ФЕРМЕД®

 

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ФерМед^®

(FerMed^®)

 

Склад: діюча речовина: 1 мл розчину містить заліза (III) гідроксид-сахарозний  комплекс у перерахуванні на залізо (ІІІ) - 20 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій, натрію гідроксид.

 

Лікарська форма.  Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:  розчин темно-коричневого кольору, солодкий на смак, без осадів.

Фармакотерапевтична група.  Антианемічні засоби. Препарати трьохвалентного заліза для парентерального застосування. Код АТХ B03A C.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Поверхня поліциклічних ядер заліза вкрита великою кількістю нековалентно зв’язаних молекул сахарози, що утворюють у результаті комплекс з молекулярною масою приблизно 43 кДа. Він достатньо великий, щоб попередити ниркову елімінацію. Утворений у результаті комплекс є стабільним та у фізіологічних умовах не вивільняє іонного заліза. Залізо у поліциклічному ядрі зв’язане в структуру, подібну структурі феритину, що зустрічається в організмі. Введення ФерМеду^® призводить до фізіологічних змін, які впливають на абсорбцію заліза.

Фармакокінетика.

Розподіл. Максимальні рівні заліза, у середньому 538 мкмоль/л (30 мг/л), досягалися через 10 хв після ін’єкції. Об’єм розподілу центральної камери практично повністю відповідає об’єму сироватки (близько 3 л). Вплив віку і статі на фармакокінетику заліза сахарози дотепер не вивчали.

Метаболізм. кліренс ⁵²Fe в плазмі знаходився в інтервалі 60-100 хв. ⁵²Fe розповсюджувався до печінки, селезінки і кісткового мозку. Через 2-4 тижні після введення максимальна утилізація ⁵⁹Fe в еритроцитах становила 62-97 %.

Залізо, введене за допомогою ін’єкції, швидко виводилося з плазми, кінцевий період напіввиведення становив приблизно 6 годин. Об’єм розподілу у фазі плато становив приблизно 8 л, вказуючи на низький розподіл заліза в біологічній рідині. Завдяки нижчій стабільності заліза сахарози порівняно з трансферином спостерігали конкурентний обмін заліза на трансферин. Як наслідок, транспорт заліза становив приблизно 31 мг заліза за 24 години.

Елімінація. Ниркова елімінація заліза, яка виникає в перші 4 години після ін’єкції, відповідає менш ніж за 5 % загального кліренсу організму (приблизно 20 мл/хв). Через 24 години рівні заліза в плазмі зменшувалися до рівня заліза перед введенням дози і виводилося приблизно 75 % введеної дози сахарози.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Залізодефіцитні стани при:

-клінічній необхідності швидкого поповнення  запасів заліза;

-непереносимості перорального лікування препаратами заліза;

-активній стадії запального захворювання кишечника, коли пероральні препарати заліза неефективні.

 

Протипоказання.

Застосування ФерМед^® протипоказане у таких випадках:

-         гіперчутливість до будь-якого компонента препарату або до інших парентеральних препаратів заліза;

-         анемія, не пов’язана з дефіцитом заліза (наприклад, гемолітична анемія, мегалобластична анемія внаслідок недостатності вітаміну В₁₂, порушення еритропоезу, гіпоплазія кісткового мозку, анемія, викликана отруєнням свинцем);

-         захворювання, що супроводжуються перенасиченням організму залізом (гемохроматоз, гемосидероз) або спадкові порушення процесу засвоєння заліза (наприклад, сидероахрестична анемія, таласемія, шкірна порфірія).

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Як і всі інші парентеральні препарати заліза, ФерМед^® не слід застосовувати одночасно з пероральними препаратами заліза, оскільки абсорбція пероральних препаратів заліза знижується. Тому лікування пероральними препаратами заліза слід розпочинати принаймні через 5 днів після останньої ін’єкції препарату ФерМед^®.

 

Особливості застосування.

ФерМед^® можна застосовувати тільки тим пацієнтам, діагноз анемії яких підтверджений результатами відповідних досліджень (наприклад, визначення феритину сироватки крові або гемоглобіну (Hb), або гематокриту (Ht), насичення трансферину залізом, або визначення кількості еритроцитів, або визначення їх параметрів – середнього об’єму еритроциту, середнього вмісту Hb в еритроциті або середньої концентрації Hb в еритроциті).

Реакції гіперчутливості.

Препарати заліза, що вводяться парентерально, можуть викликати реакції гіперчутливості, включаючи серйозні та потенційно фатальні анафілактичні / анафілактоїдні реакції.

Також повідомлялося про реакції гіперчутливості після попереднього неускладненого  парентерального введення доз комплексів заліза.
Надходили повідомлення про реакції гіперчутливості, які могли прогресувати до синдрому Коуніса (гострий алергічний спазм коронарних артерій, що може призвести до інфаркту міокарда (див. розділ «Побічні реакції»).

 

Високий ризик виникнення реакцій гіперчутливості у пацієнтів із відомими алергіями, включаючи непереносимість лікарського засобу, бронхіальну астму тяжкого ступеня в анамнезі, екзему, полівалентну алергію, алергічні реакції на інші парентеральні препарати заліза та інші форми атопії, а також у пацієнтів з імунологічними та запальними захворюваннями (наприклад, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит).

ФерМед^® слід застосовувати лише тоді, коли лікар-спеціаліст з оцінки та лікування анафілактичних реакцій може негайно забезпечити повне реанімаційне лікування. Стан кожного пацієнта слід спостерігати щодо появи побічних реакцій протягом щонайменше     30 хвилин після кожного введення ФерМед^®. Якщо під час введення спостерігаються реакції гіперчутливості або ознаки непереносимості, лікування необхідно негайно припинити. Для негайного лікування гострих анафілактичних/анафілактоїдних реакцій насамперед рекомендується застосування адреналіну (наприклад, у дозі 0,3 мг внутрішньомʼязово),     далі – застосування антигістамінних препаратів та/або кортикостероїдів (мають пізніший початок дії).

Пацієнтам із порушеннями функції печінки препарати заліза для парентерального введення слід застосовувати після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. Слід уникати парентерального введення заліза пацієнтам із порушеннями функції печінки, коли перенасичення залізом є провокуючим фактором. Рекомендується проводити ретельний моніторинг вмісту заліза для уникнення перенасичення.

У пацієнтів із підвищеним рівнем феритину препарати заліза для парентерального введення можуть негативно вплинути на перебіг бактеріальної або вірусної інфекції.

Препарати заліза для парентерального введення слід застосовувати з обережністю у випадку гострої або хронічної інфекції. У пацієнтів із хронічною інфекцією слід проводити оцінку співвідношення користь/ризик. Рекомендується припинити застосування препарату ФерМед^® у пацієнтів із бактеріємією.

Також обережність потрібна при введенні препарату особам із низькою здатністю сироватки зв’язувати залізо та/або з дефіцитом фолієвої кислоти. Однак результати кількох досліджень у пацієнтів, які мають реакції підвищеної чутливості до декстрану заліза або глюконату заліза, показали, що препарат  добре переносився у даній групі пацієнтів.

Під час введення препарату необхідно приділяти особливу увагу уникненню паравенозного витікання. Паравенозне витікання препарату може призводити до виникнення болю, запалення, некрозу тканин та тривалого коричневого забарвлення шкіри у цьому місці. У разі паравенозного витікання слід негайно припинити введення препарату.

Зниження артеріального тиску зазвичай спостерігається при застосуванні препаратів заліза для внутрішньовенного введення. Тому слід з обережністю застосовувати препарат. Слід строго дотримуватися рекомендацій щодо швидкості введення препарату, щоб не допустити розвитку артеріальної гіпотензії. Вища частота розвитку небажаних побічних дій (особливо виникнення артеріальної гіпотензії) асоціюється зі збільшенням дози або швидкості введення препарату.

Слід проявляти особливу обережність при застосуванні препарату ФерМед^® пацієнтам із печінковою недостатністю, декомпенсованим цирозом печінки, епідемічним гепатитом, хворобою Рандю-Ослера, інфекційними захворюваннями нирок у гострій фазі, неконтрольованим гіперпаратиреоїдизмом.

Перед застосуванням слід оглянути ампули на предмет наявності осаду й ушкоджень. Застосовувати можна тільки водний однорідний розчин коричневого кольору, який не містить осаду. ФерМед^® слід вводити негайно після відкриття ампули.

Термін придатності після розведення 0,9 % розчином натрію хлориду. Хімічна і фізична стабільність розбавленого розчину продемонстрована протягом 24 годин при температурі   22 ± 2 °C. З мікробіологічної точки зору, розбавлений розчин для інфузій слід використати негайно. Якщо він не використаний негайно, відповідальність за тривалість і умови зберігання несе споживач. Тривалість зберігання повинна становити не більше 24 годин при температурі 2–8 °C.

Інші компоненти.

ФерМед^® містить менше 1 ммоль (23 мг) на 5 мл натрію, тобто практично вільний від натрію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Є деякі дані щодо застосування заліза сахарозного комплексу у вагітних жінок у І триместрі вагітності. Подальший досвід застосування препарату ФерМед^® у вагітних жінок (від 300 до 1000 результатів вагітності) протягом ІІ та ІІІ триместрів вагітності не показав проблем щодо безпеки для матері та новонародженого.

Дотепер невідомо, чи заліза (ІІІ) гідроксид сахарозний комплекс проникає через плаценту. Залізо, звʼязане з трансферином, не проникає через плацентарний барʼєр. Залізо, зв’язане з лактоферином, проникає у грудне молоко.

Дослідження щодо впливу на рівень заліза у новонароджених не проводились.

Препарат ФерМед^® протипоказано застосовувати у І триместрі вагітності (див. розділ «Протипоказання»). Можливе застосування препарату у ІІ та ІІІ триместрах вагітності лише строго за показаннями.

Слід оцінювати співвідношення ризик/користь перед застосуванням препарату протягом періоду вагітності, оскільки реакції гіперчутливості можуть нести певний ризик для матері та дитини (див. розділ «Особливості застосування»). Слід враховувати дані щодо маси тіла до початку вагітності для розрахунку необхідної кількості заліза, щоб уникнути передозування.

Після введення парентеральних препаратів заліза може виникнути брадикардія плода, що зазвичай має транзиторний характер та є наслідком реакції гіперчутливості у матері. Під час внутрішньовенного введення парентеральних препаратів заліза вагітним слід ретельно контролювати стан ненародженої дитини.

Дані щодо екскреції заліза у грудне молоко людини після внутрішньовенного введення сахарози заліза обмежені. Під час клінічного дослідження 10 здорових жінок із залізодефіцитним станом, які годували груддю, отримували 100 мг заліза у формі сахарозного комплексу. Після чотирьох днів лікування показник вмісту заліза у грудному молоці не був підвищений та не відрізнявся від такого в контрольній групі (n = 5). Не можна виключати вплив заліза, що надходить із грудним молоком матері, на новонародженого/немовля, тому слід оцінювати співвідношення ризик/користь.

Дослідження щодо репродуктивної токсичності на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Загалом ФерМед^® не впливає на здатність керувати автотранспортом та працювати з потенційно небезпечними механізмами. Пацієнтам у разі виникнення  запаморочення або сплутаної свідомості після введення ФерМед^® не слід керувати автотранспортом або працювати з механізмами до остаточного зникнення симптомів.

 

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування. ФерМед^® слід вводити тільки внутрішньовенно за допомогою крапельниці для внутрішньовенної інфузії шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції або безпосередньо в вену кінцівки, де підключено апарат для діалізу.

Не слід застосовувати ФерМед^® для внутрішньом’язових ін’єкцій.

до введення першої терапевтичної дози слід ввести пробну дозу.

Необхідно мати реанімаційні засоби.

Якщо протягом періоду спостереження, який повинен бути не менше 15 хв, не з’явилися побічні ефекти, можна вводити частину лікувальної дози, що залишилась.

Перед застосуванням слід перевірити ампули щодо пошкодження, а розчин для ін’єкцій перевірити на наявність осаду.

Можна вводити тільки гомогенні, вільні від осаду розчини для  ін’єкцій.

Якщо вводять частину розчину для ін’єкцій, залишок препарату необхідно знищити.

Не слід перевищувати максимальну разову дозу 200 мг заліза, яку вводять не більше 3 разів на тиждень.

Внутрішньовенне краплинне введення

ФерМед^® слід розводити лише в стерильному 0,9 % розчині натрію хлориду і вводити головним чином шляхом інфузії у таких розведеннях (у співвідношенні 1:20):

1 мл розчину для ін’єкцій (еквівалентно 20 мг заліза) – у 20 мл 0,9 % сольового розчину; 5 мл розчину для ін’єкцій (еквівалентно 100 мг заліза) – у 100 мл 0,9 % сольового розчину; 10 мл розчину для ін’єкцій (еквівалентно 200 мг заліза) – у 200 мл 0,9 % сольового розчину.

Суміш слід готувати безпосередньо перед введенням інфузії; інфузію здійснюють, як вказано нижче:

100 мг –	як мінімум 15 хв;
200 мг –300 мг – 400 мг – 500 мг –	протягом 30 хв; 1,5 години; 2,5 години; 3,5 години.

Перед тим як почати першу краплинну інфузію, необхідно провести тест-дозу:

дорослим вводять 20 мг заліза протягом 15 хв.

При відсутності небажаних явищ  можна вводити з рекомендованою швидкістю частину розчину, що залишилася.

Внутрішньовенне струминне введення

Ампули використовують негайно після відкриття.

ФерМед^® можна також вводити повільною внутрішньовенною ін’єкцією зі швидкістю не більше 1 мл нерозведеного розчину на хвилину. Така швидкість відповідає 5 хв для ампули, що містить 5 мл концентрату. Можна вводити не більше 10 мл розчину (еквівалентно 200 мг заліза) за одну ін’єкцію.

Перед тим як почати введення, необхідно провести тест-дозу:

дорослим повільно вводять 1 мл (20 мг) заліза протягом 1-2 хв.

Якщо протягом періоду спостереження, який повинен бути не менше 15 хв, не з’явилися побічні ефекти, можна вводити частину лікувальної дози, що залишилась.

Якщо це можливо, пацієнтів слід попросити випростати руку після введення препарату і затиснути місце ін’єкції з метою зменшення паравенозного рефлюксу.

Ін’єкція за допомогою апарату для діалізу

Необхідно використовувати розчин негайно після відкриття ампули.

ФерМед^® можна вводити безпосередньо у венозну ділянку діалізної системи. Застосовують таку ж дозу, як і для внутрішньовенної ін’єкції або інфузії.

Одноразова і щоденна доза

Звичайна доза для дорослих: 5-10 мл ФерМеду^® (100-200 мг заліза) двічі або тричі на тиждень залежно від рівня гемоглобіну.

 

Максимально допустима індивідуальна доза

 

При введенні шляхом ін’єкції

10 мл ФерМеду® (200 мг заліза) вводять за допомогою ін’єкції протягом як мінімум 10 хв

При введенні шляхом інфузії

У разі необхідності, відповідно до клінічних обставин можна збільшити максимальну разову дозу ФерМеду®, яку можна вводити 1 раз на тиждень, до 0,35 мл/кг маси тіла (що відповідає 7 мг заліза/кг маси тіла). У цілому, разова доза ніколи не повинна перевищувати 10 мл ФерМеду® (що відповідає 200 мг заліза або 2 ампулам). Її слід розвести як мінімум у 200 мл 0,9 % (мас./об.) сольового розчину для інфузій і вводити інфузією протягом як мінімум 30 хв

 

 

 

 

Розрахунок дози:

Загальний дефіцит заліза [мг] =
= маса тіла [кг] x (цільовий Hb – фактичний Hb) [г/л] x 0,24* + запас заліза [мг],

де:

-       при масі тіла до 35 кг цільовий рівень Hb (гемоглобін) становить 130 г/л, а запас заліза становить 15 мг/кг;

-               при масі тіла від 35 кг цільовий рівень Hb (гемоглобін) становить 150 г/л, а запас заліза становить 500 мг.

*Коефіцієнт 0,24 = 0,0034 x 0,07 x 1000 (вміст заліза в Hb = 0,34 %; об’єм крові = 7 % від маси тіла; фактор 1000 = переведення грамів (г) у міліграми (мг)).

У пацієнтів із серйозними супутніми захворюваннями (наприклад з хронічною нирковою недостатністю під час лікування засобами, що стимулюють еритропоез (ЗСЕ)) можуть варіювати оптимальний цільовий Hb і, як наслідок цього, результати обчислення дози. У таких випадках слід звертатися до чинного довідника з лікування.

Необхідну кількість ФерМеду^® обчислюють, як вказано нижче.

Необхідна кількість ФерМеду^® [мл] = Загальний дефіцит заліза [мг]

                                                                                 20 мг/мл

Маса тіла [кг]	Необхідна кількість ФерМеду® [мл]
	Hb 60 [г/л]	Hb 75 [г/л]	Hb 90 [г/л]	Hb 105 [г/л]
30	48	42	37	32
35	63	57	50	44
40	68	61	54	47
45	74	66	57	49
50	79	70	61	52
55	84	75	65	55
60	90	79	68	57
65	95	84	72	60
70	101	88	75	63
75	106	93	79	66
80	111	97	83	68
85	117	102	86	71
90	122	106	90	74

 

Якщо цільові гематологічні параметри не досягаються після 1-2 тижнів лікування, то слід переглянути первинний діагноз.

Обчислення дози для усунення дефіциту заліза через втрату крові або внаслідок донорства

Кількість втраченої крові відома: введення 200 мг заліза (що відповідає 10 мл ФерМеду®) призводить до зростання рівня гемоглобіну, що відповідає одній одиниці крові (400 мл з концентрацією Hb 150 г/л). Формула обчислення: необхідна кількість заліза [мг] = кількість одиниць втраченої крові x 200 мг або необхідна кількість ФерМеду® [мл] = кількість одиниць втраченої крові x 10 мл.
Рівень Hb зменшений: формула, застосована для обчислення загального дефіциту заліза, враховує той факт, що немає необхідності повністю відновлювати запаси заліза в організмі. Формула обчислення: необхідна кількість заліза [мг] = маса тіла [кг] x (цільовий Hb – фактичний Hb) [г/л] x 0,24.
Приклад:	маса тіла = 60 кг, дефіцит Hb = 10 г/л Þ необхідна кількість заліза @ 150 мг Þ слід вводити 7,5 мл ФерМеду®.

 

 

Дорослі та хворі літнього віку

Для ін’єкцій:

10 мл ФерМеду^® (200 мг заліза), тривалість введення – не менше 10 хв, призначають не частіше ніж 3 рази на тиждень.

Для інфузії:

залежно від показань разова доза може досягати 500 мг заліза.

Максимально допустима разова доза становить 7 мг заліза на 1 кг маси тіла і вводиться 1 раз на тиждень, але вона не повинна перевищувати 25 мл ФерМеду^® (500 мг заліза).

Час введення препарату та спосіб розведення дивись вище.

 

Діти. Препарат застосовують дітям віком від 12 років.

 

Передозування.

Передозування може спричинити гостре перенасичення організму залізом, що може проявитися як гемосидероз. У випадку передозування рекомендується застосовувати симптоматичні засоби і, якщо необхідно, речовини, які зв’язують залізо (хелати).

 

Побічні реакції.

Найчастішою побічною реакцією в клінічних дослідженнях було порушення смаку (дисгевзія), з частотою 4,5 випадки на 100 учасників дослідження. До інших частих небажаних реакцій належать нудота, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, біль у місці інфузії, що виникали з частотою від 1 до 2 випадків на 100 осіб.

Найважливішими серйозними побічними реакціями препарату в клінічних дослідженнях були реакції гіперчутливості, що виникали з частотою 0,25 випадки на 100 учасників дослідження.

Реакції гіперчутливості негайного типу (анафілактоїдні/анафілактичні реакції) виникали рідко. Загалом анафілактоїдні/анафілактичні реакції – це дуже серйозні побічні реакції, що можуть призводити до летальних наслідків (див. розділ «Особливості застосування»). Симптоми включають, серед інших, циркуляторний колапс, артеріальну гіпотензію, тахікардію, респіраторні симптоми (бронхоспазм, ангіоневротичний набряк гортані та глотки), з боку шлунково-кишкового тракту (біль у животі, блювання) або симптоми з боку шкіри (кропив’янка, еритема, свербіж).

Небажані реакції на препарат, про які повідомляють після введення заліза сахарози 4064 учасникам клінічних досліджень, а також побічні реакції, про які повідомлялося в постмаркетинговий період, наведені нижче.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), рідко (> 1/10000,        < 1/1000), дуже рідко (1/10000), частота невідома (доступні дані не дозволяють оцінити частоту, оскільки про такі явища повідомлялося виключно протягом постмаркетингових досліджень, а не клінічних досліджень).

Інфекційні та паразитарні захворювання.

Рідко: пневмонія.

З боку крові та лімфатичної системи.

Нечасто: поліцитемія¹.

З боку імунної системи.

Нечасто: реакції гіперчутливості.

Рідко: анафілактоїдні реакції.

Частота невідома: ангіоневротичний набряк.

Метаболізм та порушення харчування.

Рідко: перенасичення залізом.

З боку нервової системи.

Часто: транзиторне спотворення смакових відчуттів, особливо присмак металу (дисгевзія).

Нечасто: головний біль, запаморочення, відчуття печіння, парестезія, гіпестезія.

Рідко: непритомність, мігрень, сонливість.

Частота невідома: втрата свідомості, порушення свідомості, сплутаність свідомості, тривога, тремор.

З боку серцевої системи:

Часто: артеріальна гіпотензія та колапс, тахікардія.

Рідко: відчуття серцебиття.

Частота невідома: брадикардія, синдром Коуніса.

З боку судинної системи:

Часто: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія.

Нечасто: тромбофлебіт, флебіт.

Рідко: припливи.

Частота невідома: циркуляторний колапс, тромбоз поверхневих вен.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Нечасто: задишка.

Частота невідома: бронхоспазм.

З боку нирок і сечовидільної системи.

Нечасто: хроматурія.

З боку травного тракту.

Часто: нудота.

Нечасто: блювання, абдомінальний біль, діарея, запор.

Рідко: сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: свербіж, висипання.

Частота невідома: кропив’янка, еритема.

З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини.

Нечасто: м’язові судоми, міалгія, артралгія, біль у кінцівках, біль у спині.

Рідко: відчуття дискомфорту у кінцівках, спазми мʼязів.

Частота невідома: гіпотонія.

Загальні порушення та реакції у місці введення.

Часто: біль у місці ін’єкції, реакції в місці ін’єкції/інфузії.

Нечасто: озноб, астенія, втома, біль, реакції подразнення, транссудація, зміна кольору шкіри на коричневий, відчуття печіння, припухлість та запалення в місці ін’єкції, периферичний набряк.

Рідко: відчуття жару, біль у грудях, гіпергідроз, гарячка, свербіж у місці ін’єкції, гематома у місці ін’єкції.

Дуже рідко: холодний піт, блідість, відчуття нездужання, набряк, грипоподібна хвороба, початок якої може варіюватися від кількох годин до кількох днів.

Лабораторні показники.

Нечасто: підвищення рівня гамма-глютамілтрансферази, підвищення рівня АЛТ, підвищення рівня АСТ, відхилення показників функції печінки.

Рідко: підвищення рівня феритину в сироватці крові¹, підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові.

¹ Можливе в результаті передозування або перенасичення залізом.

 

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період є важливим заходом. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні препарату. Лікарям пропонується повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції згідно з чинними вимогами системи звітності.

 

Термін придатності.

24 місяці.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не заморожувати.

 

Несумісність.

ФерМед^® слід змішувати тільки зі стерильним 0,9 % (мас./об.) розчином натрію хлориду.

З іншими лікарськими засобами змішувати заборонено.

 

Упаковка.

По 5 мл розчину в ампулі, по 5 ампул у картонній коробці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

Медіце Арцнайміттель Пюттер Гмбх & Ко. КГ.

(Medice Arzneimittel Putter GmbH & Co. KG).

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Куловег 37, 58638 Ізерлон, Німеччина.

(Kuhloweg 37, 58638 Iserlohn, Germany).