ПОЛТЕХ МДП

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Полтех МДП

(PoltechMDP)

Склад:

діюча речовина: метилендифосфонова кислота;

1 флакон містить метилендифосфонової кислоти 5 мг у вигляді натрію метилендифосфонату 6,25 мг;

допоміжні речовини: олова хлорид, дигідрат; кислота аскорбінова; азот.

Радіонукліди не є частиною набору.

Лікарська форма. Набір для приготування радіофармацевтичного препарату.

Основні фізико-хімічні властивості: білий порошок.

Фармакотерапевтична група.

Діагностичні радіофармацевтичні препарати. Лікарські засоби для діагностики захворювань кісток скелета.

Код АТХ V09В A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

^99mTc-МДП та допоміжні речовини в дозах, що використовуються для діагностики, не проявляють ніякого фармакодинамічного ефекту.

Фармакокінетика.

За перші 3 хвилини після введення ^99mTc-МДП відбувається його поглинання м’якими тканинами та накопичення в нирках. Зі збільшенням кліренсу з цих відділів прогресуюче накопичення в скелетній системі спершу спостерігається в поперекових хребцях і в ділянці таза.

Очищення крові відбувається в 3 етапи:

1.             Швидка фаза (t½ = 3,5 хв)

2.             Середня фаза (t½ = 27 хв)

3.             Повільна фаза (t½ = 144 хв)

Швидка фаза являє собою перенесення радіоактивної речовини з кровообігу в екстраваскулярну систему, середня фаза включає накопичення в скелеті. Повільна фаза, ймовірно, пов’язана з вивільненням ^99mTc-MДП від комплексу, зв’язаного з білками. Близько 50 % введеної дози накопичується в скелеті.

Максимальне накопичення в кістках досягається через 1 годину після введення та залишається практично незміненим до 72 годин. Елімінація незв’язаних комплексів відбувається нирками. Пік активності в нирках досягається приблизно через 20 хвилин.

За нормальної функції нирок протягом 1 години шляхом клубочкової фільтрації виділяється близько 32 % загальної кількості незв’язаних комплексів, протягом 2 годин – 47,5 % і протягом 6 годин – 60 %.

Рівень накопичення в скелетній системі залежить від кровообігу та ступеня регенерації основної кісткової тканини. Збереження в організмі: 31,6 ± 5 % у здорових осіб, 38,2 ± 7 % у осіб з великими метастазами, 49 ± 11 % при первинному гіперпаратиреозі та 45 % при остеопорозі.

Клінічні характеристики.

Показання.

Цей лікарський засіб призначений виключно для діагностики.

Радіофармацевтичний препарат ^99mTc-MДП призначений для сцинтиграфії скелета з використанням радіоактивних властивостей технецію-99m та спорідненості метилендифосфонової кислоти з кристалами гідроксіапатиту, які утворюють неорганічну структуру кісткової тканини.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

Особливі заходи безпеки.

У разі виникнення підвищеної чутливості чи анафілактичних реакцій застосування лікарського засобу слід негайно припинити та у разі необхідності розпочати внутрішньовенне лікування. Для своєчасного надання допомоги у надзвичайних випадках слід заздалегідь підготувати необхідні лікарські засоби та обладнання, такі як інтубаційна трубка та апарат штучної вентиляції легень.

Обґрунтування індивідуальних користі/ризику

Для кожного пацієнта радіаційне опромінення повинно бути обґрунтовано очікуваною користю. Доза радіоактивності щоразу повинна бути якомога меншою для отримання необхідної діагностичної інформації.

Підготовка пацієнта

Пацієнт не вимагає спеціальної підготовки для обстеження.

Для отримання зображень достатньої якості рекомендується перед початком обстеження опорожнити сечовий міхур.

Вміст флакона призначений виключно для приготування радіофармацевтичного препарату ^99mTc-МДП та може вводитись пацієнту тільки після завершення процедури мічення.

Під час прийняття рішення про обстеження слід враховувати підвищену чутливість епіфізів зростаючих кісток на іонізуюче випромінювання.

Для мінімізації опромінення сечового міхура пацієнту необхідно випити багато рідини та якомога частіше опорожнювати сечовий міхур.

У пацієнтів із нирковою недостатністю можливе підвищення рівня опромінення. Це необхідно враховувати під час розрахунку активності, яку будуть вводити.

Особливі застереження

Доклінічні дані щодо безпеки
Препарат не призначений для регулярного або безперервного введення.

Дуже низька токсичність лікарського засобу (LD₅₀ = 190 мг/кг) дає змогу безпечно вводити діагностичні дози. Не було виявлено ефектів імунізації.

Спеціальне застереження

Радіофармацевтичні препарати можуть бути отримані, застосовані і призначені лише уповноваженими на це особами, які мають дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами у відповідних клінічних умовах. Їх одержання, зберігання, застосування, передача та утилізація регулюються нормами та/або відповідними ліцензіями, виданими відповідними місцевими установами.

Радіофармацевтичні препарати мають бути підготовані користувачем у спосіб, що забезпечує відповідні умови радіологічної безпеки та фармацевтичної якості.

Необхідно вжити відповідних асептичних запобіжних заходів. 

Вміст набору перед попередньою підготовкою не є радіоактивним. Проте після додавання натрію пертехнетату (^99mTc) потрібно дотримуватися відповідного захисту готового препарату.

Введення радіофармацевтичних препаратів створює по відношенню до інших осіб небезпеку іонізуючого випромінювання або забруднення від розливів сечі, блювоти та інших біологічних рідин. При контакті з іонізуючим випромінюванням необхідно вжити заходів обережності для радіаційного захисту відповідно діючих норм.

Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи повинні бути утилізовані відповідно до нормативних вимог.

Дозиметрія

Технецій (99mTc) отримується за допомогою генератора радіонуклідів (99Мо/99mTc) і розпадається із випромінюванням гамма-променів з енергією 140 кеВ і періодом напіввиведення 6,02 години до технецію (99Тс), який з огляду на його тривалий період напіврозпаду (2,13 × 105) років можна вважати квазіпостійним.

Визначені дози радіації для органів і тканин пацієнта після внутрішньовенного введення 99mTc-МДП наведено в таблицях 1, 2. 

Дані, наведені в таблиці 1, містяться в публікації 80 МКРЗ (Міжнародна комісія з радіаційного захисту, радіаційні дози, які отримують пацієнти від радіофармацевтичних препаратів, Pergamon Press, 1998).

Таблиця 1

Хворі з нормальним поглинанням кістковою тканиною.

Стінка шлунка

Ефективна еквівалентна доза, отримана від введеної активності 740 MБк, для пацієнта з масою тіла 70 кг становить 4,22 мЗв.

У таблиці 2 показана дозиметрія, яка розрахована відповідно до публікації 53 МКРЗ (Міжнародна комісія з радіаційного захисту, радіаційні дози, які отримують пацієнти від радіофармацевтичних препаратів, Pergamon Press, 1987).

Таблиця 2

Хворі з високим поглинанням кістковою тканиною та/або серйозними порушеннями ниркової функції

Стінка шлунка

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Повідомляється про збільшення екстраосального накопичення радіоізотопів при одночасному застосуванні залізовмісних сполук, одноразовому введенні дифосфонату, деяких цитостатичних і імуносупресивних препаратів, алюмінієвмісних антацидів, рентгеноконтрастних засобів, антибіотиків, протизапальних речовин, ін’єкцій глюконату кальцію. гепарину кальцію і γ-амінокапронової кислоти.

Особливості застосування.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на флакон, тобто є практично вільним від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку

При застосуванні радіофармпрепаратів жінкам репродуктивного віку важливо визначити, вагітна така жінка чи ні. Будь-яка жінка, що має затримку менструації, повинна вважатися вагітною, поки не доведено протилежне.

Дослідження із застосуванням радіофармацевтичних препаратів у жінок репродуктивного віку повинні проводитися протягом перших 10 днів після настання менструального циклу.

Якщо є сумніви щодо можливої вагітності (коли в жінки затримка, але цикл в неї дуже нерегулярний, тощо), пацієнтці слід запропонувати альтернативні методи дослідження (якщо такі є), без застосування іонізуючого випромінювання.

Вагітність

Радіонуклідні процедури, що проводяться у вагітних, також несуть дози радіації для плода. Тому слід проводити лише суттєві дослідження під час вагітності, коли ймовірна користь значно перевищує ризик для жінки та плода.

Введення 700 МБк ^99mTc-MДП у пацієнта із нормальним поглинанням кістковою тканиною призводить до поглинання маткою дози 4,27 мГр. Доза зменшується до 2,03 мГр у пацієнтів з високим поглинанням кістковою тканиною та/або тяжким порушенням функції нирок. Дози вище 0,5 мГр потрібно розглядати як потенційний ризик для плода.

Годування груддю

Перш ніж застосовувати радіофармацевтичний препарат жінкам, що годують груддю, слід розглянути можливість відкласти введення радіонуклідів до моменту завершення грудного вигодовування, а також ретельно підібрати радіофармацевтичні препарати, враховуючи виділення радіоактивності з грудним молоком.

Якщо застосування препарату необхідне, годування груддю потрібно перервати на 4 години, а зціджене молоко слід вилити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає даних.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для внутрішньовенного введення.

Цей радіофармацевтичний препарат може застосовуватися тільки спеціалістом, що має дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами. Необхідно ретельно дотримуватись правил безпеки поводження з цим радіофармпрепаратом.

Радіоактивний ^99mTc-МДП вводять внутрішньовенно після мічення розчином пертехнетату-^99mTc натрію, отриманого з генератора радіонуклідів ⁹⁹Мo/^99mTc відповідно до інструкцій з приготування.

Для радіоактивного мічення одного флакона слід використовувати 5 мл розчину натрію пертехнетату (^99mTс) з активністю 1100–18500 МБк.

Отримання зображень

Високу якість сцинтиграфічних зображень (наприклад у трифазній сцинтиграфії) отримують за допомогою так званої статичної сцинтиграфії пізньої фази, тобто проводячи обстеження не раніше ніж через 2 години після внутрішньовенного введення радіофармпрепарату. Раніше проведення обстеження може призвести до зображень, які лише частково відображають метаболічну активність кісток. Рекомендується повільне введення препарату протягом приблизно 30 секунд.

Дози

Дорослі

Активність, рекомендована для одного дослідження скелетної системи у дорослих пацієнтів, коливається від 370 до 740 МБк, однак, залежно від показань, інші види активності можуть бути виправданими.

Діти та підлітки

Активність, що підлягає застосуванню дітям та підліткам, може бути розрахована відповідно до рекомендацій педіатричної дозувальної картки Європейської асоціації ядерної медицини (EANM); активність, що застосовується дітям та підліткам, розраховується шляхом множення базової активності (з метою розрахунку) за допомогою вагового коефіцієнта:

Мінімальна доза 40 МБк необхідна для отримання зображення достатньої якості у дуже маленьких дітей (до 1 року).

Інструкція для приготування радіофармацевтичного препарату

Радіфармацевтичні препарати повинні готуватись спеціалістом у спосіб, який задовольняє як вимоги радіаційної безпеки, так і фармакологічні вимоги. Необхідно вжити відповідних асептичних запобіжних заходів. Як і щодо будь-якого фармацевтичного препарату, якщо в будь-який час при приготуванні цього препарату порушено цілісність флакона, препарат не слід застосовувати. Тому перед процедурою радіоактивного мічення необхідно ретельно перевірити флакон на наявність пошкоджень, зокрема тріщин.

Полтех МДП призначений для мічення розчином пертехнетату-^99mTc натрію, отриманого з генератора радіонуклідів ⁹⁹Мo/^99mTc. Процедура мічення повинна забезпечити стерильність препарату та включати заходи безпеки для мінімізації опромінення шляхом використання відповідного екранування.

Процедура мічення

Флакон наповнюють розчином пертехнетату-^99mTc натрію активністю 1100-18500 МБк.

1.      Помістити флакон, що містить порошок, у відповідний захисний свинцевий контейнер.

2.      За допомогою шприца ввести (шляхом проколювання гумової пробки) приблизно 5 мл елюату натрію пертехнетату-^99mТс (або елюату з потрібною активністю, попередньо розбавленого стерильним фізіологічним розчином у флаконі).

3.      Використовуючи той же шприц, зняти надмірний тиск у флаконі, витягнувши еквівалентний об’єм повітря.

4.      Струсити вміст флакона до повного розчинення порошку (близько 1–2 хв). Флакон слід тримати в свинцевому контейнері постійно. Залишити флакон на 15 хв.

5.      Отриманий розчин – готовий для використання розчин для ін’єкцій.

^99m Тс -MДП слід використати протягом 8 годин після завершення процедури мічення.

Під час роботи з препаратом при його введенні необхідно чітко дотримуватися рекомендацій з безпеки в умовах впливу іонізуючого випромінювання.

Перед введенням хворому слід перевірити радіохімічну чистоту препарату методом ТШХ.

Інструкція з контролю якості радіофармпрепарату ^99mTc-МДП

Вимірювання радіохімічної чистоти за допомогою тонкошарової хроматографії: дві хроматографічні системи відповідно до Європейської фармакопеї, Монографія 0641.

Домішка A

1. Пластини ITLC SG (склопластикові плівки з силікагелем).
2. Приготування розчину: 136 г/л натрію ацетату.
3. Нанесення зразка на пластину: нанести приблизно 2 мкл досліджуваного розчину (з радіоактивністю від 50 МБк/мл до 200 МБк/мл) на відстані приблизно 1,5 см від нижньої частини хроматографічної пластини розміром 1,5 см × 12 см.

4.      Обробка: негайно, поки фронт розчинника не дійде до приблизно 4/5 частини пластини.

5.      Сушіння: на повітрі.

6.      Виявлення: відповідний детектор випромінювання.

Умови:

- незв’язаний, зменшений ^99mTc та колоїдні форми ^99mTc (домішка А) залишаються на початку (Rf = 0,0–0,1);

- ^99mTc-МДП-набір та вільний іон пертехнетату ^99mTcO₄^- мігрують з фронтом розчинника (Rf = 0,9–1,0).

Домішка B

1. Пластини ITLC-SG (склопластикові плівки з силікагелем).

2. Приготування розчину: метилетилкетон (МЕК).

3. Нанесення зразка на пластину: нанести приблизно 2 мкл досліджуваного розчину (з радіоактивністю від 50 МБк/мл до 200 МБк/мл) на відстані приблизно 1,5 см від нижньої частини хроматографічної пластини розміром 1,5 см × 12 см.

4. Обробка: негайно, поки фронт розчинника не дійде до приблизно 4/5 частини пластини.

5. Сушіння: на повітрі.

6. Виявлення: відповідний детектор випромінювання.

Умови:

- вільний іон пертехнетату ^99mTcO₄^- (домішка В) мігрує з фронтом розчинника (Rf = 0,9-1,0);

- ^99mTc-МДП -набір та колоїдна форма ^99mTc залишаються на початку (Rf = 0.0-0.1).

Радіохімічна чистота набору ^99mTc-МДП: не менше 95 % загального технецію-99m.

Обчислити % радіоактивності набору ^99mTc-МДП як:

100 - (A + B),

де:

A = відсоток радіоактивності домішки А, визначений у дослідженні домішки А;

B = відсоток радіоактивності домішки B, визначений у дослідженні домішки B.

Діти

Застосування дітям та підліткам необхідно ретельно продумати, виходячи з клінічних потреб та оцінки співвідношення ризик/користь для цієї групи пацієнтів, оскільки ефективна доза на МБк вища, ніж у дорослих.

Передозування.

У разі радіаційного передозування ^99mTc-МДП поглинену дозу потрібно, якщо можливо, зменшити шляхом дефекації, форсованого діурезу та частого спорожнення сечового міхура.

Побічні реакції.

Побічні реакції, про які повідомляється після введення препарату, представлено в таблиці 3.

Таблиця 3

Інколи (приблизно 1 з 200000 досліджень) після внутрішньовенного введення ^99mTc-MДП можуть спостерігатися реакції гіперчутливості, включаючи дуже рідкісні анафілаксії, що загрожують життю. Зареєстровано випадки місцевого висипання або загального висипання зі свербежем та подразненням шкіри. Реакція зазвичай починаються через кілька годин після введення і може тривати до 48 годин. Ефективним є лікування неседативним антагоністом гістаміну Н1.

Інші реакції, про які повідомлялося, включають зниження артеріального тиску та його симптоми, нудоту, блювання, шкірну вазодилатацію, головний біль, нездужання, набряк кінцівок та артралгії.

Для кожного пацієнта вплив іонізуючого випромінювання має бути виправданим на підставі очікуваної користі. Введена активність повинна бути такою, щоб отримана доза опромінення була настільки низькою, наскільки це можливо, з урахуванням отримання бажаного діагностичного результату.

Вплив іонізуючого випромінювання пов’язаний з індукцією раку та можливістю розвитку генетичних дефектів. Дані діагностичних ядерно-медичних досліджень свідчать, що ймовірність таких побічних реакцій низька.

Для більшості діагностичних досліджень, що використовують процедуру ядерної медицини, доза випромінювання (ефективна доза) становить менше 20 мЗв. Вищі дози можуть бути виправдані в деяких клінічних обставинах.

Згідно з опублікованими даними, після внутрішньовенного введення радіофармпрепарату ^99mTc-MДП спостерігали такі побічні реакції: озноб, біль у місці ін’єкції, лихоманка, нудота, блювання, почервоніння, біль у спині, біль у животі, головний біль, запаморочення, пітливість, реакції гіперчутливості, втома, світлобоязнь, еритема, шкірна висипка, свербіж, судоми, металевий присмак, зупинка серця (повідомлялося про один смертельний випадок через вторинну серцеву аритмію).

Термін придатності.

Набір – 1 рік.

Після радіоактивного мічення розчином натрію пертехнетату (^99mTc) – 8 годин.

Умови зберігання.

Зберігати в холодильнику при температурі від 2 °C до 8 °C.

Під час транспортування (не більше 7 днів) при температурі не вище 35 °С.

Після радіоактивного мічення розчином натрію пертехнетату (^99mTc) зберігати при температурі не вище 25 °С у відповідному свинцевому контейнері.

Упаковка.

Флакон скляний об’ємом 10 мл, по 6 флаконів у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

Тільки в умовах стаціонару.

Поставляється тільки в спеціалізовані медичні заклади, що мають дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами.

Виробник.

Національний Центр Ядерних Досліджень/

National Centre for Nuclear Research.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

вул. Анджея Солтана 7, Отвоцк, 05-400, Польща/

ul. Andrzeja Sołtana 7, Otwock, 05-400, Poland.