НОРБАКТИН

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

НОРБАКТИН

(NORBACTIN)

 

Склад:

діюча речовина: norfloxacin;

1 таблетка містить норфлоксацину 400 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, тальк, гідроксипропілметилцелюлоза, макрогол, титану діоксид (Е 171).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору, довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «NBT 400» з одного боку і розподільчою рискою – з іншого; обидва боки таблетки мають особливі скошені краї і форму.

 

Фармакотерапевтична група. Протимікробні препарати для системного застосування. Фторхінолони. Код АТХ J01M A06.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Норфлоксацин пригнічує синтез бактеріальної дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) за рахунок впливу на фермент ДНК-гіразу і завдяки цьому чинить бактерицидну дію.

Основною частиною спектра дії норфлоксацину з можливими географічними відмінностями чутливості є вплив на Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніциліназу).

Норфлоксацин, як правило, ефективний щодо патогенних мікроорганізмів, що спричиняють інфекції сечовивідних шляхів, таких як E. coli, Enterobacter spp., Klebsiellae, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa i Serratia marcescens. Крім того, норфлоксацин може бути ефективним щодо патогенних  мікроорганізмів,  які  спричиняють  запалення  тонкого  кишечнику,  таких  як E. coli, Salmonella enteritis i Campylobacter spp.

Норфлоксацин помірно активний щодо окремих штамів Ureaplasma urealyticum. Слід очікувати вищих рівнів резистентності щодо Enterococcus faecalis і Enterococcus faecium.

Норфлоксацин неефективний щодо облігатних анаеробних патогенних мікроорганізмів, таких як Actinomyces spp., Bacterioides spp., Clostridium spp. (за винятком окремих штамів

C. perfringens) і Peptostreptococcus spp., а також щодо Stenotrophomonas maltophilia та Chlamidia trachomatis. Існує часткова перехресна резистентність норфлоксацину з іншими фторхінолонами. Не існує перехресної резистентності зі структурно неспорідненими субстанціями, такими як пеніциліни, цефалоспорини, тетрацикліни, макролідні антибіотики, аміноглікозиди і сульфоніламіди, 2,4-дигідропіримідини або комбінаціями цих субстанцій (наприклад, ко-тримоксазол).

Метицилінрезистентні стафілококи здебільшого стійкі до фторхінолонів.

Фармакокінетика.

Норфлоксацин швидко всмоктується у травному тракті після перорального застосування, абсолютна біодоступність препарату становить 30-40 %. Прийом їжі уповільнює всмоктування. Пікові концентрації препарату в плазмі крові досягаються впродовж 1-2 годин після застосування дози. Період напіввиведення норфлоксацину становить майже 4 години; він може збільшуватися  у  пацієнтів із нирковою недостатністю. 14 % застосованої дози препарату зв῾язується з білками плазми крові. Норфлоксацин досягає високих концентрацій у тканинах урогенітального тракту, сечі та жовчі. Майже 30 % застосованої дози препарату виводиться з організму у незміненому вигляді з сечею впродовж 24 годин. Приблизно 30 % застосованої дози норфлоксацину виводиться з організму через шлунково-кишковий тракт.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Гострі і хронічні (ускладнені або неускладнені) інфекції верхніх і нижніх відділів сечовивідних шляхів (цистит, пієліт, цистопієліт, пієлонефрит); інфекції сечовивідних шляхів, пов’язані з хірургічними втручаннями та урологічними процедурами або сечокам’яною хворобою.

Профілактика інфекцій, спричинених грамнегативними бактеріями, у пацієнтів з ослабленим імунітетом і тяжкою нейтропенією.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до норфлоксацину або інших похідних хінолону, а також у разі підвищеної чутливості до будь-якого з інших інгредієнтів, що входять до його складу.

Пацієнти, які мають в анамнезі тендиніти або розриви сухожиль, пов’язані з лікуванням похідними хінолону.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Норфлоксацин інгібує ізофермент CYP1A2, що може призводити до взаємодії з іншими лікарськими засобами, які метаболізуються за допомогою цього ізоферменту.

Нітрофурантоїн. В умовах in vitro показаний антагонізм між норфлоксацином і нітрофурантоїном, тому необхідно уникати їх сумісного застосування.

Пробенецид. Пробенецид зменшує виділення норфлоксацину в сечу, але не впливає на його нормальну концентрацію у сироватці крові.

Теофілін. Можливе підвищення рівня теофіліну в плазмі крові хворих при його одночасному застосуванні з норфлоксацином, а також посилення розвитку побічних ефектів, спричинених норфлоксацином. Тому за умов одночасного застосування норфлоксацину та теофіліну необхідно контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові та у разі неохідності відкоригувати дозування.

Кофеїн. Норфлаксацин, як і інші хінолони, пригнічує дегідратацію кофеїну, що може призвести до зменшення виділення і збільшення періоду напіввиведення кофеїну з плазми крові. Це необхідно враховувати при вживанні кави, а також при застосуванні лікарських препаратів, що містять кофеїн (болезаспокійливі засоби).

Циклоспорин. При одночасному застосуванні з норфлоксацином можливе збільшення концентрації циклоспорину в сироватці крові. Тому слід контролювати концентрацію циклоспорину в сироватці крові і у разі необхідності відповідно відкоригувати дозування.

Варфарин. Норфлоксацин, як і інші хінолони, може потенціювати дію перорального антикоагулянту варфарину або його похідних (наприклад, фенпрокумону, аценокумаролу), тому при одночасному застосуванні цих лікарських засобів слід уважно контролювати протромбіновий час або інші параметри коагуляції.

Гормональні контрацептиви. Протизаплідна дія пероральних контрацептивів  у поодиноких випадках може бути поставлена під сумнів при лікуванні із застосуванням антибіотиків, тому при одночасному застосуванні норфлоксацину та пероральних контрацептивів додатково рекомендується застосування негормональних протизаплідних методів.

Фенбуфен. Експериментально доведено, що одночасне застосування хінолонів з фенбуфеном може бути причиною епілептичних нападів, тому слід уникати застосування хінолонів разом із фенбуфеном.

Клозапін, ропінірол. Якщо починають або припиняють застосування норфлоксацину, може знадобитися корекція дози клозапіну або ропініролу для пацієнтів, які вже застосовують ці препарати.

Тизанідин. Не рекомендується одночасне застосування тизанідину і норфлоксацину.

Глібенкламід. Одночасне застосування хінолонів, включаючи норфлоксацин, з глібенкламідом (похідне сульфонілсечовини) може спричинити тяжку гіпоглікемію. Тому при одночасному застосуванні цих препаратів рекомендується моніторинг рівня глюкози в крові.

Диданозин. Препарати, що містять диданозин, не слід застосовувати разом із норфлоксацином або впродовж 2 годин після застосування норфлоксацину, тому що такі препарати можуть перешкоджати один одному всмоктуватися, що призводить до низької концентрації норфлоксацину в сироватці крові і сечі.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Одночасне застосування НПЗЗ з хінолонами, включаючи норфлоксацин, може підвищити ризик стимуляції центральної нервової системи і конвульсивних нападів. Тому норфлоксацин слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно застосовують НПЗЗ.

Різні препарати (препарати заліза, антацидні засоби і препарати, що містять магній, алюміній, кальцій та цинк). Препарати кальцію, полівітамінні препарати, що містять кальцій, не повинні застосовуватися разом із норфлоксацином, оскільки може мати місце зменшення абсорбції норфлоксацину, що призводить до зниження його концентрації у сироватці крові та сечі. Це також стосується живильних розчинів, застосовуваних внутрішньо, і більшості молочних продуктів (молока або натуральних молочних продуктів, таких як йогурт).

Норбактин слід застосовувати за 2 години до або через 4 години після застосування таких препаратів.

Норфлоксацин слід з обережністю застосовувати одночасно з препаратами, які продовжують інтервал QT (наприклад, клас IA і III антиаритмічні, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики).

 

Особливості застосування.

При застосуванні препарату, як і інших препаратів групи хінолонів, можливе підвищення фоточутливості, тому в ході лікування необхідно уникати тривалих і сильних впливів сонячного опромінення. У цей період також не можна користуватися солярієм. При виникненні ознак фотосенсибілізації лікування слід припинити.

При застосуванні норфлоксацину, як і інших хінолонів, зрідка можливі випадки виникнення тендинітів та/або розривів сухожилля (особливо ахіллова сухожилля), до чого найсхильніші пацієнти літнього віку і пацієнти, які отримують лікування із застосуванням кортикостероїдів. Через це при виникненні перших ознак болю або запалення у суглобах пацієнт повинен зафіксувати в нерухомому стані суглоби, що турбують, і проконсультуватися з лікарем. Якщо не можна виключити виникнення тендинітів або розриву сухожилля, лікування із застосуванням норфлоксацину має бути припинене.

При застосуванні препарату може проявитися злоякісна міастенія (не діагностована перед початком лікування), що може спричинити небезпечну для життя недостатність дихальних м’язів.

При виникненні задишки в ході лікування норфлоксацином слід вжити відповідних невідкладних заходів.

При застосуванні норфлоксацину, як і інших хінолонів, можуть мати місце гемолітичні реакції у пацієнтів із прихованим або вираженим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Дуже рідко деякі хінолони можуть спричинить збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі та нечасті випадки аритмії (включаючи надзвичайно рідкісні випадки тріпотіння-мерехтіння шлуночків). Як і при застосуванні інших препаратів, здатних збільшувати інтервал QT, норфлоксацин потрібно застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з гіпокаліємією, сильною брадикардією або пацієнтів, яким проводиться супутнє лікування за допомогою протиаритмічних засобів Іа або ІІІ класу.

Деякі хінолони, включаючи норфлоксацин, потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам, які застосовують цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні засоби, трициклічні антидепресанти, або у яких в особистому чи сімейному анамнезі є збільшення інтервалу QT.

Застосовувати Норбактин пацієнтам з епілепсією та іншими порушеннями ЦНС, які понижують судомний поріг, слід тільки у випадках крайньої клінічної необхідності. Судоми були зареєстровані в поодиноких випадках у пацієнтів, які застосовували норфлоксацин. У разі судомних нападів, лікування норфлоксацином слід припинити.

Норфлоксацин може призвести до загострення та посилення симптомів у пацієнтів з наявними або підозрюваними психічними розладами, галюцинаціями та/або сплутаністю свідомості.

Застосування у пацієнтів  з міастенією гравіс (gravis).

Норбактин може посилити симптоми міастенії, що може спричинити загрозу для життя шляхом послаблення дихальних м′язів. Необхідно застосувати відповідні запобіжні заходи при будь-яких ознаках респіраторного дистрес-синдрому.

Застосування при нирковій недостатності.

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, співвідношення ризик/користь використання норфлоксацину таблеток 400 мг повинно бути ретельно зважене індивідуально. Концентрація норфлоксацину  у сечі може бути знижена у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок,  оскільки Норфлоксацин виводиться переважно з сечею.

Кристалурія.

У разі тривалого лікування, слід контролювати виникнення кристалурії. При відсутності кристалурії в нормальних умовах при застосувані норфлоксацину 400 мг двічі на добу, в якості запобіжного заходу, денна рекомендована доза не повинна перевищуватись, та слід пити достатню  кількість рідини, з метою  забезпечення належної гідратації і відповідного сечовиділення.

Холестатичний гепатит.

Пацієнтам, які застосовують норфлоксацин, при появі симптомів холестатичного гепатиту, таких як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або посилення тонусу передньої  черевної стінки,  слід рекомендувати припинити лікування і звернутися до свого лікаря.

Застосування препарату у пацієнтів з порушеннями серцево- судинної системи.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні фторхінолонів, в тому числі норфлоксацину у пацієнтів з факторами ризику відносно пролонгації інтервалу QT, таких як, наприклад:

• вроджений синдром подовження інтервалу QT

• Одночасне застосування препаратів, які продовжують інтервал QT (наприклад, клас IA і III антиаритмічні, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики) 

• нескоректований електролітний дисбаланс (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія)

• серцево-судинні захворювання (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія)

• пацієнти похилого віку та жінки можуть бути більш чутливі до препаратів, які подовжують QT інтервал. Таким чином, при застосуванні фторхінолонів, в тому числі норфлоксацину, у цих категорій пацієнтів, слід дотримуватись обережності.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактази, дефіцитом лактази або порушеннями всмоктування глюкози/галактози.

Норфлоксацин слід застосовувати за 2 години до або через 4 години після застосування  препаратів кальцію, полівітамінних препаратів, що містять кальцій, живильних розчинів, які застосовуються внутрішньо, та молочних продуктів.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний для застосування у період вагітності.

Норфлоксацин, як й інші хінолони, проникає у молоко матері, тому в разі необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У ході лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Норбактин застосовувати дорослим.

Препарат приймати з рідиною натщесерце або разом із їжею. Краще застосовувати двічі на добу (вранці і ввечері), але можна застосовувати 1 раз на добу (в один і той же час).

Дозування залежить від чутливості патогенних мікроорганізмів і тяжкості захворювання, тому перед початком лікування необхідно перевірити чутливість патогенного мікроорганізму до норфлоксацину. Проте лікування можна розпочати до того, як будуть отримані результати досліджень на чутливість. У цьому разі до початку планованої терапії необхідно відібрати матеріал для лабораторної діагностики, щоб мати можливість змінити лікування у разі відсутності чутливості збудників до норфлоксацину.

Дозування.

*  Деякі симптоми інфекцій сечовивідних шляхів (печіння під час сечовипускання, підвищена температура, біль) поліпшуються вже через 1-2 дні, проте лікування продовжувати відповідно до рекомендованої тривалості.

**  Якщо бажаний терапевтичний ефект досягається впродовж перших 4 тижнів, доза Норбактину може бути зменшена до 1 таблетки на добу.

*** Нині відсутні дані щодо тривалості лікування понад 8 тижнів.   

Дозування у пацієнтів із нирковою недостатністю.

Норбактин може застосовуватися у пацієнтів з нирковою недостатністю. У пацієнтів з кліренсом креатиніну, що менше або дорівнює 30 мл/хв. ´ 1,73 м², рекомендована доза Норбактину не повинна перевищувати 1 таблетку на добу.

Дозування у пацієнтів літнього віку.

У разі відсутності ниркової недостатності не має необхідності коригувати дозу Норбактину у пацієнтів літнього віку.

 

Діти.

Протипоказаний дітям.

 

Передозування.

Симптоми: підвищення температури тіла, задишка, гарячка, лейкопенія, тромбоцитопенія, гостра гемолітична анемія, подовження інтервалу QT,  шлунково-кишкові розлади, ниркова недостатність.

Лікування. У разі гострого передозування пацієнту слід відразу випити розчин, що містить кальцій, аби перетворити норфлоксацин на комплекс із кальцієм, який всмоктується зі шлунково-кишкового тракту в дуже незначній кількості, викликати блювання або провести промивання шлунку.

Пацієнта необхідно ретельно обстежити (в тому числі ЕКГ контроль) і у разі необхідності призначити симптоматичне і підтримуюче лікування. При цьому слід забезпечити достатнє поповнення рідини.

 

Побічні реакції.

З боку серця: тахікардія, аритмія; дуже рідко при застосуванні деяких препаратів групи хінолонів, у тому числі норфлоксацину, може виникати подовжений інтервал QT і шлуночкова аритмія (у тому числі піруетна шлуночкова тахікардія).

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, еозинофілія,  нейтропенія, зниження гематокриту, гемолітична анемія, тромбоцитопенія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, галюцинації, підвищена втомлюваність, зміна настрою, парестезії, безсоння, депресії, занепокоєння, дратівливість, ейфорія, дезорієнтація, збентеження, полінейропатія, включаючи синдром Гійєна-Барре, епілептиформні напади, гіпестезія, психічні порушення, у тому числі психотичні реакції, тремор, міоклонія, міастенія гравіс, сплутаність свідомості.

З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, гіркота у роті, нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея, псевдомембранозний ентероколіт (при тривалому застосуванні), помірна гастралгія, печія, панкреатит.

З боку сечовидільної системи: кристалурія, гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит, дизурія, поліурія, альбумінурія, уретральні кровотечі, гіперкреатинінемія, ниркова недостатність.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний свербіж, набряки, екзантема, петехії, геморагічні були і папули з утворенням кірки як прояву задіяння судин (васкуліт), висипання.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: артралгія, тендиніти, тендовагініт, розриви сухожиль, міалгія, артрит, запалення ахіллового сухожилля, яке може призвести до розриву ахіллового сухожилля, рабдоміоліз.

З боку судин: зниження артеріального тиску, непритомність, васкуліт.

З боку імунної системи: кропив’янка, анафілаксія, ангіоневротичний набряк;  у поодиноких випадках – ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, ексудативна поліморфна еритема, фотосенсибілізація.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ, жовтяниця.

Зміни лабораторних показників: збільшення рівнів глутамат-оксалоацетат-трансамінази, глутамат-піруват-трансамінази і лужної фосфатази сироватки крові.

Інші: вагінальний кандидоз, дизопія, посилена сльозотеча, дзвін у вухах, втрата слуху, задишка, дисгевзія.

Псевдомембранозний коліт. У разі виникнення псевдомембранозного коліту лікар повинен розглянути залежно від показань питання щодо припинення лікування норфлоксацином і негайно розпочати відповідне лікування побічної реакції (наприклад, застосування відповідних антибіотиків/хіміотерапевтичних препаратів, ефективність яких клінічно доведена). При цьому не повинні застосовуватися лікарські засоби, що пригнічують перистальтику.

Тяжкі реакції гіперчутливості (наприклад, анафілаксія). При виникненні подібних реакцій лікування норфлоксацином слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів (наприклад, введення антигістамінних препаратів, кортикостероїдів, симпатоміметиків, у разі необхідності – штучна вентиляція легенів).

Виникнення епілептиформних нападів. У подібних випадках повинні бути вжиті звичайні відповідні невідкладні заходи (наприклад, підтримання вільними дихальних шляхів, введення протисудомних препаратів, зокрема, діазепаму або барбітуратів).

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С, в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 1 або 10 блістерів у картонній упаковці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Сан Фармасьютикал Індастріз Лімітед.

 

Місцезнаходження виробника та цого адреса провадження діяльності.

Плот № В-2, Мадкаі Індастріал Істейт, Понда, Гоа - 403404, Індія