ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЙОКЕЛЬ
(YOKEL)
Склад:
діюча речовина: цефуроксим;
1 флакон містить: цефуроксиму натрію еквівалентного цефуроксиму 750 мг.
Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий порошок.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини другого покоління. Код АТХ J01D C02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка
Цефуроксим — це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, що має високу активність відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, що продукують β-лактамази. Цефуроксим стійкий до дії β-лактамаз і тому виявляє активність щодо багатьох ампіцилін- або амоксицилінрезистентних штамів. Основний механізм бактерицидної дії — порушення синтезу стінки бактеріальної клітини.
Цефуроксим in vitro ефективний проти таких мікроорганізмів, як:
грамнегативні аероби
Еscherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Proteus rettgeri, Providencia spp., Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами), Haemophilus parainfluenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами), Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Salmonella spp.;
грампозитивні аероби
Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують пеніциліназу, за винятком метицилінрезистентних штамів), Streptococcus pyogenеs (а також інші β-гемолітичні стрептококи), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи В (Streptococcus agalactiae), Streptococcus mitis (група viridans), Bordetella pertussis;
анаероби
грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи Peptococcus і Peptostreptococcus species);
грампозитивні бактерії (включаючи більшість Clostridium spр.) і грамнегативні бактерії (включаючи Bacteroides spp. і Fusobacterium spp.), Propionibacterium spp.;
інші мікроорганізми
Вorrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, не чутливі до цефуроксиму
Clostridium difficile, Pseudomonas spp., Campylobacter spp., Acinetobacter calcoaceticus, Listeria monocytogenes, метицилінрезистентні штами Staphylococcus aureus, метицилінрезистентні штами Staphylococcus epidermidis, Legionella spp.
Деякі штами мікроорганізмів, не чутливих до цефуроксиму
Enterococcus (Streptococcus) faecalis, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Bacteroides fragilis.
Досліди in vitro показали, що при поєднанні Йокелю з аміноглікозидними антибіотиками спостерігається адитивний ефект, у деяких випадках виявляється синергізм.
Фармакокінетика.
Максимальна концентрація цефуроксиму у сироватці крові спостерігається через 30-45 хвилин після внутрішньом’язового введення. Період напіввиведення цефуроксиму при внутрішньовенному та внутрішньом’язовому введенні становить приблизно 70 хвилин. Одночасне введення пробенециду сповільнює виведення цефуроксиму та спричинює підвищення його концентрації у сироватці крові.
Зв’язування з білками сироватки крові коливається від 33 до 50 %.
Протягом 24 годин від моменту введення препарат практично повністю (85-90 %) виділяється в незміненому вигляді із сечею, більша частина препарату виводиться в перші 6 годин.
Цефуроксим не метаболізується і виводиться шляхом гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції.
Рівень цефуроксиму у сироватці зменшується шляхом діалізу.
Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК (мінімальну інгібуючу концентрацію) для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у кістковій тканині, синовіальній та внутрішньоочній рідинах. Цефуроксим проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр при запаленні мозкових оболонок.
У 750 мг цефуроксиму (1 флакон) міститься 42 мг (1,8 мекв) натрію.
Клінічні характеристики.
Показання.
Для лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефуроксиму мікроорганізмами, у тому числі до визначення збудника, що спричинив інфекційне захворювання:
– негоспітальна пневмонія;
– загострення хронічного бронхіту;
– ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т. ч. пієлонефрит;
– інфекції м’яких тканин: целюліти, еризепілоїд, раневі інфекції;
– інфекції черевної порожнини (див. розділ «Особливості застосування»).
Для профілактики виникнення інфекційних ускладнень після операцій на шлунково-кишковому тракті, включаючи стравохід, після ортопедичних, гінекологічних операцій (у т. ч. кесарів розтин) та операцій на серцево-судинній системі.
При лікуванні та профілактиці інфекцій, спричинених анаеробними мікроорганізмами, цефуроксим слід застосовувати у поєднанні з відповідними додатковими антибактеріальними засобами.
Слід враховувати офіційні рекомендації щодо правильного застосування антибактеріальних засобів.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до цефуроксиму, цефалоспоринових антибіотиків, наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (таких як анафілактичні реакції) до інших β-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами, карбапенеми).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Як і інші антибіотики, Йокель може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Одночасне застосування пробенециду не рекомендовано. Одночасне введення пробенециду сповільнює виведення антибіотика та спричинює підвищення його концентрації в сироватці крові.
Потенційні нефротоксичні препарати та петльові діуретики.
Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які отримують лікування сильнодіючими діуретиками (такими як фуросемід) або потенційно нефротоксичними препаратами (такими як аміноглікозидні антибіотики), оскільки випадки порушення функції нирок не можна виключити при такому поєднанні ліків.
Інші види взаємодій.
Стосовно визначення рівнів глюкози в плазмі крові див. розділ «Особливості застосування».
Одночасне застосування з пероральними антикоагулянтами може призвести до підвищення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).
Особливості застосування.
Реакції гіперчутливості.
При застосуванні β-лактамних антибіотиків спостерігалися тяжкі та часом летальні реакції гіперчутливості. Повідомлялося про реакції гіперчутливості, які прогресували до синдрому Куніса (гострий алергічний коронарний артеріоспазм, який може призвести до інфаркту міокарда — див. розділ «Побічні реакції»). У разі виникнення тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів.
Перед початком лікування слід визначити в пацієнта наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або β-лактамних лікарських засобів. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам, у яких в анамнезі були реакції гіперчутливості на інші β-лактамні антибіотики.
Тяжкі шкірні побічні реакції.
Тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса — Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та медикаментозну реакцію з еозинофілією і системними симптомами (DRESS-сидром), які можуть бути небезпечними для життя або мати летальний наслідок, були зареєстровані у зв’язку з лікуванням цефуроксимом (див. розділ «Побічні реакції»).
Під час призначення лікарського засобу потрібно проінформувати пацієнта про ознаки та симптоми і ретельно спостерігати за шкірними реакціями. Якщо з’являються симптоми, що вказують на ці реакції, цефуроксим слід негайно відмінити та розглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта при застосуванні цефуроксиму розвинулася серйозна реакція, така як ССД, ТЕН або DRESS-синдром, лікування цефуроксимом не можна поновлювати у цього пацієнта в жодному разі.
Одночасне лікування сильнодіючими діуретиками або аміноглікозидами.
Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які одночасно отримують сильнодіючі діуретики, такі як фуросемід, або аміноглікозиди, — повідомлялося про випадки порушення функції нирок при такому поєднанні ліків. Функцію нирок необхідно моніторувати в цих хворих так само, як у хворих літнього віку, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Надмірний ріст резистентних мікроорганізмів.
Застосування цефуроксиму може призвести до надмірного росту грибка роду Candida. Тривале застосування цефуроксиму може призвести до надмірного росту резистентних мікроорганізмів (таких як Enterococci, Clostridium difficile), що може потребувати припинення лікування (див. розділ «Побічні реакції»).
При застосуванні антибіотиків повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту різного ступеня тяжкості: від легкого до такого, що загрожує життю. Тому важливо зважати на можливість цього діагнозу в пацієнтів, у яких виникла діарея під час або після застосування антибіотика (див. розділ «Побічні реакції»). Слід розглянути необхідність припинення терапії цефуроксимом та застосування специфічного лікування проти збудника Clostridium difficile. Не рекомендується застосовувати лікарські засоби, що пригнічують перистальтику кишечнику.
Інтракамеральне застосування та очні побічні реакції.
Йокель не призначений для інтракамерального застосування. Були зареєстровані випадки виникнення серйозних побічних реакцій з боку органів зору після інтракамерального застосування цефуроксиму натрію, призначеного для внутрішньовенного/ внутрішньом’язового застосування. Ці реакції включали макулярний набряк, набряк сітківки, відшарування сітківки, токсичність сітківки, порушення зору, зниження гостроти зору, розмивання зору, помутніння рогівки і набряк рогівки.
Інфекції черевної порожнини.
Через свій спектр активності цефуроксим не підходить для лікування інфекцій, спричинених грамнегативними неферментативними бактеріями (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Вплив на результати діагностичних тестів.
При лікуванні цефуроксимом були повідомлення про позитивний результат тесту Кумбса. Цей феномен може впливати на перехресну пробу на сумісність крові (див. розділ «Побічні реакції»).
Може спостерігатися незначна інтерференція з методами редукції міді (Бенедикта, Фелінга, «Клінітест»). Проте це не повинно призводити до хибнопозитивних результатів, як це може спостерігатися при застосуванні деяких інших цефалоспоринів.
Оскільки при фероціанідному тесті може спостерігатися хибнонегативний результат, для визначення рівня глюкози в крові/плазмі у пацієнтів, які лікуються цефуроксимом натрієм, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методики.
Допоміжні речовини.
Лікарський засіб Йокель (флакон по 750 мг) містить 42 мг натрію на флакон, що відповідає 2,1 % рекомендованої ВООЗ максимальної добової дози 2 г натрію для дорослого.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність
Дані щодо застосування цефуроксиму вагітним обмежені. У дослідженнях на тваринах не виявлено репродуктивної токсичності. Йокель слід з обережністю призначати вагітним і тільки у випадках, коли користь від застосування лікарського засобу переважає можливі ризики.
Цефуроксим проникає крізь плаценту й досягає терапевтичного рівня в амніотичній рідині та пуповинній крові після внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення дози матері.
Годування груддю
Цефуроксим проникає в грудне молоко в незначній кількості. При застосуванні терапевтичних доз лікарського засобу не очікується розвиток побічних реакцій, але не можна виключити ризик появи діареї або грибкової інфекції слизових оболонок у дитини. Тому у зв’язку із цими реакціями необхідно прийняти рішення про припинення годування груддю або про припинення/утримання від терапії цефуроксимом, беручи до уваги користь від грудного вигодовування для дитини та користь від терапії для жінки.
Фертильність
Відсутні дані щодо впливу цефуроксиму натрію на фертильність у людей. У дослідженнях репродуктивної функції на тваринах не зафіксовано впливу цього лікарського засобу на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У зв’язку з можливістю виникнення запаморочення лікарський засіб може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дозування
Таблиця 1. Дорослі та діти з масою тіла ³ 40 кг
|
Показання |
Дозування |
|
Негоспітальна пневмонія та загострення хронічного бронхіту |
750 мг кожні 8 годин (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) |
|
Інфекції м’яких тканин: целюліти, еризепілоїд, раневі інфекції |
|
|
Інфекції черевної порожнини |
|
|
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т. ч. пієлонефрит |
1,5 г кожні 8 годин (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) |
|
Тяжкі інфекції |
750 мг кожні 6 годин (внутрішньовенно) 1,5 г кожні 8 годин (внутрішньовенно) |
|
Профілактика виникнення інфекцій після операцій на травному тракті, після ортопедичих, гінекологічних операцій (у т. ч. кесарів розтин) |
1,5 г під час введення анестезії. Можна доповнити двома дозами по 750 мг (внутрішньом’язово) через 8 годин і 16 годин |
|
Профілактика виникнення інфекцій після серцево-судинних операцій та операцій на стравоході |
1,5 г під час введення анестезії, а потім 750 мг (внутрішньом’язово) кожні 8 годин протягом ще 24 годин |
Таблиця 2. Діти з масою тіла < 40 кг
|
Показання |
Діти віком від 3 тижнів з масою тіла < 40 кг |
Новонароджені віком до 3 тижнів |
|
Негоспітальна пневмонія |
від 30 до 100 мг/кг/добу (внутрішньовенно), розділених на 3 або 4 дози; при більшості інфекцій оптимальною дозою є 60 мг/кг/добу |
від 30 до 100 мг/кг/добу (внутрішньовенно), розділених на 2 або 3 дози |
|
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, у т. ч. пієлонефрит |
||
|
Інфекції м’яких тканин: целюліти, еризепілоїд, раневі інфекції |
||
|
Інфекції черевної порожнини |
Порушення функції нирок
Цефуроксим здебільшого виводиться нирками. Тому, як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам з вираженим порушенням функції нирок рекомендується зменшувати дозу Йокелю для компенсації більш повільної екскреції препарату.
Таблиця 3. Рекомендовані дози лікарського засобу Йокель при порушенні функції нирок
|
Кліренс креатиніну |
T½ (год) |
Дозування (мг) |
|
> 20 мл / хв / 1,73 м2 |
1,7–2,6 |
Немає необхідності зменшувати стандартну дозу (750 мг — 1,5 г 3 рази на добу). |
|
10–20 мл / хв / 1,73 м2 |
4,3–6,5 |
750 мг 2 рази на добу |
|
< 10 мл / хв / 1,73 м2 |
14,8–22,3 |
750 мг 1 раз на добу |
|
Пацієнти, які проходять гемодіаліз |
3,75 |
При гемодіалізі потрібно вводити 750 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово наприкінці кожного сеансу діалізу. Додатково до парентерального введення цефуроксим натрій можна додавати до перитонеальної діалізної рідини (зазвичай 250 мг на кожні 2 л діалізної рідини). |
|
Пацієнти з нирковою недостатністю, які перебувають на безперервному артеріовенозному гемодіалізі (БАВГ) або високопоточній гемофільтрації (ВПГ) у відділеннях інтенсивної терапії |
7,9–12,6 (БАВГ) 1,6 (ВПГ) |
750 мг 2 рази на добу. Якщо пацієнт перебуває на низькопоточній гемофільтрації, потрібно дотримуватись схеми дозування, як для лікування при порушенні функції нирок. |
Порушення функції печінки
Цефуроксим переважно виводиться нирками. У пацієнтів з дисфункцією печінки не виявлено впливу на фармакокінетику цефуроксиму.
Спосіб застосування
Йокель слід вводити шляхом внутрішньовенної ін’єкції протягом 3–5 хвилин безпосередньо у вену чи через крапельну трубку або шляхом інфузії протягом 30–60 хвилин, або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції.
Місцем для внутрішньом’язової ін’єкції є великий сідничний м’яз. В одне місце слід вводити не більше 750 мг — дози понад 1,5 г слід вводити внутрішньовенно.
Розведення лікарського засобу перед введенням
|
Додаткові об’єми та концентрації, які можуть бути корисними, коли необхідно розділити дозу |
||||
|
Об’єм флакона |
Способи застосування |
Фізичний стан |
Кількість води, що додається (мл) |
Приблизна концентрація цефуроксиму (мг/мл)** |
|
|
750 мг порошку для приготування розчину для ін’єкції або інфузії |
|||
|
750 мг |
внутрішньом’язово внутрішньовенно болюсно внутрішньовенна інфузія |
суспензія розчин розчин |
3 мл щонайменше 6 мл щонайменше 6 мл |
216 116 116 |
|
|
1,5 г порошку для приготування розчину для ін’єкції або інфузії |
|||
|
1,5 г |
внутрішньом’язово внутрішньовенно болюсно внутрішньовенна інфузія |
суспензія розчин розчин |
6 мл щонайменше 15 мл 15 мл* |
216 94 94 |
* Відновлений розчин для додавання до 50 або 100 мл сумісної інфузійної рідини (про сумісність див. нижче).
** Отриманий об’єм розчину цефуроксиму у відновленому середовищі збільшується через коефіцієнт переміщення лікарської речовини, утворюючи наведені концентрації.
Сумісність
Йокель (5 мг/мл) можна зберігати протягом 24 годин при температурі 25 °С у 5 % або 10 % розчині ксилітолу для ін’єкцій.
Йокель сумісний з розчинами, що містять до 1 % лідокаїну гідрохлориду.
Йокель сумісний з більшістю загальновикористовуваних розчинів для внутрішньовенних ін’єкцій. Він зберігає свої властивості протягом 24 годин при кімнатній температурі в таких розчинах:
0,9 % розчин хлориду натрію для ін’єкцій;
5 % розчин глюкози для ін’єкцій;
0,18 % розчин хлориду натрію з 4 % розчином глюкози для ін’єкцій;
5 % розчин глюкози з 0,9 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;
5 % розчин глюкози з 0,45 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;
5 % розчин глюкози з 0,225 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;
10 % розчин глюкози для ін’єкцій;
10 % розчин інвертованої глюкози у воді для ін’єкцій;
розчин Рінгера;
розчин Рінгера лактатний;
М/6 розчин натрію лактату;
розчин Хартмана.
Стабільність Йокелю в 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій з 5 % розчином глюкози не змінюється при наявності гідрокортизону натрію фосфату.
Йокель також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурі при розведенні у розчині для інфузій:
з гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій;
з розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій.
Невикористаний лікарський засіб або відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.
Діти.
Йокель застосовується дітям з перших днів життя. Профіль безпеки застосування цефуроксиму в дітей відповідає такому профілю в дорослих пацієнтів.
Передозування.
При передозуванні можливі неврологічні ускладнення, включаючи енцефалопатію, судоми та кому. Симптоми передозування можуть виникати у пацієнтів з порушенням функції нирок, якщо доза лікарського засобу не була відповідним чином скоригована (див. розділи «Особливості застосування» і «Спосіб застосування та дози»).
Рівень цефуроксиму можна зменшити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.
Побічні реакції.
Найпоширенішими побічними реакціями є нейтропенія, еозинофілія, транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів або білірубіну, особливо в пацієнтів із захворюванням печінки, але даних про шкідливий вплив на печінку та реакції в місці введення немає.
Частота виникнення побічних реакцій, наведених нижче, є приблизною, оскільки щодо більшості реакцій немає достатніх даних для такого підрахунку. Крім того, частота випадків побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням цефуроксиму, варіюється залежно від показань.
Дані про побічні ефекти були отримані під час клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування.
Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто — ³ 1/10; часто — від ³ 1/100 до < 1/10; нечасто — від ³ 1/1000 до < 1/100; рідко — від ³ 1/10 000 до < 1/1 000; дуже рідко — < 1/10 000; частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних).
Інфекції та інвазії: частота невідома — надмірний ріст Candida або Clostridium difficile.
З боку серця: частота невідома — Синдром Куніса.
З боку системи крові та лімфатичної системи: часто — нейтропенія, еозинофілія, зниження рівня гемоглобіну; нечасто — лейкопенія, позитивний тест Кумбса; частота невідома — тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: частота невідома — медикаментозна гарячка, інтерстиціальний нефрит, анафілаксія, шкірний васкуліт.
З боку травного тракту: нечасто — дискомфорт у травному тракті; частота невідома — псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку гепатобіліарної системи: часто — транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів; нечасто — транзиторне підвищення рівня білірубіну.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — шкірний висип, кропив’янка й свербіж; частота невідома — мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса — Джонсона, ангіоневротичний набряк, частота невідома — медикаментозна реакція з еозинофілією і системними симптомами (DRESS-синдром).
З боку сечовидільноїх системи: частота невідома — збільшення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові та зменшення рівня кліренсу креатиніну (див. розділ «Особливості застосування»).
Загальні розлади та реакції в місці введення: часто — реакції у місці введення, що можуть включати біль і тромбофлебіт.
Опис окремих побічних реакцій
Цефалоспорини мають властивість абсорбуватися на поверхні мембрани еритроцитів та взаємодіяти з антитілами, що може спричинити позитивний результат тесту Кумбса (який може впливати на перехресну пробу на сумісність крові) та дуже рідко — гемолітичну анемію.
Транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів або білірубіну в сироватці крові було оборотним за своїм характером.
Імовірність виникнення болю в місці внутрішньом’язового введення є більшою при застосуванні великих доз. Однак це навряд чи може бути причиною припинення лікування.
Звітність про побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності.
2 роки
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С .
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Після розведення для внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції препарат можна зберігати протягом 24 години у холодильнику при температурі (2-8 °С ).
Несумісність.
Йокель не можна змішувати в одному шприці з аміноглікозидними антибіотиками.
pH 2,74 % розчину бікарбонату натрію для ін’єкцій істотно впливає на колір розчину, тому цей розчин не рекомендується для розведення Йокелю. Однак у разі необхідності, якщо хворий отримує розчин бікарбонату натрію внутрішньовенно шляхом інфузій, Йокель можна ввести безпосередньо у трубку крапельниці.
Упаковка.
Порошок для розчину для ін’єкцій по 750 мг у флаконі № 1 у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
БРОС ЛТД, Греція / BROS LTD, Greece.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Вул. Авгіс і Галініс 15, Неа Кіфісія (Аттика) 14564, Греція /
Augis & Galinis 15, Nea Kifisia (Attiki) 14564, Greece.