НЕЙРОНОКС

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

НЕЙРОНОКС

Склад:

діюча речовина: клостридіум ботулінотоксин типу А;

1 флакон препарату містить клостридіум ботулінотоксин типу А, комплекс –200* ОД; допоміжні речовини: розчин альбуміну людини 20% - 1 мг, натрію хлорид – 1.8 мг;

* одна одиниця дії активності відповідає розрахованому середньому значенню летальної дози LD50 (визначення проводять на мишах)

 

Лікарська форма.  Ліофілізований порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: Нейронокс – ботулінічний токсин типу А, комплекс, отриманий з культури Clostridium botulinum штаму Hall. Ліофілізований порошок білого кольору. 1 флакон Нейроноксу містить 200 одиниць ботулінічного токсину типу А.

 

Фармакотерапевтична група.

Міорелаксанти з периферичним механізмом дії. Ботулінічний токсин.  Код АТХ М03А Х01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Нейронокс (ботулінічний токсин типу А) є нейротоксином, який вводиться безпосередньо у м’язи-мішені, де вибірково діє на периферичні холінергічні нервові закінчення, перешкоджаючи вивільненню нейромедіатора ацетилхоліну (ACh), і призводить до зниження м’язового скорочення. Як й інші ботулінічні токсини Нейронокс блокує нервово-м’язову передачу шляхом зв’язування з акцепторними ділянками на закінченнях рухових нервових волокон, проникнення у нервові клітини та блокування вивільнення нейротрансмітера ацетилхоліну. Ботулінічний токсин прикріплюється до протеїну SNAP-25, який відіграє головну роль у вивільненні ацетилхоліну з везикул на нервових закінченнях, та інгібує викид ацетилхоліну. Внутрішньом’язове введення терапевтичних доз препарату Нейронокс спричиняє часткову хімічну денервацію м’яза, що локально знижує м’язову активність.

Терапія ботулінотоксином полягає у безпосередньому клінічному уражені м’язу-мішені, тобто локальній дії терапевтичних доз ботулінічного токсину типу А на м’яз. Відповідно, Нейронокс (ботулінічний токсин типу А) слід вважати лікарським засобом місцевої дії. У разі застосування терапевтичних доз ботулінічний токсин типу А не виявляється у плазмі крові на вимірюваних рівнях.

Фармакокінетика.

Не виявлено наявності ботулінотоксину типу А в периферичній крові на значному рівні після внутрішньом’язової ін’єкції в рекомендованих дозах. Не очікувалося, що рекомендована кількість нейротоксину, що вводиться в період кожного курсу лікування, призведе до системних, явних віддалених клінічних ефектів, тобто до м’язової слабкості у пацієнтів без інших нейром’язових розладів. Проте за допомогою одноволоконної електроміографії були виявлені субклінічні системні ефекти після внутрішньом’язового введення доз ботулінотоксину, які спричиняли клінічно спостережувану локальну м’язову слабкість.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Нейронокс показаний для лікування:

-       доброякісного есенціального блефароспазму у пацієнтів віком від 18 років;

-       м’язової спастичності верхніх кінцівок після перенесеного інсульту у пацієнтів віком від 20 років;

Нейронокс показаний для тимчасового покращання стану глабелярних зморшок (від помірних до значно виражених), пов’язаних з активністю м’язів глабели – м’язів, що зморщують брови та пірамідального м’яза носа у дорослих віком від 20 до 65 років.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату;

наявний інфекційний процес у місці майбутньої ін’єкції;

системні нервово-м’язові синаптичні розлади (тяжка міастенія гравіс (хвороба Ерба – Гольдфлама), синдром Ламберта – Ітона, аміотрофічний латеральний склероз), оскільки м’язово-розслаблювальна дія цього препарату може погіршити перебіг хвороби;

тяжкі розлади дихальних шляхів;

період вагітності або годування груддю.

 

Особливі заходи безпеки.

Препарат Нейронокс відновлюють лише стандартним стерильним безконсервантним ізотонічним розчином (0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій). Набрати відповідну кількість розчинника (див. таблицю розведення нижче) у шприц відповідного розміру та повільно, обережно ввести розчинник у флакон.

Таблиця розведення Нейронокс 200 Од

Розчинник, що додається (0,9% розчин натрію хлориду для ін’єкцій)	Доза (одиниць в 0,1 мл)
1,0 мл	20,0 ЕД
2,0 мл	10,0 ЕД
4,0 мл	5,0 ЕД
8,0 мл	2,5 ЕД

 

Розчинник необхідно повільно вводити у флакон, оскільки можлива денатурація препарату  Нейронокс внаслідок утворення бульбашок та сильного перемішування. Якщо розчинник не втягується у флакон, такий препарат не слід застосовувати. Обережно змішати Нейронокс з ізотонічним розчином, обертаючи флакон.

Розведений препарат Нейронокс перед застосуванням необхідно перевіряти на прозорість і відсутність сторонніх часток.

Невідкриті флакони з порошком зберігати у холодильнику (2–8 °С).

Після відновлення Нейронокс можна зберігати у холодильнику (2–8 °С) протягом 24 годин перед застосуванням. Невикористаний препарат у флаконах необхідно відновити невеликою кількістю води, а потім простерилізувати в автоклаві. Будь-які невикористані флакони або приладдя (такі як шприци) необхідно стерилізувати в автоклаві, а залишок препарату Нейронокс слід інактивувати при використанні розведеного гіпохлоридного розчину (0,5 %).

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ефект ботулінотоксину може посилюватися при застосуванні з аміноглікозидними антибіотиками або іншими препаратами, що перешкоджають нервово-м’язовій передачі, наприклад з м’язовими релаксантами тубокураринового типу. Безперервне сумісне застосування препарату Нейронокс з аміноглікозидами або спектиноміцином протипоказане. Поліміксин, тетрацикліни та лінкоміцин слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують терапію препаратом Нейронокс.

Ефект від одночасного застосування різних серологічних типів ботулінічних нейротоксинів або від їхнього застосування за період протягом кількох місяців невідомий. Надмірна нейром’язова слабкість може збільшитися у разі повторного застосування ботулінічного токсину до закінчення дії попереднього введення ботулінічного токсину.

 

Особливості застосування.

Оскільки діючою речовиною препарату Нейронокс є ботулінотоксин Clostridium типу А, який отримують з Clostridium botulinum, слід ретельно дотримуватися рекомендованих дозувань і частоти введення. Лікар, який вводить препарат Нейронокс, повинен володіти відповідною  інформацією щодо нервово-м’язової анатомії та знати про всі анатомічні зміни в результаті проведення попередніх хірургічних втручань. Окрім того, при введенні препарату лікар повинен бути обізнаний зі стандартними електроміографічними процедурами. Починати застосування препарату необхідно з найнижчої рекомендованої дози для даного показання. Пацієнтам з дисфагією і аспірацією в анамнезі Нейронокс слід застосовувати з особливою обережністю. Заборонено перевищувати дозу і частоту введення препарату Нейронокс.

 Розповсюдження токсичного ефекту.

У деяких випадках токсичний ефект ботулінотоксину може спостерігатися не лише безпосередньо у місці введення. Симптоми можуть включати астенію, загальну м’язову слабкість, диплопію, нечіткість зору, птоз, дисфагію, порушення ковтання, дизартрію, нетримання сечі, утруднення дихання. Утруднення ковтання та дихання можуть загрожувати життю. Повідомлялося про летальні випадки, пов’язані із розповсюдженням токсичного ефекту; про такі випадки слід звітувати. Випадки розповсюдження токсичних ефектів траплялися також при застосуванні аналогічних або більш низьких доз, ніж ті, що застосовуються при лікуванні цервікальної дистонії.

 Реакції гіперчутливості.

Серйозні та/або негайні реакції гіперчутливості при застосуванні препаратів ботулінотоксину спостерігалися рідко. Ці реакції включають анафілаксію, кропив’янку, набряк м’яких тканин та диспное. Був відзначений один летальний випадок анафілаксії після застосування іншого ботулінічного токсину, що був відновлений лідокаїном, однак агент, що спричинив анафілаксію, достовірно не визначений. У разі розвитку таких реакцій введення препарату слід негайно припинити та провести належну медичну терапію.

Наявні (до лікування) нервово-м’язові розлади.

Пацієнти з периферичними руховими нейропатологіями (наприклад, аміотрофічний латеральний склероз або рухова нейропатія) або порушеннями нервово-м’язової синаптичної функції (наприклад, міастенія гравіс або синдром Ламберта – Ітона) можуть мати підвищений ризик розвитку клінічно значних системних реакцій після введення терапевтичних доз препарату, включаючи тяжку дисфагію та недостатність дихання. В медичних публікаціях повідомляється про виняткові випадки введення ботулінічного токсину пацієнтам з відомими або недіагностованими нервово-м’язовими розладами. У таких пацієнтів виявлена надзвичайна чутливість до системних ефектів після введення звичайних терапевтичних доз препарату. У деяких із цих випадків дисфагія тривала декілька місяців, що призвело до необхідності встановлення зонда для штучного харчування.

Дисфагія.

Утруднення ковтання є поширеним побічним ефектом, що спостерігається при лікуванні препаратами ботулінотоксинів пацієнтів з цервікальною дистонією. У таких пацієнтів відзначалися поодинокі випадки тяжкої дисфагії з необхідністю встановлення зонда для штучного харчування. Після лікування ботулінотоксином були повідомлення про летальні випадки, спричинені аспіраційною пневмонією, яка розвивалася в результаті дисфагії.

Після введення інших ботулінотоксинів відзначалися також рідкісні випадки побічних реакцій, що стосувалися серцево-судинної системи, зокрема: аритмія та інфаркт міокарда, іноді летальні. Деякі з цих побічних реакцій розвинулися за наявності факторів ризику, включаючи захворювання серцево-судинної системи.

Під час введення інших препаратів ботулінотоксину при лікуванні страбізму ретробульбарні крововиливи, достатні для спричинення порушення кровообігу в сітківці, виникали від проникнення голки в очну ямку. Щоб зменшити тиск в очній ямці, яка може бути легко пошкоджена, рекомендується мати під рукою необхідні інструменти. Також були випадки проникнення в око голок. Для діагностики цього стану потрібно мати офтальмоскоп. Але виникнення паралічу в одному або багатьох екстраокулярних м’язах може спричинити порушення орієнтації у просторі, диплопію. Закриття ушкодженого ока може полегшити ці симптоми.

Ураження та покривання виразками рогівки у пацієнтів з блефароспазмом, яких лікували препаратами ботулінотоксину.

Зниження моргання після введення ботулінотоксину в орбікулярний м’яз може призвести до ураження рогівки, стійкого дефекту епітелію та покриття виразками рогівки, особливо у пацієнтів із нервовими порушеннями VП стадії. У зв’язку з цим спостерігався один випадок перфорації рогівки в оці з афакією, що потребувало трансплантації рогівки. Необхідно проводити ретельне обстеження чутливості рогівки в попередньо прооперованих очах, уникати ін’єкції в зону нижньої повіки, щоб уникнути ектропіону, та проводити інтенсивне лікування будь-якого епітеліального дефекту. Для цього можуть були потрібні профілактичні краплі, мазі, лікувальні м’які контактні лінзи або закриття ока за допомогою наліпки або іншим способом.

Відсутність взаємозамінності між препаратами ботулінотоксину.

Одиниці біологічної активності препарату Нейронокс не можна порівнювати або переводити в одиниці інших ботулінотоксинів будь-якими специфічними методами.

Ін’єкції в або біля чутливих анатомічних структур.

Необхідно бути обережним при введенні препарату в або біля чутливих анатомічних структур. Повідомлялося про серйозні побічні явища, включаючи летальний наслідок, у пацієнтів, які отримували інші препарати ботулінотоксину, який вводили безпосередньо у слинні залози, оро-лінгво-фарингеальну зону, стравохід та шлунок. У деяких пацієнтів була попередньо виявлена дисфагія або значне виснаження. (Безпека та ефективність не були встановлені для показань, що стосувалися цих місць уведення). Повідомлялося про пневмоторакс, пов’язаний із процедурою введення іншого препарату ботулінотоксину біля легенів. Необхідно бути обережним при введенні препарату поблизу легенів, особливо поблизу верхньої частини легенів.

Пульмонологічні ефекти препаратів ботулінотоксину у пацієнтів із порушеннями дихання.

При лікуванні спастичності або гіперактивності детрузора, пов’язаних із неврологічним станом у пацієнтів з порушеннями дихання, яких лікували іншим ботулінотоксином з приводу спастичності верхньої кінцівки, повідомляли про зниження функції легень і інфекції верхніх дихальних шляхів.

Бронхіти та інфекції верхніх дихальних шляхів у пацієнтів, у яких лікували спастичність.

У пацієнтів, яких лікували ботулінотоксином з приводу спастичності верхньої кінцівки, порівняно з плацебо частіше повідомлялося про таку побічну реакцію, як бронхіт. У пацієнтів зі зниженою функцією легень, яких лікували ботулінотоксином з приводу спастичності верхньої кінцівки, порівняно з плацебо частіше повідомлялося про такі побічні реакції, як інфекції верхніх дихальних шляхів.

Нейронокс застосовують для лікування фокальної спастичності. Досліджено застосування ботулінотоксину лише разом зі звичайними схемами лікування, тому Нейронокс не призначений для заміни стандартних методів лікування. Нейронокс, імовірно, не буде ефективним для покращення діапазону рухів суглоба після фіксованої контрактури.

Нейронокс слід застосовувати лише для лікування фокальної спастичності у дорослих пацієнтів після інсульту, якщо зменшення тонусу м’язів може призвести до покращення функції (наприклад покращення ходи), або зменшення симптомів (наприклад зменшення м’язових спазмів або полегшення болю) і/або полегшення догляду за хворим.

Слід з обережністю лікувати дорослих пацієнтів зі спастичністю після інсульту, які можуть мати підвищений ризик падіння. За даними досліджень, у пацієнтів, які отримували лікування спастичності нижньої кінцівки (деякі з них також одночасно отримували лікування спастичності верхньої кінцівки), частота падінь становила 7,2 % в групі пацієнтів, що отримували лікування ботулінотоксином, і 4,9 %  в групі плацебо.

Отримано повідомлення про летальні наслідки (інколи пов’язані з аспіраційною пневмонією) і ймовірне дистанційне поширення токсину у дітей із супутніми захворюваннями, переважно дитячим церебральним паралічем, після лікування ботулінотоксином.

Лікування глабелярних зморшок, які найбільше видно при нахмуренні і/або лікування «гусячих лапок», які найбільше видно при посмішці.

Обов’язковою умовою є застосування Нейроноксу з одного флакона для лікування одного пацієнта лише за один сеанс. Залишки невикористаного препарату повинні бути утилізовані. При підготовці препарату, його введенні, інактивації та утилізації залишків невикористаного розчину слід проявляти особливу обережність.

Застосування Нейроноксу не рекомендоване особам віком до 18 років. У зв’язку з тим, що дослідження особливостей застосування при лікуванні глабелярних зморшок проводилося за участю чоловіків та жінок віком від 20 до 65 років, дані 3 фази клінічних досліджень щодо застосування препаратів ботулінотоксину пацієнтам віком понад 65 років відсутні. 

Слід проявляти обережність для уникнення введення Нейроноксу у кровоносну судину при ін’єкції препарату у вертикальні лінії між бровами, які найбільше видно при нахмуренні (також відомі як глабелярні лінії), або латеральні лінії біля кута зорової щілини, які найбільше видно при посмішці (також відомі як «гусячі лапки»). Існує ризик виникнення птозу після лікування, див. розділ «Спосіб застосування та дози» для ознайомлення з інструкціями щодо введення з метою зменшення цього ризику.

Цей  лікарський  засіб  містить  натрію  хлорид:  у  дозуванні  200 ОД  вміст  натрію хлориду – 1,8 мг. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які  дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування препарату вагітним або жінкам, які годують груддю, не встановлена. Введення інших ботулінічних токсинів демонструвало випадки розвитку викиднів при щоденному введенні дози 0,125 ОД/кг/добу та при 2 ОД/кг або вище кролям; у той же час у тварин не відзначалися випадки викиднів при введенні дози ботулінічного токсину 4 ОД/кг. Дози 8 та 16 ОД/кг у тварин призводили до зменшення маси плода та/або сповільнювали осифікацію під’язичної кістки, що могло бути оборотним.

Дані щодо проникнення препарату у грудне молоко відсутні.

Препарат Нейронокс протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Фертильність.

Немає достатніх даних щодо впливу ботулінічного токсину типу А на фертильність жінок репродуктивного віку. Дослідження виявили затримку фертильності у тварин.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не досліджували здатність ботулінотоксину впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Однак Нейронокс може спричинити астенію, м’язову слабкість, сонливість, запаморочення та порушення зору, що може вплинути на керування автотранспортом та іншими механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Одиниці біологічної активності препарату Нейронокс не можна порівнювати або переводити в одиниці інших ботулінотоксинів будь-якими специфічними методами.

Блефароспазм

Відновлений препарат Нейронокс (див. таблицю розведення) вводять стерильною голкою розміру 27–30 без електроміографічного контролю. Рекомендована початкова доза становить 1,25–2,5 ОД (0,05–0,1 мл у кожну ділянку), яку вводять у внутрішній та латеральний притарзальний круговий м’яз верхньої повіки та в латеральний притарзальний круговий м’яз нижньої повіки. Як правило, початковий ефект стає явним через 3 дні після ін’єкцій та досягає піка через 1–2 тижні після лікування. Курс лікування триває приблизно 3 місяці, після чого у разі необхідності його можна повторити. При повторному курсі лікування дозу можна збільшити у 2 рази, якщо ефект після першого курсу лікування є недостатнім, що зазвичай визначається тривалістю ефекту менше 2 місяців. Встановлено незначні переваги після введення більше 5 ОД на ділянку. Може спостерігатися деяка толерантність до препарату при лікуванні блефароспазму, якщо таке лікування проводиться частіше ніж кожні 3 місяці, і рідко цей ефект буває перманентним.

Загальна доза препарату Нейронокс не повинна перевищувати 100 ОД за 30 днів лікування.

Глабелярні зморшки

Нейронокс відновлюють 0,9 % безконсервантним стерильним розчином натрію хлориду, щоб отримати 100 ОД/2,5 мл (4 ОД/0,1 мл). Використовуючи голку розміром 30, вводять 20 ОД Нейроноксу у дві ділянки м’яза, що спричиняє зморщування брову, для кожного ока та одну ділянку на пірамідальному мускулі носа, всього 5 ділянок по 0,1 мл на кожну. Для зменшення ризику виникнення такого ускладнення, як птоз, не допускаються ін’єкції біля м’яза, що піднімає верхню повіку, особливо у пацієнтів із сильними зморшками. При ін’єкціях у медіальний кінець м’яза, що спричиняє зморщування брову, та у середню точку між бровами Нейронокс слід вводити у ділянку на відстані щонайменше 1 см від надбрівної дуги.

Нейронокс необхідно вводити з обережністю, щоб не потрапити у кровоносну судину. Щоб попередити дифузію у зоні нижче очноямкової дуги, перед ін’єкцією слід щільно натискати великим або вказівним пальцем на зону нижче очноямкової дуги. Під час ін’єкції голку необхідно підвести ближче до центра і дозу слід точно виміряти,

Глабелярні зморшки обличчя спричинені скороченням м’яза, що призводить до зморщування брову та кругового м’яза ока в напрямку центра чола. Пірамідальний мускул носа та м’яз, що опускає брову, штовхає чоло вниз. Міжбрівні або глабелярні зморшки спричинюються цими м’язами. Оскільки положення, розмір та функціонування цих м’язів у різних людей різні, ефективна доза визначається на основі загальних обстежень спроможності пацієнта рухати поверхневими м’язами після ін’єкції.

Терапевтичний ефект препарату Нейронокс для глабелярних зморшок триває приблизно від 3 до 4 місяців. Безпека та ефективність частих ін’єкцій препарату Нейронокс клінічно не встановлені і тому вони не рекомендуються.

У більшості випадків перша ін’єкція Нейроноксу спричиняє хімічну денервацію у м’язі, в який вона була зроблена, через 1–2 дні після введення та її інтенсивність зростає протягом першого тижня.

М’язова спастичність

Точну доза і кількість точок ін’єкцій лікар підбирає індивідуально залежно від розміру, кількості і локалізації залучених м’язів, тяжкості спастичності, наявності локальної м’язової слабкості та індивідуальної реакції пацієнта на попереднє лікування. Клінічне покращання тонусу м’язів настає через 4–6 тижнів після закінчення курсу терапії.

Під час контрольованих клінічних досліджень вводили такі дози

Під час клінічних досліджень дозу, яка не перевищувала 360 ОД, вводили в окремі м’язи.

Відновлений Нейронокс вводять за допомогою стерильної голки розміру 24–30 у поверхневі м’язи, а довшу голку можна використовувати для більш глибоких м’язів.

Для локалізації залученого м’яза може бути використана методика нейростимуляції або електроміографія.

 

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату Нейронокс дітям (віком до 18 років) не встановлені. Застосовувати препарат Нейронокс дітям до появи нових даних не рекомендується.

 

Передозування.

Ознаки передозування не з’являються одразу ж після ін’єкції. В разі випадкової ін’єкції, проковтування або виникнення підозри щодо передозування пацієнт повинен перебувати під медичним наглядом кілька тижнів, аби виявити прогресуючі ознаки м’язової слабкості, які можуть виникнути у місці ін’єкції або у віддаленому від ін’єкції місці, включаючи птоз, диплопію, дисфагію, дизартрію, загальну слабкість або респіраторні розлади. Такі пацієнти повинні пройти подальше медичне обстеження та негайно отримати необхідну медичну допомогу, яка може включати госпіталізацію.

При ураженні мускулатури ротової частини глотки та стравоходу може розвинутися аспіраційна пневмонія. Якщо розвинулася надмірна м’язова слабкість або параліч дихальних м’язів, необхідно провести інтубацію трахеї та штучну вентиляцію легенів до відновлення нормальної функції дихання. Додатково до заходів загальної підтримуючої терапії може бути необхідним застосування трахеостомії та тривалої штучної вентиляції легень.

У разі передозування або помилкового введення застосовують антитоксин. Антитоксин не буде спричиняти реверсії будь-яких ефектів слабкості м’язів, спричинених ботулінотоксином, які вже з’явилися до моменту введення антитоксину.

 

Побічні реакції

Загальні

Побічні реакції можуть бути пов’язані з лікуванням, процедурою ін’єкції або з обома причинами одночасно. Зазвичай побічні реакції виникають протягом першого тижня після введення препарату, і незважаючи на те, що вони є загалом тимчасовими, вони можуть тривати протягом декількох місяців, у рідких випадках – довше. Локальна слабкість м’язів є очікуваною фармакологічною дією ботулінічного токсину. Однак розповсюдження токсину може також призвести до слабкості прилеглих до місця ін’єкції м’язів.

Як це характерно для будь-якої процедури ін’єкції, локальний біль, запалення, парестезія, гіпестезія, чутливість, припухлість/набряк, еритема, локалізована інфекція, кровотеча і/або гематома, пов’язані з ін’єкцією. Біль від голки і/або тривога призводять до вазовазальної реакції, включаючи тимчасову симптоматичну гіпотензію і втрату свідомості. Після ін’єкцій ботулінотоксину повідомляли також про гарячку та грипоподібний синдром.

При лікуванні блефароспазму/ однобічного спазму обличчя

Порушення з боку нервової системи: запаморочення, парез обличчя та параліч обличчя.

Порушення з боку органів зору: птоз, точковий кератит; лагофтальм, сухість очей, фотофобія, подразнення очей і підвищене сльозовиділення, кератит; виворіт повіки, диплопія, заворіт повіки, порушення зору і нечіткість зору, набряк повіки, виразка рогівки, дефекти епітелію рогівки і перфорація рогівки.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: підшкірний крововилив, висип/дерматит.

Загальні порушення та порушення у місці введення: подразнення та набряк обличчя, втомлюваність.

При лікуванні спастичності верхньої кінцівки, пов’язаної з інсультом

Психічні розлади: депресія та безсоння.

Порушення з боку нервової системи: гіпертензія, гіпестезія, головний біль, парестезія, порушення координації та амнезія.

Порушення з боку органів слуху та лабіринту: вертиго.

Порушення з боку судин: ортостатична гіпотензія.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота та парестезія ротової порожнини.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: підшкірний крововилив та пурпура, дерматит; свербіж та висип.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: біль в кінцівках, м’язова слабкість, артралгія, бурсит.

Загальні порушення та порушення у місці введення: біль у місці ін’єкції, підвищення температури, грипоподібний стан, крововилив та подразнення у місці ін’єкції, астенія, біль, гіперчутливість у місці ін’єкції, хворобливість та периферичні набряки. Деякі з цих реакцій можуть бути пов’язані з хворобою.

При лікуванні глабелярних зморшок

Інфекції та інвазії: інфекція.

Психічні розлади: тривога.

Порушення з боку нервової системи: головний біль, парестезія, запаморочення.

Порушення з боку органів зору: птоз, блефарит, біль в очах, порушення зору.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, сухість у роті.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: почервоніння, тургор шкіри, набряк (обличчя, повік, навколо очей), реакції фоточутливості, свербіж, сухість шкіри.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: локалізована м’язова слабкість, м’язові посмикування.

Загальні порушення та порушення у місці введення: біль в обличчі, грипозний синдром, астенія, лихоманка.

При лікуванні «гусячих лапок»

Порушення з боку органів зору: набряк повік.

Загальні порушення та порушення у місці введення: крововилив у місці ін’єкції*, гематома у місці ін’єкції*, біль у місці ін’єкції^-*, парестезія у місці ін’єкції.

*побічні реакції пов’язані з процедурою.

При лікуванні «гусячих лапок» та глабелярних зморшок

Загальні порушення та порушення у місці введення: гематома у місці ін’єкції*, крововилив у місці ін’єкції*, біль у місці ін’єкції*.

*Побічні реакції, пов’язані з процедурою.

Після повторного введення препарату не спостерігали жодних змін у загальному профілі безпеки.

Додаткова інформація

Повідомляли також про нижчезазначені побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні препаратів ботулінотоксину незалежно від показань.

Порушення з боку серця: аритмія, інфаркт міокарда.

Порушення з боку органу слуху та лабіринту: зниження слуху, дзвін у вухах, вертиго.

Порушення з боку органів зору: закритокутова глаукома (при лікуванні блефароспазму), косоокість, нечіткість зору, порушення зору.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, діарея, запор, сухість у роті, дисфагія, нудота та блювання.

Загальні порушення та порушення у місці введення: денерваційна атрофія, нездужання, підвищена температура.

Порушення з боку імунної системи: анафілаксія, набряк гортані, сироваткова хвороба, кропив’янка.

Порушення з боку метаболізму та харчування: анорексія.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: атрофія м’язів, міалгія.

Порушення з боку нервової системи: плексопагія плечового сплетіння, дисфонія, дизартрія, парез обличчя, гіпестезія, м’язова слабкість, міастенія гравіс, периферична нейропатія, парестезія, радикупопатія, судоми, непритомність, параліч обличчя.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: аспіраційна пневмонія (інколи з летальним наслідком), диспное, пригнічення дихання, дихальна недостатність.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: алопеція, псоріазоподібний дерматит, мультиформна еритема, підвищене потовиділення, випадіння брів та вій, свербіж та висип.

Частота виникнення побічних реакцій оцінена у дослідженнях ефективності Нейроноксу.

Есенціальний блефароспазм

У 173 учасників виявлено 32 випадки побічних реакцій у цьому дослідженні в групі ІТТ. Швидкість прояву побічних реакцій становила 16,18 %, а частота – 18,50 %.

Глабелярні зморшки

Відсоток повідомлених небажаних явищ становив 26,92 % (42/156,65 випадку) у групі, яка отримувала Нейронокс, і 22,29 % (35/157,45 випадку) у групі, яка отримала препарат порівняння.

Спастичність м’язів

У дослідженні взяли участь 196 осіб (98 осіб у групі). Максимальна доза становила 360 ОД, яка могла бути введена загалом у 4 м’язи: згинач зап’ястя, згинач ліктьового суглоба, згинач пальців і згинач пальця. Середня доза в дослідній групі та контрольній групі становила 309,13 ± 65,49 ОД і 316,38 ± 54,70 ОД відповідно. Серйозні побічні реакції виникли у 5,10 % (5/98, 8 подій) суб’єктів досліджуваної групи та у 8,16 % (8/98, 8 подій) суб’єктів контрольної групи.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Препарат зберігають у недоступному для дітей місці.

Закритий флакон зберігають у холодильнику при температурі плюс 2–8 °С або у морозильній камері при температурі від -15 °С до -5 °С. Розчинений препарат зберігають у холодильнику при температурі плюс 2–8 °С до 24 годин.

 

Упаковка.

Порошок ліофілізований у скляному флаконі, закритому гумовою пробкою та алюмінієвим ковпачком з відривним кільцем із поліпропілену. Один флакон в картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Медитокс Інк.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Канні 78 1-кіль, Очхан-ип, район Чхонвон, місто Чхонджу, провінція Чхунчхон-пукто, Республіка Корея.