Sodium iodide (131I)
тверді капсули по 4000 МБк, по 1 капсулі в поліпропіленовому флаконі із поліпропіленовою пробкою, просоченою йодидом; по 1 флакону у свинцевому захисному контейнері з поліпропіленовим аплікатором для подачі капсули
21 день з дати виготовлення
(дивись інструкцію)
Національний центр ядерних досліджень
Національний центр ядерних досліджень
для медичного застосування лікарського засобу
(Sodium Iodide Na131I POLATOM)
діюча речовина: натрію йодид-131;
1 капсула містить натрію йодиду-131 активністю: 1000 МБк, 2000 МБк, 4000 МБк, 5500 МБк;
допоміжні речовини: натрію карбонат безводний; натрію гідрокарбонат; натрію тіосульфат, пентагідрат; натрію гідрофосфат, дигідрат; тверда желатинова капсула.
Лікарська форма. Тверді капсули.
Основні фізико-хімічні властивості: відсутність механічних пошкоджень.
Радіоактивний ізотоп йоду [13II] отримується з оксиду телуру при опроміненні нейтронами в ядерному реакторі або з продуктів розпаду урану. Період напіврозпаду йоду-131 становить 8,02 дня. Цей ізотоп розпадається на стабільний ксенон-131, випускаючи гамма-випромінювання з енергією 365 кеВ (81,7 %), 637 кеВ (7,2 %) і 284 кеВ (6,1 %), і бета-випромінювання з максимальною енергією 606 кеВ.
Фармакотерапевтична група.
Терапевтичний радіофармацевтичний препарат. Сполуки, що містять радіоактивний ізотоп йоду (131I). Код АТХ V10X A01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ у дозах, що застосовуються з терапевтичною метою, не виявляє ніякого фармакологічного ефекту.
Фармакокінетика. Після перорального введення препарату Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ йодиди швидко всмоктуються у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту (90 % за 60 хвилин). Фармакокінетичні властивості радіоактивного йоду схожі на відповідні властивості стабільного йоду. Після проникнення у кров йодиди розподіляються за межами щитоподібної залози. Тут вони захоплюються, в основному, щитоподібною залозою або виводяться нирками. Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ у невеликих кількостях кумулюється в слинних залозах, слизовій оболонці шлунка, судинних сплетіннях мозку, він також кумулюється в плаценті та секретується в грудне молоко людини. Ефективний період напіввиведення радіоактивного йоду з плазми крові становить приблизно 12 годин, тоді як для йоду, накопиченого в щитоподібній залозі, цей період становить близько 6 днів. Таким чином, після введення лікарського засобу Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ ефективний період напіврозпаду близько 40 % активності становить 0,4 дня, а інших 60 % – 8 днів. З сечею видаляється 37–75 % активності, з калом – близько 10 %, невелика кількість виводиться з організму також з потом.
Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ накопичується в щитоподібній залозі внаслідок активного транспортування через клітинну мембрану залози. У щитоподібній залозі йодид окислюється в йод, а потім відбувається включення йоду в залишки амінокислоти тирозину з подальшим приєднанням до тиреоглобуліну. У нормальних умовах близько 2 % циркулюючого радіоактивного йоду поглинається щитоподібною залозою протягом кожної години.
Клінічні характеристики.
Для лікування нетоксичного вузлового зобу, гіпертиреозу при хворобі Грейвса – Базедова, одиничного вузла та токсичного багатовузлового зобу. Застосовується для видалення залишків щитоподібної залози після хірургічних втручань при диференційованих пухлинах щитоподібної залози та при лікуванні метастазів, що накопичують йод.
Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ не слід застосовувати:
- пацієнтам з підвищеною чутливістю до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин;
- вагітним або жінкам з передбачуваною вагітністю, або коли вагітність не була виключена;
- жінкам, які годують груддю;
- пацієнтам з дисфагією, стриктурою стравоходу, стенозом стравоходу, дивертикулом стравоходу, активним гастритом, ерозією шлунка та виразковою хворобою;
- пацієнтам з підозрою на знижену моторику шлунково-кишкового тракту.
Особливі заходи безпеки.
При роботі з лікарським засобом Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ, як і з іншими радіоактивними лікарськими засобами, необхідно бути обережними та вжити відповідних заходів безпеки для того, щоб зменшити до мінімального рівня ризик опромінення клінічного персоналу та пацієнтів.
Працювати з радіофармацевтичними препаратами можуть тільки особи, які мають відповідний дозвіл на роботу із радіофармацевтичними препаратами. Зберігання, застосування, транспортування і знешкодження відходів радіофармацевтичних препаратів здійснюється відповідно до національних ліцензійних правил.
Дозиметрія
Йод-131 розпадається на нестабільний ксенон та випускає бета-випромінювання з максимальною енергією 606 кеВ та гамма-випромінювання з енергією 365 кеВ. Йод-131 має період напіврозпаду 8,02 дня.
Доза випромінювання, що поглинається пацієнтом, залежить від поглинання йоду щитоподібною залозою.
Визначена МКРЗ (Міжнародна комісія з радіологічного захисту) модель для розрахунку поглиненої дози стосується внутрішньовенного введення.
Оскільки поглинання радіоактивного йоду відбувається швидко та в повному обсязі, даний розрахунок підходить і для перорального введення йоду, потрібно додатково враховувати кількість випромінювання, поглинену стінками шлунка поза дозою, виділеною шлунковим соком та слинними залозами. Якщо припустити, що середній час перебування йоду-131 в шлунку становить 0,5 години, після перорального введення доза, що поглинається шлунком, збільшується приблизно на 30 % порівняно з такою при внутрішньовенному введенні. Зміни дози, поглиненої іншими органами і тканинами, дуже малі. У разі блокування щитоподібної залози не відбувається поглинання йоду іншими органами і тканинами. Передбачається, що розподіл є рівномірним, а період напіввиведення становить 8 годин.
При поглинанні щитоподібною залозою 55 % ізотопу йоду-131 внаслідок циркуляції органічного йоду та відновленого йодиду зростає доза випромінювання для шлунково-кишкового тракту і сечового міхура.
Доза опромінення, отримана органами, які не є метою лікування, залежить від патофізіологічних змін, викликаних захворюваннями щитоподібної залози. Рекомендується в рамках оцінки ризику і користі провести оцінку ефективної дози та дози для окремих органів до початку лікування. Таким чином, можна змінити терапевтичну дозу активності залежно від маси щитоподібної залози, біологічного напіврозпаду та елемента утилізації йоду, які враховують фізіологічний стан пацієнта (в тому числі дефіцит йоду) і зміни, пов’язані із хворобою.
Таблиця 1
Радіаційна дозиметрія згідно з публікацією 53 МКРЗ (Міжнародна комісія з радіологічного захисту), дози опромінення пацієнтів після застосування радіофармацевтичного препарату.
|
Орган |
Поглинена доза на одиницю активності, введеної пацієнту [мГр/МБк] (з заблокованою щитоподібною залозою, поглинання 0 %) |
||||||||
|
Дорослі |
15 років |
10 років |
5 років |
1 рік |
|||||
|
Надниркові залози Стінки сечового міхура Поверхня кісток Груди Травна система: Стіни шлунку Тонка кишка Товста кишка – верхня секція Товста кишка – нижня секція |
0,037 0,610 0,032 0,033 0,034 0,038 0,037 0,043 |
0,042 0,750 0,038 0,033 0,040 0,047 0,045 0,052 |
0,067 1,100 0,061 0,052 0,064 0,075 0,070 0,082 |
0,110 1,800 0,097 0,085 0,100 0,120 0,120 0,130 |
0,200 3,400 0,190 0,170 0,190 0,220 0,210 0,230 |
||||
|
Нирки Печінка Легені Яєчники Підшлункова залоза |
0,065 0,033 0,031 0,042 0,035 |
0,080 0,040 0,038 0,054 0,043 |
0,120 0,065 0,060 0,084 0,069 |
0,170 0,100 0,096 0,130 0,110 |
0,310 0,200 0,190 0,240 0,210 |
||||
|
Кістковий мозок Селезінка Сім'яники Щитоподібна залоза Матка |
0,035 0,034 0,037 0,029 0,054 |
0,042 0,040 0,045 0,038 0,067 |
0,065 0,065 0,075 0,063 0,110 |
0,100 0,100 0,120 0,100 0,170 |
0,190 0,200 0,230 0,200 0,300 |
||||
|
Інші органи |
0,032 |
0,039 |
0,062 |
0,100 |
0,190 |
||||
|
Ефективна доза (мЗв/МБк) |
0,072 |
0,088 |
0,140 |
0,210 |
0,400 |
||||
|
Доза, отримана стінками сечового міхура, становить до 50,8 % ефективної дози. Для натрію йодиду [131I] ефективна доза у дорослих, що отримують 5,55 ГБк з 0 % поглинанням щитоподібної залози – 399,6 мЗв. |
|||||||||
|
Часткова блокада Ефективна доза (мЗв/МБк) з малим поглинанням йоду |
|||||||||
|
Поглинання 0,5 % |
0,300 |
0,450 |
0,690 |
1,500 |
2,800 |
||||
|
|
|
Поглинання 1,0 % |
0,520 |
0,810 |
1,200 |
2,700 |
5,300 |
|
Поглинання 2,0 % |
0,970 |
1,500 |
2,400 |
5,300 |
10,00 |
Таблиця 2
|
Орган |
Поглинена доза на одиницю активності, введеної пацієнту [мГр/МБк] Поглинання 15 % |
||||
|
Дорослі |
15 років |
10 років |
5 років |
1 рік |
|
|
Надниркові залози Стінки сечового міхура Поверхня кістки Груди Травна система: Стінки шлунка Тонка кишка Товста кишка – верхня секція Товста кишка – нижня секція |
0,036 0,520 0,047 0,043 0,460 0,280 0,059 0,042 |
0,043 0,640 0,067 0,043 0,580 0,350 0,065 0,053 |
0,071 0,980 0,094 0,081 0,840 0,620 0,100 0,082 |
0,110 1,500 0,140 0,130 1,500 1,000 0,160 0,130 |
0,220 2,900 0,240 0,250 2,900 2,000 0,280 0,230 |
|
Нирки Печінка Легені Яєчники Підшлункова залоза |
0,060 0,032 0,053 0,043 0,052 |
0,075 0,041 0,071 0,059 0,062 |
0,110 0,068 0,120 0,092 0,100 |
0,170 0,110 0,190 0,140 0,150 |
0,290 0,220 0,330 0,260 0,270 |
|
Кістковий мозок Селезінка Сім'яники Щитоподібна залоза Матка |
0,054 0,042 0,028 210,0 0,054 |
0,074 0,051 0,035 340,0 0,068 |
0,099 0,081 0,058 510,0 0,110 |
0,140 0,120 0,094 1100,0 0,170 |
0,240 0,230 0,180 2000,0 0,310 |
|
Інші органи |
0,065 |
0,089 |
0,140 |
0,220 |
0,400 |
|
Ефективна доза (мЗв/МБк) |
6,600 |
10,00 |
15,00 |
34,00 |
62,00 |
|
Для йодиду натрію [131I] ефективна доза у дорослих, що отримують 5,55 ГБк з 15 % поглинанням щитоподібної залози – 36,630 мЗв. |
|||||
Таблиця 3
|
Орган |
Поглинена доза на одиницю активності, введеної пацієнту (мГр/МБк) Поглинання 35 % |
||||
|
Дорослі 4,2E-02 4,0E-01 7,6E-02 6,7E-02 4,6E-01 2,8E-01 5,8E-02 4,0E-02 |
15 років 5,0E-02 5,0E-01 1,2E-01 6,6E-02 5,9E-01 3,5E-01 6,5E-02 5,lE-02 |
10 років 8,7E-02 7,6E-01 1,6E-01 1,3E-01 8,5E-01 6,2E-01 1,0E-01 8,0E-02 |
5 років 1,4E-01 l,2E+00 2,3E-01 2,2E-01 l,5E+00 1,0E+00 1,7E-01 1,3E-01 |
1 рік 2,8E-01 2,3E+00 3,5E-01 4,0E-01 3,0E+00 2,0E+00 3,0E-01 2,4E-01 |
|
|
Надниркові залози Стінки сечового міхура Поверхня кісток Груди |
0,042 0,400 0,076 0,067 |
0,050 0,500 0,120 0,066 |
0,087 0,760 0,160 0,130 |
0,140 1,200 0,230 0,220 |
0,280 2,300 0,350 0,400 |
|
Травна система: Стіни шлунка Тонка кишка Товста кишка – верхня секція Товста кишка – нижня секція |
0,460 0,280 0,058 0,040 |
0,590 0,350 0,065 0,051 |
0,850 0,650 0,100 0,080 |
1,500 1,000 0,170 0,130 |
3,000 2,000 0,300 0,240 |
|
Нирки Печінка Легені Яєчники Підшлункова залоза |
0,056 0,037 0,090 0,042 0,054 |
0,072 0,049 0,120 0,057 0,069 |
0,110 0,082 0,210 0,090 0,110 |
0,170 0,140 0,330 0,140 0,180 |
0,290 0,270 0,560 0,270 0,320 |
|
Кістковий мозок Селезінка Сім'яники Щитоподібна залоза Матка |
0,086 0,046 0,026 500,0 0,050 |
0,120 0,059 0,032 790,0 0,063 |
0,160 0,096 0,054 1200,0 0,100 |
0,220 0,150 0,089 2600,0 0,160 |
0,350 0,280 0,180 4700,0 0,300 |
|
Інші органи |
0,110 |
0,160 |
0,260 |
0,410 |
0,710 |
|
Ефективна доза (мЗв/МБк) |
15,00 |
24,00 |
36,00 |
78,00 |
140,00 |
|
Для йодиду натрію [131I] ефективна доза у дорослих, що отримують 5,55 ГБк з 35 % поглинанням щитоподібної залози – 83,25 мЗв. |
|||||
Таблиця 4
|
Орган |
Поглинена доза на одиницю активності, введеної пацієнту (мГр/МБк) Поглинання 55 % |
||||
|
Дорослі |
15 років |
10 років |
5 років |
1 рік |
|
|
Надниркові залози Стінки сечового міхура Поверхня кістки Груди Травна система: Стінки шлунка Тонка кишка Товста кишка – верхня секція Товста кишка – нижня секція |
0,049 0,290 0,110 0,091 0,460 0,280 0,058 0,039 |
0,058 0,360 0,170 0,089 0,590 0,350 0,067 0,049 |
0,110 0,540 0,220 0,190 0,860 0,620 0,110 0,078 |
0,170 0,850 0,320 0,310 1,500 1,000 0,180 0,130 |
0,340 1,600 0,480 0,560 3,000 2,000 0,320 0,240 |
|
Нирки Печінка Легені Яєчники Підшлункова залоза |
0,051 0,043 0,130 0,041 0,058 |
0,068 0,058 0,180 0,056 0,076 |
0,100 0,097 0,300 0,090 0,130 |
0,170 0,170 0,480 0,150 0,210 |
0,290 0,330 0,800 0,270 0,380 |
|
Кістковий мозок Селезінка Сім'яники Щитоподібна залоза Матка |
0,120 0,051 0,026 790,0 0,046 |
0,180 0,068 0,031 1200,0 0,060 |
0,220 0,110 0,052 1900,0 0,099 |
0,290 0,170 0,087 4100,0 0,160 |
0,460 0,330 0,170 7400,0 0,300 |
|
Інші органи |
0,160 |
0,240 |
0,370 |
0,590 |
1,000 |
|
Ефективна доза (мЗв/МБк) |
24,00 |
37,00 |
56,00 |
120,00 |
220,00 |
|
Для йодиду натрію [131I] ефективна доза у дорослих, що отримують 5,55 ГБк з 55 % поглинанням щитоподібної залози – 133,2 мЗв. |
|||||
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Багато речовин впливають на механізми зв’язування йодиду з білками, на фармакокінетику препарату або змінюють наслідки впливу радіоактивного йоду. Це говорить про необхідність ознайомлення з усіма препаратами, що застосовує пацієнт, та прийняття рішення про можливе припинення застосування інших препаратів перед введенням лікарського засобу Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ (див. табл. 5).
Таблиця 5
|
Діючі речовини |
Термін, на який необхідно припинити застосування зазначених речовин перед призначенням натрію йодиду (131I) |
|
Антитиреоїдні препарати (наприклад карбімазол, метимазол, пропіоурацил), перхлорати |
1 тиждень до початку лікування і протягом декількох днів після введення |
|
Саліцилати, кортикостероїди, натрію нітропрусид, сульфобромофталеїн натрію, антикоагулянти, антигістамінні препарати, антипаразитарні препарати, пеніциліни, сульфаніламіди, толбутамід, тіопентал |
1 тиждень |
|
Фенілбутазон |
1–2 тижні |
|
Відхаркувальні лікарські засоби та вітаміни, що містять йод |
Близько 2 тижнів |
|
Тиреоїдні гормони |
2–6 тижнів |
|
Бензодіазепіни, літій |
Близько 4 тижнів |
|
Аміодарон* |
3–6 місяців |
|
Лікарські засоби для місцевого застосування, що містять сполуки йоду |
1–9 місяців |
|
Йодовмісні контрастні лікарські засоби: - для внутрішньовенного застосування - ліпофільні |
6–8 тижнів > 6 місяців |
* У звʼязку з тривалим періодом напіврозпаду аміодарону в організмі, час поглинання йоду щитоподібною залозою може зменшитися на кілька місяців.
Особливості застосування.
Можливість розвитку реакцій гіперчутливості або анафілактичних реакцій
У разі виникнення реакцій гіперчутливості або анафілактичних реакцій слід негайно припинити введення препарату та, якщо необхідно, розпочати внутрішньовенну симптоматичну терапію. Щоб забезпечити можливість негайного вжиття заходів у надзвичайних ситуаціях, мають бути безперешкодно доступні лікарські засоби та обладнання, такі як ендотрахеальна трубка та апарат штучної вентиляції легень.
Обґрунтування індивідуальної користі/ризику
При призначені доз слід враховувати індивідуальне співвідношення користі/ризику. Слід застосовувати найменшу дозу, достатню для отримання бажаного терапевтичного результату.
Слід обережно застосовувати лікарський засіб Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ для лікування пацієнтів:
- із неконтрольованим гіпертиреозом щитоподібної залози;
- із порушеннями ковтання або хворобами травного тракту, які викликають зригування або блювання (з огляду на ризик невластивого прийому препарату та радіоактивного забруднення, слід зважити можливість застосування йоду-131 в іншій, ніж капсули, лікарській формі або використати інший шлях введення).
Через ризик радіаційного забруднення навколишнього середовища слід проявляти обережність при терапії радіоактивним йодом пацієнтів, які не дотримуються рекомендацій медичного персоналу або які страждають на нетримання сечі.
Деякі пацієнти, які отримують терапевтичні дози активності йоду-131, повинні бути госпіталізовані з огляду на необхідність дотримання принципів радіаційного захисту. Необхідність госпіталізації визначається протоколами лікування.
Існує мало доказів збільшення захворюваності на рак, лейкемію або мутації у пацієнтів після лікування йодом-131 доброякісних захворювань щитоподібної залози, незважаючи на його широке застосування. Під час лікування злоякісних захворювань щитоподібної залози в дослідженні, проведеному за участю пацієнтів, які отримували дози йодиду натрію (131I) понад 3700 МБк, повідомлялося про більшу захворюваність на рак сечового міхура. Інше дослідження свідчило про незначне збільшення лейкемії у пацієнтів, які отримували дуже високі дози. Тому загальні кумулятивні дози більше 26 000 МБк не рекомендуються.
Ниркова недостатність
Для таких пацієнтів необхідний ретельний аналіз співвідношення користь/ризик, оскільки можливе збільшення радіаційного опромінення. Таким пацієнтам може бути потрібне коригування дози.
Діти
Необхідно уважно розглянути показання, оскільки ефективна доза вища, ніж для дорослих. При лікуванні дітей слід враховувати більшу чутливість тканин дитячого організму та більшу тривалість подальшого життя таких пацієнтів. Ризики слід зважити з ризиками інших можливих методів лікування.
Особи, які отримували променеву терапію щитоподібної залози в дитячому віці, повинні проходити повторні обстеження 1 раз на рік.
Функція статевих залоз у чоловіків
Застосування банку сперми можна розглядати як компенсацію потенційного оборотного ураження функції статевих залоз у чоловіків через високу терапевтичну дозу радіойоду у пацієнтів із екстенсивним захворюванням.
Пацієнти із захворюваннями верхніх відділів травного тракту
Таким пацієнтам потрібні особливі запобіжні заходи. Пацієнт повинен проковтнути капсулу цілою, запиваючи достатньою кількістю рідини, щоб забезпечити її вільне проходження до шлунка і тонкої кишки. Рекомендується одночасне застосування лікарських засобів із групи антагоністів рецептора H2 або інгібіторів протонної помпи.
У разі введення великих доз лікарського засобу, наприклад, з метою лікування раку щитоподібної залози, ризик опромінення сечового міхура може бути зменшений шляхом прийому пацієнтом великої кількості рідини, що призведе до частого спорожнення сечового міхура.
У пацієнтів з активною офтальмопатією Грейвса (особливо у курців) введення йоду-131 може погіршити офтальмопатію. У такому випадку слід розглянути питання про призначення глюкокортикоїдів під час лікування йодом-131 або використання альтернативних методів лікування гіпертиреозу щитоподібної залози.
Підготовка пацієнта
Пацієнтів слід заохочувати до збільшення кількості рідини в ротовій порожнині та закликати до сечовипускання якомога частіше, щоб зменшити опромінення сечового міхура, особливо після інтенсивної активності, наприклад для лікування раку щитоподібної залози. Пацієнти з проблемами сечового міхура повинні бути катетеризовані після введення високоактивного йоду-131.
Для зниження радіаційного впливу на товсту кишку можуть бути потрібні м’які проносні засоби (але не засоби для розм’якшення випорожнень, які не стимулюють роботу кишечнику) пацієнтам, у яких дефекація відбувається менше одного разу на день.
Щоб уникнути сіаладеніту, який може виникнути після введення високих доз йоду-131, перед терапією пацієнту слід порадити вживати солодощі або напої, що містять лимонну кислоту (лимонний сік, вітамін С), щоб стимулювати виділення слини. Додатково можуть застосовуватися інші фармакологічні засоби захисту.
Перед лікуванням препаратом Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ пацієнт повинен дотримуватися дієти з низьким вмістом йоду, що може викликати збільшення його поглинання щитоподібною залозою. Перед початком лікування раку щитоподібної залози препаратом Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ можна тимчасово припинити застосування гормонів щитоподібної залози для підвищення поглинання препарату раковими клітинами. З цією ж метою можна призначити рекомбінантний людський ТТГ.
У період лікування гіпертиреозу препаратом Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ рекомендується припинити застосування тиреотропних препаратів.
Рекомендується, щоб пацієнт залишався натще приблизно за 2 години до і після прийому капсули для кращого накопичення лікарського засобу.
Після прийому лікарського засобу
Рекомендується застосування контрацепції протягом принаймні 4 місяців після лікування препаратом Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ.
Після введення терапевтичних доз препарату Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ рекомендується уникати близького контакту з іншими особами, особливо маленькими дітьми і вагітними жінками, протягом часу, зазначеного у відповідних нормах.
У разі блювання необхідно враховувати ризик зараження.
Пацієнти, які отримують терапію щитоподібної залози, повинні повторно обстежуватися через відповідні проміжки часу.
Спеціальні застереження
Лікарський засіб містить від 80 до 96 мг натрію в одній капсулі. Це слід враховувати пацієнтам, які перебувають на низьконатрієвій дієті.
Пацієнтам з підвищеною чутливістю до желатину та його метаболітів рекомендується використовувати розчин натрію йодиду [131I].
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Перед призначенням лікарського засобу жінкам репродуктивного віку необхідно виключити вагітність. Якщо у визначений термін у жінки немає менструації, її слід вважати вагітною до моменту виключення вагітності. У разі сумнівів щодо можливої вагітності (якщо у жінки немає менструації або менструації дуже нерегулярні тощо), слід запропонувати пацієнтці альтернативні терапевтичні методи без використання іонізуючого випромінювання (якщо такі існують).
Рекомендується використовувати контрацепцію протягом принаймні чотирьох місяців після лікування препаратом Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ.
Вагітність
Застосування препарату Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ протипоказане у разі підтвердженої вагітності або коли вона не може бути виключена (доза іонізуючого випромінювання, що поглинається маткою, становить 11–511 мГр, і щитоподібна залоза плода в другому і третьому триместрі вагітності інтенсивно накопичує йод).
У разі діагнозу диференційованого раку щитоподібної залози в періоді вагітності лікування йодом-131 має бути відкладено до її закінчення.
Годування груддю
Перед застосуванням радіофармацевтичного препарату жінці, що годує груддю, необхідно розглянути можливість відстрочення прийому радіоактивного препарату до закінчення годування груддю.
У разі необхідності застосування препарату Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ жінці, яка годує груддю, слід припинити годування груддю.
Репродуктивна функція
Лікування радіоактивним йодом раку щитоподібної залози може призвести до порушення репродуктивної функції у чоловіків та жінок.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Йодид натрію (131I) не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ призначений для перорального застосування у формі капсул різної радіоактивності.
Терапевтична радіоактивність визначається спеціалістом з радіологічної медицини. Доза активності визначається для кожного пацієнта окремо.
Дорослі
- Лікування гіпертиреозу та вузлового зобу. Зазвичай радіоактивність складає 200–800 МБк. Як правило, препарат можна застосовувати повторно. Терапевтична активність залежить від захворювання, самого розміру або темпів зміни розмірів щитоподібної залози, поглинання йоду щитоподібною залозою та ефективного періоду напіврозпаду препарату Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ у щитоподібній залозі. Перед застосуванням препарату необхідно зменшити клінічні ознаки тиреотоксикозу щитоподібної залози за допомогою відповідного фармакологічного лікування.
- Абляція тканин щитоподібної залози, лікування метастатичного раку щитоподібної залози. Після тиреоїдектомії для того, щоб завершити видалення залишкової тканини щитоподібної залози, призначають дозу активності, як правило, 1850–3700 МБк. Ця доза може варіюватися залежно від кількості тканини, залишеної після операції, та швидкості поглинання йоду. Якщо радіоізотопне лікування стосується метастазів, зазвичай водять 3700–11100 МБк активності натрію йодиду-131.
Особливої уваги потребують хворі з нирковою недостатністю. Для таких хворих слід підібрати відповідну активність йоду-131 з урахуванням обмежених можливостей його виведення.
У разі введення високих доз, наприклад, для лікування раку щитоподібної залози, ризик опромінення сечового міхура можна зменшити шляхом прийняття пацієнтом великої кількості рідини, що призведе до частого спорожнення сечового міхура.
Перед лікуванням препаратом Натрію йодид Na131I ПОЛАТОМ пацієнт повинен перебувати на дієті з низьким вмістом йоду, що підвищує його поглинання у тканинах щитоподібної залози.
Рекомендується, щоб пацієнт залишався натще приблизно за 2 години до і після прийому капсули, що містить натрію йодид-131, для покращення всмоктування лікарського засобу.
Діти
Застосовується для лікування хворих на високодиференційований рак щитоподібної залози.
Застосування радіоактивного йоду дітям можливе після ретельного клінічного розгляду з урахуванням клінічних показань і оцінки співвідношення ризик/користь для цієї групи пацієнтів. Терапевтична активність розраховується як для дорослих, але можна розглянути питання про зміну дози залежно від маси тіла і/або віку дитини.
Терапевтичний ефект після застосування радіоактивного йоду спостерігається через кілька місяців.
Лікарський засіб поставляється в капсулах з відомою радіоактивністю, яка допомагає лікареві контролювати дозу для введення пацієнту.
Препарат повинен використовуватися уповноваженим персоналом в умовах стаціонару. Тому ризик передозування є теоретичним.
У разі передозування необхідно зменшити поглинуту пацієнтом дозу, якщо це можливо, збільшивши виведення радіонуклідів з організму шляхом форсованого діурезу у поєднанні з частим спорожненням сечового міхура. Крім того, слід рекомендувати блокаду щитоподібної залози (наприклад, перхлоратом калію) для зменшення радіаційного впливу на неї. Щоб зменшити поглинання йодиду натрію (131I), можна дати блювотні засоби.
Вплив іонізуючого випромінювання для кожного пацієнта повинен бути виправданим очікуваною користю від застосування радіофармацевтичного препарату. Вплив іонізуючого випромінювання повʼязаний з ризиком розвитку раку і вроджених дефектів. Доза іонізуючого випромінювання, отримана в ході терапії, може призвести до збільшення частоти новоутворень та мутації. У всіх випадках слід переконатися, що ризик, повʼязаний з випромінюванням, менший, ніж ризик, повʼязаний із захворюванням.
Побічні реакції, що спостерігалися після введення радіофармацевтичного препарату, наведено в таблицях нижче за частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до <1/10), нечасто (≥ 1/1 000 до <1/100), рідко (≥ 1/10 000 до <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (не можна оцінити на основі наявних даних).
Таблиця 6
Побічні реакції після лікування доброякісних захворювань
|
Клас системи органів |
Побічна реакція |
Частота виникнення |
|
Порушення з боку імунної системи |
Анафілактоїдні реакції |
Невідомо |
|
Ендокринні порушення |
Постійний гіпотиреоз, гіпотиреоз |
Дуже часто |
|
|
Транзиторний гіпертиреоз |
Часто |
|
|
Тиреотоксичний криз, тиреоїдит, гіпопаратиреоз (зниження кальцію в крові, тетанія) |
Невідомо |
|
Порушення з боку органів зору |
Ендокринна офтальмопатія (при хворобі Грейвса) |
Дуже часто |
|
|
Синдром Сикка |
Невідомо |
|
Розлади з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння |
Параліч голосових зв’язок |
Дуже рідко |
|
Розлади з боку органів шлунково-кишкового тракту |
Сіалоаденіт |
Часто |
|
Гепатобіліарні порушення |
Порушення функції печінки |
Невідомо |
|
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини |
Акне, спричинене йодом |
Невідомо |
|
Вроджені, сімейні та генетичні порушення |
Вроджений гіпотиреоз |
Невідомо |
|
Загальні розлади та зміни у місці введення |
Локальний набряк |
Невідомо |
Таблиця 7
Побічні реакції після лікування злоякісних захворювань
|
Клас системи органів |
Побічна реакція |
Частота виникнення |
|
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи) |
Лейкемія |
Нечасто |
|
|
Солідний рак, рак сечового міхура, рак товстої кишки, рак шлунка, рак грудей |
Невідомо |
|
Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи |
Еритропенія, недостатність роботи кісткового мозку |
Дуже часто |
|
|
Лейкопенія, тромбоцитопенія |
Часто |
|
|
Апластична анемія, постійне або тяжке пригнічення кісткового мозку |
Невідомо |
|
Порушення з боку імунної системи |
Анафілактоїдні реакції |
Невідомо |
|
Ендокринні порушення |
Тиреотоксичний криз, транзиторний гіпертиреоз |
Рідко |
|
|
Тиреоїдит (транзиторний лейкоцитоз), гіпопаратиреоз (зниження кальцію в крові, тетанія), гіпотиреоз, гіперпаратиреоз |
Невідомо |
|
Розлади з боку нервової системи |
Паросмія, аносмія |
Дуже часто |
|
|
Набряк мозку |
Невідомо |
|
Порушення з боку органів зору |
Синдром Сикка (конʼюнктивіт, сухість очей, сухість носа) |
Дуже часто |
|
|
Обструкція слізної протоки (посилена сльозотеча) |
Часто |
|
Розлади з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння |
Диспное |
Часто |
|
|
Звуження горла*, фіброз легень, респіраторний дистрес, обструктивний розлад дихальних шляхів, пневмонія, трахеїт, дисфункція голосових зв’язок (параліч голосових зв’язок, дисфонія, захриплість), біль у ротоглотці, стридор |
Невідомо |
|
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту |
Сіалоаденіт (сухість у роті, біль у слинних залозах, збільшення слинних залоз, карієс, випадання зубів), синдром променевої хвороби, нудота, агевзія, аносмія, дисгевзія, зниження апетиту |
Дуже часто |
|
|
Блювання |
Часто |
|
|
Гастрит, дисфагія |
Невідомо |
|
Гепатобіліарні порушення |
Порушення функції печінки |
Невідомо |
|
Розлади з боку нирок і сечовипускання |
Радіаційний цистит |
Невідомо |
|
Розлади з боку репродуктивної системи та молочних залоз |
Недостатність яєчників, порушення менструального циклу |
Дуже часто |
|
|
Азооспермія, олігоспермія, зниження фертильності чоловіків |
Невідомо |
|
Вроджені, сімейні та генетичні порушення |
Вроджений гіпотиреоз |
Невідомо |
|
Загальні розлади та зміни у місці введення |
Грипоподібні захворювання, головний біль, втома, біль у шиї |
Дуже часто |
|
|
Локальний набряк |
Часто |
* Особливо при наявному стенозі трахеї.
Опис окремих побічних реакцій
Загальні поради
Вплив іонізуючого випромінювання пов’язаний з індукцією раку та потенційною можливістю розвитку спадкових вад. Доза радіації в результаті терапевтичного опромінення може призвести до підвищення захворюваності на рак і мутації. У всіх випадках необхідно стежити за тим, щоб ризики радіації були меншими, ніж ризики самого захворювання. Ефективна доза після терапевтичних доз йодиду натрію (131I) становить 3108 мЗв при введенні максимальної рекомендованої активності 11100 МБк (з поглинанням щитоподібною залозою 0 %).
Розлади щитоподібної залози та паращитоподібних залоз
Залежно від дози може виникнути гіпотиреоз як результат відстроченого лікування йодом-131.
При лікуванні злоякісного захворювання про гіпотиреоз часто повідомляється як про побічну реакцію, однак лікування злоякісних захворювань йодом-131 зазвичай відбувається після тиреоїдектомії.
Руйнування фолікулів щитоподібної залози, викликане радіаційним впливом натрію йодиду (131I), може призвести до загострення вже наявного гіпертиреозу протягом 2–10 днів або спричинити тиреотоксичний криз. Іноді після первинної нормалізації може з’явитися імунний гіпертиреоз (латентний період 2–10 місяців). Через 1–3 дні прийому високої дози йоду-131 у пацієнта може виникнути транзиторний запальний тиреоїдит і трахеїт з можливістю сильного звуження трахеї, особливо при наявному трахеальному стенозі.
У рідкісних випадках тимчасовий гіпертиреоз може спостерігатися навіть після лікування функціональної карциноми щитоподібної залози.
Після введення радіоактивного йоду спостерігалися випадки транзиторного гіпопаратиреозу, який слід належним чином контролювати та лікувати замісною терапією.
Пізні наслідки
Дозозалежний гіпотиреоз може виникнути внаслідок відстроченого лікування гіпертиреозу йодом-131. Цей гіпотиреоз може проявлятися через тижні або роки після лікування, тому необхідний моніторинг функції щитоподібної залози та відповідна замісна гормональна терапія. Гіпотиреоз зазвичай проявляється не раніше, ніж через 6–12 тижнів після введення.
Порушення зору
Ендокринна офтальмопатія може прогресувати або виникнути нова офтальмопатія після радіойодотерапії гіпертиреозу або хвороби Грейвса. Лікування хвороби Грейвса йодом-131 має бути пов’язане із застосуванням кортикостероїдів.
Місцевий вплив опромінення
Повідомлялося про порушення функції та параліч голосових зв’язок після введення йодиду натрію (131I), однак у деяких випадках неможливо визначити, чи була дисфункція голосових зв’язок спричинена радіацією чи хірургічним лікуванням.
Високе поглинання йоду-131 тканинами може бути пов’язане з місцевим болем, дискомфортом та місцевим набряком. Наприклад, у разі лікування залишкової щитоподібної залози йодом-131 може виникнути дифузний і сильний біль у м’яких тканинах ділянки голови та шиї.
У пацієнтів з дифузними метастазами в легенях при диференційованій карциномі щитоподібної залози внаслідок руйнування метастатичної тканини спостерігали радіаційну пневмонію та легеневий фіброз. Це відбувається в основному після терапії високими дозами йоду-131.
При лікуванні метастазуючого раку щитоподібної залози з ураженням центральної нервової системи (ЦНС) слід також враховувати можливість місцевого набряку мозку та/або посилення наявного набряку мозку.
Розлади шлунково-кишкового тракту
Високий рівень радіоактивності також може призвести до шлунково-кишкових розладів, зазвичай протягом перших годин або днів після введення.
Порушення роботи слинних і слізних залоз
Може виникнути сіалоаденіт з набряком і болем у слинних залозах, частковою втратою смаку та сухістю у роті. Сіалоаденіт зазвичай минає спонтанно або при протизапальному лікуванні, але іноді були описані випадки дозозалежної стійкої агевзії та сухості у роті. Брак слини може призвести до інфекцій, наприклад карієсу, наслідком чого може бути втрата зубів.
Збій у роботі слинних та/або слізних залоз, що супроводжується синдромом сухості, також може з’явитися із затримкою від кількох місяців до двох років після лікування йодом-131. Незважаючи на те, що в більшості випадків синдром сухого міхура є тимчасовим ефектом, у деяких пацієнтів цей симптом може зберігатися роками.
Депресія кісткового мозку
Як пізній наслідок може розвинутися оборотна депресія кісткового мозку, що супроводжується ізольованою тромбоцитопенією або еритроцитопенією, яка може бути летальною. Депресія кісткового мозку частіше виникає після одноразового введення понад 5000 МБк або після повторного введення з інтервалами менше 6 місяців.
Вторинні злоякісні новоутворення
Після більш високої активності, як правило, такої, що застосовується при лікуванні злоякісних пухлин щитоподібної залози, спостерігається збільшення захворюваності на лейкемію. Є дані про збільшення частоти солідних ракових захворювань, спричинених введенням високої активності (понад 7,4 Гбк).
Педіатрія
Тип небажаних ефектів, які очікуються у дітей, ідентичний такому у дорослих. З огляду на більшу радіаційну чутливість тканин дитячого організму і більшу тривалість подальшого життя частота та тяжкість можуть відрізнятися.
Повідомлення про випадки побічних реакцій.
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.
Термін придатності.
21 день з дати виготовлення.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в оригінальному свинцевому захисному контейнері.
Несумісність.
Не змішувати в одній ємності з іншими лікарськими засобами. Дослідження на сумісність не проводилися.
Упаковка.
Тверда капсула в поліпропіленовому флаконі. Флакон із поліпропіленовою пробкою, просоченою йодидом, поміщений у свинцевий захисний контейнер. Упаковка містить 1 капсулу. До кожної упаковки додається поліпропіленовий аплікатор для подачі капсули та сертифікат якості радіофармацевтичного препарату.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Тільки в умовах стаціонару. Радіоактивний йод-131І поставляється тільки у спеціалізовані медичні заклади, що мають дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами. Для кожної поставки РФП надається спеціальний сертифікат.
Виробник.
Національний Центр Ядерних Досліджень /
National Centre for Nuclear Research.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
вул. Анджея Солтана 7, Отвоцк, 05-400, Польща /
ul. Andrzeja Soltana 7, Otwock, 05-400, Poland.
