ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЛАЗИН
(LAzine)
Склад:
діюча речовина: левоцетиризин (levocetirizine);
5 мл розчину містять левоцетиризину дигідрохлориду 2,5 мг;
допоміжні речовини: метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), мальтит рідкий, гліцерин, сахарин натрію, натрію ацетат тригідрат, кислота оцтова льодяна, ароматизатор виноградний ART Grape FL#10273, вода очищена.
Лікарська форма. Розчин оральний.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина без сторонніх речовин і осаду, з характерним запахом виноградного аромату.
Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТХ R06A Е09.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Левоцетиризин – це активний стабільний R-енантіомер цетиризину, що належить до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Фармакологічна дія зумовлена блокуванням
Н1-гістамінових рецепторів. Спорідненість до Н1-гістамінових рецепторів у левоцетиризину у 2 рази вище, ніж у цетиризину. Впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів, судинну проникність, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Попереджає розвиток та пригнічує перебіг алергічних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну, протизапальну дію, майже не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії.
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні параметри левоцетиризину мають лінійну залежність та не залежать від дози та часу, мають низьку варіабельність у різних пацієнтів. Фармакокінетичний профіль при введенні єдиного енантіомера такий самий, як і при застосуванні цетиризину. У процесі абсорбції або виведення не спостерігається хіральної інверсії.
Абсорбція. Препарат після перорального застосування швидко та інтенсивно поглинається. Ступінь всмоктування препарату не залежить від його дози та не змінюється зі вживанням їжі, але максимальна концентрація (Сmax) препарату зменшується та досягається пізніше. Біодоступність становить 100 %.
Дія препарату розвивається через 12 хв після прийому одноразової дози у 50 % хворих, а через 0,5–1 годину – у 95 % хворих. У дорослих Сmах у сироватці крові досягається через 50 хвилин після одноразового прийому внутрішньо терапевтичної дози. Рівноважна концентрація у крові досягається після 2 днів прийому препарату. Сmах становить 207 нг/мл після одноразового застосування і 308 нг/мл ― після повторного застосування дози 5 мг 1 раз на добу.
Розподіл. Відсутня інформація щодо розподілу препарату у тканинах людини, а також щодо проникнення левоцетиризину крізь гематоенцефалічний бар’єр. У дослідженнях на тваринах найбільша концентрація зафіксована у печінці та нирках, а найнижча – у тканинах центральної нервової системи. Розподіл левоцетиризину обмежений, оскільки об’єм розподілу становить 0,4 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові людини – 90 %.
Біотрансформація. В організмі людини рівень метаболізму становить менше ніж 14 % від дози левоцетиризину, тому відмінність у результаті генетичного поліморфізму або супутнього прийому ферментних інгібіторів, ймовірно, буде незначною. Процес метаболізму включає ароматичну оксидацію, N- та О-деалкілування і сполучення з таурином. Деалкілування відбувається насамперед за участю цитохрому CYP 3А4, тоді як у процесі ароматичної оксидації беруть участь численні та (або) невизначені ізоформи CYP. Левоцетиризин не впливає на активність цитохромних ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4 у концентраціях, що значно перевищують максимальні після прийому дози 5 мг перорально. З огляду на низький ступінь метаболізму та відсутність здатності до пригнічення метаболізму взаємодія левоцетиризину з іншими речовинами (і навпаки) малоймовірна.
Виведення. Екскреція препарату відбувається двома шляхами: за рахунок клубочкової фільтрації та за рахунок активної канальцевої секреції. Період напіввиведення препарату з плазми крові (Т1/2) у дорослих становить 7,9 ± 1,9 години. Т1/2 препарату коротший у дітей молодшого віку. Середній очевидний загальний кліренс у дорослих – 0,63 мл/хв/кг. В основному виведення левоцетиризину та його метаболітів з організму відбувається зі сечею (виводиться у середньому 85,4 % застосованої дози препарату). З фекаліями виводиться лише 12,9 % застосованої дози препарату.
Особливі популяції
Порушення функції нирок
Очевидний кліренс левоцетиризину корелює із кліренсом креатиніну. Тому пацієнтам із помірними та тяжкими порушеннями функції нирок рекомендується підбирати інтервали між прийомами левоцетиризину з урахуванням кліренсу креатиніну. При анурії у пацієнтів з термінальною стадією захворювання нирок загальний кліренс зменшується приблизно на 80 % порівняно зі загальним кліренсом у осіб без таких порушень. Кількість левоцетиризину, що виводиться під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу, становила <10 %.
Клінічні характеристики.
Показання.
Симптоматичне лікування алергічного риніту (у тому числі цілорічного алергічного риніту) та кропив’янки у дорослих і дітей віком від 2 років.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до левоцетиризину, цетиризину, гідроксизину, до будь-яких інших похідних піперазину або до будь-якої іншої допоміжної речовини препарату.
Тяжка форма хронічної ниркової недостатності (кліренс креатиніну <10 мл/хв).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження взаємодії левоцетиризину (у т.ч. з індукторами CYP3A4) не проводилися. Дослідження взаємодії цетиризину (сполука рацемату) показали, що одночасне застосування з антипірином, азитроміцином, циметидином, діазепамом, еритроміцином, гліпізидом, кетоконазолом або псевдоефедрином не виявляє клінічно значущих несприятливих ефектів. При сумісному застосуванні з теофіліном (400 мг на добу) у дослідженні багаторазового застосування спостерігалося невелике зниження (на 16 %) кліренсу цетиризину (розподіл теофіліну не змінювався).
При дослідженні багаторазового введення ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) експозиція цетиризину збільшувалася приблизно на 40 %, тоді як розподіл ритонавіру дещо змінювався (−11 %) при супутньому застосуванні цетиризину.
Вживання їжі не впливає на ступінь всмоктування препарату, але одночасне вживання їжі знижує швидкість його абсорбції.
Одночасне застосування цетиризину або левоцетиризину з алкоголем або з іншими депресантами центральної нервової системи у чутливих пацієнтів може спричинити додаткове зниження уваги та здатності до виконання роботи.
Особливості застосування.
Під час застосування препарату слід утримуватися від вживання алкоголю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Левоцетиризин слід з обережністю застосовувати пацієнтам з епілепсією та ризиком виникнення судом, оскільки його застосування може призвести до посилення нападу.
Призначаючи препарат пацієнтам із факторами, що провокують затримку сечі (наприклад, травми спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози), необхідно брати до уваги, що левоцетиризин збільшує ризик затримки сечі.
Антигістамінні препарати пригнічують відповідь на шкірну алергічну пробу, тому прийом препарату необхідно припинити за 3 дні до її проведення (період виведення).
Можлива поява свербежу після припинення застосування левоцетиризину, навіть якщо цей симптом не був наявний до початку лікування. Симптом може зникнути самостійно. У деяких випадках симптом може бути інтенсивним і може виникнути потреба у повторному лікуванні. Симптом повинен зникнути після початку повторного лікування.
Препарат містить мальтит рідкий, тому у разі встановлення непереносимості деяких цукрів необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Препарат містить метилпарабен і пропілпарабен, які можуть спричиняти алергічні реакції (можливо, уповільнені).
Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на мл, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Не існує даних або кількість даних обмежена (менше 300 результатів вагітності) про застосування левоцетиризину вагітним жінкам. Проте для цетиризину, рацемату левоцетиризину, велика кількість даних (понад 1000 результатів вагітності) у вагітних жінок свідчить про відсутність мальформативної або фето-неонатальної токсичності.
Левоцетиризин протипоказаний у період вагітності.
Період годування груддю
Показано, що цетиризин, рацемат левоцетиризину, виводиться в організм людини. Отже, є вірогідним проникнення левоцетиризину у грудне молоко. Побічні реакції, повʼязані з левоцетиризином, можуть спостерігатися у грудних дітей. Тому при необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Фертильність
Для левоцетиризину клінічні дані відсутні.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Порівняльні клінічні дослідження не виявили жодних доказів того, що левоцетиризин у рекомендованій дозі погіршує розумову пильність, реактивність або здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.
Тим не менш, під час терапії левоцетиризином у деяких пацієнтів може виникнути сонливість, втома та астенія. Тому пацієнтам, які мають намір керувати автомобілем, займатися потенційно небезпечними видами діяльності або працювати з механізмами, слід враховувати свою реакцію на лікарський засіб.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначати дорослим та дітям віком від 2 років.
Рекомендовані дози:
Дорослі та підлітки віком від 12 років: рекомендована добова доза препарату становить 5 мг (10 мл) 1 раз на добу.
Пацієнти літнього віку
Коригування дози рекомендовано пацієнтам літнього віку з порушеннями функції нирок від помірного до тяжкого ступеня (див. розділ «Ниркова недостатність»).
Ниркова недостатність
Хворим із порушеннями функції нирок розрахунок дози необхідно проводити з урахуванням ступеня порушення функції нирок (кліренсу креатиніну) відповідно до таблиці (див. таблицю нижче).
Для цього потрібно визначити кліренс креатиніну (КЛкр) пацієнта у мл/хв за вмістом креатиніну в сироватці крові (мг/дл), використовуючи таку формулу:
|
КЛкр = |
[140 – вік (роки)] × маса тіла (кг) |
(× 0,85 для жінок) |
|
72 × креатинін сироватки крові (мг/дл) |
Корекція дози препарату для хворих із порушеннями функції нирок
|
Функція нирок |
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Доза та кількість прийомів |
|
Нормальна функція нирок |
≥ 80 |
5 мг 1 раз на добу |
|
Порушення легкого ступеня |
50 – 79 |
5 мг 1 раз на добу |
|
Порушення помірного ступеня |
30 – 49 |
5 мг 1 раз на 2 доби |
|
Порушення тяжкого ступеня |
< 30 |
5 мг 1 раз на 3 доби |
|
Термінальна стадія захворювання нирок. Пацієнти, які перебувають на діалізі |
< 10 |
Протипоказано |
Дітям із порушеннями функції нирок дозу препарату слід коригувати індивідуально, враховуючи нирковий кліренс пацієнта та його масу тіла.
Специфічних даних щодо застосування препарату дітям із порушеннями функції нирок немає.
Печінкова недостатність
Хворим із виключно печінковою недостатністю корекція режиму дозування не потрібна. Хворим із печінковою та нирковою недостатністю слід коригувати режим дозування відповідно до наведеної вище таблиці.
Педіатрична популяція
Рекомендовані дози:
― діти віком від 6 до 12 років: рекомендована добова доза препарату становить 5 мг (10 мл) 1 раз на добу;
— діти віком від 2 до 6 років: рекомендована добова доза препарату становить 2,5 мг (5 мл); указану дозу застосовувати по 1,25 мг (2,5 мл) 2 рази на добу;
Навіть якщо деякі клінічні дані доступні для дітей у віці від 6 місяців до 12 років (див. розділ «Побічні реакції»), цих даних недостатньо для підтвердження застосування левоцетиризину немовлятам та дітям віком до 2 років.
Спосіб застосування
Препарат можна приймати незалежно від вживання їжі.
Відповідний об’єм розчину орального можна виміряти чайною ложкою (1 чайна ложка містить 5 мл).
Тривалість застосування
Пацієнтів із періодичним алергічним ринітом (тривалість прояву симптомів захворювання становить менше ніж 4 доби на тиждень або менш ніж 4 тижні на рік) слід лікувати відповідно до перебігу захворювання та анамнезу: лікування можна припинити, якщо симптоми зникнуть, та можна відновити знову при повторному виникненні симптомів. У разі стійкого алергічного риніту (тривалість прояву симптомів захворювання становить більше ніж 4 доби на тиждень або більше ніж 4 тижні на рік) у період контакту з алергенами пацієнту може бути запропонована постійна терапія. Існує клінічний досвід застосування левоцетиризину протягом щонайменше 6-місячного періоду лікування. При хронічних захворюваннях (хронічний алергічний риніт, хронічна кропив’янка) тривалість лікування становить до 1 року (дані доступні з клінічних досліджень при застосуванні рацемату).
Діти.
Застосування левоцетиризину дітям віком до 2 років не рекомендується через обмеженість даних щодо цієї вікової категорії.
Препарат застосовувати дітям віком від 2 років.
Передозування.
Симптоми. Симптоми передозування у дорослих можуть включати сонливість. У дітей спочатку можуть виникнути збудження і підвищена дратівливість з подальшою сонливістю.
Лікування. Специфічного антидоту до левоцетиризину немає. У разі появи симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Можна розглянути необхідність промивання шлунка через короткий час після застосування препарату. Гемодіаліз для виведення левоцетиризину з організму не ефективний.
Побічні реакції.
Клінічні дослідження
Дорослі та підлітки віком від 12 років
У терапевтичних дослідженнях за участю жінок та чоловіків віком від 12 до 71 року 15,1 % пацієнтів у групі левоцетиризину 5 мг мали принаймні одну побічну реакцію порівняно з 11,3 % у групі плацебо. 91,6 % цих побічних реакцій були від легкого до середнього ступеня тяжкості.
У терапевтичних дослідженнях частота вибуття через побічні реакції становила 1,0 % (9/935) при застосуванні левоцетиризину 5 мг і 1,8 % (14/771) при застосуванні плацебо.
Клінічні терапевтичні випробування левоцетиризину включали 935 осіб, які піддавалися впливу лікарського засобу у рекомендованій дозі 5 мг на добу. З цієї сукупності повідомлялося про наступну частоту побічних реакцій на ліки з частотою 1 % або більше (часто: ≥ 1/100 до < 1/10) при застосуванні левоцетиризину 5 мг або плацебо:
|
Побічна реакція (за термінологією ВООЗ) |
Плацебо (n =771) |
Левоцетиризин 5 мг (n = 935) |
|
Головний біль |
25 (3,2 %) |
24 (2,6 %) |
|
Сонливість |
11 (1,4 %) |
49 (5,2 %) |
|
Сухість у роті |
12 (1,6 %) |
24 (2,6 %) |
|
Втома |
9 (1,2 %) |
23 (2,5 %) |
Також спостерігалися нечасті випадки побічних реакцій (нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100), такі як астенія або біль у животі.
Частота седативних побічних реакцій, таких як сонливість, втома та астенія, була загалом частіше (8,1 %) при застосуванні левоцетиризину 5 мг, ніж при застосуванні плацебо (3,1 %).
Педіатрична популяція
У двох плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей віком від 6 до 11 місяців і віком від 1 року до менше 6 років 159 суб’єктів отримували левоцетиризин у дозі 1,25 мг на добу протягом 2 тижнів і 1,25 мг двічі на добу відповідно. Повідомлялося про наступну частоту побічних реакцій при застосуванні левоцетиризину або плацебо з частотою 1 % або більше.
|
Клас систем органів і побічна реакція |
Плацебо (n=83) |
Левоцетиризин (n=159) |
|
З боку шлунково-кишкового тракту |
||
|
діарея |
0 |
3 (1,09 %) |
|
блювання |
1 (1,2 %) |
1 (0,6 %) |
|
запор |
0 |
2 (1,3 %) |
|
З боку нервової системи |
||
|
Сонливість |
2(2,4 %) |
3 (1,9 %) |
|
З боку психіки |
||
|
Порушення сну |
0 |
2 (1,3 %) |
У дітей віком від 6 до 12 років були проведені подвійні сліпі плацебо-контрольовані дослідження, в яких 243 дитини отримували 5 мг левоцетиризину на добу протягом різних періодів від менше ніж 1 тижня до 13 тижнів. Повідомлялося про наступну частоту побічних реакцій при застосуванні левоцетиризину або плацебо з частотою 1 % або більше.
|
Побічна реакція |
Плацебо (n=240) |
Левоцетиризин 5 мг (n=243) |
|
Головний біль |
5 (2,1 %) |
2 (0,8 %) |
|
Сонливість |
1 (0,4 %) |
7 (2,9 %) |
Як зазначено у розділі «Спосіб застосування та дози», зверніть увагу, що навіть якщо клінічні дані, представлені в цьому розділі, доступні для дітей у віці від 6 місяців до 12 років, немає достатніх даних, щоб підтвердити введення продукту немовлятам і малюкам віком до 2 роки.
Постмаркетинговий досвід
Побічні реакції, отримані в результаті постмаркетингового досвіду, розраховані за класом систем органів та частотою. Частота визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10 000 до <1/1 000); дуже рідко (<1/10 000), невідомо (не можна оцінити за наявними даними). Частота указаних нижче побічних реакцій – невідомо.
З боку імунної системи: гіперчутливість, у тому числі анафілаксія.
Порушення харчування та обміну речовин: підвищений апетит.
З боку психіки: агресія, збудження, галюцинації, депресія, безсоння, суїцидальні думки, жахливі сновидіння.
З боку нервової системи: судоми, парестезія, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія.
З боку органів слуху та рівноваги: вертиго.
З боку органів зору: порушення зору, нечіткість зору, окулогірація.
З боку серця: прискорене серцебиття, тахікардія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит.
З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі.
З боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, стійкі медикаментозні висипання, свербіж, висипання, кропив’янка.
З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: міалгія, артралгія.
Загальні порушення: набряк.
Результати досліджень: збільшення маси тіла, відхилення функціональних печінкових проб від норми.
Метилпарабен і пропілпарабен можуть спричиняти алергічні реакції (можливо, уповільнені).
Опис окремих побічних реакцій
Повідомлялось про свербіж після припинення застосування левоцетиризину.
Повідомлення про побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 2 роки.
Після першого розкриття флакона – 30 днів.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 148 мл у флаконі, по 1 флакону в картонній коробці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник.
Гетеро Лабз Лімітед, Індія/Hetero Labs Limited, India.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Юніт III, Формулейшн Плот № 22 - 110 ІДА, Джидіметла, Хайдерабад, 500 055 Телангана, Індія/Unit III, Formulation Plot Nо 22 - 110 IDA, Jeedimetla, Hyderabad, 500 055 Telangana, India.