ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
Колістиметат Ромфарм
(Colistimethate Rompharm)
Склад:
діюча речовина: колістиметат натрію;
1 флакон містить 1 000 000 МО колістиметату натрію.
Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій або інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші антибактеріальні засоби. Поліміксини. Код АТХ J01X B01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Колістин - це циклічний поліпептидний антибактеріальний лікарський засіб, що належить до групи поліміксинів. Поліміксини діють, пошкоджуючи клітинну мембрану, і фізіологічні ефекти, що виникають внаслідок цього, є летальними для бактерій. Поліміксини селективні щодо аеробних грамнегативних бактерій, що мають гідрофобну зовнішню мембрану.
Резистентність
Резистентні бактерії характеризуються модифікацією фосфатних груп ліпополісахаридів, які заміщуються етаноламіном або аміноарабінозою. У резистентних від природи грамнегативних бактерій, таких як Proteus mirabilis та Burkholderia cepacia, спостерігається повне заміщення ліпідного фосфату етаноламіном або аміноарабінозою.
Допускається перехресна резистентність між колістином (поліміксин Е) та поліміксином В. Оскільки механізм дії поліміксинів відрізняється від механізму дії інших антибактеріальних лікарських засобів, очікується, що резистентність до колістину та поліміксину шляхом вищевказаного механізму не призведе до резистентності до інших груп препаратів.
Зв’язок фармакокінетики/фармакодинаміки
Повідомлялося, що бактерицидна дія поліміксинів на чутливі бактерії залежить від концентрації. Вважається, що fAUC (площа під кривою) / MIC (мінімальна інгібуюча концентрація) корелює з клінічною ефективністю.
Таблиця 1
Межові концентрації EUCAST*
|
Чутливі (S) |
Резистентні (R)** |
|
|
Acinetobacter |
S ≤ 2 |
R > 2 мг/л |
|
Enterobacteriaceae |
S ≤ 2 |
R > 2 мг/л |
|
Pseudomonas spp. |
S ≤ 4 |
R > 4 мг/л |
* EUCAST (Європейський комітет тестування антимікробної чутливості).
** Межові концентрації стосуються дози 2–3 мільйони МО × 3. Може бути потрібна навантажувальна доза (9 мільйонів МО).
Чутливість
Переважання набутої резистентності може варіюватися залежно від географічного положення і часу для обраних видів бактерій, а тому бажаним є отримання місцевої інформації щодо резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. Якщо місцеве поширення резистентності є таким, що користь препарату при деяких видах інфекцій є сумнівною, це слід враховувати та звернутися за порадою до експертів.
|
Зазвичай чутливі види |
|
Acinetobacter baumannii Haemophilus influenzae Klebsiella spp. Pseudomonas aeruginosa |
|
Види, для яких набута резистентність може бути проблемою |
|
Stenotrophomonas maltophilia Achromobacter xylosoxidans (раніше Alcaligenes xylosoxidans) |
|
Природно резистентні організми |
|
Burkholderia cepacia і споріднені види. Proteus spp. Providencia spp. Serratia spp. |
Фармакокінетика.
Абсорбція
Інформація про фармакокінетику колістиметату натрію і колістину обмежена. Існують ознаки того, що фармакокінетика у тяжкохворих пацієнтів відрізняється від фармакокінетики у пацієнтів з менш серйозними фізіологічними порушеннями та від фармакокінетики у здорових добровольців. Наведені нижче дані ґрунтуються на дослідженнях із використанням ВЕРХ для визначення концентрацій колістиметату натрію/колістину в плазмі крові.
Після інфузії колістиметату натрію неактивні проліки перетворюються на активний колістин. Пікові концентрації колістину в плазмі крові досягаються із запізненням до 7 годин після застосування колістиметату натрію тяжкохворим пацієнтам.
Всмоктування зі шлунково-кишкового тракту у здорових добровольців відбувається лише незначною мірою.
Розподіл
Об’єм розподілу колістину у здорових добровольців низький і приблизно відповідає об’єму позаклітинної рідини. Об’єм розподілу відносно збільшується у тяжкохворих пацієнтів. Зв’язування з білками крові помірне і знижується при більш високих концентраціях. За відсутності менінгеального запалення проникнення у спинномозкову рідину мінімальне, але підвищується за наявності менінгеального запалення.
Як колістиметат натрію, так і колістин демонструє лінійну фармакокінетику у клінічно релевантному діапазоні дозування.
Виведення
Приблизно 30 % колістиметату натрію перетворюється на колістин у здорових добровольців, його кліренс залежить від кліренсу креатиніну, і зі зниженням ниркової функції на колістин перетворюється більша частина колістиметату натрію. У пацієнтів зі значно зниженою нирковою функцією (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) обсяг перетворення може сягати 60–70 %. Колістиметат натрію виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації. У здорових добровольців від 60 до 70 % колістиметату натрію виділяється у незміненому вигляді з сечею упродовж 24 годин.
Виведення активного колістину вивчено недостатньо. Колістин підлягає значній нирковій канальцевій реабсорбції і може виділятися позанирковим шляхом або проходити нирковий метаболізм з можливістю накопичення нирками. Кліренс колістину знижується при порушенні функції нирок, ймовірно, через підвищене перетворення колістиметату натрію.
Період напіввиведення колістину у здорових добровольців і пацієнтів із муковісцидозом становив, відповідно, приблизно 3 та 4 години із загальним кліренсом приблизно 3 л/год. У тяжкохворих пацієнтів період напіввиведення збільшувався приблизно до 9–18 годин.
Доклінічні дані безпеки.
Дані про потенційну генотоксичність і канцерогенність колістиметату натрію обмежені. Показано, що колістиметат натрію індукує хромосомні аберації в лімфоцитах людини in vitro. Цей ефект може бути пов’язаний зі зниженням мітотичного індексу, яке також спостерігалося.
Дослідження репродуктивної токсичності у щурів і мишей не виявили тератогенних властивостей. Однак колістиметат натрію, що вводився кроликам внутрішньом’язово в період органогенезу в дозах 4,15 і 9,3 мг/кг, призводив до варусної клишоногості у 2,6 % і 2,9 % плодів відповідно. Ці дози в 0,5 і 1,2 рази перевищують максимальну добову дозу для людини. Крім того, підвищена резорбція спостерігалася при дозі 9,3 мг/кг.
Немає інших доклінічних даних безпеки, які мають значення для лікаря, який призначає лікарський засіб, що доповнювали б наявні дані з безпеки, отримані в результаті впливу на пацієнта, та вже включені в інші розділи інструкції для медичного застосування.
Клінічні характеристики.
Лікарський засіб Колістиметат Ромфарм показаний дорослим і дітям, у тому числі новонародженим, для лікування тяжких інфекцій, викликаних окремими аеробними грамнегативними патогенами, у пацієнтів з обмеженими варіантами лікування (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування», «Побічні реакції» та «Фармакологічні властивості»).
Слід дотримуватись офіційних рекомендацій щодо належного застосування антибактеріальних засобів.
Підвищена чутливість до колістиметату натрію (колістину) або до поліміксину B.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне внутрішньовенне введення колістиметату натрію з іншими лікарськими засобами, що потенційно чинять нефротоксичну або нейротоксичну дію, потребує великої обережності.
Слід з обережністю призначати одночасно різні лікарські форми колістиметату натрію через недостатність досвіду, а також через можливість кумулятивної токсичності.
Досліджень взаємодії in vivo не проводилось. Механізм перетворення колістиметату натрію на діючу речовину - колістин - не вивчений. Механізм кліренсу колістину, зокрема ниркового обміну, теж не описаний. Колістиметат натрію або колістин не індукував активність жодного з протестованих ферментів P450 (CYP) (CYP1A2, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19 та 3A4/5) в in vitro дослідженнях з гепатоцитами людини.
Слід брати до уваги потенціал взаємодії лікарських засобів, коли препарат Колістиметат Ромфарм призначають із препаратами, які пригнічують або індукують ферменти-метаболізатори лікарських засобів, або з препаратами, які, як відомо, є субстратами для механізмів ниркового транспорту.
Зважаючи на вплив колістину на вивільнення ацетилхоліну, слід з обережністю призначати недеполяризуючі м’язові релаксанти пацієнтам, які отримують колістиметат натрію, оскільки їхні ефекти можуть бути пролонгованими (див. розділ «Особливості застосування»).
Потрібно з обережністю одночасно застосовувати колістиметат натрію і макролідні антибіотики, такі як азитроміцин і кларитроміцин, або фторхінолони, такі як норфлоксацин і ципрофлоксацин, пацієнтам із міастенією gravis (див. розділ «Особливості застосування»).
Слід уникати одночасного застосування колістиметату натрію з іншими лікарськими засобами, що мають нейротоксичний та/або нефротоксичний потенціал. До них належать антибіотики групи аміноглікозидів, такі як гентаміцин, амікацин, нетилміцин і тобраміцин. При одночасному застосуванні з антибіотиками групи цефалоспоринів може збільшуватися ризик нефротоксичності.
Особливості застосування.
Слід розглянути можливість одночасного внутрішньовенного введення колістиметату натрію з іншим антибактеріальним лікарським засобом, коли це можливо, беручи до уваги збережену чутливість збудника (збудників) захворювання, що піддається лікуванню. Оскільки повідомлялося про розвиток резистентності до внутрішньовенного введення колістину, особливо при його застосуванні як монотерапії, слід також розглянути можливість одночасного застосування з іншими антибактеріальними лікарськими засобами, щоб запобігти виникненню резистентності.
Наявні обмежені клінічні дані щодо ефективності та безпеки внутрішньовенного введення колістиметату натрію. Рекомендовані дози для всіх підгруп пацієнтів однаково базуються на обмежених даних (клінічних і фармакокінетичних/фармакодинамічних). Зокрема, наявні обмежені дані про безпеку застосування високих доз (> 6 ММО/добу), навантажувальної дози і для особливих груп пацієнтів (пацієнти з порушенням функції нирок і діти). Колістиметат натрію слід застосовувати тільки в тих випадках, коли застосування інших антибіотиків, які призначаються частіше, є неефективним або неприйнятним.
У всіх пацієнтів на початку лікування та регулярно під час лікування слід проводити моніторинг функції нирок. Дозу колістиметату натрію потрібно коригувати відповідно до кліренсу креатиніну (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Пацієнти з гіповолемією або пацієнти, які отримують інші потенційно нефротоксичні лікарські засоби, мають підвищений ризик нефротоксичної дії колістину (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
У деяких дослідженнях повідомлялося, що нефротоксичність пов’язана з кумулятивною дозою та тривалістю лікування. Користь від тривалого лікування слід зважити порівняно з потенційно підвищеним ризиком ниркової токсичності.
Рекомендується дотримуватися обережності при призначенні колістиметату натрію дітям віком до 1 року, оскільки функція нирок у цій віковій групі ще не повністю сформована. Крім того, невідомий вплив незрілої функції нирок і метаболізму на перетворення колістиметату натрію на колістин.
У разі виникнення алергічної реакції лікування колістиметатом натрію необхідно припинити та вжити відповідних заходів.
Повідомлялося, що високі концентрації колістиметату натрію в сироватці крові, які можуть бути пов’язані з передозуванням або неможливістю зниження дози у пацієнтів із порушенням функції нирок, призводять до нейротоксичних ефектів, таких як парестезія обличчя, м’язова слабкість, запаморочення, невиразне мовлення, вазомоторна нестабільність, порушення зору, сплутаність свідомості, психоз і апное. Слід контролювати пацієнтів на наявність періоральної парестезії та парестезій кінцівок, які є ознаками передозування (див. розділ «Передозування»).
Відомо, що колістиметат натрію знижує пресинаптичне вивільнення ацетилхоліну в нервово-м’язових з’єднаннях і повинен застосовуватися у пацієнтів з міастенією gravis з особливою обережністю (через можливість нервово-м’язової блокади) і тільки за крайньої необхідності.
Повідомлялося про випадки зупинки дихання після внутрішньом’язового введення колістиметату натрію. Порушення функції нирок збільшує ймовірність розвитку апное та нервово-м’язової блокади після введення колістиметату натрію.
Колістиметат натрію слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам із порфірією.
Повідомлялося про випадки антибіотикоасоційованого коліту та псевдомембранозного коліту, які можуть виникати при застосуванні майже всіх антибактеріальних лікарських засобів, а також при застосуванні колістиметату натрію. Вони можуть варіюватися від легкого до небезпечного для життя ступеня тяжкості. Важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, у яких розвивається діарея під час або після застосування колістиметату натрію (див. розділ «Побічні реакції»). Слід розглянути питання про припинення терапії та призначення специфічного лікування Clostridium difficile. Не призначати лікарські засоби, що пригнічують перистальтику кишечнику.
При внутрішньовенному введенні колістиметат натрію не проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у клінічно значущих концентраціях.
Інтратекальне або внутрішньошлуночкове введення колістиметату натрію при лікуванні менінгіту систематично не вивчалося в клінічних дослідженнях і підтверджується тільки повідомленнями про клінічні випадки. Дані, що підтверджують дозування лікарського засобу, дуже обмежені.
Найчастіше при застосуванні колістиметату натрію спостерігався такий несприятливий ефект, як асептичний менінгіт.
У дітей та дорослих при внутрішньовенному застосуванні колістиметату натрію повідомлялося про поодинокі випадки псевдо-синдрому Барттера. У разі підозри на такі випадки слід розпочати моніторинг рівня електролітів у сироватці крові та застосувати відповідне лікування, однак нормалізація електролітного дисбалансу може бути недосяжною без відміни колістиметату натрію.
Натрій
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) у флаконі, тобто практично не містить натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Немає достатніх даних про застосування колістиметату натрію вагітним жінкам. Дослідження разових доз за участю вагітних жінок показало, що колістиметат натрію проникає крізь плацентарний бар’єр, тому при призначенні повторних доз вагітним пацієнткам може існувати ризик фетотоксичності. Даних досліджень на тваринах щодо впливу колістиметату натрію на репродуктивну функцію та розвиток недостатньо (див. «Доклінічні дані з безпеки»). Колістиметат натрію слід застосовувати під час вагітності лише в тому випадку, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Годування груддю
Колістиметат натрію проникає у грудне молоко. Колістиметат натрію слід призначати жінкам, які годують груддю, лише у разі крайньої необхідності.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Під час парентерального введення колістиметату натрію повідомлялося про нейротоксичність, у тому числі із запамороченням, сплутаністю свідомості або порушеннями зору (див. розділ «Особливості застосування»). Пацієнтів необхідно попередити про те, що при виникненні цих ефектів їм не слід сідати за кермо або працювати з механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Доза препарату вказується в міжнародних одиницях (МО) колістиметату натрію. Таблиця переведення МО колістиметату натрію в міліграми (мг) колістиметату натрію, а також у міліграми (мг) базової активності колістину (БАК) наведена нижче.
Дозування
Наведені нижче рекомендації щодо дозування надаються на основі обмежених популяційних фармакокінетичних даних, отриманих у тяжкохворих пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування»).
Підтримуюча доза - 9 мільйонів ММО/добу, розділених на 2–3 прийоми (ММО = мільйон міжнародних одиниць).
Тяжкохворм пацієнтам слід застосовувати навантажувальну дозу 9 ММО.
Найбільш доцільний часовий інтервал для введення першої підтримуючої дози не встановлений.
Моделювання показує, що в деяких випадках пацієнтам з нормальною функцією нирок можуть бути потрібні навантажувальні та підтримуючі дози до 12 ММО. Однак клінічний досвід застосування таких доз дуже обмежений, і безпеку їх застосування не встановлено.
Навантажувальну дозу призначають пацієнтам з нормальною та зниженою функцією нирок, у тому числі тим, хто знаходиться на діалізі.
Порушення функції нирок
При порушенні функції нирок необхідна корекція дози, але фармакокінетичні дані, доступні для пацієнтів із порушенням функції нирок, дуже обмежені.
Для пацієнтів із кліренсом креатиніну < 50 мл/хв рекомендується така корекція дозування. Рекомендується приймати лікарський засіб двічі на добу.
Таблиця 2
Корекція дозування залежно від кліренсу креатиніну
|
Добова доза |
|
|
< 50–30 |
5,5–7,5 ММО |
|
< 30–10 |
4,5–5,5 ММО |
|
< 10 |
3,5 ММО |
ММО = мільйон міжнародних одиниць.
Гемодіаліз та безперервна гемо(діа)фільтрація
Колістин, йомовірно, виводиться шляхом діалізу за допомогою загальноприйнятного гемодіалізу та безперервної веновенозної гемо(діа)фільтрації (CVVHF, CVVHDF). Наявні дуже обмежені дані фармакокінетичних досліджень із невеликою кількістю пацієнтів на гемодіалізі. Неможливо дати чіткі рекомендації щодо дозування. Можна використати нижчезазначені схеми.
Гемодіаліз
Дні без гемодіалізу: 2,25 ММО/добу (2,2–2,3 ММО/добу).
Дні гемодіалізу: 3 ММО/добу у дні гемодіалізу, які слід вводити після сеансу гемодіалізу. Рекомендується приймати лікарський засіб двічі на добу.
Безперервна веновенозна гемо(діа)фільтрація (CVVHF / CVVHDF)
Як і у пацієнтів з нормальною функцією нирок, рекомендується приймати лікарський засіб три рази на добу.
Порушення функції печінки
Дані про застосування у пацієнтів із порушенням функції печінки відсутні. Застосовувати колістиметату натрій таким пацієнтам слід з обережністю.
Пацієнти літнього віку
Корекція дози у пацієнтів літнього віку з нормальною функцією нирок не потрібна.
Діти
Дані щодо дозування у дітей дуже обмежені. При виборі дози слід враховувати зрілість нирок. Дозу потрібно розраховувати, грунтуючись на м’язовій масі тіла.
Діти ≤ 40 кг:
75 000–150 000 МО/кг/добу, розділених на 3 введення.
Для дітей з масою тіла понад 40 кг слід дотримуватися рекомендацій із дозування для дорослих.
Повідомлялося про застосування доз > 150 000 МО/кг/добу у дітей з муковісцидозом.
Немає даних про застосування або розмір навантажувальної дози у тяжкохворих дітей.
Рекомендації щодо дозування для дітей із порушенням функції нирок немає.
Лікарський засіб Колістиметат Ромфарм вводять внутрішньовенно у вигляді повільної інфузії протягом 30–60 хвилин.
Пацієнти, у яких встановлено повністю імплантований пристрій венозного доступу (TIVAD), можуть переносити болюсну ін’єкцію до 2 ММО у 10 мл, яку вводять протягом як мінімум 5 хвилин (див. «Приготування розчину» та розділ «Несумісність»).
Колістиметат натрію проходить гідроліз до діючої речовини колістину у водному розчині. Для приготування дози, особливо в тих випадках, коли потрібна комбінація декількох флаконів, відновлення необхідної дози слід проводити з дотриманням суворих правил асептики (див. «Приготування розчину» та розділ «Несумісність»).
Таблиця перерахунку доз:
У ЄС дозу колістиметату натрію призначають та вводять лише у МО. Маркування лікарського засобу зазначає кількість МО в одному флаконі. Виникала плутанина та медичні помилки при введенні лікарських засобів через різне вираження дози відносно вмісту діючої речовини. У США та інших регіонах світу доза зазначається в міліграмах базової активності колістину (мг БАК).
Наведена нижче таблиця перерахунку підготовлена тільки для інформації і вказані в ній значення слід вважати тільки номінальними і приблизними.
Перерахунок одиниць вимірювання дози колістиметату натрію
|
Вміст діючої речовини |
≈ маса колістиметату натрію (мг)* |
|
|
МО |
≈ мг БАК |
|
|
12 500 |
0,4 |
1 |
|
150 000 |
5 |
12 |
|
1 000 000 |
34 |
80 |
|
4 500 000 |
150 |
360 |
|
9 000 000 |
300 |
720 |
* Номінальний вміст речовини препарату – 12 500 МО/мг.
Для інфузії. Вміст флакона після відновлення можна додатково розводити, зазвичай за допомогою 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для інфузійного введення протягом 30–60 хвилин.
Гідроліз колістиметату значно посилюється при відновленні та розведенні нижче його критичної міцелярної концентрації, яка становить приблизно 80 000 МО на мілілітр. Інфузійні розчини, розведені понад початковий об’єм флакона та/або з концентрацією < 80 000 МО/мл, слід використовувати негайно.
Діти.
Застосовувати дітям з народження.
Передозування.
Передозування препарату може спричинити нейром’язову блокаду, що, у свою чергу, може призвести до м’язової слабкості, апное та зупинки дихання. Передозування може спричинити гостру ниркову недостатність, яка характеризується зниженням сечовиділення та підвищенням концентрації АСК (азоту сечовини крові) та креатиніну у плазмі крові.
Специфічний антидот відсутній, рекомендована підтримуюча терапія. Можна застосувати такі заходи для збільшення швидкості виведення колістину, наприклад, форсований діурез з використанням маніту, пролонгований гемодіаліз або перитонеальний діаліз, але їх ефективність невідомa.
Побічні реакції.
Імовірність розвитку побічних реакцій може бути пов’язана з віком, функцією нирок і станом пацієнта.
При системному застосуванні повідомлялося про такі побічні реакції:
Порушення з боку імунної системи
Повідомлялося про реакції гіперчутливості, включаючи висипання на шкірі та медикаментозну гарячку. У разі виникнення таких симптомів лікування препаратом слід припинити.
Може виникнути місцеве подразнення у місці ін’єкції.
Порушення з боку нервової системи
Нейротоксичність може бути пов’язана з передозуванням, недостатньо зниженою дозою у пацієнтів з нирковою недостатністю та одночасним застосуванням нейром’язових блокаторів або інших лікарських засобів з аналогічними неврологічними ефектами. Зменшення дози може полегшити ці симптоми. Побічні реакції можуть включати апное, транзиторні порушення чутливості (такі як парестезія обличчя та запаморочення), рідко - вазомоторну нестійкість, нерозбірливе мовлення, порушення зору, сплутаність свідомості або психоз.
У пацієнтів з муковісцидозом неврологічні ускладнення відзначалися у 27 % пацієнтів. Як правило, реакції були виражені слабко та минали самостійно під час лікування або після його припинення.
Порушення з боку обміну речовин і харчування
Після внутрішньовенного введення колістиметату натрію повідомлялося про псевдо-синдром Барттера з частотою «невідомо» (див. розділ «Особливості застосування»).
Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів
Повідомлялося про несприятливий вплив на функцію нирок, зазвичай після застосування доз, що перевищували рекомендовані, у пацієнтів з нормальною функцією нирок або при неможливості зниження дози у пацієнтів із порушенням функції нирок або при одночасному застосуванні інших нефротоксичних лікарських засобів. Ці реакції зазвичай є оборотними при припиненні терапії.
У пацієнтів з муковісцидозом, які отримують лікування рекомендованими дозами препарату, реакції нефротоксичності виникали рідко (менше ніж у 1 % пацієнтів). У тяжкохворих госпіталізованих пацієнтів без муковісцидозу про ознаки нефротоксичності повідомлялося приблизно у 20 % пацієнтів.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Особливі умови зберігання
Відновлений розчин у флаконі, що містить порошок
Хімічна та фізична стабільність відновленого розчину при використанні була продемонстрована протягом 24 годин при розведенні не більше ніж 10 мл води для ін’єкцій або 0,9 % розчину хлориду натрію та зберіганні при температурі від 2 до 8 °C.
Розведений розчин
Розчини, відновлені та розведені понад початковий об’єм флакона, слід використовувати негайно (див. «Приготування розчину» та розділ «Несумісність»).
З мікробіологічної точки зору, якщо розчин/відновлення/розведення не виключає ризику мікробного зараження, лікарський засіб слід використовувати негайно. Якщо лікарський засіб не використовується негайно, відповідальність за час і умови зберігання в процесі використання після відновлення / розведення покладається на споживача.
Слід уникати змішаних інфузій та ін’єкцій, що містять колістиметат натрію.
Цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком тих, що наведені (див. «Приготування розчину» в розділі «Спосіб застосування та дози»).
Упаковка.
По 5 флаконів у блістері, по 2 блістери в картонній пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
К.Т. РОМФАРМ КОМПАНІ С.Р.Л.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
вул. Ероілор № 1А, м. Отопень, 075100, округ Ілфов, Румунія – будівля Ромфарм 1 і Ромфарм 2.