Інструкція
для медичного застосування лікарського засобу
ВАРІВАКС
Вакцина для профілактики вітряної віспи жива атенуйована
Склад:
Після відновлення 1 доза (0,5 мл) містить:
діюча речовина:
живий атенуйований вірус вітряної віспи штам Oka/Merck1 ≥ 1350 БУО2
1 отриманий в диплоїдних клітинах людини (MRC-5)
2 БУО: бляшкоутворюючі одиниці
допоміжні речовини: сахароза, желатин (свинячий гідролізований), сечовина, натрію хлорид, натрію L-глутамат, натрію фосфат двоосновний, калію фосфат одноосновний, калію хлорид.
Розчинник: вода для ін’єкцій.
Ця вакцина може містити залишкову кількість неоміцину.
Лікарська форма. Порошок та розчинник для суспензії для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована щільна кристалічна маса білого кольору;
розчинник: прозора, безбарвна рідина.
Фармакотерапевтична група. Вірусні вакцини. Вакцина для профілактики вітряної віспи жива атенуйована. Код АТХ J07BK01.
Імунологічні та біологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Оцінка клінічної ефективності
Ефективність у дітей віком до 12 місяців
Клінічна ефективність не оцінювалася у випадках, коли вакцинація була розпочата у віці до 12 місяців.
Однодозова схема вакцинації у здорових дітей віком від 12 місяців до 12 років
У комбінованих клінічних дослідженнях застосування попередніх форм вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Okа/Merck) в дозах приблизно від 1000 до 17 000 БУО у більшості осіб, які отримали вакцину для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) і були інфіковані диким штамом вірусу, спостерігався повний захист від захворювання на вітряну віспу або захворювання мало легшу форму.
Зокрема, захисна ефективність вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck), починаючи з 42-го дня після вакцинації, оцінювалась трьома різними способами:
1) у подвійно-сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні протягом 2 років (N = 956; ефективність від 95 до 100 %; форма випуску містить 17 430 БУО);
2) за оцінкою захисту від захворювання після контакту з особою, що інфікована вірусом вітряної віспи в домашньому оточенні протягом 7–9 років спостереження (N = 259; ефективність від 81 до 88 %; форма випуску містить 1000–9000 БУО); і
3) шляхом порівняння частоти захворювання на вітряну віспу протягом 7–9 років у вакцинованих порівняно з даними історичного контролю за період з 1972 по 1978 рік (N = 5404; ефективність від 83 до 94 %; форма випуску містить 1000–9000 БУО).
У групі з 9202 дітей у віці від 12 місяців до 12 років, які отримали дозу вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck), спостерігалося 1149 випадків інфекції (виникала більш ніж через 6 тижнів після вакцинації) протягом 13-річного періоду подальшого спостереження. З цих 1149 випадків 20 (1,7 %) були класифіковані як тяжкі (кількість уражень шкіри ≥ 300, температура тіла при вимірюванні в ротовій порожнині ≥ 37,8 °C). Вищенаведені дані, порівняно з 36 % серйозних випадків, що спостерігалися після інфікування диким штамом вірусу в групі контролю невакцинованих учасників, відповідають 95 % відносному зменшенню частоти серйозних випадків, що спостерігалися серед вакцинованих, які перенесли інфекційне захворювання після вакцинації.
Профілактика вітряної віспи шляхом вакцинації в період до 3 днів після контакту з вірусом вивчалася в двох невеликих контрольованих дослідженнях. Перше дослідження продемонструвало, що жоден із 17 дітей не захворів на вітряну віспу після контакту з особою, що інфікована вірусом вітряної віспи в домашньому оточенні в порівнянні з 19 із 19 невакцинованих дітей. У другому плацебо-контрольованому дослідженні постконтактної профілактики одна дитина з 10 у групі вакцини порівняно з 12 із 13 дітей у групі плацебо захворіла на вітряну віспу. У неконтрольованому дослідженні, що проводилося в стаціонарі, 148 пацієнтів, з яких 35 з ослабленою імунною системою, отримали дозу вакцини для профілактики вітряної віспи через 1–3 дні після контакту, з них жодна дитина не захворіла на вітряну віспу.
Опубліковані дані щодо профілактики проти вітряної віспи через 4–5 днів після контакту обмежені. У подвійно-сліпому дослідженні 26 невакцинованих рідних братів і сестер дитячого віку з активним захворюванням на вітряну віспу були рандомізовані для отримання вакцини для профілактики вітряної віспи або плацебо. У групі вакцини для профілактики вітряної віспи у 4 з 13 дітей (30,8 %) розвинулася вітряна віспа, з них 3 дитини були вакциновані на 4–5 Дні. Однак захворювання мало легку форму (1, 2 і 50 уражень). Для порівняння, у 12 з 13 дітей (92,3 %) в групі плацебо розвинулась типова вітряна віспа (від 60 до 600 уражень). Таким чином вакцинація через 4–5 днів після контакту з особою, що інфікована вірусом вітряної віспи, може полегшити перебіг вторинного випадку вітряної віспи.
Схема вакцинації двома дозами у здорових дітей віком від 12 місяців до 12 років
У дослідженні, в якому порівнювали ефективність схем із застосуванням 1-ї дози (N = 1114) і 2-х доз (N = 1102), що вводилися з інтервалом 3 місяці, передбачувана ефективність захисту від захворювання на вітряну віспу будь-якого ступеня тяжкості протягом 10-річного періоду спостереження становила 94 % при застосуванні 1-ї дози і 98 % при застосуванні 2-х доз (p < 0,001). Кумулятивна частота захворювання на вітряну віспу протягом 10-річного періоду спостереження склала 7,5 % після застосування схеми з 1-ї дози і 2,2 % після застосування 2-х доз. Більшість випадків захворювання на вітряну віспу у вакцинованих за схемою з 1-ї або 2-х доз були легкими.
Схема вакцинації двома дозами у здорових осіб віком від 13 років
Захисна ефективність вакцинації за схемою з 2-х доз, з інтервалом 4 або 8 тижнів, у осіб віком від 13 років оцінювалась після контакту з особою, інфікованою вірусом вітряної віспи, протягом 6–7 років після вакцинації. Показник клінічної ефективності варіював приблизно від 80 до 100 %.
Імуногенність вакцини для профілактики вірусу вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck)
Схема вакцинації однією дозою у дітей віком від 12 місяців до 12 років
Клінічні дослідження довели, що імуногенність форми випуску, стабільної при зберіганні в холодильнику, аналогічна імуногенності попередніх форм, які оцінювали щодо ефективності.
Було продемонстровано, що титр ≥ 5 gpELISA одиниць/мл (gpELISA – високочутливий аналіз, комерційно недоступний) через 6 тижнів після вакцинації приблизно відповідає клінічному захисту. Однак невідомо, чи корелює титр ≥ 0,6 gpELISA одиниць/мл з довготривалим захистом.
Гуморальна імунна відповідь у дітей віком від 12 місяців до 12 років
Cероконверсія (на підставі тесту граничного значення, що як правило відповідає ≥ 0,6 gpELISA одиниць/мл) спостерігалася у 98 % із 9610 чутливих до збудника дітей у віці від 12 місяців до 12 років, які отримали дозу від 1000 до 50 000 БУО. Титр антитіл до вірусу вітряної віспи ≥ 5 gpELISA одиниць/мл спостерігався приблизно у 83 % дітей.
У 93 % дітей віком від 12 до 23 місяців після застосування вакцини ВАРІВАКС, що зберігалася в холодильнику (8000 БУО/дозу або 25 000 БУО/дозу), титри антитіл до вірусу вітряної віспи визначались на рівні ≥ 5 gpELISA одиниць/мл через 6 тижнів після вакцинації.
Гуморальна імунна відповідь у дітей віком від 13 років
У 934 осіб віком від 13 років, які брали участь в декількох клінічних дослідженнях застосування вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) в діапазоні доз приблизно від 900 до 17 000 БУО, показник рівня сероконверсії (титр антитіл проти вірусу вітряної віспи ≥ 0,6 gpELISA одиниць/мл) після введення 1-ї дози вакцини становив від 73 % до 100 %. Кількість осіб з титрами антитіл ≥ 5 gpELISA одиниць/мл коливалась у межах від 22 до 80 %.
Після застосування схеми з 2-ма дозами вакцини (601 особа) в діапазоні доз від 900 до 9000 БУО рівень сероконверсії склав від 97 % до 100 %, а кількість осіб з титрами антитіл ≥ 5 gpELISA одиниць/мл коливалася у межах від 76 до 98 %.
На сьогодні немає даних щодо імунної відповіді на вакцину ВАРІВАКС у людей віком ≥ 65 років із серонегативним результатом щодо вірусу вітряної віспи (Varicella-zoster virus, VZV).
Гуморальний імунітет залежно від способу введення
Порівняльне дослідження за участю 752 осіб, які отримали вакцину ВАРІВАКС внутрішньом’язово або підшкірно, продемонструвало аналогічний профіль імуногенності при обох способах введення вакцини.
Схема вакцинації двома дозами у здорових дітей віком від 12 місяців до 12 років
У мультицентровому дослідженні здорові діти у віці від 12 місяців до 12 років отримували 1 або 2 дози вакцини ВАРІВАКС з інтервалом 3 місяці. Результати імуногенності представлені в таблиці нижче.
|
|
ВАРІВАКС 1-дозова схема (N = 1114) |
ВАРІВАКС 2-дозова схема (N = 1102) |
|
|
6 тижнів після вакцинації |
6 тижнів після введення дози 1 |
6 тижнів після введення дози 2 |
|
|
Показник рівня сероконверсії |
98,9 % (882/892) |
99,5 % (847/851) |
99,9 % (768/769) |
|
Відсоток з титром антитіл проти VZV ≥ 5 gpELISA одиниць/мл (показник рівня серопротекції) |
84,9 % (757/892) |
87,3 % (743/851) |
99,5 % (765/769) |
|
Середнє геометричне титрів (gpELISA одиниць/мл) |
12,0 |
12,8 |
141,5 |
Результати цього дослідження, а також інших досліджень, в яких друга доза вакцини застосовувалася через 3–6 років після введення першої дози, показали істотне посилення утворення антитіл до вірусу вітряної віспи після застосування другої дози. Рівні антитіл до вірусу вітряної віспи після введення 2-х доз з інтервалом у 3–6 років були порівнянними з рівнями, що досягаються після застосування 2-х доз з інтервалом 3 місяці. Показники рівня сероконверсії становили приблизно 100 % після введення першої дози і 100 % після введення другої дози. Показники рівня серопротекції вакцини (≥ 5 gpELISA одиниць/мл) становили близько 85 % після першої дози і 100 % після другої дози, а середнє геометричне титрів підвищувалося, в середньому, приблизно в 10 разів після введення другої дози (щодо безпеки див. «Побічні реакції»).
Схема вакцинації двома дозами у здорових дітей віком від 9 до 12 місяців на момент введення першої дози
Проводилось клінічне дослідження застосування комбінованої вакцини для профілактики кору, паротиту, краснухи та вітряної віспи (Oka/Merck) (MMRV) за 2-дозовою схемою з інтервалом введення 3 місяці у 1620 здорових дітей віком від 9 до 12 місяців на момент введення першої дози.
Профіль безпеки після введення 1-ї і 2-ї дози був загалом порівнянним у всіх вікових підгрупах.
У наборі даних для повного аналізу (вакциновані незалежно від вихідного титру антитіл) показник серопротекції щодо вірусу вітряної віспи склав 100 % після введення 2-ї дози, незалежно від віку вакцинованих на момент введення першої дози.
Показники серопротекції та середнє геометричне титрів (GMTs) до вірусу вітряної віспи для повної групи аналізу представлені в таблиці нижче.
|
|
Вакцина MMRV доза 1 в 9 місяців / доза 2 в 12 місяців (N = 527) |
Вакцина MMRV доза 1 в 11 місяців / доза 2 в 14 місяців (N = 480) |
Вакцина MMRV доза 1 в 12 місяців / доза 2 в 15 місяців (N = 466) |
|||
|
6 тижнів після дози 1 |
6 тижнів після дози 2 |
6 тижнів після дози 1 |
6 тижнів після дози 2 |
6 тижнів після дози 1 |
6 тижнів після дози 2 |
|
|
Показник серопротекції до вітряної віспи [95 % ДІ (довірчий інтервал)] (титр ≥ 5 gpELISA одиниць/мл) |
93,1 % [90,6; 95,1] |
100 % [99,3; 100] |
97,0 % [95,1; 98,4] |
100 % [99,2; 100] |
96,5 % [94,4; 98,0] |
100 % [99,2; 100] |
|
Середнє геометричне титрів [95 % ДІ] (gpELISA одиниць/мл) |
12 [12; 13] |
321 [293; 352] |
15 [14; 15] |
411 [376; 450] |
15 [14; 15] |
481 [441; 526] |
Тривалість імунної відповіді
Схема вакцинації однією дозою у дітей віком від 12 місяців до 12 років
У цих клінічних дослідженнях за участю дітей у віці від 12 місяців до 12 років, які були під подальшим тривалим спостереженням після вакцинації однієї дозою, рівні антитіл до вірусу вітряної віспи (gpELISA ≥ 0,6 одиниць/мл) були присутні у 99,1 % (3092/3120) через 1 рік, у 99,4 % (1382/1391) через 2 роки, у 98,7 % (1032/1046) через 3 роки, у 99,3 % (997/1004) через 4 роки, у 99,2 % (727/733) через 5 років і у 100 % (432/432) через 6 років після вакцинації.
Схема вакцинації двома дозами у дітей віком від 12 місяців до 12 років
За 9 років подальшого спостереження середнє геометричне титрів і відсотковий показник кількості осіб з титрами антитіл до вірусу вітряної віспи ≥ 5 gpELISA одиниць/мл були вищими у осіб, яким застосовували схему з 2-ма дозами, ніж у осіб, яким застосовували схему з 1-ю дозою вакцини, протягом першого року спостереження і порівнянними протягом усього періоду подальшого спостереження. Кумулятивний показник збереження антитіл до вірусу вітряної віспи при обох схемах застосування вакцини через 9 років залишався дуже високим (99,0 % в групі застосування однієї дози і 98,8 % в групі застосування двох доз).
Особи віком від 13 років
У клінічних дослідженнях за участю здорових осіб віком від 13 років, які отримали 2 дози вакцини, рівні антитіл до вірусу вітряної віспи (gpELISA ≥ 0,6 одиниць/мл) виявлялися у 97,9 % (568/580) через 1 рік, у 97,1 % (34/35) через 2 роки, у 100 % (144/144) через 3 роки, у 97,0 % (98/101) через 4 роки, у 97,5 % (78/80) через 5 років і у 100 % (45/45) через 6 років після вакцинації.
Підвищення рівнів антитіл спостерігалося у вакцинованих осіб після контакту з диким штамом вірусу вітряної віспи, що може свідчити на користь довгострокового збереження рівнів антитіл після вакцинації в цих дослідженнях. Тривалість імунної відповіді після застосування вакцини для профілактики вірусу вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) при відсутності підвищення рівня антитіл до дикого штаму невідома (див. «Спосіб застосування та дози»).
Імунна пам’ять спостерігалась після введення бустерної дози вакцини для профілактики вірусу вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) через 4–6 років після першої вакцинації у 419 осіб, які отримали першу дозу вакцини у віці від 1 до 17 років. Середнє геометричне титрів перед введенням бустерної дози становило 25,7 gpELISA одиниць/мл і підвищувалось до 143,6 gpELISA одиниць/мл приблизно на 7–10 день після введення бустерної дози.
Ефективність вакцини для профілактики вірусу вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck)
Спостережні дослідження тривалості ефективності вакцини ВАРІВАКС
Дані спостережень з двох досліджень ефективності, які проводили в США, підтвердили, що масова вакцинація проти вітряної віспи знижує ризик інфікування вітряною віспою приблизно на 90 %. Крім того, знижений ризик захворювання на вітряну віспу зберігався на популяційному рівні протягом мінімум 15 років як у вакцинованих, так і невакцинованих осіб. Дані також свідчать, що вакцинація проти вітряної віспи знижує ризик захворювання оперізувальним герпесом у вакцинованих людей.
У першому довгостроковому проспективному когортному дослідженні приблизно 7600 дітей, які у 1995 році отримали вакцину для профілактики вітряної віспи на другому році життя, активно спостерігалися протягом 14 років з метою оцінки частоти виникнення вітряної віспи та оперізувального герпесу. До кінця дослідження в 2009 році 38 % дітей, які брали участь у дослідженні, отримали другу дозу вакцини проти вітряної віспи. Слід зазначити, що в 2006 році в США було рекомендовано введення другої дози вакцини для профілактики вітряної віспи. Протягом усього періоду спостереження захворюваність на вітряну віспу була приблизно в 10 разів нижчою серед вакцинованих, ніж серед дітей того ж віку в часи до застосування вакцини (встановлена ефективність вакцини за період дослідження була між 73 % і 90 %). Також було менше випадків оперізувального герпесу серед вакцинованих від вітряної віспи протягом всього періоду спостереження, ніж очікувалося відповідно до показників у дітей такого ж віку, які перехворіли на вітряну віспу, спричинену диким штамом, у період до початку застосування вакцини (відносний ризик [ВР] = 0,61, 95 % ДІ 0,43–0,89). Випадки захворювання на вітряну віспу і оперізувальний герпес у вакцинованих, як правило, мали легкий перебіг.
У другому довгостроковому спостережному дослідженні проводилось п’ять перехресних опитувань щодо захворюваності на вітряну віспу, кожне з випадковою вибіркою приблизно 8000 дітей і підлітків у віці 5–19 років, протягом більше 15 років, з 1995 (до початку застосування вакцини) до 2009 року. Результати показали поступове зниження захворюваності на вітряну віспу на 90–95 % (приблизно в 10–20 разів) з 1995 до 2009 року в усіх вікових групах, як у вакцинованих, так і невакцинованих дітей і підлітків. Крім того, у всіх вікових групах спостерігалося зменшення приблизно на 90 % (приблизно в 10 разів) частоти госпіталізації при захворюванні на вітряну віспу.
Фармакокінетика.
Оцінка фармакокінетичних властивостей не є обов’язковою для вакцин.
Клінічні характеристики.
Показання.
Вакцина ВАРІВАКС показана для вакцинації з метою профілактики вітряної віспи осіб віком від 12 місяців (див. «Спосіб застосування та дози» та «Фармакодинаміка»).
ВАРІВАКС можна застосовувати дітям віком від 9 місяців при особливих обставинах, наприклад з метою дотримання національного графіка вакцинації або при спалахах захворювання (див. «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакодинаміка»).
ВАРІВАКС можна також застосовувати сприйнятливим особам, які не хворіли на вітряну віспу.
Вакцинація протягом 3 днів після контакту з особою, інфікованою вірусом вітряної віспи, може запобігти розвитку клінічно вираженої інфекції або полегшити перебіг інфекції. Крім того, деякі дані вказують на те, що вакцинація протягом 5 днів після контакту також може полегшити перебіг інфекційного захворювання (див. «Фармакодинаміка»).
Щеплення дітей на території України здійснюється згідно з вимогами чинних наказів МОЗ України.
Протипоказання.
· Гіперчутливість в анамнезі до будь-якої вакцини для профілактики вітряної віспи, до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу, або до неоміцину (який може бути наявний у залишковій кількості, див. «Склад», «Особливості застосування»).
· Дискразія крові, лейкемія, лімфома будь-якого типу або інші злоякісні новоутворення, що вражають гемопоетичну і лімфатичну системи.
· Протипоказано особам, які отримують імуносупресивну терапію (включаючи кортикостероїди у високих дозах) (див. «Побічні реакції»).
· Тяжка форма гуморального або клітинного (первинного чи набутого) імунодефіциту, наприклад тяжкий комбінований імунодефіцит, агамаглобулінемія та СНІД або симптоматична ВІЛ-інфекція, або специфічний за віком процентний вміст CD4+ T‑лімфоцитів: у дітей віком до 12 місяців – CD4+ < 25 %; у дітей віком від 12 до 35 місяців – CD4+ < 20 %; у дітей віком від 36 до 59 місяців – CD4+ < 15 % (див. «Особливості застосуванні» та «Побічні реакції»).
· Наявність у сімейному анамнезі осіб вродженого або спадкового імунодефіциту, за винятком випадків, коли стан системи імунітету повністю компенсовано.
· Активна форма нелікованого туберкульозу.
· Будь-яке захворювання, що супроводжується лихоманкою > 38,5 ºC; однак субфебрильна температура тіла не є протипоказанням до вакцинації.
· Вагітність. Крім того, слід уникати вагітності протягом 1 місяця після вакцинації (див. «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
При проведенні імунізації на території України щодо протипоказань слід керуватися чинними наказами МОЗ України.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
ВАРІВАКС не можна змішувати в одному шприці з будь-якою іншою вакциною або іншими лікарськими засобами. Інші вакцини або інші препарати слід вводити у вигляді окремих ін’єкцій та в різні ділянки тіла.
Одночасне застосування з іншими вакцинами
Вакцина ВАРІВАКС застосовувалася дітям молодшого віку одночасно (але ін’єкції виконувались в різні ділянки тіла) з комбінованою вакциною для профілактики кору, паротиту та краснухи; з кон’югованою вакциною для профілактики захворювань, викликаних Haemophilus influenzae типу b, з вакциною для профілактики гепатиту В; з вакциною для профілактики дифтерії, правця, кашлюку (з цільноклітинним компонентом) або з пероральною вакциною для профілактики поліомієліту. Не спостерігалось ознак клінічно значущої відмінності в імунних відповідях до будь-якого з антигенів при одночасному застосуванні з вакциною ВАРІВАКС. Якщо вакцина для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) вводиться не одночасно з живою вірусною вакциною для профілактики кору, паротиту та краснухи, між введенням двох живих противірусних вакцин слід дотримуватися 1-місячного інтервалу.
Немає даних щодо одночасного введення вакцини ВАРІВАКС та чотиривалентної, п’ятивалентної або шестивалентної вакцини (для профілактики дифтерії, правця та кашлюку (ацелюлярний компонент) [DTP-a]).
Вакцинація повинна бути відтермінована принаймні на 5 місяців після переливання крові чи плазми або після застосування нормального імуноглобуліну людини чи імуноглобуліну проти вітряної віспи [varicella zoster immune globulin (VZIG)].
Застосування препаратів крові, що містять антитіла до вірусу вітряної віспи, включаючи VZIG або інші препарати імуноглобулінів, протягом 1-го місяця після введення дози вакцини ВАРІВАКС може призводити до зниження імунної відповіді на вакцину і тим самим знижувати її захисну ефективність. Тому будь-який з цих препаратів не слід застосовувати протягом 1 місяця після введення вакцини ВАРІВАКС, за винятком випадків, коли користь значно переважує ризик.
Реципієнти вакцини повинні уникати застосування саліцилатів протягом 6 тижнів після вакцинації лікарським засобом ВАРІВАКС, оскільки повідомлялося про виникнення синдрому Реє після застосування саліцилатів під час інфікування диким штамом вірусу вітряної віспи (див. «Особливості застосування»).
Особливості застосування.
Відстежування
Для покращення відстежування біологічних лікарських засобів необхідно чітко реєструвати назву та номер серії лікарського засобу, що застосовується.
При застосуванні всіх вакцин, що вводяться у вигляді ін’єкції, на випадок виникнення рідкісної анафілактичної реакції після введення вакцини завжди повинні бути доступними відповідні лікарські засоби та нагляд.
Як і при застосуванні інших вакцин, існує ймовірність розвитку реакцій гіперчутливості не тільки на активний компонент, а й на будь-яку з допоміжних речовин або на неоміцин (може бути присутній у залишковій кількості) (див. «Склад», «Особливості застосування»).
Вакцинація лікарським засобом ВАРІВАКС, як і у випадку з іншими вакцинами, може бути ефективною не у всіх реципієнтів щодо дикого штаму вітряної віспи. У клінічних дослідженнях оцінювалась ефективність тільки протягом перших 6 тижнів після введення разової дози здоровим особам у віці до 12 років і протягом 6 тижнів після введення другої дози особам старшого віку (див. «Фармакодинаміка»).
Вакцинація може розглядатися для пацієнтів з певними імунодефіцитними станами, коли користь від вакцинації перевищує ризики (наприклад, для осіб із безсимптомною ВІЛ-інфекцією, з дефіцитом імуноглобулінів підкласу IgG, спадковою нейтропенією, хронічною гранулематозною хворобою та недостатністю системи комплементу).
У пацієнтів з ослабленим імунітетом, які не мають протипоказань до вакцинації (див. «Протипоказання»), відповідь на вакцинацію може бути не такою ефективною, як у осіб без імунодефіциту; тому деякі з цих пацієнтів можуть захворіти вітряною віспою у разі контакту, незважаючи на належне застосування вакцини. За станом цих пацієнтів слід ретельно спостерігати щодо появи ознак вітряної віспи.
Реципієнти вакцини повинні уникати застосування саліцилатів протягом 6 тижнів після вакцинації (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Трансмісія
Передача вірусу вакцини проти вітряної віспи (штам Oka/Merck), що призводить до інфікування вітряною віспою, включаючи дисеміновану форму захворювання, рідко може відбуватися від вакцинованих осіб (у яких розвивається чи не розвивається висип, подібний до вітряної віспи) до контактних осіб, сприйнятливих до вірусу вітряної віспи, включаючи здорових людей та осіб з високим ризиком розвитку захворювання (див. «Побічні реакції»).
З цієї причини реципієнти вакцини повинні уникати тісного контакту з людьми, які не мають імунітету і мають високий ризик розвитку захворювання, протягом 6 тижнів після вакцинації.
За обставин, коли контакт з особами групи високого ризику буде неминучий, перед проведенням вакцинації слід проаналізувати потенційний ризик передачі вакцинного вірусу і ризик зараження диким штамом вітряної віспи та його передачі (див. «Побічні реакції»).
До сприйнятливих осіб з високим ризиком розвитку захворювання належать:
· особи з ослабленим імунітетом (див. «Протипоказання»);
· вагітні жінки без задокументованого в анамнезі інфекційного захворювання вітряної віспи або без лабораторного підтвердження раніше перенесеної інфекції;
· новонароджені від матерів, у яких немає задокументованого в анамнезі інфекційного захворювання на вітряну віспу чи лабораторного підтвердження раніше перенесеної інфекції.
Натрій
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу і вважається таким, що практично не містить натрію.
Калій
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (39 мг) калію на дозу і вважається таким, що практично не містить калію.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Фертильність. Дослідження репродуктивної функції на тваринах із застосуванням вакцини ВАРІВАКС не проводилися. Потенційний вплив вакцини ВАРІВАКС на фертильність не вивчався.
Вагітність. Вагітних жінок не слід вакцинувати лікарським засобом ВАРІВАКС.
Дослідження застосування вакцини ВАРІВАКС у вагітних жінок не проводилися. Однак не було документально підтверджених випадків шкідливого впливу на плід при застосуванні вакцини для профілактики вітряної віспи у вагітних жінок. Невідомо, чи може вакцина негативно впливати на плід при її застосуванні вагітній жінці, а також чи може впливати на репродуктивну функцію.
Слід уникати вагітності протягом 1 місяця після вакцинації. Жінкам, які мають намір завагітніти, слід порадити відкласти планування вагітності.
Годування груддю. Оскільки існує теоретичний ризик передачі вакцинного штаму вірусу від матері до дитини, лікарський засіб ВАРІВАКС, як правило, не рекомендовано застосовувати матерям-годувальницям (див. «Особливості застосування»). Питання про вакцинацію після контакту з інфікованою вірусом вітряної віспи особою жінок, які не хворіли на вітряну віспу або мають негативну серологічну реакцію на вірус вітряної віспи, слід розглядати індивідуально.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Дослідження впливу на здатність керувати автотранспортом і механізмами не проводились.
Дозування
Застосування вакцини ВАРІВАКС повинно ґрунтуватися на офіційних рекомендаціях.
Діти віком до 9 місяців
ВАРІВАКС не слід застосовувати дітям віком менш ніж 9 місяців.
Діти віком від 9 місяців
Діти повинні отримати дві дози вакцини ВАРІВАКС для досягнення оптимального рівня захисту від вірусу вітряної віспи (див. «Фармакодинаміка»).
· Діти віком від 9 до 12 місяців
Якщо вакцинація була розпочата у віці від 9 до 12 місяців, необхідно також ввести другу дозу після мінімального інтервалу 3 місяці (див. «Фармакодинаміка»).
· Діти віком від 12 місяців до 12 років
У дітей віком від 12 місяців до 12 років інтервал між першою і другою дозою повинен становити як мінімум 1 місяць (див. «Фармакодинаміка»).
Примітка: чинні офіційні рекомендації можуть змінюватися залежно від необхідності застосовувати одну або дві дози, а також від інтервалів між введенням дози вакцин, що містять компонент проти вітряної віспи.
Дітям віком від 12 місяців до 12 років із безсимптомним перебігом ВІЛ-інфекції (клас 1 за класифікацією Центру з контролю захворювань [CDC], США) і специфічним за віком процентним вмістом CD4+ T-лімфоцитів ≥ 25 % слід застосовувати дві дози вакцини з інтервалом 12 тижнів.
· Особи віком від 13 років
Особам віком від 13 років слід вводити дві дози вакцини з інтервалом 4–8 тижнів. Якщо інтервал між введенням двох доз перевищує 8 тижнів, другу дозу слід ввести якомога скоріше (див. «Фармакодинаміка»).
Є дані про те, що захисна ефективність зберігається протягом 9 років після вакцинації (див. «Фармакодинаміка»). Однак необхідність у застосуванні бустерних доз не встановлена.
Якщо лікарський засіб ВАРІВАКС потрібно застосовувати особам з негативною серологічною реакцією перед періодом запланованої або можливої імуносупресії (наприклад особам, які очікують на трансплантацію органа, особам з ремісією злоякісного захворювання), при виборі часу вакцинації слід брати до уваги, що максимальний захист після введення другої дози наступить через певний період (див. «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
Немає даних про захисну ефективність або імунну відповідь при застосуванні вакцини ВАРІВАКС у осіб з негативною серологічною реакцією, вік яких більше 65 років.
Спосіб застосування
Вакцину слід вводити внутрішньом’язово (в/м) або підшкірно (п/ш).
Найкращим місцем для введення ін’єкції у дітей молодшого віку є передньолатеральна ділянка стегна, а у дітей старшого віку, підлітків і дорослих – ділянка дельтоподібного м’яза.
Пацієнтам із тромбоцитопенією або порушеннями згортання крові вакцину слід вводити підшкірно.
НЕ ВВОДИТИ ВНУТРІШНЬОСУДИННО.
Слід уживати запобіжних заходів перед приготуванням або введенням препарату. Додаткову інформацію дивися у підрозділі «Вказівки стосовно приготування вакцини» нижче.
Вказівки стосовно приготування вакцини
До відновлення флакон з порошком містить ліофілізовану щільну кристалічну масу білого кольору, флакон з розчинником містить прозору безбарвну рідину.
Відновлена вакцина являє собою прозору, від безбарвного до світло-жовтого кольору рідину.
Уникати контакту з дезінфекційними засобами.
Для відновлення вакцини використовувати тільки розчинник із флакона з розчинником, що надається.
Важливо використовувати окремий стерильний шприц та голку для кожного пацієнта, щоб запобігти передачі збудників інфекцій від однієї особи до іншої.
Для відновлення вакцини слід використовувати одну голку, а для ін’єкцій – окрему нову голку.
Ввести увесь вміст флакона з розчинником у флакон, що містить порошок. Обережно ретельно перемішати.
Відновлену вакцину слід перевірити візуально на наявність сторонніх твердих часток та/або зміни у зовнішньому вигляді. Вакцину не можна застосовувати у разі наявності будь-яких твердих часток або якщо після відновлення вакцина не є прозорою рідиною від безбарвного до світло-жовтого кольору.
Рекомендується вводити вакцину відразу після відновлення, щоб мінімізувати втрату активності. Якщо відновлена вакцина не була використана протягом 30 хвилин, її слід утилізувати.
Відновлену вакцину не заморожувати.
Набрати увесь вміст флакона у шприц, замінити голку та ввести вакцину підшкірно або внутрішньом’язово.
Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Діти.
Передозування.
Повідомлялося про випадкове введення дози вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck), що перевищувала рекомендовану (була введена доза більше рекомендованої, було введено більш ніж 1 ін’єкцію, інтервал між ін’єкціями був менше рекомендованого). У цих випадках повідомлялося про такі побічні реакції: почервоніння в місці ін’єкції, болісність, запалення; дратівливість; порушення з боку шлунково-кишкового тракту (наприклад кривава блювота, фекальна блювота, гастроентерит з блюванням та діареєю); кашель та вірусна інфекція. Жоден із випадків не мав довготривалих наслідків.
Побічні реакції.
а. Резюме профілю безпеки
У клінічних дослідженнях заморожену і стабільну при зберіганні в холодильнику вакцину для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) застосовували приблизно 17 000 здорових осіб у віці ≥ 12 місяців і проводили спостереження протягом 42 днів після введення кожної дози. Не спостерігалося підвищеного ризику виникнення побічних реакцій при застосуванні вакцини ВАРІВАКС у осіб з позитивною серологічною реакцією. Профіль безпеки вакцини для профілактики вірусу вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck), яка є стабільною при зберіганні в холодильнику, був порівнянним із профілем безпеки попередніх форм вакцини.
У подвійно-сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні серед 956 здорових дітей у віці від 12 місяців до 14 років, у 914 з яких була серологічно підтверджена чутливість до вірусу вітряної віспи, спостерігалися такі побічні реакції, що виникали значно частіше у реципієнтів вакцини, ніж у реципієнтів плацебо: біль (26,7 % проти 18,1 %), почервоніння (5,7 % проти 2,4 %) в місці ін’єкції, а також висип, схожий на такий як при вітряній віспі поза місцем ін’єкції (2,2 % проти 0,2 %).
У клінічних дослідженнях 752 дітям була введена вакцина ВАРІВАКС внутрішньом’язово або підшкірно. Загальний профіль безпеки був порівнянним при обох способах введення, хоча реакції в місці введення виникали не так часто в групі внутрішньом’язового введення (20,9 %) в порівнянні з групою підшкірного введення (34,3 %).
У постмаркетинговому дослідженні застосування вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck), що проводилось для оцінки короткострокової безпеки (з подальшим спостереженням протягом 30 або 60 днів), приблизно у 86 000 дітей у віці від 12 місяців до 12 років і у 3600 осіб віком від 13 років не спостерігалося серйозних побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням вакцини.
б. Зведена інформація про побічні реакції у вигляді таблиці
Клінічні дослідження
У клінічних дослідженнях, в яких оцінювали причинний зв’язок (5185 осіб), повідомлялося про нижченаведені побічні реакції, пов’язані у часі з проведенням вакцинації.
Побічні реакції класифіковані за частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000).
Здорові діти віком від 12 місяців до 12 років (1 доза)
|
Побічні реакції |
Частота |
|
Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи |
|
|
Лімфаденопатія, лімфаденіт, тромбоцитопенія |
Рідко |
|
Порушення з боку нервової системи |
|
|
Головний біль, сонливість |
Нечасто |
|
Апатія, збудження, гіперсомнія, порушення ходи, фебрильні судоми, тремор |
Рідко |
|
Порушення з боку органів зору |
|
|
Кон’юнктивіт |
Нечасто |
|
Гострий кон’юнктивіт, сльозотеча, набряк повік, подразнення |
Рідко |
|
Порушення з боку органів слуху та лабіринту |
|
|
Біль у вусі |
Рідко |
|
Порушення з боку респіраторного тракту, органів грудної клітки та середостіння |
|
|
Кашель, закладеність носа, закладеність дихальних шляхів, ринорея |
Нечасто |
|
Синусит, чхання, застій у легенях, риніт, візинг, бронхіт, респіраторна інфекція, пневмонія |
Рідко |
|
Порушення метаболізму і харчування |
|
|
Анорексія |
Нечасто |
|
Інфекції та інвазії |
|
|
Інфекція верхніх відділів респіраторного тракту |
Часто |
|
Гастроентерит, отит, середній отит, фарингіт, вітряна віспа, вірусна екзантема, вірусна інфекція |
Нечасто |
|
Інфекція, грипоподібні захворювання |
Рідко |
|
Порушення з боку травного тракту |
|
|
Діарея, нудота |
Нечасто |
|
Абдомінальний біль, нудота, наявність крові в калі, виразка в порожнині рота |
Рідко |
|
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини |
|
|
Висип, макулопапульозний висип, висип, схожий на такий як при вітряній віспі (середня кількість уражень 5) |
Часто |
|
Контактний дерматит, еритема, свербіж, кропив’янка |
Нечасто |
|
Припливи крові, везикули, атопічний дерматит, подібний кропив’янці висип, забиття, дерматит, висипання на препарат, інфекція шкіри |
Рідко |
|
Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини |
|
|
Скелетно-м’язовий біль, біль у м’язах, скутість |
Рідко |
|
Порушення з боку судинної системи |
|
|
Екстравазація |
Рідко |
|
Порушення загального стану та порушення, пов’язані зі способом застосування |
|
|
Лихоманка |
Дуже часто |
|
Еритема в місці ін’єкції, висип, біль/чутливість/болючість, набряклість і висип, схожий на такий як при вітряній віспі (середня кількість уражень в місці ін’єкції 2) |
Часто |
|
Астенія/втома, синець в місці ін’єкції, гематома, індурація, висип, нездужання |
Нечасто |
|
Екзема в місці ін’єкції, припухлість, відчуття тепла, подібний кропив’янці висип, зміна кольору, запалення, скутість, набряк/набряклість, відчуття тепла, відчуття тепла на дотик |
Рідко |
|
Порушення психіки |
|
|
Дратівливість |
Часто |
|
Плаксивість, безсоння, порушення сну |
Нечасто |
Здорові діти віком від 12 місяців до 12 років (2 дози з інтервалом ≥ 3 місяців)
У дітей віком від 12 місяців до 12 років після введення вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) повідомлялося про такі серйозні побічні реакції пов’язані за часом з вакцинацією: діарея, фебрильні судоми, лихоманка, постінфекційний артрит, блювання.
Частота виникнення системних клінічних побічних реакцій після введення другої дози вакцини ВАРІВАКС була загалом такою ж або нижче частоти, що спостерігалася після введення першої дози. Частота виникнення реакцій в місці ін’єкції (головним чином еритеми і набряклості) була вищою після введення другої дози (опис дослідження див. у розділі «Фармакодинаміка»).
Здорові особи віком від 13 років (більшість отримали 2 дози з інтервалом від 4 до 8 тижнів)
У осіб віком від 13 років причинний зв’язок не оцінювався, за винятком випадків серйозних побічних реакцій.
Однак у клінічних дослідженнях (1648 учасників) виникнення нижченаведених побічних реакцій за часом було пов’язано з вакцинацією.
|
Побічні реакції |
Частота |
|
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини |
|
|
Висип, схожий на такий як при вітряній віспі (середня кількість уражень 5) |
Часто |
|
Порушення загального стану та порушення, пов’язані зі способом застосування |
|
|
Лихоманка ≥ 37,7 ºC (вимірювання температури в ротовій порожнині), еритема в місці ін’єкції, болючість і набряклість |
Дуже часто |
|
Висип в місці ін’єкції, свербіж і висип, схожий на такий як при вітряній віспі (середня кількість уражень в місці ін’єкції 2) |
Часто |
|
Екхімоз в місці ін’єкції, гематома, індурація, відчуття оніміння та відчуття тепла |
Нечасто |
|
Гіперпігментація, скутість |
Рідко |
Постмаркетингове спостереження
В ході постмаркетингового застосування вакцини по всьому світу спонтанно повідомлялося про такі побічні реакції, пов’язані за часом виникнення із застосуванням вакцини ВАРІВАКС.
|
Побічні реакції+ |
|
Порушення з боку крові та лімфатичної системи |
|
Апластична анемія, тромбоцитопенія (включаючи ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру), лімфаденопатія |
|
Порушення з боку нервової системи |
|
Інсульт, фебрильні і нефебрильні судоми, синдром Гієна – Барре, поперечний мієліт, параліч Белла, атаксія*, вертиго/запаморочення, парестезія, синкопе |
|
Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння |
|
Пневмоніт |
|
Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини |
|
Синдром Стівенса – Джонсона, мультиформна еритема, пурпура Шенлейна – Геноха, вторинна бактеріальна інфекція шкіри і м’яких тканин, включаючи целюліт |
|
Інфекції та інвазії |
|
Енцефаліт*‡, фарингіт, пневмонія*, вітряна віспа (вакцинний штам), оперізувальний герпес*‡, асептичний менінгіт‡ |
|
Порушення загального стану та порушення, пов’язані зі способом застосування |
|
Дратівливість |
|
Порушення з боку імунної системи |
|
Анафілаксія (включаючи анафілактичний шок) та пов’язані стани, такі як ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, периферичні набряки, анафілаксія у осіб з алергією в анамнезі або без такої |
|
Порушення з боку системи травлення |
|
Нудота, блювання |
+ Оскільки про ці реакції повідомлялося добровільно і розмір популяції, у якій вони спостерігалися, невідомий, не завжди можливо оцінити частоту виникнення реакцій або встановити причинний зв’язок із застосуванням вакцини. Тому частота цих побічних реакцій визначена як «невідома».
* Ці окремі побічні реакції, про які повідомлялося при застосуванні вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck), також виникають при інфікуванні диким штамом вірусу вітряної віспи. В активних дослідженнях постмаркетингового спостереження і під час пасивного постмаркетингового спостереження не було виявлено підвищеного ризику виникнення таких побічних реакцій після вакцинації при порівнянні з інфікуванням диким штамом вірусу (див. «Фармакодинаміка»).
‡ Див. розділ в.
Висип після вакцинації, при якому був виділений штам Oka/Merck, був як правило легкого ступеня.
в. Опис окремих побічних реакцій
Випадки оперізувального герпесу в клінічних дослідженнях
У клінічних дослідженнях повідомлялося про 12 випадків оперізувального герпесу серед 9543 вакцинованих віком від 12 місяців до 12 років протягом 84 414 пацієнто-років подальшого спостереження. При перерахунку частоти це, як мінімум, 14 випадків на 100 000 пацієнто-років у порівнянні з 77 випадками на 100 000 пацієнто-років інфікування диким штамом вірусу вітряної віспи. Серед 1652 вакцинованих віком від 13 років відзначалося 2 випадки оперізувального герпесу. Всі випадки були легкого ступеня і без ускладнень.
В іншому клінічному дослідженні у дітей віком від 12 місяців до 12 років було зафіксовано 2 випадки оперізувального герпесу в групі однієї дози вакцини і не було жодного випадку в групі застосування двох доз вакцини. Вакцинованих спостерігали протягом 10 років після вакцинації.
Дані активного спостереження дітей, які отримали вакцину для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck), і подальшого спостереження протягом 14 років після вакцинації показали відсутність підвищення частоти випадків оперізувального герпесу при порівнянні з дітьми, які перехворіли на вітряну віспу, спричинену диким штамом вірусу, до проведення вакцинації. Однак довгостроковий вплив вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) на частоту захворюваності на оперізувальний герпес на цей час невідомий (див. «Фармакодинаміка»).
Ускладнення, пов’язані з вітряною віспою
Повідомлялося про ускладнення вітряної віспи, спричиненої вакцинним штамом, включаючи оперізувальний герпес та дисеміновані захворювання, такі як асептичний менінгіт та енцефаліт у осіб із ослабленим імунітетом та осіб з нормальною функцією імунної системи.
Контагіозність
Згідно з окремими повідомленнями, отриманими в ході постмаркетингового спостереження, вакцинний вірус рідко може передаватися при контакті з вакцинованими людьми, у яких розвинувся або не розвинувся висип, схожий на такий як при вітряній віспі (див. «Особливості застосування»).
Одночасне застосування вакцини для профілактики вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) з іншими вакцинами для дітей
При застосуванні вакцини проти вірусу вітряної віспи (жива) (штам Oka/Merck) одночасно з вакциною проти кору, паротиту та краснухи (M-M-R II) у дітей віком від 12 до 23 місяців спостерігалося виникнення лихоманки (≥ 38,9 ºC; еквівалентно виміру в ротовій порожнині; з 0 по 42 дні після вакцинації) з частотою 26–40 % (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
г. Інші особливі групи
Особи з ослабленою імунною системою (див. «Протипоказання»).
У постмаркетинговий період повідомлялося про некротичний ретиніт у осіб із ослабленим імунітетом.
Особи літнього віку
У клінічних дослідженнях не виявлено відмінностей в профілі безпеки у осіб літнього віку (≥ 65 років) і молодших осіб.
Звітування про побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності.
2 роки для порошку. 3 роки для розчинника.
На картонній коробці зазначається найкоротший термін придатності.
Зберігати при температурі від 2 до 8 ºC. Не заморожувати. Зберігати флакон у зовнішній картонній коробці для захисту від світла. Після відновлення вакцину слід використати негайно. Однак стабільність при використанні була продемонстрована протягом 30 хвилин при температурі від 20 до 25 ºC. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Вакцину не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
Порошок: прозорий, безбарвний скляний флакон (тип I) об’ємом 3 мл, закупорений пробкою з еластомеру і обтиснутий алюмінієвою кришкою типу flip-off з пластиковим ковпачком пурпурного кольору.
Розчинник: прозорий, безбарвний скляний флакон (тип I) об’ємом 3 мл, закупорений гумовою пробкою і обтиснутий алюмінієвою кришкою flip-off з пластиковим ковпачком сірого кольору.
По 1 флакону з порошком (1 доза) в комплекті з 1 флаконом з розчинником (вода для ін’єкцій) в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Мерк Шарп і Доум Б.В., Нідерланди
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Ваардервег 39, 2031 БН Хаарлем, Нідерланди