КИСЕНЬ МЕДИЧНИЙ ГАЗОПОДІБНИЙ

Склад:

діюча речовина: кисень;

об’ємна частка кисню не менше 99,5 %.

Лікарська форма. Газ.

Основні фізико-хімічні властивості: нетоксичний, безбарвний газ без запаху і смаку; малорозчинний у воді (приблизно 1:43). Щільність газоподібного медичного кисню при нормальному атмосферному тиску і температурі 20 °С – 1,33 кг/м³; не горючий, не вибухонебезпечний газ, але є сильним окисником, тому різко збільшує здатність інших матеріалів до  горіння.

Фармакотерапевтична група.

Гази медичні.

Код АТХ V03A N01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Кисень належить до препаратів групи антигіпоксантів і антиоксидантів. Має здатність зв’язуватися з гемоглобіном крові в легенях і в комплексній сполуці з гемом переноситься до клітин організму. Є сильним окисником і необхідним елементом у метаболічних перетвореннях вуглеводів, білків і жирів в енергетичний матеріал для забезпечення життєдіяльності організму.

Фармакокінетика.

В організмі людини кисень дифундує через легеневу тканину в кров,  з’єднуючись з гемоглобіном еритроцитів і частково розчиняючись у плазмі. Далі відбувається транспортування кисню до тканин організму, де він дифундує в міжклітинну рідину тканини. Кінцевий етап дихання – утилізація кисню при біологічному окисненні і утворення енергії в клітинах, далі через ряд змін виділяється легенями у сполученому вигляді як діоксид вуглецю (СО₂).

Клінічні характеристики.

Показання.

Захворювання, що супроводжуються гіпоксією:

органів дихання:

-          пневмонія;

-          набряк легенів;

-          бронхіальна астма;

-          пневмосклероз;

серцево-судинної системи:

-          серцева недостатність;

-          коронарна недостатність.

Отруєння:

-          окисом вуглецю;

-          синильною кислотою;

-          задушливими газами.

Застосовують при проведенні загальної анестезії в поєднанні з засобами інгаляційного наркозу; в післяопераційний період.

Застосовують для приготування кисневих коктейлів, пінок.

Протипоказання.

Для гіпербаричної оксигенації протипоказаннями є гострі респіраторні захворювання, наявність в анамнезі епілептиформних нападів, порушення прохідності слухових труб і каналів, які з’єднують придаткові пазухи, наявність порожнин у легенях, бронхоплевральних фістул, тяжкі форми артеріальної гіпертензії, новоутворення, підвищена індивідуальна чутливість до кисню.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Нітрати, адреноблокатори, антагоністи іонів кальцію, ноотропні засоби сприяють більш економічному використанню тканинами кисню, його кращій утилізації і тим самим зменшенню гіпоксії та підвищенню стійкості організму до кисневої недостатності.

Особливості застосування.

Не застосовувати жінкам у період менструації.

Рекомендовано застосування зі зволожувачами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати у період вагітності терміном більше 5 місяців.

На період застосування лікарського засобу слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Через можливе запаморочення слід утриматись від керування автомобілем або виконання роботи, що потребує підвищеної уваги та швидкої реакції.

Спосіб застосування та дози.

У госпітальних умовах частіше застосовують як інгаляції через спеціальні маски із гуми або пластичних мас, підключені  безпосередньо до сталевих балонів, що містять кисень.

В амбулаторній практиці і вдома частіше використовують спеціальні гумові або пластикові контейнери (подушки), заповнені киснем або його сумішшю.

Для гіпербаричної оксигенації, тобто подачі кисню під підвищеним тиском, застосовують спеціальні вентиляційні, так звані барокамери, де кисень надходить як інгаляційним шляхом, так і через слизові оболонки та шкіру.

Найчастіше застосовують інгаляційно у вигляді суміші з повітрям у концентрації 40–60 % в об’ємі 4–5 літрів за хвилину. Використовують також суміш під назвою «карбоген», яка складається із 95 % кисню і 5 % вуглекислого газу. Звичайно суміш подають зволоженою.

При гіпербаричній оксигенації кисень подають під тиском 1,2–2 атм. З терапевтичною метою проводять 8–10 сеансів.

Приготування кисневих коктейлів, пінок – суміш кисню з харчовими продуктами, соками, настоями лікарських трав.

Діти.

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Передозування.

Симптоми: при передозуванні можливі нудота, блювання, судоми.

Лікування: терапія симптоматична.

Побічні реакції.

В окремих пацієнтів можлива індивідуальна підвищена чутливість до кисню та його сумішей, запаморочення, нудота, підвищена сухість слизових оболонок, їх подразнення, кашель.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутись до лікаря.

Термін придатності.

18 місяців.

Лікарський засіб не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Балони з киснем медичним газоподібним зберігати у недоступному для сторонніх осіб, захищеному від прямих сонячних променів місці при температурі не вище плюс 50 °С. Не допускати контакту з відкритим полум’ям і джерелами тепла. Зберігання має забезпечувати відсутність забруднення оливами та жирами. Уникати падіння та ударів балонів, встановлення їх в одному приміщенні з горючими газами та ближче ніж 5 м від джерел з відкритим полум’ям.

Кисень медичний газоподібний з газифікаторів кріогенних зберігати у кисневому трубопроводі, не допускати контакту з оліями, відкритим полум’ям та джерелами тепла.