АЛЛЕРСЕТ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АЛЛЕРСЕТ

(ALLERCET)

Склад:

діюча речовина: левоцетиризину дигідрохлорид;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить левоцетиризину дигідрохлориду 5 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат (Pharmatose 200M), целюлоза мікрокристалічна (Avicel PH 102), лактоза, моногідрат (Super Tab 11SD), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

склад плівкового покриття: Опадрай Y-1-7000 білий (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, з гравіюванням «І» та «12» з одного боку та роздільною рискою з іншого боку.

Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТХ R06A Е09.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Левоцетиризин — (R) енантіомер цетиризину, потужний і селективний антагоніст периферичних H₁-рецепторів.

Дослідження зв'язування показали, що левоцетиризин має високу спорідненість з H₁-рецепторами людини (Ki = 3,2 нмоль/л). Левоцетиризин має в 2 рази більшу спорідненість, ніж цетиризин (Ki = 6,3 нмоль/л). Левоцетиризин дисоціює від H₁-рецепторів з періодом напіввиведення 115 ± 38 хвилин. Після одноразового введення левоцетиризин демонструє зайнятість рецепторів 90 % через 4 години та 57 % через 24 години. Фармакодинамічні дослідження з участю здорових добровольців показали, що при половині дози левоцетиризин має порівнянну з цетиризином активність як у шкірі, так і в носовій порожнині.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність та не залежать від дози та часу і мають низьку варіабельність у різних пацієнтів. Фармакокінетичний профіль при введенні єдиного енантіомера такий самий, як і при застосуванні цетиризину. У процесі абсорбції або виведення не спостерігається хіральної інверсії.

Абсорбція. Левоцетиризин швидко та екстенсивно всмоктується після перорального прийому. У дорослих максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 0,9 години після прийому. Рівноважний стан досягається через два дні. Пікові концентрації зазвичай становлять відповідно 270 нг/мл і 308  нг/мл після одноразового та повторного прийому 5 мг 1 раз на добу. Ступінь абсорбції не залежить від дози і не змінюється під час прийому їжі, але пікова концентрація знижується та затримується.

Розподіл. Відсутня інформація щодо розподілу препарату у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. У дослідженнях на тваринах найбільша концентрація зафіксована у печінці та нирках, а найнижча − у тканинах центральної нервової системи (ЦНС). Розподіл левоцетиризину обмежений, тому що об’єм розподілу становить 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові людини − 90 %.

Біотрансформація. В організмі людини рівень метаболізму становить менше 14 % від дози левоцетиризину, тому відмінність у результаті генетичного поліморфізму або супутнього прийому ферментних інгібіторів, як очікується, буде незначною. Процес метаболізму включає ароматичну оксидацію, N- та О-деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування відбувається насамперед з участю цитохрому CYP 3А4, тоді як у процесі ароматичної оксидації беруть участь чисельні та/або невизначені ізоформи CYP. Левоцетиризин не впливає на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 у концентраціях, що значно перевищують максимальні, після перорального застосування дози у 5 мг. З огляду на низький ступінь метаболізму та відсутність здатності до пригнічення метаболізму, взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.

Виведення. Екскреція препарату відбувається двома шляхами: за рахунок клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. Період напіввиведення препарату з плазми крові у дорослих (Т_1/2) становить 7,9 + 1,9 години. Т_1/2 препарату у дітей молодшого віку коротший. Середній очевидний загальний кліренс у дорослих − 0,63 мл/хв/кг. В основному виведення левоцетиризину та його метаболітів з організму відбувається із сечею (виводиться у середньому 85,4 % застосованої дози препарату). З фекаліями виводиться лише 12,9 % застосованої дози препарату.

Особливі популяції

Порушення функції нирок

Очевидний кліренс левоцетиризину корелює із кліренсом креатиніну, тому пацієнтам із помірними та тяжкими порушеннями функції нирок рекомендується підбирати інтервали між прийомами левоцетиризину з урахуванням кліренсу креатиніну. При анурії у пацієнтів із термінальною стадією захворювання нирок загальний кліренс зменшується приблизно на 80 % порівняно із загальним кліренсом в осіб без таких порушень. Кількість левоцетиризину, що виводиться під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу, становила <10 %.

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування алергічного риніту (у тому числі цілорічного алергічного риніту) та кропив’янки у дорослих і дітей віком від 6 років.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до левоцетиризину, цетиризину, гідроксизину та до будь-яких інших похідних піперазину або до будь-якої іншої допоміжної речовини препарату.

Тяжка форма хронічної ниркової недостатності, що потребує застосування діалізу (кліренс креатиніну <15 мл/хв).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Досліджень взаємодії левоцетиризину (у т.ч. з індукторами CYP3A4) не проводили. Дослідження взаємодії цетиризину (сполука рацемату) показали, що при одночасному застосуванні з антипірином, азитроміцином, циметидином, діазепамом, еритроміцином, гліпізидом, кетоконазолом або псевдоефедрином не було виявлено клінічно значущих несприятливих ефектів. При сумісному застосуванні з теофіліном (400 мг на добу) у дослідженні багаторазового застосування спостерігалося невелике зниження (на 16 %) кліренсу цетиризину (розподіл теофіліну не змінювався). При дослідженні багаторазового введення ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) експозиція цетиризину збільшувалася приблизно на 40 %, тоді як розподіл ритонавіру при супутньому застосуванні цетиризину дещо змінювався (−11 %).

Вживання їжі не впливає на ступінь всмоктування препарату, але одночасне вживання їжі знижує швидкість його абсорбції.

Одночасне застосування цетиризину або левоцетиризину з алкоголем або іншими депресантами ЦНС у чутливих пацієнтів може спричинити додаткове зниження уваги та здатності до виконання роботи.

Особливості застосування.

Під час застосування препарату слід утримуватися від вживання алкоголю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Левоцетиризин слід з обережністю застосовувати пацієнтам з епілепсією та ризиком виникнення судом, оскільки його застосування може призвести до посилення нападу.

При призначенні препарату пацієнтам із факторами, що провокують затримку сечі (наприклад, травмами спинного мозку, гіперплазією передміхурової залози), необхідно брати до уваги, що левоцетиризин збільшує ризик затримки сечі.

Антигістамінні препарати пригнічують відповідь на шкірну алергічну пробу, прийом препарату необхідно припинити за 3 дні до її проведення (період виведення).

Можлива поява свербежу після припинення застосування левоцетиризину, навіть якщо цей симптом не був наявний до початку лікування. Симптом може зникнути самостійно. У деяких випадках симптом може бути інтенсивним і може виникнути потреба у повторному лікуванні. Симптом повинен зникнути після початку повторного лікування.

Препарат не застосовувати дітям віком до 6 років, оскільки клінічних даних недостатньо для цієї вікової категорії.

При встановленні непереносимості деяких цукрів необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб, оскільки препарат містить лактозу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Відсутні або обмежені дані (менше 300 результатів вагітності) щодо застосування левоцетиризину вагітним. Однак, для цетиризину (рацемату левоцетиризину), велика кількість даних (більше 1000 результатів вагітності) у вагітних не вказує на мальформативну або фето / неонатальну токсичність. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на вагітність, розвиток ембріона / плода, пологи чи постнатальний розвиток (див. розділ 5.3).

За потреби можна розглянути застосування левоцетиризину у період вагітності.

Годування груддю

Доведено, що цетиризин (рацемату левоцетиризину) виводиться з організму людини. Тому ймовірно, що левоцетиризин проникає у грудне молоко. У дітей, яких годують груддю, можуть спостерігатися побічні реакції, пов'язані з левоцетиризином. Тому слід бути обережним при призначенні левоцетиризину жінкам, що годують груддю.

Фертильність

Немає клінічних даних щодо впливу левоцетиризину на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Порівняльні клінічні випробування не виявили жодних доказів того, що левоцетиризин у рекомендованій дозі погіршує розумову активність, реакцію або здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Однак у деяких пацієнтів під час терапії левоцетиризином можуть виникати сонливість, втома та астенія. Тому пацієнти, які планують керувати транспортними засобами, займатися потенційно небезпечною діяльністю або працювати з механізмами, повинні враховувати свою реакцію на лікарський засіб.

Спосіб застосування та дози.

Рекомендовані дози

Дорослі та діти віком від 12 років: добова доза становить 5 мг (1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою) 1 раз на добу.

Діти віком від 6 до 12 років: рекомендована добова доза − 5 мг (1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою).

Пацієнти літнього віку

Коригування дози рекомендовано пацієнтам літнього віку із порушеннями функції нирок від помірного до тяжкого ступеня (див. далі «Ниркова недостатність»).

Ниркова недостатність

Пацієнтам із порушеннями функції нирок розрахунок дози необхідно проводити з урахуванням ступеня порушення функції нирок (кліренсу креатиніну) відповідно до таблиці, наведеної нижче.

Корекція дози препарату для пацієнтів із порушеннями функції нирок

Дітям із порушеннями функції нирок дозу препарату слід коригувати індивідуально, з урахуванням ниркового кліренсу пацієнта та його маси тіла.

Специфічних даних щодо застосування дітям із порушеннями функції нирок немає.

Печінкова недостатність

Пацієнтам із печінковою недостатністю корекція режиму дозування не потрібна. Пацієнтам із печінковою та нирковою недостатністю слід коригувати режим дозування відповідно до наведеної вище таблиці.

Спосіб застосування

Приймати таблетку внутрішньо, незалежно від вживання їжі. Таблетку необхідно ковтати цілою, запиваючи невеликою кількістю води. Рекомендовано застосовувати добову дозу за один прийом.

Тривалість лікування

Пацієнтів із періодичним алергічним ринітом (тривалість прояву симптомів захворювання становить менше 4 діб на тиждень або менше 4 тижнів на рік) слід лікувати відповідно до перебігу захворювання та анамнезу: лікування можна припинити, якщо симптоми зникнуть, та можна відновити знову при повторному виникненні симптомів. У разі персистуючого алергічного риніту (симптоми, що спостерігаються більше 4 діб на тиждень або більше 4 тижнів на рік), пацієнту можна запропонувати безперервну терапію протягом періоду контакту з алергенами.

Існує клінічний досвід застосування левоцетиризину протягом періодів лікування щонайменше 6 місяців. При хронічній кропив'янці та хронічному алергічному риніті існує клінічний досвід застосування цетиризину (рацемату) протягом періоду до одного року.

Діти.

Препарат застосовувати дітям віком від 6 років.

Передозування.

Симптоми. Симптоми передозування у дорослих можуть включати сонливість. У дітей спочатку можуть виникнути збудження і підвищена дратівливість з подальшою сонливістю.

Лікування. Специфічного антидоту до левоцетиризину немає. У разі появи симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримувальна терапія. Можна розглянути можливість промивання шлунка через короткий час після застосування препарату. Гемодіаліз для виведення левоцетиризину з організму є неефективним.

Побічні реакції.

Дорослі та діти віком від 12 років

У терапевтичних дослідженнях з участю дітей віком від 12 років та жінок і чоловіків віком до 71 року у 15,1 % пацієнтів у групі левоцетиризину 5 мг спостерігалася принаймні одна побічна реакція на препарат порівняно з 11,3 % у групі плацебо. 91,6 % цих побічних реакцій на препарат були легкими або помірними.

У терапевтичних дослідженнях рівень вибуття з дослідження через побічні ефекти становив 1,0 % (9/935) для левоцетиризину 5 мг та 1,8 % (14/771) для плацебо.

Постмаркетинговий досвід

Побічні реакції, що спостерігалися протягом постмаркетингового періоду, розподілені за класами систем органів та частотою. Частота визначається наступним чином: дуже поширені (≥ 1/10); поширені (≥ 1/100 до <1/10); нечасті (≥ 1/1000 до <1/100); рідкісні (≥ 1/10000 до <1/1000); дуже рідкісні (<1/10000), невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).

З боку імунної системи

Невідомо: гіперчутливість, включаючи анафілаксію.

З боку обміну речовин та харчування

Невідомо: підвищений апетит.

З боку нервової системи

Невідомо: сонливість, головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість, астенія, судоми, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія.

З боку психіки

Невідомо: порушення сну, збудження, галюцинації, депресія, агресія, безсоння, суїцидальні думки, жахливі сновидіння.

З боку серця

Невідомо: посилене серцебиття, тахікардія.

З боку органів зору

Невідомо: порушення зору, нечіткість зору, неконтрольовані кругові рухи очних яблук.

З боку органів слуху та рівноваги

Невідомо: вертиго.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Невідомо: гепатит.

З боку нирок та сечовидільної системи

Невідомо: дизурія, затримка сечі.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Невідомо: задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту

Невідомо: діарея, блювання, запор, сухість у роті, нудота, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Невідомо: ангіоневротичний набряк, стійкі медикаментозні висипання, свербіж, висипання, кропив’янка.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток

Невідомо: міалгія, артралгія.

Загальні порушення

Невідомо: набряк.

Результати досліджень

Невідомо: збільшення маси тіла, відхилення функціональних печінкових проб від норми.

Опис окремих побічних реакцій

Повідомляли про свербіж після припинення застосування левоцетиризину.

Повідомлення про побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 ℃. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1 або по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. Без рецепта.

Виробник. Мікро Лабс Лімітед.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Ділянка №. S.155 – S.159 та N1, Промислова зона Верна, Фаза ІІІ та Фаза IV, Верна Салкетт, In-403 722, Індія.