НАЗЕХАЛЕР

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

НАЗЕХАЛЕР

 

 

Склад:

діюча речовина: мометазону фуроат;

1 доза спрею містить мометазону фуроату 50 мкг (у формі мометазону фуроату моногідрат); допоміжні речовини: бензалконію хлорид; суміш целюлози мікрокристалічної та натрію кармелози, кислота лимонна моногідрат, полісорбат 80, гліцерин, натрію цитрат, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Спрей назальний, суспензія.

Основні фізико-хімічні властивості: однорідна редиспергована суспензія від білого до майже білого кольору.

 

Фармакотерапевтична група.

Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Кортикостероїди. Код АТХ R01A D09.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Мометазону фуроат – синтетичний кортикостероїд для місцевого застосування, який чинить виражену протизапальну дію. Локальна протизапальна дія мометазону фуроату виявляється у дозах, при яких не виникає системних ефектів.

В основному механізм протизапальної та протиалергічної дії мометазону фуроату пов’язаний з його здатністю пригнічувати виділення медіаторів алергічних реакцій. Мометазону фуроат значно зменшує синтез/вивільнення лейкотрієнів із лейкоцитів пацієнтів, які страждають на алергічні захворювання. Мометазону фуроат продемонстрував на культурі клітин у 10 разів більшу активність, ніж інші стероїди, включаючи беклометазону дипропіонат, бетаметазон, гідрокортизон та дексаметазон, щодо пригнічення синтезу/вивільнення IL-1, IL-5, IL-6 та TNFα. Він також є потужним інгібітором продукування Th₂ цитокінів, IL-4 та IL-5 із людських CD4⁺ Т-клітин. Мометазону фуроат також у 6 разів активніший, ніж беклометазону дипропіонат та бетаметазон, відносно пригнічення продукування IL-5. У дослідженнях із провокаційними тестами з нанесенням антигенів на слизову оболонку носа була виявлена висока протизапальна активність спрею назального мометазону фуроату як у ранній, так і у пізній стадії алергічної реакції. Це було підтверджено зниженням (порівняно з плацебо) рівня гістаміну та активності еозинофілів, а також зменшенням (порівняно з початковим рівнем) кількості еозинофілів, нейтрофілів і білків адгезії епітеліальних клітин.

Виражений клінічний ефект у перші 12 годин застосування водного спрею назального мометазону фуроату був досягнутий у 28 % пацієнтів із сезонним алергічним ринітом. У середньому (50 %) полегшення наставало протягом 35,9 години. Окрім цього, мометазону фуроат виявив значну ефективність у послабленні очних симптомів (почервоніння, сльозотеча, свербіж) у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом.

У дослідженнях з участю пацієнтів із назальними поліпами мометазону фуроат продемонстрував значну клінічну ефективність щодо зняття закладеності носа, зменшення розмірів поліпів, відновлення нюху порівняно з плацебо.

У клінічних дослідженнях з участю пацієнтів віком від 12 років мометазону фуроат, який застосовували по 200 мкг 2 рази на добу, продемонстрував високу ефективність щодо послаблення симптомів риносинуситу порівняно з плацебо. Протягом 15 днів лікування симптоми риносинуситу оцінювалися за шкалою вираженості симптомів (MSS – Major Symptom Score) (біль у ділянці обличчя, відчуття тиску у пазухах носа?, біль при надавлюванні, біль у ділянці пазух, ринорея, стікання слизу по задній стінці глотки та закладеність носа). Ефективність застосування амоксициліну по 500 мг 3 рази на добу значно не відрізнялася від плацебо щодо послаблення симптомів риносинуситу за шкалою MSS. Протягом періоду подальшого спостереження після завершення лікування кількість рецидивів у групі мометазону фуроату була низькою та порівняною з такою у групі амоксициліну і плацебо. Тривалість лікування гострих риносинуситів понад 15 днів не оцінювали.

Фармакокінетика.

Біодоступність мометазону фуроату при застосуванні у формі назального спрею становить < 1 % у плазмі крові (відповідно до даних, отриманих при використанні чутливого методу нижньої межі кількісного визначення, становить 0,25 пг/мл). Суспензія мометазону фуроату дуже слабко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, а та невелика кількість, що може проковтнутися та абсорбуватися, піддається активному первинному метаболізму ще до екскреції, яка відбувається переважно у вигляді метаболітів із жовчю та деякою мірою – з сечею.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування сезонного або цілорічного алергічного риніту у дорослих та дітей віком від 3 років. Профілактичне лікування алергічного риніту з тяжким перебігом і перебігом середньої тяжкості рекомендується розпочати за 4 тижні до початку сезону пилкування. Як допоміжний терапевтичний засіб при лікуванні антибіотиками гострих епізодів синуситів у дорослих (у тому числі літнього віку) і дітей віком від 12 років.

Лікування симптомів гострого риносинуситу без ознак тяжкої бактеріальної інфекції у дорослих і дітей віком від 12 років.

Лікування назальних поліпів та пов’язаних з ними симптомів, включаючи закладеність носа та втрату нюху, у пацієнтів віком від 18 років.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини мометазону фуроату або до будь-якої з допоміжних речовин.

Лікарський засіб не слід застосовувати при наявності нелікованої локалізованої інфекції слизової оболонки носової порожнини, наприклад простого герпесу.

Через пригнічувальну дію кортикостероїдів на загоєння ран пацієнтам, які нещодавно перенесли операцію на носі або травму, не слід застосовувати назальні кортикостероїди до загоєння.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Очікується, що сумісна терапія з інгібіторами CYP3A, включаючи лікарські засоби, що містять кобіцистат, збільшить ризик системних побічних ефектів. Сумісного застосування слід уникати, якщо тільки користь не перевищує підвищеного ризику виникнення системних побічних ефектів кортикостероїдів, у такому випадку пацієнтів потрібно контролювати щодо виникнення системних побічних ефектів кортикостероїдів.

Мометазону фуроат застосовували одночасно з неседативним оральним антигістамінним препаратом (лоратадин). Фармакокінетичні параметри та профіль безпеки залишилися незміненими для обох лікарських засобів.

 

Особливості застосування.

Імуносупресія.

Лікарський засіб НАЗЕХАЛЕР слід застосовувати з обережністю або не застосовувати зовсім пацієнтам з активною або неактивною туберкульозною інфекцією дихальних шляхів або при нелікованих грибкових, бактеріальних або системних вірусних інфекціях. Пацієнтів, які отримують кортикостероїди з потенційно пригніченим імунітетом, слід попередити про ризик зараження певними інфекціями (наприклад, вітряну віспу, кір) і про важливість отримання медичної консультації у разі такого зараження.

Інфекція Candida.

Локалізовані інфекції носа та глотки, спричинені Candida albicans, виникали внаслідок назального введення мометазону фуроату. При розвитку такої інфекції застосування мометазону фуроату слід припинити та, якщо необхідно, призначити відповідну місцеву або системну терапію.

Перфорація носової перегородки.

Випадки перфорації носової перегородки спостерігалися у пацієнтів після назального застосування кортикостероїдів, включаючи мометазону фуроат. Як і при будь-якому довготривалому місцевому лікуванні носової порожнини, пацієнтів, які застосовують мометазону фуроату протягом кількох місяців або довше, слід періодично обстежувати на можливі зміни слизової оболонки носа.

Місцевий назальний вплив.

Після 12 місяців лікування мометазону фуроатом у дослідженні пацієнтів із цілорічним ринітом не було виявлено ознак атрофії слизової оболонки носа; також мометазону фуроат мав тенденцію наближати слизову оболонку носа до нормального гістологічного фенотипу. Незважаючи на це, пацієнтів, які застосовують мометазону фуроат протягом кількох місяців або довше, слід періодично оглядати на можливі зміни слизової оболонки носа. Якщо розвивається локалізована грибкова інфекція носа або глотки, може знадобитися припинення застосування лікарського засобу НАЗЕХАЛЕР та відповідне лікування. Стійке подразнення носоглотки може бути показанням для припинення застосування мометазону фуроату.

НАЗЕХАЛЕР не рекомендується при перфорації носової перегородки (див. розділ «Особливості застосування»).

Носова кровотеча.

Носова кровотеча спостерігалася частіше у пацієнтів з алергічним ринітом і пацієнтів з хронічним риносинуситом з поліпами носа, які отримували мометазону фуроат, ніж у тих, хто отримував плацебо (див. розділ «Побічні реакції»).

Системна дія кортикостероїдів.

Гіперкортицизм і пригнічення надниркових залоз можуть виникнути, якщо назальні кортикостероїди, включаючи мометазону фуроат, застосовувати у дозах, вищих за рекомендовані (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), або пацієнтам із ризиком розвитку таких ефектів. У разі виникнення таких змін дозу мометазону фуроату слід повільно змінити/зменшити відповідно до прийнятих процедур припинення терапії пероральними кортикостероїдами. Ці ефекти набагато менш імовірні, ніж при застосуванні пероральних кортикостероїдів, і можуть відрізнятися в окремих пацієнтів і залежно від виду кортикостероїдного засобу. Потенційні системні ефекти можуть включати синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, катаракту, глаукому та, рідше, ряд психологічних або поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивність, розлади сну, тривожність, депресію або агресію (зокрема у дітей).

Після застосування інтраназальних кортикостероїдів повідомляли про випадки підвищення внутрішньоочного тиску (див. розділ «Особливості застосування»). При системному та місцевому (включаючи інтраназальне, інгаляційне та внутрішньоочне) застосуванні кортикостероїдів можуть спостерігатися порушення зору. Якщо у пацієнта спостерігаються такі симптоми як розмитість зору або інші розлади зору, слід розглянути питання про направлення пацієнта до офтальмолога для оцінки можливих причин розладів зору, які можуть включати катаракту, глаукому або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія, про які повідомлялося після застосування системних і місцевих кортикостероїдів.

Пацієнти, які переведені з тривалого застосування системно діючих кортикостероїдів на назальний спрей НАЗЕХАЛЕР, потребують особливої уваги. Системна відміна кортикостероїдів у таких пацієнтів може призвести до надниркової недостатності протягом кількох місяців до відновлення функції гіпоталамо-гіпофізарної системи. Якщо у цих пацієнтів спостерігаються ознаки та симптоми надниркової недостатності або симптоми відміни (наприклад, біль у суглобах та/або м’язах, в’ялість та депресія на початку), незважаючи на полегшення назальних симптомів, слід відновити системне введення кортикостероїдів та застосувати інші способи терапії та запровадити відповідні лікувальні заходи. Таке переведення може також викрити існуючі алергічні стани, такі як алергічний кон’юнктивіт та екзема, які раніше були придушені системною терапією кортикостероїдами. Лікування дозами, вищими за рекомендовані, може призвести до клінічно значущого пригнічення функції надниркових залоз. Якщо є докази використання доз, вищих за рекомендовані, слід розглянути додаткове системне лікування кортикостероїдами під час періодів стресу або планової операції.

Порушення загоєння ран.

Через гальмівну дію кортикостероїдів на загоєння ран пацієнтам, які нещодавно перенесли виразки носової перегородки, операцію на носі або травму носа, не слід застосовувати назальні кортикостероїди до повного загоєння.

Назальні поліпи.

Безпеку та ефективність назального спрею НАЗЕХАЛЕР для лікування однобічних поліпів, поліпів, пов’язаних з кістозним фіброзом, або поліпів, які повністю закупорюють носову порожнину, не вивчали. Односторонні поліпи незвичайного або неправильного вигляду, особливо якщо вони виразкові або кровоточать, слід додатково дослідити.

Застосування у педіатричній популяції.

Встановлено безпеку та ефективність мометазону фуроату для профілактики назальних симптомів сезонного алергічного риніту у педіатричних пацієнтів віком від 12 років. Застосування мометазону фуроату за цим показанням підтверджено доказами контрольованих досліджень з участю дорослих та дітей віком від 12 років. Безпека та ефективність мометазону фуроату для лікування хронічного риносинуситу з назальними поліпами у педіатричних пацієнтів віком до 18 років не встановлені. Ефективність не була продемонстрована в одному 4-місячному дослідженні, проведеному для оцінки безпеки та ефективності мометазону фуроату при лікуванні хронічного риносинуситу з назальними поліпами у дітей віком від 6 до 17 років. Основною метою дослідження було оцінити безпеку. Загалом 127 пацієнтів із хронічним риносинуситом із назальними поліпами були рандомізовані для прийому плацебо або мометазону фуроату 100 мкг один або два рази на добу (пацієнти віком від 6 до 11 років) або 200 мкг один чи два рази на добу (пацієнти віком від 12 до 17 років). Результати цього дослідження не підтверджують ефективність мометазону фуроату при лікуванні хронічного риносинуситу з назальними поліпами у дітей. Побічні реакції, про які повідомляли в цьому дослідженні, були подібні до побічних реакцій, про які повідомлялося у пацієнтів віком від

18 років із хронічним риносинуситом із назальними поліпами.

Вплив на ріст дітей.

Контрольовані клінічні дослідження показали, що назальні кортикостероїди можуть спричиняти зниження швидкості росту у дітей. Цей ефект спостерігався у разі відсутності лабораторних доказів пригнічення осі гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози (ГГН), що свідчить про те, що швидкість росту є більш чутливим показником системного впливу кортикостероїдів у педіатричних пацієнтів, ніж деякі тести функції осі ГГН, які зазвичай застосовують. Довгострокові наслідки цього зниження швидкості росту, пов’язані з назальними кортикостероїдами, включаючи вплив на кінцевий зріст дорослої людини, невідомі. Потенціал «наздоганяючого» зростання після припинення лікування назальними кортикостероїдами не був належним чином вивчений. Зростання дітей, які отримують назальні кортикостероїди, включаючи мометазону фуроат, слід регулярно контролювати (наприклад, за допомогою стадіометрії). Потенційний вплив тривалого лікування на ріст слід порівнювати з отриманими клінічними перевагами та наявністю безпечних та ефективних альтернатив лікування некортикостероїдами. Щоб звести до мінімуму системні ефекти назальних кортикостероїдів, включаючи мометазону фуроат, кожному пацієнту слід вибирати найменшу ефективну дозу.

Симптоми, не пов’язані з носом.

Хоча назальний спрей НАЗЕХАЛЕР контролює назальні симптоми у більшості пацієнтів, супутнє застосування відповідної додаткової терапії може забезпечити додаткове полегшення інших симптомів, зокрема з боку очей.

Важлива інформація про допоміжні речовини.

Назальний спрей НАЗЕХАЛЕР містить бензалконію хлорид. Бензалконію хлорид може спричиняти подразнення або набряк всередині носа, особливо при тривалому застосуванні.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Мометазон мінімально всмоктується системно після назального застосування, і не очікується, що застосування лікарського засобу матір’ю призведе до впливу його на плід. Наявних даних обсерваційних досліджень застосування мометазону фуроату вагітним жінкам недостатньо для оцінки пов’язаного з прийомом лікарського засобу ризику серйозних вроджених дефектів, викидня або інших несприятливих наслідків для матері чи плода. Доведено, що системні (введені підшкірно, підшкірно/місцево дермально/орально та місцево шкірно/орально) кортикостероїди мають тератогенний ефект у тварин.

Годування груддю.

Досліджень серед вагітних або жінок, які годують груддю, не проводили. Однак мометазону фуроат мінімально системно всмоктується матір’ю після назального застосування, і не очікується, що годування груддю призведе до впливу мометазону на немовля. Препарати кортикостероїдів не слід застосовувати вагітним або жінкам, які годують груддю, якщо це не є абсолютно необхідним.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Невідома.

 

Спосіб застосування та дози.

Перед початком використання нового флакона НАЗЕХАЛЕР слід провести його калібрування. Калібрування здійснювати шляхом приблизно 10 натискань дозувального пристрою, при цьому встановлюється стереотипна подача лікарської речовини, при якій з кожним натисканням відбувається викид приблизно 100 мг суспензії, що містить 50 мкг мометазону (одна доза). Якщо назальний спрей не використовувати протягом 14 днів або довше, перед наступним застосуванням необхідне повторне «виприскування» шляхом 2 натискань, поки не буде спостерігатися повна подача. Не проколювати насадку перед початком застосування. Перед кожним застосуванням слід енергійно струшувати флакон. Якщо насадка забилася, потрібно зняти пластиковий ковпачок, легко зняти насадку і промити її теплою проточною водою, висушити та встановити на місце.

Не намагатися прочистити насадку голкою або іншим гострим предметом, оскільки такі дії пошкодять дозатор.

Регулярне очищення насадки є дуже важливим.

Перед кожним застосуванням слід ретельно очистити ніс від слизу.

Лікування сезонного або цілорічного алергічного риніту: дорослим (у тому числі літнього віку) і дітям віком від 12 років рекомендована профілактична і терапевтична доза лікарського засобу становить 2 впорскування (по 50 мкг кожне) у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза – 200 мкг). Після досягнення лікувального ефекту для підтримувальної терапії доцільно зменшити дозу до 1 впорскування у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза – 100 мкг).

Якщо послаблення симптомів захворювання не вдається досягти застосуванням лікарського засобу у рекомендованій терапевтичній дозі, добову дозу можна збільшити до максимальної: по 4 впорскування у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза – 400 мкг). Після послаблення симптомів захворювання рекомендується зменшити дозу. Лікарський засіб продемонстрував клінічно значущий початок дії протягом 12 годин після першого застосування деяким пацієнтам із сезонним алергічним ринітом. Однак повну користь від лікування не можна отримати у перші 48 годин, тому пацієнту необхідно продовжувати регулярне застосування для досягнення повного терапевтичного ефекту. Для дітей віком 3‑11 років рекомендована терапевтична доза становить 1 впорскування (50 мкг) у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза – 100 мкг).

Допоміжне лікування гострих епізодів синуситів. Для дорослих (у тому числі літнього віку) і дітей віком від 12 років рекомендована терапевтична доза становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожну ніздрю 2 рази на добу (загальна добова доза – 400 мкг).

Якщо послаблення симптомів захворювання не вдається досягти застосуванням лікарського засобу в рекомендованій терапевтичній дозі, добову дозу можна збільшити до 4 впорскувань у кожну ніздрю 2 рази на добу (загальна добова доза – 800 мкг). Після послаблення симптомів захворювання рекомендується зниження дози.

Гострий риносинусит. Для дорослих і дітей віком від 12 років рекомендована терапевтична доза становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожну ніздрю 2 рази на добу (загальна добова доза – 400 мкг).

Назальні поліпи. Для пацієнтів віком від 18 років (у тому числі літнього віку) рекомендована доза становить 2 впорскування (по 50 мкг) у кожну ніздрю 2 рази на добу (загальна добова доза – 400 мкг). Після досягнення клінічного ефекту рекомендовано зменшити дозу до 2 впорскувань у кожну ніздрю 1 раз на добу (загальна добова доза – 200 мкг). Пацієнти літнього віку.

У пацієнтів віком від 64 до 86 років з алергічним ринітом або хронічним риносинуситом з назальними поліпами не спостерігалося відмінностей у безпеці та/або ефективності застосування мометазону фуроату порівняно з молодшими дорослими пацієнтами.

 

Діти.

Сезонний алергічний риніт і цілорічний риніт. Безпека та ефективність назального спрею мометазону фуроату дітям віком до 3 років не встановлені.

Поліпоз носа. Безпека та ефективність назального спрею мометазону фуроату у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

 

Передозування.

Симптоми. Інгаляція або пероральне введення надмірних доз кортикостероїдів може призвести до пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи.

Лікування. Оскільки системна біодоступность мометазону фуроату < 1 % (відповідно до результатів чутливого методу нижньої межі кількісного визначення становить 0,25 пг/мл), малоймовірно, що при передозуванні будуть потрібні інші заходи, крім нагляду за станом пацієнта з наступним застосуванням лікарського засобу у рекомендованій дозі.

 

Побічні реакції.

Короткий опис профілю безпеки.

Носова кровотеча, як правило, була самообмежувальною та помірною за тяжкістю, і виникала з вищою частотою порівняно з плацебо (5 %), але з порівнянною або нижчою частотою згідно з досліджуваними контрольними назальними кортикостероїдами (до 15 %), як зазначено в клінічних дослідженнях алергічного риніту. Частота всіх інших побічних ефектів була порівняна з частотою плацебо. У пацієнтів, які отримували лікування поліпозу носа, загальна частота побічних ефектів була подібною до такої, що спостерігалася у пацієнтів з алергічним ринітом.

Можливі системні ефекти назальних кортикостероїдів, особливо при призначенні високих доз протягом тривалого часу.

Табличний перелік побічних реакцій.

Побічні реакції, пов’язані з лікуванням (≥ 1 %), про які повідомляли у клінічних дослідженнях у пацієнтів з алергічним ринітом або поліпозом носа та після виходу на ринок, незалежно від показань, представлених у таблиці. Всі побічні реакції приведено за системою класів та органів та частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000), рідкісні (< 1/10000), частота невідома (не можуть бути оцінені за наявними даними).

Побічні реакції, пов’язані з лікуванням, повідомлені за класами систем органів і частотою.

Система, орган, клас	Дуже часто	Часто	Частота невідома
Інфекції та інвазії		Фарингіт. Інфекції верхніх  дихальних шляхів †
З боку імунної системи			Гіперчутливість, включаючи анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм і задишка.
З боку нервової системи		Головний біль.
З боку органів зору			Глаукома; Підвищення внутрішньоочного тиску; Катаракта. Затуманення зору (див. розділ  «Особливості застосування»).
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння	Носова кровотеча *	Носова кровотеча. Печіння у носі. Подразнення носа. Виразка носа.	Перфорація носової перегородки.
З боку шлунково-кишкового тракту		Подразнення горла *	Порушення смаку та нюху.

^* для дозування двічі на добу для поліпозу носа.

^† реєструється з нетиповою частотою для дозування двічі на добу для лікування поліпозу носа. Педіатричні паіцєнти.

У педіатричній популяції частота побічних ефектів, зареєстрованих у клінічних дослідженнях, наприклад, носова кровотеча (6 %), головний біль (3 %), подразнення носа (2 %) і чхання (2 %), була порівняна з плацебо.

Наступні клінічно значущі побічні реакції описані в інших розділах

·        Носова кровотеча, виразки, інфекція Candida albicans, порушення загоєння ран (див. розділ «Особливості застосування»);

·        Глаукома та катаракта (див. розділ «Особливості застосування»);

·        Імуносупресія та ризик інфекцій (див. розділ «Особливості застосування»);

·        Гіперкортицизм і пригнічення надниркових залоз, включаючи зниження росту (див. розділи «Особливості застосування»).

 

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 18 г (140 доз) суспензії у флаконі з дозувальним насосом-розпилювачем та ковпачком. По 1 флакону у картонній упаковці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Ципла Лтд.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Юніт ІІІ, Плот № 9, 10 та 15, Індоре Спеціал Економік Зоне, Фаза II, Пітхампур, Дістрікт Дхар, ІН-454 775, Індія.