ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Полтехнет
(Poltechnet)
Склад:
діючі речовини: Sodium (99Mo)Molybdate, Sodium (99mTc)pertechnetate
материнська субстанція: молібден натрію-99Мо 9,1-200 ГБк;
дочірня субстанція: пертехнетат-99mТс натрію 8,0-175 ГБк;
допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Генератор радіонуклідів.
Розчин пертехнетату-99mТс натрію прозорий та безбарвний.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.
Фармакотерапевтична група.
Діагностичні радіофармацевтичні засоби. Код АТХ V09 FX01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. В діапазоні дозувань, що застосовуються з діагностичною метою, не спостерігалося фармакологічної активності.
Фармакокінетика.
Розподіл
Іони пертехнетату розподіляються подібно до іонів йодиду та перхлорату, тимчасово концентруючись у слинних залозах, хороїдальному сплетінні, шлунку (слизова оболонка) та щитоподібній залозі, звідки виводяться в незміненому вигляді.
Іони пертехнетату також мають властивість накопичуватися в ділянках із підвищеною васкуляризацією або з патологічною судинною проникністю, особливо коли попередня терапія блокуючими агентами пригнічує всмоктування в залозистих тканинах. За умови неушкодженості гематоенцефалічного бар’єра пертехнетат-99mТс натрію не проникає у тканини мозку.
Накопичення в органах
В крові 70–80 % внутрішньовенно введеного пертехнетату-99mТс натрію зв’язується з білками, переважно неспецифічно з альбуміном. Незв’язана фракція (20–30 %) тимчасово накопичується в щитоподібній та слинних залозах, мембранах слизових оболонок шлунка та носа, а також у хороїдальному сплетінні.
Однак пертехнетат-99mТс натрію, на відміну від йоду, не застосовується для синтезу гормону щитоподібної залози (органіфікації) та не поглинається тонким кишечником. У щитоподібній залозі максимальне накопичення, залежно від функціонального стану та насичення йодом (при еутиреозі близько 0,3–3 %, при гіпертиреозі та дефіциті йоду до 25 %), досягається приблизно через 20 хвилин після ін’єкції, а потім швидко знижується. Це також стосується парієтальних клітин слизової оболонки шлунка та ацинарних клітин слинних залоз.
На противагу щитоподібній залозі, що вивільняє пертехнетат-99mТс натрію у кровотік, пертехнетат-99mТс натрію зі слинних залоз та шлункового секрету виділяється відповідно в слину та шлунковий сік. Накопичення слинною залозою складає 0,5 % застосованої активності, а максимум досягається приблизно через 20 хвилин. Через годину після ін’єкції концентрація в слині у 10–30 разів вища, ніж у плазмі. Виділення можна підвищити за допомогою лимонного соку або шляхом стимуляції парасимпатичної нервової системи, всмоктування знижується перхлоратом.
Виведення
Період напіввиведення з плазми становить близько 3 годин. Пертехнетат-99mТс натрію не метаболізується в організмі. Одна фракція дуже швидко виводиться нирками, решта повільніше з калом, слиною та сльозами. Виведення протягом перших 24 годин після застосування відбувається переважно з сечею (близько 25 %) та з калом протягом наступних 48 годин. Приблизно 50 % застосованої активності виводиться за перші 50 годин. Коли вибіркове накопичення пертехнетату-99mТс натрію залозистими тканинами пригнічується попередньо введеними блокуючими агентами, виділення проходить тими ж шляхами, але відзначається вищий нирковий кліренс.
Вищевказані дані не дійсні, коли пертехнетату-99mТс натрію застосовується для мічення іншого радіофармацевтичного засобу.
Стерильний ін’єкційний розчин з рН 5,5–7,5. 99mТс є чистим гамма-випромінювачем з середньою енергією гамма-квантів 0,141 МеВ. Розпадається з періодом напіврозпаду 6,01 години до утворення технецію-99, який можна вважати стабільним.
Клінічні характеристики.
Показання.
Препарат призначений виключно для проведення діагностики.
Елюат із генератора (розчин пертехнетату-99mТс натрію) застосовується для:
l мічення наборів для приготування радіофармацевтичних препаратів, що використовуються в діагностичній візуалізації, готуються відповідно до процедури мічення, описаної в інструкціях, що додаються до цих наборів;
l сцинтиграфії щитоподібної залози: безпосереднє отримання зображення і визначення накопичення пертехнетату в залозі, що дає інформацію про величину, положення, структуру і функціонування щитоподібної залози при патологічних змінах цієї залози;
l сцинтиграфії слинних залоз: діагностика хронічного запалення слинних залоз (наприклад, синдром Шегрена), а також оцінка функції слинних залоз та прохідності каналів при порушеннях в слинних залозах та моніторинг відповіді на терапевтичні заходи (зокрема на радіойодотерапію);
l локалізації ектопічної слизової оболонки шлунка (дивертикул Меккеля);
l сцинтиграфії слізних проток: для оцінки функціональних розладів сльозовиділення (після введення в око стерильного розчину пертехнетату-99mТс натрію) та моніторингу відповіді на терапевтичні заходи.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних речовин. Вагітність, період годування груддю.
Особливі заходи безпеки.
При роботі з пертехнетатом-99mTc натрію, як і з іншими радіоактивними лікарськими засобами, необхідно бути обережними та вжити відповідних заходів безпеки для того, щоб зменшити до мінімального рівня ризик опромінення клінічного персоналу та пацієнтів.
Працювати з радіофармацевтичними засобами можуть тільки особи, які мають відповідний дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами. Зберігання, застосування, транспортування і знешкодження відходів РФП здійснюється відповідно до діючого законодавства.
ДОЗИМЕТРІЯ
Нижче приведені дані з МКРЗ 80, які обчислюються за такими припущеннями: Таблиця 1
Без попереднього застосування блокуючого агента.
|
Орган |
Поглинута доза на одиницю застосованої активності (мГр/МБк) |
||||
|
Дорослі |
15 років |
10 років |
5 років |
1 рік |
|
|
Надниркові залози |
0,0037 |
0,0047 |
0,0072 |
0,011 |
0,019 |
|
Стінка сечового міхура |
0,018 |
0,023 |
0,030 |
0,033 |
0,060 |
|
Поверхня кісток |
0,0054 |
0,0066 |
0,0097 |
0,014 |
0,026 |
|
Мозок |
0,0020 |
0,0025 |
0,0041 |
0,0066 |
0,012 |
|
Груди |
0,0018 |
0,0023 |
0,0034 |
0,0056 |
0,011 |
|
Жовчний міхур |
0,0074 |
0,0099 |
0,0016 |
0,023 |
0,035 |
|
Шлунково-кишковий тракт - стінка шлунка - тонкий кишечник - товста кишка - стінка висхідної кишки - стінка низхідної кишки |
0,026 0,016 0,042 0,057 0,021 |
0,034 0,020 0,054 0,073 0,028 |
0,048 0,031 0,088 0,12 0,045 |
0,078 0,047 0,14 0,20 0,072 |
0,16 0,082 0,27 0,38 0,13 |
|
Серце |
0,0031 |
0,0040 |
0,0061 |
0,0092 |
0,017 |
|
Нирки |
0,0050 |
0,0060 |
0,0087 |
0,013 |
0,021 |
|
Печінка |
0,0038 |
0,0048 |
0,0081 |
0,013 |
0,022 |
|
Легені |
0,0026 |
0,0034 |
0,0051 |
0,0079 |
0,014 |
|
М’язи |
0,0032 |
0,0040 |
0,0060 |
0,0090 |
0,016 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Стравохід |
0,0024 |
0,0032 |
0,0047 |
0,0075 |
0,014 |
|
Яєчники |
0,010 |
0,013 |
0,018 |
0,026 |
0,045 |
|
Підшлункова залоза |
0,0056 |
0,0073 |
0,011 |
0,016 |
0,027 |
|
Червоний кістковий мозок |
0,0036 |
0,0045 |
0,0066 |
0,0090 |
0,015 |
|
Слинні залози |
0,0093 |
0,012 |
0,017 |
0,024 |
0,039 |
|
Шкіра |
0,0018 |
0,0022 |
0,0035 |
0,0056 |
0,010 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Селезінка |
0,0043 |
0,0054 |
0,0081 |
0,012 |
0,021 |
|
Яєчка |
0,0028 |
0,0037 |
0,0058 |
0,0087 |
0,016 |
|
Вилочкова залоза |
0,0024 |
0,0032 |
0,0047 |
0,0075 |
0,014 |
|
Щитоподібна залоза |
0,022 |
0,036 |
0,055 |
0,12 |
0,22 |
|
Матка |
0,0081 |
0,010 |
0,015 |
0,022 |
0,037 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Інші тканини |
0,0035 |
0,0043 |
0,0064 |
0,0096 |
0,017 |
|
Ефективна доза (мЗв/МБк) |
0,013 |
0,017 |
0,026 |
0,042 |
0,079 |
Таблиця 2
Із попереднім застосуванням блокуючого агента.
|
Орган |
Поглинута доза на одиницю застосованої активності (мГр/МБк) при застосуванні блокуючого агента |
||||
|
Дорослі |
15 років |
10 років |
5 років |
1 рік |
|
|
Надниркові залози |
0,0029 |
0,0037 |
0,0056 |
0,0086 |
0,016 |
|
Стінка сечового міхура |
0,030 |
0,038 |
0,048 |
0,050 |
0,091 |
|
Поверхня кісток |
0,0044 |
0,0054 |
0,0081 |
0,012 |
0,022 |
|
Мозок |
0,0020 |
0,0026 |
0,0042 |
0,0071 |
0,012 |
|
Груди |
0,0017 |
0,0022 |
0,0032 |
0,0052 |
0,010 |
|
Жовчний міхур |
0,0030 |
0,0042 |
0,0070 |
0,010 |
0,013 |
|
Шлунково-кишковий тракт - стінка шлунка - тонкий кишечник - товста кишка - стінка висхідної кишки - стінка низхідної кишки |
0,0027 0,0035 0,0036 0,0032 0,0042 |
0,0036 0,0044 0,0048 0,0043 0,0054 |
0,0059 0,0067 0,0071 0,0064 0,0081 |
0,0086 0,010 0,010 0,010 0,011 |
0,015 0,018 0,018 0,017 0,019 |
|
Серце |
0,0027 |
0,0034 |
0,0052 |
0,0081 |
0,014 |
|
Нирки |
0,0044 |
0,0054 |
0,0077 |
0,011 |
0,019 |
|
Печінка |
0,0026 |
0,0034 |
0,0053 |
0,0082 |
0,015 |
|
Легені |
0,0023 |
0,0031 |
0,0046 |
0,0074 |
0,013 |
|
М’язи |
0,0025 |
0,0031 |
0,0047 |
0,0072 |
0,013 |
|
Стравохід |
0,0024 |
0,0031 |
0,0046 |
0,0075 |
0,014 |
|
Яєчники |
0,0043 |
0,0054 |
0,0078 |
0,011 |
0,019 |
|
Підшлункова залоза |
0,0030 |
0,0039 |
0,0059 |
0,0093 |
0,016 |
|
Червоний кістковий мозок |
0,0025 |
0,0032 |
0,0049 |
0,0072 |
0,013 |
|
Шкіра |
0,0016 |
0,0020 |
0,0032 |
0,0052 |
0,0097 |
|
Селезінка |
0,0026 |
0,0034 |
0,0054 |
0,0083 |
0,015 |
|
Яєчка |
0,0030 |
0,0040 |
0,0060 |
0,0087 |
0,016 |
|
Вилочкова залоза |
0,0024 |
0,0031 |
0,0046 |
0,0075 |
0,014 |
|
Щитоподібна залоза |
0,0024 |
0,0031 |
0,0050 |
0,0084 |
0,015 |
|
Матка |
0,0060 |
0,0073 |
0,011 |
0,014 |
0,023 |
|
Інші тканини |
0,0025 |
0,0031 |
0,0048 |
0,0073 |
0,013 |
|
Ефективна доза (мЗв/МБк) |
0,0042 |
0,0054 |
0,0077 |
0,011 |
0,019 |
Ефективна доза при внутрішньовенному введенні 400 МБк пертехнетату-99mTc натрію дорослому пацієнту з масою тіла 70 кг становить близько 5,2 мЗв.
Після попереднього застосування блокуючого агента та введення 400 МБк пертехнетату-99mTc натрію дорослому пацієнту з масою тіла 70 кг ефективна доза становить близько 1,7 мЗв.
Доза радіації, що поглинається кришталиком ока після введення пертехнетату-99mTc натрію для сцинтиграфії слізної протоки, оцінюється в 0,038 мГр/МБк. У результаті маємо ефективну дозу, меншу за 0,01 мЗв, у разі введеної активності 4МБк.
Вказане опромінення відповідає дійсності лише за умови, що всі органи, що накопичують пертехнетат-99mTc натрію, функціонують нормально. Підвищена/знижена діяльність, наприклад, щитоподібної залози, слизової оболонки шлунка чи нирок та тривалі процеси, що впливають на гематоенцефалічний бар’єр, чи розлади сечовиділення можуть призвести до змін у опроміненні, часом навіть до його сильного підвищення.
Показники поверхневої та накопиченої дози залежать від багатьох факторів. Загалом, вимірювання радіації навколишнього середовища в процесі роботи є критично важливим та повинно практикуватися.
ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ РАДІОФАРМАЦЕВТИЧНОГО ЗАСОБУ
Елюцію генератора потрібно проводити в приміщенні, що відповідає національним нормативам із безпеки використання радіоактивних виробів.
Розчин, що виділяється, – це прозорий безбарвний розчин пертехнетату-99mTc натрію, рН якого становить від 5,5 до 7,5, а радіохімічна чистота – понад 98 %.
Активність генераторів Полтехнет відповідає заявленій активності. Номінальна активність генератора визначається на 12:00 СЕТ на день калібрування.
Для безпечного використання генератора необхідно дотримуватися вказівок, що зазначені в інструкції.
Під час роботи з препаратом при його введенні необхідно чітко дотримуватися рекомендацій з безпеки в умовах впливу іонізуючого випромінювання.
Механізм дії
УВАГА! Через радіаційну загрозу для персоналу рекомендується виконувати елюцію генератора та усі інші дії з розчином пертехнетату-99mTc натрію з використанням додаткового радіаційного захисту (наприклад, 50 мм Pb екран) та в стерильних умовах. Окрім цього, шприци, що використовуються для підготовки радіофармацевтичних засобів, повинні бути захищені свинцем.
Під час роботи з генератором потрібно дотримуватися такої послідовності:
- зріжте пломби транспортувальної упаковки;
- зніміть пакувальну кришку;
- зніміть верхню пластину;
- вийміть картонні коробки з наборами для елюції;
- вийміть генератор та встановіть його на робоче місце.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ:
- Для елюції генератора використовуйте лише флакони з елюентом, виготовленим тим самим виробником.
- Не промивайте голки та пробки етиловим спиртом чи мильним розчином, оскільки це може вплинути на процес елюції.
- Не залишайте генератор невикористаним. Кількість 99mTc збільшуватиметься в генераторі та буде виділятися, якщо генератор не використовувати щодня. Якщо елюат використовується після періоду невикористання генератора, то 99mTc і 99Tc будуть вступати в реакцію з лігандом набору, але 99Tc не буде додавати чіткості зображенню. Це буде погано впливати на якість зображення.
Елюцію генератора потрібно виконувати в такій послідовності:
- відкрутіть кришку генератора;
- розташуйте генератор таким чином, щоб флакони з бактеріостатичним агентом в гніздах генератора знаходилися паралельно до оператора, а налаштування регулятора об’єму елюату було добре видно;
- зніміть два флакони з бактеріостатичним агентом із голок;
- встановіть втулку регулятора у положення, що відповідає потрібному об’єму елюату;
УВАГА! Не викручуйте повністю втулку з гнізда. Якщо втулку повністю викрутили з гнізда, її слід повернути на місце. В такому випадку спочатку встановіть стрілку нижнього краю втулки перед стрілкою регулятора об’єму.
- відірвіть середину кришки від флакона з елюентом та вакуумного флакона;
- встановіть вакуумний флакон у контейнер захисту елюату;
- встановіть флакон з елюентом на подвійну голку в гнізді регуляторів генератора. Зробіть прокол таким чином, щоб флакон торкався дна гнізда;
- розмістіть вакуумний флакон в свинцевому контейнері та поставте флакон на одинарну голку. Легенько натисніть на флакон, щоб зробити прокол таким чином, щоб голка дістала дна флакона;
- тепер почався процес елюції. Час елюції залежить від об’єму елюату та триває приблизно 2, 3 чи 4 хвилини для отримання об’єму елюату 4, 6 та 8 мл відповідно;
- коли процес елюції завершиться, вийміть свинцевий контейнер з флаконом елюату та перевірте виділену активність 99mTc;
- зніміть порожній флакон елюенту з подвійної голки;
Зверніть увагу: щоб легше видалити пробірку елюенту, поверніть втулку регулятора вниз якомога глибше (приблизно 1,5 см).
- закрийте голки генератора флакона з бактеріостатичним агентом;
- закрутіть кришку генератора.
Обчислення активності 99mTc
Номінальна активність генератора радіонуклідів 99Мо/99mTc (MTcG-4) виражається як активність 99mTc на 12:00 на день калібрування (нульовий день, таблиця 3).
Активність 99mTc, виділеного з генератора між 8:00 та 12:00, практично постійна та знаходиться на рівні від 96 % до 100 % номінальної активності на день елюції.
Найвищий рівень активності можна отримати за умови, якщо інтервал між елюціями не коротший за 23–24 години.
Таблиця 3
Теоретична активність генератора99mTc, що може бути отримана у разі щоденної елюції.
Можна отримати елюат за відрізок часу, менший за 23 години, що минув від попередньої елюції. У такому випадку активність 99mTc буде відповідно нижчою. У таблиці 4 наведено значення коефіцієнтів поправки, за допомогою яких можна розрахувати активність 99mTc залежно від інтервалів між елюціями.
Таблиця 4
Значення коефіцієнтів, що дають змогу обчислити активність технецію-99m залежно від часу, що минув після попередньої елюції.
|
Час після попередньої елюції [год] |
0 |
2 |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
16 |
18 |
20 |
23 |
|
Коефіцієнт розпаду 99Мо |
1,0 |
0,979 |
0,960 |
0,940 |
0,919 |
0,900 |
0,881 |
0,863 |
0,845 |
0,828 |
0,811 |
0,785 |
|
Коефіцієнт зростання 99mTc |
0,0 |
0,21 |
0,39 |
0,51 |
0,62 |
0,71 |
0,79 |
0,85 |
0,89 |
0,93 |
0,96 |
1,0 |
Приклади розрахунків
l Генератор із номінальною активністю 15 ГБк виконав елюцію на «+2» день о 9:00, і того ж дня наступна елюція була проведена о 13:00, тобто через 4 години після попередньої елюції.
Активність першої елюції була 9,06 ГБк (див. таблицю 3).
Активність другої елюції становила 9,06 × 0,960 × 0,39 = 3,39 ГБк (застосовано коефіцієнт з таблиці 4).
l Генератор з номінальною активністю 23 ГБк виконав елюцію на «+4» день о 8:00, і того ж дня наступна елюція була проведена о 14:00, тобто через 6 годин після попередньої елюції.
Активність першої елюції була 8,39 ГБк (див. таблицю 3).
Активність другої елюції становила 8,39 × 0,940 × 0,51 = 4,02 ГБк (застосовано коефіцієнт з таблиці 4).
Контроль якості
Чистота розчину, рН, радіоактивність та прорив молібдену (99Мо) слід перевірити перед застосуванням.
Перший елюат, отриманий з цього генератора, можна застосовувати в звичайний спосіб, якщо інше не передбачено. Елюат може бути застосований для мічення набору, навіть якщо він виділений через 24 години після останньої елюції, окрім випадків, коли в Інструкції для приготування радіофармацевтичного засобу (див. вище) відповідного набору вказано, що слід застосовувати свіжий елюат.
Властивості елюату з генератора
Радіоактивність/вихід елюції 90–110 %
Радіохімічна чистота елюату ≥ 98 %
Вміст 99Мо в елюаті ≤ 0,1 % (А/А)
Вміст Al3+ в елюаті < 5μг/мл
рН елюату 5,5–7,5
Контроль на рівні користувача
Вимірювання активності виконуйте оптимальним методом, що дає точність у 10 % від кінцевого часу елюції.
Радіохімічну чистоту визначайте за допомогою висхідної паперової хроматографії з використанням ватманівського 1ММ хроматографічного паперу та розчину ацетону для проявляння.
Rf показник для точки пертехнетату-99mTc натрію складає 0,9–1,0.
Визначення вмісту алюмінію в елюаті виконується за допомогою колориметричного методу на смужці хроматографічного паперу, просоченого 0,05 % розчином хромазуролу S.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Атропін, ізопреналін та анальгетики можуть спричинити затримку спорожнення шлунка і, таким чином, викликати перерозподіл пертехнетату-99mТс натрію на візуалізації органів черевної порожнини.
Гормони щитоподібної залози, йод, йодид, перхлорат, тіоціанат, протикислотні засоби з алюмінієм, сульфаніламіди та препарати, що містять іони олова (ІІ), можуть призвести до підвищених концентрацій пертехнетату-99mТс натрію в судинах; іони олова (ІІ) та сульфаніламіди можуть підвищити концентрацію пертехнетату-99mТс натрію в еритроцитах та знизити її накопичення в плазмі та спричинити ураження мозку. Прийом таких препаратів слід припинити за декілька днів до процедури.
Йодовмісний радіологічний контраст та перхлорат можуть знизити засвоєння пертехнетату-99mТс натрію слизовою оболонкою шлунка. Барію сульфат поглинає більшу частину гамма-випромінювання препарату. Таким чином, сцинтиграфію дивертикулу Меккеля слід проводити не раніше ніж через 2–3 дні після застосування цих речовин. Проносні засоби можуть підвищити проходження пертехнетату-99mТс натрію зі шлунка до кишечнику, тому їх не слід застосовувати перед проведенням сцинтиграфії дивертикулу Меккеля.
Призначення проносних засобів слід відмінити, оскільки вони подразнюють шлунково-кишковий тракт. Слід уникати досліджень, посилених контрастом (наприклад барієм), або шлунково-кишкових досліджень за 48 годин до застосування пертехнетату-99mТс натрію для сцинтиграфії дивертикулу Меккеля.
Багато фармакологічних медичних препаратів впливають на здатність щитоподібної залози до накопичення.
l Лікарські засоби від гіпертиреозу (карбімазол або інші похідні імідазолу, такі як пропілтіоурацил), саліцилати, стероїди, натрію нітропрусид, натрію сульфобромофталеїн, перхлорат потрібно припинити приймати за 1 тиждень до сцинтиграфії;
l фенілбутазон та експекторанти слід припинити приймати за 2 тижні;
l натуральні чи синтетичні тиреотропні препарати (натрію тироксин, натрію ліотиронін, екстракт щитоподібної залози) потрібно відмінити за 2–3 тижні;
l аміодарон, бензодіазепіни, літій слід відмінити за 4 тижні;
l внутрішньовенні контрасти не слід застосовувати протягом 1–2 місяців.
Особливості застосування.
Можливе виникнення підвищеної чутливості чи анафілактичних реакцій.
У разі виникнення підвищеної чутливості чи анафілактичних реакцій застосування лікарського засобу слід негайно припинити та у разі необхідності почати внутрішньовенне лікування. Для своєчасного надання допомоги в надзвичайних випадках слід заздалегідь підготувати необхідні лікарські засоби та обладнання, такі як інтубаційна трубка та вентилятор.
Обґрунтування індивідуальних ризиків/користі
Для кожного пацієнта радіаційне опромінення повинно бути обґрунтованим ймовірною користю. Доза радіоактивності щоразу повинна бути якомога меншою для отримання необхідної діагностичної інформації.
Ниркова недостатність, печінкова недостатність
Для таких пацієнтів слід ретельно зважити співвідношення ризиків/користі, оскільки можливе підвищене опромінення.
Одночасне застосування натрію перхлорату пов’язане зі зниженим засвоєнням радіоактивності залозистими тканинами.
Діти
Потрібно обережно призначати препарат, оскільки ефективна доза в МБк вища, ніж для дорослих.
Окрім сцинтиграфії щитоподібної залози, для дітей дуже важливою є тиреоїдна блокада.
Підготовка пацієнта
У деяких випадках необхідно застосовувати пацієнтам лікарські засоби для тиреоїдної блокади.
Пацієнт повинен випити багато рідини перед початком обстеження і якомога частіше опорожнювати сечовий міхур протягом перших годин після дослідження для зниження опромінення.
Для попередження помилково позитивних результатів або для зменшення опромінення шляхом зниження накопичення пертехнетату-99mТс натрію в щитоподібній та слинних залозах перед проведенням сцинтиграфії слізних проток або сцинтиграфії дивертикулу Меккеля слід застосовувати засіб для тиреоїдної блокади. У випадку сцинтиграфії щитоподібної залози, сцинтиграфії паращитоподібної залози чи слинних залоз лікарський засіб для тиреоїдної блокади НЕ СЛІД застосовувати.
Перед застосуванням розчину пертехнетату-99mТс натрію для сцинтиграфії дивертикулу Меккеля пацієнту слід утриматися від їжі протягом 3–4 годин для зниження перистальтики кишечнику.
Після мічення еритроцитів in vivo за допомогою іонів олова пертехнетат-99mТс натрію спочатку всмоктується в еритроцити, тому сцинтиграфії Меккеля потрібно проводити перед або через кілька днів після мічення еритроцитів in vivo.
Після процедури
Тісний контакт із немовлятами та вагітними жінками повинен бути обмежений протягом 12 годин.
Особливі застереження
Розчин пертехнетату-99mТс натрію для ін’єкцій містить 3,6 мг/мл натрію.
Залежно від часу введення розчину вміст натрію в деяких випадках може бути вищим за 1 ммоль (23 мг). Це слід враховувати пацієнтам на дієті з низьким вмістом натрію.
Коли розчин пертехнетату-99mТс натрію застосовується для мічення набору, при визначенні загального вмісту натрію слід враховувати натрій з елюату та з набору. Будь ласка, ознайомтеся з інструкцією до набору.
При сцинтиграфії слинної залози слід очікувати нижчої точності порівняно з магнітно-резонансною сіалографією.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Жінки репродуктивного віку
При застосуванні радіофармацевтичних засобів жінкам репродуктивного віку важливо визначити, вагітна така жінка чи ні. Будь-яка жінка, що має затримку менструації, повинна вважатися вагітною, поки не буде доведено протилежне. Якщо є сумніви щодо можливої вагітності (коли в жінки затримка, але цикл в неї дуже нерегулярний тощо), пацієнтці слід запропонувати альтернативні методи дослідження (якщо такі є) без застосування іонізуючого випромінювання.
Вагітність
Застосування пертехнетату-99mТс натрію вагітним жінкам повинно бути обґрунтовано медичною необхідністю та позитивною індивідуальною оцінкою ризиків для матері та плода. Слід розглядати варіант альтернативних методів дослідження без використання опромінення.
99mТс (як вільний пертехнетат) показав здатність до проникання крізь плацентарний бар’єр.
Годування груддю
Перш ніж застосовувати радіофармацевтичні засоби жінкам, що годують груддю, слід розглянути можливість відкласти введення радіонуклідів до моменту завершення грудного вигодовування, а також ретельно підібрати радіофармацевтичні засоби, враховуючи виділення радіоактивності з грудним молоком. Якщо застосування засобу необхідне, годування груддю слід перервати на 12 годин після дослідження, а зціджене молоко слід вилити.
Тісний контакт з немовлятами слід обмежити на цей час.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дослідження не проводилися.
Спосіб застосування та дози.
Дозування
Якщо пертехнетат-99mТс натрію застосовується внутрішньовенно, активність може широко варіюватися, залежно від обсягу необхідної клінічної інформації та обладнання, що застосовується. Введення дози радіоактивності, що перевищує місцеві КДР (контрольні діагностичні рівні), повинно бути обґрунтованим для певних призначень.
Рекомендовані показники доз активності
Дорослі (70 кг) та пацієнти літнього віку
l Сцинтиграфія щитоподібної залози: 20–80 МБк.
l Сцинтиграфія слинної залози: від 30 до 150 МБк для статичних зображень і до 370 МБк для динамічних зображень.
l Сцинтиграфія дивертикула Меккеля: 300–400 МБк.
l Сцинтиграфія слізних проток: 2–4 МБк по 1 краплі в кожне око.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Потрібно дуже ретельно підбирати дозу активності, оскільки в таких пацієнтів можливе підвищене радіоактивне опромінення.
Діти
Застосування дітям повинно бути обґрунтовано клінічною доцільністю з урахуванням співвідношення ризиків/користі для цієї групи пацієнтів.
Рівень активності, що застосовується дітям, повинен відповідати рекомендаціям педіатричної карти дозування активності, що застосовується дітям, Європейської асоціації медичної радіології (ЄАМР[EANM]) і може бути розрахований шляхом множення базової активності (для розрахункових цілей) на коефіцієнт корекції за масою тіла, що подається в таблиці 5.
А[МБк]дозування = базова активність × коефіцієнт
Сцинтиграфія щитоподібної залози. Доза активності [МБк] = 5,6 МБк × коефіцієнт корекції (таблиця 5). Мінімальна активність 10 МБк необхідна для отримання зображень достатньої якості.
Виявлення/локалізація ектопічної слизової оболонки шлунка. Доза активності [МБк] = 10,5 МБк × коефіцієнт корекції (таблиця 5). Мінімальна активність 20 МБк необхідна для отримання зображень достатньої якості.
Таблиця 5
Коефіцієнти корекції за масою тіла дитини (для радіоізотопної сцинтиграфії щитоподібної залози та виявлення/локалізації ектопічної слизової оболонки шлунка) за рекомендаціями EANM, травень 2008.
|
Маса тіла (кг) |
Коефіцієнт |
Маса тіла (кг) |
Коефіцієнт |
Маса тіла (кг) |
Коефіцієнт |
|
3 |
1 |
22 |
5,29 |
42 |
9,14 |
|
4 |
1,14 |
24 |
5,71 |
44 |
9,57 |
|
6 |
1,71 |
26 |
6,14 |
46 |
10,00 |
|
8 |
2,14 |
28 |
6,43 |
48 |
10,29 |
|
10 |
2,71 |
30 |
6,86 |
50 |
10,71 |
|
12 |
3,14 |
32 |
7,29 |
52–54 |
11,29 |
|
14 |
3,57 |
34 |
7,72 |
56–58 |
12,00 |
|
16 |
4,00 |
36 |
8,00 |
60–62 |
12,71 |
|
18 |
4,43 |
38 |
8,43 |
64–66 |
13,43 |
|
20 |
4,86 |
40 |
8,86 |
68 |
14,00 |
Сцинтиграфія слинної залози. Педіатрична цільова група EANM (1990) рекомендує обчислювати активність, що застосовується дитині, відповідно до маси тіла (див. таблицю 6) за мінімальної дози 10 МБк для отримання зображень достатньої якості.
Таблиця 6
|
Маса тіла (кг) |
Коефіцієнт |
Маса тіла (кг) |
Коефіцієнт |
Маса тіла (кг) |
Коефіцієнт |
|
3 |
0,1 |
22 |
0,50 |
42 |
0,78 |
|
4 |
0,14 |
24 |
0,53 |
44 |
0,80 |
|
6 |
0,19 |
26 |
0,56 |
46 |
0,82 |
|
8 |
0,23 |
28 |
0,58 |
48 |
0,85 |
|
10 |
0,27 |
30 |
0,62 |
50 |
0,88 |
|
12 |
0,32 |
32 |
0,65 |
52–54 |
0,90 |
|
14 |
0,36 |
34 |
0,68 |
56–58 |
0,92 |
|
16 |
0,40 |
36 |
0,71 |
60–62 |
0,96 |
|
18 |
0,44 |
38 |
0,73 |
64–66 |
0,98 |
|
20 |
0,46 |
40 |
0,76 |
68 |
0,99 |
Сцинтиграфія слізних проток. Рекомендовано застосування однакових доз активності як для дорослих, так і для дітей.
Спосіб застосування
Для внутрішньовенного чи офтальмологічного застосування.
Для багаторазового застосування.
Для сцинтиграфії щитоподібної залози, сцинтиграфії слинних залоз та виявлення/локалізації ектопічної слизової оболонки шлунка розчин пертехнетату-99mТс натрію подається у вигляді внутрішньовенної ін’єкції.
Для сцинтиграфії слізних проток препарат закапують в кожне око (офтальмологічне застосування).
Отримання зображення
Сцинтиграфія щитоподібної залози: 20 хвилин після внутрішньовенного введення.
Сцинтиграфія слинних залоз: відразу після внутрішньовенного введення та через рівні інтервали по 15 хвилин.
Виявлення/локалізація ектопічної слизової оболонки шлунка (дивертикул Меккеля): відразу після внутрішньовенного введення та через рівні інтервали по 30 хвилин.
Сцинтиграфія слізних проток: динамічне дослідження через 2 хвилини після закапування, після чого отримуються статичні зображення через рівні інтервали по 20 хвилин.
Діти.
Застосування дітям повинно бути обґрунтовано клінічною доцільністю з урахуванням співвідношення ризиків/користі для цієї групи пацієнтів.
Рівень активності, що застосовується дітям, повинен відповідати рекомендаціям педіатричної карти дозування активності, що застосовується дітям, Європейської асоціації медичної радіології (ЄАМР[EANM]) і може бути розрахований шляхом множення базової активності (для розрахункових цілей) на коефіцієнт корекції за масою тіла, що подається в таблиці 5.
А[МБк]дозування = базова активність × коефіцієнт
Передозування.
У разі радіаційного передозування пертехнетату-99mТс натрію поглинуту дозу потрібно за можливості зменшити шляхом виведення радіонуклідів з тіла шляхом дефекації, форсованого діурезу та частого спорожнення сечового міхура.
Накопичення щитоподібною залозою, слинними залозами та слизовою оболонкою шлунка можна значно зменшити, якщо негайно після випадкового передозування пертехнетату-99mТс натрію застосувати натрію перхлорат.
Побічні реакції.
Результати дослідження безпеки препарату
Відомості про побічні реакції надходять із добровільних звітів. Повідомлялося про такі типи реакцій, як анафілактичні, вегетативні, а також різноманітні місцеві реакції на препарат. Полтехнет застосовується для радіоактивного мічення деяких окремих препаратів, які зазвичай викликають більше побічних реакцій, ніж пертехнетат-99mТс натрію. Тому відомі побічні реакції, найімовірніше, стосуються саме мічення препаратів. Можливі побічні реакції при внутрішньовенному введенні препаратів, мічених пертехнетату-99mТс натрієм, будуть залежати від конкретного препарату, що застосовується. Таку інформацію можна знайти у короткій характеристиці лікарського засобу, що застосовується для радіофармацевтичного препарату.
Зведений перелік побічних реакцій
Частота виникнення побічних реакцій:
невідомі (не можна оцінити за наявними даними).
Розлади імунної системи
Частота невідома*: анафілактоїдні реакції (наприклад зупинка дихання, кома, кропив’янка, еритема, висип, свербіж, едема на різних ділянках тіла, зокрема набряк обличчя).
Розлади нервової системи
Частота невідома*: вазовагальні реакції (наприклад втрата свідомості, тахікардія, запаморочення, головний біль, погіршення зору, гіперемія).
Шлунково-кишкові розлади
Частота невідома*: блювання, нудота, діарея.
Загальні розлади та ускладнення в місці введення препарату
Частота невідома*: реакції в місці ін’єкції через протікання препарату з судини в навколишні тканини (наприклад запалення, біль, еритема, набряк).
* Побічні реакції, інформацію про які отримано з добровільних звітів.
Вплив іонізуючого опромінення пов’язаний із провокуванням раку та потенційним розвитком спадкових вад розвитку. Оскільки ефективна доза становить 5,2 мСв за максимальної рекомендованої активності 400 МБк, ймовірність виникнення вищезгаданих негативних наслідків дуже мала.
Опис деяких побічних реакцій
Анафілактичні реакції (наприклад зупинка дихання, кома, кропив’янка, еритема, висип, свербіж, едема на різних ділянках тіла, наприклад набряк обличчя)
Повідомлялося про анафілактичні реакції після внутрішньовенного введення пертехнетату-99mТс натрію, в т. ч. різноманітні шкірні чи дихальні симптоми, такі як подразнення шкіри, едема чи зупинка дихання.
Вегетативні реакції (розлади нервової системи та шлунково-кишкового тракту)
Хоча й повідомлялося про випадки виражених вегетативних реакцій, проте більшість з них включали шлунково-кишкові реакції, такі як нудота і блювання. Інші випадки включають вазовагальні реакції, такі як головний біль та запаморочення. Вегетативні реакції частіше пов’язують із проведенням дослідження, ніж із пертехнетатом-99mТс натрію, особливо у пацієнтів, які легко збуджуються.
Загальні розлади та ускладнення в місці введення препарату
Описано реакції в місці ін’єкції. Такі реакції пов’язані з протіканням радіоактивного матеріалу під час ін’єкції з судини в навколишні тканини; повідомляється про реакції від місцевого набряку до запалення тканин. Залежно від введеної дози радіоактивності та міченого препарату, поширене протікання може вимагати хірургічного втручання.
Повідомлення про ймовірні побічні реакції
Повідомлення про ймовірні побічні реакції на лікарський засіб після його реєстрації є важливим. Це дає змогу відстежувати співвідношення користі/ризику застосування препарату. Фахівців з охорони здоров’я просять звітувати про ймовірні побічні реакції через національну систему подання звітності.
Термін придатності.
Генератор – 21 день з дати виготовлення.
Пертехнетат – 12 годин після елюювання.
Елюційні флакони – 1 рік.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 ºС. Не заморожувати.
Несумісність.
Не змішувати в одній ємності з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
Генератор радіонуклідів; 8,0–175 ГБк; порціями по 6 ГБк або 8 ГБк, або 12 ГБк, або 15 ГБк у флаконі об’ємом 10 мл № 1 в упаковці разом із комплектом для елюювання (складається із двох картонних упаковок: в одній – 16 флаконів з 10 мл елюенту (розчин 9 мг/мл (0,9 %) NaCl), в іншій – 16 вакуумних флаконів, призначених для елюату) та з контейнером для транспортування.
Полтехнет, генератор радіонуклідів, складається з таких компонентів:
l стерильна скляна колонка генератора, наповнена оксидом алюмінію, на якій адсорбується молібден-99 (ділення). Нижній кінець колонки має скляний фільтр для запобігання протіканню оксиду алюмінію з колонки. Верхній та нижній кінці колонки закриті гумовими пробками та кришками;
l набір голок з нержавіючої сталі, що з’єднує колонку генератора з пляшечкою елюенту та елюційними флаконами; протягом транспортування та у перервах між елюціями голки захищені флаконами з бактеріостатичним агентом (0,02% водного розчину лаурилдиметилбензил амонію бромід);
l колонка та голки розташовані всередині свинцевого захисту з товщиною стінки 50 мм, що забезпечує захист персоналу від радіації та дає змогу легко працювати з генератором;
l фільтри: елюату та повітряний фільтр;
l регулятор об’єму елюату. Будова цього пристрою дає змогу отримувати необхідний об’єм елюату (змінюючи об’єм елюенту з 4 до 8 мл). Точність регулювання об’єму становить 0,5мл. Це дає змогу отримати потрібну радіоактивну концентрацію 99mТс в розчині. Регулювання об’єму елюату здійснюється за допомогою повороту втулки регулятора так, щоб стрілка збігалася з кількістю мілілітрів елюату на верхній поверхні втулки.
Разом із генератором радіонуклідів у картонних упаковках постачаються набори для елюції:
l 16 флаконів з 10 мл елюенту (розчин 9 мг/мл (0,9 %) NaCl) та 16 вакуумних флаконів (флакони для елюату).
Скляний флакон є первинною упаковкою для елюату з генератора. Флакон об’ємом10 мл закритий гумовою пробкою та алюмінієвою кришкою і поміщений в свинцевий контейнер.
Типові форми випуску:
|
99mТс активність [ГБк] на дату виготовлення |
8,0 |
14 |
21 |
28 |
35 |
42 |
53 |
64 |
69 |
88 |
125 |
141 |
175 |
ГБк |
|
99mТс активність (максимальна теоретична активність елюації на дату калібрування, 12:00 за СЕТ) |
2,3 |
4,0 |
6,0 |
8,0 |
10 |
12 |
15 |
18 |
20 |
25 |
35 |
40 |
50 |
ГБк |
|
99Мо активність (на дату калібрування, 12:00 за СЕТ) |
2,6 |
4,5 |
6,8 |
9,2 |
11 |
14 |
17 |
21 |
22 |
29 |
41 |
46 |
57 |
ГБк |
На вимогу замовника можливе надання інших розмірів у діапазоні 8,0–175 ГБк станом на дату виготовлення.
Категорія відпуску.
Генератори радіонуклідів поставляються тільки в спеціалізовані медичні заклади, що мають дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами.
Виробник/Заявник.
Національний Центр Ядерних Досліджень.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності/місцезнаходження заявника.
вул. Анджея Солтана 7, Отвоцк, 05-400, Польща.