ЕПТАЗА

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ЕПТАЗА

(EPTASE)

 

Склад:

діюча речовина: еслікарбазепін;

1 таблетка містить еслікарбазепіну ацетату 200 мг  або 400 мг, або 800 мг;

допоміжні речовини: натрію кроскармелоза, гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 200 мг: продовгуватої форми таблетки без оболонки, білого або майже білого кольору, з тисненням «EC 1» з одного боку та функціональною роздільною лінією – з другого;

таблетки по 400 мг: двоопуклі, округлої форми таблетки без оболонки, білого або майже білого кольору, з тисненням «EC 2» з одного боку та плоскі – з другого;

таблетки по 800 мг: продовгуватої форми таблетки без оболонки, білого або майже білого кольору, з тисненням «EC 4» з одного боку та функціональною роздільною лінією – з другого.

 

Фармакотерапевтична група.

Протиепілептичні засоби, похідні карбоксаміду. Код АТХ N03A F04.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Точний механізм дії еслікарбазепіну ацетату невідомий. Однак згідно з результатами електрофізіологічних досліджень in vitro, еслікарбазепіну ацетат і його метаболіти стабілізують інактивований стан потенціалзалежних натрієвих каналів, запобігаючи їхній активації, і таким чином запобігають повторюваному збудженню нейронів.

Фармакодинамічні ефекти

Еслікарбазепіну ацетат і його активні метаболіти запобігають розвитку епілептичних нападів на доклінічних моделях, що дає змогу прогнозувати його протисудомну дію у людини. У людини фармакологічна активність еслікарбазепіну ацетату проявляється головним чином за допомогою його активного метаболіту – еслікарбазепіну.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Еслікарбазепіну ацетат  значною мірою метаболізується в еслікарбазепін. Після прийому всередину концентрація еслікарбазепіну ацетату у плазмі крові зазвичай залишається нижче рівня кількісного визначення. Для еслікарбазепіну С_max досягається через 2–3 години після прийому (t_max). Біодоступність лікарського засобу можна вважати високою, оскільки кількість метаболітів, що виявляються в сечі, становить більш ніж 90 % дози еслікарбазепіну ацетату.

 

Розподіл

Зв’язування еслікарбазепіну з білками плазми крові відносно низьке (< 40 %) та не залежить від його концентрації.  Згідно з результатами досліджень in vitro, присутність варфарину, діазепаму, дигоксину, фенітоїну і толбутаміду не впливає на ступінь зв’язування еслікарбазепіну з білками плазми крові. Еслікарбазепін у свою чергу практично не впливає на зв’язування з білками плазми крові варфарину, діазепаму, дигоксину, фенітоїну та толбутаміду.

Біотрансформація

Еслікарбазепіну ацетат при першому проходженні через печінку швидко й інтенсивно метаболізується у свій головний активний метаболіт – еслікарбазепін – шляхом пресистемного гідролізу. Стаціонарна концентрація еслікарбазепіну у плазмі крові досягається через 4–5 днів застосування препарату 1 раз на добу, що відповідає ефективному періоду напіввиведення близько 20–24 годин. У ході досліджень з участю здорових добровольців і дорослих пацієнтів з епілепсією період напіввиведення становив 10–20 та 13–20 годин відповідно. Незначна кількість таких метаболітів виявляється у плазмі крові: R-лікарбазепін і окскарбазепін, які є активними, а також кон’югати еслікарбазепіну ацетату, еслікарбазепіну, R-лікарбазепіну і окскарбазепіну з глюкуроновою кислотою.

Еслікарбазепіну ацетат не впливає на свій власний метаболізм і кліренс.

Еслікарбазепін є слабким індуктором ізоферменту CYP3A4 і інгібує ізофермент CYP2C19.

Під час досліджень еслікарбазепіну на свіжих гепатоцитах людини спостерігалась помірна активація глюкуронідації, зумовлена ізоферментом UGT1A1.

Виведення

Метаболіти еслікарбазепіну ацетату виводяться із системного кровотоку переважно шляхом ниркової екскреції в незміненому вигляді та у формі кон’югату з глюкуроновою кислотою. Загалом еслікарбазепін та його глюкуронід становлять більше 90 % загальних метаболітів, що виводяться із сечею (приблизно 2/3 – у незміненій формі та 1/3 – у формі глюкуроніду).

Лінійність / нелінійність

У діапазоні доз 400–1200 мг, як у здорових добровольців, так і у пацієнтів з епілепсією еслікарбазепіну ацетат показує лінійну і дозозалежну фармакокінетику.

Пацієнти літнього віку (від 65 років)

Фармакокінетичний профіль еслікарбазепіну ацетату не змінюється у пацієнтів літнього віку з кліренсом креатиніну більше 60 мл/хв.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Метаболіти еслікарбазепіну ацетату виводяться із системного кровотоку головним чином нирками. Згідно з результатами дослідження з участю пацієнтів із нирковою недостатністю від легкого до тяжкого ступеня, кліренс лікарського засобу залежить від функції нирок. Під час лікування еслікарбазепіну ацетатом для пацієнтів (дорослі та діти віком від 6 років) із кліренсом менше 60 мл/хв рекомендується коригування дози.

У дітей віком від 2 до 6 років еслікарбазепіну ацетат використовувати не рекомендується. У цьому віці внутрішня активність процесу елімінації ще незріла.

Гемодіаліз видаляє метаболіти еслікарбазепіну ацетату з плазми крові.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Фармакокінетику та метаболізм еслікарбазепіну ацетату оцінювали у здорових добровольців та пацієнтів з помірною печінковою недостатністю після багаторазового перорального прийому лікарського засобу. Помірна печінкова недостатність не впливала на фармакокінетику еслікарбазепіну ацетату. У разі легкої та помірної печінкової недостатності корекція дози не потрібна.

У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю фармакокінетика еслікарбазепіну не вивчалась.

Стать

Дослідження з участю пацієнтів і здорових добровольців не виявили залежності фармакокінетики еслікарбазепіну ацетату від статі.

Діти

Як і у дорослих, еслікарбазепіну ацетат значною мірою метаболізується в еслікарбазепін. Після прийому всередину концентрація еслікарбазепіну ацетату у плазмі крові зазвичай залишається нижче рівня кількісного визначення. С_max еслікарбазепіну досягається через 2–3 години після прийому (t_max). Встановлено, що маса тіла впливає на об’єм розподілу та кліренс. Крім того, не можна виключати роль віку, незалежно від маси тіла, на кліренс еслікарбазепіну ацетату, особливо для наймолодшої вікової групи (2–6 років).

Діти віком до 6 років

Популяційна фармакокінетика показує, що в підгрупі дітей віком від 2 до 6 років потрібні дози 27,5 мг/кг/доба і 40 мг/кг/доба, щоб досягти впливу, еквівалентного терапевтичним дозам 20 і 30 мг/кг/доба у дітей віком від 6 років.

Діти віком від 6 років

Популяційна фармакокінетика вказує на те, що вплив еслікарбазепіну, що відповідно  спостерігається при дозах  20 і 30 мг/кг/доба у дітей віком від 6 років, порівняний з таким у  дорослих, які отримують 800 і 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Застосовувати лікарський засіб для:

•   монотерапії при парціальних нападах судом, із вторинною генералізацією або без такої, у дорослих пацієнтів з уперше виявленою епілепсією;

•   допоміжної терапії при парціальних нападах судом, із вторинною генералізацією або без такої, у дорослих пацієнтів та дітей віком від 6 років.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої похідної речовини (наприклад до карбамазепіну, окскарбазепіну) та також до будь-якої з допоміжних речовин.

Атріовентрикулярна (AВ) блокада ІІ або ІІІ ступеня.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодій проведені тільки у дорослих пацієнтів.

Еслікарбазепіну ацетат активно метаболізується, утворюючи еслікарбазепін, який виводиться головним чином шляхом глюкуронідації. In vitro еслікарбазепіну ацетат проявляє властивості слабкого індуктора ізоферменту CYP3A4 і УДФ-глюкуронілтрансферази. In vivo еслікарбазепін індукує метаболізм лікарських засобів, які метаболізуються  переважно з участю ферменту CYP3A4 (наприклад, симвастатин). Таким чином, при одночасному застосуванні з еслікарбазепіну ацетатом може бути необхідним підвищення дози лікарських засобів, які метаболізуються ферментом CYP3A4. In vivo еслікарбазепін може індукувати метаболізм лікарських засобів, які виводяться здебільшого шляхом кон’югації за допомогою УДФ-глюкуронілтрансферази. На початку або наприкінці лікування еслікарбазепіном або при зміні дози може знадобитися 2–3 тижні для досягнення нового рівня активності ферменту. Таку затримку у часі слід брати до уваги, якщо еслікарбазепін застосовувати безпосередньо перед або в комбінації з іншими лікарськими засобами, для яких може бути необхідним регулювання дози при одночасному застосуванні з еслікарбазепіном. Еслікарбазепін має інгібувальні властивості щодо CYP2С19. Тому може виникати взаємодія, коли високі дози еслікарбазепіну ацетату приймати одночасно з лікарськими засобами, що метаболізуються головним чином з участю CYP2С19 (наприклад, фенітоїн).

Взаємодії з іншими протиепілептичними лікарськими засобами

Карбамазепін

У ході дослідження з участю здорових добровольців одночасне застосування 800 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та 400 мг карбамазепіну 2 рази на добу призводило до зниження на 32 % впливу активного метаболіту – еслікарбазепіну, що, вірогідно, спричинено індукцією глюкуронідації. При цьому змін в активності карбамазепіну або його метаболіту карбамазепіну епоксидну не відзначалося. Залежно від індивідуальної реакції, може виникнути необхідність у підвищенні дози еслікарбазепіну ацетату при його одночасному застосуванні з карбамазепіном. Дослідження з участю пацієнтів показали, що одночасне застосування з карбамазепіном підвищує ризик таких побічних реакцій: диплопія, аномалії координації та запаморочення. Не можна виключати підвищення ризику виникнення інших специфічних побічних реакцій через одночасне застосування карбамазепіну та еслікарбазепіну ацетату.

Фенітоїн

У ході дослідження з участю здорових добровольців одночасне застосування 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та фенітоїну призводило до зниження на 31–33 % впливу активного метаболіту еслікарбазепіну, що, вірогідно, спричинено індукцією глюкуронідації, а також до середнього підвищення на 31–35 % впливу фенітоїну, що, вірогідно, спричинено інгібуванням CYP2С19. Таким чином, відповідно до індивідуальної реакції може виникнути необхідність у підвищенні дози еслікарбазепіну ацетату та зменшенні дози фенітоїну.

Ламотриджин

Глюкуронідація є основним шляхом метаболізму як для еслікарбазепіну, так і для ламотриджину, тому взаємодія є очікуваною. У ході дослідження з участю здорових добровольців одночасне застосування 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та ламотриджину супроводжувалося незначною середньою фармакокінетичною взаємодією (вплив ламотриджину зменшився на 15 %) між еслікарбазепіну ацетатом та ламотриджином, отже, потреби в корекції дози немає. Однак з огляду на можливу індивідуальну варіабельність взаємодії еслікарбазепіну ацетату та ламотриджину у деяких осіб цей ефект може бути клінічно значущим.

Топірамат

У ході дослідження з участю здорових добровольців одночасне застосування 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу та топірамату не призводило до значних змін активності еслікарбазепіну, але на 18 % зменшував вплив топірамату, що, вірогідно, зумовлено зниженням біодоступності топірамату. Немає необхідності в корегуванні дози.

Вальпроат та леветирацетам

Аналіз фармакокінетичних даних, отриманих у ході дослідження фази ІІІ з участю дорослих пацієнтів з епілепсією, показав, що одночасне застосування з вальпроатом та леветирацетамом не впливає на активність еслікарбазепіну, однак ці відомості не підкріплені стандартними дослідженнями взаємодії лікарських засобів.

Окскарбазепін

Не рекомендується одночасне застосування еслікарбазепіну ацетату з окскарбазепіном, оскільки це може спричинити надлишковий вплив активних метаболітів.

Інші лікарські засоби

Пероральні контрацептиви

При застосуванні еслікарбазепіну ацетату у дозі 1200 мг 1 раз на добу у жінок, які застосовували комбіновані пероральні контрацептиви, було виявлено зниження системного впливу левоноргестралу та етинілестрадіолу в середньому на 37 % та 42 % відповідно, що, вірогідно, спричинено індукцією CYP3A4. Тому жінки репродуктивного віку повинні використовувати адекватну контрацепцію протягом лікування еслікарбазепіном, а також до кінця поточного менструального циклу після припинення лікування.

Симвастатин

У ході дослідження з участю здорових добровольців при одночасному застосуванні симвастатину з 800 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу виявлено зменшення системного впливу симвастатину в середнього на 50 %, що, вірогідно, зумовлено індукцією CYРЗА4. Може виникнути необхідність у підвищенні дози симвастатину при одночасному застосуванні з еслікарбазепіну ацетатом.

Розувастатин

У ході дослідження з участю здорових добровольців при одночасному застосуванні розувастатину  із 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу виявлено зменшення системного впливу розувастатину в середньому на 36–39 %. Механізм такого зниження невідомий, але може бути пов’язаний або лише з впливом на активність переносника розувастатину, або також з індукцією його метаболізму. Оскільки зв’язок між впливом та активністю лікарського засобу незрозумілий, рекомендується контролювати реакцію на лікування (наприклад, рівні холестерину).

 

Варфарин

При одночасному застосуванні варфарину з 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу встановлено невелике (23 %), але статистично значуще зниження впливу S-варфарину. Впливу на фармакокінетику R-варфарину або на коагуляцію не було. Однак з огляду на можливу індивідуальну варіабельність взаємодії у перші тижні після початку або закінчення одночасного лікування варфарином та еслікарбазепіну ацетатом необхідна особлива уважність щодо контролю міжнародного нормалізаційного індексу (МНІ).

Дигоксин

У ході дослідження з участю здорових добровольців не виявлено впливу 1200 мг еслікарбазепіну ацетату 1 раз на добу на фармакокінетику дигоксину. Це підтверджує, що еслікарбазепіну ацетат не впливає на транспортний Р-глікопротеїн.

Інгібітори моноаміноксидази (МАО)

З огляду на структурний взаємозв’язок еслікарбазепіну ацетату з трициклічними антидепресантами взаємодія між еслікарбазепіну ацетатом і МАО  теоретично можлива.

 

Особливості застосування.

Суїцидальна поведінка

Повідомлялося про суїцидальні думки та поведінку у пацієнтів, які отримували протиепілептичні засоби за кількома показаннями. Метааналіз рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень протиепілептичних лікарських засобів також показав деяке підвищення ризику суїцидальних думок та поведінки. Механізм такого ризику невідомий, але доступні дані не виключають підвищення ризику і при застосуванні еслікарбазепіну ацетату. Тому необхідний моніторинг пацієнтів щодо ознак суїцидальних думок та поведінки; варто розглянути доцільність відповідного лікування. При ознаках суїцидальних думок або поведінкових проявів  пацієнтам (та особам, які за ними доглядають) рекомендується звернутися за медичною допомогою.

Розлади з боку нервової системи

Застосування еслікарбазепіну ацетату може супроводжуватись небажаними побічними реакціями з боку нервової системи, такі як запаморочення та сонливість, які підвищують ймовірність випадкових ушкоджень.

Інші особливості застосування

За необхідності відміни лікарського засобу рекомендується поступово припиняти його застосування, щоб мінімізувати можливість підвищення частоти нападів.

Шкірні реакції

У ході клінічних досліджень з участю пацієнтів з епілепсією у 1,2 % загальної популяції, які лікувались еслікарбазепіном, як побічна реакція виникало висипання. У пацієнтів, які приймали еслікарбазепін, були зареєстровані випадки кропив’янки та ангіоневротичного набряку. Ангіоневротичний набряк у випадку гіперчутливості / анафілактичної реакції, пов’язаний з набряком гортані, може бути летальним. При появі ознак або симптомів підвищеної чутливості застосування еслікарбазепіну ацетату необхідно припинити та перейти на альтернативне лікування.

У ході проведення післяреєстраційних досліджень щодо застосування еслікарбазепіну ацетату повідомлялося про небезпечні для життя або тяжкі шкірні небажані реакції з летальним наслідком, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона / токсичний епідермальний некроліз та медикаментозний висип з еозинофілією і системними проявами. Призначаючи лікарський засіб, слід проінформувати пацієнтів щодо ознак та симптомів шкірних реакцій. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що свідчать про ці реакції, необхідно негайно припинити прийом еслікарбазепіну та розглянути альтернативну терапію (за потреби). При появі таких реакцій цим пацієнтам більше ніколи не слід застосовувати еслікарбазепін.

Наявність алеля HLA-B*1502 у пацієнтів народності хань (уродженців Китаю, Таїланду та інших країн Азії)

Алель HLA-B*1502 у пацієнтів народності хань (уродженців Китаю, Таїланду) тісно пов’язаний з ризиком розвитку тяжких шкірних реакцій, відомих як синдром Стівенса – Джонсона при застосуванні карбамазепіну. Хімічна структура еслікарбазепіну ацетату аналогічна хімічній структурі карбамазепіну, тому у HLA-B*1502-позитивних пацієнтів є ризик розвитку синдрому Стівенса–Джонсона під час лікування еслікарбазепіну ацетатом. У народності хань населення Китаю і Таїланду носії HLA-B*1502 становлять близько 10 %. По можливості у таких осіб необхідно проводити скринінг на предмет наявності цього алеля перед початком лікування карбамазепіном або діючою речовиною, схожою за хімічним складом. Якщо підтверджується наявність алеля HLA- B*1502, застосування еслікарбазепіну ацетату слід розглядати за умови, що очікувана користь перевищує ризики.

Через переважання цього алеля в інших азіатських народах (наприклад, більше 15 % у мешканців Філіппін і Малайзії) рекомендується проводити генетичний аналіз на предмет наявності         HLA-B*1502 у представників народів, які мають цей ризик.

Наявність алеля HLA-A*3101 у пацієнтів європейського походження і японців

Були отримані дані, які свідчать про те, що алель HLA-A*3101 пов’язаний з підвищеним ризиком виникнення шкірних реакцій на карбамазепін, у тому числі синдрому Стівенса–Джонсона, токсичного епідермального некролізу, медикаментозного висипу з еозинофілією і системними проявами, або менш серйозного гострого генералізованого екзантематозного пустульозу і макулопапулярного висипу у пацієнтів європейського походження і японців.

Частота наявності алеля HLA-A*3101 значно відрізняється в різних етнічних популяціях. Алель HLA-A*3101 виявляється у 2–5 % європейців і приблизно у 10 % японців.

Наявність алеля HLA-A*3101 підвищує ризик розвитку шкірних реакцій (здебільшого менш важких) при застосуванні карбамазепіну з 5,0 % в загальній популяції до 26,0 % серед пацієнтів європейського походження, в той час як відсутність даного алеля може зменшити ризик з 5,0 % до 3,8 %.

Інформації щодо необхідності проведення скринінгу на наявність HLA-A*3101 перед початком прийому карбамазепіну або хімічно близьких речовин недостатньо.

У випадках, коли відомо, що пацієнти, які є нащадками європейців або японців, мають алель HLA-A*3101, рішення про застосування карбамазепіну або хімічно схожих сполук приймає лікар, якщо користь від такого лікування переважає ризик.

Гіпонатріємія

У 1,5 % пацієнтів, які отримували лікарський засіб, спостерігалась гіпонатріємія як побічна реакція. У більшості випадків гіпонатріємія безсимптомна, однак вона може супроводжуватись такими клінічними симптомами як посилення епілептичних нападів, сплутаність та помутніння свідомості. Частота гіпонатріємії підвищується зі збільшенням дози еслікарбазепіну ацетату. Необхідно контролювати рівні натрію у сироватці крові перед та протягом лікування пацієнтів із захворюваннями нирок в анамнезі, що спричинили гіпонатріємію, або пацієнтів, які одночасно приймали лікарські засоби, що можуть призводити до гіпонатріємії (наприклад діуретики, дезмопресин). Крім того, необхідно визначати рівні натрію у сироватці крові при виникненні клінічних ознак гіпонатріємії. Одночасно слід визначати рівні натрію у сироватці крові під час звичайного лабораторного обстеження. За умови розвитку клінічно значущої гіпонатріємії застосування еслікарбазепіну ацетату необхідно припинити.

Пролонгування інтервалу PR

У ході клінічних досліджень еслікарбазепіну ацетату спостерігалося пролонгування інтервалу PR. Необхідна обережність під час застосування пацієнтами із певними медичними станами (наприклад, низька концентрація тироксину, порушення серцевої провідності) або тим, хто одночасно приймає лікарські засоби, які подовжують інтервал PR.

Пацієнти з порушенням функції нирок

При лікуванні пацієнтів із порушеннями функції нирок необхідна обережність, а дозу слід регулювати відповідно до значення кліренсу креатиніну. Пацієнтам із кліренсом креатиніну (КК) < 30 мл/хв застосування лікарського засобу не рекомендовано через недостатність даних.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Оскільки клінічні дані щодо пацієнтів зі слабкими або помірними печінковими розладами обмежені, а щодо пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки клінічних та фармакокінетичних даних немає, еслікарбазепіну ацетат слід з обережністю застосовувати при слабких або помірних порушеннях функції печінки. У зв’язку з відсутністю клінічних даних застосування лікарського засобу пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не рекомендується.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Загальний ризик, пов’язаний з епілепсією та протиепілептичними лікарськими засобами

У дітей, які народилися у жінок з епілепсією, прояви уроджених дефектів у два-три рази перевищують 3 % рівень у загальній популяції. Найчастіше повідомляли про такі вади: розщеплення губи, серцево-судинні вроджені дефекти та дефекти медулярної трубки. При комбінованій протиепілептичній терапії ризик уроджених дефектів  вищий, ніж при монотерапії. Тому важливо, щоб, по можливості, застосовувалась монотерапія. Для жінок, які планують вагітність та  жінок репродуктивного віку необхідні рекомендації спеціалістів. При плануванні вагітності необхідно переглянути потреби у протиепілептичній терапії. Не слід раптово переривати протиепілептичну терапію, оскільки це може призвести до посилених нападів, які можуть мати серйозні наслідки для матері та дитини.

Жінки репродуктивного віку / контрацепція

Під час лікування еслікарбазепіном ацетат жінкам репродуктивного віку слід використовувати ефективні засоби контрацепції. Еслікарбазепіну ацетат може негативно взаємодіяти з пероральними контрацептивами. Тому слід використовувати інші ефективні та безпечні методи контрацепції протягом лікування, а також до кінця поточного менструального циклу після припинення лікування. Жінок репродуктивного віку слід консультувати щодо використання інших ефективних методів контрацепції. Необхідно використовувати принаймні один ефективний метод контрацепції (наприклад, внутрішньоматкову спіраль) або дві взаємодоповнювальні форми контрацепції, включаючи бар’єрний метод. У кожному конкретному випадку слід оцінювати індивідуальні обставини, залучаючи пацієнтку до обговорення при виборі методу контрацепції.

Ризик, пов’язаний з еслікарбазепіном ацетатом

Немає даних щодо застосування еслікарбазепіну ацетату вагітним жінкам. Дослідження на тваринах виявили токсичний вплив на репродуктивну функцію. Ризик для людей невідомий (включаючи серйозні вроджені вади розвитку, розлади нервової системи та інші репродуктивні токсичні ефекти).

Еслікарбазепіну ацетат не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків, коли можлива користь переважає ризики після ретельного розгляду альтернативних варіантів лікування.

Якщо жінка, яка приймає еслікарбазепіну ацетат, завагітніла або планує вагітність, лікування  еслікарбазепіну ацетатом слід ретельно переглянути. Потрібно приймати мінімальну ефективну дозу, а також, якщо це можливо, застосовувати монотерапію протягом перших трьох місяців вагітності. Пацієнток необхідно попередити про підвищений ризик дефектів розвитку та надати можливість антенатального обстеження.

Моніторинг та профілактика

Протиепілептичні лікарські засоби можуть спричиняти дефіцит фолієвої кислоти, призвести до аномалії розвитку плода. Перед та протягом вагітності рекомендується додатково застосовувати фолієву кислоту. Оскільки ефективність фолієвої кислоти не доведена, можна пропонувати спеціальну антенатальну діагностику, навіть для жінок, які вживають фолієву кислоту.

Новонароджені

У новонароджених, матері яких приймали протиепілептичні лікарські засоби, спостерігалося порушення гемостазу. Як превентивний захід жінці в останні тижні вагітності та новонародженому слід застосовувати вітамін К1.

Грудне годування

Невідомо, чи проникає еслікарбазепіну ацетат у грудне молоко людини. У ході досліджень на тваринах встановлено екскрецію еслікарбазепіну у грудне молоко. Оскільки не можна виключати ризик для дитини протягом лікування еслікарбазепіну ацетатом, грудне годування слід припинити.

 

Фертильність

Немає даних щодо впливу еслікарбазепіну ацетату на фертильність у людей. У ході досліджень на тваринах встановлено зниження фертильності після лікування еслікарбазепіну ацетатом.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Лікарський засіб має незначний або помірний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Деякі пацієнти можуть відчувати запаморочення, сонливість або зорові порушення, особливо на початку лікування. Тому пацієнтам не слід керувати автотранспортом або працювати з технічними засобами, поки вони не впевняться, що здатні виконувати таку роботу.

 

Спосіб застосування та дози.

Режим дозування

Дорослі пацієнти

Еслікарбазепіну ацетат може застосовуватися як монотерапія або додаватися до поточної протисудомної терапії. Рекомендована початкова доза становить 400 мг 1 раз на добу. Через 1 – 2 тижні дозу можна підвищити до 800 мг 1 раз на добу. Відповідно до індивідуальної реакції дозу можна підвищувати до 1200 мг 1 раз на добу. Для  деяких пацієнтів, які отримують монотерапію, може бути ефективною доза 1600 мг 1 раз на добу.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку (від 65 років)

Коригування дози для пацієнтів літнього віку не потрібне за умови, що функція нирок не порушена. У зв’язку з обмеженістю даних щодо застосування дози 1600 мг під час монотерапії пацієнтам літнього віку  таке дозування не рекомендується для цієї категорії пацієнтів.

Пацієнти з порушенням функції нирок

При лікуванні дорослих пацієнтів та дітей віком від 6 років із порушенням функції нирок необхідна обережність, а дозу слід корегувати відповідно до значення кліренсу креатиніну (КК):

-  КК > 60 мл/хв: немає необхідності в корегуванні дози;

-  КК 30 – 60 мл/хв: початкова доза становить 200 мг (або 5 мг/кг у дітей віком від 6 років) 1 раз на добу або 400 мг (або 10 мг/кг у дітей віком від 6 років) через день протягом 2 тижнів, після чого – 400 мг (або 10 мг/кг у дітей віком від 6 років) 1 раз на добу. Однак відповідно до індивідуальної реакції дозу можна підвищити;

-  КК < 30 мл/хв: пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок застосування не рекомендується через недостатність даних.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Немає необхідності в корегуванні дози для пацієнтів із порушенням функції печінки від слабкого до помірного ступеня.

У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки фармакокінетика еслікарбазепіну не оцінювалась, тому його застосування цим пацієнтам не рекомендується.

Спосіб застосування

Пероральне застосування.

Лікарський засіб можна вживати незалежно від прийому їжі.

Для пацієнтів, які не мають змоги проковтнути цілу таблетку, її можна подрібнити та змішати з водою або їжею м’якої консистенції, такою як яблучне пюре, безпосередньо перед прийомом перорально.

Перехід на іншу лікарську форму

На підставі порівняльних даних з біодоступності таблетованої форми і суспензії можна переводити пацієнтів з однієї лікарської форми на іншу.

 

 

Діти.

Діти віком від 6 років

Рекомендована початкова доза становить 10 мг/кг/доба 1 раз на добу. Потрібно збільшувати дозування щотижня або через тиждень з кроком 10 мг/кг/доба до 30 мг/кг/доба залежно від індивідуальної реакції. Максимальна доза становить 1200 мг 1 раз на добу.

Діти з масою тіла ≥ 60 кг

Дітям з масою тіла 60 кг або більше необхідно призначати ту саму дозу, що і для дорослих.

Безпека та ефективність еслікарбазепіну ацетату у дітей віком до 6 років не встановлена.

 

Передозування.

Симптоми, що спостерігаються при передозуванні еслікарбазепіну ацетату, в основному пов’язані з реакціями з боку центральної нервової системи (наприклад, судоми всіх типів, епілептичний статус) та розладами з боку серця (наприклад, серцева аритмія). Специфічний антидот невідомий. У разі передозування показано відповідне симптоматичне і підтримувальне лікування. За потреби метаболіти еслікарбазепіну ацетату ефективно видаляються під час гемодіалізу.

 

Побічні реакції.

У ході клінічних досліджень (додаткова терапія та монотерапія) 2434 пацієнтам з парціальними нападами судом застосовували еслікарбазепіну ацетат (1983 дорослі пацієнти та 451 дитина),  і у 51 % із них виникли побічні реакції.

Побічні реакції за інтенсивністю головним чином були слабкими або помірними, та виникали переважно в перші тижні лікування еслікарбазепіну ацетатом.

Виявлені ризики є головним чином дозозалежними побічними реакціями, що пов’язані з приналежністю лікарського засобу до класу карбоксамідів. Найпоширенішими побічними реакціями у плацебоконтрольованих дослідженнях додаткової терапії дорослих пацієнтів з епілепсією та в активно контрольованих дослідженнях монотерапії, що порівнювали еслікарбазепіну ацетат та карбамазепін із контрольованим вивільненням, були запаморочення, сонливість, головний біль і нудота. Більшість побічних реакцій були зареєстровані у < 3 % пацієнтів будь-якої групи лікування.

Під час проведення післяреєстраційних досліджень щодо лікування еслікарбазепіну ацетатом повідомлялося про тяжкі шкірні небажані реакції, в тому числі синдром Стівенса – Джонсона/ токсичний епідермальний некроліз та медикаментозний висип з еозинофілією і системними проявами.

Перелік побічних реакцій

У таблиці 1 наведено перелік побічних реакцій, пов’язаних з еслікарбазепіну ацетатом, що спостерігалися під час клінічних досліджень і післяреєстраційного спостереження.

Критерії оцінювання частоти виникнення небажаних явищ: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних). У межах однієї категорії частоти побічні реакції наведені в порядку зниження серйозності.

Таблиця 1

Пов’язані з еслікарбазепіном побічні реакції, що спостерігалися під час

клінічних досліджень і післяреєстраційного спостереження

Системи органів	Дуже часто	Часто	Нечасто	Частота невідома
З боку крові та лімфатичної системи			Анемія	Тромбоцитопенія, лейкопенія
З боку імунної системи			Підвищена чутливість
З боку ендокринної системи			Гіпотиреоз
З боку обміну речовин та харчування		Гіпонатріємія, знижений апетит	Порушення балансу електролітів, дегідратація, гіпохлоремія	Стан, подібний до синдрому невідповідної секреції АДГ із симптомами летаргії, нудотою, запамороченням, зниженням осмолярності в сироватці крові, блюванням, головним болем, сплутаністю свідомості або іншими неврологічними ознаками та симптомами
Психічні розлади		Безсоння	Психотичне порушення, апатія, депресія, нервозність, збудження, дратівливість, зниження уваги/гіперактивні порушення, психоз, зміни настрою, плаксивість,  психомоторна загальмованість, тривожність
З боку нервової системи	Запаморочення, сонливість	Головний біль, порушення уваги, тремор, атаксія, порушення рівноваги	Порушення координації, порушення пам’яті, амнезія, гіперсомнія, седативний ефект, афазія, дизестезія, дистонія, млявість, паросмія, мозочковий синдром, конвульсія, периферична нейропатія, ністагм, розлад мовлення, дизартрія, відчуття печіння, парестезія, мігрень
З боку органів зору		Диплопія, розмитий зір	Порушення зору, осцилопсія, порушення бінокулярного руху ока, гіперемія очей
З боку органів слуху та вестибулярного апарату		Вертиго	Гіпоакузія, шум у вухах
З боку серця			Серцебиття, брадикардія
З боку судин			Гіпертензія (включаючи гіпертонічний криз), гіпотензія, ортостатична гіпотензія, гіперемія, периферична холодність
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння			Носова кровотеча, біль у грудях
З боку шлунково-кишкового тракту		Нудота, блювання, діарея	Запор, диспепсія, гастрит, біль у животі, сухість у роті, дискомфорт у животі, здуття живота, гінгівіт, мелена, зубний біль	Панкреатит
З боку печінки та жовчовивідних шляхів			Печінкові порушення
З боку шкіри та підшкірних тканин		Висип	Алопеція, сухість шкіри, гіпергідроз, еритема, запалення шкіри, свербіж, дерматит, алергія	Токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона, медикаментозний висип з еозинофілією і системними проявами, набряк Квінке, кропив’янка
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини			Міалгія, розлади обміну речовин у кістках, м’язова слабкість, болі в кінцівках
З боку нирок і сечовидільних шляхів			Інфекції сечовивідних шляхів
Загальні розлади і порушення у місці введення		Втома, порушення ходи, астенія	Нездужання, озноб, периферичні набряки
Вплив на результати лабораторних та інструменталь-них досліджень		Збільшення маси тіла	Зниження артеріального тиску, зменшення маси тіла, підвищення артеріального тиску, зменшення вмісту натрію крові, зменшення хлоридів крові, підвищення вмісту остеокальцину, зниження гематокриту, зменшення вмісту гемоглобіну, підвищення рівня печінкових ферментів
Травми, отруєння та ускладнення від проведення дослідження			Медикаментозна токсичність, падіння, термічний опік

 

Опис окремих побічних реакцій

З боку органів зору та нервової системи

При одночасному призначенні еслікарбазепіну ацетату і карбамазепіну в ході плацебоконтрольованих досліджень відзначалися такі небажані реакції: диплопія (в 11,4 % пацієнтів при одночасному прийомі карбамазепіну і у 2,4 % пацієнтів, які не приймали карбамазепін), порушення координації рухів (у 6,7 % пацієнтів при одночасному прийомі карбамазепіну і у 2,7 % пацієнтів, які не приймали карбамазепін) і запаморочення (у 30,0 % пацієнтів при одночасному прийомі карбамазепіну і у 11,5 % пацієнтів, які не приймали карбамазепін).

Інтервал PR

Подовження інтервалу PR пов’язують з прийомом еслікарбазепіну. Водночас можливе виникнення небажаних реакцій (наприклад AВ-блокада, непритомність, брадикардія).

Небажані реакції, пов’язані з приналежністю до класу карбоксамідів

Під час плацебоконтрольованих досліджень за програмою застосування еслікарбазепіну ацетату при епілепсії не спостерігалося таких рідкісних небажаних реакцій як пригнічення функції кісткового мозку, анафілактична реакція, системний червоний вовчак або виражена аритмія. Однак про такі реакції повідомлялося у зв’язку з окскарбазепіном. Тому не можна виключати такі реакції під час лікування еслікарбазепіну ацетатом.

Під час тривалого застосування в комбінації зі структурно спорідненими протиепілептичними лікарськими засобами – карбамазепіном і окскарбазепіном – повідомлялося про зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенію, остеопороз і переломи. Механізм впливу лікарських засобів на метаболізм кісткової тканини невідомий.

Діти

У плацебоконтрольованих дослідженнях, в яких брали участь пацієнти віком від 2 до 18 років з парціальними нападами судом (238 пацієнтів, які отримували еслікарбазепіну ацетат і 189 – плацебо), 35,7 % пацієнтів, які отримували еслікарбазепіну ацетат, і 19 % пацієнтів, які отримували плацебо, мали побічні реакції. Найпоширенішою побічною реакцією у групі еслікарбазепіну ацетату були диплопія (5,0 %), сонливість (8,0 %) і блювання (4,6 %).

Профіль побічних реакцій еслікарбазепіну ацетату загалом подібний у різних вікових групах. У віковій групі від 6 до 11 років найпоширенішими побічними реакціями, що спостерігалися у більш ніж двох пацієнтів, які отримували еслікарбазепіну ацетат, були диплопія (9,5 %), сонливість (7,4 %), запаморочення (6,3 %), судоми (6,3 %) і нудота (3,2 %); у віковій групі від 12  до 18 років – сонливість (7,4 %), блювання (4,2 %), диплопія (3,2 %) і втома (3,2 %). Безпека ескарбазепіну у дітей віком до 6 років не встановлена.

Профіль безпеки еслікарбазепіну ацетату загалом був подібним у дорослих та дітей, за винятком збудження (часто – 1,3 %) та болю в животі (часто – 2,1 %), які частіше виникали у дітей, аніж у дорослих. Запаморочення, сонливість, вертиго, астенія, порушення ходи, тремор, атаксія,  порушення рівноваги, розмитий зір, діарея і висипання рідше виникали у дітей, аніж у дорослих. Гіпонатріємія виникала лише у дорослих. Алергічний дерматит (рідко – 0,8 %) відзначався тільки у дітей.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

 

Термін придатності.

2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 30 таблеток у контейнері з ПЕ високої щільності з кришкою, недоступною для відкриття дітьми. По 1 контейнеру в картонній коробці (для дозування 200 мг та 400 мг).

По 30 або 90 таблеток у контейнері з ПЕ високої щільності з кришкою, недоступною для відкриття дітьми. По 1 контейнеру в картонній коробці (для дозування 800 мг).

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

Д-р Редді’с Лабораторіс Лтд.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Виробнича дільниця - 1 СЕЗ, Дільниця № 57 - 59, 60, 62 та 72, Сектор № 9 - 14 та 17 - 20, Девуніпалаваласа (В), Ранасталам (М), Шрікакулам Дистрикт, Андра Прадеш, 532 409, Індія.

 

Повідомити про побічну реакцію або відсутність ефективності при застосуванні лікарського засобу Ви можете за телефонами (цілодобово):

+380 44 207 51 97 або +380 50 414 39 39; а також за електронною адресою: DrugSafetyUa@drreddys.com