ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ДОКСАЗОЗИН-КВ
(DOXAZOSIN-KV)
Склад:
діюча речовина: доксазозин;
1 таблетка містить 2 мг або 4 мг доксазозину (у вигляді доксазозину мезилату);
допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, кислота стеаринова.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості:
для таблеток по 2 мг: таблетки плоскоциліндричної форми, з фаскою, білого або майже білого кольору;
для таблеток по 4 мг: таблетки плоскоциліндричної форми, з фаскою та рискою, білого або майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які впливають на серцево-судинну систему. Антиадренергічні засоби з периферичним механізмом дії. Блокатори α-адренорецепторів.
Код АТХ С02С А04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії.
Доксазозин є потужним та селективним антагоністом постсинаптичних α1-адренорецепторів. Блокування цих рецепторів призводить до зниження системного артеріального тиску. Препарат Доксазозин-КВ призначений для перорального застосування 1 раз на добу пацієнтам, хворим на есенціальну артеріальну гіпертензію.
Фармакодинамічні ефекти.
Було продемонстровано, що доксазозин не спричиняє небажаних метаболічних ефектів і його можна застосовувати пацієнтам із цукровим діабетом, подагрою або інсулінорезистентністю.
Препарат Доксазозин-КВ також можна призначати пацієнтам із бронхіальною астмою, гіпертрофією лівого шлуночка та пацієнтам літнього віку. Застосування препарату сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічує агрегацію тромбоцитів та посилює активність тканинного активатора плазміногена. Крім того, застосування препарату підвищує чутливість до інсуліну у пацієнтів, у яких така чутливість порушена.
Також повідомлялося, що додатково до антигіпертензивної дії застосування доксазозину спричяє помірному зниженню концентрації загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів у плазмі крові, а тому даний препарат може бути особливо ефективний для пацієнтів, хворих на артеріальну гіпертензію та гіперліпідемію.
Застосування препарату Доксазозин-КВ пацієнтам, хворим на симптоматичну доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ), призводить до значного покращення уродинаміки та зменшення проявів симптомів. Вважається, що ефект препарату при ДГПЗ досягається за рахунок селективної блокади α1-адренорецепторів, розташованих у м’язовій стромі та капсулі передміхурової залози, а також у шийці сечового міхура.
Фармакокінетика.
Всмоктування. При пероральному застосуванні у людини (чоловіки молодого віку або пацієнти літнього віку будь-якої статі) доксазозин швидко всмоктується з біодоступністю на рівні приблизно ⅔ дози.
Біотрансформація/елімінація. Приблизно 98 % доксазозину зв’язується з білками плазми крові. Було показано, що доксазозин інтенсивно метаболізується в організмі людини та у досліджуваних експериментальних тварин і виводиться з організму переважно з калом.
Середній період напіввиведення препарату з плазми крові становить 22 години, що дає можливість приймати препарат 1 раз на добу.
При пероральному застосуванні препарату Доксазозин-КВ концентрація метаболітів препарату у плазмі крові низька. Концентрація у плазмі крові найактивнішого метаболіту 6'-гідроксидоксазозину у людини в 40 разів нижча за плазмову концентрацію первинної сполуки, що свідчить про те, що антигіпертензивна дія препарату зумовлена переважно доксазозином.
Дотепер існують лише обмежені дані щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину). Відомо, що у пацієнтів із помірною печінковою дисфункцією одноразове застосування доксазозину призвело до підвищення AUC на 43 % та зменшення видимого кліренсу при пероральному застосуванні на 40 %. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки препарат Доксазозин-КВ слід застосовувати з особливою обережністю.
Клінічні характеристики.
Показання.
Артеріальна гіпертензія.
Препарат показаний для лікування артеріальної гіпертензії, і для більшості пацієнтів його можна застосовувати як монотерапію для контролю артеріального тиску. У випадку неефективності монотерапії для лікування артеріальної гіпертензії препарат можна застосовувати у комбінації з тіазидними діуретиками, блокаторами β-адренорецепторів, блокаторами кальцієвих каналів та інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.
Препарат показаний для лікування обструкції сечовивідних шляхів, а також симптомів, пов’язаних із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Препарат можна призначати пацієнтам із ДГПЗ як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормі артеріального тиску.
Протипоказання.
Застосування препарату Доксазозин-КВ протипоказане таким категоріям пацієнтів:
– пацієнтам із підвищеною чутливістю до діючої речовини або до похідних хіназоліну (наприклад, до празозину, теразозину, доксазозину) або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
– пацієнтам із випадками ортостатичної гіпотензії в анамнезі;
– пацієнтам із ДГПЗ та супутньою обструкцією верхніх сечовивідних шляхів, хронічними інфекціями сечовивідних шляхів та наявністю каменів у сечовому міхурі;
– у період годування груддю (лише при застосуванні для лікування артеріальної гіпертензії, див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»);
– пацієнтам з артеріальною гіпотензію (стосується тільки пацієнтів із ДГПЗ).
Доксазозин як монотерапія протипоказаний пацієнтам із переповненням сечового міхура або анурією з прогресуючою нирковою недостатністю або без неї.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Інгібітори фосфодіестерази-5 (ФДЕ-5) (наприклад, силденафіл, тадалафіл, варденафіл)
Сумісне застосування доксазозину з інгібіторами ФДЕ-5 у деяких пацієнтів може спричинити симптоматичну гіпотензію (див. розділ «Особливості застосування»). Досліджень доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.
Доксазозин значною мірою зв’язується з білками плазми крові (на 98 %). Результати дослідження in vitro з використанням плазми крові людини свідчать, що препарат не впливає на зв’язування досліджуваних препаратів (наприклад, дигоксин, фенітоїн, варфарин або індометацин) з білками крові.
У клінічній практиці не відзначалося несприятливої взаємодії при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, блокаторів β-адренорецепторів, нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, пероральних цукрознижувальних засобів, урикозуричних засобів та антикоагулянтів. Проте дані формальних досліджень із вивчення лікарської взаємодії відсутні.
Доксазозин потенціює гіпотензивну дію інших α-адреноблокаторів, а також інших антигіпертензивних засобів.
Повідомлялося, що одноразове застосування доксазозину у дозі 1 мг в перший день чотиридобового курсу перорального застосування циметидину (400 мг 2 рази на добу) призводило до підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % і не спричиняло жодних статистично значущих змін середньої Cmax та середнього періоду напіввиведення доксазозину. Таке підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % на тлі застосування циметидину знаходиться у межах міжіндивідуальної варіабельності (27 %) середніх рівнів AUC доксазозину порівняно з плацебо.
Особливості застосування.
Ортостатична гіпотензія/синкопе.
Початок терапії. Як і при застосуванні інших блокаторів α-адренорецепторів, ортостатична гіпотензія при застосуванні цього препарату розвивалася у дуже малого відсотка пацієнтів, проявляючись запамороченням та слабкістю, рідше – втратою свідомості (синкопе), особливо на початку терапії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). У зв’язку з цим на початку терапії необхідно контролювати рівень артеріального тиску, щоб мінімізувати можливі постуральні ефекти.
Призначаючи терапію будь-яким ефективним блокатором α-адренорецепторів, слід проінформувати пацієнта, як уникнути симптомів ортостатичної гіпотензії та як поводитися при їх виникненні. Пацієнта також потрібно попередити про необхідність уникнення ситуацій, у яких існує ризик отримання травм, враховуючи можливість виникнення запаморочення або слабкості на початку терапії препаратом Доксазозин-КВ.
Застосування при гострих серцевих станах.
Як і інші вазодилатуючі антигіпертензивні засоби, доксазозин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із такими гострими серцевими станами:
– легеневий набряк, спричинений аортальним або мітральним стенозом;
– гіперсистолічна серцева недостатність;
– правошлуночкова серцева недостатність, зумовлена тромбоемболією легеневої артерії або перикардіальним випотом;
– лівошлуночкова серцева недостатність із низьким тиском наповнення.
Застосування при порушеннях функції печінки.
Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки препарат Доксазозин-КВ слід призначати з особливою обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Через відсутність клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам із печінковою недостатністю тяжкого ступеня призначення препарату цій категорії пацієнтів не рекомендується.
Застосування разом з інгібіторами ФДЕ-5.
Застосовувати доксазозин разом з інгібіторами ФДЕ-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл та варденафіл) слід з обережністю, оскільки ці лікарські засоби спричиняють вазодилатацію, тому можуть спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну артеріальну гіпотензію. Для зменшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії рекомендується розпочинати терапію препаратами групи інгібіторів ФДЕ-5 тільки за умови, якщо на тлі застосування α-блокаторів пацієнт має стабільну гемодинаміку. Крім того, рекомендується розпочинати терапію інгібіторами ФДЕ-5 з найменшої можливої дози та витримувати 6-годинний інтервал між застосуванням доксазозину та інгібіторів ФДЕ-5. Досліджень доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.
Застосування пацієнтам під час хірургічного видалення катаракти.
У деяких пацієнтів, які приймали тамсулозин на час проведення хірургічного видалення катаракти або до операції, під час втручання спостерігався розвиток інтраопераційного синдрому атонічної райдужної оболонки (IFIS, варіант синдрому вузької зіниці). Зафіксовано окремі випадки розвитку такого побічного ефекту і при застосуванні інших α1-блокаторів, тому не можна виключати можливість розвитку цього ефекту для інших препаратів даного класу лікарських засобів. Через те, що IFIS може призводити до підвищення частоти процедурних ускладнень при проведенні операції, при підготовці до неї слід повідомити хірургам-офтальмологам, чи застосовує або застосовував пацієнт блокатори α1-адренорецепторів.
Пріапізм.
Під час застосування α1-блокаторів, у тому числі доксазозину, надходили повідомлення про випадки тривалої ерекції та пріапізму. У випадку ерекції, що триває більше 4 годин, пацієнту слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо негайно не розпочати лікування пріапізму, виникає ушкодження тканини статевого члена, що може призвести до незворотної втрати потенції.
Скринінг на рак передміхурової залози.
Карцинома передміхурової залози спричиняє багато симптомів, що асоціюються з ДГПЗ, до того ж ці два захворювання можуть співіснувати. Тому слід виключити наявність карциноми передміхурової залози, перш ніж починати терапію доксазозином з приводу симптомів ДГПЗ.
Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа та мальабсорбція глюкози-галактози, не слід застосовувати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Пацієнти з артеріальною гіпертензією.
Вагітнісь. Через відсутність дотепер належних та добре контрольованих досліджень щодо вивчення застосування препарату вагітним безпечність застосування препарату Доксазозин-КВ у період вагітності залишається невстановленою. Тому препарат слід застосовувати лише тоді, коли потенційні переваги лікування, з точки зору лікаря, виправдовують потенційний ризик. Хоча у дослідженнях на тваринах препарат не чинив тератогенної дії, його застосування у дуже високих дозах, що приблизно у 300 разів перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини, призводило до зниження тривалості життя плода.
Період годування груддю. Застосовувати доксазозин у період годування груддю протипоказано, оскільки немає даних щодо екскреції доксазозину в молоко у період годування груддю. Альтернативно, при необхідності застосування доксазозину слід припинити годування груддю.
Пацієнти з ДГПЗ.
Інформація у даному розділі не стосується пацієнтів із ДГПЗ.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування.
Спосіб застосування та дози.
Препарат Доксазозин-КВ можна приймати як уранці, так і ввечері.
Препарат застосовують перорально.
Артеріальна гіпертензія.
Препарат слід застосовувати 1 раз на добу. Початкова доза становить 1 мг, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе (див. розділ «Особливості застосування»). Після 1-2 тижнів початкової терапії дозу можна підвищити до 2 мг, а потім, якщо необхідно, і до 4 мг. У більшості пацієнтів відповідь на терапію спостерігається при застосуванні препарату в дозі 4 мг або нижчій. Якщо необхідно, дозу препарату можна підвищити до 8 мг або до максимальної рекомендованої дози – 16 мг.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.
Рекомендована початкова доза препарату Доксазозин-КВ становить 1 мг 1 раз на добу, щоб звести до мінімуму ризик розвитку ортостатичної артеріальної гіпотензії та/або синкопе (див. розділ «Особливості застосування»). Залежно від індивідуальних особливостей уродинаміки пацієнта та симптомів ДГПЗ, дозу можна підвищити до 2 мг, потім до 4 мг і до максимальної рекомендованої дози – 8 мг. Рекомендований інтервал підбору дози становить 1-2 тижні. Звичайна рекомендована доза препарату становить 2-4 мг на добу.
Пацієнтам літнього віку слід застосовувати звичайні дози для дорослих.
Пацієнтам із порушеннями функції нирок слід застосовувати звичайні дози для дорослих, оскільки фармакокінетичні параметри препарату при порушеннях функції нирок не змінюються.
Доксазозин-КВ не виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.
Пацієнти з порушеннями функції печінки. Дотепер інформація щодо застосування препарату пацієнтам із порушеннями функції печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидину), обмежена. Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушень функції печінки препарат слід призначати з обережністю (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).
Діти.
Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Доксазозин-КВ дітям не досліджувалися.
Передозування.
Симптоми. Якщо передозування препарату призвело до артеріальної гіпотензії, пацієнта слід терміново покласти на спину, опустивши голову вниз. В окремих випадках можна вжити інших симптоматичних заходів.
Лікування. Якщо симптоматичних заходів недостатньо, для лікування шоку першочергово слід застосувати плазмозамінники. Після цього при необхідності слід застосувати судинозвужувальні препарати. Слід спостерігати за станом функції нирок та при необхідності застосовувати підтримуючі заходи.
Гемодіаліз не показаний, оскільки Доксазозин-КВ значною мірою зв’язується з білками плазми крові.
Побічні реакції.
Артеріальна гіпертензія.
У хворих на артеріальну гіпертензію найчастіше зустрічалися побічні реакції постурального типу (які у рідкісних випадках супроводжувалися втратою свідомості), або неспецифічні побічні реакції.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози.
У пацієнтів із ДГПЗ спостерігався такий самий профіль побічних реакцій, як і у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Інфекції та інвазії: інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: алергічні реакції.
Метаболічні та аліментарні розлади: подагра, підвищення апетиту, відсутність апетиту.
Психічні порушення: збудження, депресія, тривожність, безсоння, нервозність.
З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, головний біль, інсульт, гіпестезія, синкопе, тремор, ортостатичне запаморочення, парестезія.
З боку органів зору: нечіткість зору, інтраопераційний синдром атонічної райдужної оболонки.
З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, шум у вухах.
З боку серця: посилене серцебиття, тахікардія, стенокардія, інфаркт міокарда, брадикардія, серцеві аритмії.
З боку судин: артеріальна гіпотензія, ортостатична артеріальна гіпотензія, припливи.
З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: бронхіт, кашель, задишка, риніт, носова кровотеча, посилення існуючого бронхоспазму.
З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, диспепсія, сухість у роті, нудота, запор, метеоризм, блювання, гастроентерит, діарея.
Гепатобіліарні розлади: відхилення від норми показників функції печінки, холестаз, гепатит, жовтяниця.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висипання на шкірі, кропив’янка, алопеція, пурпура.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: біль у спині, міалгія, артралгія, м’язові спазми, м’язова слабкість.
З боку нирок та сечовивідного тракту: цистит, нетримання сечі, дизурія, часте сечовипускання, гематурія, поліурія, підвищений діурез, розлади сечовипускання, ніктурія.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гінекомастія, пріапізм, ретроградна еякуляція.
Загальні розлади: астенія, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, периферичні набряки, біль у тілі, набряк обличчя, підвищена втомлюваність, загальне нездужання.
Результати досліджень: збільшення маси тіла.
Повідомлення про побічні реакції.
Якщо у вас виникнуть будь-які побічні реакції, зверніться до свого лікаря, фармацевта або медичної сестри. Це стосується також будь-яких можливих побічних реакцій, не зазначених в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. Повідомляючи про побічні реакції, ви можете допомогти надати більше інформації щодо безпеки даного лікарського засобу.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.
Web-сайт: www.vitamin.com.ua.
ИНСТРУКЦИЯ
по медицинскому применению лекарственного средства
ДОКСАЗОЗИН-КВ
(DOXAZOSIN-KV)
Состав:
действующее вещество: доксазозин;
1 таблетка содержит 2 мг или 4 мг доксазозина (в виде доксазозина мезилата);
вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал кукурузный, натрия крахмалгликолят (тип А), натрия лаурилсульфат, магния стеарат, кислота стеариновая.
Лекарственная форма. Таблетки.
Основные физико-химические свойства:
для таблеток по 2 мг: таблетки плоскоцилиндрической формы, с фаской, белого или почти белого цвета;
для таблеток по 4 мг: таблетки плоскоцилиндрической формы, с фаской и риской, белого или почти белого цвета.
Фармакотерапевтическая группа. Средства, действующие на сердечно-сосудистую систему. Антиадренергические средства с периферическим механизмом действия. Блокаторы α-адренорецепторов. Код АТХ С02С А04.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия.
Доксазозин является мощным и селективным антагонистом постсинаптических α1-адренорецепторов. Блокирование этих рецепторов приводит к снижению системного артериального давления. Препарат Доксазозин-КВ предназначен для перорального применения 1 раз в сутки пациентам, больным эссенциальной артериальной гипертензией.
Фармакодинамические эффекты.
Было продемонстрировано, что доксазозин не вызывает нежелательных метаболических эффектов и его можно применять пациентам с сахарным диабетом, подагрой или инсулинорезистентностью.
Препарат Доксазозин-КВ также можно назначать пациентам с бронхиальной астмой, гипертрофией левого желудочка и пациентам пожилого возраста. Применение препарата способствует уменьшению гипертрофии левого желудочка, угнетает агрегацию тромбоцитов и усиливает активность тканевого активатора плазминогена. Кроме того, применение препарата повышает чувствительность к инсулину у тех пациентов, у которых такая чувствительность нарушена.
Также сообщалось, что в дополнение к антигипертензивному действию применение доксазозина вызывает умеренное снижение концентрации общего холестерина, липопротеидов низкой плотности и триглицеридов в плазме крови, поэтому данный препарат может быть особенно полезен пациентам, больным артериальной гипертензией и гиперлипидемией.
Применение препарата Доксазозин-КВ пациентам, больным симптоматической доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ), приводит к значительному улучшению уродинамики и уменьшению проявлений симптомов. Считается, что эффект препарата при ДГПЖ достигается за счет селективной блокады α1-адренорецепторов, расположенных в мышечной строме и капсуле предстательной железы, а также в шейке мочевого пузыря.
Фармакокинетика.
Всасывание. При пероральном применении у человека (мужчины молодого возраста или пациенты пожилого возраста любого пола) доксазозин быстро всасывается с биодоступностью на уровне приблизительно ⅔ дозы.
Биотрансформация/элиминация. Приблизительно 98 % доксазозина связывается с белками плазмы крови. Было показано, что доксазозин интенсивно метаболизирутся в организме человека и у исследуемых экспериментальных животных и выводится из организма преимущественно с калом.
Средний период полувыведения препарата из плазмы крови составляет 22 часа, что дает возможность принимать препарат 1 раз в сутки.
При пероральном применении препарата Доксазозин-КВ концентрация метаболитов препарата в плазме крови низкая. Концентрация в плазме крови наиболее активного метаболита
6'-гидроксидоксазозина у человека в 40 раз ниже плазменной концентрации первичного соединения, что свидетельствует о том, что антигипертензивное действие препарата обусловлено преимущественно доксазозином.
В данное время существуют только ограниченные данные относительно применения препарата пациентам с нарушениями функции печени и относительно влияния препаратов, способных изменять печеночный метаболизм (например, циметидина). Известно, что у пациентов с умеренной печеночной дисфункцией однократное применение доксазозина привело к повышению AUC на 43 % и уменьшению видимого клиренса при пероральном применении на 40 %. Как и при применении других препаратов, которые полностью метаболизируются печенью, пациентам с признаками нарушений функции печени препарат Доксазозин-КВ следует применять с особой осторожностью.
Клинические характеристики.
Показания.
Артериальная гипертензия.
Препарат показан для лечения артериальной гипертензии, и для большинства пациентов его можно применять в качестве монотерапии для контроля артериального давления. В случае неэффективности монотерапии для лечения артериальной гипертензии препарат можно применять в комбинации с тиазидными диуретиками, блокаторами β-адренорецепторов, блокаторами кальциевых каналов и ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента.
Доброкачественная гиперплазия предстательной железы.
Препарат показан для лечения обструкции мочевыводящих путей, а также симптомов, связанных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ). Препарат можно назначать пациентам с ДГПЖ как при наличии артериальной гипертензии, так и при норме артериального давления.
Противопоказания.
Применение препарата Доксазозин-КВ противопоказано следующим категориям пациентов:
– пациентам с повышенной чувствительностью к действующему веществу или к производным хиназолина (например, к празозину, теразозину, доксазозину) или к любому из вспомогательных веществ препарата;
– пациентам со случаями ортостатической гипотензии в анамнезе;
– пациентам с ДГПЖ и сопутствующей обструкцией верхних мочевыводящих путей, хроническими инфекциями мочевыводящих путей и наличием камней в мочевом пузыре;
– в период кормления грудью (только при применении для лечения артериальной гипертензии, см. раздел «Применение в период беременности или кормления грудью»);
– пациентам с артериальной гипотензией (касается только пациентов с ДГПЖ).
Доксазозин в качестве монотерапии противопоказан пациентам с переполнением мочевого пузыря или анурией с прогрессирующей почечной недостаточностью или без нее.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Ингибиторы фосфодиэстеразы-5 (ФДЭ-5) (например, силденафил, тадалафил, варденафил)
Совместное применение доксазозина с ингибиторами ФДЭ-5 у некоторых пациентов может вызвать симптоматическую гипотензию (см. раздел «Особенности применения»). Исследований доксазозина в лекарственных формах с длительным высвобождением действующего вещества не проводили.
Доксазозин в значительной степени связывается с белками плазмы крови (на 98 %). Результаты исследования in vitro с использованием плазмы крови человека свидетельствуют, что препарат не влияет на связывание исследуемых препаратов (например, дигоксин, фенитоин, варфарин или индометацин) с белками крови.
В клинической практике не отмечалось неблагоприятного взаимодействия при одновременном применении доксазозина и тиазидных диуретиков, фуросемида, блокаторов β-адренорецепторов, нестероидных противовоспалительных средств, антибиотиков, пероральных сахароснижающих средств, урикозурических средств и антикоагулянтов. Однако данные формальных исследований по изучению лекарственного взаимодействия отсутствуют.
Доксазозин потенцирует гипотензивное действие других α-адреноблокаторов, а также других антигипертензивных средств.
Сообщалось, что однократное применение доксазозина в дозе 1 мг в первый день четырехсуточного курса перорального применения циметидина (400 мг 2 раза в сутки) приводило к повышению среднего уровня AUC доксазозина на 10 % и не вызывало никаких статистически значимых изменений средней Cmax и среднего периода полувыведения доксазозина. Такое повышение среднего уровня AUC доксазозина на 10 % на фоне применения циметидина находится в пределах межиндивидуальной вариабельности (27 %) средних уровней AUC доксазозина по сравнению с плацебо.
Особенности применения.
Ортостатическая гипотензия/синкопе.
Начало терапии. Как и при применении других блокаторов α-адренорецепторов, ортостатическая гипотензия при применении этого препарата развивалась у очень небольшого процента пациентов, проявляясь головокружением и слабостью, реже – потерей сознания (синкопе), особенно в начале терапии (см. раздел «Способ применения и дозы»). В связи с этим в начале терапии необходимо контролировать уровень артериального давления, чтобы минимизировать возможные постуральные эффекты.
Назначая терапию каким-либо эффективным блокатором α-адренорецепторов, следует проинформировать пациента, как избежать симптомов ортостатической гипотензии и как вести себя при их возникновении. Пациента также нужно предупредить о необходимости избежать ситуаций, в которых существует риск получения травм, учитывая возможность возникновения головокружения или слабости в начале терапии препаратом Доксазозин-КВ.
Применение при острых сердечных состояниях.
Как и другие вазодилатирующие антигипертензивные средства, доксазозин следует с осторожностью применять пациентам со следующими острыми сердечными состояниями:
– легочный отек, вызванный аортальным или митральным стенозом;
– гиперсистолическая сердечная недостаточность;
– правожелудочковая сердечная недостаточность, обусловленная тромбоэмболией легочной артерии или перикардиальным выпотом;
– левожелудочковая сердечная недостаточность с низким давлением наполнения.
Применение при нарушениях функции печени.
Как и при применении других препаратов, которые полностью метаболизируются печенью, пациентам с признаками нарушений функции печени препарат Доксазозин-КВ следует назначать с особой осторожностью (см. раздел «Способ применения и дозы»). Из-за отсутствия клинического опыта применения препарата пациентам с печеночной недостаточностью тяжелой степени назначение препарата этой категории пациентов не рекомендуется.
Применение вместе с ингибиторами ФДЭ-5.
Применять доксазозин вместе с ингибиторами ФДЭ-5 (например, силденафил, тадалафил и варденафил) следует с осторожностью, так как эти лекарственные средства вызывают вазодилатацию, поэтому могут вызвать у некоторых пациентов симптоматическую артериальную гипотензию. Для уменьшения риска развития ортостатической гипотензии рекомендуется начинать терапию препаратами группы ингибиторов ФДЭ-5 только при условии, если на фоне применения α-блокаторов пациент имеет стабильную гемодинамику. Кроме того, рекомендуется начинать терапию ингибиторами ФДЭ-5 с наименьшей возможной дозы и выдерживать 6-часовой интервал между применением доксазозина и ингибиторов ФДЭ-5. Исследований доксазозина в лекарственных формах с длительным высвобождением действующего вещества не проводили.
Применение пациентам во время хирургического удаления катаракты.
У некоторых пациентов, принимавших тамсулозин во время проведения хирургического удаления катаракты или до операции, во время вмешательства наблюдалось развитие интраоперационного синдрома атонической радужной оболочки (IFIS, вариант синдрома узкого зрачка). Зафиксировано отдельные случаи развития такого побочного эффекта и при применении других α1-блокаторов, поэтому нельзя исключать возможность развития этого эффекта для других препаратов данного класса лекарственных средств. Из-за того, что IFIS может приводить к повышению частоты процедурных осложнений при проведении операции, при подготовке к ней следует сообщить хирургам-офтальмологам, применяет ли или применял пациент блокаторы α1-адренорецепторов.
Приапизм.
При применении α1-блокаторов, в том числе доксазозина, поступали сообщения о случаях длительной эрекции и приапизма. В случае эрекции, которая длится более 4 часов, пациенту следует немедленно обратиться за медицинской помощью. Если немедленно не начать лечение приапизма, возникает повреждение ткани полового члена, что может привести к необратимой потере потенции.
Скрининг на рак предстательной железы.
Карцинома предстательной железы вызывает многие симптомы, которые ассоциируются с ДГПЖ, причем эти два заболевания могут сосуществовать. Поэтому следует исключить наличие карциномы предстательной железы, прежде чем начинать терапию доксазозином по поводу симптомов ДГПЖ.
Пациентам с редкими наследственными заболеваниями, такими как непереносимость галактозы, недостаточность лактазы Лаппа и мальабсорбция глюкозы-галактозы, не следует применять этот препарат.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Пациенты с артериальной гипертензией.
Беременность. Из-за отсутствия в данное время достаточных и хорошо контролированных исследований относительно изучения применения препарата беременным безопасность применения препарата Доксазозин-КВ в период беременности остается неустановленной. Поэтому препарат следует применять только тогда, когда потенциальные преимущества лечения, с точки зрения врача, оправдывают потенциальный риск. Хотя в исследованиях на животных препарат не оказывал тератогенного действия, его применение в очень высоких дозах, которые приблизительно в 300 раз превышали максимальную рекомендованную дозу для человека, приводило к снижению длительности жизни плода.
Период кормления грудью. Применять доксазозин в период кормления грудью противопоказано, так как нет данных относительно экскреции доксазозина в молоко в период кормления грудью. Альтернативно, при необходимости применения доксазозина следует прекратить кормление грудью.
Пациенты с ДГПЖ.
Информация в данном разделе не касается пациентов с ДГПЖ.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Способность управлять автотранспортом и работать с другими механизмами может ухудшиться, особенно в начале лечения.
Способ применения и дозы.
Препарат Доксазозин-КВ можно принимать как утром, так и вечером.
Препарат применяют перорально.
Артериальная гипертензия.
Препарат следует применять 1 раз в сутки. Начальная доза составляет 1 мг, чтобы свести к минимуму риск развития ортостатической артериальной гипотензии и/или синкопе (см. раздел «Особенности применения»). После 1-2 недель начальной терапии дозу можно повысить до 2 мг, а потом, если необходимо, и до 4 мг. У большинства пациентов ответ на терапию наблюдается при применении препарата в дозе 4 мг или ниже. Если необходимо, дозу препарата можно повысить до 8 мг или до максимальной рекомендованной дозы – 16 мг.
Доброкачественная гиперплазия предстательной железы.
Рекомендованная начальная доза препарата Доксазозин-КВ составляет 1 мг 1 раз в сутки, чтобы свести к минимуму риск развития ортостатической артериальной гипотензии и/или синкопе (см. раздел «Особенности применения»). В зависимости от индивидуальных особенностей уро-динамики пациента и симптомов ДГПЖ, дозу можно повысить до 2 мг, потом до 4 мг и до максимальной рекомендованной дозы – 8 мг. Рекомендованный интервал подбора дозы составляет 1-2 недели. Обычная рекомендованная доза препарата составляет 2-4 мг в сутки.
Пациентам пожилого возраста следует применять обычные дозы для взрослых.
Пациентам с нарушениями функции почек следует применять обычные дозы для взрослых, так как фармакокинетические параметры препарата при нарушении функции почек не изменяются.
Доксазозин-КВ не выводится из организма при помощи гемодиализа.
Пациенты с нарушениями функции печени. В данное время информация относительно применения препарата пациентам с нарушениями функции печени и относительно влияния препаратов, способных изменять печеночный метаболизм (например, циметидина), ограничена. Как и при применении других препаратов, которые полностью метаболизируются печенью, пациентам с признаками нарушений функции печени препарат следует назначать с осторожностью (см. разделы «Фармакокинетика» и «Особенности применения»).
Дети.
Безопасность и эффективность применения лекарственного средства Доксазозин-КВ детям не исследовались.
Передозировка.
Симптомы. Если передозировка препарата привела к артериальной гипотензии, пациента следует немедленно положить на спину, опустив голову вниз. В отдельных случаях можно принять другие симптоматические меры.
Лечение. Если симптоматических мер недостаточно, для лечения шока в первую очередь следует применить плазмозаменители. После этого при необходимости следует применить сосудосуживающие препараты. Следует наблюдать за состоянием функции почек и при необходимости применять поддерживающие меры.
Гемодиализ не показан, так как Доксазозин-КВ в значительной степени связывается с белками плазмы крови.
Побочные реакции.
Артериальная гипертензия.
У пациентов с артериальной гипертензией чаще встречались побочные реакции постурального типа (которые в редких случаях сопровождались потерей сознания), или неспецифические побочные реакции.
Доброкачественная гиперплазия предстательной железы.
У пациентов с ДГПЖ наблюдался такой же профиль побочных реакций, как и у пациентов с артериальной гипертензией.
Инфекции и инвазии: инфекции дыхательных путей, инфекции мочевыводящих путей.
Со стороны системы крови и лимфатической системы: лейкопения, тромбоцитопения.
Со стороны иммунной системы: аллергические реакции.
Метаболические и алиментарные расстройства: подагра, повышение аппетита, отсутствие аппетита.
Психические нарушения: возбуждение, депрессия, тревожность, бессонница, нервозность.
Со стороны нервной системы: сонливость, головокружение, головная боль, инсульт, гипестезия, синкопе, тремор, ортостатическое головокружение, парестезия.
Со стороны органов зрения: нечеткость зрения, интраоперационный синдром атонической радужной оболочки.
Со стороны органов слуха и равновесия: вертиго, шум в ушах.
Со стороны сердца: усиление сердцебиения, тахикардия, стенокардия, инфаркт миокарда, брадикардия, сердечные аритмии.
Со стороны сосудов: артериальная гипотензия, ортостатическая артериальная гипотензия, приливы.
Со стороны дыхательной системы, грудной клетки и средостения: бронхит, кашель, одышка, ринит, носовое кровотечение, усиление существующего бронхоспазма.
Со стороны желудочно-кишечного тракта: боль в животе, диспепсия, сухость во рту, тошнота, запор, метеоризм, рвота, гастроэнтерит, диарея.
Гепатобилиарные расстройства: отклонение от нормы показателей функции печени, холестаз, гепатит, желтуха.
Со стороны кожи и подкожной клетчатки: зуд, высыпания на коже, крапивница, алопеция, пурпура.
Со стороны опорно-двигательного аппарата и соединительной ткани: боль в спине, миалгия, артралгия, мышечные спазмы, мышечная слабость.
Со стороны почек и мочевыводящего тракта: цистит, недержание мочи, дизурия, частое мочеиспускание, гематурия, полиурия, повышенный диурез, расстройство мочеиспускания, никтурия.
Со стороны репродуктивной системы и молочных желез: импотенция, гинекомастия, приапизм, ретроградная эякуляция.
Общие расстройства: астения, боль в грудной клетке, гриппоподобные симптомы, периферические отеки, боль в теле, отек лица, повышенная утомляемость, общее недомогание.
Результаты исследований: увеличение массы тела.
Сообщение о побочных реакциях.
Если у вас возникнут какие-либо побочные реакции, обратитесь к своему врачу, фармацевту или медсестре. Это касается также любых возможных побочных реакций, не указанных в инструкции по медицинскому применению лекарственного средства. Сообщая о побочных реакциях, вы можете помочь предоставить больше информации о безопасности данного лекарственного средства.
Срок годности. 3 года.
Условия хранения.
Хранить при температуре не выше 30 ºC.
Хранить в недоступном для детей месте.
Упаковка. По 10 таблеток в блистере; по 3 блистера в пачке.
Категория отпуска. По рецепту.
Производитель. АО «КИЕВСКИЙ ВИТАМИННЫЙ ЗАВОД».
Местонахождение производителя и адрес места осуществления его деятельности.
04073, Украина, г. Киев, ул. Копыловская, 38.
Web-сайт: www.vitamin.com.ua.