МОКСАЦИН

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

МОКСАЦИН

(MOXACIN)

Склад:

діюча речовина: моксифлоксацин;

1 мл розчину містить моксифлоксацину гідрохлориду  5,45 мг, що еквівалентно 5 мг моксифлоксацину;

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота борна, натрію гідроксид  (для регулювання рН), вода очищена.

 

Лікарська форма. Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: зелено-жовтий прозорий розчин практично вільний від частинок.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в офтальмології. Антибактеріальні засоби. Код АТХ S01А E07.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Моксифлоксацин, фторхінолон четвертого покоління, пригнічує ДНК-гіразу та топоізомеразу IV,  які необхідні для реплікації, відновлення та рекомбінації ДНК бактерій.

Механізм резистентності

Резистентність до фторхінолонів, включаючи моксифлоксацин, зазвичай виникає при хромосомних мутаціях у генах, що кодують ДНК-гіразу та топоізомеразу IV. У грам-негативних бактерій резистентність до моксифлоксацину може виникнути через мутації у mar (мультирезистентність) та qnr (резистентність до хінолонів) системах генів. Перехресна резистентність із бета-лактамами, макролідами та аміноглікозидами малоймовірна через різницю у способі дії.

Граничні значення

Європейським комітетом з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST) встановлено такі граничні значення мінімальної пригнічувальної концентрації (МПК) (мг/л):

·        види Staphylococcus	·        S ≤ 0,5, R> 1
·        Streptococcus A,B,C,G	·        S ≤ 0,5, R> 1
·        Streptococcus pneumoniae	·        S ≤ 0,5, R> 0.5
·        Haemophilus influenzae	·        S ≤ 0,5, R> 0.5
·        Moraxella catarrhalis	·        S ≤ 0,5, R> 0.5
·        Enterobacteriaceae	·        S ≤ 0,5, R> 1
·        невидоспецифічні	·        S ≤ 0,5, R> 1

Граничні значення in vitro використовують для прогнозування клінічної ефективності моксифлоксацину при системному застосуванні. Ці граничні значення можуть бути неприйнятними при застосуванні лікарського засобу місцево в око, оскільки при місцевому застосуванні використовуються більші концентрації та місцеві фізичні/хімічні умови можуть впливати на активність препарату у місці введення.

Чутливість

Розповсюдженість набутої резистентності може змінюватися географічно та у часі для відповідних видів мікроорганізмів, тому бажано мати місцеву інформацію щодо резистентності мікроорганізмів, особливо  при лікуванні тяжких інфекцій.

При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, якщо місцева розповсюдженість резистентності є такою, що активність моксифлоксацину, принаймні проти деяких видів інфекцій, є сумнівною.

 

ЧУТЛИВІ ВИДИ

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: види Corynebacterium, включаючи Corynebacterium diphtheriae Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну) Streptococcus pneumoniae Streptococcus pyogenes Streptococcus групи viridans Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Enterobacter cloacae Haemophilus influenzae Klebsiella oxytoca Moraxella catarrhalis Serratia marcescens Анаеробні мікроорганізми: Proprionibacterium acnes Інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis

УМОВНО РЕЗИСТЕНТНІ ВИДИ

Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (стійкі до метициліну) Staphylococcus, коагулазо-негативні види (стійкі до метициліну) Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Neisseria gonorrhoeae Інші мікроорганізми Відсутні

РЕЗИСТЕНТНІ МІКРООРГАНІЗМИ

Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Pseudomonas aeruginosa Інші мікроорганізми Відсутні

Доклінічні дані щодо безпеки

У ході доклінічних досліджень ефекти після місцевого застосування в око спостерігалися тільки під час застосування дози, яка значно перевищувала максимальну дозу для людини, що вказує на незначну релевантність при клінічному застосуванні.

Як і при застосуванні інших хінолонів, моксифлоксацин також виявився генотоксичним in vitro у клітинах бактерій та ссавців. Можна робити припущення щодо порогового рівня генотоксичності, оскільки у значно більших концентраціях ці ефекти можуть призвести до взаємодії з бактеріальною гіразою та топоізомеразою ІІ у клітинах ссавців. Під час досліджень in vivo, незважаючи на високі дози моксифлоксацину, жодних доказів генотоксичності виявлено не було. Таким чином, терапевтичні дози для людини забезпечують адекватний рівень безпеки. Жодних ознак канцерогенної дії при доклінічних дослідженнях у щурів не спостерігалося.

На відміну від інших хінолонів, моксифлоксацин не продемонстрував жодних фототоксичних та фотогенотоксичних властивостей у ході розширених досліджень in vitro та in vivo.

Фармакокінетика.

Після місцевого застосування препарату Моксацин, крапель очних, моксифлоксацин абсорбувався у системний кровообіг. Концентрацію моксифлоксацину у плазмі крові відзначали у 21 досліджуваного: чоловіків і жінок, яким закапували лікарський засіб місцево в обидва ока 3 рази на добу протягом 4 днів. Середнє статистичне значення концентрації С_max та значення залежності час/концентрація (AUC) у плазмі крові становили 2,7 нг/мл та 41,9 нг·год/мл відповідно. Ці значення приблизно у 1600 та 1200 разів нижчі, ніж середні значення C_max та AUC, про які повідомляли після перорального застосування терапевтичних доз моксифлоксацину, що становили  400 мг. Період напіввиведення моксифлоксацину з плазми крові – 13 годин.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Місцеве лікування бактеріального кон’юнктивіту, спричиненого чутливими до моксифлоксацину штамами бактерій. Для отримання інформації щодо відповідного застосування антибактеріальних засобів дивіться офіційні настанови.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини, інших хінолонів або до будь-якого з компонентів препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Досліджень взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводили. Взаємодія з іншими лікарськими засобами малоймовірна, оскільки моксифлоксацин має низьку системну концентрацію при місцевому офтальмологічному застосуванні. Якщо одночасно призначати декілька офтальмологічних лікарських засобів для місцевого застосування, інтервал між їх застосуваннями  повинен становити щонайменше  5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати останніми.

 

Особливості застосування.

-         Тільки для офтальмологічного застосування. Не для ін’єкцій. Забороняється введення препарату Моксацин шляхом субкон’юнктивальної ін’єкції або безпосередньо у передню камеру ока. 

-         У пацієнтів, які проходили системну терапію хінолонами, спостерігалися серйозні, часом летальні реакції підвищеної чутливості (анафілактичні), іноді після застосування першої дози. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, ангіоневротичним набряком (включаючи набряк гортані, глотки та обличчя), обструкцією дихальних шляхів, диспное, кропив’янкою та свербежем.

-         При виникненні алергічної реакції на препарат  Моксацин, краплі очні, застосування препарату необхідно припинити. Серйозні гострі реакції підвищеної чутливості на моксифлоксацин або будь-який компонент цього лікарського засобу можуть потребувати невідкладного лікування. При наявності клінічних показань слід відновити прохідність дихальних шляхів  та здійснити кисневу терапію.

-         Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале застосування препарату Моксацин, крапель очних, може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів, включаючи гриби. При виникненні суперінфекції слід припинити лікування та призначити відповідну терапію.

-         При системній терапії фторхінолонами, у тому числі моксифлоксацином, може виникати запалення та розрив сухожилля, особливо у пацієнтів літнього віку, а також при  одночасному застосуванні з кортикостероїдами. Концентрація моксифлоксацину у плазмі крові після офтальмологічного застосування препарату Моксацин набагато нижча, ніж після терапевтичного перорального застосування моксифлоксацину, проте необхідно дотримуватися обережності та припинити лікування препаратом Моксацин при перших ознаках запалення сухожилля.

-         Не рекомендується носити контактні лінзи під час лікування запалень/інфекцій ока.

-         Препарат не призначати дітям віком до 2 років для лікування захворювань ока, спричинених Chlamydia trachomіtis, оскільки його дія не досліджувалась у цій категорії пацієнтів. Діти віком від 2 років із захворюваннями очей, спричиненими Chlamydia trachomitis, повинні отримувати відповідне системне лікування. Новонароджені повинні отримувати відповідне системне лікування у разі ураження очей, спричинених Chlamydia trachomitis або Neisseria gonorrhoeae.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Репродуктивна функція

Досліджень впливу препарату Моксацин  на репродуктивну функцію людини при місцевому застосуванні не проводили.

Про жодні побічні реакції з боку репродуктивної  функції чоловіків або жінок під час застосування препарату Моксацин, крапель очних, не повідомляли.

Вагітність

Немає належних даних щодо застосування лікарського засобу для лікування вагітних жінок. Однак впливу препарату на організм у період вагітності не очікується, оскільки системний вплив моксифлоксацину незначний. Лікарський засіб можна застосовувати у період вагітності.

Період годування груддю

Невідомо, чи проникає моксифлоксацин/метаболіти у грудне молоко. У дослідженнях на тваринах було виявлено низький рівень екскреції моксифлоксацину при пероральному застосуванні. Однак при застосуванні терапевтичних доз не очікується впливу препарату на немовлят, які перебувають на грудному годуванні. Лікарський засіб можна застосовувати  у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Моксацин, краплі очні, не має або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Тимчасове затуманення зору або інші порушення зору можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Якщо затуманення зору виникає під час закапування, пацієнту необхідно зачекати, поки зір проясниться, перш ніж керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Для офтальмологічного застосування.

Дорослі, у тому числі пацієнти літнього віку

Закапувати по 1 краплі в уражене око (очі) 3 рази на добу.

Зазвичай стан покращується протягом 5 днів, після чого лікування слід продовжувати ще наступні 2–3 дні. Якщо протягом 5 днів проведеного лікування покращення не спостерігається, слід проконсультуватися з лікарем для уточнення  діагнозу та/або лікування. Тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості захворювання та від клінічної і бактеріологічної картини перебігу захворювання.

Діти

Немає потреби у коригуванні дози для цієї категорії пацієнтів.

Пацієнти  з  порушеннями  функції печінки та нирок

Немає потреби у коригуванні дози для цієї категорії пацієнтів.

Щоб попередити забруднення краю крапельниці та вмісту флакона, необхідно дотримуватись обережності і не торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь краєм флакона-крапельниці. Для запобігання абсорбції крапель через слизову оболонку носа, особливо у новонароджених та дітей, рекомендується оклюзія носослізного каналу протягом 2–3 хвилин після застосування крапель.

Не для ін’єкцій. Забороняється введення препарату Моксацин шляхом субкон’юнктивальної ін’єкції або безпосередньо в передню камеру ока. 

Діти.

Під час клінічних досліджень  моксифлоксацин у вигляді очних крапель виявився безпечним при застосуванні дітям, включаючи новонароджених. У пацієнтів віком до

18 років зареєстровано дві побічні реакції:  подразнення ока та біль в оці (частота виникнення – 0,9 %). Див. також розділ «Особливості застосування».

 

Передозування.

Зважаючи на характеристики препарату, не очікується токсичного ефекту в разі передозування при застосуванні препарату в око або при випадковому ковтанні вмісту одного флакона.

 

Побічні реакції.

Клінічні дослідження не показали будь-які серйозні офтальмологічні або системні побічні реакції, пов’язані з застосуванням лікарського засобу. Найчастіші небажані явища від застосування препарату — подразнення очей та біль в очах, що спостерігалися в 1-2 % випадків. Ці реакції були слабко виражені у 96 % пацієнтів, у яких вони проявилися, лікування було припинено тільки в 1 пацієнта.

Нижченаведені побічні реакції класифіковано за частотою таким чином: дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 до <1/10), нечасті (≥1/1000 до <1/100), поодинокі (≥1/10000  до <1/1000) та рідкісні (<1/10000), частота невідома - оцінити частоту виникнення  побічної реакції неможливо. У кожній групі побічні ефекти представлені у порядку зменшення їх ступеня тяжкості.

З боку кровоносної та лімфатичної системи

Поодинокі: зменшення рівня гемоглобіну.

З боку нервової системи

Нечасті: головний біль, поодинокі: парестезія.

Частота невідома: запаморочення.

З боку органів зору

Часті: біль в оці, подразнення ока.

Нечасті: точковий кератит, синдром сухого ока, кон’юнктивальний крововилив, гіперемія кон’юнктиви, гіперемія ока, свербіж ока, аномальна чутливість очей, набряк повік, відчуття дискомфорту в оці.

Поодинокі: дефект епітелію рогівки, порушення з боку рогівки, забарвлення рогівки, кон’юнктивіт, блефарит, припухлість ока, біль у повіках, набряк кон’юнктиви, затуманення зору, зниження гостроти зору, астенопія, порушення з боку повік, еритема повік.

Частота невідома: виразковий кератит, кератит, підвищена сльозотеча, фотофобія, виділення з очей, відчуття стороннього тіла в оці.

З боку респіраторної системи, торакальні та медіастинальні порушення

Поодинокі: відчуття дискомфорту в носі, фаринголарингеальний  біль, відчуття стороннього тіла (у горлі).

Частота невідома: диспное.

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасті: дисгевзія, поодинокі: блювання.

Частота невідома: нудота.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Поодинокі: підвищення рівня аланін-амінотрансферази, підвищення рівня гамма-глютамілтрансферази.

З боку імунної системи

Частота невідома: підвищена чутливість.

З боку серцевої системи

Частота невідома: прискорене серцебиття.

З боку шкіри та підшкірної  тканини

Частота невідома: еритема, свербіж, висип, кропив’янка.

У пацієнтів, які проходили системну терапію хінолонами, спостерігалися серйозні, часом летальні реакції підвищеної чутливості (анафілактичні), інколи – після застосування першої дози. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинною недостатністю, втратою свідомості, шумом у вухах, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою та свербежем (див. розділ «Особливості застосування»).

Запалення та розриви сухожиль можуть виникати при системному застосуванні фторхінолонів. Дослідження та постмаркетинговий досвід застосування системних хінолонів вказують на те, що ризик виникнення таких розривів може збільшуватися у пацієнтів, які отримують кортикостероїди, особливо у пацієнтів літнього віку, та при великому навантаженні на сухожилля, включаючи ахіллове сухожилля (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

 

Термін придатності. 2 роки.

Термін зберігання після першого відкриття флакона-крапельниці не більше 28 діб.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці  при температурі не вище 25 °С. Зберігати у  недоступному  для дітей місці.

 

Упаковка.

По 5 мл у флаконі-крапельниці; по 1 флакону-крапельниці в коробці з картону.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Ядран-Галенський Лабораторій д.д./Jadran-Galenski Laboratorij d.d.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Свільно 20, 51000 Рієка, Хорватія/Svilno 20, 51000 Rijeka, Сroatia.