для медичного застосування лікарського засобу
ПРЕГАБАЛІН
(PREGABALIN)
Склад:
діюча речовина: прегабалін;
1 капсула містить 75 мг або 150 мг, або 300 мг прегабаліну;
допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, тальк очищений; тверда желатинова капсула (желатин, заліза оксид червоний (E172) (для капсул по 75 та 300 мг), титану діоксид (E171)); чорні чорнила (шеллак, спирт безводний, спирт ізопропіловий, спирт бутиловий, пропіленгліколь, розчин аміаку концентрований, заліза оксид чорний (E172), калію гідроксид, вода).
Лікарська форма. Капсули.
Основні фізико-хімічні властивості:
капсули по 75 мг: тверді желатинові капсули розміру 4 з кришечкою оранжевого кольору та корпусом білого кольору, з написами «SG» на кришечці та «75» – на корпусі, нанесеними чорними чорнилами; вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору;
капсули по 150 мг: тверді желатинові капсули розміру 2 з кришечкою та корпусом білого кольору, з написами «SG» на кришечці та «150» – на корпусі, нанесеними чорними чорнилами; вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору;
капсули по 300 мг: тверді желатинові капсули розміру 0 з кришечкою оранжевого кольору та корпусом білого кольору, з написами «SG» на кришечці та «300» – на корпусі, нанесеними чорними чорнилами; вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група. Анальгетики. Інші анальгетики та антипіретики. Габапентиноїди. Прегабалін. Код АТХ N02B F02.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Діюча речовина — прегабалін, що є аналогом гамма-аміномасляної кислоти
[(S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота].
Механізм дії
Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (білок a2–d) потенціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).
Клінічна ефективність і безпека
Нейропатичний біль
Ефективність прегабаліну було продемонстровано у випробуваннях при діабетичній нейропатії, постгерпетичній невралгії та ураженнях спинного мозку. Ефективність при інших видах нейропатичного болю не вивчали.
Прегабалін вивчали в ході 10 контрольованих клінічних досліджень тривалістю до 13 тижнів з режимом дозування прегабаліну двічі на добу та в ході досліджень тривалістю до 8 тижнів з режимом дозування тричі на добу. Загалом профілі безпеки та ефективності для режимів дозування двічі і тричі на добу були подібними.
У ході клінічних досліджень тривалістю до 12 тижнів, у яких лікарський засіб застосовували для лікування нейропатичного болю, зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігалося після першого тижня та зберігалося протягом усього періоду лікування.
У контрольованих клінічних дослідженнях периферичного нейропатичного болю у 35 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю. Серед пацієнтів, у яких не спостерігалася сонливість, таке покращання спостерігалося у 33 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів з групи плацебо. Серед пацієнтів, у яких спостерігалася сонливість, частка пацієнтів, які відповіли на терапію, становила 48 % у групі прегабаліну та 16 % у групі плацебо.
У контрольованому клінічному дослідженні нейропатичного болю центрального походження у 22 % пацієнтів, які отримували прегабалін, та у 7 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю.
Епілепсія
Допоміжне лікування
Прегабалін вивчали у 3 контрольованих клінічних дослідженнях тривалістю 12 тижнів з режимом дозування двічі або тричі на добу. Загалом профілі безпеки та ефективності для режимів дозування двічі і тричі на добу були подібними.
Зменшення частоти судомних нападів спостерігалося вже на першому тижні.
Педіатрична популяція
Ефективність та безпека прегабаліну як додаткового лікування епілепсії у дітей віком до 12 років та для підлітків не встановлені. Побічні реакції, що спостерігалися в дослідженні з вивчення фармакокінетики та переносимості, до якого були включені пацієнти віком від 3 місяців до 16 років (n=65) з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакцій у дорослих. Результати 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження з участю 295 дітей віком від 4 до 16 років та 14-денного плацебо-контрольованого дослідження з участю 175 дітей віком від 1 місяця до 4 років, метою яких була оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додаткової терапії парціальних судомних нападів, та двох відкритих досліджень безпеки тривалістю 1 рік з участю 54 та 431 дітей відповідно віком від 3 місяців до 16 років з епілепсією вказують на те, що такі побічні реакції як пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» і «Фармакокінетика»).
У 12-тижневому плацебо-контрольованому дослідженні діти (віком від 4 до 16 років) отримували прегабалін по 2,5 мг/кг/добу (максимум 150 мг/добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/добу) або плацебо. Принаймні 50 % зменшення парціальних судомних нападів, порівняно з початковим рівнем, спостерігалося у 40,6 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 10 мг/кг на добу (р=0,0068 порівняно з плацебо), 29,1 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 2,5 мг/кг/добу (р=0,2600 порівняно з плацебо) та 22,6 % в групі плацебо.
У 14-денному плацебо-контрольованому дослідженні діти (віком від 1 місяця до менше 4 років) отримували прегабалін по 7 мг/кг/добу, прегабалін по 14 мг/кг/добу або плацебо. Середня 24-годинна частота судом на початковому рівні та під час заключного візиту становила відповідно 4,7 і 3,8 для прегабаліну по 7 мг/кг/добу, 5,4 та 1,4 для прегабаліну по 14 мг/кг/добу та 2,9 і 2,3 для плацебо. Прегабалін у дозі 14 мг/кг/добу суттєво зменшував логарифмічно перетворену частоту парціальних судомних нападів порівняно з плацебо (p = 0,0223); прегабалін у дозі 7 мг/кг/добу не продемонстрував покращення порівняно з плацебо.
У 12-тижневому плацебо-контрольованому дослідженні з участю пацієнтів із первинними генералізованими тоніко-клонічними (ПГТК) нападами 219 пацієнтів віком від 5 до 65 років (з них 66 осіб віком від 5 до 16 років) отримували прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу (максимум 300 мг/добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/добу) чи плацебо як додаткову терапію. Принаймні 50 % зменшення частоти ПГТК нападів спостерігалося у 41,3 %, 38,9 % та 41,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 5 мг/кг/добу, прегабалін у дозі 10 мг/кг/добу та плацебо відповідно.
Монотерапія (у пацієнтів з уперше діагностованим захворюванням)
Прегабалін вивчали в ході одного контрольованого клінічного дослідження тривалістю 56 тижнів з режимом дозування двічі на добу. При застосуванні прегабаліну не було досягнуто однакового рівня ефективності порівняно із застосуванням ламотриджину, згідно з оцінкою через 6 місяців за кінцевою точкою – відсутністю судомних нападів. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечними та добре переносилися.
Генералізований тривожний розлад
Прегабалін вивчали в 6 контрольованих дослідженнях тривалістю 4–6 тижнів, одному дослідженні тривалістю 8 тижнів з участю пацієнтів літнього віку та одному тривалому дослідженні профілактики рецидиву з подвійно сліпою фазою профілактики рецидиву тривалістю 6 місяців.
Зменшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцінки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже до 1-го тижня.
У ході контрольованих клінічних досліджень (тривалістю 4–8 тижнів) у 52 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 38 % пацієнтів з групи плацебо спостерігалося покращання не менше ніж на 50 % за загальною кількістю балів за шкалою HAM-A від початкового рівня до кінцевої точки.
У контрольованих дослідженнях нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, які застосовували прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це небажане явище зникало при продовженні терапії. Офтальмологічне обстеження (включаючи перевірку гостроти зору, формальну перевірку поля зору та дослідження очного дна при розширеній зіниці) у рамках контрольованих клінічних досліджень було проведено у понад 3600 пацієнтів. Серед цих пацієнтів гострота зору було знижено у 6,5 % пацієнтів у групі прегабаліну та у 4,8 % пацієнтів у групі плацебо. Зміни поля зору виявлено у 12,4 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 11,7 % пацієнтів з групи плацебо. Зміни на очному дні виявлені у 1,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін, та у 2,1 % пацієнтів у групі плацебо.
Фармакокінетика
Фармакокінетичні показники прегабаліну в рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілептичні препарати, та у пацієнтів з хронічним болем.
Абсорбція
Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальних концентрацій у плазмі крові протягом 1 години після прийому однократної або багатократної дози. Біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні оцінюється як ≥ 90 % і не залежить від дози. Після повторного прийому дози рівноважний стан досягається через
24–48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення максимальної концентрації (Cmax) приблизно на
25–30 % і подовження tmax приблизно до 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.
Розподіл
У доклінічних дослідженнях було показано, що прегабалін проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. Було встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і проникає у молоко щурів у період лактації. У людини об’єм розподілу прегабаліну після перорального застосування становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.
Метаболізм
В організмі людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дози радіоактивно міченого прегабаліну близько 98 % радіоактивної речовини виявлено у сечі у незміненому вигляді. Частка N-метильованої похідної прегабаліну — основного метаболіту прегабаліну, виявленого в сечі, — становила 0,9 % введеної дози. У доклінічних дослідженнях не було виявлено ознак рацемізації S-енантіомера прегабаліну до
R-енантіомеру.
Виведення
Прегабалін виводиться з системного кровотоку головним чином нирками в незміненому вигляді. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну (див. підрозділ «Ниркова недостатність» нижче).
Пацієнтам з порушенням функції нирок або пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція дози лікарського засобу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).
Лінійність / нелінійність
Фармакокінетика прегабаліну є лінійною в діапазоні рекомендованих добових доз. Міжсуб’єктна варіабельність фармакокінетики прегабаліну є низькою (< 20 %). Фармакокінетика при багатократному застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих для однократної дози. Таким чином, немає потреби в рутинному моніторингу концентрацій прегабаліну у плазмі крові.
Стать
Результати клінічних досліджень свідчать про те, що стать не чинить клінічно значущого впливу на концентрації прегабаліну у плазмі крові.
Ниркова недостатність
Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну у плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіалізу — застосовувати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).
Печінкова недостатність
Спеціальних фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводилися. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводиться з сечею переважно в незміненому вигляді, то малоймовірно, що порушення функції печінки можуть суттєво змінити концентрацію прегабаліну у плазмі крові.
Педіатрична популяція
Фармакокінетику прегабаліну оцінювали у дітей з епілепсією (вікові групи: від 1 до 23 місяців, від 2 до 6 років, від 7 до 11 років і від 12 до 16 років) при застосуванні доз 2,5 мг/кг/добу, 5 мг/кг/добу, 10 мг/кг/добу та 15 мг/кг/добу в ході дослідження фармакокінетики і переносності.
Після перорального прийому прегабаліну дітям натще час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові у цілому був однаковим в усіх вікових групах і становив від 0,5 години до 2 годин після прийому дози.
Параметри Cmax і AUC прегабаліну зростали лінійно зі збільшенням дози в кожній віковій групі. У дітей з масою тіла до
Кінцевий період напіввиведення прегабаліну становив у середньому близько 3–4 годин у дітей віком до 6 років та 4–6 годин у дітей віком від 7 років.
У ході популяційного фармакокінетичного аналізу було показано, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою перорального кліренсу прегабаліну, а маса тіла була значущою коваріатою уявного об’єму розподілу прегабаліну, і цей зв’язок був аналогічним у дітей та дорослих пацієнтів.
Фармакокінетику прегабаліну у пацієнтів віком менше 3 місяців не вивчали (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» і «Фармакодинаміка»).
Пацієнти літнього віку
Кліренс прегабаліну має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу перорального прегабаліну узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним з віком. Пацієнтам з порушенням функції нирок, пов’язаним із віком, може бути потрібне зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).
Період годування груддю
Фармакокінетику прегабаліну при його застосуванні у дозі 150 мг кожні 12 годин (добова доза 300 мг) оцінювали у 10 жінок, які годували грудьми, щонайменше через 12 тижнів після пологів. Лактація практично не впливала на фармакокінетику прегабаліну. Прегабалін потрапляв у грудне молоко з середньою рівноважною концентрацією приблизно 76 % від концентрацій у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля з грудним молоком (припускаючи, що середнє споживання молока становить 150 мл/кг/добу) від матері, яка приймає прегабалін у дозі 300 мг/добу або у максимальній дозі 600 мг/добу, становить 0,31 або 0,62 мг/кг/добу відповідно. Ці розраховані дози становлять приблизно 7 % від загальної добової дози матері у перерахуванні на мг/кг.
Клінічні характеристики
Показання
Нейропатичний біль
Лікування нейропатичного болю периферичного та центрального походження у дорослих.
Епілепсія
Як додаткова терапія у дорослих при парціальних нападах із вторинною генералізацією або без неї.
Генералізований тривожний розлад
Лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.
Протипоказання
Гіперчутливість до прегабаліну або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Оскільки прегабалін переважно виводиться у незміненому вигляді з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (≤ 2 % дози виділяється із сечею у формі метаболітів), не інгібує метаболізм інших препаратів in vitro і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.
Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз
У дослідженнях in vivo не спостерігалося клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном чи етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз продемонстрував, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін і топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.
Пероральні контрацептиви, норетистерон та етинілестрадіол
Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивами, норетистероном та етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з цих речовин.
Лікарські засоби, що впливають на ЦНС
Прегабалін може потенціювати ефекти етанолу та лоразепаму. У постмаркетинговому періоді застосування прегабаліну повідомлялося про випадки дихальної недостатності, коми і летального наслідку у пацієнтів, які приймали прегабалін разом з опіоїдами та/або іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію ЦНС. Прегабалін, імовірно, посилює порушення когнітивних і основних моторних функцій, спричинені оксикодоном.
Взаємодії у пацієнтів літнього віку
Спеціальних досліджень фармакодинамічної взаємодії з участю добровольців літнього віку не проводилися. Дослідження взаємодії лікарських засобів проводили лише у дорослих пацієнтів.
Особливості застосування
Пацієнти з цукровим діабетом
Відповідно до чинної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася під час терапії прегабаліном, можуть потребувати корекції дози цукрознижувальних лікарських засобів.
У постмаркетинговому періоді застосування прегабаліну повідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк. У разі виникнення симптомів ангіоневротичного набряку, таких як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, застосування прегабаліну слід негайно припинити.
Тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР)
Під час лікуванням прегабаліном рідко повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР), включаючи синдром Стівенса–Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), які можуть загрожувати життю або бути летальними. Під час призначення прегабаліну слід повідомити пацієнтам про такі ознаки та симптоми та уважно стежити за шкірними реакціями. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, слід негайно припинити прийом прегабаліну та розглянути альтернативне лікування (у разі необхідності).
Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та розумові порушення
Застосування прегабаліну було пов’язане із запамороченням та сонливістю, що може збільшити ризик випадкових травм (падіння) у пацієнтів літнього віку. Також у постмаркетинговий період повідомлялося про випадки втрати свідомості, сплутаності свідомості та розумових порушень. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати дотримуватись обережності, доки їм не стануть відомі потенційні ефекти цього лікарського засобу.
Розлади зору
Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, які приймали прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. У клінічних дослідженнях, в яких проводили офтальмологічне обстеження, частота випадків погіршення гостроти зору та зміни поля зору була вищою у пацієнтів, які отримували прегабалін, порівняно з групою плацебо; частота змін на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).
У постмаркетинговому періоді також повідомлялося про побічні реакції з боку органів зору, включаючи втрату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких були тимчасовими. Припинення прийому прегабаліну може сприяти зникненню або зменшенню цих симптомів.
Ниркова недостатність
Повідомлялося про випадки розвитку ниркової недостатності, яка іноді була оборотною після припинення застосування прегабаліну.
Відміна супутніх протиепілептичних препаратів
Наразі недостатньо даних щодо можливості відміни супутніх протиепілептичних препаратів після того, як у результаті додавання прегабаліну до терапії буде досягнуто контролю за судомами, щоб перейти на монотерапію прегабаліном.
Застійна серцева недостатність
У постмаркетинговий період повідомлялося про застійну серцеву недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Ці реакції спостерігалася здебільшого у пацієнтів літнього віку з уже наявними серцево-судинними порушеннями під час лікування прегабаліном нейропатичного болю. Таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. Після припинення застосування прегабаліну це явище може зникнути.
Лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ураження спинного мозку
Під час лікування нейропатичного болю центрального походження, спричиненого ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, а також побічних реакцій з боку центральної нервової системи, особливо сонливості. Це може бути пов’язано з адитивною дією супутніх лікарських засобів (наприклад антиспастичних препаратів), необхідних для лікування цього стану. Це слід враховувати при призначанні прегабаліну за такого стану.
Пригнічення дихання
Повідомлялося про випадки важкого пригнічення дихання у зв'язку із застосуванням прегабаліну. Пацієнти з порушеною дихальною функцією, респіраторними або неврологічними захворюваннями, нирковою недостатністю, пацієнти, що одночасно приймають депресанти ЦНС, та особи літнього віку мають більший ризик виникнення цієї важкої побічної реакції. Для цих пацієнтів може бути потрібним коригування дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Суїцидальні думки та поведінка
Повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували протиепілептичні препарати за декількома показаннями. Метааналіз результатів рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень протиепілептичних препаратів також показав невелике підвищення ризику появи суїцидального мислення та поведінки. Механізм цього ризику невідомий. У постмаркетинговому періоді повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували прегабалін (див. розділ «Побічні реакції»). Епідеміологічне дослідження з використанням самостійного контролю (порівняння періодів лікування з періодами без лікування в окремого пацієнта) продемонструвало підвищений ризик нових проявів суїцидальної поведінки та летальних випадків внаслідок самогубства у пацієнтів, які отримували прегабалін.
Пацієнтам (або особам, які доглядають за ними) слід рекомендувати звернутися за медичною допомогою у разі появи ознак суїцидального мислення або поведінки. Необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами для виявлення ознак суїцидального мислення і поведінки та розглянути доцільність призначення відповідного лікування. У випадку виникнення суїцидальних думок та поведінки слід припинити застосування прегабаліну.
Погіршення функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
У постмаркетинговому періоді повідомлялося про явища, пов’язані з погіршенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (такі як непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор), у разі застосування прегабаліну разом з лікарськими засобами, що можуть спричиняти запор, наприклад опіоїдними анальгетиками. При одночасному застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вжити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).
Одночасне застосування з опіоїдами
Рекомендується дотримуватися обережності у разі призначення прегабаліну одночасно з опіоїдами через ризик пригнічення функції ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У дослідженні «випадок — контроль» серед осіб, які застосовують опіоїди, підвищений ризик летальності, пов’язаної з опіоїдами, був у пацієнтів, які отримували терапію прегабаліном одночасно з опіоїдом, порівняно з тими, хто застосовував лише опіоїди (скориговане співвідношення шансів [сСШ] 1,68 [95 % ДІ (довірчий інтервал) 1,19–2,36]). Такий підвищений ризик спостерігався при низьких дозах прегабаліну (≤ 300 мг, сСШ 1,52 [95 % ДІ 1,04–2,22]) з тенденцією до збільшення ризику при високих дозах прегабаліну (> 300 мг, сСШ 2,55 [95 % ДІ 1,24–5,06]).
Неправильне застосування, зловживання або залежність
Застосування прегабаліну у терапевтичних дозах може спричиняти медикаментозну залежність. Повідомлялося про випадки зловживання та неправильного застосування препарату. Пацієнти зі зловживанням психоактивними речовинами в анамнезі мають вищий ризик неправильного застосування прегабаліну, зловживання та залежності, тому таким пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. Перед призначенням прегабаліну слід ретельно оцінити ризик неправильного застосування, зловживання або залежності.
За пацієнтами, які отримують прегабалін, слід спостерігати для виявлення симптомів неправильного застосування прегабаліну, зловживання або залежності, таких як розвиток звикання, перевищення дози та поведінка, спрямована на пошуки препарату.
Симптоми відміни
Після припинення короткострокового або тривалого застосування прегабаліну спостерігалися симптоми відміни. Повідомлялося про такі симптоми: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, суїцидальні думки, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення. Поява симптомів відміни після припинення прийому прегабаліну може вказувати на медикаментозну залежність (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнта необхідно повідомити про це перед початком лікування.
Якщо застосування прегабаліну необхідно припинити, рекомендується робити це поступово, протягом щонайменше 1 тижня незалежно від показань (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Судоми, включаючи епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час терапії прегабаліном або невдовзі після його відміни.
Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть залежати від дози.
Енцефалопатія
Повідомлялося про випадки енцефалопатії, що виникали переважно у пацієнтів із супутніми захворюваннями, що можуть спровокувати енцефалопатію.
Жінки репродуктивного віку / контрацепція
Застосування прегабаліну у І триместрі вагітності може спричиняти значні вроджені дефекти у плода. Прегабалін не слід застосовувати у період вагітності, крім випадків, коли користь для матері значно перевищує потенційний ризик для плода. Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Застосування у період вагітності або годування груддю
Жінки репродуктивного віку / контрацепція
Жінки репродуктивного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції під час лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Вагітність
Дослідження на тваринах вказують на репродуктивну токсичність прегабаліну.
Було показано, що прегабалін проникає через плаценту у щурів. Прегабалін може проникати через плаценту людини.
Значні вроджені вади розвитку
За даними обсерваційного дослідження, проведеного в країнах Скандинавії, під час якого спостерігали за більш ніж 2700 вагітностями, які зазнали піддавалися впливу прегабаліну у І триместрі поширеність значних вроджених вад розвитку (ЗВВР) серед дітей (живих або мертвонароджених), які зазнали впливу прегабаліну, була більшою порівняно тими, хто не зазнав такого впливу (5,9 % порівняно з 4,1 %).
Ризик розвитку ЗВВР у дітей, матері яких застосовували прегабалін у І триместрі вагітності, був дещо вищим порівняно з дітьми, які не зазнали такого впливу внутрішньоутробно [скоригований коефіцієнт поширеності та 95 % ДІ: 1,14 (0,96–1,35)], а також порівняно з дітьми, які зазнали впливу ламотриджину [1,29 (1,01–1,65)] або дулоксетину [1,39
(1,07–1,82)].
Аналіз за конкретними вадами розвитку показав більш високий ризик вад розвитку нервової системи, очей, орофаціальних розщілин, вад розвитку сечовивідних шляхів та статевих органів, однак кількість таких вад була невеликою, а оцінки — неточними.
Прегабалін не слід застосовувати у період вагітності без явної необхідності (якщо користь для матері явно перевищує потенціальний ризик для плода).
Годування груддю
Прегабалін проникає у грудне молоко людини (див. розділ «Фармакокінетика»). Вплив прегабаліну на новонароджених / немовлят невідомий. У період грудного годування слід прийняти рішення про припинення грудного годування або припинення лікування прегабаліном, беручи до уваги користь грудного годування для дитини або користь лікування для матері.
Фертильність
Клінічні дані щодо впливу прегабаліну на фертильність жінок відсутні.
Під час клінічного дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові добровольці чоловічої статі приймали прегабалін у дозі 600 мг/добу. Після застосування препарату протягом 3 місяців жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.
У дослідженнях фертильності у самиць щурів спостерігався небажаний вплив на репродуктивну функцію. Дослідження фертильності на самцях щурів показали несприятливий вплив на репродуктивну функцію та розвиток. Клінічна значущість цих результатів невідома.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Прегабалін може чинити незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Прегабалін може спричиняти запаморочення і сонливість і, таким чином, може впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Пацієнтам слід утримуватися від керування транспортними засобами, роботи зі складною технікою та іншої потенційно небезпечної діяльності, доки не стане відомо, чи впливає цей лікарський засіб на їхню здатність виконувати такі види діяльності.
Спосіб застосування та дози
Спосіб застосування
Для перорального застосування.
Лікарський засіб приймати незалежно від прийому їжі.
Дозування
Діапазон доз лікарського засобу може змінюватися у межах 150–600 мг на добу, які розподіляють на 2 або 3 прийоми.
Нейропатичний біль
Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносності препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу через 3–7 днів, а якщо потрібно — до максимальної дози 600 мг на добу ще після 7 днів.
Епілепсія
Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу, розподіленої на 2 або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді та переносності препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Ще через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної — 600 мг на добу.
Генералізований тривожний розлад
Діапазон доз становить від 150 до 600 мг на добу, розподіленої на 2 або 3 прийоми. Періодично слід ретельно переглядати необхідність продовження лікування.
Лікування прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної відповіді та переносності препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Після ще одного тижня прийому дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Ще через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної — 600 мг на добу.
Відміна прегабаліну
Відповідно до сучасної клінічної практики припиняти терапію прегабаліном рекомендується поступово, протягом щонайменше одного тижня, незалежно від показань (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
Порушення функції нирок
Прегабалін виводиться із системного кровотоку в незміненому вигляді переважно нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика»), зменшувати дозу пацієнтам з порушенням функції нирок слід індивідуально, відповідно до кліренсу креатиніну (CLcr), як зазначено в таблиці 1 нижче, розрахованого за формулою:
Прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід коригувати залежно від функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожних 4 годин гемодіалізу необхідно вводити додаткову дозу препарату (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Корекція дози прегабаліну залежно від функції нирок
|
Кліренс креатиніну (CLcr) (мл/хв) |
Загальна добова доза прегабаліну* |
Режим дозування |
|
|
Початкова доза (мг/добу) |
Максимальна доза (мг/добу) |
||
|
≥ 60 |
150 |
600 |
Двічі або тричі на добу |
|
≥ 30 – < 60 |
75 |
300 |
Двічі або тричі на добу |
|
≥ 15 – < 30 |
25–50 |
150 |
Раз або двічі на добу |
|
< 15 |
25 |
75 |
Раз на добу |
|
Додаткова доза після гемодіалізу (мг) |
|||
|
|
25 |
100 |
Однократна доза** |
*Загальну добову дозу (мг/добу) слід розділити відповідно до режиму дозування, щоб отримати однократну дозу (мг/дозу).
**Додаткова доза — однократна додаткова доза.
Печінкова недостатність
Для пацієнтів з порушенням функції печінки необхідності в корекції дози немає (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти літнього віку
Для пацієнтів літнього віку через погіршення функції нирок може бути потрібне зменшення дози прегабаліну (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти
Безпека та ефективність пергабаліну при його застосуванні дітям (віком до 18 років) не встановлені. Доступна на цей час інформація наведена в розділі «Побічні реакції», а також у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, спираючись на них, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів.
Передозування
Як повідомлялося у післямаркетинговому періоді, найчастішими симптомами передозування прегабаліну були сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. Також надходили повідомлення про судоми.
Рідко повідомлялось про випадки коми.
Лікування передозування прегабаліну полягає у загальних підтримувальних заходах та за потреби може включати гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).
Побічні реакції
Клінічна програма дослідження прегабаліну включала понад 8900 пацієнтів, з них понад 5600 брали участь у подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях. Найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялось, були запаморочення та сонливість. Побічні реакції зазвичай були легкого або помірного ступеня. В усіх контрольованих дослідженнях частота відміни препарату через побічні реакції становила 12 % серед пацієнтів, які приймали прегабалін, і 5 % серед пацієнтів, які отримували плацебо. Найчастішими побічними реакціями, що призводили до припинення застосування прегабаліну, були запаморочення та сонливість.
Нижче у таблиці 2 наведені всі побічні реакції, що виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше ніж в одного пацієнта; ці побічні реакції вказані за системами органів та за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних). У кожній групі за частотою виникнення побічні ефекти представлено в порядку зниження ступеня їхньої серйозності.
Зазначені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворювання та/або супутнім застосуванням інших лікарських засобів.
При лікуванні нейропатичного болю центрального походження, спричиненого ураженням спинного мозку, частота побічних реакцій у цілому, частота побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливість була підвищеною (див. розділ «Особливості застосування»).
Додаткові побічні реакції, про які повідомлялося у постмаркетинговому періоді, позначені курсивом.
Таблиця 2
|
Органи і системи органів |
Частота |
Побічна реакція |
|
Інфекції та інвазії |
Часто |
назофарингіт |
|
З боку крові та лімфатичної системи |
Нечасто |
нейтропенія |
|
З боку імунної системи |
Нечасто |
гіперчутливість |
|
Рідко |
ангіоневротичний набряк, алергічні реакції |
|
|
З боку метаболізму та харчування |
Часто |
підвищення апетиту |
|
Нечасто |
анорексія, гіпоглікемія |
|
|
Психічні порушення |
Часто |
ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, дезорієнтація, безсоння, зниження лібідо |
|
Нечасто |
галюцинація, панічні атаки, неспокій, збудження, депресія, пригнічений настрій, піднесений настрій, агресія, перепади настрою, деперсоналізація, труднощі підбору слів, незвичні сновидіння, підвищення лібідо, аноргазмія, апатія |
|
|
Рідко |
розгальмування, суїцидальна поведінка, суїцидальні думки |
|
|
Невідомо |
медикаментозна залежність |
|
|
З боку нервової системи |
Дуже часто |
запаморочення, сонливість, головний біль |
|
Часто |
атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, порушення пам’яті, порушення уваги, парестезія, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівноваги, летаргія |
|
|
Нечасто |
синкопе, ступор, міоклонус, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, когнітивні розлади, психічні розлади, розлади мовлення, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, нездужання |
|
|
Рідко |
судоми, паросмія, гіпокінезія, дисграфія, паркінсонізм |
|
|
З боку органу зору |
Часто |
нечіткість зору, диплопія |
|
Нечасто |
втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефект поля зору, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість очей, посилення сльозовиділення, подразнення очей |
|
|
Рідко |
втрата зору, кератит, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, косоокість, яскравість зору |
|
|
З боку органу слуху та лабіринту |
Часто |
вертиго |
|
Нечасто |
гіперакузія |
|
|
З боку серця |
Нечасто |
тахікардія, атріовентрикулярна блокада I ступеня, синусова брадикардія, застійна серцева недостатність |
|
Рідко |
подовження інтервалу QT, синусова тахікардія, синусова аритмія |
|
|
З боку судин |
Нечасто |
артеріальна гіпотензія, гіпертонія, припливи, гіперемія, відчуття холоду в кінцівках |
|
З боку дихальної системи, органів грудної клітини та середостіння |
Нечасто |
задишка, носова кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухість у носі |
|
Рідко |
набряк легень, відчуття стиснення в горлі |
|
|
Невідомо |
пригнічення дихання |
|
|
З боку шлунково-кишкового тракту |
Часто |
блювання, нудота, запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті |
|
Нечасто |
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, підвищене слиноутвореня, гіпестезія ротової порожнини |
|
|
Рідко |
асцит, панкреатит, набряк язика, дисфагія |
|
|
З боку печінки і жовчних шляхів |
Нечасто |
підвищенння рівня печінкових ферментів* |
|
Рідко |
жовтяниця |
|
|
Дуже рідко |
печінкова недостатність, гепатит |
|
|
З боку шкіри і підшкірної клітковини |
Нечасто |
папульозний висип, кропив'янка, гіпергідроз, свербіж |
|
Рідко |
токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, холодний піт |
|
|
З боку м’язів, скелетної та сполучної тканин |
Часто |
м'язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми м’язів шиї |
|
Нечасто |
набряк суглобів, міалгія, посмикування м’язів, біль у шиї, ригідність м’язів |
|
|
Рідко |
рабдоміоліз |
|
|
З боку нирок і сечовивідних шляхів |
Нечасто |
нетримання сечі, дизурія |
|
Рідко |
ниркова недостатність, олігурія, затримка сечі |
|
|
З боку репродуктивної системи і грудних залоз |
Часто |
еректильна дисфункція (імпотенція) |
|
Нечасто |
статева дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молочних залозах |
|
|
Рідко |
аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія |
|
|
Загальні порушення і реакції у місті введення |
Часто |
периферичний набряк, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’яніння, незвичне самопочуття, втома |
|
Нечасто |
генералізований набряк, набряк обличчя, стиснення в грудях, біль, гарячка, спрага, озноб, астенія |
|
|
Лабораторні та інструментальні дослідження |
Часто |
збільшення маси тіла |
|
Нечасто |
підвищення рівня креатинфосфокінази в крові, підвищення рівня глюкози в крові, зниження кількості тромбоцитів, підвищення рівня креатиніну в крові, зниження рівня калію в крові, зниження маси тіла |
|
|
Рідко |
зменшення кількості лейкоцитів в крові |
* Збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).
Після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомлялося про такі симптоми: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, суїциїдальні думки, біль, гіпергідроз і запаморочення. Ці симптоми можуть свідчити про медикаментозну залежність. Пацієнта слід повідомити про це перед початком терапії.
Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Особливості застосування»).
Педіатрична популяція
Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у ході п’яти досліджень, проведених з участю педіатричних пацієнтів з парціальними судомними нападами з вторинною генералізацією або без неї (12-тижневе дослідження ефективності та безпеки у пацієнтів віком від 4 до 16 років, n = 295; 14-денне дослідження ефективності і безпеки у пацієнтів віком від 1 місяця до 4 років, n = 175; дослідження фармакокінетики та переносності, n = 65 і два відкритих дослідження безпеки тривалістю 1 рік, n = 54 та n = 431), був подібний до профілю, який спостерігався в дослідженнях у дорослих пацієнтів з епілепсією. Найбільш поширеними побічними явищами, що спостерігались у 12-тижневому дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт. Найбільш поширеними побічними явищами, що спостерігались у 14-денному дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, інфекції верхніх дихальних шляхів і пірексія (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика»).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Упаковка. По 10 капсул у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник
Стерил-Джен Лайф Сайєнсиз (П) Лтд.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
№ 45, Мангалам Мейн Роуд, Вілліанур Комм’юн, Пудучеррі, 605110, Індія.