ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

АТГАМ

(ATGAM)

Лімфоцитарний імуноглобулін, антитимоцитарний глобулін (кінський)

 

Склад:

діюча речовина: лімфоцитарний імуноглобулін, антитимоцитарний глобулін (кінський);

1 мл препарату містить 50 мг кінського гама-глобуліну;

допоміжні речовини: гліцин, натрію гідроксид, кислота соляна, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, злегка опалесціюючий водний розчин білка, безбарвний або трохи рожевого чи трохи коричневого кольору, майже без запаху. Може утворювати незначні гранулоподібні або пластівцеподібні включення.

 

Фармакотерапевтична група. Антилімфоцитарний імуноглобулін (кінський).

Код АТХ L04A A03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

АТГАМ містить антитіла, що зв’язуються з різноманітними білками на поверхні лімфоцитів. Крім того, АТГАМ зв’язується з гранулоцитами, тромбоцитами, клітинами кісткового мозку та іншими типами клітин. Механізм імуносупресії, викликаної препаратом АТГАМ, не встановлений. Опубліковані дані свідчать, що в основі механізму лежить виснаження популяції циркулюючих лімфоцитів із переважним впливом на Т-лімфоцити. Виснаження лімфоцитів може спричиняти комплементзалежний лізис та/або індукований активацією апоптоз. Крім того, імуносупресії може сприяти приєднання антитіл до лімфоцитів, у результаті чого відбувається часткова активація та індукція імунологічної толерантності Т-лімфоцитів.

Механізм лікування апластичної анемії препаратом АТГАМ пов’язаний з його імуносупресивною дією. АТГАМ безпосередньо стимулює ріст гемопоетичних стовбурових клітин і вивільнення гемопоетичних факторів росту – інтерлейкіну-3 та гранулоцитарно-макрофагального колонієстимулюючого фактора.

Фармакокінетика.

Розподіл. Під час інфузії дози 10-15 мг/кг/добу середня максимальна концентрація препарату становила 727 ± 310 мкг/мл (кількість пацієнтів з відторгненням ниркового алотрансплантату – 27).

Метаболізм та виведення. В одній групі реципієнтів період напіввиведення кінського імуноглобуліну після інфузії препарату АТГАМ становив 5,7 ± 3 днів. Діапазон періоду напіввиведення при цьому становив від 1,5 до 13 днів.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Відторгнення ниркового алотрансплантата. АТГАМ показаний для лікування відторгнення алотрансплантата в пацієнтів із пересадженою ниркою. Застосування препарату разом зі стандартною терапією в період відторгнення підвищує частоту сприятливого закінчення епізодів гострого відторгнення. Препарат також застосовують у комбінації з іншими імуносупресорами, щоб відстрочити настання першого епізоду відторгнення.

Апластична анемія. АТГАМ показаний для лікування помірної або тяжкої апластичної анемії у хворих, які не підлягають трансплантації кісткового мозку.

 

Ефективність препарату АТГАМ не продемонстровано у хворих з апластичною анемію, які є підходящими кандидатами для трансплантації кісткового мозку, та пацієнтів з апластичною анемією, яка супроводжує новоутворення, хвороби накопичення, мієлофіброз, синдром Фанконі, а також у пацієнтів, які зазнали мієлотоксичного впливу від радіації або будь-яких інших чинників.

 

Протипоказання.

АТГАМ не можна застосовувати пацієнтам, у яких раніше виникала анафілактична реакція на введення цього препарату або будь-яких інших препаратів кінського гама-глобуліну.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Потенційна фармакодинамічна взаємодія стосується супутнього введення АТГАМ з кортикостероїдами та іншими імуносупресантами, застосування яких пов'язане підвищеною сприйнятливістю до бактеріальних, вірусних та грибкових інфекцій, оскільки вони пригнічують імунну систему. Тяжкість інфекцій, таких як септицемія, може бути маскована, а їх клінічні прояви можуть бути атиповими.

При зниженні дози кортикостероїдів та інших імуносупресивних засобів потрібно спостерігати за пацієнтами, які отримують АТГАМ та імуносупресивні засоби, такі як кортикостероїди, оскільки таке коригування дози може призвести до зниження імуносупресії та призвести до розвитку раніше замаскованих реакцій на АТГАМ.

 

Особливості застосування.

Відстежуваність.

Задля покращення відстежуваності біологічних лікарських засобів торговельна назва і номер серії введеного лікарського засобу повинні бути чітко зазначені в медичній документації пацієнта.

При застосуванні препарату АТГАМ повідомлялося про виникнення анафілаксії. АТГАМ при внутрішньовенному введенні може спричинювати розвиток потенційно небезпечної для життя анафілаксії. Під час інфузії та протягом щонайменше 24 годин після інфузії потрібно відстежувати у пацієнтів ознаки і симптоми анафілаксії.

Анафілаксія.

При застосуванні препарату АТГАМ повідомлялося про виникнення анафілаксії. Анафілаксія є потенційно небезпечна для життя.

У разі виникнення анафілаксії слід припинити застосування препарату. Виникнення генералізованого висипання, тахікардії, задишки та артеріальної гіпотензії можуть бути ознаками анафілактичної реакції.

Шкірна проба.

З метою виявлення осіб із підвищеним ризиком системної анафілаксії всім потенційним реципієнтам до початку лікування настійно рекомендується проводити шкірні проби. Зверніться до алерголога для нашкірної (скарифікаційної) проби та внутрішньошкірної проби та інтерпретації. Позитивна шкірна проба на АТГАМ свідчить про клінічний прояв гіперчутливості та підвищений ризик виникнення системної алергічної реакції (включаючи анафілаксію) після внутрішньовенного введення лікарського засобу. У разі позитивної шкірної проби слід серйозно розглянути альтернативні види терапії. Прогностична цінність цієї проби клінічно не доведена і алергічні реакції, такі як анафілаксія, виникали і в пацієнтів із негативними результатами шкірної проби. Важливо зазначити, що шкірна проба не інформує про ризик ракцій гіперчутливості уповільненого типу, таких як сироваткова хвороба.

Контроль та лікування анафілаксії.

Введення препарату АТГАМ потрібно здійснювати в медичному закладі під наглядом лікаря, який має досвід лікування потенційно небезпечних для життя алергічних реакцій. Під час інфузії та протягом щонайменше 24 годин після інфузії потрібно відстежувати у пацієнтів ознаки і симптоми анафілаксії. Майте епінефрін та обладнання для невідкладної допомоги для лікування гострих алергічних симптомів, якщо вони виникають.

Синдром вивільнення цитокінів.

При застосуванні препарату АТГАМ повідомлялося про синдром вивільнення цитокінів. Синдром вивільнення цитокінів може бути фатальним. Клінічні ознаки можуть включати лихоманку, озноб, головний біль, біль у грудях, гіпотензію, задишку, тахіпное та набряк. Потрібно відстежувати у пацієнтів ознаки і симптоми синдрому вивільнення цитокінів і вести лікування відповідно до відповідних клінічних рекомендацій.

Реакції, пов'язані з інфузією.

При застосуванні препарату АТГАМ повідомлялося про серйозні реакції, пов'язані з інфузією. Клінічні ознаки, асоційовані з інфузійними реакціями, включають генералізований висип, тахікардію, задишку та гіпотензію. Потрібно відстежувати у пацієнтів ознаки і симптоми реакцій, пов'язаних з інфузією, і здійснювати лікування згідно з відповідними клінічними настановами.

Сироваткова хвороба.

Сироваткова хвороба – це уповільнена реакція гіперчутливості/імунна реакція. Повідомлялося про симптоми сироваткової хвороби, включаючи висип, артралгію, гарячку, озноб та біль. Потрібно відстежувати у пацієнтів ознаки і симптоми сироваткової хвороби і здійснювати лікування згідно з відповідними клінічними настановами.

Трансмісивні інфекції.

Оскільки препарат АТГАМ виготовлений із компонентів кінської крові та крові людини, існує ризик передачі збудників трансмісивних інфекцій, наприклад вірусів та збудника хвороби Кройцфельда-Якоба. Це також стосується невідомих або нових вірусів та інших патогенів.

Повідомляйте про будь-яку інфекцію, яка, ймовірно, передана цим продуктом.

Інфекції.

Через імуносупресивну дію препарату АТГАМ повідомлялося про опортуністичні інфекції (вірусні, бактеріальні та грибкові). Також повідомлялося про сепсис. Існує підвищений ризик реактивації вірусу (наприклад, інфекції цитомегаловірусу (ЦМВ), вірусу Епштейна-Барра (ВЕБ), вірусу простого герпесу (ВПГ). Уважно спостерігайте за пацієнтами на наявність супутньої інфекції.

Вакцинація.

Живі вакцини не можна вводити пацієнтам, яким невдовзі планується застосування препарату АТГАМ, а також під час та після терапії даним лікарським засобом. Сумісне застосування препарату АТГАМ та живих вірусних вакцин може спричинити потенційну неконтрольовану реплікацію вірусу у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Доступної інформації недостатньо для визначення повного обсягу ризику та періоду його існування. Введені живі віруси можуть впливати на ефективність лікування препаратом АТГАМ.

Тромбоцитопенія та нейтропенія.

При застосуванні препарату АТГАМ повідомлялося про тромбоцитопенію та нейтропенію. Якщо виникає тромбоцитопенія, розгляньте можливість переливання тромбоцитів, щоб підтримувати рівень тромбоцитів на клінічно прийнятному рівні. Розгляньте можливість припинення прийому препарату АТГАМ, якщо виникає тяжка та стійка тромбоцитопенія або нейтропенія.

Показники функції печінки та нирок.

У пацієнтів з апластичною анемією та іншими гематологічними порушеннями, які застосовували АТГАМ, спостерігали аномальні результати аналізів функції печінки (рівнів ACT, АЛТ, лужної фосфатази) та нирок (креатинін сироватки). Потрібно контролювати функції печінки та нирок як клінічно показано і здійснювати лікування згідно з відповідними клінічними настановами.

 

Застосування в осіб літнього віку.

Клінічний досвід застосування препарату в обмеженої кількості пацієнтів літнього віку (≥ 65 років) не виявив відмінностей між його ефективністю в осіб літнього віку та молодших пацієнтів. Дозу для пацієнтів літнього віку підбирати з обережністю, переважно починаючи з низьких значень діапазону доз, що зумовлено більшою частотою зниження функції печінки, нирок або серця та супутніми патологіями або прийомом інших лікарських засобів у цій віковій групі.

Допоміжні речовини.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на ампулу, тобто практично вільний від натрію.

Препарат АТГАМ можна розводити розчинами, що містять натрій (див. нижче «Приготування розчину», «Застосування», «Стабільність»), і це слід враховувати у загальній кількості натрію з усіх джерел, який буде отримувати пацієнт.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Задовільних або належним чином контрольованих досліджень за участю вагітних жінок не проводилось. Існує обмежена кількість даних про застосування препарату АТГАМ у вагітних жінок. Також невідомо, чи може АТГАМ завдавати шкоди плоду під час застосування його вагітними жінками або впливати на репродуктивну функцію людини. Результат вагітності визначити неможливо. Застосовуйте АТГАМ під час вагітності лише тоді, коли потенційна користь для матері виправдовує потенційний ризик для плода.

Розрахунковий фоновий ризик серйозних вроджених дефектів і викидня для зазначеної популяції невідомий. Всі вагітності мають фоновий ризик вродженого дефекту, втрати або іншого несприятливого результату. У загальній популяції США розрахунковий фоновий ризик серйозних вроджених дефектів та викидня при клінічно визнаних вагітностях становить 2 %-4 % і 15 %-20 % відповідно.

В дослідженнях токсичного впливу на ембріон та плід, АТГАМ вводили щурам і яванським макакам під час органогенезу протягом 11 і 16 днів відповідно. У щурів гіпопластичний шийний хребець, порушення пов'язане із затримкою розвитку скелета, спостерігалися у плодів, матері яких отримували АТГАМ у дозах 100 мг/кг/добу під час органогенезу. У дослідженнях на репродуктивність у яванських макак токсичність для матері (вагінальні кровотечі, зниження маси тіла і втрата апетиту) спостерігалася при дозах АТГАМ ≥20 мг/кг/добу після 16 днів дозування. Летальні випадки плоду траплялися в самок, яким вводили препарат АТГАМ у дозі 20 мг/кг/добу в ранній період органогенезу (дні 20-35), але не тоді, коли лікування давали в більш пізній період органогенезу (дні 35-50). Смерть матері та плода обумовлені материнською анемією, спричиненою антигеном еритроцитів, який не є спільним для людей. Тому ця токсичність не вважається актуальною для розвитку плоду людини.

Період годування груддю.

Невідомо, чи проникає АТГАМ у грудне молоко людини. Зважаючи на те, що багато лікарських засобів проникають у грудне молоко і що АТГАМ може призводити до розвитку серйозних побічних реакцій у новонароджених та немовлят, яких годують груддю, залежно від важливості застосування препарату для матері, слід прийняти рішення про припинення годування груддю або припинення застосування препарату.

У дослідженнях на тваринах при введенні разової дози до 40 мг/кг препарату АТГАМ концентрація препарату в молоці лактуючих яванських макак була нижча межі кількісного визначення.

Жінки та чоловіки репродуктивного потенціалу.

Контрацепція.

Жінки

Невідомо, чи може АТГАМ завдати шкоди плоду при введенні вагітній жінці (див. розділ «Вагітність»). Жінкам репродуктивного віку слід порадити використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування препаратом АТГАМ та протягом щонайменше 10 тижнів після закінчення лікування.

Чоловіки.

Чоловікам з жінкою-партнером репродуктивного віку слід порадити використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування препаратом АТГАМ та протягом щонайменше 10 тижнів після закінчення лікування.

Безпліддя.

У дослідженнях фертильності препарат АТГАМ в дозах 10, 20 і 40 мг/кг/добу вводили яванським макакам (Macaca fascicularis) протягом 14 днів або до (макаки-самці), або до і після (макаки-самки) співжиття з необробленими партнерами. Лікування АТГАМ не було пов'язане зі змінами чоловічої або жіночої гормональної або копуляційної поведінки. Спостерігалося зниження індексу фертильності у самок мавп, які отримують АТГАМ. Токсичність для жінки, включаючи смерть, спостерігалася при дозах АТГАМ ≥20 мг/кг/добу. Хоча етіологія цієї токсичності невизначена, її можна віднести до гемолітичної анемії через перехресну реактивність препарату АТГАМ до антигену червоної крові мавпи.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження з вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами або іншими автоматизованими системами не проводилися. Враховуючи потенційні побічні реакції, які можуть виникати у пацієнта (наприклад, запаморочення, судоми, сплутаність свідомості, зомління), при застосуванні цього лікарського засобу необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами або іншими автоматизованими системами.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат АТГАМ вводиться внутрішньовенно та застосовується з супутніми імуносупресорами.

Відторгнення ниркового алотрансплантата.

Рекомендована доза становить від 10 до 15 мг/кг/добу впродовж 14 днів, після цього — через день впродовж 14 днів, усього – 21 дозу за 28 днів. Для відстрочення відторгнення алотрансплантата першу дозу застосовують у межах 24 годин до або після трансплантації.

Для лікування відторгнення першу дозу призначають після діагностування першого епізоду відторгнення.

У рамках досліджень декілька дітей отримували лікарський засіб у дозах від 5 до 25 мг/кг/добу. Дорослі пацієнти з нирковими алотрансплантатами отримували АТГАМ у дозах від 10 до 30 мг/кг/добу.

Апластична анемія (помірна або тяжка).

Рекомендована доза становить від 10 до 20 мг/кг/добу впродовж 8-14 днів. Також можна призначити додатковий курс терапії із застосуванням препарату через день, загальна кількість доз не повинна перевищувати 21.

 

Приготування розчину.

Перед застосуванням потрібно проводити візуальний огляд лікарських засобів для парентерального введення на предмет відсутності механічних включень, коли розчин і контейнер дозволяють це здійснити. Оскільки АТГАМ є препаратом гама-глобуліну, він може бути прозорим або злегка опалесцентним, від безбарвного до слабкого рожевого або слабкого коричневого забарвлення, а також може утворювати невеликі зернисті або пластівчасті включення. АТГАМ (розведений або нерозведений) не слід струшувати, оскільки це може призвести до надмірного піноутворення та/або денатурації білка.

Розведення препарату АТГАМ для внутрішньовенної інфузії слід здійснювати в перевернутому флаконі/пакеті стерильного розчинника, щоб нерозведений АТГАМ не контактував із повітрям, яке міститься усередині флакона. Загальну добову дозу препарату АТГАМ додають до стерильного розчинника (див. частину «Стабільність» та розділ «Несумісність»). Концентрація препарату АТГАМ не повинна перевищувати 4 мг/мл. Розведений розчин слід обережно пообертати або покрутити, щоб забезпечити ретельне перемішування.

 

Застосування.

Перед інфузією слід дати нагрітися флакону з розведеним розчином препарату АТГАМ до кімнатної температури. Препарат вводять у судинний шунт, артеріовенозну фістулу або центральну вену з високою швидкістю кровотоку через проточний фільтр (не надається) із розміром пop від 0,2 до 1,0 мікрона. Щоб запобігти введенню будь-якого нерозчинного матеріалу, який може утворитися в лікарському препараті, для всіх інфузій препарату АТГАМ потрібно використовувати проточний фільтр (не надається). Введення препарату у вени з високою швидкістю кровотоку зведе до мінімуму частоту виникнення флебіту та тромбозу. Вводити АТГАМ протягом періоду щонайменше 4 години. Під час інфузії та протягом щонайменше 24 годин після інфузії потрібно відстежувати у пацієнтів ознаки і симптоми анафілаксії (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Стабільність.

Після розведення препарат АТГАМ зберігає фізичну та хімічну стабільність протягом 24 годин у концентрації максимум 4 мг/мл при застосуванні наступних розчинників: 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій, 5 % розчин глюкози у 0,225 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій, 5 % розчин глюкози у 0,45 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій.

Розведений АТГАМ слід зберігати в холодильнику, якщо розчин приготовано завчасно до виконання інфузії. Навіть за умови зберігання в холодильнику загальний термін зберігання розведеного розчину не повинен перевищувати 24 години (включно з часом інфузії).

 

Діти.

Досвід застосування препарату дітям обмежений. АТГАМ безпечно застосовували у невеликої кількості дітей-реципієнтів алотрансплантата нирки та дітей з апластичною анемією у дозах, порівнянних з такими у дорослих пацієнтів.

 

Передозування.

Очікується, що максимальна переносима доза стерильного розчину препарату АТГАМ у різних пацієнтів відрізнятиметься через біологічне походження цього лікарського засобу. Відомо, що найбільша разова добова доза, яку застосовував один пацієнт (реципієнт ниркового алотрансплантата), становила 7000 мг у концентрації приблизно 10 мг/мл розчину натрію хлориду для ін’єкцій, що в 7 разів вище рекомендованої загальної дози препарату та концентрації інфузійного розчину. У цього пацієнта застосування препарату АТГАМ не супроводжувалося жодними ознаками гострої інтоксикації або відстроченими наслідками.

Максимальну терапевтичну дозу дотепер не визначено, тому чітке визначення передозування препаратом наразі не сформульоване. Деякі пацієнти ниркових алотрансплантатів отримувати до 50 доз протягом 4 місяців, в той час як інші пацієнти проходили 28-денні курси лікування, які складалися з 21 дози, з наступним проведенням 3-х додаткових курсів для лікування гострого відторгнення. При використанні будь-якої з цих схем лікування частота проявів токсичності не підвищувалася, проте рекомендовано проводити ретельний контроль стану пацієнтів.

 

Побічні реакції.

Найбільш клінічно значущими були наступні побічні реакції: анафілаксія, інфекційні хвороби, тромбоцитопенія, лейкопенія, біль у суглобах, набряк, брадикардія, відхилення показників функціональних проб печінки та нирок.

Досвід клінічних досліджень

Різні умови проведення клінічних досліджень унеможливлюють пряме порівняння побічних реакцій, що спостерігалися в клінічних випробуваннях препарату АТГАМ та іншого лікарського засобу. Тому ці дані можуть не відображати справжню частоту побічних реакцій у клінічній практиці.

Оцінку безпеки препарату АТГАМ проведено за участю 367 пацієнтів з відторгненням ниркового алотрансплантату і 109 пацієнтів з апластичною анемією.

Обидві групи пацієнтів отримували препарат за подібною схемою. На основі об’єднаних даних було розраховано частоту побічних реакцій, що зазначено нижче.

Найчастіше надходили повідомлення про наступні побічні реакції (спостерігалися у більше 10 % пацієнтів): гарячка, озноб, висипання, тромбоцитопенія, лейкопенія та біль у суглобах.

Побічні реакції, зафіксовані у ≥1 % пацієнтів, що отримували АТГАМ^*: гарячка (39,5 %), озноб (26,5 %), висипання (25,6 %), тромбоцитопенія (21,6 %), лейкопенія (17,9 %), біль у суглобах (17,2 %), кропив’янка (9,2 %), головний біль (5,3 %), свербіж (4,6 %), нудота (4,2 %), інфекційні захворювання (3,4 %), блювання (3,4 %), тромбофлебіт (3,2 %), артеріальна гіпертензія (2,9 %), діарея (2,9 %), біль у верхній частині живота (2,7 %), біль у грудях (2,7 %), біль у місці інфузії (2,1 %), набряк (2,1 %), брадикардія (1,5 %), біль у спині (1,5 %), лімфаденопатія (1,3 %), тромбоз артеріовенозної фістули (1,3 %), запаморочення (1,1 %), задишка (1,1 %), тахікардія (1,1 %), відхилення показників функціональних проб печінки (1,0 %).

^*Відсоткові дані характеризують побічні явища, що виникали з будь-якої причини під час застосування препарату.

Побічні реакції, зафіксовані у < 1 % пацієнтів, що отримували АТГАМ^*: судоми (0,8 %), плевральний випіт (0,8 %), нічні припливи (0,8 %), сироваткова хвороба (0,6 %), гіперглікемія (0,6 %), стоматит (0,6 %), відхилення показників функціональних проб нирок (0,6 %), простий герпес (0,4 %), збудження (0,4 %), гикавка (0,4 %), протеїнурія (0,4 %), астенія (0,4 %), нездужання (0,4 %), розходження країв рани (0,4 %), анафілактична реакція (0,2 %), енцефаліт (0,2 %), парестезія (0,2 %), тромбоз ниркової артерії (0,2 %), оклюзія клубової вени (0,2 %), ларингоспазм (0,2 %), набряк легень (0,2 %), алергічний дерматит (0,2 %), набряк ділянки навколо очей (0,2 %), токсичний епідермальний некроліз (0,2 %).

^*Відсоткові дані характеризують побічні явища, що виникали з будь-якої причини під час застосування препарату.

Досвід післяреєстраційного застосування препарату

Нижче наведені побічні реакції, що спостерігалися в період післяреєстраційного застосування препарату АТГАМ. Оскільки ці спонтанні повідомлення про небажані реакції надходять від невизначеної кількості пацієнтів, не у всіх випадках можна достовірно оцінити частоту реакцій або визначити причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням препарату.

Інфекції та паразитарні захворювання: сепсис, вірусний гепатит, місцева інфекція, системна інфекція (бактеріальна, вірусна та грибкова).

Розлади з боку кровоносної та лімфатичної системи: анемія, еозинофілія, гранулоцитопенія, гемоліз, гемолітичная анемія, нейтропенія, панцитопенія.

Психічні розлади: сплутаність свідомості, дезорієнтація.

Розлади з боку нервової системи: дискінезія, непритомність, тремор.

Розлади з боку серця: застійна серцева недостатність.

Розлади з боку судин: тромбоз глибоких вен, васкуліт.

Розлади з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: апное, кашель, носова кровотеча, орофарингеальний біль.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча, перфорації шлунково-кишкового тракту, біль у ротовій порожнині.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: гіпергідроз.

Розлади з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: біль у боці, ригідність м’язів, міалгія, біль у кінцівках.

Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів: збільшення нирки, розрив нирки, гостра ниркова недостатність.

Вроджені, спадкові та генетичні розлади: аплазія.

Загальні розлади та реакції в місці введення: почервоніння шкіри, набряк у місці інфузії, біль.

Звітування про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

 

Термін придатності.

3 роки. Розведений розчин препарату – 24 години.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.

 

Несумісність.

Препарат АТГАМ не рекомендується розчиняти у глюкозі для ін’єкцій, оскільки низькі концентрації солей можуть спричинити утворення осаду. Крім того, не слід використовувати розчини для інфузій з високою кислотністю, оскільки вони можуть з часом призвести до фізичної нестабільності препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози», частина «Стабільність»).

 

Упаковка. По 5 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Фармація і Апджон Компані ЛЛС.

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

7000 Портедж Роуд, Каламазу, Мічиган (МІ) 49001, США.