ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
КСИНФАЛ
Склад:
діюча речовина: цефіксим;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить цефіксиму тригідрату 447,68 мг, що еквівалентно цефіксиму 400 мг;
допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, безводний; крохмаль прежелатинізований (крохмаль кукурудзяний); гідроксипропілцелюлоза; вода очищена; спирт ізопропіловий; целюлоза мікрокристалічна (РН-112); магнію стеарат; плівкове покриття: Opadry AMB Білий OY-B-28920 (спирт полівініловий частково гідролізований, титану діоксид (Е 171), тальк (Е 553b), лецитин (соєвий) (E 322), ксантанова камедь (E 415)), вода очищена.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до майже білого кольору, капсулоподібної форми, зі скошеними краями, з відбитком «Е» та лінією розлому на одному боці, та «8» і «7» розділеними лінією розлому на іншому боці.
Фармакотерапевтична група. Цефалоспорини третього покоління.
Код ATХ J01D D08.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Цефіксим — це пероральний цефалоспорин третього покоління, який має виражену бактерицидну дію in vitro щодо широкого спектра грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів.
Клінічна ефективність була продемонстрована при інфекціях, спричинених поширеними патогенами, включаючи Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Escherichia coli, Proteus mirabilis, види Klebsiella, Haemophilus influenzae (штами, що продукують і не продукують бета-лактамазу), Branhamella catarrhalis (штами, що продукують і не продукують бета-лактамазу), види Enterobacter. Цефіксим дуже стабільний у присутності ферментів бета-лактамаз.
Більшість штамів ентерококів (Streptococcus faecalis, стрептококи групи D) і стафілококів (включаючи коагулазопозитивні та негативні штами і штами, стійкі до метициліну) стійкі до цефіксиму. Крім того, більшість штамів Pseudomonas, Bacteroides fragilis, Listeria monocytogenes та Clostridia стійкі до цефіксиму.
Фармакокінетика.
Абсолютна пероральна біодоступність цефіксиму знаходиться в межах 22–54 %. Прийом їжі не має істотного впливу на абсорбцію. Тому цефіксим можна застосовувати незалежно від прийому їжі.
За даними досліджень in vitro, концентрація цефіксиму в сироватці крові або сечі на рівні 1 мкг/мл і більше вважається адекватною для більшості поширених патогенів, щодо яких він є активним.
Як правило, максимальні рівні в сироватці крові після введення рекомендованих для дорослих або дітей доз становлять від 1,5 до 3 мкг/мл. Акумуляція цефіксиму після багаторазового прийому не спостерігалася або була незначною.
У здорових людей літнього віку та молодих добровольців порівнювали фармакокінетику цефіксиму при введенні доз по 400 мг один раз на добу протягом 5 днів. Середні значення Cmax і AUC були трохи вище у осіб літнього віку. Пацієнтам літнього віку можна застосовувати таку саму дозу, що і в загальній групі пацієнтів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Цефіксим виводиться переважно із сечею у незміненому вигляді. Клубочкова фільтрація вважається переважним механізмом. Метаболіти цефіксиму не були виділені із сироватки крові або сечі людини.
Цефіксим майже виключно зв’язується з альбуміновою фракцією, вільна фракція у середньому становить приблизно 30 %. Зв’язування цефіксиму з білками залежить від концентрації в сироватці крові людини тільки при дуже високих концентраціях, які не спостерігаються при звичайному клінічному дозуванні.
Кількість перенесеного через грудне молоко 14С-міченого цефіксиму від самок щурів до потомства була невеликою (приблизно 1,5 % вмісту цефіксиму у самок потрапляло до потомства). Дані про секрецію цефіксиму в грудне молоко людини відсутні. Плацентарне перенесення цефіксиму у вагітних самок щурів, яким вводили мічений цефіксим, було незначним.
Клінічні характеристики.
Показання.
Ксинфал — це пероральний активний цефалоспориновий антибіотик, який має виражену бактерицидну дію in vitro щодо широкого спектра грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів.
Він показаний для лікування нижченаведених гострих інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами:
— Інфекції верхніх дихальних шляхів (наприклад запалення середнього вуха) та інші інфекції верхніх дихальних шляхів у разі відомої чи підозрюваної стійкості збудника до інших часто використовуваних антибіотиків або в разі існування ризику неефективності лікування.
— Інфекції нижніх дихальних шляхів (наприклад бронхіт).
— Інфекції сечовивідних шляхів (наприклад цистит, цистоуретрит, неускладнений пієлонефрит).
Ксинфал клінічно ефективний при лікуванні інфекцій, спричинених найбільш частими патогенними мікроорганізмами, включаючи Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, E.coli, Proteus mirabilis, Klebsiella species, Haemophilus influenzae (штами, що продукують і не продукують бета-лактамазу), Branhamella catarrhalis (штами, що продукують і не продукують бета-лактамазу) і Enterobacter species. Має високий ступінь стабільності у присутності бета-лактамаз.
Більшість штамів ентерококів (Streptococcus faecalis, Streptococci групи D) і Staphylococci (зокрема коагулазопозитивні, коагулазонегативні і метициліностійкі штами) стійкі до цефіксиму. Крім того, більшість штамів Pseudomonas, Bacteroides fragilis, Listeria monocytogenes і Clostridia стійкі до цефіксиму.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини, інших цефалоспоринових антибіотиків або будь-якої з допоміжних речовин.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Антикоагулянти
Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, у деяких пацієнтів спостерігалося збільшення протромбінового часу. Тому пацієнтам, які отримують антикоагулянтну терапію, слід бути обережними.
Цефіксим слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують антикоагулянти кумаринового типу, наприклад варфарин калій. Оскільки цефіксим може посилювати дію антикоагулянтів, може спостерігатися подовження протромбінового часу з кровотечею або без неї.
Інші форми взаємодії
Розчини Бенедикта або Фелінга чи тест-таблетки сульфату міді можуть дати хибнопозитивну реакцію при дослідженні сечі на цукор, але при застосуванні тестів на основі ферментних глюкозоксидазних реакцій такого не спостерігається.
Під час лікування цефалоспориновими антибіотиками повідомлялося про хибнопозитивний прямий тест Кумбса, тому слід мати на увазі, що позитивний тест Кумбса може бути обумовлений таким препаратом.
Особливості застосування.
Енцефалопатія
Бета-лактами, включаючи цефіксим, збільшують у пацієнтів ризик енцефалопатії (що може включати конвульсії, сплутаність, порушення свідомості, рухові розлади), особливо у випадках передозування та ниркової недостатності.
Тяжкі побічні реакції з боку шкіри
При застосуванні цефіксиму повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції, такі як токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса — Джонсона, медикаментозне висипання з еозинофілією і системними проявами (DRESS-синдром), гострий генералізований екзентематозний пустульоз. Пацієнтів слід інформувати про ознаки та симптоми серйозних шкірних проявів та ретельно спостерігати за їхнім станом. Лікування слід припинити при першій появі шкірного висипу, уражень слизових оболонок або будь-яких інших ознак гіперчутливості шкіри.
Цефіксим слід призначати з обережністю пацієнтам, у яких спостерігалися реакції гіперчутливості до інших препаратів.
Гіперчутливість до пеніцилінів
Як і інші цефалоспорини, цефіксим слід з обережністю призначати пацієнтам із гіперчутливістю до пеніциліну в анамнезі, оскільки є деякі докази часткової перехресної алергії між пеніцилінами та цефалоспоринами.
У пацієнтів спостерігалися тяжкі реакції (включаючи анафілаксію) на обидва класи препаратів. Якщо при застосуванні Ксинфалу виникла алергічна реакція, прийом лікарського засобу слід припинити і при необхідності провести лікування пацієнта відповідними засобами.
Гемолітична анемія
При лікуванні цефалоспоринами описані випадки медикаментозної гемолітичної анемії, включаючи важкі випадки з летальним наслідками. Також повідомлялося про рецидив гемолітичної анемії після повторного введення цефалоспоринів у пацієнта з асоційованою з цефалоспоринами (включаючи цефіксим) гемолітичною анемією в анамнезі.
Гостра ниркова недостатність
Застосування цефалоспоринів, в тому числі цефіксиму, може призвести до гострої ниркової недостатності, включаючи тубулоінтерстиціальний нефрит як основний патологічний стан. При виникненні гострої ниркової недостатності застосування цефіксиму слід припинити і призначити відповідну терапію та/або вжити відповідних заходів.
Порушення функції нирок
Ксинфал слід з обережністю призначати пацієнтам із вираженим порушенням функції нирок.
Застосування дітям
Безпека застосування цефіксиму для недоношених або новонароджених не встановлена.
Антибіотикоасоційований коліт
При лікуванні антибіотиками широкого спектра дії можливе порушення нормальної мікрофлори кишечнику, що може призвести до надмірно швидкого росту Clostridium difficile, що продукує токсин, який є основною причиною антибіотикоасоційованої діареї. Псевдомембранозний коліт пов’язаний із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії (в тому числі макролідів, напівсинтетичних пеніцилінів, лінкозамідів та цефалоспоринів). Тому важливо звернути увагу на встановлення діагнозу у пацієнтів, у яких виникла діарея під час або після застосування антибіотика. Симптоми псевдомембранозного коліту можуть розвиватися під час або після припинення лікування антибіотиками.
Лікування псевдомембранозного коліту повинно включати сигмоїдоскопію, відповідні бактеріологічні дослідження, додавання рідин, електролітів і білків. Якщо стан не покращується після відміни препарату або симптоми стають серйозними, слід призначити ванкоміцин перорально. Ванкоміцин — препарат вибору при лікуванні псевдомембранозного коліту, асоційованого з прийомом антибіотиків (спричиненого C. Difficile). Інші причини виникнення коліту мають бути виключені.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Немає адекватних і добре контрольованих досліджень застосування цефіксиму вагітним жінкам. Тому Ксинфал не слід застосовувати вагітним жінкам або матерям-годувальницям, якщо лікар не вважає це необхідним.
У дослідженні репродукції на мишах і щурах при введенні доз, що майже в 400 разів перевищували дозу для людини, не було виявлено випадків впливу на фертильність або порушень у плода, зумовлених застосуванням цефіксиму. У кроликів при застосуванні доз, що майже в 4 рази перевищували дозу для людини, не було виявлено жодних доказів тератогенного ефекту; була виявлена висока частота абортів і материнської летальності, які є очікуваним наслідком відомої чутливості кроликів до змін популяції мікрофлори кишечнику, спричинених антибіотиками.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У разі виникнення побічних ефектів, таких як енцефалопатія (яка може включати судоми, сплутаність свідомості, порушення свідомості, рухові розлади), пацієнт не повинен працювати з механізмами або керувати транспортним засобом.
Спосіб застосування та дози.
Зазвичай курс лікування становить 7 днів. За потреби його можна продовжити до 14 днів.
Дозування
Дорослі пацієнти та діти віком від 12 років або вагою більше ніж 50 кг
Рекомендована доза становить 200–400 мг на добу залежно від тяжкості інфекції, приймається один раз на добу або ділиться на два прийоми.
У даній лікарській формі та в даному дозуванні препарат застосовують дітям віком від 12 років.
Діти віком до 12 років
Лікарський засіб не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років. Безпека та ефективність цефіксиму у дітей віком до 6 місяців не встановлені.
Пацієнти літнього віку
Пацієнти літнього віку можуть отримувати таку саму дозу, яка рекомендується дорослим пацієнтам. Слід оцінити функцію нирок і скорегувати дозування при тяжкому порушенні функції нирок (див. далі).
Ниркова недостатність
Лікарський засіб можна призначати при порушенні функції нирок. Пацієнтам з кліренсом креатиніну 20 мл/хв або більше можна призначати звичайні дози та режим застосування препарату. Пацієнтам, у яких кліренс креатиніну менше 20 мл/хв, не рекомендується перевищувати дозу 200 мг 1 раз на добу. Доза та режим застосування для пацієнтів, які перебувають на хронічному амбулаторному перитонеальному діалізі або гемодіалізі, повинні бути такими ж, як для пацієнтів із кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв.
Спосіб застосування
Для прийому всередину. Абсорбція Ксинфалу істотно не змінюється у присутності їжі.
Діти.
У даній лікарській формі та в даному дозуванні препарат застосовують дітям віком від 12 років.
Передозування.
При застосуванні бета-лактамних антибіотиків, включаючи цефіксим, існує ризик розвитку енцефалопатії, особливо у разі передозування або порушення функції нирок.
Побічні реакції, що спостерігалися при застосуванні доз цефіксиму до 2 г у здорових добровольців, не відрізнялися від профілю, що спостерігався у пацієнтів, які отримували рекомендовані дози. Цефіксим не виводиться з кровообігу у значних кількостях шляхом діалізу.
Специфічного антидоту не існує. Рекомендуються загальні підтримувальні заходи.
Побічні реакції.
Цефіксим, як правило, добре переноситься. Більшість побічних реакцій, які спостерігалися в ході клінічних досліджень, були легкими та проходили самостійно.
Нижче наведено побічні реакції, які були зареєстровані при застосуванні цефіксиму.
З боку крові та лімфатичної системи: еозинофілія, гіпереозинофілія, агранулоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз.
З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, діарея*, диспепсія, нудота, блювання, здуття живота.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця.
Інфекції та інвазії: псевдомембранозний коліт, вагініт.
Дослідження: підвищення рівнів аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), білірубіну, сечовини, креатиніну.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль.
При застосуванні цефалоспоринів, включаючи цефіксим, повідомлялося про випадки судом (частота невідома)**.
Бета-лактами, включаючи цефіксим, сприяють розвитку енцефалопатії (яка може включати судоми, сплутаність свідомості, порушення свідомості, рухові розлади), особливо у разі передозування або порушення функції нирок (частота невідома)**.
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: диспное.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: гостра ниркова недостатність з тубулоінтерстиціальним нефритом.
З боку імунної системи: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба.
З боку шкіри та підшкірних тканин: медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив’янка, висипання, свербіж, гострий генералізований екзентематочний пустульоз.
Загальні розлади та розлади у місці введення: медикаментозна лихоманка, артралгія, пірексія, набряк обличчя, свербіж геніталій.
Перераховані вище побічні реакції спостерігалися під час клінічних досліджень та/або під час постреєстраційного застосування цефіксиму.
*Діарея частіше асоціювалася з більш високими дозами. Повідомлялося про деякі випадки помірної та тяжкої діареї; це іноді є підставою для припинення терапії. При виникненні вираженої діареї застосування Ксинфалу слід припинити.
**Неможливо оцінити за наявними даними.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Ауробіндо Фарма Лтд Юніт VІ, Блок D.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Сарвей № 329/39 та 329/47, селище Чіткул, Патанчеру Мандал, округ Санга Редді, штат Телангана, 502307 Індія.