АФИЦИКЛ

 

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

АФИЦИКЛ

(AFICYCLE)

 

Склад:

діючі речовини: парацетамол, пропіфеназон, кофеїн;

1 таблетка містить парацетамолу 250 мг, пропіфеназону 210 мг, кофеїну 50 мг;

допоміжні речовини: магнію стеарат, натрію лаурилсульфат, натрію крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, кальцію гідрофосфату дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, гліцеролу дибегенат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі плоскі таблетки білого кольору з фаскою, зі знаком
 «» виробника з одного боку та рискою з іншого.

 

Фармакотерапевтична група.

Анальгетики. Інщі анальгетики та антипіретики. Аніліди. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код ATХ N02B E51.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Спосіб дії

Афицикл є визнаною знеболювальною комбінацією, оскільки сотні таких комбінацій у світі, а також у країнах із найбільш розвиненою фармакологією. З трьох активних компонентів Афіцикл анальгетичну дію було доведено для парацетамолу та пропіфеназону, тоді як кофеїн можна розглядати як допоміжний засіб, який покращує дію анальгетиків.

Парацетамол

Парацетамол має болезаспокійливу та жарознижувальну дію. Парацетамол є ефективним і широко використовуваним болезаспокійливим засобом при легкому та середньому болю. Це ефективний жарознижувальний засіб, і через асоціацію аспірину з синдромом Рея у дітей парацетамол є анальго-антипіретиком вибору в цій групі. Механізм дії парацетамолу полягає у пригніченні ферменту циклооксигенази в ЦНС, при цьому периферичні властивості препарату мінімальні.

Пропіфеназон

Пропіфеназон має аналгетичну та жарознижувальну дію, що є наслідком пригнічення синтезу простагландинів Е₂ та F₂-альфа.

Кофеїн

Додавання кофеїну в анальгетичну комбінацію, що містить парацетамол і пропіфеназон, ґрунтується на його здатності посилювати всмоктування інших компонентів. Кофеїн є стимулятором центральної нервової системи та конкурентним інгібітором ферменту фосфодіестерази.

Ця комбінація дозволяє використовувати переваги знеболювального синергізму з застосуванням відносно малих доз окремих інгредієнтів і мінімізувати можливі побічні ефекти.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика даного комбінованого препарату, що застосовується при необхідності, має обмежений діапазон, оскільки він не призначений для хронічної терапії, в ході якої необхідно підтримувати терапевтичну концентрацію у плазмі крові.

Парацетамол.
Всмоктується дуже швидко зі шлунково-кишкового тракту, максимальні концентрації у плазмі крові досягаються через 30-60 хвилин після прийому всередину. Метаболізується у печінці і виводиться з сечею в основному у вигляді глюкуроніду та сульфатних кон’югатів.

Незначний гідроксильований метаболіт (N-ацетил-p-бензохінонімін), що зазвичай виробляється в дуже невеликих кількостях оксидазами зі змішаною функцією у печінці і нирках, детоксифікується, зв’язуючись із глутатіоном. Навмисна або випадкова інтоксикація N-ацетил-p-бензохіноніміном може призвести до накопичення і передозування парацетамолу через відсутність ендогенного глутатіону і може спричиняти некроз печінки та ниркових канальців. Період напіввиведення парацетамолу коливається від 1 до 3 годин.

Пропіфеназон.

Пропіфеназон має схожий фармакокінетичний профіль, що виправдовує раціональність комбінації. Всмоктується дуже швидко зі шлунково-кишкового тракту, максимальні концентрації у плазмі крові досягаються приблизно через 0,5-0,6 години після прийому всередину. Активно метаболізується у печінці і виділяється із сечею і жовчю у вигляді метаболітів. Період напіввиведення пропіфеназону коливається від 2,1 до 2,4 години. У поєднанні з парацетамолом пропіфеназон подовжує період напіввиведення парацетамолу на 40 % (2-3 години) і забезпечує більшу тривалість ефекту парацетамолу та зменшення частоти дозування.

Кофеїн.
Кофеїн швидко і повністю всмоктується, розподіляється по всіх тканинах, включаючи мозок, максимальні концентрації у плазмі крові досягаються приблизно через 15-45 хвилин; кофеїн метаболізується у печінці, період напіввиведення становить 5 годин. Кофеїн підвищує якість всмоктування інших активних компонентів комбінованих аналгезуючих препаратів.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Афицикл показаний для симптоматичного та короткочасного лікування таких болів, як головний біль, зубний біль, мігрень, післяопераційний та посттравматичний біль і дисменорея.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, відома підвищена чутливість до піразолону та подібних речовин (феназону, амінофеназону, метамізолу), а також до фенілбутазону, до ацетилсаліцилової кислоти; тяжкі порушення функції печінки та/або нирок; вірусний гепатит, вроджена гіпербілірубінемія, алкоголізм, панкреатит, гіпертрофія передміхурової залози; цукровий діабет; бронхіальна астма; захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія, тромбоз, тромбофлебіт, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; гостра інтермітуюча порфірія; стани підвищеного збудження, порушення сну; тяжка артеріальна гіпертензія; органічні захворювання серцево-судинної системи (декомпенсована серцева недостатність, порушення серцевої провідності, тяжкий атеросклероз, схильність до спазму судин, ішемічна хвороба серця); закритокутова глаукома, епілепсія, гіпертиреоз; літній вік.

Не застосовувати одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО; протипоказано пацієнтам, які приймають трициклічні антидепресанти або β-блокатори.

 

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні лікарського засобу Афицикл з препаратами, що містять парацетамол, можливе передозування парацетамолом.

При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами (алкоголь, фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, ізоніазид і рифампіцин) збільшується токсичний вплив препаратів на печінку. Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.

Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Дія пропіфеназону посилюється при одночасному застосуванні снодійних засобів.

Не застосовувати одночасно з алкоголем.  Алкоголь посилює гепатотоксичність парацетамолу.

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися ‒ холестираміном.

У разі сповільнення вивільнення шлунка, наприклад пропантеліном, швидкість всмоктування парацетамолу може бути зменшена, початок дії – уповільнений.

Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений при одночасному довготривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу, з підвищенням ризику кровотечі.  Періодичне застосування не має значного ефекту.

Одночасне застосування з нестероїдними протизапальними засобами може призвести до появи побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту.

Препарат посилює дію пероральних протидіабетичних засобів (толбутамід, хлорпропамід, ацетогексамід) та пероральних  антикоагулянтів на зразок кумарину.

Комбінація з хлорамфеніколом може подовжити виведення цього препарату з більш високим ризиком токсичності.

Слід бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом із високим аніонним проміжком унаслідок піроглутамінового ацидозу, особливо у пацієнтів із факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

Не рекомендується одночасне застосування препарату з лікарськими засобами і напоями, що містять кофеїн.

Частота випадків розвитку нейтропенії (зменшення білих кров’яних тілець) зростає, якщо парацетамол і АZТ (зидовудин) застосовувати одночасно.

Для речовин із широким спектром дії (наприклад бензодіазепіни) взаємодії можливі у різних формах, і вони не прогнозовані. Пероральні протизаплідні засоби, ізоніазид, циметидин і дисульфірам зменшують метаболізм кофеїну,  а паління – посилює. Препарат уповільнює виведення теофіліну. За рахунок вмісту у складі препарату кофеїну посилюється дія речовин, подібних до ефедрину. Одночасний прийом деяких гіраза-інгібіторів може пролонгувати виведення кофеїну та його метаболіту параксантину.

Кофеїн посилює дію (покращує біодоступність) аналгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похiдних ксантину, α- та β-адреноміметиків, психостимулюючих засобів, інгібіторів МАО (фуразолідин, прокарбазин, селегілін).

Кофеїн знижує ефективність опіоїдних аналгетиків, анксіолітиків, снодійних і седативних  засобів, є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують центральну нервову систему, конкурентним антагоністом препаратів аденозину, АТФ. При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну зі шлунково-кишкового тракту (ШКТ), з тиреотропними засобами ‒ підвищується тиреоїдний ефект. Кофеїн знижує концентрацію літію в крові.

 

Особливості застосування.

Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам із порушеною функцією печінки. Під час біотрансформації парацетамолу створюється невелика кількість токсичного метаболіту N-ацетил-p-бензохінонімін, який може спричинити патологічні зміни в печінці. Ризик передозування зростає у пацієнтів з алкогольними захворюваннями печінки нециротичного характеру.

Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин або подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект.

Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з порушеною функцією нирок, при виразках шлунково-кишкового тракту або кровотечах, а також пацієнтам із хронічними респіраторними захворюваннями і хронічною кропив’янкою.

Заходи обережності необхідно вжити у разі зменшеної переносимості аналгетиків, гіперчутливості до інших аналгетиків, у тому числі до ацетилсаліцилової кислоти (небезпека спровокування нападу астми).

Є окремі повідомлення про астматичні напади і випадки анафілактичного шоку у зв’язку з індивідуальною гіперчутливістю до пропіфеназону і препаратів, що містять парацетамол.

Особлива обережність (зменшення дози і розподілення добової дози на більшу кількість прийомів) необхідна при гепатиті, порушенні функції нирок, синдромі Жілбера (зміни від доброякісної вторинної жовтяниці до дефіциту глюкуронілтрансферази).

Повідомлялося про випадки метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком (HAGMA) внаслідок піроглутамінового ацидозу у пацієнтів із тяжкими захворюваннями, такими як тяжка ниркова недостатність та сепсис, а також у пацієнтів, у яких було недостатнє харчуванням чи інші причини дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм) та які лікувалися парацетамолом у терапевтичній дозі протягом тривалого періоду або комбінацією парацетамолу і флуклоксациліну. Якщо є підозра на метаболічний ацидоз із високим аніонним проміжком унаслідок піроглутамінового ацидозу, рекомендується негайно припинити застосування парацетамолу та проводити ретельний моніторинг стану пацієнта. Вимірювання рівня 5‑оксопроліну в сечі може бути корисним для ідентифікації піроглутамінового ацидозу як основної причини метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком у пацієнтів із множинними факторами ризику.

Пацієнтам, які приймають аналгетики кожен день при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Слід дотримуватися особливої обережності пацієнтам із дискразією крові або супресією кісткового мозку і рекомендується ретельне спостереження за гематологічними параметрами.

Ризик нейтропенії та агранулоцитозу існує переважно через присутність пропіфеназону. Якщо така реакція відбувається після прийому препарату Афицикл (підвищена температура, біль у горлі, виразки та абсцеси у роті, періанальні абсцеси, а також зменшення кількості гранулоцитів крові), слід негайно припинити прийом препарату. Описані побічні ефекти зазвичай оборотні і зникають упродовж 1-2 тижнів.

Особлива увага також необхідна пацієнтам, які відчувають тривожність, нервозність, занепокоєння, тремор, а також пацієнтам з артеріальною гіпертензією або безсонням. При виникненні прискореного серцебиття або тахікардії слід негайно припинити прийом препарату.

Під час лікування препаратом не рекомендується вживати надмірну кількість напоїв, що містять кофеїн (наприклад кава, чай). Це може спричинити проблеми зі сном, тремор, відчуття серцебиття. Не перевищувати зазначених доз.

При виникненні пальпітаций або тахікардії слід негайно припинити прийом препарату.
Лікування препаратом Афицикл становить не більше 3 днів без консультації лікаря.
З обережністю слід призначати препарат дітям (віком від 12 років).

Слід уникати вживання алкоголю під час застосування препарату Афицикл.

Якщо симптоми не зникають, слід звернутися до лікаря.

Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю, оскільки активні компоненти препарату проникають у грудне молоко.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час застосування препарату деякі пацієнти можуть відчувати сонливість, запаморочення, збудження. Це слід враховувати пацієнтам, які керують автотранспортними засобами або працюють зі складними механізмами, що потребують концентрації уваги.

 

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати внутрішньо.

Афицикл як комбінований анальгетик слід застосовувати у разі необхідності, він не призначений для тривалої терапії.

Дорослим і дітям віком від 16 років призначати по 1-2 таблетки одноразово залежно від інтенсивності болю. Дозу можна повторити 3 рази на добу. Максимальна добова доза становить 6 таблеток.

Дітям віком від 12 до 16 років призначати по ½ до 1 таблетки одноразово. Дозу можна повторити 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 3 таблетки.

Інтервал між прийомами становить не менше 4 годин.

Не перевищувати рекомендовану дозу.

Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол.

 

Діти.

Препарат можна призначати дітям віком від 12 років.

 

Передозування.

При передозуванні препарату кожен активний компонент може спричинити специфічну симптоматику.

При довготривалому застосуванні високих доз можливі апластична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія; з боку центральної нервової системи (ЦНС): порушення орієнтації та уваги, пригнічення ЦНС, сонливість, порушення свідомості, гіперрефлексія, запаморочення, психомоторне збудження, безсоння, тремор, нервозність,  занепокоєння; з боку нирок і сечовидільної системи: ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз.

Передозування, як правило, зумовлено парацетамолом і проявляється блідістю шкіри, анорексією, нудотою, блюванням, болем у животі, гепатонекрозом, підвищенням активності печінкових трансаміназ, збільшенням протромбінового індексу.

Ураження печінки може проявитися через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати і призвести до розвитку токсичної енцефалопатії з порушенням свідомості,  в окремих випадках – з летальним наслідком. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження нирок. Відзначалась також серцева аритмія та панкреатит.

Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли понад 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів із факторами ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбітоном, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм або іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярне вживання надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Великі дози кофеїну можуть спричинити біль в епігастральній ділянці, блювання, збільшений діурез, прискорене дихання, екстрасистолію, тахікардію або серцеву аритмію; впливати на центральну нервову систему (запаморочення, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, головний  біль, судоми, неспокій, втрата свідомості, безсоння, нервове збудження, дратівливість, стан афекту, тривожність, тремор, конвульсії). Клінічно важливі  симптоми  передозування  кофеїном  пов’язані також з ураженням печінки парацетамолом.

Передозування пропіфеназону може спричинити ураження ЦНС (судоми, кома).

При передозуванні необхідна швидка медична допомога, навіть якщо симптоми відсутні. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів.

Лікування. Симптоматична терапія. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є не достовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно слід вводити N-ацетилцистеїн згідно зі встановленим переліком доз. При відсутності блювання можна застосовувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею. Необхідно також вжити загальнопідтримуючих заходів.

При необхідності застосовувати α-адреноблокатори. Антагоністи β-адренорецепторів можуть полегшити кардіотоксичний ефект. Необхідно промити шлунок, застосовувати оксигенотерапію, при судомах – діазепам.

 

Побічні реакції.

Терапевтичні дози препарату зазвичай добре переносяться і не спричиняють дозозалежних побічних дій через невеликі дози активних компонентів, що входять до його складу. Можливі побічні реакції класифіковані відповідно до бази даних систем органів.

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобiнемія i метгемоглобiнемія (ціаноз, задишка, болі в серці), гемолітична анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, агранулоцитоз (пропіфеназон ‒ похідне піразолону є активним компонентом Афициклу, що відповідає за виявлення можливих випадків агранулоцитозу. Відомо, що амінопірин – одне з перших похідних піразолону ‒ пов’язаний із дискразіями крові, хоча такі реакції описані і при застосуванні парацетамолу в якості монотерапії), синці або кровотечі.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції, алергічні реакції, включаючи шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: виразки на слизовій оболонці ротової порожнини, пурпура,  алергічний дерматит.

З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

З боку нервової системи (при прийомі високих доз): безсоння, підвищене збудження, запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації, посилення головного  болю за умови тривалого застосування препарату, тремор, парестезія, нервозність.

З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, аритмія, пальпітації, тахікардія, артеріальна гіпотензія, болі в серці.

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та до інших нестероїдних протизапальних засобів.

З боку метаболізму та харчування: метаболічний ацидоз із високим аніонним проміжком (частота невідома).

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, диспепсія, запор, порушення травлення, печія, біль в епігастрії.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, у тому числі печінкова недостатність (гепатотоксичність зазвичай асоціюється з передозуванням парацетамолу), підвищення активності печінкових ферментів (як правило, без розвитку жовтяниці), гепатонекроз (дозозалежний ефект), жовтяниця.

З боку нирок і сечовидільної системи: ниркові порушення.

Одночасний  прийом  препарату в рекомендованих дозах з продуктами, що містять кофеїн, може посилити побічні ефекти, зумовлені кофеїном, такі як неспокій, тривожність, роздратованість,  головний біль,  порушення з боку шлунково-кишкового тракту.

 

Термін придатності.

3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С, у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Таблетки № 6: по 6 таблеток у перфорованому стрипі; по 1 стрипу в картонній коробці.

Таблетки № 10: по 10 таблеток у перфорованому стрипі; по 1 стрипу в картонній коробці.

Таблетки № 12: по 6 таблеток у перфорованому стрипі; по 2 стрипи в картонній коробці.

 

Категорія відпуску.

Без рецепта.

 

Виробник.

АЛКАЛОЇД АД Скоп’є.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Бульвар Олександра Македонського, 12, Скоп’є, 1000, Пiвнiчна Македонія.