ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
АРТІНІБСА 4 % З ЕПІНЕФРИНОМ 1:200.000
(ARTINIBSA 4 % WITH EPINEPHRINE 1:200.000)
Склад:
діючі речовини: артикаїну гідрохлорид, адреналіну тартрат;
1 мл розчину містить артикаїну гідрохлориду 40 мг, адреналіну тартрату 0,009 мг у перерахуванні на адреналін 0,005 мг;
1 картридж (1,8 мл) містить артикаїну гідрохлориду 72 мг, адреналіну тартрату 0,0162 мг у перерахуванні на адреналін 0,009 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид; натрію метабісульфіт (Е 223); кислота лимонна, моногідрат; кислота хлористоводнева 2 М; натрію гідроксид 2 М; вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин, вільний від видимих часток.
Фармакотерапевтична група
Засоби, що діють на нервову систему. Анестетики. Препарати для місцевої анестезії. Аміди. Артикаїн, комбінації. Код АТХ N01В В58.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Механізм дії та фармакодинамічні ефекти
Артикаїн, амідний місцевий анестетик, оборотно блокує нервову провідність шляхом добре відомого механізму, що спостерігається при застосуванні інших місцевих амідних анестетиків. Цей механізм полягає у зменшенні або блокуванні значного тимчасового збільшення проникності збудливих мембран для натрію (Na+), що зазвичай виникає при незначній деполяризації мембрани. Ці ефекти призводять до анестетичної дії. У міру того, як у нерві поступово розвивається анестетична дія, поріг електричної збудливості поступово підвищується, швидкість наростання потенціалу дії знижується, а проведення імпульсів сповільнюється. Показник pKa артикаїну дорівнює 7,8.
Адреналін як судинозвужувальний засіб діє безпосередньо як на α-, так і на β-адренорецептори; переважають β-адренергічні ефекти. Адреналін подовжує тривалість дії артикаїну і знижує ризик надмірного надходження артикаїну в системний кровотік.
Клінічна ефективність та безпека
Початок дії лікарського засобу Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000, розчину для ін’єкцій, при застосуванні в стоматології спостерігається через 1,5–1,8 хв у разі інфільтрації і 1,4–3,6 хв у разі блокад нервів.
Тривалість знеболення при застосуванні препарату Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000 становить від 45 до 60 хвилин для анестезії пульпи і від 120 до 300 хвилин для анестезії м’яких тканин.
Не спостерігалося відмінностей між фармакодинамічними властивостями препарату у дорослих та дітей.
Фармакокінетика
Всмоктування
У трьох опублікованих клінічних дослідженнях, що описують фармакокінетичний профіль комбінації артикаїну гідрохлориду 40 мг/мл з адреналіном 10 або 5 мкг/мл, значення Tmax становили від 10 до 12 хвилин, а значення Cmax коливалися від 400 до 2100 нг/мл.
У клінічних випробуваннях, проведених за участю дітей, показник Cmax становив 1382 нг/мл, а Tmax – 7,78 хв після інфільтрації у дозі 2 мг/кг маси тіла.
Розподіл
Спостерігалося виражене зв’язування артикаїну із сироватковим альбуміном (68,5–80,8 %) і α-/β-глобулінами (62,5–73,4 %) людини. Зв’язування з γ-глобуліном (8,6–23,7 %) було значно нижчим. Адреналін є судинозвужувальним засобом, що додається до артикаїну для уповільнення всмоктування в системний кровотік і, таким чином, подовження ефективної концентрації артикаїну в тканинах. Об’єм розподілу в плазмі становив близько 4 л/кг.
Метаболізм
Артикаїн піддається гідролізу карбоксильної групи неспецифічними естеразами в тканинах і в крові. Оскільки цей гідроліз відбувається дуже швидко, таким шляхом інактивується приблизно 90 % артикаїну. Артикаїн додатково метаболізується в мікросомах печінки.
Артикаїнова кислота є основним продуктом індукованого цитохромом Р450 метаболізму артикаїну, що далі метаболізується з утворенням глюкуроніду артикаїнової кислоти.
Виведення
Після ін’єкції в стоматологічній практиці період напіввиведення артикаїну становив приблизно 20–40 хв. У ході клінічного випробування було продемонстровано, що концентрації артикаїну і артикаїнової кислоти в плазмі крові швидко знижуються після ін’єкції під слизову оболонку. Через 12–24 години після ін’єкції в плазмі крові була виявлена дуже невелика кількість артикаїну. Більше 50 % дози виводилося із сечею, 95 % – у вигляді артикаїнової кислоти протягом 8 годин після введення. Протягом 24 годин приблизно 57 % (68 мг) і 53 % (204 мг) дози виводилося із сечею. Ниркове виведення незміненого артикаїну становило лише приблизно 2 % від загального виведення.
Клінічні характеристики
Показання
Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000, розчин для ін’єкцій, показаний для проведення місцевої анестезії (шляхом інфільтрації та блокади нервів) у стоматології під час незначних процедур.
Цей лікарський засіб застосовують дорослим та дітям віком від 4 років (або з масою тіла від 20 кг).
Протипоказання
- Гіперчутливість до артикаїну або до інших місцевих анестетиків амідного типу, епінефрину (адреналіну), сульфітів, а також до будь-якої з інших допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад».
- Неконтрольована епілепсія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Взаємодії з артикаїном
Взаємодії, що потребують застережних заходів при застосуванні
Інші місцеві анестетики
Токсичність місцевих анестетиків є адитивною.
Сумарна доза всіх місцевих анестетиків, що вводяться, не повинна перевищувати максимальну рекомендовану дозу використовуваних препаратів.
Седативні засоби (депресанти центральної нервової системи, наприклад бензодіазепіни, опіоїди)
Якщо седативні засоби застосовуються для зменшення занепокоєння пацієнта, слід використовувати зменшені дози анестетиків, оскільки місцеві анестетики, як і седативні засоби, є депресантами центральної нервової системи, які в комбінації можуть мати адитивний ефект (див. розділ «Показання»).
Взаємодія з адреналіном
Взаємодії, що потребують запобіжних заходів при застосуванні
Галогеновані леткі інгаляційні анестетики (наприклад галотан)
Слід застосовувати зменшені дози цього лікарського засобу через сенсибілізацію серця до аритмогенної дії катехоламінів: ризик тяжкої шлуночкової аритмії.
Рекомендується обговорення з анестезіологом перед введенням місцевого анестетика під час загальної анестезії.
Постгангліонарні адренергічні блокатори (наприклад гуанадрел, гуанетидин та алкалоїди раувольфії)
Зменшені дози цього лікарського засобу слід застосовувати під суворим медичним наглядом з обережною аспірацією через можливе посилення реакції на адренергічні вазоконстриктори: ризик артеріальної гіпертензії та інших серцево-судинних ефектів.
Неселективні бета-адреноблокатори (наприклад пропранолол, надолол)
Слід застосовувати знижені дози цього лікарського засобу через можливе підвищення артеріального тиску та підвищений ризик брадикардії.
Трициклічні антидепресанти (наприклад амітриптилін, дезипрамін, іміпрамін, нортриптилін, мапротилін та протриптилін)
Дозу та швидкість введення цього лікарського засобу слід зменшити через підвищений ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпертензії.
Інгібітори КОМТ (інгібітори катехол-О-метилтрансферази) (наприклад ентакапон, толкапон)
Можуть виникати аритмії, прискорене серцебиття та коливання артеріального тиску.
Пацієнтам, які приймають інгібітори КОМТ, слід зменшити кількість адреналіну при проведенні стоматологічної анестезії.
Інгібітори МАО (як А-селективні (наприклад моклобемід), так і неселективні (наприклад фенелзин, транілципромін, лінезолід)
Якщо одночасного застосування цих засобів не можна уникнути, слід зменшити дозу та швидкість введення цього препарату, а також застосовувати препарат під суворим медичним наглядом через можливе потенціювання ефектів адреналіну, що може призвести до ризику гіпертонічного кризу.
Препарати, що спричиняють аритмію (наприклад антиаритмічні засоби, такі як наперстянка, хінідин)
Дозу застосування цього лікарського засобу слід зменшити через підвищений ризик виникнення аритмії при одночасному застосуванні з адреналіном та глюкозидами наперстянки. Перед введенням рекомендується ретельна аспірація.
Окситоцидні препарати ерготового типу (наприклад метисергід, ерготамін, ергоновін)
Слід застосовувати цей лікарський засіб під суворим медичним наглядом через адитивне або синергічне підвищення артеріального тиску та/або ішемічну реакцію.
Симпатоміметичні вазопресори (наприклад, в першу чергу, кокаїн, а також амфетаміни, фенілефрин, псевдоефедрин, оксиметазолін)
Існує ризик адренергічної токсичності.
Якщо будь-який симпатоміметичний вазопресор застосовувався протягом попередніх 24 годин, заплановане стоматологічне лікування слід відкласти.
Фенотіазини (та інші нейролептики)
З обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають фенотіазини, з огляду на ризик гіпотензії через можливе пригнічення ефекту адреналіну.
При одночасному застосуванні антитромботичних засобів (гепарину, ацетилсаліцилової кислоти) підвищується частота розвитку кровотеч. Випадкове проколювання судини під час місцевої анестезії може спричинити серйозну кровотечу.
Препарат слід з обережністю застосовувати з гіпоглікемічними, антиаритмічними (прокаїнамідом, мексилітином, дизопірамідом, хінідином, аміодароном), протиепілептичними засобами, серцевими глікозидами, гормонами щитоподібної залози.
Особливості застосування
Перед застосуванням цього лікарського засобу важливо:
- з’ясувати поточну терапію та історію хвороби пацієнта;
- підтримувати вербальний контакт з пацієнтом;
- мати під рукою реанімаційне обладнання (див. розділ «Передозування»).
Особливі застереження
Цей лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам із зазначеними нижче захворюваннями, а якщо стан важкий та/або нестабільний, слід розглянути питання про відкладення стоматологічної операції.
Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями
Найнижчу дозу, що забезпечує ефективну анестезію, слід застосовувати у разі наявності у пацієнта:
• Порушення формування серцевого імпульсу та провідності (наприклад атріовентрикулярна блокада 2 або 3 ступеня, виражена брадикардія).
• Гострої декомпенсованої серцевої недостатності (гострої застійної серцевої недостатності).
• Гіпотензії.
• Пароксизмальної тахікардії або абсолютних аритмій з прискореним пульсом.
• Нестабільної стенокардії або недавнього (менше 6 місяців) інфаркту міокарда в анамнезі.
• Недавньої (3 місяці) операції аортокоронарного шунтування.
• Терапії некардіоселективними бета-блокаторами, наприклад пропранололом (ризик гіпертонічного кризу або тяжкої брадикардії) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
• Неконтрольованої гіпертензії.
• Одночасного лікування трициклічними антидепресантами, оскільки ці діючі речовини можуть посилювати серцево-судинні ефекти адреналіну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Цей лікарський засіб необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам із зазначеними нижче захворюваннями.
Пацієнти з епілепсією
Усі місцеві анестетики слід застосовувати дуже обережно через їхню конвульсивну дію.
Пацієнти з дефіцитом холінестерази плазми крові
Дефіцит холінестерази плазми крові можна запідозрити, коли клінічні ознаки передозування виникають при анестезії зі звичайним дозуванням і коли була виключена можливість ін’єкції в судини. У цьому випадку під час наступної ін’єкції необхідно дотримуватися обережності і застосовувати зменшену дозу.
Пацієнти із захворюваннями нирок
Слід застосовувати найнижчу дозу, що забезпечує ефективну анестезію.
Пацієнти з тяжкими захворюваннями печінки
Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю у разі захворювання печінки, хоча 90 % артикаїну спочатку інактивується неспецифічними естеразами в тканинах і плазмі.
Пацієнти з міастенією гравіс, які отримують лікування інгібіторами ацетилхолінестерази
Слід застосовувати найнижчу дозу, що забезпечує ефективну анестезію.
Пацієнти з порфірією
Лікарський засіб Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000, розчин для ін’єкцій, в стоматології слід застосовувати пацієнтам з гострою порфірією тільки у разі відсутності безпечнішої альтернативи. Загалом у разі застосування пацієнтам із порфірією слід вживати відповідних запобіжних заходів, оскільки цей лікарський засіб може спровокувати загострення порфірії.
Пацієнти, яким одночасно вводять галогеновмісні інгаляційні анестетики
Слід застосовувати найнижчу дозу лікарського засобу, що забезпечує ефективну анестезію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти, які отримують лікування антитромбоцитарними/антикоагулянтними препаратами
Лікарський засіб Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000, розчин для ін’єкцій, в стоматології слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують антитромбоцитарні/ антикоагулянтні лікарські засоби або мають порушення згортання крові, через підвищений ризик кровотечі. Підвищений ризик кровотечі більшою мірою пов’язаний із самою процедурою, а не з препаратом.
Пацієнти літнього віку
У пацієнтів літнього віку можливе підвищення рівня препарату в плазмі крові, особливо після повторного введення. Якщо потрібна повторна ін’єкція, пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом для виявлення будь-яких ознак відносного передозування (див. розділ «Передозування»). Тому слід застосовувати найнижчу дозу, що забезпечує ефективну анестезію.
Слід розглянути доцільність застосування лікарського засобу Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000, розчину для ін’єкцій, а не лікарського засобу Артінібса з епінефрином 1:100 000, розчину для ін’єкцій, через нижчий вміст адреналіну у ньому (5 мкг/мл) таким особам:
• Пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда в анамнезі, серцева аритмія, гіпертензія).
• Пацієнтам із порушеннями мозкового кровообігу, з інсультом в анамнезі. Рекомендується не проводити лікування зубів із застосуванням артикаїну/адреналіну впродовж шести місяців після інсульту через підвищений ризик повторних інсультів.
• Пацієнтам із неконтрольованим цукровим діабетом. Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю через гіперглікемічну дію адреналіну.
• Пацієнтам із тиреотоксикозом. Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю через присутність адреналіну.
• Пацієнтам із феохромоцитомою. Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю через присутність адреналіну.
• Пацієнтам із ризиком розвитку гострої закритокутової глаукоми. Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю через присутність адреналіну.
Слід застосовувати найнижчу дозу, що забезпечує ефективну анестезію.
Цей лікарський засіб потрібно застосовувати безпечно та ефективно за належних умов, беручи до уваги, що:
• Адреналін порушує кровотік у яснах, потенційно спричиняючи місцевий некроз тканин.
• Були дуже рідкісні повідомлення про тривале або необоротне ураження нерва і втрату смаку після мандибулярної анестезії.
• Місцеві знеболювальні ефекти можуть бути зменшені, якщо препарат вводити у запальну або інфіковану ділянку.
• Доза також повинна бути знижена у разі гіпоксії, гіперкаліємії та метаболічного ацидозу.
Існує ризик ненавмисної травми внаслідок прикушування (губи, щоки, слизової оболонки та язика), особливо у дітей; слід попередити пацієнта про те, що слід уникати використання жувальних гумок чи споживання їжі, поки не відновиться нормальна чутливість.
Застосування дітям
Осіб, які доглядають за маленькими дітьми, слід попередити про можливість ушкодження м’яких тканин внаслідок їх прикушування в результаті більш тривалого оніміння м’яких тканин після анестезії.
Застосування спортсменам
Може бути позитивний результат при проведенні допінг-тестів у спортсменів.
Слід уникати ін’єкцій у запалені тканини. Зменшення проникнення артикаїну в запалену тканину може призвести до неефективності анестезії.
Необхідно уникати випадкового внутрішньосудинного введення (див. розділ «Спосіб застосування та дози», підрозділ «Метод введення»). Випадкове внутрішньосудинне введення або ненавмисне передозування може спричинити судоми, пригнічення центральної нервової системи (ЦНС) або кардіореспіраторну недостатність. Реанімаційне обладнання, кисень та лікарські засоби для невідкладної допомоги повинні бути в наявності для термінового застосування.
Пацієнту слід рекомендувати дотримуватися обережності, щоб уникнути випадкової травми губ, язика, слизової оболонки щоки або м’якого піднебіння, поки ці ділянки перебувають під дією анестезії. Тому пацієнт повинен уникати прийому їжі, доки дія анестетика не припиниться.
Під час обробки порожнини зуба або обробки зуба під коронку необхідно враховувати, що через вміст у препараті адреналіну в пульпарних тканинах знижується кровотік і, таким чином, існує ризик не помітити випадково відкриту пульпу.
Лікарський засіб Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000 слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають фенотіазини або кардіоселективні b-адреноблокатори (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Запобіжні заходи
Кожного разу під час застосування місцевого анестетика мають бути в наявності такі препарати / медичне обладнання для невідкладної терапії:
- протисудомні засоби (препарати для лікування нападів, наприклад бензодіазепін або барбітурати), глюкокортикоїди, міорелаксанти (препарати, що знижують напруження у м’язах, які довільно скорочуються), атропін, судинозвужувальні засоби (препарати для лікування низького артеріального тиску), розчин електролітів або адреналін на випадок гострих алергічних або анафілактичних реакцій;
- реанімаційне обладнання (особливо джерела кисню) для штучного дихання;
- ретельне та постійне відстеження серцево-судинних та дихальних (адекватність дихання) показників стану організму та стану притомності пацієнта після кожної ін’єкції місцевого анестетика.
Неспокій, тривожність, шум у вухах, запаморочення, ослаблення зору, тремтіння, депресія або сонливість є першими ознаками токсичного впливу на ЦНС (див. розділ «Передозування»).
Ризик, пов’язаний з випадковою внутрішньосудинною ін’єкцією
Випадкова внутрішньосудинна ін’єкція може спричинити раптове підвищення рівня адреналіну та артикаїну у системному кровотоці. Це може бути пов’язано з тяжкими побічними реакціями, такими як судоми з подальшим пригніченням центральної нервової системи, дихання та кровообігу і з комою, що прогресує до зупинки дихання та кровообігу.
Таким чином, щоб гарантувати, що голка не проникає в кровоносну судину під час ін’єкції, перед введенням лікарського засобу для місцевої анестезії слід виконати аспірацію. Однак відсутність крові в шприці не гарантує, що вдалося уникнути внутрішньосудинної ін’єкції.
Ризик, пов’язаний з інтраневральною ін’єкцією
Випадкова інтраневральна ін’єкція може призвести до просування лікарського засобу ретроградно уздовж нерва.
Для запобігання інтраневральній ін’єкції і попередження уражень нервів, пов’язаних з нервовими блокадами, голку завжди слід трохи витягти (подати назад), якщо пацієнт під час ін’єкції відчуває удар електричного струму або ін’єкція особливо болюча.
Якщо відбувається ураження нерва голкою, нейротоксичний ефект може посилюватися потенційною хімічною нейротоксичністю артикаїну та наявністю адреналіну, оскільки це може послабити периневральне кровопостачання і запобігти виведенню лікарського засобу з місця введення.
Цей препарат містить менш ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на кожен картридж, тобто може вважатися загалом вільним від натрію. Містить натрію метабісульфіт – сульфіт, який рідко може спричиняти гіперчутливість або бронхоспазм.
Застосування в період вагітності або годування груддю
Вагітність
Дослідження на тваринах із застосуванням артикаїну 40 мг/мл та адреналіну 10 мкг/мл, а також лише артикаїну не виявили негативного впливу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, народження або постнатальний розвиток.
Дослідження на тваринах показали, що адреналін спричиняв репродуктивну токсичність при застосуванні в дозах, вищих за максимальну рекомендовану.
Досвіду застосування артикаїну вагітним жінкам немає, за винятком його застосування під час пологів. Адреналін та артикаїн проходять крізь плацентарний бар’єр, хоча артикаїн проходить значно меншою мірою порівняно з іншими місцевими анестетиками. Концентрація артикаїну у сироватці крові новонародженого становить приблизно 30 % його концентрації у крові матері. При випадковому внутрішньосудинному введенні жінці адреналін може зменшувати швидкість кровотоку у матці.
Під час вагітності препарат Артінібса 4 % з епінефрином 1:100.000 (10 мкг/мл) слід застосовувати лише після ретельного аналізу співвідношення користь/ризик.
Через нижчий вміст адреналіну слід віддавати перевагу застосуванню розчину для ін’єкцій Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000 (5 мкг/мл) над розчином для ін’єкцій Артінібса 4 % з епінефрином 1:100.000 (10 мкг/мл).
Годування груддю
Унаслідок швидкого зниження рівня артикаїну в сироватці крові та його швидкого виведення, клінічно значущі кількості цієї речовини в грудному молоці не виявляються. Адреналін також проникає в грудне молоко, однак має короткий період напіввиведення.
Зазвичай немає необхідності припиняти грудне вигодовування при короткочасному застосуванні анестезії. Годування можна безпечно відновити через 5 годин після її проведення.
Фертильність
У ході досліджень на тваринах не спостерігалося будь-якого шкідливого впливу на фертильність. При застосуванні в терапевтичних дозах у людей жодних несприятливих ефектів щодо фертильності не очікується.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Лікарський засіб може мати незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Після застосування препарату можливе виникнення запаморочення, включаючи вертиго, розладів зору і втомлюваності (див. розділ «Побічні реакції»). Тому після ін’єкції пацієнт повинен залишатися у кабінеті стоматолога, поки його стан не відновиться (звичайно протягом щонайменше 30 хвилин після стоматологічної процедури).
Спосіб застосування та дози
ТІЛЬКИ ДЛЯ ЗНЕБОЛЮВАННЯ У СТОМАТОЛОГІЇ.
Препарат Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000 призначений для дорослих і дітей віком від 4 років.
Рекомендації щодо дозування
Для забезпечення ефективної анестезії для всіх пацієнтів слід використовувати необхідний мінімум розчину. Дозування визначають індивідуально для кожного пацієнта.
Для рутинної процедури звичайна доза для дорослих пацієнтів – 1 картридж, але для ефективної анестезії може бути достатньо меншої кількості. На розсуд стоматолога може бути потрібно кілька картриджів для проведення більш інтенсивних процедур, при цьому не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу.
Для більшості рутинних стоматологічних процедур бажано використовувати дозування 40 мг/мл + 5 мкг/мл.
Для більш складних процедур, наприклад таких, що потребують вираженого гемостазу, бажано застосовувати дозування 40 мг/мл + 10 мкг/мл розчину для ін’єкцій.
Супутнє застосування седативних засобів для зменшення тривожності пацієнта
Максимальна безпечна доза місцевих анестетиків може бути зменшена для пацієнтів, які перебувають у стані седації, через адитивний вплив на пригнічення центральної нервової системи (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Дорослі та діти віком від 12 до 18 років
Максимальна доза артикаїну становить 7 мг/кг, абсолютна максимальна доза артикаїну для здорової дорослої людини з масою тіла понад 70 кг становить 500 мг.
У таблиці 1 наведено максимальні рекомендовані дози залежно від маси тіла пацієнта.
Таблиця 1
|
Маса тіла (кг) |
Максимальна рекомендована доза артикаїну гідрохлориду (мг) |
Доза адреналіну (мг) |
Загальний об’єм (мл) та еквівалент у кількості картриджів (1,8 мл) |
|
40 |
280 |
0,035 |
7,0 (3,9 картриджа) |
|
50 |
350 |
0,044 |
8,8 (4,9 картриджа) |
|
60 |
420 |
0,053 |
10,5 (5,8 картриджа) |
|
70 і більше |
490 |
0,061 |
12,3 (6,8 картриджа) |
Діти віком від 4 до 11 років
Безпека застосування препарату Артінібса з епінефрином 1:200.000 дітям віком до 4 років не встановлена. Дані відсутні.
Кількість препарату, що вводиться, повинна визначатися віком та масою тіла дитини, а також обсягом операції. Середня ефективна доза артикаїну становить 2 мг/кг та 4 мг/кг для простих та складних процедур відповідно. Слід застосовувати найнижчу дозу, що забезпечує ефективну стоматологічну анестезію. Для дітей віком від 4 років (або від 20 кг маси тіла) максимальна доза артикаїну становить 7 мг/кг, при цьому абсолютна максимальна доза становить 385 мг артикаїну для здорової дитини з масою тіла 55 кг.
У таблиці 2 наведено максимальні рекомендовані дози для дітей.
Таблиця 2
|
Маса тіла (кг) |
Максимальна рекомендована доза артикаїну гідрохлориду (мг) |
Доза адреналіну (мг) |
Загальний об’єм (мл) та еквівалент у кількості картриджів (1,8 мл) |
|
20 |
140 |
0,018 |
3,5 (1,9 картриджа) |
|
30 |
210 |
0,026 |
5,3 (2,9 картриджа) |
|
40 |
280 |
0,035 |
7,0 (3,9 картриджа) |
|
55 |
385 |
0,048 |
9,6 (5,3 картриджа) |
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку та пацієнти з нирковою недостатністю
Через відсутність клінічних даних слід дотримуватися особливої обережності, щоб застосовувати найнижчу дозу, яка забезпечує ефективну анестезію, пацієнтам літнього віку та пацієнтам з нирковою недостатністю (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Особливості застосування»).
У таких пацієнтів можуть спостерігатися підвищені рівні препарату в плазмі крові, особливо після багаторазового застосування. У разі необхідності повторної ін’єкції пацієнт повинен перебувати під суворим наглядом, щоб виявити будь-які ознаки відносного передозування (див. розділ «Передозування»).
Пацієнти з печінковою недостатністю
Щодо пацієнтів з печінковою недостатністю слід дотримуватися обережності, щоб застосовувати найнижчу дозу, яка забезпечує ефективну анестезію, особливо після повторного застосування, хоча 90 % артикаїну спочатку інактивується неспецифічними естеразами плазми у тканинах і крові.
Пацієнти з дефіцитом холінестерази плазми крові
У пацієнтів з дефіцитом холінестерази або при лікуванні інгібіторами ацетилхолінестерази можуть спостерігатися підвищені рівні препарату в плазмі крові, оскільки препарат на 90 % інактивується плазматичними естеразами (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Особливості застосування»). Тому слід застосовувати найнижчу дозу, що призводить до ефективної анестезії.
Метод введення
Для ін’єкцій під слизову оболонку, для інфільтраційного та периневрального введення в ротовій порожнині.
Місцеві анестетики слід вводити з обережністю, якщо в місці ін’єкції є запалення та/або інфекція. В цьому разі швидкість введення має бути дуже повільною (1 мл/хв).
ТІЛЬКИ ДЛЯ ЗНЕБОЛЮВАННЯ У СТОМАТОЛОГІЇ.
Цей лікарський засіб слід застосовувати лише лікарям або стоматологам, які мають достатню підготовку та знайомі з діагностикою та лікуванням системної токсичності, або під наглядом таких лікарів. Перед індукцією реґіонарної анестезії місцевими анестетиками необхідно забезпечити наявність відповідного реанімаційного обладнання та ліків для швидкого лікування будь-яких респіраторних та серцево-судинних невідкладних станів. Слід контролювати стан свідомості пацієнта після кожної ін’єкції місцевого анестетика.
При використанні препарату Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000 для інфільтраційної або реґіонарної анестезії ін’єкцію слід завжди робити повільно та з попередньою аспірацією.
Не можна використовувати картриджі із залишком розчину для інших пацієнтів. Картриджі із залишком розчину після закінчення стоматологічного втручання необхідно знищити.
Використовувати негайно після відкриття картриджа.
Діти
Артінібса 4 % з епінефрином 1:200.000 можна застосовувати тільки дітям віком від 4 років, оскільки ефективність та безпека застосування препарату дітям молодшого віку не встановлені.
Передозування
Термін «передозування місцевими анестетиками» в найширшому сенсі часто використовується для опису таких ситуацій:
– абсолютне передозування;
– відносне передозування, таке як: випадкова ін’єкція у кровоносну судину або аномально швидка абсорбція в системний кровотік, або уповільнення метаболізму і елімінації препарату.
При відносному передозуванні у пацієнтів зазвичай спостерігаються симптоми протягом перших хвилин. Тоді як у разі абсолютного передозування ознаки токсичності, залежно від місця ін’єкції, з’являються пізніше після ін’єкції.
Симптоми
Внаслідок передозування (абсолютного або відносного), оскільки збудження може бути короткочасним або відсутнім, першими проявами можуть бути сонливість, що переходить у непритомність, і зупинка дихання.
Симптоми, що можуть бути спричинені артикаїном
Симптоми є дозозалежними та мають прогресуючу тяжкість від неврологічних (пресинкопе, синкопе, головний біль, неспокій, ажитація, сплутаність свідомості, дезорієнтація, запаморочення, тремор, ступор, глибоке пригнічення ЦНС, втрата свідомості, кома, судоми (включаючи тоніко-клонічні), порушення мовлення (наприклад дизартрія, логорея), порушення рівноваги) та очних проявів (мідріаз, затуманення зору, порушення акомодації), за якими слідують прояви судинної (блідість (локальна, регіональна, загальна)), респіраторної (апное (зупинка дихання), брадипное, тахіпное, позіхання, пригнічення дихання) і, насамкінець, серцевої (зупинка серця, депресія міокарда) токсичності. Ацидоз посилює токсичну дію місцевих анестетиків.
Симптоми, що можуть бути спричинені адреналіном
Симптоми також є дозозалежними та мають прогресуючу тяжкість від неврологічних проявів, (неспокій, ажитація, пресинкопе, синкопе) до проявів судинної (блідість (локальна, регіональна, загальна)), дихальної (апное (зупинка дихання), брадипное, тахіпное, пригнічення дихання) і, насамкінець, серцевої (зупинка серця, пригнічення міокарда) токсичності.
Лікування
Наявність реанімаційного обладнання та медикаментів, що є необхідними для невідкладного лікування будь-яких гострих респіраторних або серцево-судинних порушень, потрібно забезпечити до початку стоматологічної анестезії місцевими анестетиками.
Серйозність симптомів передозування повинна спонукати лікарів/стоматологів впроваджувати протоколи, що передбачають необхідність своєчасного захисту та забезпечення прохідності дихальних шляхів і забезпечення допоміжної вентиляції.
Стан свідомості пацієнта слід контролювати після кожної ін’єкції місцевого анестетика.
При появі ознак гострої системної токсичності ін’єкцію місцевого анестетика слід негайно припинити. У разі необхідності слід змінити положення пацієнта на положення лежачи на спині.
Симптоми з боку ЦНС (судоми, пригнічення ЦНС) необхідно негайно лікувати із застосуванням відповідної респіраторної підтримки та протисудомних препаратів.
Оптимальні заходи оксигенації, вентиляції та підтримки кровообігу, а також лікування ацидозу можуть запобігти зупинці серця.
Якщо виникає пригнічення серцево-судинної системи (гіпотензія, брадикардія), слід розглянути доцільність відповідного лікування із застосуванням внутрішньовенних, інфузійних розчинів, вазопресорів та/або інотропних препаратів. Дітям слід застосовувати дози відповідно до віку і маси тіла.
У разі зупинки серця слід негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію.
Побічні реакції
Побічні реакції після введення лікарського засобу схожі з побічними реакціями на інші місцеві анестетики амідного типу у сполученні з вазоконстрикторами.
Ці побічні реакції, як правило, залежать від дози. Вони також можуть бути результатом гіперчутливості, індивідуальної непереносимості або зниженої переносимості у пацієнта.
Розлади з боку нервової системи, реакція в місці ін’єкції, гіперчутливість, розлади з боку серця і судин є найчастішими побічними реакціями.
Серйозні побічні реакції, як правило, мають системний характер.
Інформація про побічні реакції отримана зі спонтанних повідомлень, клінічних досліджень та публікацій.
Частота наведена відповідно до такої класифікації: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (не може бути оцінено за наявними даними).
Таблиця 3
|
Клас системи органів згідно з MedDRA |
Частота |
Побічні реакції |
|
Інфекції та інвазії |
Часто |
Гінгівіт |
|
Розлади з боку імунної системи |
Рідко |
Алергічні реакції1, анафілактичні/ анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк різного ступеня вираженості (включаючи набряк верхньої та/або нижньої губи та/або шиї, голосової щілини з утрудненням ковтання, кропив’янку, утруднення дихання) |
|
Психічні розлади |
Рідко |
Нервозність/тривожність4 |
|
Невідомо |
Ейфорія |
|
Розлади з боку нервової системи |
Часто |
Невропатія: невралгія (нейропатичний біль) гіпестезія/оніміння (оральна і періоральна)4 гіперестезія дизестезія (оральна і періоральна), у т. ч. дисгевзія (наприклад, металевий присмак, порушення смаку) парестезія агевзія алодинія термогіперестезія головний біль |
|
Нечасто |
Відчуття печіння |
|
|
Рідко |
Ураження лицьового нерва2 (параліч і парез) Синдром Горнера (опущення повік, енофтальм, міоз) Сонливість (дрімота) Ністагм |
|
|
Дуже рідко |
Парестезія3 (стійка гіпестезія і втрата смаку) після мандибулярної анестезії чи блокади нижнього альвеолярного нерва |
|
|
Невідомо |
Пресинкопе/синкопе (зниження рівня чи втрата свідомості, запаморочення) Судоми/великий судомний напад (grand mal) |
|
|
Розлади з боку органів зору |
Рідко |
Блефароспазм Диплопія (параліч окорухових м’язів)4 Порушення зору (тимчасова сліпота)4 Птоз Міоз Енофтальм Мідріаз Біль в очах |
|
Розлади з боку органів слуху та рівноваги |
Рідко |
Гіперакузія Дзвін у вухах4 |
|
Кардіологічні розлади |
Часто |
Брадикардія Тахікардія |
|
Рідко |
Пальпітація |
|
|
Невідомо |
Порушення провідності (атріовентрикулярна блокада, зупинка серця) |
|
|
Судинні розлади |
Часто |
Артеріальна гіпотензія (з можливим циркуляторним колапсом) |
|
Нечасто |
Артеріальна гіпертензія |
|
|
Рідко |
Припливи (відчуття жару), блідість |
|
|
Невідомо |
Місцева/регіональна гіперемія Вазодилатація Вазоконстрикція |
|
|
Дихальні, торакальні та медіастинальні розлади |
Рідко |
Бронхоспазм/астма Задишка2 Закладеність носа |
|
Невідомо |
Дисфонія (охриплість)1, задишка, набряк гортані, набряк глотки, набряк легень, бронхоспазм, риніт, тахіпное, брадипное, яке може закінчитись апное |
|
|
Розлади з боку травної системи |
Часто |
Набряк язика, губ, ясен |
|
Нечасто |
Стоматит, глосит, гінгівіт Нудота, блювання, діарея |
|
|
Рідко |
Ексфоліація (відлущування) / виразки ясен / виразки слизової оболонки порожнини рота, діарея, черевний біль, хейліт, запор, сухість у роті, диспепсія, виразки в ротовій порожнині, нудота/блювання, втрата зуба, гіперсалівація, підвищена чутливість зубів, стоматит |
|
|
Невідомо |
Дисфагія Набряк щік Глосодинія Парестезія ротової порожнини |
|
|
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини |
Нечасто |
Висипання Свербіж |
|
Рідко |
Ангіоневротичний набряк (набряк обличчя / язика / губ / горла / гортані / періорбітальний набряк) Кропив’янка |
|
|
Невідомо |
Еритема Гіпергідроз |
|
|
Розлади з боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини |
Нечасто |
Біль у шиї |
|
Рідко |
М’язові посмикування4 |
|
|
Невідомо |
Погіршення нервово-м’язових проявів при синдромі Кернса – Сейра Тризм |
|
|
Системні розлади та ускладнення у місці введення |
Нечасто |
Місцева реакція / біль у місці ін’єкції |
|
Рідко |
Ексфоліація / некроз у місці ін’єкції Втомлюваність, астенія (слабкість) / озноб, нездужання, спрага |
|
|
Невідомо |
Місцевий набряк Відчуття жару Відчуття холоду Біль при натисканні, некроз у місці введення, запалення слизової оболонки, набряк слизової оболонки, підвищення температури, при порушенні техніки ін’єкції – ушкодження нерва (аж до розвитку паралічу) |
1 Алергічні реакції не слід плутати із синкопальними епізодами (відчуття серцебиття через адреналін).
2 Після введення артикаїну в поєднанні з адреналіном було описано відстрочене на 2 тижні настання лицьового паралічу, і через 6 місяців стан не змінився.
3 Така нервова патологія може проявлятися різними симптомами зміни відчуттів. Парестезію можна визначити як спонтанне, змінене, зазвичай безболісне відчуття (наприклад печіння, поколювання або свербіж), що значно перевищує очікувану тривалість анестезії. Більшість випадків парестезії, про які повідомлялося після стоматологічного лікування, є минущими і проходять протягом декількох днів, тижнів або місяців.
Стійка парестезія, яка виникала головним чином після блокади нервів в зоні нижньої щелепи, характеризується повільним, неповним або недостатнім відновленням.
4 Деякі небажані явища, такі як ажитація, тривожність/нервозність, тремор, порушення мовлення, можуть бути попереджувальними ознаками перед виникненням депресії ЦНС. При появі цих ознак слід попросити пацієнтів глибоко дихати, і наглядати за ним (див. розділ «Передозування»).
Діти
Профіль безпеки був подібним у дітей віком від 4 до 18 років та у дорослих. Однак випадкове пошкодження м’яких тканин спостерігалося частіше, особливо у дітей віком від 3 до 7 років, через тривалу анестезію м’яких тканин.
Звітування про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.
Термін придатності. 30 місяців.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці, у захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність
Через відсутність досліджень на сумісність препарат не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка
По 1,8 мл у картриджі. По 50 картриджів в картонній коробці з маркуванням українською мовою.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник
ЛАБОРАТОРІОС ІНІБСА, С.А.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
Стра. Сабаделл а Граноллерс, 14,5 км, 08185, Ліcа-да- Баль (Барселона), Іспанія.