ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЦИСТАФОЦИН
(CYSTAPHOCIN)
Склад:
діюча речовина: фосфоміцин;
1 саше містить фосфоміцину трометамолу 5,631 г, що еквівалентно 3,0 г фосфоміцину;
допоміжні речовини: ароматизатор «Лимон», сахарин натрій (Е 954), сахароза.
Лікарська форма. Гранули для орального розчину.
Основні фізико-хімічні властивості: гранульований порошок білого кольору. Після розчинення відчувається характерний цитрусовий аромат.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Інші протимікробні засоби. Фосфоміцин.
Код ATХ J01X X01.
Фармакологічні властивості.
Цистафоцин містить діючу речовину фосфоміцин у вигляді солі фосфоміцину трометамолу. Фосфоміцин є антибіотиком бактерицидної дії (похідне фосфонової кислоти). Він інгібує синтез клітинної стінки бактерій, блокуючи один з перших етапів синтезу пептидоглікану.
Фармакодинаміка.
Цистафоцин містить фосфоміцин [моно (2-аміно-2-гідроксиметил-1,3-пропандіол) (2R-цис)-
(3-метилоксиранiл) фосфонат] — антибіотик, який одержують з фосфонової кислоти та застосовують для лікування інфекцій сечовивідних шляхів.
Фосфоміцин впливає на перший етап синтезу клітинної стінки бактерій.
Структура фосфоміцину аналогічна структурі фосфоенолпірувату. Саме тому він інактивує фермент енолпiрувiл-трансферазу, тим самим необоротно блокуючи конденсацію уридиндифосфат-N-ацетилглюкозаміну з фосфоенолпiруватом, одну з перших стадій синтезу клітинної стінки бактерій. Фосфоміцин може також знижувати адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може бути провокативним фактором розвитку рецидивуючих інфекцій.
У таблиці нижче представлені дані активності фосфоміцину трометамолу in vitro проти клінічно ізольованих мікроорганізмів. Мінімальна інгібуюча концентрація (МIК) була визначена диско-дифузним методом з використанням дисків фосфоміцину трометамолу 200 мкг. Мікроорганізми з діаметром зони повного пригнічення > 16 мм (на середовищі Мюллера — Хінтона) класифікувалися як чутливі (що відповідає 200 мкг/мл).
|
|
МIК90 (мкг/мл) |
Дiапазон |
|
Чутливі мікроорганізми |
||
|
E. coli |
8 |
0,25–128 |
|
Klebsiella |
32 |
2–128 |
|
Citrobacter spp. |
2 |
0,25–2 |
|
Enterobacter ssp. |
16 |
0,5–64 |
|
Proteus mirabilis |
128 |
0,12–256 |
|
S. faecalis |
60 |
8–256 |
|
Стійкі мікроорганізми (діаметр зони повного пригнічення > 16 мм) |
|
|
|
Serratia spp. |
32 |
|
|
Enterobacter cloacae |
256 |
|
|
Pseudomonas aeruginosa |
256 |
|
|
Morganella morganii |
> 256 |
|
|
Providencia rettgeri |
> 256 |
|
|
Providencia stuartii |
> 256 |
|
|
Pseudomonas ssp. |
> 256 |
|
Резистентність/перехресна резистентність
Фосфоміцин зберігає свою ефективність щодо найбільш поширених бактерій, виявлених при інфекціях сечовивідних шляхів.
Лише деякі бактерії можуть набути резистентності. Показник резистентності E. coli, яка спричиняє розвиток неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, є вкрай низьким.
Велика частина мультирезистентних E. coli та інших ентеробактерій, що продукують БЛРС (бета-лактамази розширеного спектра), чутливі до фосфоміцину. Так само, більшість типів резистентного до метициліну золотистого стафілокока чутливі до фосфоміцину.
До цього часу не зареєстровано випадків перехресної резистентності з іншими антибактеріальними речовинами. Перехресна резистентність малоймовірна, оскільки фосфоміцин відрізняється від будь-якого іншого антибіотика за хімічною структурою та має унікальний механізм дії.
Клінічна ефективність
Фосфоміцин володіє широким спектром антибактеріальної дії, в тому числі на більшість грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, що спричиняють інфекції сечовивідних шляхів, а також пеніциліназопродукуючі штами.
In vivo спостерігається резистентність до Enterobacter spp., Klebsiella spp., Enterococcі, Proteus mirabilis, Staph. aureus та Staph. saprophyticus.
Крім того, Цистафоцин знижує адгезію бактерій на епітелії слизової оболонки сечового міхура, яка може бути провокативним фактором розвитку рецидивуючих інфекцій.
Фармакокінетика.
Всмоктування
Після прийому внутрішньо близько 50 % фосфоміцину трометамолу швидко всмоктується. Після прийому 50 мг/кг маси тіла, tmax становить 2–2,5 години і Cmax становить 20–30 мкг/мл.
Розподіл
Зв’язування фосфоміцину з білками плазми крові дуже низьке (менше 5 %). Об’єм розподілу становить 1,5–2,4 л/кг маси тіла.
Фосфоміцин проникає через плацентарний бар’єр і у грудне молоко.
Метаболізм
Фосфоміцин не метаболізується.
Виділення
Період напіввиведення з плазми крові становить близько 4 годин. Після одноразового прийому 3 г фосфоміцину трометамолу концентрація в сечі 1800–3000 мкг/мл досягається через
2–4 години. Терапевтично ефективні концентрації (200–300 мкг/мл) зберігаються до 48 годин після введення. 40–50 % дози виводиться із сечею протягом перших 48 годин у незміненому вигляді.
Кінетика в особливих груп пацієнтів
У пацієнтів з нирковою недостатністю виведення препарату сповільнюється відповідно до ступеня функціонального порушення, тоді як період напіввиведення з плазми крові збільшується (t1/2 до 50 годин при кліренсі креатиніну 10 мл/хв).
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування гострого неускладненого циститу в жінок та дівчат віком від 12 років.
Профілактика інфекцій у дорослих чоловіків при трансректальній біопсії передміхурової залози.
Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів.
Протипоказання. Гіперчутливість до фосфоміцину або до інших компонентів лікарського засобу, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 10 мл/хв), дитячий вік до 12 років, проходження гемодіалізу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасний прийом з метоклопрамідом та з іншими лікарськими засобами, що підвищують моторику шлунково-кишкового тракту (ШКТ), знижує всмоктування Цистафоцину, що призводить до зниження концентрації фосфоміцину в сироватці і сечі.
При прийомі лікарського засобу під час їди рівні фосфоміцину у плазмі крові та сечі знижуються. Тому рекомендується приймати лікарський засіб натще або через 2–3 години після їди чи прийому інших лікарських засобів.
Специфічні проблеми при коливаннях МНВ (міжнародного нормованого відношення, INR). Повідомляли про чисельні випадки підвищеної антагоністичної активності антивітаміну К у пацієнтів, які приймають антибіотики. До факторів ризику належать: серйозні інфекції або запалення, літній вік і поганий загальний стан здоров’я. У цих випадках важко визначити, пов’язана зміна МНВ з інфекційним захворюванням чи спричинена прийомом лікарського засобу. Проте існують певні класи антибіотиків, застосування яких частіше пов’язують з коливаннями МНВ, зокрема фторхінолони, макроліди, циклiни, котримоксазол і деякі цефалоспорини.
Дослідження взаємодії проводили тільки з участю дорослих.
Особливості застосування.
Реакції гіперчутливості. Під час лікування фосфоміцином можуть виникати серйозні та інколи летальні реакції гіперчутливості, зокрема анафілаксія та анафілактичний шок (див. розділи «Протипоказання» і «Побічні реакції»). У разі виникнення таких реакцій лікування фосфоміцином слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів.
Діарея, спричинена Clostridioides difficile. При застосуванні фосфоміцину повідомляли про випадки коліту, асоційованого з Clostridioides difficile, та псевдомембранозного коліту, ступінь тяжкості яких може варіюватися від легкого до такого, що загрожує життю (див. розділ «Особливості застосування»). Тому важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, які мають діарею під час або після застосування фосфоміцину. Варто розглянути припинення терапії фосфоміцином і призначення специфічного лікування Clostridioides difficile. Не слід застосовувати лікарські засоби, що пригнічують перистальтику.
Педіатричні пацієнти. Безпека та ефективність застосування фосфоміцину дітям віком до
12 років не встановлені. Тому лікарський засіб не слід застосовувати цій віковій групі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Персистувальні інфекції. Пацієнти чоловічої статі. У разі стійких інфекцій рекомендується ретельне обстеження та повторна оцінка діагнозу, оскільки це часто пов’язано з ускладненими інфекціями сечовивідних шляхів або поширеністю резистентних збудників (наприклад, Staphylococcus saprophyticus, див. розділ «Фармакодинаміка»). Загалом інфекції сечовивідних шляхів у пацієнтів чоловічої статі слід розглядати як ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, для лікування яких цей лікарський засіб не показаний (див. розділ «Показання»).
Ниркова недостатність. Концентрація фосфоміцину в сечі залишається терапевтично ефективною протягом 48 годин, якщо кліренс креатиніну вище 10 мл/хв.
Важлива інформація про допоміжні речовини. Лікарський засіб містить сахарозу. Якщо у пацієнта цукровий діабет або пацієнт дотримується дієти, слід враховувати, що в 1 саше препарату міститься 2,213 г сахарози. Фосфоміцин не застосовувати пацієнтам із непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозним мальабсорбційним синдромом або дефіцитом сахарази-ізомальтази.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Застосування разових доз для лікування інфекцій сечовивідних шляхів у вагітних жінок не вважається доцільним.
Дослідження на тваринах не виявили прямої або непрямої токсичності, що впливає на вагітність, ембріональний розвиток, розвиток плода та/або постнатальний розвиток.
Є лише обмежені дані про безпеку застосування фосфоміцину вагітними жінками. Ці дані не вказують на розвиток вроджених вад або фетальної/неонатальної токсичності фосфоміцину.
У період вагітності застосування лікарського засобу можливе у разі необхідності, коли очікуваний ефект терапії для вагітної перевищує потенційний ризик для плода.
Годування груддю
Цистафоцин проникає у грудне молоко навіть після прийому разової дози. У період годування груддю застосування лікарського засобу слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Цистафоцин може спричиняти запаморочення, що може вплинути на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Режим дозування встановлює лікар індивідуально.
Лікування гострого неускладненого циститу. Дорослим жінкам та дівчатам віком від 12 років з масою тіла від 50 кг призначати по 1 саше лікарського засобу (3 г) 1 раз на добу.
Профілактика інфекцій у дорослих чоловіків при трансректальній біопсії передміхурової залози. Чоловікам з масою тіла від 50 кг призначати по 1 саше (3 г) за 3 години до і через
24 години після втручання.
Спосіб застосування. Застосовувати перорально.
Для лікування гострого неускладненого циститу у жінок і дівчат віком від 12 років слід приймати натщесерце (приблизно за 2–3 години до або через 2–3 години після їди), бажано перед сном і після спорожнення сечового міхура.
Вміст саше розчинити в 1 склянці води і одразу ж випити приготований розчин.
Діти.
Застосовувати дівчатам віком від 12 років для лікування гострого неускладненого циститу. Безпека та ефективність застосування фосфоміцину дітям віком до 12 років не встановлені.
Передозування.
Дані про передозування фосфоміцину при пероральному способі застосування обмежені.
Симптоми: вестибулярні порушення, погіршення слуху, металевий присмак у роті і загальне зниження смакового сприйняття.
Випадки гіпотензії, тяжка сонливість, електролітні порушення, тромбоцитопенія, а також гіпопротромбінемія були зареєстровані при парентеральному введенні фосфоміцину.
Лікування: симптоматична і підтримувальна терапія. Рекомендується вжити багато рідини для збільшення діурезу.
Побічні реакції.
До найбільш частих побічних реакцій при одноразовому прийомі фосфоміцину трометамолу належать порушення роботи ШКТ, в основному діарея. Ці явища найчастіше нетривалі і проходять самостійно.
У таблиці нижче наведено непередбачені побічні реакції, які були зареєстровані з клінічних випробуваннях або відомі з постмаркетингового досвіду.
Частота побічних ефектів визначається таким чином:
дуже часто ( ≥ 1/10);
часто (≥ 1/100 — < 1/10);
нечасто (≥ 1/1000 — < 1/100);
рідко (≥ 1/100 — < 1/1000);
дуже рідко (< 1/10000);
невідомо (не можна визначити за наявними даними).
У кожній частотній групі побічні реакції представлено у порядку зменшення їх тяжкості.
|
Класи систем органів |
Побічні реакції та частота їх розвитку |
|||
|
Часто |
Нечасто |
Рідко |
Невідомо |
|
|
Інфекції та інвазії |
Вульвовагініт |
|
|
|
|
З боку імунної системи |
|
|
|
Анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок, гіперчутливість |
|
З боку нервової системи |
Головний біль, запаморочення |
Парестезія |
|
|
|
З боку серцевої системи |
|
|
Тахікардія |
|
|
З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння |
|
|
|
Астма |
|
З боку травної системи |
Діарея, нудота, розлади травлення |
Блювання, біль у животі |
|
Асоційований з антибіотиком коліт |
|
З боку шкіри і підшкірних тканин |
|
Висип, кропив’янка, свербіж |
|
Ангіоневротичний набряк |
|
Загальні розлади |
|
Втома |
|
|
|
З боку судинної системи |
|
|
|
Гіпотензія |
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 8 г препарату (3 г діючої речовини) у саше. По 1 або 2 саше у пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
61010, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гордієнківська, будинок 1.