ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТЕРІЗ
(TERIZ)
Склад:
діюча речовина: terizidone;
1 капсула містить теризидону 250 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, динатрію едетат, гіпромелоза, кислота стеаринова;
оболонка капсули: желатин, кармоїзин (Е 122), діамантовий синій (Е 133).
Лікарська форма. Капсули.
Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули розміру «0» із корпусом та кришечкою синього кольору, що містять гранули білого або майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група.
Протитуберкульозні препарати. Код АТС J04A K03.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Теризидон повністю блокує фермент, який перетворює аланін в аланіл-аланіндипептид, основний компонент мікробної стінки мікобактерій. Не існує перехресної резистентності з іншими протитуберкульозними препаратами. Теризидон має виражені і широкі протимікробні властивості та значно впливає не тільки на штами, що спричиняють туберкульоз або інфекції сечовивідного тракту, але також на штами, резистентні до інших відомих антибіотиків. МІК (мінімальна інгібуюча концентрація) теризидону до чутливих штамів становить 4-130 мг/мл.
Чутливі до теризидону штами Mycobacterium tuberculosis, Bacillus subtilis, Candida albicans, Escherichia coli, Klebsiella pneumonie, Staphylococcus epidermis, Pasteurella multocida, Pseudomonas aeruginosa, Shigella, Salmonella enteritidis, Staphylococcus aureus, різні штами Streptococcus, включаючи Streptococcus рyogenes і рикетсії, що спричиняють тиф, паратиф, ендемічний висипний тиф.
Фармакокінетика.
Найважливішою властивістю теризидону є здатність забезпечувати високі плазмові та уринарні концентрації після застосування препарату внутрішньо, що робить препарат особливо зручним для лікування інфекцій сечовивідного тракту.
Абсорбція
Після застосування внутрішньо теризидон швидко і повністю (70-90 %) абсорбується при прийомі натщесерце, досягаючи піку плазмової концентрації протягом 2-4 годин.
Розподіл
Широко розподіляється по тканинах і рідинах організму, таких як легені, жовч, цереброспінальна рідина, асцитична рідина, плевральна рідина, синовіальна рідина, лімфа, сперма. Спостерігається дуже добра проникність у цереброспінальну рідину (80-100 % плазмової концентрації) з найвищим рівнем при запаленні менінгеальних оболонок.
Метаболізм і екскреція
Екскреція через сечові шляхи відбувається повільно і поетапно, таким чином, навіть через 24 години після застосування внутрішньо плазмовий рівень зберігається на середині пікової плазмової концентрації. Тривала екскреція сечовивідними шляхами призводить до підтримки ефективних сечових концентрацій протягом 12 годин; 60-70 % екскретується у незміненому вигляді із сечею шляхом гломерулярної фільтрації; невелика кількість екскретується з калом; невелика кількість метаболізується.
Теризидон має низький ступінь ниркової недостатності і легко переноситься у більшості пацієнтів, таким чином, препарат придатний для тривалого застосування, необхідного при лікуванні туберкульозу.
Клінічні характеристики.
Показання.
Легеневий і позалегеневий туберкульоз, включаючи туберкульоз нирок і сечостатевої системи (при резистентності мікобактерій туберкульозу до основних протитуберкульозних засобів і неефективності іншої протитуберкульозної терапії).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до теризидону або до інших компонентів препарату. Тяжка ниркова недостатність, епілепсія, психоз, алкоголізм.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування етіонаміду потенціює нейротоксичні ефекти теризидону. Алкоголь та теризидон не сумісні, особливо при прийомі великих доз препарату (алкоголь підвищує ризик виникнення епілептичних нападів).
Вітамін В6 зменшує токсичний вплив на центральну нервову систему.
Хворі, які приймають теризидон та ізоніазид, повинні знаходитися під наглядом лікаря, оскільки за цієї комбінації можливе посилення токсичного ефекту на центральну нервову систему, тому може знадобитися корекція дози.
При одночасному застосуванні з фенітоїном можливе підвищення рівня фенітоїну в крові.
Особливості застосування.
Лікування теризидоном припиняють чи зменшують дозування у разі виникнення алергічних реакцій або симптомів ураження нервової системи. Отруєння може спостерігатися, якщо рівень препарату в крові вищий ніж 30 мг/л, що є результатом передозування або порушення кліренсу препарату. Терапевтичний індекс цього лікарського засобу низький.
Під час застосування препарату потрібно контролювати гематологічні показники, видільну функцію нирок, рівень препарату в крові та функцію печінки, неврологічний статус. У випадку виникнення безсоння рекомендовано використовувати невеликі дози транквілізаторів.
Перед початком лікування слід виділити культуру мікроорганізмів та визначити чутливість штаму до теризидону. У разі туберкульозної інфекції слід визначити чутливість штаму до інших протитуберкульозних засобів.
Під час лікування пацієнтів із порушеннями функції нирок, які приймають добову дозу більше 500 мг препарату і у яких спостерігаються симптоми передозування, рівень теризидону в крові потрібно контролювати щонайменше 1 раз на тиждень. Дозу коригують таким чином, щоб підтримуючий рівень препарату в крові був нижче 30 мг/л.
Протисудомні та седативні препарати можуть бути ефективними для профілактики симптомів ураження центральної нервової системи, наприклад судом, збудження, тремору.
Хворі, які приймають більше 500 мг теризидону на добу, повинні перебувати під наглядом лікаря через ризик виникнення симптомів передозування.
Для профілактики побічних нейротоксичних ефектів призначають психотропні препарати бензодіазепінового ряду: діазепам (5 мг) або феназепам (1 мг) на ніч, ноотропні препарати: пірацетам (по 800 мг 2 рази на добу), піридоксин, глютамінову кислоту (1 г 3 рази на добу).
У деяких випадках застосування Терізу та інших протитуберкульозних препаратів призводить до розвитку недостатності вітаміну В12 або фолієвої кислоти в організмі, мегалобластної та сидеробластної анемії. У разі виникнення анемії під час прийому протитуберкульозних засобів лікар повинен оглянути хворого.
У випадку проведення амбулаторного лікування та виникнення у пацієнта депресії чи зміни поведінки його родичі повинні негайно повідомити лікаря.
До складу капсули входить барвник кармоїзин (Е 122), що може спричинити алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Не встановлено, чи виявляє теризидон негативний вплив на розвиток плода при прийманні його вагітними жінками і чи впливає він на репродуктивну функцію. Теріз призначають вагітним під наглядом лікаря тільки у разі, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Концентрація в грудному молоці близька до концентрації теризидону в плазмі крові вагітної.
Під час лікування слід припинити годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат може спричиняти розвиток побічних реакцій з боку центральної нервової системи, тому при застосуванні препарату Теріз слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Доза для дорослих становить 250 мг (1 капсула) 3 рази на добу.
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 15-20 мг/кг маси тіла.
Хворі віком від 60 років з масою тіла менше 60 кг приймають по 250 мг 2 рази на добу.
Діти.
Безпека та ефективність застосування теризидону дітям невідомі, тому не рекомендується призначати препарат цій віковій категорії пацієнтів.
Передозування.
Симптоми. Може спостерігатися гостре отруєння, якщо дорослий хворий прийняв більше 1 г препарату. Хронічна токсичність залежить від дозування та може виникати, якщо в організм щодоби надходить більше 500 мг препарату. За необхідності застосування препарату хворим із порушеннями функції нирок див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування».
Зазвичай токсичні ефекти виявляються з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена дратівливість, парестезія, дизартрія, психоз. У разі прийому високих доз можливе виникнення периферичних парезів, судом та коми чи посилення проявів інших побічних реакцій. Етанол підвищує ризик виникнення епілептичних нападів.
Лікування. Рекомендується проводити симптоматичне та підтримуюче лікування, активоване вугілля ефективніше для зменшення всмоктування препарату, ніж промивання шлунка. У випадку розвитку нейротоксичних ефектів потрібно застосовувати 200-300 мг піридоксину на добу. Під час гемодіалізу теризидон виводиться з крові, але не виключений розвиток токсичного ефекту, що може становити загрозу для життя.
Побічні реакції.
Можливі реакції підвищеної чутливості, включаючи висипання на шкірі, свербіж.
З боку нервової системи: судоми, сонливість, безсоння, головний біль, тремор, дизартрія, запаморочення, периферичний парез, гіперрефлексія, великі та малі напади клонічних судом та кома.
З боку психіки: сплутаність свідомості, що супроводжується втратою пам’яті, психоз, навіть зі спробами самогубства, зміна настрою, зміна поведінки, манія, депресія, підвищена дратівливість, агресивність.
З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, включаючи мегалобластну та сидеробластну анемію.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення рівня амінотрансфераз печінки.
З боку травного тракту: нудота, печія, діарея, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки.
Спостерігалася гостра серцева недостатність, загострення хронічної серцевої недостатності у хворих, які приймали 1-1,5 г теризидону на добу.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 оС в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 капсул у стрипі; по 10 стрипів у картонній упаковці.
Категорія відпуску. за рецептом.
Виробник.
МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Фаза ІІ, Плот № 12, 15, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28 і 30, Сюрвей № 366, Прем’єр Індастріал Істейт, Качигам, Даман, 396210, Індія.
