IНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
ДОРЗОПТИК ЕКО
(DORZOPTIK ECO)
Склад:
діюча речовина: дорзоламід;
1 мл крапель очних, розчину, містить 20 мг дорзоламіду (у вигляді 22,26 мг дорзоламіду гідрохлориду);
допоміжні речовини: гідроксіетилцелюлоза, маніт (Е 421), натрію цитрат, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Краплі очні, розчин.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний, в’язкий розчин.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в офтальмології. Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Інгібітори карбоангідрази. Дорзоламід.
Код АТХ S01EC03.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Механізм дії
Карбоангідраза (КА) — це фермент, який міститься в багатьох тканинах організму, включно з очима. У людини карбоангідраза існує у вигляді ряду ізоферментів, найактивнішим із яких є карбоангідраза II (КА-II), яка міститься переважно в червоних кров’яних тільцях (еритроцитах), а також в інших тканинах. Пригнічення карбоангідрази в циліарних відростках ока зменшує секрецію водянистої вологи. Результатом є зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ).
Дорзоптик ЕКО містить дорзоламіду гідрохлорид, потужний інгібітор карбоангідрази II людини. Після місцевого застосування в очі дорзоламід знижує підвищений ВОТ, пов’язаний або не пов’язаний із глаукомою. Підвищений ВОТ є основним чинником ризику у патогенезі ушкодження зорового нерва та втрати поля зору. Дорзоламід не викликає звуження зіниці та знижує внутрішньоочний тиск без побічних ефектів, таких як куряча сліпота або спазм акомодації. Дорзоламід мінімально впливає або не впливає на частоту пульсу чи артеріальний тиск.
Місцеве застосування бета-адренолітиків також знижує внутрішньоочний тиск шляхом зменшення секреції водянистої вологи, але за іншим механізмом дії. Дослідження показали, що у разі додавання дорзоламіду до місцевих бета-адренолітиків відбувається додаткове зниження ВОТ; ці результати узгоджуються з повідомленнями про додаткові ефекти бета-адренолітиків та пероральних інгібіторів карбоангідрази.
Клінічні ефекти
Дорослі пацієнти. У пацієнтів з глаукомою або очною гіпертензією ефективність дорзоламіду, який застосовувався як монотерапія тричі на добу (початковий ВОТ ≥23 мм рт. ст.) або двічі на добу як допоміжна терапія під час прийому офтальмологічних бета-адренолітиків (початковий ВОТ ≥ 22 мм рт. ст.), була продемонстрована в масштабних клінічних дослідженнях тривалістю до одного року. Ефект дорзоламіду зі зниження ВОТ як монотерапії та як додаткової терапії був продемонстрований протягом дня, і цей ефект зберігався під час тривалого застосування. Ефективність у разі тривалої монотерапії була подібною до бетаксололу і трохи меншою, ніж тимололу.
У разі застосуванні як допоміжного засобу лікування до офтальмологічних бета-адренолітиків дорзоламід продемонстрував додаткове зниження ВОТ, подібне до 2 % пілокарпіну, який застосовувався чотири рази на добу.
У контрольованому перехресному подвійно маскованому багатоцентровому дослідженні з багатократними дозами препарату активного лікування (дорзоламід із додаванням консерванту) і двома періодами за участю 152 пацієнтів із підвищеним початковим внутрішньоочним тиском (початковий ВОТ ≥22 мм рт. ст.) в одному або обох очах дорзоламід без додавання консерванту мав ефект зниження ВОТ, еквівалентний ефекту дорзоламіду із додаванням консерванту. Профіль безпеки дорзоламіду без консерванту був подібним до профілю безпеки дорзоламіду із додаванням консерванту.
Діти. Було проведено 3-місячне, подвійно масковане, контрольоване активним препаратом, багатоцентрове дослідження за участю дітей віком від 1 тижня до <6 років із глаукомою або підвищеним внутрішньоочним тиском (початковий ВОТ ≥22 мм рт. ст.) для оцінки безпеки дорзоламіду (форма із додаванням консерванту) за умови застосування місцево тричі на добу. Приблизно у половини пацієнтів в обох групах лікування була діагностована вроджена глаукома; іншими поширеними причинами підвищеного внутрішньоочного тиску були синдром Стерджа — Вебера, мезенхімальна дисгенезія райдужки та рогівки; були також пацієнти з афакією.
Загалом це дослідження не виявило додаткових проблем з безпекою для дітей. Побічні ефекти, пов’язані з прийомом препарату, спостерігалися приблизно у 26 % (20 % у разі монотерапії дорзоламідом) дітей, причому більшість із них були місцевими несерйозними очними реакціями, такими як печіння та різь, поколювання та біль в очах. У менше ніж 4 % пацієнтів спостерігався набряк або помутніння рогівки. Частота місцевих реакцій була подібна до препарату порівняння. У матеріалах післяреєстраційного спостереження повідомлялося про метаболічний ацидоз у дуже маленьких дітей, особливо з незрілістю/порушенням функції нирок.
Результати ефективності у пацієнтів-дітей свідчать про те, що середнє зниження ВОТ, яке спостерігалося в групі дорзоламіду, було порівнянним із середнім зниженням ВОТ, що спостерігалося в групі тимололу, хоча для тимололу спостерігалася незначна кількісна перевага.
Даних довгострокових досліджень ефективності (>12 тижнів) немає.
Фармакокінетика
На відміну від пероральних інгібіторів карбоангідрази, місцеве застосування дорзоламіду гідрохлориду дає змогу активній речовині діяти безпосередньо на око, навіть при застосуванні у невеликих дозах, що, своєю чергою, зменшує його системну дію. У клінічних дослідженнях дорзоламіду це спричиняло зниження ВОТ без порушень кислотно-лужного балансу або змін рівнів електролітів, характерних для пероральних інгібіторів карбоангідрази.
У разі місцевого застосування дорзоламід потрапляє в системний кровообіг. Для оцінки можливості системного інгібування карбоангідрази після місцевого застосування вимірювали концентрацію активної речовини та метаболіту в еритроцитах і плазмі, а також інгібування карбоангідрази в еритроцитах. Дорзоламід накопичується в еритроцитах під час тривалого введення в результаті селективного зв’язування з CA-II, при цьому зберігаються надзвичайно низькі концентрації вільної діючої речовини в плазмі. З активної речовини утворюється єдиний N-дизетиловий метаболіт, який пригнічує CA-II меншою мірою, ніж активна речовина, але також пригнічує менш активний ізофермент (CA-I). Метаболіт також накопичується в еритроцитах, де він зв’язується переважно із CA-I. Дорзоламід помірно зв’язується з білками плазми (приблизно 33 %). Дорзоламід переважно виводиться в незміненому вигляді із сечею; метаболіт також виводиться із сечею. Після закінчення введення дорзоламід вимивається з еритроцитів нелінійно: спочатку відбувається швидке зниження концентрації діючої речовини, а потім — повільна фаза виведення з періодом напіввиведення приблизно чотири місяці.
Коли дорзоламід застосовували перорально для імітації максимального системного впливу після тривалого місцевого введення в очі, рівноважний стан досягався протягом 13 тижнів. У рівноважному стані у плазмі практично не виявлялося вільної діючої речовини або метаболіту; інгібування CA в еритроцитах було меншим, ніж вважається необхідним для того, щоб чинити фармакологічний вплив на функцію нирок або дихання. Подібні фармакокінетичні результати були отримані після тривалого місцевого застосування дорзоламіду.
У деяких пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок (розрахунковий кліренс креатиніну 30–60 мл/хв) спостерігалися більш високі концентрації метаболітів в еритроцитах, але це не супроводжувалося суттєвими відмінностями в інгібуванні карбоангідрази та не призводило до клінічно значущих системних побічних ефектів, які були б безпосередньо пов’язані з цим підвищенням.
Клінічні характеристики
Показання
Підвищений очний тиск у хворих з:
- очною гіпертензією;
- відкритокутовою глаукомою;
- псевдоексфоліативною глаукомою.
Дорзоптик ЕКО застосовувати як додаткову терапію при лікуванні бета-блокаторами або як монотерапію, коли лікування бета-блокаторами не було успішним або бета-блокатори протипоказані.
Протипоказання
Підвищена чутливість до дорзоламіду або до будь-якого з допоміжних компонентів лікарського засобу.
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).
Гіперхлоремічний ацидоз.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Спеціальних досліджень взаємодії дорзоламіду з іншими засобами не проводилось.
У клінічних дослідженнях дорзоламід застосовували одночасно з тимололом та бетаксололом у формі очних крапель, із препаратами системної дії: інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), блокаторами кальцієвих каналів, діуретиками та нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), зокрема з ацетилсаліциловою кислотою, а також із гормональними засобами (наприклад, естрогенами, інсуліном, тироксином), — що не супроводжувалося розвитком лікарських взаємодій.
Взаємодія дорзоламіду з міотиками та адреноміметиками під час лікування глаукоми вивчена недостатньо.
Особливості застосування
Особливості застосування дорзоламіду пацієнтам із порушенням функції печінки не визначені (слід застосовувати з обережністю).
У разі лікування пацієнтів із гострою закритокутовою глаукомою потрібно окрім застосування препаратів, що знижують внутрішньоочний тиск, вживати також інших терапевтичних заходів. Застосування дорзоламіду пацієнтам із гострою закритокутовою глаукомою не досліджувалося.
Дорзоламід містить сульфонамідну групу і, хоча застосовується місцево, піддається системній абсорбції. У зв’язку з цим при його застосуванні у вигляді очних крапель можуть виникнути побічні реакції, характерні для сульфаніламідів, у тому числі синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла). У разі виникнення серйозних побічних реакцій або ознак гіперчутливості застосування лікарського засобу слід припинити.
Застосування пероральних форм інгібіторів карбоангідрази пов’язують з появою каменів у сечових шляхах внаслідок водно-електролітних порушень, зокрема у пацієнтів з нирковокам’яною хворобою в анамнезі. Хоча у разі застосування дорзоламіду не спостерігалася поява водно-електролітних порушень, однак були зафіксовані нечасті випадки уролітіазу. Оскільки дорзоламід — це інгібітор карбоангідрази місцевої дії, який потрапляє до загального кровообігу, пацієнти з нирковокам’яною хворобою в анамнезі належать до групи підвищеного ризику появи уролітіазу в зв’язку із застосуванням дорзоламіду.
Якщо з’являються алергічні реакції (наприклад, конʼюнктивіт та реакції з боку повік), застосування лікарського засобу слід припинити та звернутися до лікаря.
У пацієнтів, які застосовують пероральні інгібітори карбоангідрази і дорзоламід, існує потенційний ризик адитивної системної дії цих препаратів. Не рекомендується одночасне застосування дорзоламіду і пероральних інгібіторів карбоангідрази.
При застосуванні дорзоламіду (лікарська форма з додаванням консервантів) повідомлялося про набряк рогівки та необоротну декомпенсацію рогівки у пацієнтів, у яких були хронічні вади рогівки та/або внутрішньоочні оперативні втручання в анамнезі. Дорзоламід для місцевого застосування таким пацієнтам слід вводити з обережністю.
Під час прийому засобів, що гальмують вироблення водянистої рідини після фільтраційних заходів, спостерігалися випадки відшарування судинної оболонки.
Використання контактних лінз
Дія дорзоламіду у пацієнтів, які користуються контактними лінзами, не досліджувалася. Слід рекомендувати пацієнтам знімати контактні лінзи перед введенням препарату і надівати не раніше ніж через 15 хвилин після введення.
Діти
Дія дорзоламіду не вивчалася у пацієнтів із гестаційним віком менше ніж 36 тижнів і віком до 1 тижня. Пацієнти зі значною незрілістю ниркових канальців повинні отримувати дорзоламід лише після ретельного аналізу співвідношення ризик/користь через можливість виникнення метаболічного ацидозу.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність
Дорзоптик ЕКО не слід застосовувати в період вагітності.
Немає відповідних клінічних даних щодо впливу під час вагітності. У кролів дорзоламід чинив тератогенну дію при застосуванні доз, токсичних для матері.
Грудне годування
Невідомо, чи дорзоламід виділяється в грудне молоко. Під час досліджень на щурах у період лактації, що отримували дорзоламід, спостерігалося зниження маси тіла малят щурів.
Якщо лікування препаратом Дорзоптик ЕКО є необхідним, годування грудьми не рекомендується.
Фертильність
Результати досліджень на тваринах, не свідчать про вплив лікування дорзоламідом на чоловічу та жіночу фертильність. Даних щодо впливу на фертильність у людей недостатньо.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Дослідження впливу лікарського засобу на здатність керувати автотранспортом або механізмами не проводились. Можливі побічні реакції, такі як запаморочення та нечіткість зору, можуть негативно вплинути на здатність деяких пацієнтів керувати автотранспортом та іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози
При монотерапії призначають по 1 краплі в уражене око 3 рази на добу.
У комбінації з бета-адреноблокаторами для місцевого застосування призначають по 1 краплі в уражене око 2 рази на добу.
У разі переходу з лікування іншим офтальмологічним препаратом на Дорзоптик ЕКО цей препарат скасовується після звичайного щоденного застосування і на наступний день починають лікування препаратом Дорзоптик ЕКО.
Якщо для лікування застосовується декілька місцевих офтальмологічних засобів, їх слід вводити з інтервалом щонайменше 10 хвилин. Очні мазі слід застосовувати останніми.
Спосіб застосування
Лікарський засіб призначений для місцевого застосування в офтальмології.
Дорзоптик ЕКО — це стерильний розчин, який не містить консервантів.
Перед закапуванням очних крапель:
- При першому використанні, перш ніж ввести краплю в око, пацієнту слід спочатку потренуватися користуватися флаконом-крапельницею: повільно стиснути його, щоб видавити одну краплю просто в повітря, на відстані від ока.
- Коли пацієнт буде впевнений, що може вводити по одній краплі, йому слід обрати зручне положення для закапування крапель (сидячи, лежачи на спині або стоячи перед дзеркалом).
Порядок застосування
1. Перед застосуванням лікарського засобу ретельно вимити руки.
2. Перевірити цілісність упаковки. Якщо упаковка пошкоджена, препарат не можна використовувати.
3. При першому застосуванні відкрутити кришку флакона-крапельниці, переконавшись, що гарантійне кільце на кришці не порушено. Під час відкручування має відчуватися легкий опір, доки гарантійне кільце не розірветься.
4. Якщо гарантійне кільце ослаблене, лікарський засіб слід викинути, оскільки його застосування може спричинити ураження ока.
5. Відкинути голову назад і обережно відтягнути нижню повіку, утворивши простір між оком і повікою.
6. Закапати одну краплю в цей простір, повільно натиснувши на флакон. Потрібно обережно стиснути флакон посередині і дати краплі впасти в око. Між стисканням і випаданням краплі може бути кілька секунд затримки. Не потрібно натискати занадто сильно. Якщо пацієнт не впевнений, як правильно вводити цей лікарський засіб, він повинен запитати у лікаря, фармацевта або медсестри.
7. Після закапування заплющити око і притиснути пальцем внутрішній кут ока приблизно на 2 хвилини — це допомагає запобігти системному всмоктуванню лікарського засобу.
8. Уникати контакту кінчика флакона-крапельниці з очима, повіками або пальцями.
9. За потреби повторити кроки 5, 6 і 7 з іншим оком, якщо це призначив лікар.
10. Після застосування перед закручуванням кришки струснути флакон-крапельницю один раз, повернувши його кінчиком донизу, не торкаючись кінчика крапельниці, щоб видалити залишки рідини на кінчику. Це потрібно для того, щоб забезпечити можливість наступного введення крапель. Після цього закрутити кришку.
Якщо крапля не потрапила в око пацієнта, потрібно спробувати закапати око ще раз.
Застосування носослізної оклюзії чи закривання повік на 2 хвилини після закапування знижує системну абсорбцію лікарського засобу. Це сприяє зменшенню системних побічних ефектів і посиленню місцевої дії.
Діти. Лікарський засіб Дорзоптик ЕКО не застосовувати дітям.
Передозування
Існують обмежені дані щодо передозування у людей при випадковому або навмисному проковтуванні дорзоламіду гідрохлориду.
Симптоми
Повідомлялося про сонливість після перорального прийому. При місцевому застосуванні зафіксовано нудоту, запаморочення, головний біль, слабкість, незвичні сновидіння та дисфагію (утруднене ковтання).
Лікування
Лікування симптоматичне і підтримувальне.
Не можна виключити порушення електролітної рівноваги, розвиток ацидозу, можливі порушення з боку центральної нервової системи. Слід контролювати рівень електролітів у сироватці крові (особливо калію) та показників рН крові.
Побічні реакції
Нижче наведено небажані ефекти, про які повідомляли під час клінічних випробувань або під час післяреєстраційного застосування дорзоламіду.
Частота визначається за такими категоріями: дуже часті (≥ 1/10); часті (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасті (від ≥ 1/1 000 до < 1/100); рідкісні (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000); частота невідома (не можна встановити за наявними даними).
Розлади з боку нервової системи:
часті — головний біль;
рідкісні — запаморочення, парестезії.
Розлади з боку органів зору:
дуже часті — пощипування і печіння;
часті — поверхневий крапчастий кератит, сльозотеча, кон’юнктивіт, запалення повік, свербіж очей, подразнення повік, затьмарення зору;
нечасті — іридоцикліт;
рідкісні — подразнення і почервоніння, біль, лущення повік, тимчасова короткозорість (яка зникає після припинення лікування), набряк рогівки, гіпотонія ока, увеїт після фільтраційної операції;
частота невідома — відчуття стороннього тіла в очах.
Розлади з боку серця:
частота невідома — пальпітація, тахікардія.
Розлади з боку судинної системи:
частота невідома — артеріальна гіпертензія.
Розлади з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння:
рідкісні — носова кровотеча;
частота невідома — задишка.
Розлади з боку травної системи
часті — нудота, гіркий присмак у роті;
рідкісні — подразнення горла, сухість у роті.
Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин
рідкісні — контактний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Розлади з боку нирок і сечовидільної системи:
рідкісні — уролітіаз.
Загальні порушення і реакції в місці застосування:
часті — астенія/втома;
рідкісні — симптоми підвищеної чутливості: локально-пальпебральні реакції, системні алергічні реакції, зокрема ангіоневротичний набряк, кропив’янка, свербіж, висипання, задишка;
рідкісні — бронхоспазм.
Результати лабораторних тестів:
застосування дорзоламіду не було пов’язане з клінічно значущими порушеннями рівня електролітів.
Повідомлення про побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 2 роки.
Термін придатності після першого відкриття флакона — 90 днів за умови зберігання при температурі не вище 25 °С.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка
5 мл розчину в поліетиленовому флаконі-крапельниці місткістю 5 мл з кришкою з гарантійним кільцем. По 1 флакону в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Рафарм С.А.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
Тесі Пусі Хатзі Агіу Лука, Паяня, 190 02, Греція.