РОКУРОНІЙ КАБІ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

Рокуроній Кабі

(Rocuronium Kabi)

 

Склад:

діюча речовина: рокуронію бромід;

1 мл розчину містить 10 мг рокуронію броміду;

допоміжні речовини: натрію хлорид, хлористоводнева кислота, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до
світло-коричневого кольору.

рН розчину: 2,8–3,2.

Осмоляльність: 270–330 мОсмоль/кг.

 

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з периферичним механізмом дії. Інші сполуки четвертинного амонію. Код АТХ М03А С09.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Рокуроній Кабі (рокуронію бромід) – швидкодіючий, середньої тривалості дії, недеполяризуючий міорелаксант, що має всі фармакологічні ефекти, характерні для цього класу препаратів (курареподібних). Він блокує нікотинові холінорецептори кінцевої пластинки рухового нерва скелетного м’яза. Антагоністами цієї дії є інгібітори ацетилхолінестерази, наприклад неостигмін, едрофоній і піридостигмін.

ЕD₉₀ (доза рокуронію броміду, необхідна для пригнічення на 90 % скорочувальної реакції м’яза великого пальця на стимуляцію ліктьового нерва) при збалансованій анестезії становить приблизно 0,3 мг/кг маси тіла. Показник ED₉₅ у немовлят нижчий, ніж у дорослих і дітей (0,25, 0,35 і 0,4 мг/кг відповідно).

Інтубація при проведенні планової анестезії

Протягом 60 секунд після внутрішньовенного введення рокуронію броміду 0,6 мг/кг
(2 × ED₉₀ при збалансованій анестезії) практично у всіх пацієнтів досягаються адекватні умови для інтубації, а у 80 % з них умови для інтубації розцінюються як відмінні. Загальне розслаблення скелетної мускулатури, адекватне для будь-яких хірургічних втручань, досягається протягом 2 хвилин. Клінічна тривалість дії (час до спонтанного відновлення скорочувальної здатності скелетних м’язів до 25 % контрольного рівня) при дозі рокуронію броміду 0,6 мг/кг маси тіла становить 30–40 хвилин. Загальна тривалість (час до спонтанного відновлення скорочувальної здатності скелетних м’язів до 90 % контрольного рівня) становить 50 хв. Середній час спонтанного відновлення скорочувальної здатності від 25 до 75 % контрольного рівня (індекс відновлення) після болюсної дози 0,6 мг/кг маси тіла становить 14 хвилин. При нижчих дозуваннях 0,3–0,45 мг/кг маси тіла (1–1½ × ED₉₀) початок дії настає пізніше і тривалість дії коротша. Після введення розчину у дозі 0,45 мг/кг прийнятні умови для інтубації створюються через 90 секунд. При застосуванні у високих дозах (2 мг/кг) тривалість клінічної дії становить 110 хвилин.

Швидка послідовна індукція

При швидкій послідовній індукції анестезії із застосуванням пропофолу або фентанілу/тіопенталу адекватні умови для інтубації досягаються через 60 секунд у 93 % і 96 % пацієнтів відповідно після введення дози рокуронію броміду 1 мг/кг маси тіла. З них у 70 % пацієнтів вони оцінюються як відмінні. Клінічна тривалість дії при цій дозі наближається до 1 години, через цей час нейром’язова провідність може бути безпечно відновлена.

Після введення дози 0,6 мг/кг рокуронію броміду адекватні умови для інтубації досягаються через 60 секунд у 81 % і 75 % пацієнтів при проведенні швидкої послідовної індукції анестезії з пропофолом або фентанілом/тіопенталом відповідно.

Відділення інтенсивної терапії

У відділенні інтенсивної терапії після безперервної інфузії час відновлення співвідношення величин відповідей на послідовність чотирирозрядної (TOF) стимуляції до 0,7 залежить від рівня блокади у кінці інфузії.

Після безперервної інфузії протягом 20 годин або більше середній час (діапазон) між поверненням Т₂ у відповідь на TOF-стимуляцію і відновленням TOF-відношення до рівня 0,7 приблизно становить 1,5 (1–5) години у пацієнтів без поліорганної недостатності і 4 (1–25) години у пацієнтів з поліорганною недостатністю.

Особливі популяції пацієнтів

Пацієнти літнього віку і пацієнти із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів та/або із нирковою недостатністю.

Тривалість дії підтримуючих доз 0,15 мг/кг може бути дещо більшою при застосуванні анестезії енфлураном і ізофлураном у пацієнтів літнього віку і пацієнтів із захворюваннями печінки та/або нирок (приблизно 20 хвилин), ніж у пацієнтів без порушення функцій екскреторних органів при внутрішньовенній анестезії (приблизно 13 хвилин). При багаторазовому введенні підтримуючих доз на рекомендованому рівні кумулятивний ефект (прогресивне збільшення тривалості дії) не спостерігався.

Діти

Середній час початку дії рокуронію броміду у немовлят і дітей при інтубаційній дозі 0,6 мг/кг дещо коротший, ніж у дорослих. Порівняння у групах дітей показало, що середній період часу до початку дії у новонароджених і підлітків (1 хв) дещо довший за період часу у немовлят, дітей раннього та старшого віку (0,4, 0,6 та 0,8 хв відповідно). У дітей тривалість релаксації і період відновлення нейром’язової провідності коротші порівняно з такими у немовлят та дорослих. Порівняльні дослідження у педіатричних групах показали, що середній період часу до відновлення Т₃ був подовженим у новонароджених і немовлят (56,7 та 60,7 хв відповідно) порівняно з таким у дітей раннього віку, дітей старшого віку та підлітків (45,4, 37,6 та 42,9 хв відповідно).

Серцево-судинна хірургія

У пацієнтів, яким планується проведення операції на серці, найчастішими серцево-судинними змінами, що спостерігалися під час розвитку максимального блоку після введення 0,6–0,9 мг/кг Рокуронію Кабі, є слабке і клінічно не виражене збільшення частоти серцевих скорочень до 9 % і підвищення середнього артеріального тиску до 16 % контрольного рівня.

Оборотність нейром’язового блоку

Введення сугамадексу чи інгібіторів ацетилхолінестерази (неостигмін, піридостигмін або едрофоній) нейтралізує дію рокуронію. Сугамадекс можна вводити з метою стандартної оборотності (при 1–2 посттетанічних скороченнях до повторної появи T₂) чи негайної оборотності (через 3 хвилини після введення рокуронію броміду). Інгібітори ацетилхолінестерази можна вводити при повторній появі T₂ або при перших ознаках клінічного відновлення.

Фармакокінетика.

При внутрішньовенному введенні однократної болюсної дози рокуронію броміду зміна його концентрації у плазмі крові відбувається за три експоненціальні фази. У здорових дорослих добровольців середній (95 % інтервал довіри) період напіввиведення становить 73 (66–80) хвилини, (умовний) об’єм розподілу у стабільному стані становить 203 (193-–214) мл/кг маси тіла, а плазмовий кліренс становить 3,7 (3,5–3,9) мл/кг/хв.

Контрольовані дослідження показали, що плазмовий кліренс у пацієнтів літнього віку і у пацієнтів із порушенням функції нирок сповільнений, проте у ході більшості досліджень спостережувані відмінності не досягали статистичної значимості. Період напіввиведення у пацієнтів із захворюваннями печінки зростає в середньому на 30 хвилин, кліренс знижується на 1 мл/кг/хв (див. «Спосіб застосування та дози»).

Діти

Фармакокінетика рокуронію броміду у дітей (n = 146) залежно від віку (0–17 років) вивчалася з використанням популяційного аналізу об’єднаних фармакокінетичних даних двох клінічних досліджень анестезії севофлураном (індукція) та ізофлураном/закисом азоту (підтримуюча анестезія). Всі фармакокінетичні показники були лінійно пропорційними масі тіла, що підтверджувалось подібним кліренсом (л/год/кг). Об’єм розподілу (л/кг) та період напіввиведення (год) знижувалися з віком (роки).

Фармакокінетичні параметри (ФКП) у типових педіатричних пацієнтів за віковими групами підсумовано у таблиці 1 нижче.

Таблиця 1

Ймовірні ФКП (середнє стандартне відхилення [ССВ]) рокуронію броміду у типових педіатричних пацієнтів під час застосування севофлурану та закису азоту (індукція) та ізофлурану/закису азоту (підтримуюча анестезія)

 

Відділення інтенсивної терапії

При введенні у вигляді безперервної інфузії для полегшення проведення штучної вентиляції легенів протягом 20 годин або довше середній період напіввиведення і середній (умовний) об’єм розподілу у рівноважному стані збільшуються. Під час контрольованих клінічних досліджень було встановлено значну міжіндивідуальну варіабельність показників, пов’язану з різним генезом і ступенем вираженості (полі)органної недостатності та індивідуальними характеристиками пацієнта. У пацієнтів з поліорганною недостатністю середній (± SD) період напіввиведення становив 21,5 (± 3,3) години, (умовний) об’єм розподілу у стабільному стані – 1,5 (± 0,8) л/кг і плазмовий кліренс – 2,1 (± 0,8) мл/кг/хв.

Рокуроній виводиться із сечею і жовчю. Виведення з сечею досягає 40 % протягом 12–24 годин. Після ін’єкції міченого радіоактивним ізотопом рокуронію броміду його виведення становило в середньому 47 % з сечею і 43 % з калом протягом 9 днів. Приблизно 50 % препарату виводиться у незміненому вигляді. У плазмі крові метаболіти не виявлені.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Рокуроній Кабі показаний дорослим та дітям (від доношених новонароджених до підлітків – від 0 до < 18 років) як додатковий засіб при загальній анестезії для полегшення інтубації трахеї під час звичайної послідовної індукції анестезії і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури під час хірургічних операцій. Дорослим Рокуроній Кабі також показаний для полегшення інтубації трахеї під час швидкої послідовної індукції анестезії і як додатковий засіб для проведення штучної вентиляції легенів у відділеннях інтенсивної терапії.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до рокуронію броміду, бромідів або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Лікарські засоби, які впливають на силу та/або тривалість дії недеполяризуючих міорелаксантів:

Посилення ефекту:

-           Галогенізовані леткі анестетики підсилюють нейром’язову блокаду, спричинену рокуронію бромідом. Цей ефект стає помітним тільки при введенні підтримуючих доз (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Відновлення нейром’язової провідності за допомогою інгібіторів ацетилхолінестерази може бути сповільненим.

-           Після інтубації із застосуванням суксаметонію (див. розділ «Особливості застосування»).

-           Тривале супутнє застосування кортикостероїдів і рокуронію броміду у відділенні інтенсивної терапії може призвести до збільшення тривалості нейром’язової блокади або до міопатії (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції»).

Інші лікарські засоби:

-           антибіотики: аміноглікозиди, лінкозаміди і поліпептидні антибіотики, антибіотики ряду ациламіно-пеніциліну;

-           діуретики, хінідин і його ізомер хінін, солі магнію, блокатори кальцієвих каналів, солі літію, місцеві анестетики (лідокаїн внутрішньовенно, бупівакаїн епідурально) і невідкладне введення фенітоїну або β-адреноблокаторів.

Рекураризація відзначалася після постопераційного введення аміноглікозидів, лінкозамідів, поліпептидних та ациламіно-пеніцилінових антибіотиків, хінідину, хініну і солей магнію.

Послаблення ефекту:

-           попереднє тривале застосування фенітоїну або карбамазепіну;

-           інгібітори протеази (габексат, улінастатин);

-           неостигмін, едрофоній, піридостигмін.

Зміна ефекту:

-           введення інших недеполяризуючих міорелаксантів у комбінації з рокуронію бромідом може спричиняти ослаблення або посилення нейром’язової блокади, залежно від черговості введення і від застосованого міорелаксанту;

-           застосування суксаметонію після введення рокуронію броміду може призвести до посилення або послаблення нейром’язової блокади, спричиненої дією рокуронію броміду.

Вплив рокуронію броміду на інші лікарські засоби

Одночасне застосування рокуронію броміду з лідокаїном може прискорити початок дії лідокаїну.

Діти та підлітки

Офіційні дослідження взаємодії лікарських засобів за участю педіатричних пацієнтів не проводилися. Вищевказані взаємодії у дорослих та особливі попереджувальні вказівки і запобіжні заходи (див. «Особливості застосування») необхідно враховувати і щодо педіатричних пацієнтів.

Сумісність при змішуванні з іншими лікарськими засобами

Будь-які невикористані розчини слід утилізувати.

Розчин потрібно візуально перевірити перед використанням. Слід використовувати лише прозорі розчини, практично вільні від частинок.

Показано, що Рокуроній Кабі сумісний із: 0,9 % розчином натрію хлориду, 5 % розчином глюкози, 5 % розчином глюкози в 0,9 % розчині натрію хлориду, Рінгера розчином лактатним і стерильною водою для ін’єкцій.

 

Особливості застосування.

Рокуроній Кабі повинен призначати лише анестезіолог із досвідом застосування препаратів, що блокують нейром’язову передачу; при застосуванні препарату слід мати готовими для термінового застосування засоби для контрольованої вентиляції легень, подачі кисню та інтубації трахеї.

Лікарський засіб призначений тільки для одноразового використання.

Відповідне введення та моніторинг

Оскільки рокуронію бромід викликає параліч дихальної мускулатури, пацієнтам, які отримують цей лікарський засіб, необхідно проводити штучну вентиляцію легенів доти, доки не буде відновлено достатнє спонтанне дихання. Як і у разі застосування інших нейром’язових блокаторів, важливо враховувати також труднощі при інтубації, особливо якщо рокуронію бромід використовується для швидкої послідовної індукції анестезії. Якщо виникають труднощі інтубації, що вимагають невідкладного припинення нейром’язової блокади, викликаної рокуронієм, слід розглянути можливість застосування сугамадексу. Необхідно впевнитись, що пацієнт дихає самостійно, глибоко та регулярно, перед тим як він залишить операційну після анестезії.

Залишкова кураризація

Як і щодо інших нейром’язових блокаторів, при застосуванні рокуронію повідомлялося про залишкову нейром’язову блокаду. Для запобігання виникненню ускладнень, пов’язаних із залишковою нейром’язовою блокадою, рекомендується екстубувати пацієнта тільки тоді, коли він в достатній мірі відновився після нейром’язової блокади. Пацієнти літнього віку (віком від 65 років) можуть мати підвищений ризик залишкової нейром’язової блокади. Також необхідно враховувати інші фактори, які після екстубації після операції можуть призвести до залишкової нейром’язової блокади (такі як взаємодія лікарських засобів або стан здоров’я пацієнта). Якщо препарат використовується не в рамках стандартної клінічної практики, слід розглянути можливість застосування лікарського засобу, що усуває дію препарату (наприклад, сугамадекс або інгібітори ацетилхолінестерази), особливо якщо існує велика ймовірність виникнення тривалої кураризації.

Анафілаксія

Анафілактичні реакції можуть виникати після введення міорелаксантів. Для уникнення таких реакцій завжди слід вживати запобіжних заходів. Особливо у разі попереднього досвіду виникнення анафілактичних реакцій на будь-які міорелаксанти слід вживати спеціальних запобіжних заходів, оскільки повідомлялося про високі показники перехресної алергії між нейром’язовими блокаторами.

 Тривале застосування у відділеннях інтенсивної терапії

Загалом повідомлялося про тривалий параліч та/або слабкість скелетних м’язів після тривалого застосування нейром’язових блокаторів у відділенні інтенсивної терапії. Щоб запобігти продовженню нейром’язової блокади та/або уникнути передозування, наполегливо рекомендується здійснювати моніторинг нейром’язової провідності під час застосування нейром’язових блокаторів. Крім того, пацієнти повинні отримувати адекватне знеболювання та седацію. Необхідно підбирати дози нейром’язових блокаторів залежно від відповіді на стимуляцію. Це повинно здійснюватися тільки досвідченими лікарями або під наглядом досвідчених лікарів, яким відома дія лікарського засобу та відповідні техніки нейром’язового моніторингу.

Після тривалого застосування інших недеполяризуючих нейром’язових блокаторів у відділенні інтенсивної терапії повідомлялося про міопатію при їх застосуванні у поєднанні з кортикостероїдною терапією. З цієї причини для пацієнтів, які одночасно отримують кортикостероїди, період застосування нейром’язового блокатора повинен бути по можливості максимально обмежений.

Застосування із суксаметонієм

Рокуроній можна вводити тільки тоді, коли нейром’язова блокада, викликана суксаметонієм, повністю зникне.

Оскільки рокуронію бромід завжди застосовується разом з іншими лікарськими засобами та з огляду на ризик злоякісної гіпертермії під час анестезії, лікарі повинні бути ознайомлені з ранніми симптомами, діагностикою та лікуванням злоякісної гіпертермії, навіть за відсутності відомих тригерних факторів до початку анестезії. Досліди на тваринах показали, що рокуронію бромід не є тригерним фактором для злоякісної гіпертермії. У рамках програми контролю якості лікарських засобів після виведення засобу на ринок спостерігалися рідкісні випадки злоякісної гіпертермії при застосуванні рокуронію броміду, однак при цьому причинно-наслідковий зв’язок не був доведений.

Ризик смерті через лікарські помилки

Введення препарату Рокуроній Кабі призводить до паралічу, який може призвести до зупинки дихання та смерті, що є найбільш імовірним у пацієнтів, яким цей лікарський засіб не призначений. Слід переконатись у належному виборі призначеного лікарського засобу та уникати плутанини з іншими ін’єкційними розчинами, які є у наявності у відділенні інтенсивної терапії та в іншій клінічній практиці. Якщо препарат вводить інший медичний працівник, переконайтесь, що доза, яку вводять, є чітко визначеною та підтвердженою.

Стани, які можуть впливати на фармакокінетику та/або фармакодинаміку рокуронію броміду:

Захворювання печінки та/або жовчних шляхів та ниркова недостатність

Рокуронію бромід виводиться з сечею та жовчю. Тому пацієнтам з клінічно значущими захворюваннями печінки та/або жовчних шляхів чи нирковою недостатністю його слід застосовувати з обережністю. У цих груп пацієнтів спостерігалася пролонгація дії рокуронію броміду при дозах 0,6 мг на 1 кг маси тіла.

Збільшення часу циркуляції

Стани, що супроводжуються збільшенням часу циркуляції, такі як серцево-судинні захворювання, літній вік та набряки, що призводять до збільшення об’єму розподілу, можуть сприяти більш пізньому початку дії засобу. Тривалість дії може бути також збільшена через знижений кліренс плазми.

Захворювання нервово-м’язової системи

Як і інші нейром’язові блокатори, рокуронію бромід слід застосовувати дуже обережно пацієнтам із захворюваннями нервово-м’язової системи та пацієнтам, що перенесли поліомієліт, оскільки реакція на нейром’язові блокатори в таких випадках може бути істотно змінена. Ступінь вираженості та тип цих змін можуть значно варіюватися. У пацієнтів з міастенією гравіс або міастенічним синдромом (синдром Ітона – Ламберта) невеликі дози рокуронію броміду іноді можуть викликати виражені ефекти, тому дозу рокуронію броміду слід підбирати залежно від індивідуальної реакції пацієнта.

Гіпотермія

При проведенні операцій на тлі гіпотермії нейром’язовий блокуючий ефект рокуронію броміду посилюється, а тривалість дії збільшується.

Ожиріння

Як і інші нейром’язові блокатори, рокуронію бромід у пацієнтів з ожирінням може мати більш тривалу дію, а час спонтанного відновлення нейром’язової провідності може збільшуватися, якщо будуть вводитися дози, розраховані за фактичною масою тіла.

Опіки

Відомо, що у пацієнтів з опіками може розвиватися резистентність до недеполяризуючих нейром’язових блокаторів. Рекомендовано підбирати дозу залежно від відповіді на стимуляцію.

Стани, які можуть посилювати дію рокуронію броміду: гіпокаліємія (наприклад, після сильного блювання, діареї або лікування діуретиками), гіпермагніємія, гіпокальціємія (після масивних трансфузій), гіпопротеїнемія, зневоднення, ацидоз, гіперкапнія та кахексія.

З цієї причини тяжкі порушення балансу електролітів, зміни показника pH крові або дегідратація, якщо це можливо, мають бути скориговані.

 

Вміст натрію

Цей лікарський засіб містить 3,3 мг натрію на мілілітр, що еквівалентно 0,17 % від рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання натрію для дорослої людини, яка становить 2 г.

Кожен флакон об’ємом 5 мл містить 0,72 ммоль (або 16,7 мг) натрію.

Кожен флакон об’ємом 10 мл містить 1,44 ммоль (або 33,4 мг) натрію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Відсутні клінічні дані про вплив рокуронію броміду на вагітність. Експериментальні дослідження на тваринах не вказують на наявність прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Необхідна обережність у разі призначення рокуронію броміду вагітній жінці.

Кесарів розтин

У пацієнток, яким проводиться кесарів розтин, рокуронію бромід може застосовуватися як частина швидкої послідовної індукції анестезії за умови, що не очікується складнощів з інтубацією та було введено достатню дозу анестетика, або після інтубації, виконаної з використанням суксаметонію. Було доведено, що застосування рокуронію броміду в дозуванні 0,6 мг/кг є безпечним для жінок, яким проводиться кесарів розтин. Рокуронію бромід не впливає на оцінку за шкалою Апгар, м’язовий тонус плода та на його кардіореспіраторну адаптацію.

Аналізи проб крові з пуповини свідчать про те, що рокуронію бромід проникає через плацентарний бар’єр лише в дуже незначній концентрації, при цьому в новонародженого не спостерігається клінічно значущих небажаних ефектів.

Примітка 1: дозування 1,0 мг/кг досліджувалося при проведенні швидкої послідовної індукції анестезії, але не у пацієнток, яким було проведено кесарів розтин.

Саме тому для цієї групи пацієнтів рекомендованою дозою є тільки 0,6 мг/кг.

Примітка 2: усунення нейром’язової блокади, викликаної нейром’язовим блокатором, може бути уповільненим або недостатнім у пацієнток, які під час вагітності отримують солі магнію, оскільки солі магнію підсилюють нейром’язову блокаду. Тому для таких пацієнток дози рокуронію броміду повинні бути знижені та скориговані відповідно до м’язової відповіді (м’язових скорочень).

 

Годування груддю

Відсутня інформація про те, чи потрапляє рокуронію бромід в грудне молоко. Експериментальні дослідження на тваринах показали наявність незначної кількості рокуронію броміду в грудному молоці. Рокуронію бромід можна застосовувати жінкам, які годують груддю, тільки у разі, якщо лікуючий лікар вирішить, що переваги лікування перевищують ризики. Не рекомендується годувати груддю після введення разової дози протягом п’яти періодів напіввиведення рокуронію, тобто приблизно протягом 6 годин.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Оскільки препарат Рокуроній Кабі застосовують як допоміжний засіб при проведенні загальної анестезії, слід дотримуватися звичайних запобіжних заходів після загальної анестезії для амбулаторних пацієнтів.

Спосіб застосування та дози.

Рокуроній Кабі, як і інші міорелаксанти, повинен вводити тільки лікар із досвідом застосування подібних препаратів, або введення препарату потрібно здійснювати під контролем такого спеціаліста. Препарат застосовують тільки в умовах стаціонару. Рокуроній Кабі вводять внутрішньовенно як болюсно, так і у вигляді безперервної інфузії. Дозування Рокуронію Кабі, як і інших міорелаксантів, потрібно підбирати індивідуально для кожного конкретного пацієнта. При підборі дози слід брати до уваги метод анестезії і очікувану тривалість операції, метод седації, очікувану тривалість штучної вентиляції легенів та можливу взаємодію з іншими лікарськими засобами, що вводяться одночасно, а також загальний стан пацієнта. Для оцінки ефективності нейром’язової блокади і відновлення нейром’язової провідності рекомендується використовувати відповідну методику нейром’язового моніторингу.

Засоби для інгаляційного наркозу підсилюють блокуючу дію препарату Рокуроній Кабі на нейром’язову передачу. Це посилення може стати клінічно значущим тоді, коли у процесі загальної анестезії концентрація введених інгаляційно речовин у тканинах досягає рівня, достатнього для такої взаємодії. Тому необхідно коригувати дозу Рокуронію Кабі шляхом введення найменших підтримуючих доз препарату через більші інтервали часу або ж шляхом максимального зниження швидкості інфузії під час тривалих (більше 1 години) процедур, що проводяться із застосуванням інгаляційного наркозу.

Небезпека лікарських помилок: випадкове введення міорелаксантів може спричинити серйозні побічні ефекти, включаючи летальні. Зберігайте Рокуроній Кабі з непошкодженою кришкою та запобіжним кільцем та таким чином, щоб мінімізувати можливість неправильного вибору препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

Для дорослих пацієнтів наведені нижче рекомендації щодо режиму дозування можна використовувати як загальну схему при проведенні ендотрахеальної інтубації, для забезпечення м’язової релаксації при операціях різної тривалості, а також при застосуванні у відділенні інтенсивної терапії.

Хірургічні втручання

Ендотрахеальна інтубація

Стандартна доза рокуронію броміду, після якої належні умови для інтубації трахеї встановлюються приблизно через 60 секунд майже у всіх пацієнтів, під час планової анестезії становить 0,6 мг/кг маси тіла. При проведенні швидкої послідовної індукції анестезії рекомендована доза рокуронію броміду 1 мг/кг маси тіла, після якої належні умови для інтубації трахеї встановлюються приблизно через 60 секунд майже у всіх пацієнтів. При застосуванні рокуронію броміду у дозі 0,6 мг/кг маси тіла для проведення швидкої послідовної індукції анестезії рекомендується проводити інтубацію трахеї пацієнта через 90 секунд після введення Рокуронію Кабі. Щодо застосування рокуронію броміду протягом швидкої послідовної індукції анестезії пацієнткам, яким проводять кесарів розтин, див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Підтримуючі дози

Рекомендована підтримуюча доза становить 0,15 мг/кг маси тіла; у разі тривалого інгаляційного наркозу її слід зменшити до 0,075–0,1 мг/кг маси тіла.

Підтримуючі дози краще всього вводити у той момент, коли амплітуда м’язових скорочень відновилась до 25 % контрольного рівня або при появі 2–3 відповідей при моніторингу у режимі послідовної чотирирозрядної стимуляції (TOF).

Безперервна інфузія

Якщо Рокуроній Кабі вводять шляхом безперервної інфузії, рекомендується спочатку ввести дозу навантаження 0,6 мг/кг маси тіла, і коли нейром’язова провідність почне відновлюватися, слід розпочати інфузійне введення. Швидкість інфузії слід підібрати так, щоб скорочувальна реакція скелетних м’язів знаходилася на рівні 10 % контрольного рівня або підтримання 1-–2 відповідей при моніторингу у режимі чотирирозрядної стимуляції.

У дорослих при внутрішньовенній загальній анестезії швидкість інфузії, необхідної для підтримання нейром’язового блоку на цьому рівні, становить 0,3–0,6 мг/кг/год, а при інгаляційному наркозі – 0,3–0,4 мг/кг/год.

Рекомендується проводити постійний моніторинг нейром’язової провідності, оскільки необхідна швидкість інфузії може бути різною при різних методах анестезії і для різних пацієнтів.

Дозування для пацієнтів літнього віку та для пацієнтів із захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів чи з порушенням ниркової функції

Стандартна доза Рокуронію Кабі для інтубації пацієнтів літнього віку та пацієнтів із захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів чи з порушенням ниркової функції під час звичайної анестезії становить 0,6 мг/кг маси тіла. Дозу 0,6 мг/кг застосовують для швидкої послідовної індукції анестезії пацієнтам, у яких очікують довгу тривалість дії. Незалежно від техніки анестезії, що застосовується, рекомендована підтримуюча доза для таких пацієнтів становить 0,075–0,1 мг/кг рокуронію броміду, а рекомендована швидкість інфузії становить 0,3–0,4 мг/кг/год (див. також «Безперервна інфузія»).

Дозування для пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням

При застосуванні препарату пацієнтам із надмірною масою тіла або ожирінням (маса тіла яких на 30 % і більше перевищує ідеальну) дози слід зменшувати з урахуванням ідеальної маси тіла.

 

Діти

Для новонароджених (0–27 днів), немовлят (28 днів – 3 місяці), дітей раннього віку (від 3 місяців до 23 місяців), дітей старшого віку (2–11 років) і підлітків (12–17 років) рекомендована доза для інтубації під час планової анестезії і підтримуюча доза аналогічні дозам для дорослих. Однак тривалість дії разової дози при інтубації буде довшою у новонароджених та немовлят, ніж у старших дітей. Під час безперервного введення препарату педіатричним пацієнтам швидкість інфузії, за винятком дітей 2–11 років, така ж, як і для дорослих. Для дітей віком 2–11 років можуть бути потрібні вищі швидкості інфузії.

Для дітей 2–11 років початкові швидкості інфузії рекомендуються такі ж, як і для дорослих, і під час процедури їх необхідно скоригувати для підтримання амплітуди м’язових скорочень на рівні 10 % контрольної амплітуди або для підтримання 1–2 відповідей при моніторингу у режимі чотирирозрядної стимуляції.

Досвід застосування рокуронію броміду при швидкій послідовній індукції у педіатричних пацієнтів є обмеженим, тому рокуронію бромід не рекомендується для покращення умов трахеальної інтубації під час швидкої послідовної індукції у педіатричних пацієнтів.

 

Застосування у відділенні інтенсивної терапії

Ендотрахеальна інтубація

При ендотрахеальній інтубації застосовувати ті самі дози, що й при хірургічних втручаннях.

Підтримуючі дози

Рекомендується застосовувати рокуронію бромід у початковій навантажувальній дозі 0,6 мг/кг маси тіла з подальшою безперервною інфузією відразу після того, як ступінь м’язових скорочень відновиться до 10 % від контрольного рівня або буде отримано 1–2 відповіді при моніторингу у режимі чотирирозрядної стимуляції. Дози рокуронію броміду завжди слід титрувати залежно від ефективності для кожного окремого пацієнта. Рекомендована початкова швидкість інфузії для підтримки нейром’язової блокади на рівні 80–90 % (1–2 відповідей при стимуляції у режимі TOF) у дорослих пацієнтів становить 0,3–0,6 мг/кг/год протягом першої години введення, після чого протягом 6–12 годин необхідно знижувати швидкість введення відповідно до індивідуальної реакції пацієнта. Після цього індивідуальні вимоги щодо дози залишаються відносно постійними.

У контрольованих клінічних дослідженнях було виявлено велику варіабельність між пацієнтами щодо годинної швидкості інфузії з середнім значенням 0,2–0,5 мг/кг/год залежно від причини і ступеня органного порушення, супутнього медикаментозного лікування та індивідуальних характеристик пацієнта. Для забезпечення оптимального контролю стану кожного пацієнта наполегливо рекомендується проводити моніторинг нейром’язової провідності. Досліджено введення препарату тривалістю до 7 днів.

Пацієнти особливих груп

Лікарський засіб не рекомендується застосовувати для проведення штучної вентиляції легень при інтенсивній терапії дітей та пацієнтів літнього віку через відсутність даних з безпеки та ефективності застосування препарату цим категоріям пацієнтів.

 

Діти.

Застосовують педіатричним пацієнтам: доношеним новонародженим (0–27 днів), немовлятам (28 днів – 2 місяці), дітям раннього віку (3–23 місяці), дітям старшого віку (2–11 років) і підліткам (12–17 років).

 

Передозування.

У разі передозування та тривалої нейром’язової блокади пацієнту необхідно проводити підтримуючу вентиляцію легенів та седативну терапію. В цій ситуації існують два шляхи для оборотності нейром’язової блокади:

1) У дорослих, сугамадекс можна застосувати для оборотності інтенсивної (прогресуючої) та глибокої блокади. Доза сугамадексу залежить від рівня нейром’язової блокади.

2) Після початку спонтанного відновлення слід ввести у відповідних дозах інгібітор ацетилхолінестерази (наприклад, неостигмін, едрофоній, піридостигмін) або сугамадекс. Якщо введення інгібітору ацетилхолінестерази не знімає блокуючого ефекту, необхідно продовжувати штучну вентиляцію легенів, поки не відновиться самостійне дихання. Повторне введення інгібітору ацетилхолінестерази може бути небезпечним. У ході досліджень на тваринах тяжке пригнічення серцево-судинної функції, що призводило до серцевого колапсу, не відбувалося, поки не ввели кумулятивну дозу 750 × ED₉₀ (135 мг рокуронію броміду на 1 кг маси тіла).

Побічні реакції.

До звичних побічних реакцій належать біль/ реакція в місці ін’єкції, зміни показників життєдіяльності організму та збільшення тривалості нейром’язової блокади. Найчастішими серйозними побічними реакціями після виведення засобу на ринок є анафілактичні та анафілактоїдні реакції та пов’язані з ними симптоми. Див. також роз’яснення, наведені після таблиці 2.                         

Таблиця 2

^а Частота розраховується на підставі повідомлень, які надходили після виведення засобу на ринок, та даних із загальної літератури.

^b Дані, отримані після виведення засобу на ринок, не можуть відображати точні цифри щодо частоти. З цієї причини тут представлені тільки дві категорії частоти замість п’яти.

^c У контексті потенційного підвищення проникності або порушення цілісності гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ).

^d Після тривалого застосування у відділенні інтенсивної терапії.

 

Анафілактичні реакції.

Повідомлялося про серйозні анафілактичні реакції на нейром’язові блокатори, включаючи рокуронію бромід, хоча і дуже рідко. Анафілактичні/анафілактоїдні реакції включають бронхоспазм, прояви з боку серцево-судинної системи (такі як гіпотонія, тахікардія, судинний колапс та шок) та шкірні реакції (наприклад ангіоневротичний набряк, кропив’янка). Ці реакції в деяких випадках були смертельними. З урахуванням того, що можуть виникати серйозні реакції, завжди слід вживати необхідних запобіжних заходів.

Локальні реакції в місці ін'єкції

Під час швидкої послідовної індукції анестезії повідомлялося про біль під час виконання ін’єкції, перш за все, якщо пацієнт ще не повністю втратив свідомість і, зокрема, якщо при індукції застосовувався пропофол. У рамках клінічних досліджень спостерігався біль при виконанні ін’єкції у 16 % пацієнтів, яким проводилася швидка послідовна індукція анестезії із застосуванням пропофолу, і менш ніж у 0,5 % пацієнтів при швидкій послідовній індукції анестезії із застосуванням фентанілу та тіопенталу.

Підвищений рівень гістаміну

Оскільки відомо, що нейром’язові блокатори можуть викликати вивільнення гістаміну, як локально в місці ін’єкції, так і системно, при введенні цих лікарських засобів завжди можна очікувати виникнення свербежу та еритематозних реакцій в місці ін’єкції та/або генералізованих гістаміноїдних (анафілактоїдних) реакцій (див. також «Анафілактичні реакції» вище).

В рамках клінічних досліджень після швидкої болюсної ін’єкції 0,3–0,9 мг рокуронію броміду на 1 кг маси тіла спостерігалося лише невелике підвищення рівня гістаміну в плазмі.

Пролонгована нейром’язова блокада

Найбільш частою побічною реакцією на застосування препаратів з групи недеполяризуючих міорелаксантів є збільшення тривалості фармакологічної дії речовини з виходом за межі необхідного періоду часу. Прояви можуть варіюватися від слабкості скелетних м’язів до глибокого та тривалого м’язового паралічу, який призводить до дихальної недостатності або апное.

Міопатія

Після застосування у відділенні інтенсивної терапії різних нейром’язових блокаторів у поєднанні з кортикостероїдами (див. «Особливості застосування») повідомлялося про міопатію.

Діти та підлітки

В рамках метааналізу 11 клінічних досліджень щодо застосування рокуронію броміду (до 1 мг/кг) за участю педіатричних пацієнтів (n = 704) як побічна реакція спостерігалася тахікардія з частотою виникнення 1,4 %.

Звітування про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

 

Термін придатності.

2 роки.

 

Умови зберігання.

Для цього лікарського засобу не потрібні будь-які спеціальні умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігання після розведення. Хімічна та фізична стабільність розведеного лікарського засобу була продемонстрована протягом 72 годин при температурі не вище 30 °С.

З мікробіологічної точки зору розведений препарат необхідно використати негайно. Якщо розчин не використано негайно, відповідальним за визначення періоду зберігання та умов його зберігання до застосування є лікар, який вводить препарат. Тривалість зберігання не повинна перевищувати 24 годин при температурі 2–8 °С, якщо розведення препарату відбулося з дотриманням умов суворої асептики.

 

Несумісність.

Доведена фізична несумісність Рокуронію Кабі з розчинами, що містять такі активні речовини: амфотерицин, амоксицилін, азатіоприн, цефазолін, клоксацилін, дексаметазон, діазепам, еноксимон, еритроміцин, фамотидин, фуросемід, гідрокортизону натрію сукцинат, інсулін, інтраліпід, метогекситал, метилпреднізолон, преднізолону натрію сукцинат, тіопентал, триметоприм і ванкоміцин.

Рокуроній Кабі також не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком 0,9 % розчину натрію хлориду, 5 % розчину глюкози, 5 % розчину глюкози в 0,9 % розчині натрію хлориду, Рінгера розчину лактатного і стерильної води для ін’єкцій.

Якщо Рокуроній Кабі вводиться через одну інфузійну систему з іншими лікарськими препаратами, необхідно ретельно промивати систему (наприклад, 0,9 % розчином NaCl) між введенням розчину Рокуронію Кабі і препаратів, які з ним несумісні, а також якщо сумісність не встановлена.

 

Упаковка.

По 5 мл розчину у скляному флаконі; по 5 або 10 флаконів у картонній коробці.

По 10 мл розчину у скляному флаконі; по 5 або 10 флаконів у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Фрезеніус Кабі Австрія ГмбХ/
Fresenius Kabi Austria GmbH.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Хафнерштраcсе 36, 8055 Грац, Австрія/
Hafnerstrasse 36, 8055 Graz, Austria.