|
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Діючими речовинами лікарського засобу є стандартизована суспензія культури бактерій (СКБ), отримана з E. coli, та гідрокортизон.
Для виробництва СКБ бактерії інактивуються фенолом. Потім водна суспензія переробляється у галенову форму. Отже, готовий препарат містить інтактні клітини, продукти клітинного розпаду та метаболіти, але не містить живих бактерій.
Після ректального застосування (у щурів та карликових поросят) СКБ швидко всмоктується через слизову оболонку кишечнику. Після нанесення на шкіру та слизову оболонку СКБ стимулює неспецифічні та специфічні імунні механізми. Тести in vitro та моделі на тваринах показали, що СКБ індукує проліферацію Т-лімфоцитів та вироблення імуноглобулінів (IgA та IgG). Таким чином запускається поліклональна стимуляція імунної відповіді, посилюється природний імунний захист і знижується сприйнятливість уражених тканин до інфекцій.
У моделі in vitro на клітинних системах людини проліферація лімфоцитів індукується антигенспецифічним способом антигенпрезентуючими клітинами Лангерганса. In vitro ліофілізати СКБ чинять інгібуючу дію на спровоковане вивільнення гістаміну опасистих клітин та базофільних гранулоцитів, демонструючи антифлогістичні властивості. Індукція in vitro різних цитокінів свідчить про можливу участь у регенерації тканин і, відповідно, сприяє загоєнню ран.
Експерименти на тваринах та за участю людей також демонструють імуногенну дію на запальні зміни шкіри, а також ранозагоювальну дію. Набряки швидше зменшуються, коли терапія включає СКБ.
Гідрокортизон – природний гормон надниркової залози і попередник синтетичних глюкокортикоїдів. У порівнянні з ними гідрокортизон класифікується як низькоефективний глюкокортикоїд.
При місцевому нанесенні на шкіру або слизову оболонку гідрокортизон виявляє гостру антифлогічну, протисвербіжну, протиалергічну та імуносупресивну дію, хоча остання менш виражена. Однак антипроліферативного ефекту немає.
Гідрокортизон пригнічує вивільнення лізосомних ферментів, міграцію запальних клітин та синтез таких медіаторів запалення, як простагландини та лейкотрієни. Це викликає звуження судин і зменшення проникності судин у мезенхімі. Реактивність сполучнотканинних судин знижується, а запальні процеси пригнічуються.
Гідрокортизон впливає на імунну систему, знижуючи імуногенну активність Т-лімфоцитів, клітин Лангерганса та макрофагів. Негайні реакції, пов’язані з антитілами, зменшуються.
Дія гідрокортизону є наслідком зв’язування з цитозольним рецептором кортикостероїдів, що впливає на синтез рибонуклеїнової кислоти та білка.
Описані вище ефекти СКБ та гідрокортизону доповнюють один одного у складі лікарського засобу Постеризан форте.
Експерименти показали, що гідрокортизон не усуває імунофармакологічні ефекти СКБ. Гідрокортизон не погіршує бажаний вплив СКБ на загоєння ран. Протизапальні та протисвербіжні ефекти гідрокортизону підтримують посилені механізми імунного захисту, спричинені СКБ.
Фармакокінетика.
Дослідження абсорбції, наявності у крові та екскреції неможливо провести після місцевого застосування СКБ. Однак проникнення імуногенних складових СКБ було визначено в імуногістологічних дослідженнях на слизовій оболонці прямої кишки тварин (щури та карликові поросята).
Місцево нанесений гідрокортизон проникає крізь шкіру і накопичується в епідермісі та дермі. Ступінь проникнення крізь шкіру змінюється залежно від ділянки. Лише невелика кількість гідрокортизону надходить у кров з дерми і тому не викликає системних побічних ефектів.
Після місцевого застосування абсорбція гідрокортизону крізь слизову оболонку прямої кишки значно вища, ніж крізь шкіру. Однак після застосування терапевтичних доз супутнє підвищення концентрації в крові є короткочасним, максимальні рівні досягають нижчих фізіологічних діапазонів. Системних побічних ефектів і впливу на гормональну регуляцію немає.
Кількісні дані щодо абсорбції та вивільнення гідрокортизону відсутні.
Гідрокортизон гідрогенізується в печінці у кільцевій системі та в кетогрупах і, таким чином, швидко інактивується. Виведення відбувається переважно нирками у вигляді глюкуронідів та сульфатних ефірів.
|
