклад атропін.
Порушення функції печінки
Сугамадекс не метаболізується і не виводиться печінкою, з цієї причини не проводилися цільові дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції печінки. Лікування пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки необхідно проводити з великою обережністю. У разі порушення функції печінки, що супроводжується коагулопатією, див. вищенаведену інформацію щодо впливу на гемостаз.
Застосування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ)
Застосування сугамадексу пацієнтам, які отримували рокуроній або векуроній в умовах відділень інтенсивної терапії, не вивчалося.
Застосування для реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної іншими нервово-м’язовими блокаторами (за винятком рокуронію та векуронію)
Сугамадекс не слід застосовувати для реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної нестероїдними нервово-м’язовими блокаторами, такими як сукцинілхолін або сполуки бензилізохіноліну.
Сугамадекс не слід застосовувати для реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної стероїдними нервово-м’язовими блокаторами, за винятком рокуронію та векуронію, оскільки немає інформації щодо ефективності та безпеки для таких випадків.
Сугамадекс не рекомендується застосовувати для реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної панкуронієм, оскільки інформації щодо його застосування в таких випадках недостатньо.
При станах, пов’язаних з подовженим часом циркуляції, таких як захворювання серцево-судинної системи, літній вік (див. розділ «Спосіб застосування та дози» про час відновлення у людей літнього віку), набряки (наприклад, при тяжкому порушенні функції печінки), час відновлення може подовжуватися.
Реакції гіперчутливості до лікарського засобу
Лікар повинен бути готовий до можливого розвитку реакцій гіперчутливості до лікарського засобу (включаючи анафілактичні реакції) і вжити необхідних запобіжних заходів (див. розділ «Побічні реакції»).
Натрій
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (9,7 мг) натрію на 1 мл, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Клінічна інформація щодо застосування сугамадексу в період вагітності відсутня.
Дослідження на тваринах не показали безпосереднього чи опосередкованого шкідливого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток.
Слід з обережністю застосовувати сугамадекс вагітним жінкам.
Годування груддю
Невідомо, чи проникає сугамадекс у грудне молоко людини. Дослідження на тваринах показали, що сугамадекс проникає у грудне молоко. Оральна абсорбція циклодекстринів є, як правило, низькою; не передбачається впливу на дитину при одноразовому введенні сугамадексу жінці, яка годує груддю.
Необхідно прийняти рішення про припинення годування груддю або припинення/утримання від терапії сугамадексом, беручи до уваги користь грудного вигодовування для дитини та користь терапії для жінки.
Фертильність
Вплив сугамадексу на фертильність людини не досліджувався. Дослідження на тваринах щодо оцінки фертильності не виявили негативних наслідків.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Сугамадекс не має відомого впливу на здатність керувати автотранспортом чи механізмами.
Спосіб застосування та дози
Лікарський засіб повинен вводитися тільки лікарем-анестезіологом чи під його наглядом.
Рекомендується використання відповідної техніки нервово-м’язового моніторингу для спостереження за відновленням після нервово-м’язової блокади (див. розділ «Особливості застосування»).
Рекомендована доза сугамадексу залежить від ступеня нервово-м’язової блокади, що підлягає реверсії і не залежить від режиму анестезії.
Сугамадекс можна застосовувати для реверсії різних ступенів глибини нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм або векуронієм.
Стандартна реверсія
Доза 4 мг/кг маси тіла сугамадексу рекомендується, якщо після блокади, викликаної рокуронієм або векуронієм, відновлення досягло принаймні 1–2 посттетанічних скорочень. Середній час відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9 – близько 3 хв (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Доза 2 мг/кг маси тіла сугамадексу рекомендується, якщо спонтанне відновлення відбулося щонайменше до рівня повторної появи Т2 після блокади, викликаної рокуронієм або векуронієм. Середній час відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9 – близько 2 хв (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
При застосуванні рекомендованих доз для стандартної реверсії відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9 відбувається дещо швидше, якщо нервово-м’язова блокада була викликана рокуронієм, порівняно з блокадою, викликаною векуронієм (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Негайна реверсія нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм
При виникненні клінічної необхідності негайної реверсії нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм, рекомендована доза сугамадексу становить 16 мг/кг. При застосуванні 16 мг/кг сугамадексу через 3 хв після болюсної дози 1,2 мг/кг рокуронію броміду можна очікувати, що середній час відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9 становитиме близько 1,5 хв (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Немає даних щодо застосування сугамадексу для негайної реверсії блокади, викликаної векуронієм.
Повторне введення сугамадексу
У виняткових випадках – при повторному виникненні (поновленні) нервово-м’язової блокади у післяопераційному періоді (див. розділ «Особливості застосування») після початкової дози сугамадексу 2 або 4 мг/кг – рекомендується введення повторної дози 4 мг/кг сугамадексу. Після застосування другої дози сугамадексу необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнта, щоб упевнитись у стійкому відновленні нервово-м’язової функції.
Повторне введення рокуронію або векуронію після застосування сугамадексу
Інформацію щодо інтервалів очікування для повторного введення рокуронію або векуронію після застосування сугамадексу див. у розділі «Особливості застосування».
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів
Порушення функції нирок
Застосування сугамадексу пацієнтам із порушенням функції нирок тяжкого ступеня, включаючи пацієнтів, які потребують діалізу (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування»).
Дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня не дали достатніх даних щодо безпеки для підтримки застосування сугамадексу пацієнтам цієї категорії (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
При порушенні функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв та < 80 мл/хв) рекомендовані дози є такими ж, як і для дорослих з нормальною функцією нирок.
Пацієнти літнього віку
Після введення сугамадексу при повторній появі Т2 після блокади, викликаної рокуронієм, середній час відновлення співвідношення T4/T1 до 0,9 у дорослих (18–64 роки) становив 2,2 хв, у пацієнтів літнього віку (65–74 роки) – 2,6 хв та у пацієнтів дуже літнього віку (від 75 років) – 3,6 хв. Незважаючи на те, що у пацієнтів літнього віку час відновлення уповільнюється, рекомендована доза сугамадексу є такою самою, як і для дорослих пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування»).
Пацієнти з ожирінням
Для пацієнтів з ожирінням, включаючи пацієнтів з морбідним ожирінням (індекс маси тіла ≥ 40 кг/м2), дозу сугамадексу слід визначати, орієнтуючись на фактичну масу тіла. Потрібно дотримуватися рекомендацій щодо дозування лікарського засобу для дорослих пацієнтів.
Дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції печінки не проводилися. Слід з обережністю застосовувати сугамадекс пацієнтам з тяжкою формою порушення функції печінки, а також у разі, коли порушення функції печінки супроводжуються коагулопатією (див. розділ «Особливості застосування»).
Необхідності в корекції дози при порушенні функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості немає, оскільки сугамадекс виводиться переважно нирками.
Діти (від народження до 17 років)
Лікарський засіб Сугарель Інтера у дозі 100 мг/мл можна розводити до концентрації 10 мг/мл з метою підвищення точності дозування для дітей (див. нижче підрозділ «Спосіб застосування»).
Стандартна реверсія
Доза 4 мг/кг сугамадексу рекомендується для усунення викликаної рокуронієм блокади, якщо відновлення досягло принаймні рівня 1–2 посттетанічних скорочень (ПТС).
Доза 2 мг/кг рекомендується для реверсії блокади, викликаної рокуронієм, при повторній появі T2 (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Негайна реверсія
Негайна реверсія у дітей не вивчалася.
Спосіб введення
Лікарський засіб Сугарель Інтера слід вводити внутрішньовенно у вигляді одноразової болюсної ін’єкції. Болюсну ін’єкцію необхідно зробити швидко, протягом 10 секунд, в існуючий внутрішньовенний катетер.
Під час клінічних досліджень введення сугамадексу здійснювалося лише у вигляді одноразової болюсної ін’єкції.
Лікарський засіб Сугарель Інтера можна вводити в одну систему для внутрішньовенної інфузії разом з такими розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду (9 мг/мл), 5 % розчин глюкози (50 мг/мл), 0,45 % розчин натрію хлориду (4,5 мг/мл), 2,5 % розчин глюкози (25 мг/мл), розчин Рінгера лактат, розчин Рінгера та 5 % розчин глюкози (50 мг/мл) у 0,9 % розчині натрію хлориду (9 мг/мл).
Інфузійну лінію слід ретельно промивати (наприклад, 0,9 % розчином натрію хлориду) між введеннями лікарського засобу Сугарель Інтера та інших лікарських засобів.
Використання дітям
Для дітей сугамадекс можна розводити до концентрації 10 мг/мл, використовуючи 0,9 % розчин натрію хлориду (9 мг/мл).
Невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Термін придатності після розведення
Після першого відкриття та розведення лікарського засобу розчин залишається хімічно та фізично стабільним протягом 48 годин при температурі від 2 °C до 25 °C.
З мікробіологічної точки зору цей препарат слід застосувати негайно. Якщо не застосувати його негайно, термін зберігання та умови зберігання під час застосування є відповідальністю користувача та зазвичай не перевищують 24 години при температурі від 2 °C до 8 °C, за винятком випадків, коли розведення відбувається в контрольованих та валідованих асептичних умовах.
Діти
Лікарський засіб застосовують дітям згідно з рекомендаціями, зазначеними у розділі «Спосіб застосування та дози».
Передозування
У ході клінічних досліджень повідомлялося про один випадок ненавмисного передозування сугамадексу (40 мг/кг) без розвитку жодних значущих побічних реакцій. Під час досліджень щодо толерантності у людини сугамадекс застосовували у дозах до 96 мг/кг, при цьому не повідомлялося ні про розвиток дозозалежних побічних реакцій, ні про розвиток серйозних побічних реакцій.
Сугамадекс може бути виведений з організму за допомогою гемодіалізу з використанням високопоточного фільтра, але не з використанням низькопоточного фільтра. За даними клінічних досліджень, концентрація сугамадексу в плазмі крові зменшувалася до 70 % після 3–6-годинних сеансів діалізу.
Побічні реакції
Короткий опис профілю безпеки
Сугамадекс застосовують одночасно з нервово-м’язовими блокаторами та анестетиками у хірургічних пацієнтів. Тому важко оцінити причинно-наслідковий зв’язок несприятливих подій.
Найпоширенішими побічними реакціями у хірургічних пацієнтів були кашель, ускладнення з боку дихальних шляхів, пов’язані з анестезією, ускладнення анестезії, процедурна гіпотензія та ускладнення, пов’язані з проведенням процедури (часто: від ≥ 1/100 до < 1/10).
Перелік побічних реакцій у вигляді таблиці
Безпеку застосування сугамадексу вивчали у 3519 окремих суб’єктів відповідно до об’єднаного аналізу досліджень фаз І–ІІІ, що наведені у базі даних з безпеки. Наступні побічні реакції повідомлялися в плацебо-контрольованих дослідженнях, у яких суб’єктам вводилися загальні анестетики та/або нервово-м’язові блокатори (1078 суб’єктів отримували сугамадекс порівняно з 544, які отримували плацебо): дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).
|
Клас системи органів |
Частота |
Побічні реакції (бажані терміни) |
|
Порушення з боку імунної системи |
нечасто |
реакції підвищеної чутливості до лікарського засобу (див. розділ «Особливості застосування») |
|
Порушення з боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння |
часто |
кашель |
|
Травми, отруєння та ускладнення, пов’язані з процедурою |
часто |
ускладнення з боку дихальних шляхів, пов’язані з анестезією, ускладнення анестезії (див. розділ «Особливості застосування»), процедурна гіпотензія, ускладнення, пов’язані з проведенням процедури |
Опис окремих побічних реакцій
Реакції гіперчутливості до лікарського засобу
Реакції гіперчутливості (включаючи анафілаксію) відзначалися у деяких пацієнтів та добровольців (інформацію про добровольців див. у підрозділі «Інформація про здорових добровольців» нижче). У ході клінічних досліджень за участю хірургічних пацієнтів про ці реакції повідомляли як «нечасто», а у постмаркетингових звітах – «частота невідома».
Ці реакції варіювали від ізольованих шкірних реакцій до серйозних системних реакцій (наприклад, анафілаксія, анафілактичний шок) та спостерігались у пацієнтів , які раніше не отримували сугамадекс.
Симптоми, пов’язані з цими реакціями, можуть включати гіперемію, кропив’янку, еритематозний висип, (тяжку) гіпотензію, тахікардію, набряк язика, набряк глотки, бронхоспазм і обструктивні явища з боку дихальних шляхів. Тяжкі реакції гіперчутливості можуть бути летальними.
У постмаркетингових звітах випадки гіперчутливості спостерігалася як до сугамадексу, так і до комплексу сугамадекс-рокуроній.
Ускладнення з боку дихальних шляхів, пов’язані з анестезією
Ускладнення з боку дихальних шляхів при анестезії включають опір в ендотрахеальній трубці, кашель, помірний опір, реакцію пробудження під час операції, кашель під час процедури анестезії або під час самої операції або cпонтанне дихання пацієнта, пов’язане з процедурою анестезії.
Ускладнення анестезії
Ускладнення при анестезії, що вказують на відновлення нервово-м’язової функції, включають рухи кінцівок або тіла, кашель під час процедури анестезії або під час операції, гримаси або смоктання ендотрахеальної трубки (див. розділ «Особливості застосування»).
Ускладнення, пов’язані з процедурою
Ускладнення під час процедури включають кашель, тахікардію, брадикардію, рухи пацієнта та збільшення частоти серцевих скорочень.
Виражена брадикардія
У постмаркетинговий період окремі випадки вираженої брадикардії та брадикардії із зупинкою серця спостерігалися впродовж декількох хвилин після введення сугамадексу (див. розділ «Особливості застосування»).
Повторне виникнення нервово-м’язової блокади
У ході клінічних досліджень за участю пацієнтів, які отримували рокуроній або векуроній, де сугамадекс вводили у стандартній рекомендованій дозі відповідно до глибини нервово-м’язової блокади (N = 2022), частота повторного виникнення нервово-м’язової блокади становила 0,2 %, що визначалося на основі нервово-м’язового моніторингу або клінічних даних (див. розділ «Особливості застосування»).
Інформація щодо здорових добровольців
У ході рандомізованого подвійно сліпого дослідження було визначено частоту реакцій гіперчутливості на лікарський засіб у здорових добровольців, яким застосовували до 3 повторних доз плацебо (N = 76), сугамадексу 4 мг/кг (N = 151) або сугамадексу 16 мг/кг (N = 148). Повідомлення щодо підозрюваних реакцій гіперчутливості розглядалися щодо визнання (підтвердження) комітетом, що отримував засліплені дані. Кількість випадків визнаних реакцій гіперчутливості становила 1,3 %, 6,6 % та 9,5 % у групі плацебо, сугамадексу 4 мг/кг та сугамадексу 16 мг/кг відповідно. Не було жодних повідомлень про випадки анафілаксії при застосуванні плацебо або сугамадексу 4 мг/кг. Повідомляли про один випадок визнаної анафілаксії після введення першої дози сугамадексу 16 мг/кг (частота – 0,7 %). Не було виявлено доказів підвищення частоти або тяжкості реакцій гіперчутливості при введенні повторних доз сугамадексу.
У попередньому дослідженні з аналогічним дизайном повідомляли про 3 випадки підозрюваної анафілаксії, всі після застосування сугамадексу 16 мг/кг (кількість випадків 2 %).
У об’єднаній базі даних фази І побічні реакції, які вважаються частими (≥ 1/100 до < 1/10) або дуже частими (≥ 1/10) і частіше зустрічаються серед пацієнтів, які отримували сугамадекс, ніж у групі плацебо, включають дисгевзію (10,1 %), головний біль (6,7 %), нудоту (5,6 %), кропив’янку (1,7 %), свербіж (1,7 %), запаморочення (1,6 %), блювання (1,2 %) і біль у животі (1 %).
Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів
Пацієнти із захворюванням легень
У постмаркетингових даних і під час одного цільового клінічного дослідження з участю пацієнтів із легеневими ускладненнями в анамнезі повідомлялося про бронхоспазм як побічну реакцію, що, можливо, пов’язана із застосуванням лікарського засобу. Призначаючи лікарський засіб пацієнтам із легеневими ускладненнями в анамнезі, лікар повинен пам’ятати про можливий розвиток бронхоспазму.
Діти
У дослідженнях дітей віком від народження до 17 років профіль безпеки сугамадексу (до 4 мг/кг) був загалом подібним до профілю, що спостерігався у дорослих.
Пацієнти з морбідним ожирінням
Відповідно до даних, отриманих у ході одного спеціалізованого клінічного дослідження із залученням пацієнтів із патологічним ожирінням, профіль безпеки був загалом подібний до профілю у дорослих пацієнтів у об’єднаному аналізі досліджень фаз І–ІІІ (див. таблицю вище).
Пацієнти з тяжкими системними захворюваннями
У ході дослідження з участю пацієнтів, стан яких був оцінений як клас 3 або 4 за АSА (пацієнти з тяжким системним захворюванням або пацієнти з тяжким системним захворюванням, що становлять постійну загрозу життю), профіль побічних реакцій у цих пацієнтів 3 та 4 класів АSА, як правило, був загалом подібним до профілю у дорослих пацієнтів у об’єднаному аналізі досліджень фаз І–ІІІ (див. розділ «Фармакологічні властивості» та таблицю вище).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати ампули в картонній упаковці для захисту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Цей лікарський засіб не слід змішувати або одночасно вводити з іншими лікарськими засобами, крім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».
Повідомлялося про фізичну несумісність із верапамілом, ондансетроном і ранітидином.
Упаковка
По 2 мл в ампулах скляних.
По 5 ампул у чарунковій упаковці. По 1 або 2 чарункових упаковок у коробці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник
ТОВ «Юрія-Фарм».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108. Тел.: (044) 281-01-01.