ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ОВІТРЕЛ^â

(OVITRELLE^â)

 

 

Склад:

діюча речовина: хоріогонадотропін альфа;

1 попередньо заповнена ручка для введення (0,5 мл розчину) містить 250 мкг (6500 МО) хоріогонадотропіну альфа;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), метіонін, натрію гідрофосфат дигідрат, натрію дигідрофосфат моногідрат, полоксамер 188, кислота фосфорна концентрована, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: розчин, практично вільний від видимих часток.

 

Фармакотерапевтична група. Статеві гормони та модулятори статевої системи. Гонадотропіни. Хоріогонадотропін альфа.

Код АТХ G03G А08.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Овітрел^â – це лікарський препарат хоріогонадотропіну альфа, виробленого за технологією рекомбінантної ДНК. Хоріогонадотропін альфа має ту ж амінокислотну послідовність, що і людський хоріонічний гонадотропін (лХГ), виділений із сечі. На клітинах оваріальної теки (і гранульози) хоріонічний гонадотропін зв’язується з трансмембранними ЛГ/ХГ-рецепторами, що також зв’язують лютеїнізуючий гормон (ЛГ).

Основною фармакодинамічною дією препарату у жінок є поновлення мейозу ооцитів, розрив фолікула (овуляція), утворення жовтого тіла та продукування жовтим тілом прогестерону та естрадіолу. У жінок дія хоріонічного гонадотропіну подібна до різкого підйому рівня ЛГ, що ініціює овуляцію.

Овітрел^â застосовують для ініціювання остаточного дозрівання фолікулів та ранньої лютеїнізації після застосування лікарських препаратів, що стимулюють фолікулярний ріст. У порівняльних клінічних дослідженнях введення Овітрелу^â у дозі 250 мкг було таким же ефективним, як і введення 5000 МО або 10000 МО сечового лХГ для індукції остаточного дозрівання фолікулів та ранньої лютеїнізації при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та як введення 5000 МО сечового лХГ для індукції овуляції.

Дотепер у людини не було знайдено жодних ознак розвитку антитіл до Овітрелу^â. Повторне застосування Овітрелу^â досліджувалося лише у чоловіків. Клінічне дослідження застосування препарату у жінок при проведенні ДРТ та при ановуляції обмежувалося одним лікувальним циклом.

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного введення хоріогонадотропін альфа розподіляється до міжклітинної рідини з часом напіврозподілу приблизно 4,5 години. Рівноважний об’єм розподілу та загальний кліренс препарату становлять 6 л та 0,2 л/годину відповідно. Вказівок на те, що хоріогонадотропін альфа метаболізується та виводиться інакше, ніж ендогенний лХГ, немає.

Після підшкірного введення період кінцевого напіввиведення хоріогонадотропіну альфа з організму становить приблизно 30 годин, а абсолютна біодоступність – приблизно 40 %.

Порівняльні дослідження ліофілізованої та рідкої форм випуску препарату показали біоеквівалентність цих двох форм.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

·        Ініціювання остаточного дозрівання фолікулів та лютеїнізації після стимуляції фолікулярного росту у дорослих жінок при проведенні процедури суперовуляції перед застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), таких як запліднення іп vitro (IVF);

·         ініціювання овуляції та лютеїнізації у дорослих жінок з ановуляцією або олігоовуляцією після стимуляції фолікулярного росту.

 

Протипоказання.

·         Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-яких допоміжних речовин препарату.

·         Пухлини гіпоталамуса або гіпофіза.

·         Збільшення розмірів яєчників або кісти, не зумовлені синдромом полікістозних яєчників.

·         Гінекологічні кровотечі невідомої етіології.

·         Карцинома яєчників, матки або молочних залоз.

·         Активні форми тромбоемболічних розладів.

Овітрел^® не можна застосовувати у випадках, коли неможливо отримати ефективну відповідь на лікування, наприклад при:

·         Первинній недостатності яєчників.

·         Вадах розвитку статевих органів, несумісних з вагітністю.

·         Фіброїдних пухлинах матки, несумісних з вагітністю.

·         Настанні менопаузи.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Спеціальних досліджень лікарських взаємодій Овітрелу^â з іншими лікарськими препаратами не проводилось, але під час терапії із застосуванням лХГ не спостерігалось жодних клінічно значущих випадків таких лікарських взаємодій.

 

Особливості застосування.

Відстежування

Для покращення відстежування біологічних лікарських засобів слід чітко записувати назву та номер серії лікарського засобу, що застосовується.

 

 

Загальні рекомендації

Перед початком лікування слід оцінити неплідність пари щодо її придатності до лікування і для виявлення передбачуваних протипоказань до вагітності. Зокрема, пацієнтів слід обстежити на наявність гіпотиреозу, недостатності кори надниркових залоз, гіперпролактинемії та призначити відповідне специфічне лікування.

На сьогодні відсутній клінічний досвід застосування препарату при інших показаннях (таких як недостатність жовтого тіла або чоловічі патології), тому Овітрел^â не показаний для лікування таких захворювань.

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ)

Очікуваним наслідком контрольованої оваріальної стимуляції є певне збільшення розмірів яєчників. Це явище, що є найбільш поширеним у жінок із синдромом полікістозних яєчників, зазвичай минає без відповідного лікування.

На відміну від неускладненого збільшення яєчників, СГСЯ ‒ це синдром, який проявляється з наростанням ступеня тяжкості. Він включає помітне збільшення яєчників, високі сироваткові рівні статевих стероїдів та зростання судинної проникності, яке може призводити до накопичення рідини в черевній, плевральній та зрідка ‒ у перикардіальній порожнинах.

Легкі прояви СГСЯ можуть включати абдомінальний біль, абдомінальний дискомфорт та розтягнення та збільшення розмірів яєчників. Помірний СГСЯ може додатково проявлятися нудотою, блювання, асцитом, підтвердженим ультразвуковим дослідженням, та помітним збільшенням яєчників.

У тяжких випадках СГСЯ може додатково спостерігатися така симптоматика: серйозне збільшення розмірів яєчників, збільшення маси тіла, задишка та олігурія. При клінічному обстеженні можуть бути виявлені гіповолемія, згущення крові, електролітний дисбаланс, асцит, плевральні виливи  або гострий респіраторний дистрес-синдром. У дуже поодиноких випадках тяжкий СГСЯ може бути ускладнений перекручуванням яєчників та тромбоемболічними ускладненнями, такими як емболія легеневої артерії, ішемічний інсульт та інфаркт міокарда.

Незалежні фактори ризику розвитку СГСЯ включають молодий вік, худорляву статуру, синдром полікістозних яєчників, високі дози екзогенних гонадотропінів, високі  абсолютні або швидко зростаючі сироваткові рівні естрадіолу та попередні епізоди СГСЯ, а також велику кількість зростаючих оваріальних фолікулів або ооцитів, одержаних в циклах ДРТ.

Дотримання рекомендованого дозування та режиму введення препарату Овітрел^® може мінімізувати ризик оваріальної гіперстимуляції. Для раннього виявлення відповідних факторів ризику рекомендується проводити моніторинг циклів стимуляції за допомогою ультразвукового дослідження та визначення рівня естрадіолу.

Існує підстава припустити, що лХГ відіграє ключову роль в ініціації СГСЯ і що цей синдром може ставати тяжчим та тривалішим при настанні вагітності. Тому при наявності ознак оваріальної гіперстимуляції рекомендується відмінити введення лХГ та порадити пацієнтці утриматися від статевих контактів або застосовувати бар’єрні засоби контрацепції упродовж щонайменше 4 днів.

СГСЯ може швидко прогресувати (у межах 24 годин) і протягом кількох днів стати серйозним медичним ускладненням, тому пацієнтки повинні перебувати під медичним наглядом щонайменше протягом 2 тижнів після введення лХГ.

Зазвичай легкі або помірні форми СГСЯ минають спонтанно. Якщо спостерігається тяжка форма СГСЯ, лікування гонадотропінами необхідно припинити, пацієнтку слід госпіталізувати та розпочати відповідну терапію СГСЯ.

Багатоплідна вагітність

При проведенні індукції овуляції частота багатоплідних вагітностей та народжень підвищена порівняно із природним заплідненням. Більшість множинних запліднень представлена двійнями. Багатоплідна вагітність, особливо вищого порядку, несе підвищений ризик несприятливого результату пологів і перинатального періоду.

Для мінімізації ризику багатоплідної вагітності вищого порядку рекомендується ретельно контролювати оваріальну реакцію. При проведенні процедур ДРТ ризик багатоплідної вагітності пов’язаний головним чином з кількістю перенесених ембріонів, їхньою якістю та віком пацієнтки.

Переривання вагітності

Частота випадків переривання вагітності як у пацієнток з ановуляцією, так і при застосуванні ДРТ вища, ніж після спонтанного запліднення.

Позаматкова вагітність

Жінки із захворюваннями маткових труб в анамнезі мають підвищений ризик позаматкової вагітності незалежно від того, настала вона внаслідок спонтанного запліднення чи лікування безпліддя. Повідомлялося, що поширеність позаматкової вагітності після проведення ДРТ вища, ніж у загальній популяції.

Вроджені вади

Поширеність вроджених вад після проведення ДРТ може бути трохи вищою, ніж після спонтанного запліднення. Вважається, що це є наслідком різниці в характеристиках батьків (наприклад, материнський вік, якість сперми) та більшої частоти випадків багатоплідної вагітності.

Тромбоемболічні явища

У жінок з нещодавніми тромбоемболічними захворюваннями та у жінок, для яких загалом встановлені фактори ризику розвитку тромбоемболічних явищ, такі як індивідуальні або сімейні випадки, лікування гонадотропінами може призвести до подальшого підвищення ризику загострення або появи таких розладів. У таких жінок необхідно оцінити перевагу застосування гонадотропінів над ризиком розвитку подібних явищ. Проте слід відзначити, що власне вагітність та СГСЯ також збільшують ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень.

Новоутворення репродуктивної системи

Існують повідомлення про розвиток як доброякісних, так і злоякісних новоутворень яєчників та інших органів репродуктивної системи у жінок, які для лікування безпліддя застосовували кілька лікарських препаратів. Ще не з’ясовано, чи збільшує лікування гонадотропінами базовий ризик розвитку таких пухлин у неплідних жінок.

Вплив на результати аналізу крові або сечі

Після введення протягом періоду до 10 днів Овітрел^â може впливати на результати імунологічного визначення рівня лХГ у сироватці крові або сечі, що може призводити до помилково позитивних результатів тестування на вагітність. Про це слід попередити пацієнток.

Вміст натрію

Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) в одній дозі, тобто він практично не містить натрію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Показань до застосування препарату Овітрел^â у період вагітності немає. Дані, одержані для невеликої кількості випадків застосування препарату у період вагітності, вказують на відсутність уроджених вад або фето- чи неонатальної токсичності. Досліджень впливу хоріогонадотропіну альфа на репродуктивні функції тварин не проводилось, тому потенційний ризик такого застосування для людини невідомий.

 

Годування груддю

Овітрел^â не показаний для застосування у період годування груддю. Дані щодо виділення хоріогонадотропіну альфа у грудне молоко відсутні.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Овітрел^â не впливає або майже не впливає на здатність пацієнток керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат слід застосовувати під наглядом лікаря, який має досвід лікування безпліддя.

Максимальна доза препарату − 250 мкг. Слід застосовувати нижчезазначені режими лікування.

 

Жінки при проведенні суперовуляції перед застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, таких як запліднення іп vitro (IVF)

Вміст однієї попередньо заповненої ручки Овітрелу^â (250 мкг) вводять через 24 − 48 годин після останньої ін’єкції препарату фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) або людського менопаузального гонадотропіну (лМГ), тобто при досягненні оптимальної стимуляції фолікулярного росту.

 

Жінки з ановуляцією або олігоовуляцією

Вміст однієї попередньо заповненої ручки Овітрелу^â (250 мкг) вводять через 24 − 48 годин після досягнення оптимальної стимуляції фолікулярного росту. Пацієнтці рекомендується мати статеві зносини у день введення Овітрелу^â та наступного дня.

 

Пацієнтки з порушенням функції нирок або печінки

Безпека, ефективність та фармакокінетичні параметри Овітрелу^â у пацієнток з порушенням функції нирок або печінки не були встановлені.

 

Якщо Ви вводите препарат Овітрел^â самостійно, будь ласка, уважно прочитайте та виконуйте нижченаведені інструкції.

Овітрел^â призначений для підшкірного введення. Попередньо заповнена ручка з препаратом Овітрел^â призначена лише для одноразового використання. Ручку для введення препарату та/або голки не можна передавати іншим особам.

Кожна упаковка з попередньо заповненою ручкою Овітрел^â містить одну голку для ін’єкції та одну запасну голку.

Ви можете застосовувати Овітрел^â лише після того, як Ваш лікар навчив Вас як правильно користуватися попередньо заповненою ручкою для введення.

Завжди виконуйте усі вказівки, надані лікарем під час навчання, та рекомендації цієї інструкції для медичного застосування: вони можуть відрізнятись від Вашого попереднього досвіду. Це також дасть змогу запобігти неправильному лікуванню або інфікуванню через голку або уламки скла.

Препарат слід зберігати в холодильнику. Не заморожувати.

Попередньо заповнену ручку Овітрел^â не можна використовувати, якщо вона падала, тріснула або пошкоджена, оскільки це може призвести до травмування.

 

Ознайомлення з попередньо заповненою ручкою для введення Овітрел^â

1. Підготовчий етап.

1.1. Підготуйте чисту рівну поверхню, наприклад стіл, з хорошим освітленням.

1.2. Вам також знадобляться тампони, просочені спиртом, та контейнер для утилізації гострих предметів, які не містяться в упаковці.

1.3. Вимийте руки з милом та витріть їх насухо.

1.4. Вийміть ручку з упаковки, не використовуючи будь-які допоміжні засоби, які можуть пошкодити ручку.

1.5. Перевірте назву лікарського засобу та термін придатності на етикетці ручки. Якщо термін придатності минув, використовувати попередньо заповнену ручку Овітрел^â не можна.

 

2. Підготовка попередньо заповненої ручки до ін’єкції.

2.1. Зніміть ковпачок з ручки (Рис. 1). 2.2. Переконайтеся в тому, що розчин препарату прозорий, безбарвний або жовтуватий та не містить частинок. Не використовуйте попередньо заповнену ручку, якщо препарат змінив колір або помутнів, оскільки це може призвести до інфікування.	Рис. 1
2.3. Оберіть місце для ін’єкції: Ваш лікар повинен показати Вам місця для ін’єкції в ділянці живота (Рис. 2). 2.4. Протріть шкіру в місці ін’єкції тампоном, просоченим спиртом. Не торкайтеся і не прикривайте очищену шкіру.	Рис. 2

 

3. Приєднайте голку.

3.1. Візьміть нову голку. Використовуйте лише одноразові голки, які містяться в упаковці з препаратом.

3.2. Перевірте, чи зовнішній ковпачок голки не пошкоджений.

3.3. Тримаючи у руці зовнішній ковпачок голки, перевірте, чи етикетка контролю першого розкривання зовнішнього ковпачка голки наявна та непошкоджена, а термін придатності голки не минув.

3.4. Зніміть етикетку контролю першого розкривання.

 

Не використовуйте голку, якщо вона пошкоджена, термін її придатності минув або якщо зовнішній ковпачок голки або етикетка контролю першого розкривання пошкоджені або відсутні. Використання такої голки може призвести до розвитку інфекції. Утилізуйте таку голку, помістивши її в контейнер для гострих предметів, та використовуйте іншу голку, що міститься в упаковці з препаратом.

3.5. Пригвинтіть зовнішній ковпачок голки до наконечника з різьбою до упору (Рис. 3).   Не загвинчуйте ковпачок занадто щільно, інакше його буде важко відгвинтити після ін’єкції.	Рис. 3
3.6. Злегка потягнувши, зніміть зовнішній ковпачок голки і покладіть його поряд для подальшого використання (Рис. 4).   Не викидайте зовнішній ковпачок голки: він знадобиться при від’єднанні голки після ін’єкції для запобігання травмуванню голкою та інфікуванню.	Рис. 4
3.7. Тримаючи попередньо заповнену ручку Овітрелâ догори голкою, обережно зніміть та викиньте зелений внутрішній ковпачок голки (Рис. 5).   Не одягайте зелений внутрішній ковпачок на голку повторно, оскільки це може призвести до травмування голкою та інфікування.	Рис. 5
3.8. Уважно огляньте кінець голки щодо наявності маленьких крапель рідини (Рис. 6).   Якщо Ви бачите маленькі краплі рідини на кінці голки, перейдіть до пункту 4. Установіть дозу 250. Якщо Ви не бачите маленьких крапель рідини на кінці голки, виконайте наступні інструкції для видалення повітря із системи.	Рис. 6

 

Якщо Ви не бачите маленьких крапель рідини на кінці голки:

• Обережно поверніть ручку дозатора уперед таким чином, щоб на дисплеї з’явилась позначка «∙». Якщо Ви проминули цю позначку, поверніть ручку дозатора назад до позначки «∙» (Рис. 7).

Рис. 7

• Тримаючи ручку догори голкою, обережно постукайте пальцем по резервуару (Рис. 8).
• Натисніть на ручку дозатора до упору. На кінці голки повинна з’явитись маленька крапля рідини (Рис. 9).
• Перевірте, що на дисплеї відображається «0» (Рис. 10).

• Якщо крапля рідини не з’являється, повторіть спробу лише ще раз, починаючи з пункту «Якщо Ви не бачите маленьких крапель рідини на кінці голки». Якщо крапля рідини не з’являється і вдруге, слід звернутися до лікаря.

 

4. Установіть дозу 250.

4.1. Обережно повертайте ручку дозатора уперед, доки на дисплеї не з’явиться число «250» (Рис. 11). Не натискуйте та не відтягуйте ручку дозатора під час обертання.	Рис. 11
4.2. Перевірте, що на дисплеї відображається число «250» (Рис. 12).	Рис. 12

5. Введіть дозу.

Важливо: ін’єкцію слід вводити згідно з інструкціями, наданими лікарем або медичною сестрою.

 

5.1. Спочатку повільно та повністю введіть голку у шкіру (Рис. 13).	Рис. 13
5.2. Покладіть великий палець на ручку дозатора. Повільно натисніть на ручку дозатора до упору та утримуйте її у такому стані до введення ін’єкції повністю (Рис. 14).	Рис. 14
5.3. Утримуйте ручку дозатора у такому стані щонайменше 5 секунд (Рис. 15). - Число, вказане на дисплеї, повернеться до «0». - Через щонайменше 5 секунд витягніть голку зі шкіри, тримаючи натиснутою ручку дозатора (Рис. 16). - Коли голка буде вийнята зі шкіри, відпустіть ручку дозатора.   Не відпускайте ручку дозатора доти, доки не витягнете голку зі шкіри.	Рис. 15 Рис. 16

 

6. Видалення голки після ін’єкції.

6.1. Покладіть зовнішній ковпачок голки на рівну поверхню.   6.2. Міцно тримаючи ручку однією рукою, вставте голку в зовнішній ковпачок (Рис. 17).       6.3. Продовжуйте штовхати ковпачок з голкою, спираючись на тверду поверхню, доти, доки ковпачок не стане на місце (Рис.18).	Рис. 17 Рис. 18
6.4. Стисніть зовнішній ковпачок та відгвинтіть голку, обертаючи її від себе (Рис. 19).           6.5. Утилізуйте використану голку, обережно помістивши її в контейнер для гострих предметів, уникаючи поранення.   Не використовуйте голку повторно та не передавайте її іншим особам.	Рис. 19

 

7. Після введення ін’єкції.

7.1.   Перевірте, що Ви ввели повну дозу:          - Перевірте, що на дисплеї вказаний «0» (Рис. 20).   Якщо на дисплеї вказаний «0», Ви ввели повну дозу препарату. Якщо на дисплеї не вказаний «0», зверніться до свого лікаря.   Не намагайтеся ввести другу ін’єкцію.

Рис. 20

 

8. Утилізація ручки для введення Овітрел^®.

Важливо: Попередньо заповнена ручка для введення Овітрел^â та голки призначені для одноразового використання.

8.1. Закрийте ручку ковпачком.

8.2. Обережно утилізуйте голки та ручку.

 

Діти.

Показань для застосування Овітрелу^â для педіатричної групи пацієнток немає.

 

Передозування.

Ефекти передозування Овітрелу^â невідомі. Проте внаслідок передозування препарату існує можливість розвитку СГСЯ (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Побічні реакції.

Стислий опис профілю безпеки

У порівняльних дослідженнях із застосуванням різних доз Овітрелу^â було встановлено, що СГСЯ, пов’язаний з препаратом Овітрел^®, має дозозалежний характер. СГСЯ спостерігався приблизно у 4 % пацієнток, які застосовували Овітрел^â. Тяжка форма СГСЯ спостерігалась менше ніж у 0,5 % пацієнток (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Перелік побічних реакцій

Категорії частоти побічних реакцій: дуже поширені (≥ 1/10); поширені (від ≥ 1/100 до < 1/10); непоширені (від ≥ 1/1000 до < 1/100); поодинокі (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); рідкісні (< 1/10000), частота невідома (не може бути встановлена на підставі наявних даних).

 

З боку імунної системи

Рідкісні: реакції гіперчутливості від легкого до тяжкого ступеня, включаючи висипання, анафілактичні реакції та шок.

З боку нервової системи

Поширені: головний біль.

Судинні розлади

Рідкісні: тромбоемболія, пов’язана або не пов’язана з СГСЯ.

Шлунково-кишкові розлади

Поширені: абдомінальний біль, абдомінальне розтягнення, нудота, блювання.

Непоширені: абдомінальний дискомфорт, діарея.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз  

Поширені: легкий або помірний СГСЯ.

Непоширені: тяжкий СГСЯ.

Загальні розлади та реакції у місці введення

Поширені: реакції у місці ін’єкції.

 

Термін придатності. 2 роки.

Для негайного використання після першого відкривання.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі 2 − 8 °С (у холодильнику). Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.  

 

Упаковка.

По 0,5 мл розчину для ін’єкцій у картриджі ємністю 3 мл з пробкою-поршнем та алюмінієвою обжимною кришечкою з гумовою прокладкою, який вміщено у ручку для введення. Попередньо заповнена ручка для введення та 2 голки для ін’єкцій у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Мерк Сероно С.п.А./Merck Serono S.p.A.

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Віа делле Магноліє 15 (р-н Промислова Зона), 70026 Модуньо (Барі), Італія/

Via delle Magnolie 15 (loc. frazione Zona Industriale), 70026 Modugno (Bari), Italy.