ЕТАМБУТОЛ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Етамбутол

(Ethambutol)

Склад:

діюча речовина: ethambutol;

1 таблетка містить етамбутолу гідрохлориду 400 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, метилцелюлоза, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою і рискою. На поверхні таблеток допускається мармуровість.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Засоби, що діють на мікобактерії. Протитуберкульозні засоби. Етамбутол.

Код АТХ J04A K02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Етамбутол – протитуберкульозний засіб другого ряду. Чинить бактеріостатичну дію тільки на М. tuberculosis, включаючи штами, стійкі до стрептоміцину, канаміцину, ізоніазиду, ПАСК та етіонаміду. Механізм дії пов’язаний зі швидким проникненням всередину клітини, де порушується ліпідний обмін, синтез РНК; зв’язуються іони магнію і міді, і порушується структура рибосом та синтез білка. При монотерапії до етамбутолу швидко розвивається стійкість. Активний тільки щодо бактерій, які інтенсивно діляться.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо всмоктується приблизно 80 % етамбутолу. Одночасний прийом їжі прискорює і посилює процес абсорбції. Концентрація в сироватці крові після перорального прийому пропорційна застосованій дозі. Максимальна концентрація етамбутолу у крові досягається приблизно через 2 години. Концентрація лікарського засобу в сироватці крові знижується протягом 8 годин до 50 % і протягом 24 годин – до 10 %. Етамбутол накопичується в еритроцитах; через 2 години після перорального прийому концентрація етамбутолу в еритроцитах приблизно в 2 рази вища, ніж його концентрація у плазмі крові. Зв’язування з білками плазми крові значною мірою залежить від концентрації і становить 10–40 %. Етамбутол проникає у спинномозкову рідину, грудне молоко та крізь плаценту. Період напіввиведення становить 3,3–3,5 години. Етамбутол виводиться переважно у незміненому вигляді, головним чином із сечею: повністю виводиться через кілька днів. Протягом перших 24 годин із сечею виводиться приблизно 60 % застосованої дози. Майже 10–20 % виводиться з калом у вигляді неактивних метаболітів (альдегід, похідна дикарбонової кислоти). При порушенні видільної функції нирок етамбутол може кумулюватися в організмі.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування різних форм туберкульозу (тільки у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу; неврит зорового нерва; катаракта; діабетична ретинопатія; запальні захворювання очей; подагра; тяжка ниркова недостатність; ситуації, коли неможливо перевірити стан зору (тяжкий стан, психічні розлади).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні лікарського засобу з іншими препаратами можливе:

з протитуберкульозними лікарськими засобами – посилення ефектів протитуберкульозних лікарських засобів. Для лікування туберкульозу у комплексній терапії з етамбутолом можна застосувати ізоніазид, парааміносаліцилову кислоту (ПАСК), стрептоміцин, циклосерин, піразинамід;

з ципрофлоксацином, аміноглікозидами, аспарагіназою, карбамазепіном, препаратами літію, іміпенемом, метотрексатом, хініном – посилення ефектів та підвищення нейротоксичності вищевказаних лікарських засобів;

з дигітоксином – зниження ефективності останнього;

з дисульфірамом – підвищення концентрації етамбутолу та посилення його токсичності;

з піразинамідом – синергічний вплив на виведення сечової кислоти;

з ізоніазидом при одночасному застосуванні циклоспорину А – посилення розпаду циклоспорину А з ризиком відторгнення трансплантата;

з етіонамідом – не рекомендується одночасне застосування етамбутолу з етіонамідом у зв’язку з фармакологічним антагонізмом (лікарські засоби краще призначати через день);

з препаратами алюмінію та іншими антацидними засобами – зменшується всмоктування етамбутолу з травного тракту.

Етамбутол не впливає на метаболізм деяких мікроелементів, головним чином цинку.

Особливості застосування.

Лікарський засіб призначають лише у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами.

Перед початком та під час лікування етамбутолом слід провести офтальмологічний контроль: обстеження очного дна, внутрішньоочного тиску, рефракції, полів зору, гостроти зору та кольоросприйняття (особливо диференціювання червоного та зеленого, синього та зеленого кольорів).

У пацієнтів з порушеннями функції нирок офтальмологічний контроль необхідно проводити щоденно.

Офтальмологічний контроль здійснюється для кожного ока окремо та для обох разом, оскільки зміни гостроти зору можуть бути односторонніми чи білатеральними.

Необхідно інформувати лікаря про будь-які зміни функції ока.

У разі появи змін функції органів зору для попередження атрофії зорового нерва лікування етамбутолом слід припинити. Зміни зору зазвичай оборотні, після припинення лікування зникають через кілька тижнів, у деяких випадках – через кілька місяців. У виняткових випадках зміни зору необоротні внаслідок атрофії зорового нерва.

При порушенні зору використовують гідроксикобаламін чи ціанокобаламін.

Хворим із нирковою недостатністю дозу етамбутолу слід зменшити, оскільки лікарський засіб накопичується в організмі.

Лікування етамбутолом може підвищувати концентрацію уратів у крові, що пов’язано з ослабленням виведення сечової кислоти нирками.

Хворим з гіперурикемією призначати лікарський засіб потрібно з обережністю.

Рекомендується проводити періодичний контроль функцій печінки, нирок та периферичної крові.

На початку лікування можливе посилення кашлю, збільшення кількості мокротиння. Для зменшення зазначеної симптоматики слід призначати вітаміни групи В, відхаркувальні засоби.

У пацієнтів, що раніше приймали лікарські засоби з туберкулостатичною дією, стійкість бактерій до етамбутолу розвивається частіше.

Довготривале чи повторне застосування етамбутолу може призвести до розвитку вторинних інфекцій. При підозрі на інфекцію необхідно звернутися до лікаря.

Якщо симптоми туберкульозу не зникають протягом 2–3 тижнів або відзначається погіршення стану, рекомендується звернутися до лікаря.

Необхідно пройти повний курс лікування лікарським засобом незалежно від того, наявні чи відсутні симптоми захворювання, для запобігання рецидиву чи розвитку резистентності.

Етиловий спирт посилює токсичну дію етамбутолу на орган зору, тому під час лікування слід відмовитися від вживання алкоголю.

При появі побічних ефектів необхідна корекція дози у бік її зменшення, при неможливості такого кроку – перехід на інтермітуючий прийом лікарського засобу (через день або 2 рази на тиждень).

Цей лікарський засіб містить 6,0 мг натрію кроскармелози. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які дотримуються дієти, з контрольованим вмістом натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб протипоказаний в період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У період лікування не допускається керування автотранспортом та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим та дітям віком від 13 років.

Первинне лікування: лікарський засіб призначають у дозі 15 мг/кг маси тіла 1 раз на добу.

Повторний курс лікування: лікарський засіб призначають у дозі 25 мг/кг 1 раз на добу, потім переходять на прийом лікарського засобу в дозі 15 мг/кг 1 раз на добу.

У період, коли пацієнт застосовує лікарський засіб у дозі 25 мг/кг маси тіла, рекомендується щомісячний огляд окуліста.

При функціональній недостатності нирок: лікарський засіб призначають залежно від показника кліренсу креатиніну:

Максимальна добова доза для дорослих – 2 г.

Максимальна добова доза для дітей – 1 г.

Тривалість курсу лікування залежить від форми туберкульозу і становить від 6 до 12 місяців.

Прийом Етамбутолу після їжі поліпшує його переносимість.

Діти.

Лікарський засіб протипоказаний дітям віком до 13 років.

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, відсутність апетиту, діарея, гарячка, головний біль, розвиток неврологічних порушень, особливо ушкодження зорового нерва, що призводить до сліпоти, погіршення гостроти зору або посилення проявів інших побічних реакцій, запаморочення, поліневрит, сплутаність свідомості, головний біль, галюцинації, пригнічення дихання, асистолія.

Лікування: симптоматичне. Через швидке всмоктування лікарського засобу одразу після прийому слід викликати блювання або промити шлунок, а також призначити ентеросорбенти. Здійснюють контроль і заходи щодо підтримки життєво важливих функцій організму, при необхідності проводять реанімаційні заходи. Показані: форсований діурез, перитонеальний діаліз або гемодіаліз. При алергічних реакціях показане застосування десенсибілізуючих засобів. При загрозливих станах показане обмінне переливання крові, оскільки при цьому видаляються також еритроцити, в яких етамбутол накопичується у значній кількості. Специфічного антидоту немає.

Побічні реакції.

З боку органів зору: ретробульбарне запалення зорового нерва, зорова нейропатія, однобічне або двобічне зниження гостроти зору, включаючи необоротну сліпоту, порушення кольоросприйняття (переважно зеленого та червоного кольорів), розвиток центральної або периферичної скотоми, обмеження полів зору, крововилив у сітківку. Виникнення порушень з боку зору залежить від тривалості лікування та попередніх або наявних захворювань ока.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: інфільтрати у легенях з або без еозинофілії, пневмоніт, бронхоспазм.

З боку шлунково-кишкового тракту: металевий присмак у роті, нудота, блювання, диспепсія, печія, біль у животі, діарея, анорексія, порушення функції печінки – підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит, жовтяниця, псевдомембранозний коліт (при сумісному застосуванні з рифампіцином та ізоніазидом).

З боку нирок та сечовидільної системи: підвищення рівня креатиніну, підвищення рівня сечовини, інтерстиціальний нефрит.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, порушення орієнтації, галюцинації, судоми, дезорієнтація, депресія, периферичні неврити – парестезії у кінцівках, відчуття оніміння, парези.

З боку серцево-судинної системи: перикардит, міокардит, артеріальна гіпотензія, тахікардія, васкуліт.

З боку крові та лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лімфаденопатія, підвищення активності печінкових трансаміназ.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), васкуліт.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, свербіж, гіперемія, дерматит.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгія.

Загальні розлади: підвищення температури тіла, озноб, загальна слабкість, набряки, відчуття пощипування.

Лабораторні показники: зниження кліренсу сечової кислоти у сироватці крові, явища сечокислого діатезу, загострення подагри.

Термін придатності. 3 роки.

Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці, по 5 контурних чарункових упаковок в пачці; по 1000 таблеток у контейнерах.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

Этамбутол

(Ethambutol)

Состав:

действующее вещество: ethambutol;

1 таблетка содержит этамбутола гидрохлорида 400 мг;

вспомогательные вещества: целлюлоза микрокристаллическая, метилцеллюлоза, натрия кроскармеллоза, кремния диоксид коллоидный безводный, кальция стеарат.

Лекарственная форма. Таблетки.

Основные физико-химические свойства: таблетки белого или почти белого цвета, плоскоцилиндрической формы, с фаской и риской. На поверхности таблеток допускается мраморность.

Фармакотерапевтическая группа. Противомикробные средства для системного применения. Средства, действующие на микобактерии. Противотуберкулезные средства. Этамбутол. Код АТХ J04А К02.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Этамбутол – противотуберкулезное средство второго ряда. Обладает бактериостатическим действием только на М. tuberculosis, включая штаммы, стойкие к стрептомицину, канамицину, изониазиду, ПАСК и этионамиду. Механизм действия связан с быстрым проникновением внутрь клетки, где нарушаеться липидный обмен, синтез РНК; связываются ионы магния и меди, и нарушается структура рыбосом и синтез белка. При монотерапии к этамбутолу быстро развивается стойкость. Активный только относительно бактерий, интенсивно делящихся.

Фармакокинетика.

После приема внутрь всасывается приблизительно 80 % этамбутола. Одновременный прием пищи ускоряет и усиливает процесс абсорбции. Концентрация в сыворотке крови после перорального приема пропорциональна принятой дозе. Максимальная концентрация этамбутола в крови достигается приблизительно через 2 часа. Концентрация лекарственного средства в сыворотке крови снижается в течение 8 часов до 50 % и в течение 24 часов – до 10 %. Этамбутол накапливается в эритроцитах; через 2 часа после перорального приема концентрация этамбутола в эритроцитах приблизительно в 2 раза выше, чем его концентрация в плазме крови. Связывание с белками плазмы крови в значительной степени зависит от концентрации и составляет 10–40 %. Этамбутол проникает в спинномозговую жидкость, грудное молоко и сквозь плаценту. Период полувыведения составляет 3,3–3,5 часа. Этамбутол выводится преимущественно в неизмененном виде, главным образом с мочой: полностью выводится через несколько дней. В течение первых 24 часов с мочой выводится приблизительно 60 % принятой дозы. Почти 10–20 % выводится с калом в виде неактивных метаболитов (альдегид, производное дикарбоновой кислоты). При нарушении выделительной функции почек этамбутол может кумулироваться в организме.

Клинические характеристики.

Показания.

Лечение разных форм туберкулеза (только в комбинации с другими противотуберкулезными средствами).

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к компонентам лекарственного средства; неврит зрительного нерва; катаракта; диабетическая ретинопатия; воспалительные заболевания глаз; подагра; тяжелая почечная недостаточность; ситуации, когда невозможно проверить состояние зрения (тяжелое состояние, психические расстройства).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

При совместном применении лекарственного средства с другими препаратами возможно:

с противотуберкулезными лекарственными средствами – усиление эффектов противотуберкулезных лекарственных средств. Для лечения туберкулеза в комплексной терапии с этамбутолом можно применять изониазид, парааминосалициловую кислоту (ПАСК), стрептомицин, циклосерин, пиразинамид;

с ципрофлоксацином, аминогликозидами, аспарагиназой, карбамазепином, препаратами лития, имипенемом, метотрексатом, хинином – усиление эффектов и повышение нейротоксичности вышеуказанных лекарственных средств;

с дигитоксином – снижение эффективности последнего;

с дисульфирамом – повышение концентрации этамбутола и усиление его токсичности;

с пиразинамидом – синергическое влияние на выведение мочевой кислоты;

с изониазидом при одновременном применении циклоспорина А – усиление распада циклоспорина А с риском отторжения трансплантата;

с этионамидом – не рекомендуется одновременное применение этамбутола с этионамидом в связи с фармакологическим антагонизмом (лекарственные средства лучше назначать через день);

с препаратами алюминия и другими антацидными средствами – уменьшается всасывание этамбутола последнего из пищеварительного тракта.

Этамбутол влияет на метаболизм некоторых микроэлементов, главным образом цинка.

Особенности применения.

Лекарственное средство назначают лишь в комбинации с другими противотуберкулезными средствами.

Перед началом и во время лечения этамбутолом следует провести офтальмологический контроль: обследование глазного дна, внутриглазного давления, рефракции, полей зрения, остроты зрения и цветоощущения (особенно дифференцирование красного и зеленого, синего и зеленого цветов).

У пациентов с нарушениями функции почек офтальмологический контроль необходимо проводить ежедневно.

Офтальмологический контроль осуществляется для каждого глаза отдельно и для обоих вместе, поскольку изменения остроты зрения могут быть односторонними или билатеральными.

Необходимо информировать врача о любых изменениях функции глаза.

В случае появления изменений функции органов зрения для предупреждения атрофии зрительного нерва лечение этамбутолом следует прекратить. Изменения зрения обычно обратимы, после прекращения лечения исчезают через несколько недель, в некоторых случаях – через несколько месяцев. В исключительных случаях изменения зрения необратимы из-за атрофии зрительного нерва.

При нарушении зрения используют гидроксикобаламин или цианокобаламин.

Больным с почечной недостаточностью дозу этамбутола необходимо уменьшить из-за накопления лекарственного средства в организме.

Лечение этамбутолом может повышать концентрацию уратов в крови, что связано с ослаблением выведения мочевой кислоты почками.

Больным с гиперурикемией назначать лекарственное средство необходимо с осторожностью.

Рекомендуется производить периодический контроль функций печени, почек и периферической крови.

В начале лечения возможно усиление кашля, увеличение количества мокроты. Для уменьшения обозначенной симптоматики следует назначать витамины группы В, отхаркивающие средства.

У пациентов, ранее принимавших лекарственные средства с туберкулостатическим действием, стойкость бактерий к этамбутолу развивается чаще.

Длительное или повторное применение этамбутола может привести к развитию вторичных инфекций. При подозрении на инфекцию необходимо обратиться к врачу.

Если симптомы туберкулеза не исчезают в течение 2–3 недель или отмечается ухудшение состояния, рекомендуется обратиться к врачу.

Необходимо пройти полный курс лечения лекарственным средством независимо от того, имеются или отсутствуют симптомы заболевания, для предотвращения рецидива или развития резистентности.

Этиловый спирт усиливает токсичное действие этамбутола на органы зрения, поэтому во время лечения следует отказаться от употребления алкоголя.

При появлении побочных эффектов необходима коррекция дозы в сторону ее уменьшения, при невозможности такого шага – переход на интермиттирующий прием лекарственного средства (через день или 2 раза в неделю).

Это лекарственное средство содержит 6,0 мг натрия кроскармеллозы. Следует быть осторожным при применении пациентам, которые соблюдают диету, с контролируемым содержанием натрия.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Лекарственное средство противопоказано в период беременности или кормления грудью.

Способность влиять на скорость реакций при управлении автотранспортом или другими механизмами.

В период лечения не допускается вождение автотранспорта и занятие другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Способ применения и дозы.

Взрослым и детям старше 13 лет.

Первичное лечение: лекарственное средство назначают в дозе 15 мг/кг массы тела 1 раз в сутки.

Повторный курс лечения: лекарственное средство назначают в дозе 25 мг/кг 1 раз в сутки, потом переходят на прием лекарственного средства в дозе 15 мг/кг 1 раз в сутки.

В период, когда пациент применяет лекарственное средство в дозе 25 мг/кг массы тела, рекомендуется ежемесячный осмотр окулиста.

При функциональной недостаточности почек: лекарственное средство назначают в зависимости от показателя клиренса креатинина:

Максимальная суточная доза для взрослых – 2 г.

Максимальная суточная доза для детей – 1 г.

Длительность курса лечения зависит от формы туберкулеза и составляет от 6 до 12 месяцев.

Прием Этамбутола после еды улучшает его переносимость.

Дети.

Лекарственное средство противопоказано детям младше 13 лет.

Передозировка.

Симптомы: тошнота, рвота, отсутствие аппетита, диарея, лихорадка, головная боль, развитие неврологических нарушений, особенно повреждения зрительного нерва, приводящие к слепоте, ухудшение остроты зрения или усиление проявлений других побочных реакций, головокружение, полиневрит, спутанность сознания, головная боль, галлюцинации, угнетение дыхания, асистолия.

Лечение: симптоматическое. Ввиду быстрого всасывания лекарственного средства сразу после приема надо вызвать рвоту или промыть желудок, а также назначить энтеросорбенты. Осуществляют контроль и меры, направленные на поддержку жизненно важных функций организма, при необходимости проводят реанимационные мероприятия. Показаны: форсированный диурез, перитонеальный диализ или гемодиализ. При аллергических реакциях показано применение десенсибилизирующих средств. При угрожающих состояниях показано обменное переливание крови, поскольку при этом удаляются также эритроциты, в которых этамбутол накапливается в значительном количестве. Специфического антидота нет.

Побочные реакции.

Со стороны органов зрения: ретробульбарное воспаление зрительного нерва, зрительная нейропатия, одностороннее или двустороннее снижение остроты зрения, включая необоротную слепоту, нарушение цветоощущения (в основном зеленого и красного цветов), развитие центральной или периферической скотомы, ограничение полей зрения, кровоизлияния в сетчатку. Возникновение нарушений со стороны зрения зависит от продолжительности лечения и предшествующих или существующих заболеваний глаз.

Со стороны респираторной системы, органов грудной клетки и средостения: инфильтраты в легких с или без эозинофилии, пневмонит, бронхоспазм.

Со стороны желудочно-кишечного тракта: металлический привкус во рту, тошнота, рвота, диспепсия, изжога, боль в животе, диарея, анорексия, нарушение функции печени – повышение активности печеночных трансаминаз, гепатит, желтуха, псевдомембранозный колит (при совместном применении с рифампицином и изониазидом).

Со стороны почек и мочевыводящей системы: повышение уровня креатинина, повышение уровня мочевины, интерстициальный нефрит.

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, спутанность сознания, нарушение ориентации, галлюцинации, судороги, дезориентация, депрессия, периферические невриты – парестезии в конечностях, ощущение онемения, парезы.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: перикардит, миокардит, артериальная гипотензия, тахикардия, васкулит.

Со стороны крови и лимфатической системы: лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, эозинофилия, лимфоденопатия, повышение активности печеночных трансаминаз.

Со стороны иммунной системы: реакции гиперчувствительности, включая анафилактические и анафилактоидные реакции, анафилактический шок, синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла (токсический эпидермальный некролиз), васкулит.

Со стороны кожи и подкожной клетчатки: высыпания, зуд, гиперемия, дерматит.

Со стороны опорно-двигательной системы и соединительной ткани: артралгия.

Общие нарушения: повышение температуры тела, общая слабость, отеки, ощущение пощипывания.

Лабораторные показатели: снижение клиренса мочевой кислоты в сыворотке крови, явления мочекислого диатеза, обострение подагры.

Срок годности. 3 года.

Не применять лекарственное средство по истечении срока годности, указанного на упаковке.

Условия хранения.

Хранить в недоступном для детей месте в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.

Упаковка.

По 10 таблеток в контурной ячейковой упаковке, по 5 контурных ячейковых упаковок в пачке; по 1000 таблеток в контейнерах.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель. ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дарница».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 02093, г. Киев, ул. Бориспольская, 13.