ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Оксибутинін Генейм
(Oxybutynin Geneym)
Cклад:
діюча речовина: оксибутиніну гідрохлорид;
1 таблетка містить оксибутиніну гідрохлориду 5 мг;
допоміжні речовини: целюлоза порошкоподібна; целактоза 80 (лактоза, моногідрат; целюлоза порошкоподібна); тальк; магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі округлі двоопуклі таблетки без покриття, без запаху, розміром 7,9 мм, з написами «B» і «R» по різні боки від лінії розлому з одного боку та плоскі з іншого боку.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на сечостатеву систему та статеві гормони. Засоби, що застосовуються в урології. Засоби для лікування частих позивів до сечовипускання і нетримання сечі. Оксибутинін. Код АТХ G04В D04.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Оксибутинін – це синтетичний третинний амін з прямою антихолінергічною та спазмолітичною дією на гладку мускулатуру, у тому числі сечового міхура.
Клінічний ефект лікарського засобу Оксибутинін Генейм проявляється у збільшенні об’єму сечового міхура та зменшенні частоти спонтанних скорочень нестабільного (гіперактивного) м'яза детрузора сечового міхура. Внаслідок цього зменшуються проблеми з нетриманням сечі.
Фармакокінетика
Абсорбція
Оксибутинін після перорального прийому швидко всмоктується із травного тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається за 60-90 хвилин та демонструє широку міжособистісну варіабельність. Одночасний прийом їжі, особливо їжі з високим вмістом жирів, затримує абсорбцію оксибутиніну, але підвищує загальну біодоступність. Тривалість ефекту оксибутиніну становить близько 6-10 годин.
Оксибутинін на 83-95 % зв’язується з альбуміном плазми крові.
Біотрансформація
Через виражений метаболізм першого проходження біодоступність є низькою і становить 2-11 %. Оксибутиніну гідрохлорид інтенсивно метаболізується у печінці, насамперед за допомогою ферментів системи цитохрому Р450, зокрема CYP 3A4. Внаслідок індивідуальної схильності можуть існувати сильні міжіндивідуальні варіації метаболізму оксибутиніну.
Його основними метаболітами є 2,2-фенілциклогексилгліколева кислота, яка є фармакологічно неактивною, та N-дезетилоксибутинін, який є фармакологічно активним та має порівнянну з оксибутиніном фармакологічну активність, але досягає значно вищих концентрацій у плазмі крові, ніж вихідна речовина.
Елімінація
Виведення оксибутиніну відбувається двофазно, а метаболіту N-дезетилоксибутиніну – монофазно. Період напіввиведення як самого лікарського засобу, так і його активного метаболіту становить 2-3 години. Дуже невелика кількість оксибутиніну виділяється у незміненому вигляді із сечею.
У пацієнтів літнього віку, особливо з ослабленим здоров’ям, період напіввиведення може подовжуватися, що пов’язано з вищим рівнем біодоступністю. Це може призвести до посилення небажаних побічних ефектів і вимагати зниження дози.
Клінічні характеристики
Показання
Дорослі
Нетримання сечі, імперативні позиви або прискорене сечовипускання при гіперактивності сечового міхура внаслідок нейрогенної дисфункції сечового міхура (гіперрефлексії детрузора), або внаслідок ідіопатичної гіперактивності детрузора.
Діти
Оксибутиніну гідрохлорид показаний для застосування дітям віком від 5 років при:
- нетриманні сечі, імперативних позивах або прискореному сечовипусканні при гіперактивності сечового міхура внаслідок ідіопатичної гіперактивності або нейрогенної дисфункції сечового міхура (гіперактивності детрузора);
- нічний енурез, пов’язаний з гіперактивністю детрузора, у поєднанні з немедикаментозним лікуванням, у випадку неефективності іншої терапії.
Протипоказання
підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу;
обструкція сечовивідних шляхів / порушення відтоку сечі з сечового міхура, які можуть спричинити затримку сечовипускання;
шлунково-кишкова непрохідність, включаючи паралітичну непрохідність кишечнику або атонію кишечнику;
токсичний мегаколон;
тяжкий виразковий коліт;
міастенія гравіс;
вузькокутова глаукома або мілка передня камера ока;
полакіурія або ніктурія внаслідок серцевої або ниркової недостатності;
грижа стравохідного отвору діафрагми, ускладнена рефлюкс-езофагітом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Посилення ефекту при застосуванні з іншими антихолінергічними засобами
Лікарський засіб Оксибутинін Генейм слід з обережністю застосовувати разом з іншими антихолінергічними засобами через можливість потенціювання антихолінергічних ефектів, такими як:
амантидин та інші антихолінергічні протипаркінсонічні засоби (наприклад, біпериден, леводопа);
антигістамінні препарати;
антипсихотичні препарати (наприклад, фенотіазини, бутирофенони, клозапін);
хінідин;
препарати наперстянки;
трициклічні антидепресанти;
атропін і споріднені сполуки (такі як атропінові спазмолітики);
дипіридамол.
Зниження ефекту через дію оксибутиніну
Через зниження моторики шлунка оксибутинін може погіршити абсорбцію інших лікарських засобів зі шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
Пом’якшення взаємного впливу
Оксибутинін метаболізується ізоферментом CYP 3A4 цитохрому Р450. Одночасний прийом з інгібіторами CYP 3A4 може пригнічувати метаболізм оксибутиніну та збільшувати його експозицію. Це необхідно враховувати при одночасному застосуванні з азольними протигрибковими препаратами (наприклад, із кетоконазолом) або макролідними антибіотиками (наприклад, з еритроміцином).
Оксибутинін як антихолінергічний засіб може діяти антагоністично щодо ефекту прокінетиків (наприклад, метоклопраміду та домперидону).
Одночасне застосування з інгібіторами ацетилхолінестерази може призвести до зниження їх ефективності.
Інші взаємодії
Седативний ефект може посилюватися при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що діють на центральну нервову систему (див. розділ «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»).
Пацієнтів необхідно інформувати про те, що вживання алкоголю може посилити сонливість, спричинену антихолінергічними засобами, такими як оксибутинін.
Одночасне вживання алкоголю може спричиняти запаморочення, сонливість і порушення зору.
Здатність розчиняти сублінгвальні таблетки під язиком може погіршитися у зв’язку із сухістю в роті, тому пацієнтам, які застосовують сублінгвальні нітрати, рекомендується перед прийомом сублінгвальної таблетки зволожити ротову порожнину язиком або невеликою кількістю води.
Особливості застосування
Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам із хворобою Паркінсона, оскільки вони мають вищий ризик виникнення побічних ефектів на оксибутинін (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Фармакокінетика»), а також пацієнтам із вегетативною нейропатією, тяжкими шлунково-кишковими розладами (наприклад, порушеннями моторики), порушеннями функції печінки або нирок.
Для таких пацієнтів може виникнути потреба у зниженні дози. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок під час тривалої терапії необхідно контролювати належні лабораторні показники.
Оксибутинін може посилювати когнітивні розлади, симптоми гіперплазії передміхурової залози і клінічні прояви тахікардії (тому слід бути обережними при гіпертиреозі, застійній серцевій недостатності, аритмії, ішемічній хворобі серця, артеріальній гіпертензії).
Рекомендується бути обережним пацієнтам з гарячкою або при високій температурі навколишнього середовища. Лікування може потенційно спричинити тепловий удар через зменшення секреції потових залоз (див. розділ «Побічні реакції»).
Нервова система
Повідомляли про антихолінергічний вплив на центральну нервову систему (наприклад, галюцинації, неспокій, сплутаність свідомості, сонливість). Рекомендовано проводити спостереження, особливо протягом перших декількох місяців після початку терапії або у випадку підвищення дози. У разі розвитку антихолінергічного впливу на центральну нервову систему (ЦНС) необхідно розглянути питання про припинення лікування або зниження дози.
З обережністю також рекомендується застосовувати лікарський засіб пацієнтам із хворобою Паркінсона або іншими захворюваннями центральної нервової системи, пов’язаними з когнітивними порушеннями, оскільки вони мають вищий ризик виникнення побічних ефектів з боку психіки та центральної нервової системи. Для таких пацієнтів може виникнути потреба у зниженні дози.
Інфекції
У разі появи інфекції сечовивідних шляхів під час лікування оксибутиніном необхідно призначити відповідну терапію.
Тривале застосування оксибутиніну може спричинити зниження салівації, що зі свого боку може сприяти розвитку карієсу зубів, пародонтозу або кандидозного стоматиту.
Розлади органів зору
Оскільки оксибутинін може спричинити закритокутову глаукому, пацієнтам під час лікування необхідно перевіряти гостроту зору та внутрішньоочний тиск. Пацієнтам слід рекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі раптової втрати гостроти зору або появи болю в очах.
Шлунково-кишкові розлади
Антихолінергічні лікарські засоби можуть знижувати моторику ШКТ, тому оксибутинін не слід застосовувати пацієнтам з обструктивними захворюваннями ШКТ, такими як тяжкий виразковий коліт, токсичний мегаколон, атонія або непрохідність кишечнику (див. розділ «Протипоказання»).
Антихолінергічні лікарські засоби, такі як оксибутинін, слід з обережністю застосовувати пацієнтам з тяжкими порушеннями моторики ШКТ, іншими шлунково-кишковими захворюваннями, грижею стравохідного отвору діафрагми, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, рефлюкс-езофагітом та пацієнтам, які одночасно приймають інші лікарські засоби (наприклад, бісфосфонати), що можуть спричинити або загострити езофагіт.
Залежність
Залежність від оксибутиніну спостерігалася у пацієнтів, які зловживали наркотичними засобами або психотропними речовинами в анамнезі (див. розділ «Побічні реакції»).
Пацієнти літнього віку
Оскільки існує ризик когнітивних порушень, антихолінергічні засоби, слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку.
Пацієнтам літнього віку також слід з обережністю застосовувати оксибутинін, оскільки вони можуть бути більш чутливими до його впливу. Тому для пацієнтів літнього віку може виникнути потреба у зменшенні дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Рівень концентрації лікарського засобу у плазмі крові, зазвичай, вищий у людей літнього віку.
Діти віком до 5 років
Застосування оксибутиніну дітям віком до 5 років не рекомендоване; не встановлено, чи можна оксибутинін безпечно застосовувати цій віковій групі.
Існує лише обмежений досвід, що підтверджує застосування оксибутиніну у дітей із моносимптоматичним нічним енурезом (не пов’язаним із гіперактивністю детрузора).
Діти віком від 5 до 18 років
Дітям віком від 5 років оксибутинін слід застосовувати з обережністю, оскільки вони можуть бути більш чутливими до дії лікарського засобу, особливо до побічних ефектів з боку ЦНС та з боку психіки.
Інформація про допоміжні речовини з відомими ефектами
Лікарський засіб Оксибутинін Генейм містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, повною недостатністю лактази або синдромом мальабсорбції глюкози і галактози не слід приймати лікарський засіб Оксибутинін Генейм через вміст лактози.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність
Адекватних даних про застосування оксибутиніну вагітним немає. Дані досліджень на тваринах є недостатніми щодо впливу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або післяпологовий розвиток. Потенційний ризик для людини невідомий. Оксибутинін не слід застосовувати у період вагітності, якщо в цьому немає крайньої необхідності.
Період годування груддю
При застосуванні оксибутиніну у період годування груддю невеликі кількості оксибутиніну проникають у грудне молоко, тому застосування оксибутиніну у період годування груддю не рекомендоване.
Фертильність
Даних щодо впливу оксибутиніну на фертильність людини немає. Дані досліджень на тваринах показали зниження фертильності у самок.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Деякі небажані ефекти (наприклад, запаморочення, сонливість та нечіткість зору) лікарського засобу Оксибутинін Генейм можуть погіршити здатність пацієнта до концентрації уваги та швидкої реакції, а отже, становити ризик у ситуаціях, коли ці здібності є особливо важливими (наприклад, керування автомобілем, робота з механізмами або виконання небезпечних видів діяльності).
Спосіб застосування та дози
Таблетку слід ковтати, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, 1 склянка води).
Тривалість лікування визначається появою симптомів.
Дорослі
Дозування визначають індивідуально, при цьому початкова доза становить 2,5 мг 3 рази на добу. Після цього слід обрати найнижчу ефективну дозу. Добова доза може варіюватися від 5 мг двічі або тричі на добу (10 до 15 мг на добу) та максимальна доза становить 5 мг 4 рази на добу (максимальна добова доза 20 мг).
Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)
Пацієнтам літнього віку дозу слід зменшити (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»). Рекомендовано таким пацієнтам застосовувати дозу 2,5 мг 2 рази на добу, зокрема для ослаблених пацієнтів. Для отримання клінічного ефекту за умови доброї переносимості побічних ефектів цю дозу можна титрувати до 5 мг 2 рази на добу.
Діти віком від 5 років
Початкова доза становить 2,5 мг 2 рази на добу. Після цього слід обрати найнижчу ефективну дозу. Максимальна доза з урахуванням маси тіла (0,3-0,4 мг/кг/добу) зазначена в таблиці:
|
Вік |
Дозування |
|
5-9 років |
2,5 мг 3 рази на добу |
|
9-12 років |
5 мг 2 рази на добу |
|
від 12 років |
5 мг 3 рази на добу |
Діти.
Дітям віком до 5 років застосування препарату протипоказане (див. розділ «Особливості застосування»).
Передозування
Симптоми передозування оксибутиніну проявляються посиленням парасмпатичних ефектів у центральній нервовій системі: неспокій, збудження, сплутаність свідомості, галюцинації, включаючи психотичну поведінку атаксію, розгубленість, нервозність. Зміни з боку системи кровообігу (наприклад, відчуття жару, зниження артеріального тиску, запаморочення, порушення кровообігу, аритмія, тахікардія, почервоніння обличчя, зупинка дихання, параліч і кома).
Ознаки антихолінергічної інтоксикації (напркилад, мідріаз, гарячка, почервоніння, підвищення температури шкіри та сухість слизових оболонок).
Терапія при передозуванні:
1) терміново промити шлунок та застосувати активоване вугілля;
2) у тяжких випадках застосувати фізостигмін, шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції.
Дорослим – 0,5-2 мг фізостигміну внутрішньовенно, у разі необхідності введення фізостигміну можна повторити кілька разів до максимальної добової дози 5 мг.
Дітям – 30 мкг/кг маси тіла внутрішньовенно (за необхідності введення фізостигміну можна повторити кілька разів до максимальної добової дози 2 мг).
Симптоматичне лікування гарячки
При вираженому неспокої або збудженні вводити діазепам у дозі 10 мг у вигляді внутрішньовенної ін’єкції. При тахікардії внутрішньовенно вводити пропранолол. При затримці сечі показана катетеризація сечового міхура.
У разі розвитку курареподібних ефектів щодо паралічу дихальних м’язів проводити штучну вентиляцію легенів.
Побічні реакції
Побічні ефекти оксибутиніну головним чином спричинені його антихолінергічною дією, мають дозозалежний характер та можуть бути зменшені або усунені шляхом зниження дози.
Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥ 1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту не можна встановити з наявних даних).
Побічні реакції у пацієнтів, які отримували терапію оксибутиніном гідрохлориду
Таблиця 1
|
Клас систем органів |
Частота |
Побічні реакції |
|
Інфекції та інвазії |
Частота невідома |
Інфекції сечовивідних шляхів |
|
Порушення з боку імунної системи |
Частота невідома |
Підвищена чутливість |
|
Порушення з боку психіки |
Часто |
Сплутаність свідомості |
|
Нечасто |
Дезорієнтація Апатія |
|
|
Рідко |
Порушення концентрації Розлади поведінки Манія переслідування |
|
|
Частота невідома |
Ажитація Тривожність Порушення когнітивної функції у пацієнтів літнього віку Галюцинації Жахливі сновидіння Параноя Симптоми депресії Залежність (у пацієнтів з наявністю в анамнезі залежності від лікарських засобів та інших речовин) |
|
|
Порушення з боку нервової системи |
Дуже часто |
Запаморочення Сонливість Головний біль |
|
Нечасто |
Втомлюваність |
|
|
Частота невідома |
Порушення когнітивної функції (особливо у людей літнього віку) Судоми Безсоння |
|
|
Порушення з боку органів зору |
Дуже часто |
Нечіткість зору |
|
Часто |
Сухість очей |
|
|
Нечасто |
Підвищена чутливість до світла |
|
|
Дуже рідко |
Глаукома |
|
|
Частота невідома |
Закритокутова глаукома Внутрішньоочна гіпертензія Мідріаз |
|
|
Порушення з боку серця |
Часто |
Пальпітація |
|
Частота невідома |
Аритмія Тахікардія Артеріальна гіпотензія |
|
|
Порушення з боку судинної системи |
Часто |
Відчуття жару |
|
Порушення з боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння |
Частота невідома |
Носова кровотеча (епістаксис) |
|
Порушення з боку травної системи |
Дуже часто |
Запор Сухість у роті Нудота |
|
Часто |
Діарея Блювання диспепсія |
|
|
Нечасто |
Біль у животі Зниження апетиту / Анорексія Дисфагія |
|
|
Рідко |
Печія Псевдонепрохідність у пацієнтів з факторами ризику (пацієнти літнього віку або пацієнти із запором, які застосовують інші лікарські засоби, що знижують моторику кишечнику) |
|
|
Частота невідома |
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба |
|
|
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини |
Дуже часто |
Сухість шкіри (ксероз) |
|
Часто |
Почервоніння шкіри Гіперемія (приливи) |
|
|
Дуже рідко |
Світлочутливість |
|
|
Частота невідома |
Ангіоневротичний набряк Гіпогідроз Шкірні алергічні реакції (екзантема, кропив’янка, висип) |
|
|
Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини |
Частота невідома |
М’язові порушення, які проявляються у вигляді м’язової слабкості, міалгії та/або м’язових спазмів |
|
Порушення з боку нирок та сечовидільної системи |
Часто |
Затримка сечі Утруднене сечовипускання |
|
Частота невідома |
Прогресуючий гідронефроз у пацієнтів з функціональними або механічними порушеннями спорожнення сечового міхура (особливо після попередньо проведених операційних втручань на верхніх відділах сечовивідних шляхів) |
|
|
Травми, отруєння та процедурні ускладнення |
Частота невідома |
Тепловий удар |
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: http://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30 °C. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник. Аккорд Хелскеа Полска Сп. з o.o. Склад Імпортера / Accord Healthcare Polska Sp. z o.o. Magazyn Importera.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
вул. Лутомєрска 50, Паб’яніце, 95-200, Польща / ul. Lutomierska 50, Pabianice, 95-200, Poland.
Заявник. Аккорд Хелскеа Полска Сп. з.о.о. / Accord Healthcare Polska Sp. z o.o.
Звернення з питань неналежної якості лікарського засобу; питань, що стосуються безпеки застосування та неналежного застосування лікарського засобу чи рекламації приймаються цілодобово (24/7) за телефоном: +380993100335 чи електронною поштою за адресою: PVUkraine@accord-healthcare.com.
Місцезнаходження заявника. вулиця Тасмова, будинок 7, Варшава, 02-677, Польща/
7 Tasmowa St., Warsaw, 02-677, Poland.