ІМУНОРО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ІМУНОРО

Склад:

діюча речовина: анти-D імуноглобулін людини;

1 мл розчину для ін’єкцій містить:

розподіл підкласів IgG (приблизні значення):

IgG₁    66,0 %

IgG₂    30,0 %

IgG₃    2,5 %

IgG₄    1,5 %

максимальний вміст імуноглобуліну А (IgA) — 300 мкг/мл;

допоміжні речовини: гліцин, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Виготовляється з плазми крові людини.

Попередньо наповнений шприц (2 мл) містить 1500 МО (300 мкг) анти-D імуноглобуліну людини.

100 мкг анти-D імуноглобуліну людини відповідають 500 міжнародним одиницям (МО).

Активність визначається за допомогою кількісного аналізу Європейської фармакопеї. Еквівалентність у міжнародних одиницях міжнародного еталонного препарату зазначається Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Допоміжні речовини з відомим ефектом

Цей лікарський засіб містить не більше 7,8 мг натрію у попередньо наповненому шприці.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій для внутрішньом’язового введення.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або блідо-жовтого чи світло-коричневого кольору рідина.

Фармакотерапевтична група. Імунні сироватки та імуноглобуліни. Специфічні імуноглобуліни. Анти-D (Rh) імуноглобулін. Код АТХ J06B B01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Анти-D імуноглобулін містить специфічні антитіла (IgG) до D-резус(Rh)-антигену еритроцитів людини.

У період вагітності і особливо під час пологів еритроцити плода можуть потрапити в кровообіг матері. Якщо жінка є Rh(D)-негативною, а плід Rh(D)-позитивним, жінка може імунізуватися антигеном Rh(D) і виробити анти-Rh(D) антитіла, які проходять трансплацентарно і можуть спричинити гемолітичну хворобу у новонародженого. Пасивна імунізація анти-D імуноглобуліном запобігає Rh(D)-імунізації у більше ніж 99 % випадків за умови, що була введена достатня доза анти-D імуноглобуліну невдовзі після впливу Rh(D)-позитивних еритроцитів плода.

Механізм пригнічення імунізації Rh(D)-позитивних еритроцитів анти-D імуноглобуліном невідомий. Таке пригнічення може бути пов’язане з виведенням еритроцитів з кровообігу перед тим, як вони досягнуть імунокомпетентних ділянок або, можливо, є наслідком більш складних механізмів, задіяних у розпізнанні чужорідного антигену та презентації антигену відповідними клітинами у відповідних ділянках за наявності або відсутності антитіла.

Діти

Специфічні дослідження ефективності та безпеки у дітей відсутні.

Фармакокінетика.

Анти-D імуноглобулін людини для внутрішньом’язового введення повільно абсорбується у кровотоці реципієнта і досягає максимального рівня через 2–3 дні після введення.

Період напіввиведення анти-D імуноглобуліну людини становить близько 3–4 тижнів.        У різних пацієнтів період напіввиведення може різнитися.

IgG та IgG-комплекси руйнуються в клітинах ретикулоендотеліальної системи.

Діти

Специфічні дослідження ефективності та безпеки у дітей відсутні.

Доклінічні дані з безпеки

Імуноглобуліни є природними складовими організму людини.

Дослідження токсичності при одноразовому застосуванні високих доз тваринам не є значущими, оскільки високі дози спричиняють гіперволемію. Дослідження токсичності при повторних (багаторазових) введеннях і дослідження ембріональної/фетальної токсичності не є можливими через індукцію та синтез антитіл. Вплив лікарського засобу на імунну систему новонародженого не досліджувався.

Оскільки за результатами клінічного досвіду застосування імуноглобулів не підтверджена їхня канцерогенна та мутагенна дії, проведення експериментальних досліджень, зокрема за участю гетерологічних видів, не вважається необхідним.

Клінічні характеристики.

Показання.

Для профілактики резус-імунізації [Rh(D)] у жінок дітородного віку з негативним резусом:

·           Антенатальна профілактика

-        Планова антенатальна профілактика

-        Антенатальна профілактика після ускладнень попередньої вагітності, включаючи:

викидень/загрозу викидня, позаматкову вагітність або хоріонаденому, внутрішньоутробну смерть плода, трансплацентарну кровотечу внаслідок дородової кровотечі, амніоцентез, біопсію хоріону, акушерські маніпуляційні процедури, наприклад зовнішній акушерський поворот, інвазивні втручання, кордоцентез, тупа травма живота або терапевтичне втручання у плода.

·           Постнатальна профілактика

-        Народження Rh(D)-позитивної (D, D^{слабкої}, D^{неповної}) дитини

Для лікування Rh(D)-негативних жінок дітородного віку після переливання несумісної Rh(D)-позитивної крові або інших препаратів, що містять еритроцити, наприклад концентрат тромбоцитів.

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, що наведені у розділі «Склад».

Гіперчутливість до імуноглобулінів людини, особливо у пацієнтів, які мають антитіла до імуноглобулінів А (IgA).

Особливі заходи безпеки.

Перед застосуванням лікарський засіб слід довести до кімнатної температури або температури тіла.

Розчин має бути прозорим і безбарвним або блідо-жовтого чи світло-коричневого кольору. Протягом зберігання розчин може стати ледь опалесцентним або в ньому може утворитися невелика кількість видимих твердих частинок.

Не застосовувати розчин при значному помутнінні або при наявності у ньому осаду.

Перед ін’єкцією препарату вкрутити шток поршня.

Невикористаний лікарський засіб та/або відходи, які залишаються після його використання, слід знищити відповідно до місцевих вимог.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Живі атенуйовані вірусні вакцини

Щеплення живими атенуйованими вірусними вакцинами, зокрема проти вірусів кору, епідемічного паротиту та краснухи, слід проводити не раніше ніж через 3 місяці після останнього введення анти-D імуноглобуліну, оскільки введення імуноглобуліну може перешкоджати формуванню належної імунної відповіді на живі атенуйовані вірусні вакцини.

Якщо анти-D імуноглобулін необхідно ввести впродовж 2–4 тижнів після вакцинації живими вірусними вакцинами, ефективність такої вакцинації може знизитися.

Діти

Хоча специфічні дослідження взаємодії у дітей не проводилися, не очікується відмінностей між дорослими і дітьми.

Особливості застосування.

Для уникнення ризику шоку при застосуванні лікарського засобу ІМУНОРО слід переконатися, що препарат не вводиться у кровоносну судину пацієнта.

При постнатальному застосуванні лікарський засіб призначений для введення матері. Лікарський засіб не призначати новонародженій дитині.

Простежуваність

Для покращення простежуваності біологічних лікарських засобів слід записувати назву і номер серії лікарського засобу щоразу при його введенні пацієнту.

Гіперчутливість

Справжні реакції гіперчутливості є рідкісними, але алергічні реакції на анти-D імуноглобулін можуть виникати.

Лікарський засіб ІМУНОРО містить малу кількість імуноглобуліну А (IgA). Незважаючи на те, що анти-D імуноглобулін успішно застосовувався у окремих пацієнтів з дефіцитом імуноглобуліну А (IgA), у пацієнтів з дефіцитом імуноглобуліну А (IgA) можуть утворюватися антитіла до імуноглобуліну А (IgA) і розвиватися анафілактичні реакції після введення лікарських засобів, виготовлених з плазми крові, які містять імуноглобулін А (IgA). Тому лікар повинен зважити користь від лікування препаратом ІМУНОРО порівняно з потенційним ризиком розвитку реакцій гіперчутливості.

Рідко анти-D імуноглобулін людини може спричинити зниження артеріального тиску із розвитком анафілактичної реакції навіть у пацієнтів, які добре перенесли попереднє лікування імуноглобуліном людини.

У разі підозри на алергічні або анафілактичні реакції введення лікарського засобу слід негайно припинити. У разі розвитку шоку слід здійснити стандартні медичні протишокові заходи.

Гемолітичні реакції

Пацієнти, які отримали великі дози анти-D імуноглобуліну внаслідок трансфузії несумісної крові, повинні перебувати під клінічним наглядом і потребують контролю біологічних параметрів через ризик розвитку гемолітичних реакцій.

Тромбоемболія

Артеріальні та венозні тромбоемболічні ускладнення, такі як інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії, пов’язані із застосуванням імуноглобулінів. Незважаючи на те, що тромбоемболічні ускладнення не спостерігалися у пацієнтів, які отримували лікарський засіб ІМУНОРО, пацієнти перед застосуванням імуноглобулінів повинні бути достатньо гідратовані.

Слід дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів із попередньо існуючими факторами ризику тромботичних явищ (такими як гіпертензія, цукровий діабет, наявність в анамнезі судинних захворювань або тромботичних ускладнень, набуті або вроджені тромбофілічні розлади, тривалий період нерухомості, тяжка гіповолемія, захворювання, що збільшують в’язкість крові), особливо коли призначаються високі дози лікарського засобу ІМУНОРО.

Пацієнти мають бути інформовані про перші симптоми тромбоемболічних ускладнень, такі як утруднене дихання (задишка), біль і набряк кінцівки, осередкові неврологічні симптоми та біль у грудях, та про необхідність негайного звернення до свого лікаря при виникненні таких симптомів.

Вплив на результати серологічних досліджень

Після введення імуноглобуліну тимчасове підвищення рівня різноманітних антитіл, які були пасивно перенесені в кров пацієнта, може привести до хибнопозитивних результатів серологічних досліджень.

Пасивна передача антитіл до еритроцитарних антигенів, наприклад A, B, D, може негативно впливати на результати деяких серологічних тестів на еритроцитарні антитіла (наприклад, проба Кумбса), особливо у Rh(D)-позитивних немовлят, чиї матері отримували антенатальну профілактику.

Пацієнти з надмірною вагою / ожирінням

Пацієнтам із надмірною вагою / ожирінням, через можливу недостатню ефективність внутрішньом’язового введення препарату, рекомендується анти-D імуноглобулін для внутрішньовенного введення.

Інформація з безпеки щодо трансмісивних агентів

Стандартні заходи для попередження інфекцій внаслідок застосування лікарських засобів, виготовлених з крові або плазми людини, включають відбір донорів, скринінг (перевірку) окремих порцій донорської плазми та пулів плазми на специфічні маркери інфекцій та застосування ефективних заходів для інактивації/видалення вірусів під час виробництва.

Незважаючи на це, при введенні лікарських засобів, виготовлених з крові або плазми людини, не можна цілком виключити можливість передачі інфекційних агентів. Це також стосується невідомих або нових вірусів та інших патогенів.

Заходи, яких вживають, вважаються ефективними щодо оболонкових вірусів, таких як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту В (ВГВ) і вірус гепатиту С (ВГС), а також щодо необолонкових вірусів, таких як вірус гепатиту А (ВГА).

Заходи, яких вживають, можуть мати обмежену ефективність щодо необолонкових вірусів, таких як парвовірус В19.

Існує обнадійливий клінічний досвід щодо відсутності передачі вірусу гепатиту А або парвовірусу B19 з імуноглобулінами. Також передбачається, що наявність антитіл є важливим фактором антивірусного захисту.

Нагально рекомендується записувати назву і номер серії препарату щоразу при введенні пацієнту лікарського засобу ІМУНОРО для простежуваності зв’язку між станом пацієнта і конкретною серією препарату.

Важлива інформація щодо допоміжних речовин

Цей лікарський засіб містить до 7,8 мг натрію у попередньо наповненому шприці, що складає 0,38 % рекомендованої ВООЗ максимальної щоденної дози натрію для дорослих, яка становить 2 г.

Діти

Специфічні для дітей заходи та моніторинг не вимагаються.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Цей лікарський засіб призначений для застосування у період вагітності.

Годування груддю

Цей лікарський засіб може застосовуватися протягом періоду годування груддю. Імуноглобуліни виділяються з грудним молоком.

Фертильність

Вплив застосування лікарського засобу ІМУНОРО на фертильність не досліджувався. Клінічний досвід застосування анти-D імуноглобуліну свідчить про те, що не очікується шкідливого впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

ІМУНОРО не впливає на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дозування

Дозу анти-D імуноглобуліну необхідно визначати згідно з рівнем впливу Rh(D)-позитивних еритроцитів та з розрахунку, що для нейтралізації 0,5 мл Rh(D)-позитивної еритроцитарної маси або 1 мл Rh(D)-позитивної крові необхідно приблизно 10 мкг (50 МО) анти-D імуноглобуліну.

Слід також враховувати дози та схему дозування анти-D імуноглобуліну людини для внутрішньом’язового застосування, що рекомендовані іншими офіційними настановами.

Профілактика Rh(D)-імунізації у Rh(D)-негативних жінок

•      Антенатальна профілактика. Відповідно до загальних рекомендацій, наразі призначаються дози 50–330 мкг, або 250–1650 МО.

-        Планова антенатальна профілактика:

разова доза на 28–30 тижнях вагітності або дві дози на 28-му та 34-му тижнях.

-        Антенатальна профілактика після ускладнень вагітності:

разову дозу необхідно вводити якомога швидше впродовж найближчих 72 годин;     у разі необхідності повторити введення з 6–12-тижневими інтервалами впродовж вагітності.

•      Постнатальна профілактика. Відповідно до загальних рекомендацій, наразі призначають дози 100–300 мкг, або 500–1500 МО. Якщо призначається менша доза     (100 мкг, або 500 МО), слід проводити тест на визначення ступеня ембріональної материнської кровотечі.

При постнатальному застосуванні лікарський засіб слід вводити матері якомога швидше, впродовж 72 годин після народження Rh-позитивної (D, D^{слабкої}, D^{неповної}) дитини. Навіть якщо минуло 72 години, лікарський засіб все одно слід вводити якомога швидше.

Постнатальну дозу лікарського засобу слід вводити навіть у разі проведення антенатальної профілактики, а також навіть тоді, якщо у сироватці матері наявна залишкова активність за результатами проведення антенатальної профілактики.

Якщо підозрюють сильну фетоплацентарну кровотечу [> 4 мл (0,7–0,8 % жінок)], наприклад у разі анемії плода/новонародженого або внутрішньоутробної смерті плода, її тяжкість слід визначити відповідним методом, наприклад за допомогою тесту кислотної елюції Клейгауера — Бетке (Kleihauer — Betke) для визначення гемоглобіну плода (HbF) або проточної цитометрії для специфічного визначення Rh(D)-позитивних клітин. Відповідно, слід вводити додаткові дози анти-D імуноглобуліну (10 мкг, або 50 МО на     0,5 мл еритроцитів плода).

Трансфузії несумісних еритроцитів

Рекомендована доза складає 20 мкг (100 МО) анти-D імуноглобуліну на 2 мл перелитої Rh(D)-позитивної крові або 1 мл концентрату еритроцитів.

Рекомендується консультація зі спеціалістом у галузі трансфузійної медицини, щоб оцінити доцільність процедури обмінного переливання еритроцитів для зменшення навантаження D-позитивних еритроцитів у кровотоці та визначення дози анти-D імуноглобуліну, необхідної для пригнічення імунізації. Кожні 48 годин слід робити додаткові тести для визначення D-позитивних еритроцитів і вводити додатково анти-D імуноглобулін до припинення виявлення Rh(D)-позитивних еритроцитів в кровотоці. У кожному разі, через можливий ризик гемолізу, пропонується не перевищувати максимальну дозу, яка становить 3000 мкг (15000 МО).

Застосування альтернативного внутрішньовенного лікарського засобу рекомендується як спосіб негайного досягнення належних рівнів у плазмі крові. За відсутності внутрішньовенного лікарського засобу внутрішньом’язове введення дуже високих доз лікарського засобу слід здійснювати протягом декількох днів (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти

Безпека та ефективність лікарського засобу ІМУНОРО у дітей не встановлені. Відповідне дозування слід розраховувати під наглядом спеціаліста в галузі трансфузійної медицини.

Спосіб введення

ІМУНОРО слід вводити внутрішньом’язово.

У разі необхідності введення великого об’єму (> 2 мл дітям або > 5 мл дорослим) рекомендується розділити його на менші дози і вводити у різні місця.

Якщо внутрішньом’язове введення препарату протипоказане (розлади кровотеч), слід застосовувати альтернативний лікарський засіб для внутрішньовенного введення.

Пацієнти з надмірною вагою

Для пацієнтів із надмірною вагою / ожирінням, слід розглянути доцільність застосування внутрішньовенного анти-D імуноглобуліну (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти

Безпека та ефективність лікарського засобу ІМУНОРО у дітей не встановлені.

Передозування.

Наслідки передозування невідомі.

Побічні реакції.

Короткий опис профілю безпеки

Іноді можуть спостерігатися такі побічні реакції, як озноб, головний біль, запаморочення, лихоманка, блювання, алергічні реакції, нудота, артралгія (біль у суглобах), гіпотонія (низький кров’яний тиск) і помірний біль у попереку.

Рідко імуноглобуліни людини можуть спричиняти раптове зниження артеріального тиску та, в окремих випадках, анафілактичний шок навіть у пацієнтів, які добре перенесли попереднє лікування імуноглобуліном людини.

У місці введення препарату можуть розвиватися такі побічні реакції: набряк, біль, еритема (почервоніння), затвердіння (ущільнення), відчуття тепла, свербіж, гематома та висип.

Побічні реакції у вигляді таблиці

У таблиці нижче представлено побічні реакції, які можуть виникати при застосуванні лікарських засобів, що містять анти-D імуноглобулін людини для внутрішньом’язового введення, відповідно до класифікації систем органів за MedDRA [Медичний словник для регуляторної діяльності] та термінів переважного використання.

Підтверджені дані про частоту побічних реакцій у клінічних дослідженнях відсутні.

Частота оцінювалася за такими умовними категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 — < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 — < 1/100), рідко (≥ 1/10000 — < 1/1000), дуже рідко               (< 1/10000), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).

Діти

Специфічні дані щодо дітей відсутні.

Інформацію з безпеки щодо трансмісивних агентів див. у розділі «Особливості застосування».

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у холодильнику (при температурі від 2 до 8 ºС).

Не заморожувати.

Зберігати попередньо наповнений шприц в оригінальній картонній коробці для захисту від світла.

Несумісність.

Через відсутність досліджень сумісності цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.

Упаковка.

По 2 мл розчину у попередньо наповненому шприці з голкою для введення; по 1 шприцу в картонній коробці з маркуванням українською мовою.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

КЕДРІОН С.П.А.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

С.С.7 БІС КМ. 19,5 – 80029 САНТ’АНТІМО (НА), Італія.

Заявник.

КЕДРІОН С.П.А.

Місцезнаходження заявника.

ЛОКАЛІТА АЙ КОНТІ, КАСТЕЛЬВЕККІО ПАСКОЛІ, 55051 БАРГА, ЛУККА (ЛУ), Італія.