ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл

 

 

Склад:

діюча речовина: парацетамол;

1 мл розчину містить 10 мг парацетамолу;

пакет об’ємом 50 мл містить 500 мг парацетамолу;

пакет об’ємом 100 мл містить 1000 мг парацетамолу;

осмоляльність: 270–310 мосмоль/кг;

pH від 5,5 до 6,5;

допоміжні речовини: натрію ацетат тригідрат безводний, оцтова кислота льодяна та натрію гідроксид 1N (для регулювання рН), вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до злегка жовтуватого або червонуватого кольору.

 

Фармакотерапевтична група. Інші анальгетики та антипіретики.

Код АТХ N02B E01.

 

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Точний механізм аналгетичної та жарознижувальної дії парацетамолу ще не встановлений, але він може включати як центральний, так і периферичний вплив.

«ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл» дозволяє полегшити біль протягом 5–10 хвилин після початку введення. Пік знеболювального ефекту досягається за 1 годину, а тривалість цього ефекту зазвичай становить від 4 до 6 годин.

«ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл» знижує температуру тіла протягом 30 хвилин після початку введення, а тривалість жарознижувального ефекту становить не менше 6 годин.

 

Фармакокінетика

Дорослі

Всмоктування. Фармакокінетика парацетамолу залишається лінійною при дозуванні до 2 г як у разі одноразового введення, так і після повторного введення протягом 24 годин.

Біодоступність парацетамолу після внутрішньовенної інфузії у дозах 500 мг та 1 г подібна до біодоступності, що спостерігається після інфузії 1 г та 2 г пропацетамолу (що містить 500 мг та 1 г парацетамолу відповідно).

Максимальна концентрація парацетамолу у плазмі крові (C_max), що спостерігається в кінці 15‑хвилинної внутрішньовенної інфузії 500 мг та 1 г лікарського засобу «ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл», становить близько 15 мкг/мл та 30 мкг/мл відповідно.

Розподіл. Об’єм розподілу парацетамолу становить приблизно 1 л/кг.

Парацетамол слабко зв’язується з білками плазми крові.

Після введення 1 г парацетамолу значний рівень концентрації парацетамолу (близько 1,5 мкг/мл) був виявлений у спинномозковій рідині вже через 20 хвилин після інфузії.

Метаболізм. Парацетамол метаболізується головним чином у печінці за допомогою двох основних печінкових шляхів: глюкурокон’югації і сульфокон’югації. Останній шлях швидко насичується при дозах, вищих за терапевтичні. Невелика частка парацетамолу (менше 4 %) перетворюється цитохромом P450 у реактивний проміжний продукт (N‑ацетилбензохінонімін), який за нормальних умов швидко нейтралізується відновленим глютатіоном і виводиться з сечею після кон’югації з цистеїном та меркаптуровою кислотою. Однак у разі значного передозування кількість цього токсичного метаболіту різко збільшується.

Виведення. Метаболіти парацетамолу виводяться в основному з сечею. 90 % введеної дози виводиться з сечею протягом 24 годин, переважно у глюкурокон’югованій формі  (від 60 до 80 %) і сульфокон’югованій формі (від 20 до 30 %).

Менше 5 % виводиться у незміненому стані.

Період напіввиведення з плазми становить 2,7 години, а загальний кліренс становить близько 18 л/год.

Діти

Фармакокінетичні показники парацетамолу у немовлят і дітей з масою тіла ˃10 — ≤33 кг подібні до показників у дорослих, за винятком періоду напіввиведення з плазми крові, який трохи коротший (від 1,5 до 2 годин). У новонароджених період напіввиведення з плазми довший, ніж у дітей, — близько 3,5 години. У немовлят та дітей віком до 10 років виділяється значно менше кон’югатів глюкуроніду та більше сульфатних кон’югатів, ніж дорослих.

Фармакокінетичні показники залежно від віку (стандартизований кліренс CL_std/F_oral) наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Вік	Вага (кг)	CLstd/Foral (л·г–1·70 кг–1)*
1 рік	10	13,6
2 роки	12	15,6
5 років	20	16,3
8 років	25	16,3

*CL_std — оцінка кліренсу для популяції.

 

Особливі категорії пацієнтів

Ниркова недостатність. У разі важкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну 10–30 мл/хв) виведення парацетамолу трохи уповільнюється, період напіввиведення коливається від 2 до 5,3 год. Швидкість виведення глюкуронідних та сульфатних кон’югатів при важкій нирковій недостатності в 3 рази нижча, ніж у здорових людей.

Пацієнтам із нирковою недостатністю рекомендується збільшувати інтервал між прийомами (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Пацієнти літнього віку

Фармакокінетика та метаболізм парацетамолу у пацієнтів літнього віку не змінюються. Немає потреби коригувати дозування лікарського засобу для таких пацієнтів.

 

Доклінічні дані з безпеки

Доклінічні дані не вказують на жодні додаткові специфічні ризики, крім тих, що вже зазначені в інших розділах інструкції.

Звичайних досліджень відповідно до сучасних стандартів оцінки репродуктивної токсичності та токсичності для розвитку не проводили.

Дослідження місцевої переносності на щурах та кроликах показали, що розчин для інфузій «ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл» добре переноситься.

Відсутність гіперчутливості уповільненого типу підтверджена в дослідженнях на морських свинках.

 

Клінічні характеристики

Показання

«ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл» показаний для короткочасного лікування помірного болю, особливо у післяопераційний період, а також для короткочасного лікування лихоманки, коли внутрішньовенний шлях клінічно виправданий невідкладністю лікування болю чи гіпертермії та/або коли інші шляхи введення неприйнятні.

 

Протипоказання

«ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл» протипоказаний:

·         у разі гіперчутливості до парацетамолу чи пропацетамолу гідрохлориду (попередника парацетамолу) або до будь-якої з допоміжних речовин;

·         у разі тяжкої гепатоцелюлярної недостатності.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Пробенецид вдвічі знижує кліренс парацетамолу, інгібуючи його кон’югацію з глюкуроновою кислотою. У разі застосування парацетамолу одночасно з пробенецидом слід розглянути доцільність зниження дози парацетамолу.

Саліциламід може подовжувати період напіввиведення парацетамолу.

Потрібно бути обережним у випадках застосування парацетамолу одночасно з речовинами, що індукують ферменти. До таких речовин належать, зокрема, барбітурати, ізоніазид, карбамазепін, рифампіцин та етанол (див. розділ «Передозування»).

Одночасне застосування парацетамолу (4 г на добу протягом щонайменше 4 днів) з пероральними антикоагулянтами може призвести до незначних змін показників МНВ (міжнародного нормалізованого відношення). У цьому разі потрібно забезпечити ретельний контроль показників МНВ під час одночасного застосування, а також протягом 1 тижня після припинення лікування парацетамолом.

Слід бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки такий одночасний прийом асоціюється з метаболічним ацидозом із високим аніонним проміжком внаслідок піроглутамінового ацидозу, особливо у пацієнтів із факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

 

Особливості застосування

 

РИЗИК МЕДИЧНИХ ПОМИЛОК Треба бути уважним, щоб уникнути помилок у дозуванні через сплутування міліграмів (мг) і мілілітрів (мл), що може призвести до випадкового передозування та смерті (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

 

Рекомендується використовувати відповідну аналгетичну пероральну терапію, як тільки цей шлях введення стане можливим.

Щоб уникнути передозування, слід перевірити, чи інші введені лікарські засоби не містять парацетамолу або пропацетамолу.

Застосування лікарського засобу в дозах, що перевищують рекомендовані, спричиняє ризик дуже тяжкого ураження печінки. Клінічні ознаки і симптоми ураження печінки (зокрема фульмінантний гепатит, печінкова недостатність, холестатичний гепатит, цитолітичний гепатит) зазвичай спостерігаються тільки через 2 дні після введення лікарського засобу і досягають піка прояву через 4–6 днів. Лікування антидотом слід провести якнайшвидше (див. розділ «Передозування»).

Застереження щодо застосування

Рекомендується бути обережним у разі наявності факторів, які можуть знизити поріг токсичності для печінки. Слід скоригувати дозу та не перевищувати максимальну добову дозу для пацієнтів із такими факторами ризику:

·         печінково-клітинна недостатність, хвороба Жильбера;

·         тяжка ниркова недостатність (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Фармакокінетика»);

·         хронічний алкоголізм;

·         хронічне недоїдання (низькі запаси глутатіону у печінці);

·         зневоднення;

·         маса тіла менше 50 кг (див. розділ «Спосіб застосування та дози»);

·         дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (що може спричинити гемолітичну анемію).

Повідомлялося про випадки метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком (HAGMA) через піроглутаміновий ацидоз у пацієнтів із тяжкими захворюваннями, такими як тяжка ниркова недостатність і сепсис, а також у пацієнтів, у яких було недостатнє харчування чи інші причини дефіциту глутатіону (наприклад, хронічний алкоголізм) та які отримували парацетамол у терапевтичній дозі протягом тривалого періоду або комбінацію парацетамолу і флуклоксациліну. Якщо є підозра на метаболічний ацидоз із високим аніонним проміжком через піроглутаміновий ацидоз, рекомендується негайно припинити прийом парацетамолу та проводити ретельний моніторинг стану пацієнта. Вимірювання рівня 5-оксопроліну в сечі може бути корисним для ідентифікації піроглутамінового ацидозу як основної причини метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком у пацієнтів із кількома факторами ризику.

Серйозні шкірні реакції

Цей лікарський засіб може викликати серйозні шкірні реакції. Пацієнтів треба поінформувати про ранні ознаки серйозних шкірних реакцій. При першій появі висипу або інших ознак гіперчутливості застосування препарату слід припинити.

Вміст натрію

Цей лікарський засіб містить 126 мг (5,5 ммоль) натрію на пакет 50 мл, що становить 6,3 % максимальної добової норми споживання натрію (2 г) для дорослої людини, рекомендованої ВООЗ.

Цей лікарський засіб містить 252 мг (11 ммоль) натрію на пакет 100 мл, що становить 13 % максимальної добової норми споживання натрію (2 г) для дорослої людини, рекомендованої ВООЗ.

Максимальна добова доза цього продукту (що відповідає, наприклад, 4 пакетам по 100 мл) для людини вагою понад 50 кг без додаткових факторів ризику гепатотоксичності еквівалентна 50 % від максимальної добової дози натрію, рекомендованої ВООЗ.

Розчин для інфузій «ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл» містить значну кількість натрію. Це слід враховувати, особливо якщо пацієнт дотримується дієти з низьким вмістом натрію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Великий обсяг даних щодо застосування вагітним жінкам свідчить про відсутність будь-яких вад розвитку або фетотоксичності/неонатальної токсичності. Результати епідеміологічних досліджень неврологічного розвитку дітей, які зазнали впливу парацетамолу в утробі матері,  є непереконливими. За наявності клінічних показань парацетамол дозволяється використовувати під час вагітності, проте його слід застосовувати у найнижчій ефективній дозі протягом найкоротшого можливого часу з найменшою можливою частотою.

Грудне годування

Після перорального прийому парацетамол проникає у грудне молоко у невеликій кількості. Про небажані ефекти для дитини не повідомляли. Отже, «ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл» можна застосовувати жінкам, які годують грудьми.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Лікарський засіб суттєво не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

 

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб застосовувати внутрішньовенно.

«ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл», розчин для інфузій у пакеті 50 мл, показаний немовлятам і дітям з масою тіла від ˃10 кг до ≤ 33 кг.

«ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл», розчин для інфузій у пакеті 100 мл, показаний дорослим, підліткам та дітям з масою тіла більше 33 кг.

Дозування

Дозування розраховується відповідно до маси тіла пацієнта (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Дозування залежно від маси тіла пацієнта

Маса тіла пацієнта	Доза на одне введення	Об’єм на одне введення	Максимальний об’єм лікарського засобу на одне введення залежно від верхньої межі маси тіла пацієнта (мл)*	Максимальна добова доза **
> 10 кг ≤ 33 кг	15 мг/кг	1,5 мл/кг	49,5 мл	60 мг/кг, але не більше 2 г
> 33 кг ≤ 50 кг	15 мг/кг	1,5 мл/кг	75 мл	60 мг/кг, але не більше 3 г
> 50 кг якщо є фактори ризику розвитку гепатотоксичності	1 г	100 мл	100 мл	3 г
> 50 кг якщо немає факторів ризику розвитку гепатотоксичності	1 г	100 мл	100 мл	4 г

* Пацієнти з меншою масою тіла потребують менших об’ємів.

Інтервал між введеннями повинен становити щонайменше 4 години.

** Максимальна добова доза визначена для пацієнтів, не отримують інші лікарські засоби, що містять парацетамол. В іншому разі добову дозу потрібно належним чином коригувати, враховуючи застосування таких лікарських засобів.

 

Не вводити більше 4 доз за 24 години!

 

Порушення функції нирок

Для пацієнтів з нирковою недостатністю мінімальний інтервал між введеннями слід коригувати, як вказано в таблиці 3:

                                                                  Таблиця 3

Кліренс креатиніну	Інтервал між введеннями
≥ 50 мл/хв	4 години
10–50 мл/хв	6 годин
< 10 мл/хв	8 годин

 

Порушення функції печінки

Для дорослих пацієнтів із хронічною печінковою недостатністю або компенсованим активним захворюванням печінки, гепатоцелюлярною недостатністю, хронічним алкоголізмом, хронічною недостатністю харчування (низькі запаси глутатіону в печінці), дегідратацією, хворобою Жильбера або з масою тіла менше 50 кг максимальна добова доза не повинна перевищувати 3 г (див. розділ «Особливості застосування»).

Літні пацієнти

Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна. Однак слід враховувати, що ниркова та/або печінкова недостатність частіше зустрічається у пацієнтів віком від 65 років (див. розділ «Фармакокінетика»).

Спосіб застосування

 

Застереження!

Будьте уважні під час призначення та введення розчину для інфузій «ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл», щоб уникнути помилок у дозуванні через сплутування міліграмів (мг) і мілілітрів (мл), що може призвести до випадкового передозування та смерті. Подбайте про те, щоб забезпечити точний розрахунок і розподіл дози. Виписуючи рецепти, вказуйте як загальну дозу в міліграмах, так і її еквівалент в мілілітрах. Стежте за тим, щоб доза була виміряна та введена точно.

 

Розчин парацетамолу слід вводити у вигляді 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії.

Розчин парацетамолу додатково можна розводити в 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози до співвідношення 1:10. У цьому разі розведений лікарський засіб слід використати протягом 2 годин після його приготування (включно з часом інфузії).

Вийміть пакет з упаковки, перевіривши його цілісність. Використовуйте розчин відразу після відкриття пакета.

Перед будь-яким введенням продукт потрібно візуально перевірити на наявність будь-яких частинок. Лікарський засіб призначений тільки для одноразового використання. Невикористаний розчин слід утилізувати.

Розчин, розбавлений 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози, потрібно контролювати візуально і не використовувати за наявності опалесценції, видимих частинок або осаду.

Перевірте термін придатності.

Переконайтеся, що пакет не протікає. Будь-який пошкоджений або частково використаний пакет, або такий, у якого отвір для підвішування не відкрито, слід утилізувати.

Не вентилювати і не з’єднувати послідовно з іншими інфузіями.

Перед інфузією зняти захисне покриття з місця проколу.

Інфузійний набір слід під’єднати до мішка.

 

Діти

«ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл», розчин для інфузій у пакеті 50 мл, показаний немовлятам і дітям з масою тіла від ˃10 кг до ≤ 33 кг.

«ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл», розчин для інфузій у пакеті 100 мл, показаний підліткам та дітям з масою тіла більше 33 кг.

 

Передозування

Передозування парацетамолу може призвести до пошкодження печінки, яке може бути летальним.

Симптоми зазвичай з’являються протягом перших 24 годин і включають: нудоту, блювання, анорексію, блідість та біль у животі. У деяких пацієнтів може не бути симптомів.

Одноразовий прийом від 7,5 г парацетамолу у дорослих та 140 мг / кг маси тіла у дітей може спричинити цитоліз печінки і призвести до повного та необоротного некрозу. Це, своєю чергою, може викликати гепатоцелюлярну недостатнісь, метаболічний ацидоз, енцефалопатію, які можуть прогресувати до коми та летального наслідку.

Водночас спостерігається підвищення рівнів печінкових трансаміназ (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази), лактактдегідрогенази та білірубіну з підвищенням рівня протромбіну, яке може з’явитися через 12–48 годин після прийому.

Ураження печінки (фульмінантний гепатит, печінкова недостатність, холестатичний гепатит, цитолітичний гепатит) може виникати у пацієнтів, які прийняли більше рекомендованої кількості парацетамолу. Вважається, що надмірні кількості токсичного метаболіту необоротно зв’язуються з тканинами печінки.

Деякі пацієнти мають підвищений ризик ураження печінки через токсичний вплив парацетамолу. До таких пацієнтів належать:

·         пацієнти із захворюваннями печінки;

·         пацієнти літнього віку;

·         маленькі діти;

·         пацієнти, які отримують індуктори печінкових ферментів;

·         пацієнти, які страждають на хронічний алкоголізм;

·         пацієнти, які хронічно недоїдають.

Клінічні симптоми ураження печінки зазвичай виникають через дві доби і досягають максимуму через 4–6 днів.

Також може розвинутися гостра ниркова недостатність з гострим тубулярним некрозом.

Крім того, повідомлялося про серцеві аритмії та панкреатит.

Невідкладні заходи

·         Негайна госпіталізація.

·         Перед початком лікування і якомога раніше після передозування взяти зразок крові для визначення парацетамолу в плазмі крові, у разі гострого передозування після одноразового прийому всередину — через 4 години.

·         Лікування передозування включає введення антидоту N-ацетилцистеїну внутрішньовенним або пероральним шляхом, якщо можливо — протягом перших 10 годин після передозування. N-ацетилцистеїн можна застосовувати і пізніше, але в цьому разі потрібне більш тривале лікування.

·         Симптоматичне лікування.

·         Проводити печінкові проби на початку лікування і далі кожні 24 години.

·         Здебільшого рівні печінкових трансаміназ відновлюються до норми протягом 1–2 тижнів з повним відновленням нормальної функції печінки. Однак у дуже важких випадках може потребуватися трансплантація печінки.

 

Побічні реакції

При застосуванні лікарських засобів, що містять парацетамол, у терапевтичних дозах очікується незначна кількість побічних ефектів.

Побічні реакції лікарського засобу наведені нижче за системами органів та за частотою (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Системи органів	Рідко >1/10 000, <1/1000	Дуже рідко <1/10 000	Частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними)
Загальні розлади та реакції у місці введення	Слабкість	Реакція в місці введення або навіть дифузна реакція (біль і печіння)
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини		Висип, кропив’янка, серйозні шкірні реакції*	Еритема, свербіж
Розлади з боку імунної системи		Анафілактичний шок, реакція гіперчутливості*
Розлади з боку серцевої системи			Тахікардія
Розлади з боку судинної системи	Гіпотензія		Почервоніння
Розлади з боку гепатобіліарної системи	Підвищений рівень печінкових трансаміназ
Розлади з боку крові та лімфатичної системи		Тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія
Порушення обміну речовин і харчування			Метаболічний ацидоз з високим аніонним проміжком**

* Повідомлялося про дуже рідкісні випадки реакцій гіперчутливості, серйозних шкірних реакцій, які вимагають припинення лікування.

** Випадки метаболічного ацидозу з високим аніонним проміжком внаслідок піроглутамінового ацидозу спостерігалися у пацієнтів з факторами ризику, які приймали парацетамол (див. розділ «Особливості застосування»). Піроглутаміновий ацидоз може виникати через низький рівень глутатіону у цих пацієнтів.

 

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

 

Термін придатності. 2 роки.

Після відкриття обгортки: рекомендується негайне використання.

Хімічна та фізична стабільність під час використання була продемонстрована протягом 24 годин при температурі від 15 °C до 25 °C.

Після розведення лікарського засобу в 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % глюкози було продемонстровано хімічну та фізичну стабільність розчину протягом 2 годин (включно з часом інфузії).

З мікробіологічної точки зору продукт слід використати негайно. Якщо його не використали одразу, відповідальність за тривалість і умови зберігання покладається виключно на користувача.

 

Умови зберігання

Не зберігати в холодильнику. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Умови зберігання після першого відкриття або розведення лікарського засобу див. у розділі «Термін придатності».

 

Несумісність. «ПАРАЦЕТАМОЛ АГЕТАН 10 мг/мл», розчин для інфузій, не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози».

 

Упаковка. По 50 мл або по 100 мл в герметичному пакеті, вкладеному у фольгу; по 50 пакетів у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Агетан Муво, Франція / Aguettant Mouvaux, France

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Рю Мішель Рейяр, Муво, 59420, Франція / Rue Michel Raillard, Mouvaux, 59420, France