ФАМАТЕЛ-ЗДОРОВ’Я ФОРТЕ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування|вживанню| лікарського засобу

ФАМАТЕЛ-ЗДОРОВ’Я ФОРТЕ

(FAMATEL-ZDOROVYE FORTE)

 

Склад:

діюча речовина: famotidine;

1 таблетка містить фамотидину 40 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, коповідон, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, азорубін (Е 122); суха суміш «Opadry II white», що містить титану діоксид (Е 171), тальк, поліетиленгліколь, спирт полівініловий.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, від рожевого до темно-рожевого кольору. На поперечному розрізі видно два шари.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Антагоністи H₂-рецепторів. Фамотидин. Код АТХ A02B A03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фамотидин – селективний антагоніст Н₂‑гістамінових |рецепторів III покоління.

Механізм дії зумовлений конкурентним інгібуванням Н₂‑гістамінових |рецепторів стінки шлунка, внаслідок |внаслідок|чого знижується секреція шлункового соку (його об’єм)|обсяг|. Пригнічує |придушує|базальне і стимульоване продукування соляної кислоти та підвищує рН |шлункового соку. Одночасно знижує активність пепсину.

Підсилює|посилює| захисні механізми слизової оболонки шлунка за рахунок збільшення утворення шлункового слизу і вмісту у ньому глікопротеїнів, сприяє загоєнню її ушкоджень|ушкоджень| (у т. ч. рубцюванню стресових виразок|язв|).

Після|потім| прийому внутрішньо дія починається|розпочинається,зачинається| через 1 годину, досягає максимуму протягом              3 годин і продовжується|триває|, залежно від дози, 10-24 години. Дія фамотидину| у дозі 20-40 мг триває|триває| протягом 10-12 годин.

Фармакокінетика. Після|потім| прийому внутрішньо фамотидин| швидко всмоктується у травному тракті; одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування. C_max у плазмі крові досягається через 1-3 години. Зв’язок|зв'язування| з|із| білками крові становить 15-20 %. Відносна біодоступність фамотидину| становить 40-45 %. Стан наповнення шлунка не впливає на біодоступність. Проникає у спинномозкову рідину, через плацентарний бар’єр і у грудне молоко.

Препарат метаболізується у печінці з|із| утворенням неактивного сульфоксидного| метаболіту|. Виводиться переважно нирками (65-70 %) шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої| секреції; у незміненому вигляді|виді| виводиться 25-30 % прийнятої|запровадженої| дози. Період напіввиведення (T_½) із|із| плазми крові становить приблизно 3 години.

У|в,біля| пацієнтів із|із| тяжкою|тяжкою| нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 10 мл|/хв) T_½ подовжується|довшає| і може перевищувати 20 годин; у|в,біля| пацієнтів з|із| анурією він становить приблизно 24 години.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

·        Доброякісна виразка|язва| шлунка.

·        Пептична виразка дванадцятипалої кишки (лікування і попередження рецидивів).

·        Гіперсекреторні стани, такі як синдром Золлінгера-Еллісона.

·        Лікування гастроезофагеальної рефлюксної| хвороби (рефлюкс-езофагіт).

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, інших антагоністів Н₂‑гістамінових |рецепторів.

Дитячий вік, період вагітності або годування груддю (через відсутність необхідного клінічного досвіду).

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Всмоктування певних лікарських засобів (наприклад, кетоконазолу, амоксициліну, препаратів заліза) залежить від кислотності шлункового соку. Тому фамотидин необхідно застосовувати щонайменше через 2 години після прийому таких лікарських засобів.

Одночасне застосування з іншими антагоністами H₂-рецепторів може значно зменшити ефективність толазоліну. Хоча відсутня підтверджена взаємодія між фамотидином та толазоліном, ймовірність її існування достатньо висока, тому вплив толазоліну слід перевіряти на початку та після завершення супутнього лікування. У разі зниження ефекту толазоліну його дозу слід поступово підвищувати або припинити лікування фамотидином.

Їжа та антациди не мають значного впливу на лікування фамотидином.

Фамотидин не впливає на печінкову систему оксидази цитохрому P₄₅₀, тому метаболізм пероральних антикоагулянтів, антипірину, амінопірину, теофіліну, фенітоїну, діазепаму, етанолу та пропранололу залишається незмінним.

Пробенецид може уповільнювати вивільнення фамотидину.

За можливості слід уникати одночасного застосування оральної суспензії посаконазолу та фамотидину, оскільки фамотидин може зменшити абсорбцію оральної суспензії посаконазолу під час одночасного застосування.

Одночасне застосування фамотидину з інгібіторами тирозинкінази (ІТК), такими як дазатиніб, ерлотиніб, гефітиніб, пазопаніб, може призвести до зниження концентрації ІТК у плазмі крові та, як наслідок, до зниження ефективності, тому одночасне застосування фамотидину з цими ІТК не рекомендується. Для отримання подальших додаткових рекомендацій слід звернутися до інструкції для медичного застосування окремих лікарських засобів, що містять ІТК.

 

Особливості застосування. Лікування препаратом може маскувати симптоми злоякісної пухлини шлунка, тому до початку лікування необхідно виключити наявність раку шлунка.

У випадку печінкової недостатності препарат слід застосовувати з обережністю та у низьких дозах.

З обережністю застосовувати препарат при гострій порфірії (у т. ч. в анамнезі), імунодефіциті.

Оскільки повідомлялося про перехресну чутливість між антагоністами Н₂-рецепторів, застосування фамотидину протипоказане пацієнтам із гіперчутливістю до інших антагоністів Н₂-рецепторів.

Симптоми виразкової хвороби дванадцятипалої кишки можуть зникати протягом 1–2 тижнів, однак терапію слід продовжувати, поки рубцювання не підтвердиться даними ендоскопічного або рентгенівського дослідження.

Необхідний регулярний нагляд за пацієнтами (особливо літнього віку і з наявністю в анамнезі пептичної виразки шлунка та/або дванадцятипалої кишки), які застосовують препарат разом із нестероїдними протизапальними засобами.

При комплексному лікуванні з антацидами необхідно дотримуватися інтервалу між застосуванням препарату та антацидів не менше ніж 1–2 години.

У разі пропуску прийому дози її необхідно прийняти якнайшвидше; не подвоювати дозу, якщо настав час прийому наступної дози.

Лікування препаратом не може бути проведено без призначення лікаря або без попереднього належного медичного обстеження при наявності захворювань нирок або печінки; у хворих літнього віку з порушеннями функції печінки або нирок можливе порушення (сплутаність) свідомості, що потребує зниження дози; при появі печії, проявах гіперацидного стану, болю у шлунку або гіперацидного стану після прийому їжі у пацієнтів літнього віку, а також при зміні характеру зазначених скарг у пацієнтів цієї вікової групи; при наявності у пацієнта скарг на роботу шлунка і зменшення маси тіла; при наявності випорожнень чорного кольору; при наявності порушення ковтання та/або хронічного болю у животі.

Препарат містить лактозу, тому, якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. |вживання||вживання|

Вагітність. Фамотидин проникає крізь плаценту. Адекватних і добре контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводилось.

Препарат не рекомендовано призначати у період вагітності.

Період годування груддю. Фамотидин проникає у грудне молоко людини, у зв’язку з цим годування груддю під час застосування препарату слід припинити.Годування груддю. Фамотидин проникає у грудне молоко людини, у зв’язку з цим годування груддю під час застосування препарату слід припинити.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Пацієнтам слід бути обережними під час виконання потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки цей препарат може спричинити запаморочення.

 

Спосіб застосування та дози. Застосовувати внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від вживання їжі.

Лікування доброякісної виразки|язви| шлунка і пептичної виразки дванадцятипалої кишки. Застосовувати по 40 мг (1 таблетка|таблетку|) одноразово|однократно| на ніч протягом|упродовж| 4-8 тижнів|.

З метою профілактики рецидивів після|потім| досягнення терапевтичного ефекту переходити на прийом препарату Фамотидин-Здоров’я (що містить 20 мг фамотидину в 1 таблетці) у підтримуючій дозі 20 мг (1 таблетка|таблетку|) одноразово|однократно|, на ніч, протягом|упродовж| 1-4 тижнів|.

Гастроезофагеальна рефлюксна| хвороба (рефлюкс-езофагіт). Призначати по 20 мг (застосовувати препарат Фамотидин-Здоров’я, що містить 20 мг фамотидину в 1 таблетці) або 40 мг (1 таблетка) (залежно від тяжкості хвороби) 2 рази на добу (вранці|уранці| і ввечері) протягом|упродовж| 6-12 тижнів. При гастроезофагеальній рефлюксній| хворобі, асоційованій з ерозійним езофагітом або виразкою, – 40 мг (1 таблетка) 2 рази на добу протягом|упродовж|                       6-12 тижнів|.

Синдром Золлінгера-Еллісона. Дозу препарату слід підбирати|добирають| індивідуально. Пацієнтам, які раніше застосовували|отримували| інші антагоністи Н₂-рецепторів гістаміну, призначати у початковій дозі 40 мг (1 таблетка) кожні 6 годин. Пацієнтам, яким раніше не призначали антисекреторні препарати, початкова доза повинна становити 20 мг (1 таблетка) 4 рази на добу (кожні                   6 годин). У цьому випадку необхідно застосовувати Фамотидин-Здоров’я (що містить 20 мг фамотидину в 1 таблетці). Надалі дозу коригувати залежно від рівня секреції шлункового соку, а також клінічного стану хворого. Лікування слід проводити, поки спостерігаються клінічні симптоми захворювання.

При необхідності добову дозу слід збільшувати поступово залежно від індивідуальних особливостей, поки не буде досягнуто оптимальної дози. Існують дані, що найвищі дози фамотидину, які приймали пацієнти з тяжкими формами хвороби, становили до 160 мг кожні 6 годин.

Лікування препаратом слід відміняти поступово через ризик розвитку синдрому рикошету при раптовій відміні.

Хворим із|із| вираженою|виказаною,висловленою| нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл|/хв, рівень креатиніну у сироватці крові більше 3 мг/100 мл|) необхідно збільшувати інтервал між прийомом препарату до 36-48 годин або знижувати добову дозу препарату до 20 мг (застосовувати препарат Фамотидин-Здоров’я, що містить 20 мг фамотидину в 1 таблетці).

Для осіб літнього віку не потрібно жодного коригування дози, крім пацієнтів із нирковою недостатністю.

 

Діти. Не призначати препарат дітям через відсутність досвіду його застосування даній категорії пацієнтів.

 

Передозування.

Симптоми: можливі блювання, рухове збудження, тремор, зниження артеріального тиску|тиснення|, тахікардія, колапс.

Лікування: відміна препарату, індукція блювання або/і промивання шлунка. У разі необхідності проводити адекватну симптоматичну і підтримуючу терапію: при судомах вводити|запроваджують| внутрішньовенно діазепам|, при брадикардії – атропін, при шлуночкових аритміях – лідокаїн. Гемодіаліз ефективний.

 

Побічні реакції. Препарат зазвичай добре переноситься, однак можливі такі небажані реакції:

З боку системи крові: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, нейтропенія.

З боку травної системи: сухість у роті, нудота, блювання, дисгевзія, холестатична жовтяниця, гострий панкреатит, гепатит, діарея, запор, анорексія, метеоризм, біль у шлунку, підвищення рівня печінкових ферментів.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, конвульсії (судоми), парестезії, розлади рівноваги.

Психічні розлади: депресія, галюцинації, збудження, страх, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості.

Системні порушення: стомлюваність, гарячка.

З боку органів чуття: запалення кон’юнктиви, дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: аритмія, атріовентрикулярна блокада, зниження артеріального тиску, брадикардія, прискорене серцебиття.

З боку дихальної системи: обструкція дихальних шляхів.

З боку шкіри: акне, алопеція, сухість шкіри, свербіж, висипання, синдром Лайєлла, синдром Стівенса–Джонсона, ексфоліативний дерматит, еритема, ксеродерма.

З боку кістково-м’язової системи: міалгія, біль у кістках або артралгія.

З боку репродуктивної системи і молочних залоз: гінекомастія (буває дуже рідко і носить оборотний характер при припиненні лікування); зниження лібідо, імпотенція.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, ангіоневротичний набряк, кропив’янку, набряк очей.

У разі розвитку будь-яких серйозних небажаних реакцій лікування препаратом необхідно припинити.

 

Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. Таблетки № 10 у блістері; № 10, № 10×2 у блістерах у коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.