ТІОЦЕТАМ®

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ТІОЦЕТАМ^â

(THIOCETAM)

 

Склад:

діючі речовини:

1 таблетка містить пірацетаму у перерахуванні на 100 % речовину 200 мг, морфолінієвої солі тіазотної кислоти у перерахуванні на 100 % речовину 50 мг, що еквівалентно 33,3 мг тіазотної кислоти;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон, цукор-пудра, целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат, суміш для покриття «Opadry II Yellow» 33G22623 (що містить лактози моногідрат, жовтий захід FCF (Е 110)).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору, круглої форми, з двоопуклою поверхнею, на розламі видно ядро білого кольору.

 

Фармакотерапевтична група. Лікарські засоби, що діють на нервову систему. Психоаналептики. Психостимулятори, засоби, що застосовуються при синдромі порушення уваги та гіперактивності (ADHD) та ноотропи. Інші психостимулювальні та ноотропні засоби.

Код АТХ N06В Х.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Препарат належить до групи цереброактивних засобів, виявляє протиішемічні, антиоксидантні, мембраностабілізуючі та ноотропні властивості.

Препарат покращує інтегративну та когнітивну діяльність мозку, сприяє підвищенню ефективності процесу навчання, cприяє усуненню симптомів амнезії, підвищує показники короткотривалої та довготривалої пам’яті.

Фармакологічний ефект препарату зумовлений взаємопотенціюючою дією тіотриазоліну та пірацетаму.

Препарат здатний прискорювати окиснення глюкози в реакціях аеробного та анаеробного окиснення, нормалізувати біоенергетичні процеси, підвищувати рівень АТФ, стабілізувати метаболізм у тканинах мозку.

Препарат гальмує утворення активних форм кисню, реактивує антиоксидантну систему ферментів, особливо супероксиддисмутазу, гальмує вільнорадикальні процеси у тканинах мозку при ішемії, покращує реологічні властивості крові за рахунок активації фібринолітичної системи, стабілізує та зменшує відповідно зони некрозу та ішемії.

Фармакокінетика.

Добре всмоктується при застосуванні внутрішньо, проникає у різні органи і тканини, у тому числі у тканини головного мозку. Препарат проникає через плацентарний бар’єр. Кожен компонент препарату метаболізується окремо.

Пірацетам практично не метаболізується в організмі і виводиться із сечею. Період напіввиведення – 4–8 годин.

Морфолінієва сіль тіазотної кислоти після прийому внутрішньо швидко всмоктується, її  абсолютна біодоступність становить 53 %. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1,6 години після одноразового прийому у дозі 200 мг. Період напіввиведення становить майже 8 годин.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Транзиторні і хронічні порушення мозкового кровообігу, зумовлені атеросклерозом судин головного мозку та порушеннями мозкового кровообігу у минулому. Препарат також показаний при порушеннях мозкового кровообігу, порушеннях обмінних процесів мозку, зумовлених черепно-мозковими травмами, інтоксикаціями, діабетичною енцефалопатією, а також у реабілітаційний період після ішемічного інсульту.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до пірацетаму, похідних піролідону, тіазотної кислоти, а також до будь-якого іншого компонента препарату.

Гостре порушення мозкового кровообігу по геморагічному типу.

Гостра ниркова недостатність. Термінальна стадія ниркової недостатності. 

Хорея Хантінгтона.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Тіоцетам^® не можна призначати з препаратами, які мають кислу рН.

Через наявність у складі лікарського засобу пірацетаму можлива взаємодія з такими препаратами:

Тиреоїдні гормони.

При сумісному застосуванні з тиреоїдними гормонами (Т3+Т4) можлива підвищена дратівливість, дезорієнтація і порушення сну.

Аценокумарол.

У пацієнтів з тяжким перебігом рецидивного тромбозу застосування пірацетаму у високих дозах (9,6 г/добу) не вимагало зміни дозування аценокумаролу для досягнення значення протромбінового часу (INR) 2,5–3,5, але при його одночасному застосуванні відмічалося значне зниження рівня агрегації тромбоцитів, рівня фібриногену, факторів Віллебранда (VIII: C; VIII: vW: Ag; VIII: vW: Rco), в’язкості крові і плазми.

Фармакокінетичні взаємодії.

Імовірність зміни фармакодинаміки пірацетаму під дією інших лікарських засобів низька, оскільки 90 % препарату виводиться в незміненому вигляді з сечею.

In vitro пірацетам не пригнічує ізоформи цитохрому Р450 CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 і 4А9/11 у концентрації 142, 426, 1422 мкг/мл.

При концентрації 1422 мкг/мл відмічено незначне пригнічення CYP2A6 (21 %) і 3А4/5 (11 %). Однак рівень Кі цих двох CYP-ізомерів достатній при перевищенні 1422 мкг/мл. Тому метаболічна взаємодія з препаратами, що піддаються біотрансформації цими ферментами, малоймовірна.

Протиепілептичні лікарські засоби.

Застосування пірацетаму в дозі 20 мг/добу щоденно протягом 4 тижнів і більше не змінювало криву рівня концентрації і максимальну концентрацію (С_max) протиепілептичних препаратів у сироватці крові (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, натрію вальпроат) пацієнтів з епілепсією.

Одночасний прийом з еналаприлом, каптоприлом підвищує ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.

Алкоголь.

Сумісний прийом з алкоголем не впливав на рівень концентрації пірацетаму в сироватці, і концентрація алкоголю в сироватці крові не змінювалась при застосуванні 1,6 г пірацетаму.

 

Особливості застосування. З обережністю слід застосовувати препарат особам літнього віку з серцево-судинними захворюваннями, оскільки зазначені вище побічні реакції у цієї групи хворих відзначаються частіше.

 

Алергічні реакції частіше зустрічаються у осіб, схильних до алергії.

Вплив на агрегацію тромбоцитів. У зв’язку з тим, що пірацетам знижує агрегацію тромбоцитів, його необхідно з обережністю призначати пацієнтам з порушенням гемостазу, станами, які можуть супроводжуватися крововиливами (виразки шлунково-кишкового тракту), під час серйозних хірургічних операцій (включаючи стоматологічні втручання), пацієнтам з симптомами тяжкої кровотечі та пацієнтам, які мають в анамнезі геморагічний інсульт; пацієнтам, які застосовують антикоагулянти, тромбоцитарні антиагреганти, включаючи низькі дози ацетилсаліцилової кислоти. Препарат виводиться нирками, тому необхідно особливу увагу приділяти пацієнтам з нирковою недостатністю.

Пацієнти літнього віку. При довготривалій терапії пацієнтів літнього віку рекомендується регулярний контроль показників функції нирок, за необхідності коригують дозу залежно від кліренсу креатиніну.

Препарат містить лактозу як допоміжну речовину, що слід враховувати при застосуванні пацієнтам з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози/галактози.

1 таблетка Тіоцетаму^â містить 3,5 мг цукру-пудри, що слід врахувати при призначенні пацієнтам з цукровим діабетом.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. Не застосовувати.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не рекомендоване застосування препарату при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами, що потребують підвищеної уваги, у зв’язку з ризиком розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи.

 

Спосіб застосування та дози.

Дозування та тривалість лікування визначає лікар у кожному індивідуальному випадку окремо залежно від перебігу захворювання.

При транзиторних і хронічних порушеннях мозкового кровообігу та в реабілітаційний період після ішемічного інсульту – по 2 таблетки 3 рази на добу протягом 25–30 днів.

Таблетки Тіоцетаму^â приймати за 30 хвилин до їди.

Курс лікування становить від 2–3 тижнів до 3–4 місяців.

Для лікування діабетичної енцефалопатії застосовують по 2 таблетки 3 рази на добу протягом 45 днів.

 

Діти. Не застосовувати.

 

Передозування.

Симптоми. При застосуванні терапевтичних доз передозування неможливе.

У разі перевищення призначених лікарем доз можливе виникнення та посилення побічних ефектів препарату (збудження, порушення сну, диспептичні явища). При передозуванні в сечі підвищується концентрація натрію та калію.

Лікування. Препарат необхідно відмінити та призначити симптоматичне лікування (викликати блювання, промити шлунок). Специфічного антидоту немає, можна застосовувати гемодіаліз (виведення 50 – 60 % пірацетаму).

 

Побічні реакції.

Під час клінічного застосування препарату Тіоцетам^® можуть спостерігатися побічні реакції:

з боку центральної та периферичної нервової системи: головний біль, загальна слабкість, безсоння, сонливість, тривожність, внутрішнє напруження;

з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, сухість у роті,  діарея;

з боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: алергічні реакції, включаючи висипання, свербіж, кропив’янку, пітливість;

з боку вестибулярної системи: запаморочення.

У хворих можливий розвиток побічних реакцій, зумовлених окремими компонентами препарату:

 – пірацетамом:

з боку крові та лімфи: геморагічні розлади;

з боку імунної системи: гіперчутливість, анафілактоїдні реакції;

психічні розлади: знервованість, депресія, підвищена збуджуваність, тривожність, збентеження, галюцинації;

з боку нервової системи: гіперкінезія, сонливість, атаксія, порушення рівноваги, підвищення частоти нападів епілепсії, головний біль, безсоння, тремтіння;

з боку органів слуху та лабіринту: запаморочення;

з боку травної системи: абдомінальний біль, біль у верхній частині живота, діарея, нудота, блювання;

з боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, дерматити, висипання, кропив’янка, свербіж;

з боку репродуктивної системи: підвищення сексуальної активності;

загальні розлади: астенія, збільшення маси тіла;

– тіазотною кислотою:

з боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, гіперемія шкіри, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк;

з боку імунної системи: анафілактичний шок;

з боку центральної та периферичної нервової системи: запаморочення, шум у вухах;

з боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення артеріального тиску;

з боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія, включаючи сухість у роті, здуття живота, нудоту, блювання;

з боку дихальної системи: задишка, ядуха;

загальні розлади: гарячка, загальна слабкість.

Препарат містить барвник жовтий захід FCF (E 110), що може викликати алергічні реакції.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, 3 або 6 блістерів у пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. ПАТ «Київмедпрепарат».

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

 

 

 

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

 

ТИОЦЕТАМ

(THIOCETAM)

 

Состав:

действующие вещества:

1 таблетка содержит пирацетама в пересчете на 100 % вещество 200 мг; морфолиниевой соли тиазотовой кислоты в пересчете на 100 % вещество 50 мг, что эквивалентно 33,3 мг тиазотовой кислоты;

вспомогательные вещества: крахмал картофельный, повидон, сахар-пудра, целлюлоза микрокристаллическая, кальция стеарат, смесь для покрытия «Opadry II Yellow» 33G22623 (содержит лактозы моногидрат; желтый закат FCF (Е 110)).

 

Лекарственная форма. Таблетки, покрытые оболочкой.

Основные физико-химические свойства: таблетки, покрытые оболочкой желтого цвета, круглой формы, с двояковыпуклой поверхностью, на разломе видно ядро белого цвета.

 

Фармакотерапевтическая группа. Лекарственные средства, действующие на нервную систему. Психоаналептики. Психостимуляторы, средства, применяемые при синдроме нарушения внимания и гиперактивности (ADHD) и ноотропы. Другие психостимулирующие и ноотропные средства. Код АТХ N06В Х.

 

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Препарат относится к группе цереброактивных средств, обладает противоишемическими, антиоксидантными, мембраностабилизирующими и ноотропными свойствами.

Препарат улучшает интегративную и когнитивную деятельность мозга, способствует повышению эффективности процесса обучения, способствует устранению симптомов амнезии, повышает показатели кратковременной и долговременной памяти.

Фармакологический эффект препарата обусловлен взаимопотенцирующим действием тиотриазолина и пирацетама.

Препарат способен ускорять окисление глюкозы в реакциях аэробного и анаэробного окисления, нормализовать биоэнергетические процессы, повышать уровень АТФ, стабилизировать метаболизм в тканях мозга.

Препарат тормозит образование активных форм кислорода, реактивирует антиоксидантную систему ферментов, особенно супероксиддисмутазу, тормозит свободнорадикальные процессы в тканях мозга при ишемии, улучшает реологические свойства крови за счет активации фибринолитической системы, стабилизирует и уменьшает соответственно зоны некроза и ишемии.

Фармакокинетика.

Хорошо всасывается при применении внутрь, проникает в разные органы и ткани, в том числе в ткани головного мозга. Препарат проникает через плацентарный барьер. Каждый компонент препарата метаболизируется отдельно.

Пирацетам практически не метаболизируется в организме и выводится с мочой. Период полувыведения – 4–8 часов.

Морфолиниевая соль тиазотовой кислоты после приема внутрь быстро всасывается, ее абсолютная биодоступность составляет 53 %. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 1,6 часа после однократного приема в дозе 200 мг. Период полувыведения составляет почти 8 часов.

 

Клинические характеристики.

Показания.

Транзиторные и хронические нарушения мозгового кровообращения, обусловленные атеросклерозом сосудов головного мозга и нарушениями мозгового кровообращения в прошлом. Препарат также показан при нарушениях мозгового кровообращения, нарушениях обменных процессов мозга, обусловленных черепно-мозговыми травмами, интоксикациями, диабетической энцефалопатией, а также в реабилитационный период после ишемического инсульта.

 

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к пирацетаму, производным пирролидона, тиазотовой кислоте, а также к любому другому компоненту препарата.

Острое нарушение мозгового кровообращения по геморрагическому типу.

Острая почечная недостаточность. Терминальная стадия почечной недостаточности.

Хорея Хантингтона.

 

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Тиоцетам нельзя назначать с препаратами, которые имеют кислую рН.

Из-за наличия в составе лекарственного средства пирацетама возможно взаимодействие со следующими препаратами:

Тиреоидные гормоны.

При совместном применении с тиреоидными гормонами (Т3+Т4) возможна повышенная раздражительность, дезориентация и нарушение сна.

Аценокумарол.

У пациентов с тяжелым течением рецидивирующего тромбоза применение пирацетама в высоких дозах (9,6 г/сутки) не требовало изменения дозировки аценокумарола для достижения значения протромбинового времени (INR) 2,5–3,5, но при его одновременном применении отмечалось значительное снижение уровня агрегации тромбоцитов, уровня фибриногена, факторов Виллебранда (VIII: C; VIII: vW: Ag; VIII: vW: Rco), вязкости крови и плазмы.

Фармакокинетические взаимодействия.

Вероятность изменения фармакодинамики пирацетама под действием других лекарственных средств низкая, поскольку 90 % препарата выводится в неизмененном виде с мочой.

In vitro пирацетам не подавляет изоформы цитохрома Р450 CYP1A2, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 и 4А9/11 в концентрации 142, 426, 1422 мкг/мл.

При концентрации 1422 мкг/мл отмечается незначительное угнетение CYP2A6 (21 %) и 3А4/5 (11 %). Однако уровень Кі этих двух CYP-изомеров достаточный при превышении 1422 мкг/мл. Поэтому метаболическое взаимодействие с препаратами, которые подвергаются биотрансформации этими ферментами, маловероятно.

Противоэпилептические лекарственные средства.

Применение пирацетама в дозе 20 мг/сутки ежедневно в течение 4 недель и больше не изменяло кривую уровня концентрации и максимальную концентрацию (С_max) противоэпилептических препаратов в сыворотке крови (карбамазепин, фенитоин, фенобарбитал, натрия вальпроат) пациентов с эпилепсией.

Одновременный прием с эналаприлом, каптоприлом повышает риск развития побочных реакций со стороны сердечно-сосудистой системы.

Алкоголь.

Совместный прием с алкоголем не влиял на уровень концентрации пирацетама в сыворотке, и концентрация алкоголя в сыворотке крови не изменялась при применении 1,6 г пирацетама.

 

Особенности применения.

С осторожностью следует применять препарат лицам пожилого возраста с сердечно-сосудистыми патологиями, так как указанные выше побочные реакции у данной группы пациентов отмечаются чаще.

Аллергические реакции чаще встречаются у лиц, склонных к аллергии.

Влияние на агрегацию тромбоцитов. В связи с тем, что пирацетам снижает агрегацию тромбоцитов, его необходимо с осторожностью назначать пациентам с нарушением гемостаза, состояниями, которые могут сопровождаться кровоизлияниями (язвы желудочно-кишечного тракта), во время серьезных хирургических операций (включая стоматологические вмешательства), пациентам с симптомами тяжелого кровотечения и пациентам, имеющим в анамнезе геморрагический инсульт; пациентам, которые применяют антикоагулянты, тромбоцитарные антиагреганты, включая низкие дозы ацетилсалициловой кислоты. Препарат выводится почками, поэтому необходимо особое внимание уделять пациентам с почечной недостаточностью.

Пациенты пожилого возраста. При длительной терапии пациентов пожилого возраста рекомендуется регулярный контроль показателей функции почек, при необходимости корректируют дозу в зависимости от клиренса креатинина.

Препарат содержит лактозу в качестве вспомогательного вещества, что следует учитывать при применении пациентам с непереносимостью галактозы, дефицитом лактазы или нарушением всасывания глюкозы/галактозы.

1 таблетка Тиоцетама содержит 3,5 мг сахара-пудры, что следует учесть при назначении пациентам с сахарным диабетом.

 

Применение в период беременности или кормления грудью. Не применять.

 

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими  механизмами. Не рекомендуется применение препарата при управлении автотранспортом или работе с механизмами, требующими повышенного внимания, в связи с риском развития нежелательных реакций со стороны нервной системы.

 

Способ применения и дозы.

Длительность лечения определяет врач в каждом индивидуальном случае отдельно в зависимости от течения заболевания.

При транзиторных и хронических нарушениях мозгового кровообращения и в реабилитационный период после ишемического инсульта – по 2 таблетки 3 раза в сутки в течение 25–30 дней.

Таблетки Тиоцетама принимать за 30 минут до еды.

Курс лечения составляет от 2–3 недель до 3–4 месяцев.

Для лечения диабетической энцефалопатии применять по 2 таблетки 3 раза в сутки на протяжении 45 дней.

 

Дети. Не применять.

 

Передозировка.

Симптомы. При применении в терапевтических дозах передозировка невозможна.

В случае превышения назначенных врачом доз возможно возникновение и усиление побочных эффектов препарата (возбуждение, нарушение сна, диспептические явления). При передозировке в моче повышается концентрация натрия и калия.

Лечение. Препарат необходимо отменить и назначить симптоматическое лечение (вызвать рвоту, промыть желудок). Специфического антидота нет, можно применять гемодиализ (выведение 50 – 60 % пирацетама).

Побочные реакции.

При клиническом применении препарата Тиоцетам могут наблюдаться побочные реакции:

со стороны центральной и периферической нервной системы: головная боль, общая слабость, бессонница, сонливость, тревожность, внутреннее напряжение;

со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, сухость во рту, диарея;

со стороны иммунной системы, кожи и подкожной клетчатки: аллергические реакции, включая высыпания, зуд, крапивницу, потливость;

со стороны вестибулярной системы: головокружение.

У больных возможно развитие побочных реакций, обусловленных отдельными компонентами препарата:

– пирацетамом:

со стороны крови и лимфы: геморрагические нарушения;

со стороны иммунной системы: гиперчувствительность, анафилактоидные реакции;

психические нарушения: нервозность, депрессия, повышенная возбудимость, тревожность, взволнованность, галлюцинации;

со стороны нервной системы: гиперкинезия, сонливость, атаксия, нарушение равновесия, повышение частоты приступов эпилепсии, головная боль, бессонница, тремор;

со стороны органов слуха и лабиринта: головокружение;

со стороны пищеварительной системы: абдоминальная боль, боль в верхней части живота, диарея, тошнота, рвота;

со стороны кожи и подкожных тканей: ангионевротический отек, дерматиты, высыпания, крапивница, зуд;

со стороны репродуктивной системы: повышение сексуальной активности;

общие расстройства: астения, увеличение массы тела;

– тиазотовой кислотой:

со стороны кожи и подкожной клетчатки: зуд, гиперемия кожи, высыпания, крапивница, ангионевротический отек;

со стороны иммунной системы: анафилактический шок;

со стороны центральной и периферической нервной системы: головокружение, шум в ушах;

со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, повышение артериального давления;

со стороны желудочно-кишечного тракта: диспепсия, включая сухость во рту, вздутие живота, тошноту, рвоту;

со стороны дыхательной системы: одышка, удушье;

общие расстройства: лихорадка, общая слабость.

Препарат содержит краситель желтый закат FCF (E 110), который может вызывать аллергические реакции.

 

Срок годности. 2 года.

 

Условия хранения. Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.

 

Упаковка. По 10 таблеток в блистере, 3 или 6 блистеров в пачке.

 

Категория отпуска. По рецепту.

 

Производитель. ПАО «Киевмедпрепарат».

 

Местонахождение производителя и адрес места осуществления его деятельности.

Украина, 01032, г. Киев, ул. Саксаганского, 139.