ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ЦЕФІДАНТ
(CEFIDANT)
Склад:
діюча речовина: цефіксим;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить цефіксиму (у формі цефіксиму тригідрату) 400 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрористалічна, крохмаль прежелатинізований, кальцію гідрофосфат дигідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, плівкове покриття Opadry® 03F180011 white: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до майже білого кольору з роздільною рискою з одного боку.
Фармакотерапевтична група
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамні антибіотики. Цефалоспорини ІІІ покоління. Код АТX J01D D08.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Цефіксим — цефалоспорин для перорального застосування, що характеризується широким спектром бактерицидної дії та високою стійкістю до гідролітичної активності бета-лактамаз.
Бактерицидна дія цефіксиму зумовлена пригніченням синтезу клітинної стінки бактерій.
В умовах in vitro має значну бактерицидну активність щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів.
Клінічно ефективний при лікуванні інфекцій, спричинених найбільш частими патогенними мікроорганізмами, включаючи Streptococcus (за винятком ентерококів), Haemophilus, Branhamella, Neisseria, Escherichia, Klebsiella, Proteus, Enterobacter, Pasteurella, Providencia, Salmonella, Shigella, Citrobacter, Serratia.
До цефіксиму, навпаки, в основному резистентні: Pseudomonas spp., Staphylococcus spp., Listeria monocytogenes, Bacteroides fragilis і Clostridium spp.
Фармакокінетика
Після одноразового перорального прийому 200 мг максимальна концентрація цефіксиму в сироватці крові становить 3 мкг/мл, і такий рівень досягається протягом 3 або 4 годин.
Після одноразового перорального прийому 400 мг максимальна концентрація в сироватці крові є вищою (від 3,5 до 4 мкг/мл), хоча пряма пропорційність з прийнятою дозою відсутня.
Після повторного прийому цефіксиму у дозі 400 мг/добу перорально (одноразово або двічі на добу) протягом 15 днів, сироваткові рівні та біодоступність не змінюються, що свідчить про відсутність кумуляції препарату в організмі.
Всмоктування. Абсолютна біодоступність після перорального застосування цефіксиму становить близько 50 % і не змінюється під впливом їжі. У цьому випадку час, необхідний для досягнення піку концентрації, затримується приблизно на 1 годину.
Розподіл. Очевидний об’єм розподілу становить 17 літрів. У тварин розподіл цефіксиму в більшості тканин (за винятком головного мозку) відбувається з тканинними концентраціями, що перевищують МІК чутливих штамів (0,20 мкг/мл).
Виведення. Лікарський засіб виводиться у незміненому вигляді нирковим шляхом (від 16 до 25 %). Позаниркове виведення відбувається переважно через жовч. У людини або тварин не було виявлено сироваткових або сечових метаболітів.
Фармакокінетичні параметри дещо змінюються в осіб літнього віку. Незначне підвищення сироваткових концентрацій, біодоступності та кількості препарату, що виводиться (від
15 до 25 %), не потребує корекції добової дози у цій особливій популяції.
У випадку тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну <20 мл/хв) підвищення плазмового виведення, періоду напіввиведення та пікових сироваткових концентрацій зумовлює необхідність зменшення дози з 400 до 200 мг/добу.
У випадку печінкової недостатності виведення сповільнене (t½ = 6,4 години), проте корекція добової дози не є необхідною.
Зв’язування з білками крові становить близько 70 %, переважно з альбуміном, і є незалежним від концентрації (на рівнях терапевтичної дози).
Показання
Інфекції, спричинені чутливими до цефіксиму мікроорганізмами:
- інфекції верхніх дихальних шляхів (фарингіт);
- ЛОР-інфекції (отит, тонзиліт);
- інфекції нижніх дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт);
- інфекції нирок та сечовивідних шляхів.
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин. Гіперчутливість до антибіотиків групи пеніцилінів та цефалоспоринів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Кумаринові антикоагулянти
Цефіксим слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують антикоагулянти типу кумарину, наприклад варфарин калію. Оскільки цефіксим може посилювати ефекти антикоагулянтів, можливе збільшення протромбінового часу з/без клінічних проявів кровотеч.
Ніфедипін – антагоніст кальцію – може підвищувати біодоступність цефіксиму до 70 %.
Застосування цефіксиму може знижувати ефективність пероральних контрацептивів.
Рекомендується використання додаткових негормональних методів контрацепції.
Інші форми взаємодії
Застосування цефалоспоринів, таких як цефіксим, може впливати на результати деяких лабораторних досліджень, спричиняючи хибнопозитивні результати на глюкозурію при використанні методів Бенедикта, Фелінга та «Клінітест» (але не при застосуванні ферментативних методів). Для визначення глюкози в сечі рекомендується використовувати глюкозооксидазний тест. Повідомлялося про позитивні результати проби Кумбса під час лікування цефалоспоринами (іноді хибнопозитивні).
Особливості застосування
Тяжкі побічні реакції з боку шкіри
У деяких пацієнтів, які отримували цефіксим, повідомлялося про серйозні побічні реакції з боку шкіри, такі як токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, медикаментозна еритема з еозинофілією і системними проявами (DRESS-синдром). При виникненні тяжких побічних реакцій лікування цефіксимом слід припинити та призначити відповідну терапію та/або застережні заходи.
Гіперчутливість
Перед початком лікування лікарським засобом ЦЕФІДАНТ слід зібрати ретельний медичний анамнез, щоб виявити будь-які попередні реакції гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів або інших лікарських засобів.
ЦЕФІДАНТ слід з обережністю застосовувати пацієнтам з алергічними реакціями на пеніциліни. Як in vivo (у людей), так і in vitro була встановлена часткова перехресна алергенність між пеніциліном та цефалоспоринами, і, хоча і рідко, повідомлялося про випадки, коли у пацієнтів виникали реакції анафілактичного типу, особливо після парентерального введення.
Антибіотики слід з обережністю призначати всім пацієнтам, які раніше виявляли алергію, особливо на лікарські засоби. Виникнення реакції алергічного типу вимагає припинення лікування.
Зміни бактеріальної флори кишечнику
Лікування антибіотиками широкого спектра дії змінює нормальну флору товстої кишки та може сприяти надмірному росту клостридій, які спричиняють псевдомембранозний коліт. Легкі випадки псевдомембранозного коліту можуть регресувати після припинення лікування. Якщо коліт не регресує після цих заходів, слід застосувати ванкоміцин перорально, який є антибіотиком вибору при псевдомембранозному коліті. При середньотяжких і тяжких формах лікування доповнюється введенням розчинів електролітів і білків. Супутнього застосування препаратів, що знижують перистальтику кишечнику, необхідно уникати. Антибіотики широкого спектра дії слід з обережністю призначати пацієнтам, які мають в анамнезі шлунково-кишкові захворювання, зокрема коліт.
Лабораторні аналізи
При застосуванні ЦЕФІДАНТУ зрідка спостерігалися незначні та оборотні зміни функції печінки, нирок та показників згортання крові (тромбоцитопенія, лейкопенія та еозинофілія).
Ниркова недостатність
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, дозу лікарського засобу ЦЕФІДАНТ слід відповідним чином зменшити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Гостра ниркова недостатність
Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, цефіксим може призвести до гострої ниркової недостатності, включаючи тубулоінтерстиціальний нефрит. При виникненні гострої ниркової недостатності застосування цефіксиму слід припинити і призначити відповідну терапію та/або вжити відповідних заходів.
Судоми у пацієнтів із порушенням функції нирок
Багато цефалоспоринів асоціюються з розвитком судом, особливо у випадках, коли не проводиться зниження дози у пацієнтів із порушенням функції нирок. У разі виникнення судом застосування цефіксиму слід припинити, а також вжити відповідного лікування та/або заходів.
Стійкість до антимікробних засобів
Лікування цефіксимом може підвищити ризик розвитку бактеріальної резистентності — як з клінічно вираженою суперінфекцією, так і без неї.
Суперінфекція
Тривале застосування антибіотиків іноді може призводити до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів. У разі виникнення суперінфекції слід розпочати відповідну терапію.
Гемолітична анемія
Після лікування лікарськими засобами класу цефалоспоринів описано випадки гемолітичної анемії, зокрема тяжкі випадки з летальним наслідком. Також повідомлялося про рецидиви гемолітичної анемії після повторного введення цефалоспоринів у пацієнтів, які раніше вже мали гемолітичну анемію після першого застосування цефалоспоринів (включаючи цефіксим).
Безпека застосування цефіксиму недоношеним або новонародженим немовлятам не встановлена (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Застосування у період вагітності або годування груддю
Застосування лікарського засобу ЦЕФІДАНТ у період вагітності та в період грудного годування слід розглядати лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.
Вагітність
Зокрема, хоча ембріотоксичної дії не було виявлено, з обережності слід уникати застосування ЦЕФІДАНТУ протягом перших трьох місяців вагітності.
Годування груддю
Немає даних щодо проникнення лікарського засобу в грудне молоко.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
ЦЕФІДАНТ не змінює здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.
Спосіб застосування та дози
Дорослі. Рекомендована доза становить 400 мг/добу як одноразова добова доза.
Таблетку слід ковтати цілою.
Звичайний курс лікування становить 7 днів. За необхідності він може бути подовжений до 14 днів.
Таблетка підлягає поділу на 2 частини.
Дозування
Дорослі та діти віком від 12 років з масою тіла більше 50 кг: рекомендована доза становить 200-400 мг на добу залежно від тяжкості захворювання.
Діти віком до 12 років
Лікарський засіб ЦЕФІДАНТ не рекомендовано застосовувати дітям віком до 12 років. Безпека та ефективність цефіксиму у дітей віком до 6 місяців не встановлені.
Особливі групи населення
Для пацієнтів із кліренсом креатиніну < 20 мл/хв, які перебувають на амбулаторному перитонеальному діалізі або гемодіалізі, рекомендована доза становить 200 мг 1 раз на добу. Немає необхідності у зміні дози для пацієнтів з кліренсом креатиніну > 20 мл/хв, у літньому віці та у пацієнтів з печінковою недостатністю.
Спосіб застосування
Для внутрішнього застосування. Вживання їжі не має значного впливу на всмоктування цефіксиму.
Діти
Дітям віком до 12 років рекомендується застосовувати препарат в іншій лікарській формі.
Передозування
Побічні реакції, зафіксовані при застосуванні препарату в дозах до 2 г у здорових добровольців, не відрізнялися від побічних реакцій, помічених у пацієнтів, які приймали препарат у рекомендованих дозах.
Цефіксим не виводиться з кровообігу у значних кількостях за допомогою діалізу.
Специфічного антидоту не існує. Рекомендуються загальні підтримувальні заходи.
Побічні реакції
При застосуванні цефалоспоринів небажані ефекти в основному обмежуються шлунково-кишковими порушеннями та, зрідка, явищами гіперчутливості. Можливість їх появи вища в осіб, які раніше проявляли реакції гіперчутливості, а також у тих, хто має анамнез алергії, сінної гарячки, кропив'янки та алергічної бронхіальної астми. Під час терапії цефіксимом рідко спостерігалися наступні реакції:
Інфекції та інвазії: псевдомембранозний коліт, резистентність патогенів.
З боку травної системи: глосит, нудота, блювання, печія, болі в животі, діарея і диспепсія, метеоризм. Перехід на дворазове введення (200 мг двічі на добу) може допомогти вирішити проблему діареї. Виникнення важких і тривалих діарей було пов'язано з використанням різних класів антибіотиків. При виникненні важких та тривалих діарей, спричинених використанням антибіотиків, слід врахувати ймовірність розвитку псевдомембранозного коліту. Якщо результати аналізу калу та колоскопічне дослідження підтверджують діагноз, слід припинити використання антибіотика і розпочати лікування ванкоміцином перорально. Лікарські засоби, що інгібують перистальтику, протипоказані.
З боку імунної системи: анафілактична реакція, реакції, подібні до сироваткової хвороби, ангіоневротичний набряк, артралгія, гарячка від ліків та набряк обличчя.
З боку крові і лімфатичної системи: зміни деяких лабораторних показників: транзиторна нейтропенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія та еозинофілія, агранулоцитоз, лейкопенія та тромбоцитоз, порушення коагуляції крові. Було зареєстровано випадки гемолітичної анемії після лікування цефалоспоринами.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця, гепатит.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: гостра ниркова недостатність, включаючи тубулоінтерстиціальний нефрит як основний патологічний стан.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: диспное.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: кропив’янка, шкірні висипання, свербіж шкіри, синдром медикаментозних висипань з еозинофілією та системними проявами (DRESS), синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, генітальний свербіж.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.
Загальні захворювання та стани, пов'язані з місцем введення лікарського засобу: гарячка, анорексія, вагініт, спричинений грибком Candida.
Лабораторні показники: підвищення аспартатамінотрансферази, підвищення аланінамінотрансферази, підвищення лужної фосфатази білірубіну в крові, підвищення сечовини крові, підвищення сироваткового креатиніну.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці та недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 5 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, в блістері; по 1 або по 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
ФармаВіжн Сан. ве Тідж. А.Ш.
PharmaVision San. ve Tic. A.S.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
Давутпаша Джад. №145 Зейтінбурну Стамбул, Туреччина/
Davutpasa Cad. No.145 Zeytinburnu Istanbul, Turkey.