БІМАПРОСТ ®

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Бімапрост^®

(Bimaprost)

Склад:

діюча речовина: біматопрост;

1 мл розчину містить 0,3 мг біматопросту;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, натрію хлорид, динатрію гідрофосфат, гептагідрат, кислота лимонна, моногідрат, натрію гідроксид та/або кислота хлористоводнева (для регулювання рН), вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин, практично вільний від частинок.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, які застосовують в офтальмології. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Аналоги простагландинів.

Код АТХ S01E E03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії, завдяки якому біматопрост знижує внутрішньоочний тиск у людини, полягає у підвищенні відтоку внутрішньоочної рідини через трабекулярну сітку і посиленні відтоку від увеосклеральних відділів ока. Зниження внутрішньоочного тиску починається приблизно через 4 години після першого застосування. Максимальний ефект досягається протягом приблизно 8-12 годин. Тривалість ефекту становить щонайменше 24 години.

Біматопрост є сильнодіючим засобом, що знижує внутрішньоочний тиск, належить до групи синтетичного простаміду, за хімічною структурою – до простагландину F_2α (PGF_2α), не впливає ні на один з відомих типів рецепторів простагландину. Біматопрост вибірково імітує дію нещодавно винайдених біологічно синтезованих речовин під назвою простаміди. Однак рецептор простаміду ще не був визначений за структурою.

Клінічна ефективність та безпека

Протягом 12-місячної монотерапії дорослих пацієнтів очними краплями біматопросту з дозуванням 0,3 мг/мл порівняно з тимололом, середня зміна ВОТ порівняно з базовим рівнем, виміряним вранці о 8 годині, знаходилась у межах від -7,9 до -8,8 мм рт.ст. Під час кожного відвідування лікаря середні добові значення ВОТ, які вимірювалися протягом 12-місячного періоду, відрізнялися не більше ніж на 1,3 мм рт.ст. протягом дня і ніколи не перевищували 18,0 мм рт.ст.

У 6-місячному клінічному дослідженні з біматопростом 0, 3 мг/мл порівняно з латанопростом статистично значуще зниження середнього ВОТ (з -7, 6 до -8, 2 мм рт.ст. для біматопросту порівняно з -6) спостерігалося у всіх відвідуваннях протягом усього дослідження, від 0 до -7, 2 мм рт.ст. для латанопросту). Кон'юнктивальна гіперемія, ріст вій і свербіж очей були статистично значуще вищі при біматопрості, ніж при латанопрості, однак частота припинення лікування через небажані явища була низькою без статистично значущої різниці.

Порівняно з лікуванням тільки бета-блокатором, додаткова терапія бета-блокатором і біматопростом 0,3 мг/мл зменшила середній ранковий (08:00) внутрішньоочний тиск на -6,5 - -8,1 мм рт. ст.

Є обмежений досвід застосування у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою з псевдоексфоліативною та пігментною глаукомою, а також хронічною глаукомою із закритим кутом при відкритій іридотомії.

У клінічних дослідженнях не спостерігалося клінічно значущого впливу на частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск.

Педіатрична популяція

Безпека та ефективність біматопросту у дітей віком від 0 до 18 років не встановлена.

Фармакокінетика.

Під час досліджень in vitro біматопрост добре проникав у райдужну оболонку ока і склеру людини. При інстиляції в око у дорослих системна дія біматопросту дуже низька. Системної кумуляції не відзначено. При інстиляції розчину біматопросту по 1 краплі в обидва ока один раз на добу протягом 2 тижнів максимальна концентрація (С_mах) біматопросту у плазмі крові досягалася протягом 10 хвилин після застосування і знижувалася до найнижчого рівня визначення (0,025 нг/мл) протягом 1,5 години після застосування. Середні значення C_max і площі під кривою «концентрація-час» (AUC_{0-24 год}) біматопросту були близькі на 7-й і 14-й день застосування та становили 0,08 нг/мл і 0,09 нг*год/мл відповідно, вказуючи на те, що рівноважна концентрація біматопросту досягалася протягом першого тижня місцевого застосування.

Біматопрост помірно розподіляється у тканинах, і об’єм системного розподілу при досягненні рівноважної концентрації препарату становив 0,67 л/кг. Біматопрост знаходиться переважно у плазмі крові. Зв’язок біматопросту з білками плазми крові становить приблизно 88 %.

Біматопрост є основною циркулюючою речовиною в крові після того, як він потрапляє в системний кровообіг після інстиляції. Потім біматопрост піддається окисненню, N-діетилюванню і глюкуронуванню з утворенням різних метаболітів.

Біматопрост виводиться переважно нирками. Близько 67 % препарату, введеного внутрішньовенно здоровим добровольцям, виводилося із сечею, а 25 % – через травний тракт. Період напіввиведення біматопросту (Т_1/2), визначений після його внутрішньовенного введення, становив приблизно 45 хвилин, а загальний кліренс – 1,5 л/год/кг.

Показники у пацієнтів літнього віку

При інстиляції розчину біматопросту 0,3 мг/мл у вигляді очних крапель два рази на добу середнє значення площі концентрації під кривою «концентрація-час» (AUC_{0-24 год}) у пацієнтів літнього віку (віком від 65 років) становить 0,0634 нг*год/мл біматопросту та є значно більшим, ніж у молодих здорових дорослих осіб – 0,0218 нг*год/мл. Однак ці дані не є клінічно вагомими через те, що системний вплив як на пацієнтів літнього віку, так і на молодих осіб залишався дуже малим після інстиляції в очі. Кумуляції біматопросту в крові не спостерігалося з часом, а профіль безпеки лікарського препарату був майже однаковим для пацієнтів літнього віку і молодих пацієнтів.

Клінічні характеристики.

Показання.

Зниження підвищеного внутрішньоочного тиску (ВОТ) у дорослих пацієнтів із хронічною відкритокутовою глаукомою і внутрішньоочною гіпертензією (як монотерапія або додаткова терапія до бета-адреноблокаторів).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних речовин, що входять до складу препарату, у тому числі до бензалконію хлориду.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії не проводили.

Не очікується жодної взаємодії, тому що системні концентрації біматопросту є надзвичайно низькими (менше 0,2 мг/мл) в організмі навіть після застосування розчину біматопросту у дозі 0,3 мг/мл у вигляді очних крапель.

Доклінічні дослідження показали, що біматопрост біотрансформується в організмі за допомогою будь-якого з чисельних ферментів і шляхів метаболізму та не впливає на печінкові ферменти, що беруть участь у метаболізмі лікарських препаратів.

У ході клінічних досліджень розчин біматопросту у вигляді очних крапель застосовували одночасно з декількома різними офтальмологічними бета-адреноблокаторами (тимолол 0,5 %) без ознак взаємодії.

Одночасне застосування препарату біматопросту і препаратів для лікування глаукоми, крім топічних бета-адреноблокаторів, не вивчали під час додаткової терапії глаукоми.

Особливості застосування.

Офтальмологія

До початку лікування пацієнти повинні бути проінформовані про можливість розвитку періорбітопатії, спричиненої аналогами простагландинів (ПАП), та підвищеної

пігментації райдужної оболонки ока, оскільки вони спостерігалися під час лікування препаратом біматопросту. Деякі з цих змін можуть бути постійними і можуть призвести до порушення поля зору і відмінностей у зовнішньому вигляді між очима, якщо лікувати тільки одне око (див. «Побічні реакції»).

Оскільки після лікування очними краплями біматопросту у дозуванні 0,3 мг/мл нечасто повідомляли про випадки кістозного макулярного набряку, пацієнтам із відомими факторами ризику розвитку макулярного набряку (наприклад, з афакією та псевдофакією з розривом задньої капсули кришталика) препарат слід застосовувати з обережністю.

Існують поодинокі спонтанні повідомлення про реактивацію попередніх інфільтратів рогівки або очних інфекцій при застосуванні очних крапель біматопросту в дозуванні 0,3 мг/мл. Пацієнтам із попередньою історією значних очних вірусних інфекцій (наприклад, із простим герпесом) або увеїтом/іритом препарат слід застосовувати з обережністю.

Застосування біматопросту не вивчали у пацієнтів із запальними захворюваннями очей, неоваскулярною, запальною, закритокутовою глаукомою, уродженою глаукомою або вузькокутовою глаукомою.

Шкіра

На ділянках, де розчин препарату біматопросту знаходиться у постійному контакті з поверхнею шкіри, можливий ріст волосся. Тому важливо застосовувати препарат згідно з інструкцією та уникати його контакту зі щокою або іншими ділянками шкіри.

Респіраторні розлади

Застосування очних крапель біматопросту не вивчали у пацієнтів із розладами дихальної функції. В той час, коли існує обмежена інформація щодо лікування препаратом пацієнтів з астмою або хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) в анамнезі, у післяреєстраційній практиці є повідомлення про загострення астми, задишку та ХОЗЛ, а також про нові випадки астми. Частота виникнення цих симптомів не встановлена. Пацієнтам із ХОЗЛ, астмою або розладами дихальної функції, зумовленими іншими причинами, препарат слід застосовувати з обережністю.

Кардіоваскулярні розлади

Застосування біматопросту не вивчали у пацієнтів із блокадою серця серйознішою, ніж 1-го ступеня, або із неконтрольованою застійною серцевою недостатністю. Існує обмежена кількість спонтанних повідомлень про випадки брадикардії або артеріальної гіпотензії при застосуванні очних крапель біматопросту у дозуванні 0,3 мг/мл. Тому пацієнтам зі схильністю до низької частоти серцевих скорочень та низького артеріального тиску препарат слід застосовувати з обережністю.

Інша інформація

У дослідженнях лікування пацієнтів із глаукомою або очною гіпертензією очними краплями біматопросту у дозуванні 0,3 мг/мл було показано, що застосування більше 1 дози біматопросту на добу може зменшити ефект зниження ВОТ. Пацієнти, які застосовують біматопрост разом з іншими аналогами простагландинів, повинні перебувати під медичним наглядом для виявлення змін ВОТ.

Бімапрост^® містить консервант бензалконію хлорид, 0,05 мг на мл, який може абсорбуватися м’якими контактними лінзами. Через присутність бензалконію хлориду може також спостерігатися подразнення очей та знебарвлення м’яких контактних лінз. Контактні лінзи слід знімати перед закапуванням і повторно вставляти не раніше, ніж через 15 хвилин після застосування препарату.

Повідомляли, що бензалконію хлорид спричиняє крапчасту кератопатію та/або токсичну виразкову кератопатію. Оскільки Бімапрост^® містить бензалконію хлорид, при частому або тривалому застосуванні препарату пацієнти з сухістю очей або з пошкодженою рогівкою повинні перебувати під наглядом. Існують повідомлення про випадки бактеріального кератиту, пов’язані із застосуванням багатодозових контейнерів з місцевими офтальмологічними препаратами. Такі контейнери були ненавмисно контаміновані пацієнтами, які у більшості випадків мали супутні захворювання очей. Пацієнти із пошкодженням поверхні очного епітелію мають більший ризик розвитку бактеріального кератиту.

Наконечник флакона-крапельниці не повинен контактувати з оком, навколишніми поверхнями, пальцями та іншими поверхнями, щоб уникнути мікробного забруднення розчину.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Немає адекватних даних щодо застосування біматопросту вагітним жінкам.

Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність, яка мала токсичний ефект для самки, при застосуванні препарату у великих дозах.

Біматопрост слід застосовувати у період вагітності тільки у разі нагальної потреби, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Невідомо, чи проникає біматопрост у грудне молоко. Рішення щодо продовження/припинення годування груддю або продовження/припинення лікування препаратом потрібно приймати, беручи до уваги переваги грудного годування для дитини і користі від лікування для жінки.

Дані щодо впливу біматопросту на фертильність людини відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Біматопрост має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Як і у випадку застосування інших очних крапель, якщо після інстиляції виникає тимчасова нечіткість зору, пацієнту необхідно зачекати, поки зір відновиться, перш ніж керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати дорослим: по 1 краплі закапувати в уражене око (очі) 1 раз на добу, ввечері.

Доза не повинна перевищувати 1 введення 1 раз на добу, оскільки частіше застосування препарату може зменшити ефект зниження підвищеного внутрішньоочного тиску.

Якщо пацієнт застосовує більше ніж один місцевий офтальмологічний препарат, необхідно робити 5-хвилинну перерву між кожною інстиляцією.

Окремі групи пацієнтів

Пацієнти з ураженням печінкової або ниркової функції

Лікування біматопростом пацієнтів з ураженням ниркової функції або з помірним чи тяжким ураженням печінкової функції не вивчали, тому таким пацієнтам препарат слід застосовувати з обережністю. У пацієнтів із легкими захворюваннями печінки в анамнезі або з відхиленнями від норми початкових показників аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) та/або білірубіну застосування очних крапель біматопросту у дозуванні 0,3 мг/мл протягом 24 місяців не спричиняло негативного впливу на печінкову функцію.

Діти.

Ефективність і безпеку застосування препарату дітям не вивчали, тому препарат не рекомендується застосовувати дітям (віком до 18 років).

Передозування.

Про випадки передозування препарату не повідомляли. При місцевому застосуванні у вигляді очних крапель передозування малоймовірне.

У випадку передозування потрібна підтримуюча та симптоматична терапія.

Якщо пацієнт прийняв біматопрост випадково, може бути корисна наступна інформація: у двотижневих оральних дослідженнях на щурах і мишах дози до 100 мг/кг/добу не призводили до токсичності. Ця доза, виражена у мг/м², як мінімум у 70 разів перевищує випадкову дозу одного флакона очних крапель біматопрост 0,3 мг/мл, розчин для дитини з масою тіла 10 кг.

Побічні реакції.

Під час 3-місячного клінічного дослідження приблизно у 29% пацієнтів, які отримували одноразову дозу біматопрост 0,3 мг/мл, спостерігалися побічні реакції. Найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося, були гіперемія кон’юнктиви (здебільшого легкого ступеня та незапального характеру), яка виникала у 24% пацієнтів, і свербіж очей, що виникав у 4% пацієнтів. Приблизно 0,7% пацієнтів у групі одноразової дози біматопрост 0,3 мг/мл припинили лікування через будь-яку побічну подію під час 3-місячного дослідження.

Під час клінічних випробувань очних крапель біматопрост 0,3 мг/мл, розчину або у постмаркетинговий період були зареєстровані наступні побічні реакції. Більшість із них були очними, легкими або помірними, і жодна з них не була серйозною.

Побічні реакції представлено відповідно до класифікації систем органів у порядку зменшення їх клінічної значущості: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко

(<1/10000); невідомо (неможливо оцінити на підставі доступних даних).

Опис окремих побічних реакцій

Періорбітопатія, спричинена аналогами простагландинів (ПАП)

Аналоги простагландинів, включаючи Бімапрост^®, можуть спричиняти періорбітальні ліподистрофічні зміни, які можуть призвести до поглиблення очної борозни, птозу, енофтальму, ретракції повік, інволюції дерматохалазису та нижнього склерального показу. Зміни зазвичай слабко виражені, можуть виникати вже через місяць після початку лікування Бімапрост^® і можуть спричиняти погіршення поля зору навіть при відсутності ознак пацієнта. ПАП також асоціюється з періокулярною гіперпігментацією або знебарвленням шкіри і гіпертрихозом. Було відзначено, що всі зміни частково або повністю оборотні після припинення прийому препарату або переходу на альтернативні методи лікування.

Гіперпігментація райдужної оболонки

Підвищена пігментація райдужної оболонки, швидше за все, буде постійною. Зміна пігментації відбувається через збільшення вмісту меланіну в меланоцитах, а не через збільшення кількості меланоцитів. Довгострокові наслідки збільшення пігментації райдужної оболонки невідомі. Зміни кольору райдужної оболонки, що спостерігаються при офтальмологічному введенні біматопросту, можуть бути непомітні протягом декількох місяців або років. Як правило, коричнева пігментація навколо зіниці поширюється концентрично до периферії райдужної оболонки, і вся райдужна оболонка або її частини стають більш коричневими. Ні невуси, ні веснянки на райдужній оболонці ока не схильні до впливу лікування. Протягом 12 місяців частота гіперпігментації райдужки при використанні очних крапель біматопрост 0,1 мг/мл, розчин становила

0,3 %. При застосуванні біматопросту 0,3 мг/мл очних крапель, розчину через 12 місяців частота виникнення гіперпігментації райдужки становила 1,5 % (див. «Побічні реакції») і не збільшилася після 3 років лікування.

У клінічних дослідженнях понад 1800 пацієнтів отримували лікування очними краплями біматопрост 0,3 мг/мл, розчин. При об'єднанні даних III фази монотерапії та додаткового застосування біматопросту 0,3 мг/мл очних крапель, розчин, найчастіше повідомляли про небажані явища, пов'язані з лікуванням:

• зростання вій до 45% протягом першого року, при цьому частота нових повідомлень зменшилася до 7 % в 2 роки і 2 % в 3 роки

• гіперемія кон’юнктиви (здебільшого незначна і, як вважають, незапального характеру) у 44% у перший рік із частотою нових повідомлень про зниження до 13% через 2 роки та 12% через 3 роки

• свербіж очей у 14% пацієнтів протягом першого року, при цьому частота нових повідомлень знижується до 3% через 2 роки та 0% через 3 роки.

Менше 9% пацієнтів припинили лікування через будь-яку побічну подію протягом першого року, причому частота додаткових випадків припинення прийому препарату становила 3 % протягом 2 і 3 років.

У таблиці 2 наведено побічні реакції, які спостерігалися під час 12-місячного клінічного дослідження біматопрост 0,3 мг/мл (багатодозова композиція), але повідомлялося з вищою частотою, ніж при біматопрост 0,3 мг/мл (одноразова доза). Більшість із них були очними, легкими або помірними, і жодна з них не була серйозною.

Таблиця 2

Крім побічних реакцій, що спостерігалися при одноразовому прийомі препарату біматопрост 0,3 мг/мл, у таблиці 3 наведено додаткові побічні реакції, що спостерігалися при прийомі препарату біматопрост 0,3 мг/мл (багатодозова формула). Більшість із них були очними, легкими чи помірними, і жодна з них не була серйозною.

Таблиця 3

Побічні реакції, про які повідомляли для очних крапель, що містять фосфати

У рідкісних випадках у деяких пацієнтів зі значними пошкодженнями рогівки повідомляли про випадки кальцифікації рогівки, пов’язані із застосуванням очних крапель, що містять фосфати.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 2 роки. Після розкриття флакона зберігати не більше 28 діб.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС, у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 2,5 мл; 5 мл; 7,5 мл у флаконі-крапельниці; по 1 флакону-крапельниці в коробці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Мікро Лабс Лімітед.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Ділянка № 113-116, Фейз IV, КІАДБ, Боммасандра Індастріал Еріа, Джигані Лінк Роуд, Анекал Талук, Бангалор 560 099, Індія.