ФОРАТЕК

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ФОРАТЕК

(FORATEC)

Склад:

діюча речовина: формотеролу фумарату дигідрат;

1 доза препарату містить: формотеролу фумарату дигідрату 12 мкг;

допоміжні речовини: етанол безводний, лецитин, тетрафторетан (HFA - 134a).

Лікарська форма. Аерозоль (суспензія) для інгаляцій.

Основні фізико-хімічні властивості: суспензія білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Селективні агоністи β₂-адренорецепторів. Код АТХ R03A C13.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Формотеролу фумарат – це селективний b₂-адренергічний стимулятор. У пацієнтів з оборотною обструкцією дихальних шляхів він спричиняє швидкий бронходилататорний ефект (протягом 1–3 хвилин), що триває протягом 12 годин після інгаляції. Вплив терапевтичних доз на серцево-судинну систему мінімальний і виникає лише в окремих випадках.

Формотерол інгібує вивільнення гістамінів і лейкотрієнів з пасивно сенсибілізованої легені людини. Спостерігалися деякі протизапальні властивості, такі як інгібування набряку і запальної акумуляції клітин.

Фармакокінетика.

Як і інші препарати для інгаляцій, приблизно 90 % формотеролу, що вводиться за допомогою інгалятора, проковтується і пізніше всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Тому фармакокінетичні характеристики формотеролу для прийому внутрішньо великою мірою стосуються і аерозолю для інгаляцій.

Пероральні дози формотеролу фумарату до 300 мкг швидко всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація незміненої речовини C_max у плазмі крові досягається через 0,5–1 годину. Ступінь всмоктування пероральної дози 80 мкг становить від 65 %.

Фармакокінетика формотеролу лінійна у межах пероральних доз, що досліджувались, а саме: від 20 до 300 мкг. Повторний прийом пероральної добової дози 40–160 мкг не призводить до значної акумуляції препарату в організмі. Після інгаляційного введення у терапевтичних дозах формотерол не можна визначити у плазмі крові за допомогою аналітичних методів, доступних нині. Однак швидкість виведення з сечею вказує на швидке всмоктування після інгаляції. Максимальна швидкість виведення після прийому дози 12–96 мкг у більшості випадків досягалась через 1–2 години.

Кумулятивне виведення формотеролу з сечею після інгаляції (12–24 мкг) і двох аерозольних препаратів (12–96 мкг) доводить, що кількість формотеролу у крові зростає пропорційно дозі.

Зв’язування з білками плазми крові становить 61–64 % (з них 34 % – з альбуміном), тому при концентраціях, що досягаються при терапевтичних дозах, насичення ділянок зв’язування не відбувається.

Формотерол виводиться шляхом метаболізму, головним чином шляхом прямої глюкуронізації молекули. Іншим шляхом виведення є O-деметилювання з наступною глюкуронізацією.

Формотерол може виводитись у декілька етапів, фактичний час напіввиведення залежить від інтервалу між прийомами. За концентраціями у плазмі крові через 6, 8 або 12 годин після перорального прийому було визначено час напіввиведення, що становив 2–3 години. Час напіввиведення, визначений за швидкістю виведення із сечею через 3–16 годин після інгаляції, становив приблизно 5 годин.

Як діюча речовина, так і її метаболіти повністю виводяться з організму; приблизно дві третини від прийнятої внутрішньо дози було виявлено у сечі і одну третину – у калі. Після інгаляції у середньому приблизно 6–9 % від дози виводилось у незміненому вигляді з сечею.

Нирковий кліренс формотеролу становить 150 мл/хв.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування бронхіальної астми у пацієнтів, які використовують інгаляційні кортикостероїди або які потребують лікування β₂-агоністами тривалої дії.

Для зменшення симптомів обструкції дихальних шляхів у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), які потребують лікування β₂-агоністами тривалої дії.

Протипоказання.

Гіперчутливість до формотеролу або до будь-яких компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Застосування таких препаратів як хінідин, дизопірамід, прокаїнамід, фенотіазин, антигістамінні препарати, трициклічні антидепресанти та еритроміцин може бути пов’язано з подовженням інтервалу QT та збільшенням ризику шлуночкової аритмії (див. розділ «Особливості застосування»).

Додаткове застосування симпатоміметичних засобів може посилити побічні реакції лікарського засобу та може вимагати титрування дози.

Формотерол слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують інгібітори моноаміноксидази або трициклічні антидепресанти, оскільки вони можуть посилити дію

b₂-адренергічних стимуляторів на серцево-судинну систему.

Одночасне лікування похідними ксантину, стероїдами чи діуретиками може посилити гіпокаліємічний ефект b₂-агоністів. Гіпокаліємія підвищує схильність до серцевої аритмії у пацієнтів, які приймають дигіталіс (див. розділ «Особливості застосування»).

Ризик розвитку аритмій збільшується на тлі проведення анестезії препаратами у формі галогенованих вуглеводнів.

Бронхолітичний ефект формотеролу може посилюватися при прийомі антихолінергічних препаратів.

b-адренергічні блокатори можуть послабити або звести нанівець ефект формотеролу, тому

b-блокатори (в тому числі і очні краплі) не можна призначати разом з формотеролом, крім випадків, коли немає альтернативи.

Особливості застосування.

Летальний наслідок, пов’язаний з бронхіальною астмою.

Формотеролу фумарату дигідрат належить до класу агоністів b₂-адренергічних рецепторів тривалої дії. У ході досліджень сальметеролу, іншого b₂-агоніста тривалої дії, у групі препарату відзначали вищу частоту летальних наслідків через наявність бронхіальної астми (13/13 176),  ніж у групі плацебо (3/13 179). Автори не проводили достатніх досліджень, щоб визначити, чи зростає частота летальних наслідків, пов’язаних із бронхіальною астмою, при застосуванні лікарського засобу, що містить формотерол.

При лікуванні астми  

b₂-агоністи тривалої дії не призначені (і недостатні) для основного лікування астми.

Під час лікування пацієнтів з бронхіальною астмою слід застосовувати формотерол лише як допоміжний препарат разом з інгаляційними кортикостероїдами: хворим, у яких бронхіальна астма не контролюється відповідним чином за допомогою інгаляційних кортикостероїдів, або пацієнтам, у яких загострення хвороби дає підставу для початку лікування інгаляційними кортикостероїдами та b₂-адреностимулятором пролонгованої дії.

Формотерол не призначений для лікування дітей віком до 6 років, оскільки відсутній достатній досвід застосування у цій віковій групі. Дітям віком від 6 до 12 років рекомендується  застосування комплексного препарату, що містить інгаляційні кортикостероїди та

b₂-адреностимулятор пролонгованої дії, за винятком випадків, коли вимагається окреме застосування інгаляційних кортикостероїдів та b₂-адреностимулятора пролонгованої дії.

Не слід застосовувати формотерол з іншими β₂-адреностимуляторами пролонгованої дії.

Перед призначенням формотеролу слід оцінити стан пацієнта, щоб визначити, чи достатнє протизапальне лікування він отримує. Пацієнтам слід рекомендувати продовження протизапальної терапії після початку застосування формотеролу, навіть якщо відзначено поліпшення стану.

Добову дозу Форатеку не слід збільшувати понад максимальну рекомендовану дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Коли симптоми бронхіальної астми будуть під контролем, слід провести поступове зниження дози формотеролу. У період зниження дози стан пацієнта треба регулярно перевіряти. Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу формотеролу.

Під час лікування формотеролом є ризик виникнення серйозних побічних ефектів та загострення, пов’язаних з бронхіальною  астмою. Клінічні дослідження із застосуванням формотеролу вказують на частішу появу тяжких загострень бронхіальної астми у пацієнтів, які приймали формотерол, ніж у пацієнтів, які одержували плацебо, зокрема у дітей віком від 5 до 12 років. Ці дослідження не дають можливості точного визначення різниці у кількості випадків загострення бронхіальної астми поміж досліджуваними групами.

Якщо симптоми залишаються або кількість доз формотеролу, потрібна для контролю симптомів захворювання, збільшується, це зазвичай вказує на погіршення перебігу основного захворювання і необхідність перегляду лікарем базової терапії бронхіальної астми.

Пацієнтам не слід розпочинати лікування формотеролом або збільшувати дозу під час сильного загострення бронхіальної астми чи у разі значного або різкого погіршення її перебігу.

Лікарський засіб не слід застосовувати для полегшення гострих симптомів нападів бронхіальної астми. У разі гострого нападу слід застосовувати b₂-агоніст короткої дії. Пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі раптового загострення астми.

Супутні стани

Формотерол необхідно застосовувати з особливою обережністю та під наглядом лікаря, особливо з точки зору дотримання рекомендованої дози, у таких випадках: ішемічна хвороба серця, серцеві аритмії, особливо AV-блокада ІІІ ступеня, некомпенсована серцева недостатність, ідіопатичний  підклапанний аортальний стеноз,  тяжка артеріальна гіпертензія, аневризма, феохромоцитома, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тиреотоксикоз або інші тяжкі серцево-судинні розлади, такі як тахіаритмія або тяжка серцева недостатність. Формотерол може подовжувати інтервал QTс. Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають препарати, що впливають на інтервал QTс (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні теофіліну та формотеролу пацієнтам з уже наявними захворюваннями серця.

Через гіперглікемічну дію b₂-стимуляторів слід перевіряти рівень глюкози у крові пацієнтів, хворих на цукровий діабет.

Гіпокаліємія

Наслідком терапії b₂-адреностимуляторами може бути розвиток потенційно серйозної гіпокаліємії. Особлива обережність рекомендована у випадку тяжкої астми, оскільки цей ефект може посилюватися супутнім лікуванням і гіпоксією (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У такій ситуації слід перевірити сироватковий рівень калію.

Парадоксальний бронхоспазм

Як і інші інгаляційні препарати, формотерол може спричинити парадоксальний бронхоспазм – у такому випадку препарат слід відмінити і призначити альтернативне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

У дослідах на тваринах не виявлено тератогенної дії. У дослідженнях на тваринах формотерол спричиняв загибель імплантованого плода, а також зниження виживання у ранній постнатальний період і зменшену масу тіла при народженні. Ці ефекти спостерігалися при суттєво вищому системному впливі, ніж ті, які досягаються при клінічному застосуванні формотеролу. Однак, поки не буде отримано подальший досвід, формотерол не рекомендується застосовувати у період вагітності (особливо наприкінці вагітності або під час пологів), за винятком випадків, коли встановленої альтернативи немає. Лікування формотеролом можна розглядати тільки, якщо це потрібно для контролю бронхіальної астми, та якщо не існує іншої безпечної альтернативи, враховуючи, що очікувана користь для матері перевищує ризик для плода.

Годування груддю

Діюча речовина була виявлена у молоці щурів у період лактації, але невідомо, чи проникає формотерол у грудне молоко людини. З цієї причини рекомендовано припинити годування груддю у разі необхідності лікування.

Фертильність

Доступні дані щодо впливу формотеролу на фертильність людини відсутні. У ході досліджень у самців і самок щурів не відзначали порушень фертильності.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У випадку появи запаморочення або інших подібних побічних ефектів під час лікування не слід керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування – інгаляційно.

Формотерол призначений для дорослих, включаючи пацієнтів літнього віку, та дітей віком від 6 років.

Дорослі (включаючи пацієнтів літнього віку та дітей віком від 12 років)

Бронхіальна астма

Формотерол слід призначати лише як доповнення до інгаляційного кортикостероїду. Регулярна підтримувальна терапія: 1 інгаляція (12 мкг) 2 рази на добу. У випадку тяжких захворювань цей режим дозування можна збільшити до 2 інгаляцій (24 мкг) 2 рази на добу. Цей режим дозування забезпечує полегшення симптомів протягом доби. Максимальна добова доза становить 4 інгаляції (48 мкг) на добу.

Лікарський засіб не слід застосовувати для полегшення гострих симптомів нападів бронхіальної астми. У разі гострого нападу слід застосовувати b₂-агоніст короткої дії (див. розділ «Особливості застосування»).

Хронічне обструктивне захворювання легень

Регулярна підтримувальна терапія: 1 інгаляція (12 мкг) 2 рази на добу.

Діти віком від 6 років до 12 років

Бронхіальна астма

Формотерол слід призначати лише як доповнення до інгаляційного кортикостероїду. Регулярна підтримувальна терапія: 1 інгаляція (12 мкг) 2 рази на добу.

Максимальна рекомендована добова доза становить 24 мкг на добу.

У разі необхідності призначення дітям віком 6–12 років інгаляційного кортикостероїда та b₂‑агоніста тривалої дії рекомендується застосовувати комбінований препарат, за винятком випадків, коли інгаляційний кортикостероїд та b₂-агоніст тривалої дії доцільніше застосовувати окремо.

Лікарський засіб не слід застосовувати для полегшення гострих симптомів нападів бронхіальної астми. У разі гострого нападу слід застосовувати b₂-агоніст короткої дії (див. розділ «Особливості застосування»).

Порушення функцій нирок або печінки

Немає теоретичних причин припускати, що пацієнтам із порушенням функції нирок та печінки необхідна корекція дози формотеролу, проте клінічні дані щодо застосування у цих групах відсутні.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)

Фармакокінетику формотеролу не досліджували у популяції пацієнтів літнього віку. Доступні результати клінічних досліджень з участю пацієнтів літнього віку не свідчать про необхідність застосування доз, відмінних від доз, рекомендованих іншим дорослим.

Тривалість дії формотеролу становить близько 12 годин. Лікування у всіх випадках слід проводити мінімально ефективними дозами препарату.

β₂-агоністи тривалої дії можуть бути додані до режиму лікування пацієнтів, у яких високі дози інгаляційних стероїдів не забезпечують достатній контроль симптомів бронхіальної астми. Потрібно попередити пацієнтів, щоб вони не припиняли і не змінювали терапію стероїдами на початку лікування формотеролом.

За необхідності, для полегшення симптомів додатково до підтримувальної дози можна призначити одну або дві дози на добу. Однак, якщо приймання підвищених доз необхідне частіше, ніж зазвичай (тобто частіше ніж двічі на тиждень), дозу слід переглянути, оскільки це може свідчити про погіршення перебігу основного захворювання.

При переведенні пацієнта на Форатек з інших інгаляторів схему лікування потрібно підбирати індивідуально. Слід враховувати попередню терапію, режим дозування і спосіб застосування.

Застереження: заборонено застосовувати більше 4 доз препарату (48 мкг) за добу (загроза зупинки серця).

Інструкція для застосування інгалятора

Лікар або інший медичний працівник повинен пояснити пацієнту, як слід застосовувати інгалятор.

Перед першим використанням інгалятора та після 3 або більше днів перерви у використанні необхідно здійснити одне виприскування у повітря для того, щоб забезпечити безперебійне надходження препарату. Пацієнт має стояти або сидіти прямо, коли здійснює упорскування.

1. Зняти захисний ковпачок.

2. Повністю видихнути.

3. Тримати контейнер вертикально, корпусом верх, помістити мундштук у рот. Затиснути мундштук губами.

4. Глибоко вдихнути ротом та одночасно натиснути на основу інгалятора для випорскування.

5. Затримати дихання так довго, як це можливо без створення дискомфорту, одночасно вийнявши інгалятор із рота. Потім видихнути.

6. Якщо необхідно здійснити ще одну інгаляцію, інгалятор слід тримати у вертикальному положенні півхвилини, а потім повторити п. 2–5.

7. Після використання закрити інгалятор кришкою.

УВАГА! Не слід здійснювати дуже швидко кроки, зазначені у п. 2–4.

Пацієнтам зі слабкістю в руках може бути легше тримати інгалятор обома руками.

У такому випадку верхню частину інгалятора слід тримати  обома вказівними пальцями, а нижню частину – обома великими пальцями.

Діти.

Препарат не застосовувати дітям віком до 6 років.

Передозування.

Симптоми: передозування формотеролу може призвести до явищ, характерних для надмірної дії інших β₂-адреностимуляторів, таких як нудота, блювання, головний біль, тремор, сонливість, посилене серцебиття, тахікардія, шлуночкові аритмії, метаболічний ацидоз, гіпокаліємія, гіперглікемія, подовження інтервалу QTc, артеріальна гіпертензія.

Лікування: у випадку передозування формотеролом слід негайно припинити лікування і розпочати підтримувальну і симптоматичну терапію. У тяжких випадках пацієнта слід госпіталізувати.

Може розглядатися застосування β-адреноблокаторів, але тільки за умови дотримання надзвичайної обережності, оскільки застосування цих засобів може спричинити бронхоспазм. Потрібно контролювати рівень калію у сироватці крові.

Побічні реакції.

Частоту нижченаведених побічних реакцій визначено таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), іноді (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10000).

* Відсоток пацієнтів із серйозними загостреннями перебігу бронхіальної астми, які брали участь у клінічних дослідженнях, був вищим у групі пацієнтів, які приймали формотерол, ніж у групі плацебо, при цьому найбільшу відмінність відзначали у дітей віком 5–12 років.

** Ці побічні реакції відзначали пацієнти, які отримували лікування препаратом, що містить формотерол, у післяреєстраційний період.

Як і при застосуванні всіх інших типів інгаляційної терапії, у дуже рідкісних випадках може розвиватися парадоксальний бронхоспазм (див. розділ «Особливості застосування»). Лікування β₂-агоністами може спричиняти зростання у крові рівнів інсуліну, вільних жирних кислот, гліцерину і кетонових тіл.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці.

Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 120 доз в алюмінієвому контейнері. По 1 алюмінієвому контейнеру з дозуючим клапаном, пластиковим розпилювачем та захисним ковпачком в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Ципла Лтд. (Юніт ІІ)

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Дільниці № L-139, S-103 та M-62, Верна Індастріал Істейт, ІН– 403 722 Верна, Гоа, Індія.