ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Ноліцин
(Nolicin®)
Склад:
діюча речовина: норфлоксацин;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 400 мг норфлоксацину;
допоміжні речовини: повідон, натрію крохмальгліколят (тип A), целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, вода очищена;
оболонка: гіпромелоза, тальк, титану діоксид (E 171), барвник жовтий захід FCF (E 110), пропіленгліколь.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі оранжевого кольору злегка двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з насічкою з одного боку.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби з групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТХ J01М A06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм бактерицидної дії норфлоксацину зумовлений пригніченням синтезу бактеріальної дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). На молекулярному рівні три основні прояви було віднесено до дії норфлоксацину у клітинах Escherichia coli:
- пригнічення синтезу бактеріальної ДНК за рахунок впливу на фермент ДНК-гіразу;
- запобігання суперспіралізації ланцюга ДНК;
- руйнування ДНК на більш дрібні фрагменти.
Норфлоксацин має широкий спектр антибактеріальної активності відносно грампозитивних і грамнегативних аеробних патогенних мікроорганізмів.
Фармакокінетичне/фармакодинамічне співвідношення
Ступінь бактеріальної активності норфлоксацину залежить від співвідношення максимальної концентрації у сироватці крові (Сmax) або площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальної інгібуючої (пригнічувальної) концентрації (МІК (МПК)).
Механізм резистентності
Основним механізмом розвитку резистентності до хінолонів, включаючи норфлоксацин, є мутації в генах, що кодують ДНК-гіразу і топоізомеразу IV, мішені хінолонової дії. Додатковими механізмами резистентності є мутації у клітинній мембрані білків.
Не існує перехресної резистентності зі структурно неспорідненими препаратами, такими як пеніциліни, цефалоспорини, тетрацикліни, макролідні антибіотики, аміноглікозиди, сульфаніламіди, 2,4-діамінопіримідини або комбінаціями цих субстанцій (наприклад, котримоксазолом).
Контрольні точки
Контрольні точки МІК для відокремлення чутливих (S) патогенних мікроорганізмів від резистентних (R) патогенних мікроорганізмів, за визначенням EUCAST (Європейський комітет з тестування антимікробної чутливості):
Enterobateriaceae S < 0,5 мкг/мл, R > 1 мкг/мл.
Для Neisseria gonorrhoea та інших штамів контрольні точки МІК не визначені.
Чутливість
Поширеність резистентності може відрізнятися географічно, тому потрібно брати до уваги інформацію щодо місцевої резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.
Нижче наведено дані щодо ймовірної резистентності мікроорганізмів до норфлоксацину.
|
Зазвичай чутливі штами: |
|
Грамнегативні аеробні мікроорганізми: |
|
Aeromonas hydrophilia |
|
Proteus vulgaris |
|
Providencia rettgeri |
|
Salmonella spp. |
|
Shigella spp. |
|
Штами, які можуть набувати резистентності: |
|
Грампозитивні аеробні мікроорганізми: |
|
Enterococcus faecalis |
|
Staphylococcus aureus (в тому числі штами, що продукують пеніциліназу) |
|
Staphylococcus epidermidis |
|
Staphylococcus saprophyticus |
|
Streptococcus agalactiae |
|
Грамнегативні аеробні мікроорганізми: |
|
Citrobacter freundii |
|
Enterobacter aerogenes |
|
Enterobacter cloacae |
|
Escherichia coli |
|
Klebsiella oxytoca |
|
Klebsiella pneumoniae |
|
Morganella morganii |
|
Proteus mirabilis |
|
Providencia stuartii |
|
Pseudomonas aeruginosa |
|
Serratia marcescens |
Фармакокінетика.
Абсорбція
Норфлоксацин швидко всмоктується після перорального застосування. У здорових добровольців поглинання зі шлунково-кишкового тракту становило 30–40 % пероральної дози. Це призвело до концентрації 1,5 мкг/мл у плазмі крові через 1 годину після перорального застосування дози 400 мг. Середній період напіввиведення становив від 3 до 4 годин і не залежав від дози.
Розподіл
Нижче наведено середні концентрації норфлоксацину в різних рідинах і тканинах організму, виміряних через 1–4 години після застосування двох доз по 400 мг, якщо не зазначене інше:
Тканина або рідина Концентрація
Паренхіма нирок 7,3 мкг/г
Простата 2,5 мкг/г
Сім’яна рідина 2,7 мкг/мл
Яєчка 1,6 мкг/г
Матка/ шийка матки 3,0 мкг/г
Фаллопієві труби 1,9 мкг/г
Піхва 4,3 мкг/г
Жовч 6,9 мкг/мл (після 2×200 мг)
Зв’язування з білками становить менше 15 %.
Метаболізм та виведення
Норфлоксацин виводиться шляхом метаболізму, жовчовиділення і ниркової екскреції. Після одноразового прийому 400 мг норфлоксацину були отримані середні значення антимікробної дії, що відповідають 278, 773 і 82 мкг норфлоксацину/г фекалій через 12, 24 і 48 годин відповідно.
Ниркова екскреція відбувається як шляхом клубочкової фільтрації, так і тубулярної секреції, про що свідчить високий рівень ниркового кліренсу (близько 275 мл/хв). Після одноразового прийому дози 400 мг концентрації у сечі досягають величини 200 мкг/мл або більше у здорових добровольців і залишаються вище 30 мкг/мл протягом не менше 12 годин. Протягом перших 24 годин 33–48 % препарату відновлюється в сечі.
Норфлоксацин існує в сечі у вигляді норфлоксацину і шести активних метаболітів з меншою антимікробною дією. Початкова сполука становить більше 70 % від загальної екскреції. Бактерицидна активність норфлоксацину не залежить від рН сечі.
Клінічні характеристики.
Показання.
Норфлоксацин є хінолоновим бактерицидним засобом із широким спектром дії, який слід застосовувати, тільки якщо визнано неефективним або недоцільним застосування інших антибактеріальних засобів, для лікування таких захворювань: неускладнені, гострі інфекції верхніх і нижніх відділів сечовивідних шляхів:
- Неускладнений та хронічний цистит;
- Гострий цистит;
- Неускладнений гострий пієлонефрит;
- Бактеріальний простатит;
- Епідидимоорхіт, зокрема спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae;
- Уретрит, зокрема спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae;
- Ускладнені інфекції сечовидільного тракту (крім пієлонефриту).
Слід взяти до уваги офіційні рекомендації з належного застосування антибактеріальних препаратів.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до норфлоксацину, до будь-якого іншого компонента цього лікарського засобу або до інших хінолонових препаратів. Наявність в анамнезі тендинітів або розривів сухожиль, які пов’язані з лікуванням похідними хінолону. Вагітність та період годування груддю.
Препарат також протипоказаний дітям через недостатність досвіду застосування пацієнтам цієї вікової категорії та можливе ураження суглобових хрящів у період росту.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасний прийом пробенециду не впливає на концентрацію норфлоксацину в сироватці крові, але зменшує виведення препарату з сечею.
Під час досліджень in vitro встановлено, що хінолони, в тому числі норфлоксацин, є інгібіторами ізоферменту CYP1A2. Одночасний прийом лікарського засобу з препаратами, які метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP1A2 (наприклад, кофеїн, клозапін, ропінірол, теофілін, тизадин), може спричинити підвищення рівня цих препаратів і становити потенційний ризик підвищення токсичності. За пацієнтами, які приймають будь-які супутні препарати, що метаболізуються за допомогою ферменту CYP1A2, слід ретельно спостерігати та рекомендується вимірювати їх концентрацію у сироватці крові.
Норфлоксацин, який застосовують одночасно з теофіліном або циклоспорином, підвищує рівні останніх у сироватці крові, тому рекомендується вимірювати їх концентрацію у сироватці крові.
Якщо починати або припиняти прийом норфлоксацину, може знадобитися корекція дози клозапіну або ропініролу для пацієнтів, які вже приймають ці препарати.
Не рекомендується одночасно приймати тизанідин і норфлоксацин.
Хінолони, в тому числі норфлоксацин, можуть підсилювати дію такого антикоагулянта, як варфарин, а також його похідних, витісняючи значні кількості антикоагулянта з центрів зв’язування сироваткового альбуміну. Під час лікування норфлоксацином час згортання крові подовжується, тому, коли неможливо уникнути одночасного застосування цих препаратів, слід провести вимірювання протромбінового часу або зробити інші відповідні коагуляційні проби.
Молоко і йогурт (рідкі молочні продукти), антациди і сукральфат послаблюють всмоктування препарату Ноліцин. Пацієнтам слід приймати Ноліцин за 1 годину до або через 2 години після вживання молочних продуктів.
При одночасному прийомі норфлоксацину з препаратами, що містять залізо, алюміній, вісмут, магній, кальцій або цинк, утворюються великі комплекси (хінолон — метал), які не всмоктуються. Пацієнтам необхідно приймати антациди, сукральфат і препарати з вмістом цих елементів через 2 години після прийому Ноліцину.
Одночасний прийом хінолонів і кортикостероїдів може підвищити ризик виникнення тендиніту або розриву сухожиль.
Також повідомлялося про підсилення дії протидіабетичних засобів (сульфонілсечовина) при їх одночасному прийомі з норфлоксацином. Тому якщо ці засоби потрібно приймати одночасно, рекомендується стежити за рівнем глюкози в крові.
Одночасний прийом норфлоксацину з нітрофурантоїном спричиняє послаблення дії обох препаратів.
Препарати, що містять диданозин, не слід приймати разом з або протягом 2 годин після прийому норфлоксацину, тому що такі препарати можуть перешкоджати всмоктуванню один одному, спричиняючи низьку концентрацію норфлоксацину в сироватці крові і сечі.
Одночасний прийом нестероїдного протизапального препарату (НПЗП) з препаратом, що належить до групи хінолонів, у тому числі з норфлоксацином, підвищує ризик стимуляції центральної нервової системи (ЦНС) і конвульсивних нападів. Тому норфлоксацин слід приймати з обережністю при одночасному застосуванні з НПЗП.
Дані досліджень на тваринах показали, що хінолони у поєднанні з фенбуфеном можуть призводити до конвульсій. Тому слід уникати одночасного прийму хінолонів і фенбуфену.
Норфлоксацин, як і інші фторхінолони, слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають лікарські засоби, здатні подовжувати інтервал QT (наприклад, протиаритмічні засоби Іа або ІІІ класу, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні засоби) (див. розділ «Особливості застосування»).
Кофеїн. Норфлоксацин, як і інші хінолони, пригнічує дегідратацію кофеїну, що може призвести до зменшення виділення і збільшення Т½ кофеїну з плазми крові. Це необхідно враховувати при вживанні кави, а також при застосуванні препаратів, що містять кофеїн (наприклад, деякі болезаспокійливі засоби).
Гормональні контрацептиви. Протизаплідна дія пероральних контрацептивів у поодиноких випадках може бути поставлена під сумнів при лікуванні із застосуванням антибіотиків, тому при одночасному застосуванні норфлоксацину та пероральних контрацептивів додатково рекомендується застосування негормональних протизаплідних методів.
Особливості застосування.
Слід уникати застосування норфлоксацину пацієнтам, які перенесли серйозні побічні реакції в минулому при застосуванні хінолонів або фторхінолонів (див. розділ «Побічні реакції»). Лікування цих пацієнтів норфлоксацином слід починати тільки за відсутності альтернативних варіантів лікування і ретельної оцінки користі/ризику (див. розділ «Протипоказання»).
Реакції гіперчутливості
Норфлоксацин може викликати серйозні, потенційно летальні реакції гіперчутливості (анафілактичні та анафілактоїдні реакції), іноді після початкової дози (див. розділ «Побічні реакції»).
Пацієнтам слід порадити негайно припинити лікування у разі виникнення таких реакцій і звернутися до свого лікаря або лікаря невідкладної допомоги, який розпочне відповідні невідкладні заходи.
Застосування пацієнтам з епілепсією та іншими захворюваннями ЦНС
Ноліцин рекомендується застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями ЦНС (особливо при епілепсії та інших станах, здатних спричинити судоми), у рідкісних випадках при застосуванні норфлоксацину виникали судоми. Пацієнтам з епілепсією або із захворюваннями, які знижують поріг судомної готовності, лікарський засіб слід призначати тільки за наявності нагальної клінічної потреби. Норфлоксацин може призвести до загострення і посилення симптомів у пацієнтів з відомими або підозрюваними психічними розладами, галюцинаціями та/або тривожністю. У разі виникнення судомних нападів лікування норфлоксацином необхідно припинити.
Пролонговані, інвалідизуючі і потенційно необоротні серйозні побічні реакції
У пацієнтів, які отримували хінолони та фоторхінолони, незалежно від віку та наявності факторів ризику, були зареєстровані дуже рідкісні випадки тривалих (кілька місяців або років) інвалідизуючих та потенційно необоротних серйозних побічних реакцій, що впливали на різні системи організму (опорно-руховий апарат, нервову систему, психіку та органи чуття).
Застосування норфлоксацину слід негайно припинити після появи перших ознак або симптомів будь-якої серйозної побічної реакції, а пацієнтам слід звернутися за консультацією до лікаря.
Периферична нейропатія
У пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, були зареєстровані рідкісні випадки сенсорної або сенсомоторної аксональної полінейропатії, що вражає малі та/або великі аксони, що призводили до парестезії, гіпестезії, дизестезії або слабкості. Якщо у пацієнта, який застосовує норфлоксацин, розвиваються симптоми нейропатії, такі як біль, печіння, поколювання, оніміння та/або слабкість, або якщо виявлено порушення сприйняття легкого дотику, болю, температури, почуття положення, відчуття вібрації та/або моторної сили, перед тим, як продовжити лікування, йому слід проінформувати про це свого лікаря, щоб запобігти розвитку потенційно необоротного стану (див. розділ «Побічні реакції»).
Фоточутливість
Реакції фоточутливості спостерігалися у пацієнтів, які піддавалися надмірному впливу сонячного світла під час прийому деяких речовин цього класу препаратів.
Під час лікування пацієнтам рекомендується уникати перебування на сонці. При появі реакцій фоточутливості лікування необхідно припинити.
Порушення зору
Якщо спостерігаються будь-які порушення зору, потрібно негайно проконсультуватися в окуліста.
Тендиніт та розрив сухожиль
Норфлоксацин не слід застосовувати пацієнтам із наявною або минулою травмою, запаленням або розривом ахіллового сухожилля. При застосуванні норфлоксацину, як і інших хінолонів, можливе виникнення спорадичних випадків тендиніту та/або розриву сухожиль (особливо ахіллового сухожилля), іноді двобічних, вже протягом 48 годин після початку лікування, а інколи — навіть через декілька місяців після припинення лікування. Ризик розвитку тендиніту та розриву сухожиль більший у пацієнтів літнього віку, пацієнтів із порушеннями функції нирок, пацієнтів із трансплантованими органами та пацієнтів, які отримують лікування із застосуванням кортикостероїдів. При перших ознаках тендиніту (наприклад, болючий набряк, запалення) лікування норфлоксацином слід припинити і розглянути альтернативне лікування. Необхідна належна терапія пошкодженої кінцівки (наприклад іммобілізація), консультація з лікарем.
Якщо не можна виключити виникнення тендиніту або розриву сухожилля, лікування із застосуванням норфлоксацину необхідно припинити.
Слід уникати важких фізичних навантажень під час лікування та одразу після припинення лікування норфлоксацином.
Застосування пацієнтам з міастенією гравіс
Хінолони, включаючи норфлоксацин, можуть посилювати симптоми злоякісної міастенії та спричинити загрозливу для життя слабкість дихальних м’язів. Тому хінолони, включаючи норфлоксацин, потрібно застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів зі злоякісною міастенією (див. розділ «Побічні реакції»).
Зміна рівня глюкози в крові
При застосуванні усіх хінолонів повідомлялося про випадки змін рівня глюкози в крові, серед яких були як випадки гіпоглікемії, так і гіперглікемії, що спостерігалися, як правило, у пацієнтів із цукровим діабетом, які отримували супутню терапію пероральним цукрознижувальним препаратом (наприклад глібенкламідом) або інсуліном. Відомо про випадки гіпоглікемічної коми. У пацієнтів з цукровим діабетом рекомендується ретельно контролювати рівень глюкози цукру в крові (див. розділ «Побічні реакції»).
Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
У рідкісних випадках у пацієнтів з латентним або наявним порушенням активності глюкози-6-фосфатдегідрогенази, які приймали хінолонові антибактеріальні засоби, включаючи норфлоксацин, виникали гемолітичні реакції (див. розділ «Побічні реакції»).
Серцеві розлади
Слід дотримуватися обережності при застосуванні фторхінолонів, у тому числі норфлоксацину, пацієнтам з факторами ризику подовження інтервалу QT, наприклад:
- вроджений синдром подовження інтервалу QT;
- одночасне застосування препаратів, які подовжують інтервал QT (наприклад, протиаритмичні засоби класу Iа і III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні засоби);
- нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія);
- серцево-судинні захворювання (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Пацієнти літнього віку і жінки більш чутливі до препаратів, які збільшують інтервал QT. Таким чином, слід проявляти обережність при застосуванні фторхінолонів, у тому числі норфлоксацину, для цих груп пацієнтів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» та «Передозування»).
Деякі хінолони, включаючи норфлоксацин, потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають цисаприд, еритроміцин, антипсихотичні засоби, трициклічні антидепресанти або у яких в особистому чи сімейному анамнезі є подовження інтервалу QT.
Аневризма аорти і розшарування аорти та регургітація/недостатність серцевого клапана.
Результати епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик аневризми аорти та розшарування аорти, а також ризик регургітації аортального та мітрального клапанів, особливо у пацієнтів літнього віку після прийому фторхінолонів. У пацієнтів, які приймали фоторхінолони, повідомлялося про випадки аневризми аорти та розшарування аорти, що супроводжувалися розривами аорти (включаючи летальні випадки), і про регургітацію/недостатність будь-якого з клапанів серця (див. розділ «Побічні реакції»).
Тому фторхінолони слід застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення користі/ризику і після розгляду інших варіантів терапії пацієнтам із аневризмою аорти або вродженою вадою серцевих клапанів в сімейному анамнезі, пацієнтам, яким раніше діагностували аневризму аорти та/або розшарування аорти, пацієнтам із захворюваннями серцевого клапана або у разі наявності інших факторів ризику:
- аневризми аорти та/або розшарування аорти і регургітації/недостатності серцевого клапана: захворювання сполучної тканини, наприклад синдром Марфана, судинний синдром Елерса — Данлоса, синдром Тернера, хвороба Бехчета, гіпертензія, ревматоїдний артрит або додатково;
- аневризмт та розшарування аорти: судинні розлади, такі як артеріїт Такаясу, гігантський клітинний артеріїт, атеросклероз, синдром Шегрена;
- регургітації/недостатності серцевого клапана: інфекційний ендокардит.
Ризик розвитку аневризми та розшарування аорти, а також її розриву підвищений у пацієнтів, які одночасно отримують лікування системними кортикостероїдами.
У разі раптового болю у животі, грудях або спині пацієнтам слід порадити негайно звернутися до лікаря.
Пацієнтам слід рекомендувати негайно звернутися за медичною допомогою у разі виникнення гострої задишки, нового нападу прискореного серцебиття або розвитку набряку живота чи нижніх кінцівок.
Застосування при нирковій недостатності
При застосуванні норфлоксацину пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю слід ретельно зважити користь і ризик (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Концентрація норфлоксацину у сечі може бути знижена у хворих із тяжкими порушеннями функцій нирок, оскільки норфлоксацин переважно виводиться нирками. При нирковій недостатності дозу слід відповідно скоригувати.
Кристалурія
У разі тривалого лікування слід контролювати стан пацієнта щодо виникнення кристалурії. Незважаючи на те, що кристалурія не очікується при нормальних умовах з режимом дозування 400 мг 2 рази на добу, не слід перевищувати рекомендовану дозу. Пацієнт повинен споживати достатню кількість рідини для забезпечення належного стану гідратації та адекватної сечовидільної функції.
При застосуванні майже всіх антибактеріальних засобів, включаючи норфлоксацин, повідомлялося про випадки появи псевдомембранного коліту, який може варіювати від легкого ступеня до небезпечного для життя. Тому для пацієнтів, у яких з’явилася діарея після застосування антибактеріального препарату, важливо провести діагностику для виключення цього захворювання. Дослідження показують, що токсини, які виробляють Clostridium difficile є причиною антибіотикоасоційованого коліту.
Якщо підозрюється або підтверджується діарея, пов’язана із застосуванням антибактеріального препарату, застосування антибіотика, не призначеного проти Clostridium difficile, необхідно припинити. Відповідний контроль рідини, електролітів, білкових добавок, лікування Clostridium difficile антибіотиками (наприклад, ванкоміцин 4 х 250 мг перорально) та хірургічну оцінку слід проводити відповідно до клінічних показників. Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику кишечника, протипоказані.
Холестатичний гепатит
При лікуванні норфлоксацином повідомлялося про випадки холестатичного гепатиту. Пацієнтам рекомендується припинити лікування і звернутися до лікаря, якщо розвиваються ознаки і симптоми хвороби печінки, такі як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або біль у животі при натисканні.
Норфлоксацин слід приймати за 2 години до або через 4 години після застосування препаратів кальцію, полівітамінних препаратів, що містять кальцій, живильних розчинів, які застосовують внутрішньо, та молочних продуктів.
Особливі застереження щодо неактивних інгредієнтів
Ноліцин містить барвник «Жовтий захід FCF» (E 110), який може спричинити алергічні реакції.
Натрій
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто практично не містить натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб протипоказаний для застосування у період вагітності.
Годування груддю слід припинити під час лікування препаратом.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Хінолони можуть, хоч і рідко, спричинити судоми, тому їх не слід приймати пацієнтам з наявністю судом в анамнезі.
Побічні ефекти Ноліцину, наприклад головний біль і запаморочення, виявляються дуже рідко, але вони можуть зменшити пильність, особливо при застосуванні препарату разом з вживанням алкоголю.
Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами до з’ясування реакції на лікування.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки можна приймати до або після їди, запиваючи рідиною.
|
Показання |
Добова доза |
Тривалість лікування |
|
Неускладнені інфекції нижніх сечовивідних шляхів (наприклад цистит)* |
400 мг 2 рази на добу |
3 дні |
|
Гонококовий уретрит та цервіцит, спричинені чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae |
400 мг 2 рази на добу |
7–10 днів |
|
Хронічні рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів** Бактеріальний простатит |
400 мг 2 рази на добу |
До 12 тижнів |
* У дослідженнях з участю понад 600 пацієнтів була продемонстрована ефективність і переносимість норфлоксацину після триденного лікування неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів.
** Якщо у межах перших 4 тижнів лікування досягається адекватне пригнічення інфекції, то дозу норфлоксацину можна зменшити до 400 мг на добу.
Під час лікування необхідно підтримувати нормальний діурез.
Пацієнти з порушеннями функції нирок
Якщо кліренс креатиніну менше 30 мл/хв, то дозу рекомендується зменшити. При цьому можна або вдвічі зменшити разову дозу, або вдвічі збільшити інтервал між прийомами.
Для пацієнтів, яким проводиться гемодіаліз, за умови підтримки діурезу рекомендується також зменшити дозу вдвічі порівняно зі звичайною дозою.
Пацієнтам, яким проводиться тривалий амбулаторний перитонеальний діаліз з підтримкою діурезу, можна призначати таку ж саму дозу, як і пацієнтам з нормальною функцією нирок.
Пацієнти літнього віку
Фармакокінетичні дослідження не показали значних змін порівняно з параметрами, отриманими у молодих пацієнтів, за винятком незначного збільшення періоду напіввиведення. При відсутності погіршення функції печінки дозу змінювати не потрібно. У деяких клінічних дослідженнях було показано, що норфлоксацин добре переноситься такими пацієнтами.
Діти.
Лікарський засіб протипоказаний для застосування дітям.
Передозування.
Симптоми: передозування може спричинити переважно нудоту, блювання, діарею, а у більш тяжких випадках — запаморочення, втому, сплутаність свідомості та судоми.
Лікування: у випадку передозування необхідно зробити промивання шлунка, ретельне спостереження за пацієнтом та провести при необхідності симптоматичне лікування.
Для забезпечення відповідного діурезу дуже важливо провести активну гідратацію.
У випадку передозування лікування має бути симптоматичним. Слід проводити моніторинг ЕКГ через можливість подовження інтервалу QT.
Побічні реакції.
Загальна частота випадків виникнення побічних ефектів у зв’язку з прийомом препарату, про які повідомлялося під час клінічних досліджень, становила приблизно 3 %.
Найпоширенішими побічними ефектами були психоневрологічні, шкірні та шлунково-кишкові реакції, в тому числі нудота, головний біль, запаморочення, висип, печія, біль/спазми в животі, а також діарея.
Рідше повідомлялося про інші побічні ефекти, такі як втрата апетиту, порушення сну, депресія, тривожність/нервозність, дратівливість, ейфорія, дезорієнтація, галюцинації, дзвін у вухах та епіфора.
Під час клінічних досліджень спостерігалися такі побічні ефекти: лейкопенія, підвищення рівня АЛАТ (SGPT), АСАТ (SGOT), еозинофілія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
При більш широкому застосуванні повідомлялося про такі додаткові побічні ефекти.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (кропив’янка), ангіоневротичний набряк, задишка, васкуліт, артрит, міалгія, артралгія та інтерстиціальний нефрит, анафілаксія.
Тяжкі реакції гіперчутливості (наприклад анафілаксія). При виникненні подібних реакцій лікування норфлоксацином слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів (наприклад, введення антигістамінних препаратів, кортикостероїдів, симпатоміметиків, у разі необхідності — штучна вентиляція легенів).
Психічні розлади**: зміни настрою, сплутаність свідомості, страх (почуття тривоги), галюцинації, депресія, нервозність, дратівливість, ейфорія, дезорієнтація, психічні розлади та психотичні реакції.
З боку метаболізму та харчування: гіпоглікемічна кома (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні реакції, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема (синдром Стівенса — Джонсона), реакції фоточутливості (див. розділ «Особливості застосування»), свербіж, екзантема, висипання.
З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, втрата апетиту, блювання, біль і спазми в животі, печія, нудота, діарея, псевдомембранозний коліт, панкреатит.
У разі виникнення псевдомембранозного коліту лікар повинен розглянути питання щодо припинення лікування норфлоксацином і негайно розпочати відповідне лікування побічної реакції (наприклад застосування відповідних антибіотиків/хіміотерапевтичних препаратів, ефективність яких клінічно доведена). При цьому не слід застосовувати лікарські засоби, що пригнічують перистальтику.
З боку гепатобіліарної системи: холестатичний гепатит, жовтяниця, в тому числі холестатична жовтяниця і підвищені показники функції печінки.
З боку кістково-м’язової системи і сполучних тканин**: рабдоміоліз, тендиніт (запалення ахіллового сухожилля), тендосиновіт, біль у м’язах та/або суглобах, запалення суглобів, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля), зазвичай у поєднанні з іншими шкідливими факторами, можливе загострення тяжкої міастенії (див. розділ «Особливості застосування»), підвищення рівня креатинінкінази (КК).
З боку нервової системи**: поліневропатія, в тому числі синдром Гієна — Барре, судоми, затьмарення свідомості (епілептиформні напади), парестезія, гіпестезія, психічні порушення, в тому числі психотичні реакції, конвульсії, тремор, міоклонія, непритомність, сонливість, безсоння, порушення сну, зміна настрою, збентеженість, головний біль, запаморочення.
Виникнення епілептиформних нападів. У подібних випадках необхідно вжити звичайні відповідні невідкладні заходи (наприклад підтримання вільними дихальних шляхів, введення протисудомних препаратів, зокрема діазепаму або барбітуратів).
З боку системи крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, зниження гематокриту, нейтропенія, тромбоцитопенія, подовження протромбінового часу, гемолітична анемія*.
З боку нирок і сечовивідної системи: ниркова недостатність, кристалурія, гломерулонефрит, дизурія, поліурія, альбумінурія, уретральні кровотечі, гіперкреатинінемія.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: вагінальний кандидоз.
З боку органів зору**: порушення зору, підвищена сльозотеча.
З боку органів слуху та лабіринту**: шум у вухах, втрата слуху.
Загальні розлади і стан місця введення**: дисгевзія, підвищена втомлюваність.
З боку серцево-судинної системи***: тахікардія, гіпотензія, подовження інтервалу QT і шлуночкова аритмія (включаючи torsade de pointes) може виникати при прийомі деяких препаратів, що належать до групи хінолонів, у тому числі норфлоксацину.
Шлуночкова аритмія і поліморфна шлуночкова тахікардія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT), ЕКГ подовження інтервалу QT (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»).
З боку судин***: петехії, геморагічні булли, папули з утворенням кірки (васкуліт).
Дослідження: підвищення рівня лужної фосфатази, трансаміназ, лактатдегідрогенази, рівня креатиніну в сечі і крові, зниження рівня гематокриту, лейкопенія.
Фторхінолони можуть спричиняти виникнення тендиніту або розриву сухожиль, але це трапляється дуже рідко і зазвичай у поєднанні з іншими шкідливими факторами.
У випадку тривалої діареї може виникати псевдомембранозний коліт, хоча він дуже рідко має зв’язок з лікуванням норфлоксацином.
Фоточутливість спостерігалася у пацієнтів, які під час тривалої терапії хінолоноподібними препаратами багато часу проводили на сонячному світлі або в соляріях [фототоксичні реакції, фотосенсибілізація з утворенням пухирців, почервонінням, набряком та зміною кольору] (див. розділ «Особливості застосування»).
Якщо виникають серйозні побічні реакції, лікування слід припинити.
«Опис окремих побічних реакцій»
* Іноді пов’язана анемія з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
**При застосуванні хінолонів та фторхінолонів повідомлялося про дуже рідкісні випадки тривалої (кілька місяців або років) інвалідизації та потенційно необоротних серйозних побічних реакцій, що впливали іноді на кілька систем органів та органи чуття (включаючи такі реакції, як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатія, пов’язана з парестезією), втома, психіатричні симптоми (включаючи розлади сну, депресію), порушення пам’яті та погіршення слуху, зору, смаку та запаху), незалежно від наявності чи відсутності факторів ризику, а також включаючи тривожність, суїцидальні думки, панічні атаки, невралгію та порушення концентрації уваги як потенційні аспекти тривалих і інвалідизуючих побічних реакцій, індукованих фторхінолонами. (див. розділ «Особливості застосування»).
***У пацієнтів, які приймали фоторхінолони, спостерігалися випадки аневризми аорти та розшарування аорти, що супроводжувалися розривами аорти (включаючи летальні випадки), і про регургітацію/недостатність будь-якого з клапанів серця (див. розділ «Особливості застосування»).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. 10 таблеток у блістері; по 1 або 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место/ КRKA, d.d., Novo mesto.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/ Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.