ДОБУТАМІН-НОВОФАРМ

IНСТРУКЦIЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДОБУТАМІН-НовоФАРМ

(DOBUTAMIN-NovoFARM)

Склад:

діюча речовина: добутаміну гідрохлорид;

1 мл розчину містить добутаміну гідрохлориду 5,6 мг, що еквівалентно добутаміну 5,0 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію метабісульфіт, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або з легким рожевим відтінком рідина, що не містить видимих частинок.

Фармакотерапевтична група. Кардіологічні засоби. Адренергічні та допамінергічні засоби. Код АТХ С01С А07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Добутамін є синтетичним катехоламіном, який чинить позитивну інотропну дію на серце шляхом прямої стимуляції β₁-адренергічних рецепторів і не викликає вивільнення ендогенного норадреналіну. Добутамін збільшує скорочувальну здатність серця і покращує серцеву діяльність, головним чином за рахунок збільшення ударного об’єму. Тиск наповнення шлуночків, а також системний і легеневий судинний опір зазвичай знижуються в усьому діапазоні доз.

Дія лікарського засобу починається через 1–2 хвилини після початку введення. Для досягнення максимального ефекту може знадобитися до 10 хвилин.

Позитивний хронотропний ефект добутаміну зазвичай виникає лише при застосуванні у більш високих дозах. Крім того, добутамін чинить позитивну дромотропну дію, збільшуючи атріовентрикулярну провідність.

Вплив добутаміну на β₂- та α-рецептори мінімальний у терапевтичних дозах.

Клінічна ефективність

Інформація відсутня.

Фармакокінетика

Всмоктування

Дані відсутні.

Розподіл

Невідомо, чи проникає добутамін у грудне молоко та через плаценту.

Метаболізм

Основними шляхами метаболізму добутаміну є метилювання катехолу та кон'югація.

Виведення

Період напіввиведення добутаміну з сироватки крові людини становить 2 хвилини.

У сечі людини продукти екскреції складаються переважно з кон'югатів добутаміну та            3-O-метилдобутаміну. 3-O-метилдобутамін є неактивним метаболітом.

Особливі групи пацієнтів

Дані щодо можливих змін фармакокінетичних властивостей у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю, а також у пацієнтів літнього віку відсутні.

Доклінічні дані

Доклінічні дані не виявили особливої небезпеки для людини на основі традиційних досліджень фармакологічної безпеки та токсичності повторного введення. Дослідження мутагенного та канцерогенного потенціалу добутаміну не проводилися. Враховуючи життєво важливі показання та короткий термін застосування лікарського засобу, ці дослідження видаються малозначущими. У дослідженнях на щурах і кроликах не виявлено тератогенного ефекту.

У щурів спостерігалися порушення імплантації та затримка пре- та постнатального росту при введенні вагітним самкам токсичних доз добутаміну. У дослідженнях на щурах не виявлено впливу на фертильність.

Клінічні характеристики

Показання

Добутамін показаний для корекції зниженої перфузії через недостатній серцевий викид для підтримки нормального кровообігу. Такі стани спостерігаються при серцевій недостатності у пацієнтів, які потребують інотропної терапії, внаслідок кардіоміопатії, інфаркту міокарда, після операції на серці та при септично-токсичних станах з підвищеним тиском наповнення шлуночків. Крім того, добутамін застосовується при травмах, хірургічному втручанні, сепсисі та гіповолемії в поєднанні із заміщенням об'єму циркулюючої крові.

Добутамін також може застосовуватися для підтримки або збільшення серцевого викиду у разі штучної вентиляції легень з позитивним тиском наприкінці видиху.

Застосування добутаміну замість стресових вправ для діагностики ішемічної хвороби серця потребує великої обережності з боку лікаря, який проводить обстеження.

Протипоказання

Лікарський засіб не слід призначати при відомій гіперчутливості до добутаміну або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Лікарський засіб не застосовувати пацієнтам з астмою або гіперчутливістю до сульфітів (продуктів харчування, напоїв або інших лікарських засобів) (див. розділ «Особливості застосування»).

Добутамін також протипоказаний у випадках неконтрольованих тахіаритмій, механічної обструкції наповнення та/або відтоку шлуночків (наприклад, при тампонаді серця, аортальному стенозі або ідіопатичному гіпертрофічному субаортальному стенозі), або гіповолемічних станів, якщо вони раніше не були скориговані шляхом заміщення об’єму циркулюючої крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування з β-адреноблокаторами може послабити позитивний інотропний ефект добутаміну через конкуренцію за рецептор. У цих випадках домінуючий вплив на       α-адренорецептори може призвести до периферичної вазоконстрикції з подальшим підвищенням артеріального тиску.

При α-блокаді переважаючі β₁- та β₂-адреноблокуючі ефекти можуть призвести до додаткового посилення тахікардії та периферичної вазодилатації.

Одночасне застосування добутаміну із судинорозширювальними засобами, які діють переважно на вени, призводить до більш вираженого зниження тиску наповнення шлуночків, ніж при окремому застосуванні цих лікарських засобів.

На відміну від монотерапії, комбіноване введення добутаміну з дофаміном призводить (пропорційно до дози дофаміну) до більш значного підвищення артеріального тиску і зниження або відсутності змін тиску наповнення шлуночків, одночасно досягаючи хорошої функції нирок.

Інгаляційні анестетики (особливо циклопропан та галотан) підвищують ризик шлуночкових аритмій.

Інгібітори моноаміноксидази (МАО), гуанетидин та алкалоїди раувольфії можуть призвести до підвищення артеріального тиску та аритмій за рахунок пролонгування та посилення дії добутаміну.

Призначення добутаміну при цукровому діабеті може збільшити потребу пацієнта в інсуліні.

Особливості застосування

Якщо терапія продовжується безперервно протягом 72 годин і більше, можуть виникнути явища толерантності, які потребують збільшення дози лікарського засобу.

Перед початком лікування добутаміном будь-яке існуюче зниження об'єму крові необхідно відкоригувати за допомогою відповідних плазмозамінників.

До цього часу не було виявлено несприятливого впливу добутаміну на кисневий баланс та розмір інфаркту в дозах, які не спричиняють значного збільшення частоти серцевих скорочень. Проте, як і у випадку з усіма позитивними інотропними речовинами, застосування лікарського засобу при ішемічних захворюваннях серця потрібно ретельно оцінювати у кожному конкретному випадку.

Також слід дотримуватися обережності у випадках тріпотіння або фібриляції передсердь (можливе виникнення надшлуночкових тахіаритмій), шлуночкових екстрасистол (можливе загострення), вже існуючої артеріальної гіпертензії (можливе підвищення артеріального тиску), гіпертиреозу (підвищена чутливість до катехоламінів).

Якщо артеріальний тиск залишається низьким або знижується, незважаючи на задовільний тиск наповнення шлуночків та серцевий викид, слід розглянути можливість одночасного застосування периферичного вазоконстриктора, такого як дофамін або норадреналін.

Іноді повідомлялося про випадки тяжкої артеріальної гіпотензії при терапії добутаміном. Зниження дози або припинення інфузії зазвичай призводить до швидкого повернення до нормальних значень артеріального тиску.

У рідкісних випадках може знадобитися додаткова корекція, а нормалізація артеріального тиску може відбутися не так швидко.

Шлуночкові екстрасистоли, особливо у випадку вже існуючих аритмій, виникають приблизно у 5 % всіх пацієнтів, однак шлуночкова тахікардія або фібриляція шлуночків зустрічаються рідко.

У таких випадках слід зменшити дозу або тимчасово припинити застосування лікарського засобу.

Ризик шлуночкових аритмій особливо високий у пацієнтів з тріпотінням та фібриляцією передсердь. Цей ризик зменшується при призначенні лікарських засобів наперстянки перед початком введення добутаміну.

Переносимість внутрішньоартеріального введення добутаміну не перевірялася. Не виключена можливість пошкодження тканин після випадкового внутрішньоартеріального введення.

Стресова кардіоміопатія (синдром Такоцубо) є можливим тяжким ускладненням застосування добутаміну під час стрес-ехокардіографії (див. розділ «Побічні реакції»). Застосовувати добутамін для стрес-ехокардіографії може лише лікар з досвідом виконання такої процедури. Лікар повинен бути уважним під час дослідження та в період відновлення і бути готовим надати відповідну медичну допомогу. При виникненні стресової кардіоміопатії (синдром Такоцубо) введення добутаміну слід негайно припинити.

Лікарський засіб містить натрію метабісульфіт, що рідко може спричиняти реакції гіперчутливості та бронхоспазм. Загальна поширеність чутливості до сульфітів серед населення невідома. Гіперчутливість до сульфітів частіше зустрічається у пацієнтів з бронхіальною астмою.

Флакон лікарського засобу об’ємом 50 мл містить 153,14 мг натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

У дослідженнях репродуктивної функції тварин не виявлено жодних специфічних ризиків для плода, проте контрольовані дослідження за участю вагітних жінок не проводилися.

Тому добутамін слід застосовувати з обережністю під час вагітності.

Годування груддю

Невідомо, чи добутамін виділяється у грудне молоко людини, тому слід припинити годування груддю під час застосування лікарського засобу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Через можливі побічні реакції, такі як нудота, добутамін може вплинути на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Добутамін повинен призначати лише лікар з досвідом роботи в кардіології під ретельним контролем артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та ритму (ЕКГ), швидкості інфузії, діурезу та, по можливості, серцевого викиду й тиску у легеневих капілярах.

Увага: Добутамін-Новофарм призначений лише для внутрішньовенного введення.

Якщо лікарський засіб вводиться за допомогою інфузійного насоса, розчин використовується нерозведеним. При введенні добутаміну у вигляді безперервної інфузії лікарський засіб необхідно розвести.

Дозування та тривалість лікування змінювати відповідно до відповіді пацієнта на лікування, визначаючи частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, сечовиведення та, якщо можливо, вимірювання серцевого викиду.

Дорослі

Більшість пацієнтів задовільно реагують на швидкість інфузії 2,5–10 мкг/кг маси тіла/хв. У рідкісних випадках застосовували дози до 40 мкг/кг маси тіла/хв.

Часто краще поступово знижувати дозу, ніж раптово припиняти терапію добутаміном.

Нижче наведено швидкість інфузії для різних доз та початкових концентрацій.

Таблиця 1

Дозування для інфузійних насосів (використовувати лікарський засіб нерозведеним)

1 флакон 50 мл (250 мг добутаміну) (без розведення)

Таблиця 2

Дозування для пристроїв безперервної інфузії (лікарський засіб необхідно розводити)

1 флакон об'ємом 50 мл (250 мг добутаміну), розведений до 500 мл розчинником*

^*Якщо концентрація подвоюється (тобто 2 флакони по 250 мг добутаміну на 500 мл розчину або         1 флакон по 250 мг добутаміну на 250 мл розчину), швидкість введення необхідно зменшити удвічі. Остаточний об’єм розчину, який необхідно ввести пацієнту, залежить від потреб пацієнта у рідині.

Пацієнти з порушеннями функції печінки та нирок

Дослідження щодо застосування добутаміну пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю відсутні.

Пацієнти літнього віку (>65 років)

Дані відсутні.

При введенні у вигляді безперервної інфузії лікарський засіб Добутамін-Новофарм необхідно додатково розвести у 5 % розчині глюкози або 0,9 % розчині натрію хлориду.

Лікарський засіб слід застосувати відразу після відкриття. Для приготування інфузійного розчину лікарський засіб слід додатково розводити лише безпосередньо перед використанням.

Було продемонстровано хімічну та фізичну стабільність розведеного розчину лікарського засобу під час використання протягом 24 годин при температурі 25 °C.

З мікробіологічної точки зору продукт слід використати негайно. Якщо не використати негайно, відповідальність за тривалість та умови зберігання перед використанням несе користувач. Зазвичай тривалість зберігання не повинна перевищувати 24 години при температурі від 2 °C до 8 °C, за винятком випадків, коли розведення відбувається в контрольованих та валідованих асептичних умовах.

Перед застосуванням лікарський засіб необхідно перевірити візуально. Можна використовувати лише прозорі, безбарвні або з легким рожевим відтінком розчини, що не містять частинок.

Залишок лікарського засобу не використовувати. Флакон лікарського засобу не призначений для багаторазового використання. Будь-який невикористаний розчин чи відходи повинні утилізовуватися відповідно до локальних вимог.

Діти

Досвід клінічних досліджень ефективності та безпеки лікарського засобу відсутній. Дозу зазвичай титрують залежно від ефекту.

Передозування

Симптоми

Симптоми передозування спричинені надмірною стимуляцією β-рецепторів: крім побічних ефектів, зазначених у розділі «Побічні реакції», можуть виникати артеріальна гіпертензія, суправентрикулярні та шлуночкові аритмії, включаючи фібриляцію шлуночків та ішемію міокарда через позитивні інотропні та хронотропні ефекти добутаміну, а також артеріальна гіпотензія внаслідок периферичної вазодилатації.

Лікування

Якщо симптоми передозування обмежуються нудотою, відчуттям серцебиття, задишкою або артеріальною гіпотензією, слід зменшити швидкість інфузії або припинити застосування добутаміну до стабілізації стану пацієнта. Завдяки короткочасній дії добутаміну ці побічні реакції швидко зникають.

Однак при виникненні серцевої аритмії введення слід негайно припинити та розпочати реанімаційні заходи з ретельним моніторингом та можливою корекцією життєво важливих параметрів. Для лікування тяжких шлуночкових аритмій можна застосовувати лідокаїн або β-адреноблокатори.

Ефективність форсованого діурезу, перитонеального діалізу, гемодіалізу або гемоперфузії через активоване вугілля при передозуванні добутаміну не встановлена.

Побічні реакції

Загальна інформація

Побічні реакції з боку серцево-судинної системи залежать від дози і зазвичай менш виражені при швидкості інфузії нижче 10 мкг/кг/хв. Зазвичай вони швидко зникають після зниження дози або тимчасового припинення інфузії. У більшості пацієнтів спостерігається підвищення частоти серцевих скорочень (на 5–15 уд/хв) і систолічного артеріального тиску (на 10–        20 мм рт. ст.). Пацієнти з наявною артеріальною гіпертензією частіше реагують підвищенням артеріального тиску.

У дітей може спостерігатися більш виражене збільшення частоти серцевих скорочень та підвищення артеріального тиску, а також менше зниження тиску в легеневих капілярах, ніж у дорослих. Однак також може спостерігатись підвищення тиску в легеневих капілярах, особливо у дітей віком до 1 року.

Небажані побічні реакції можна класифікувати за частотою їх виникнення: дуже часто         (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко  (≥ 1/10 000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (не можна оцінити у зв’язку з відсутністю даних).

З боку системи крові та лімфатичної системи: часто  ̶  еозинофілія, пригнічення агрегації тромбоцитів (тільки тоді, коли інфузія триває кілька днів); дуже рідко  ̶  поодинокі випадки тромбоцитопенії.

З боку імунної системи: нечасто – висип на шкірі, гарячка, еозинофілія та бронхоспазм, що свідчать про гіперчутливість.

Порушення обміну речовин та харчування: дуже рідко – гіпокаліємія.

З боку нервової системи: часто – головний біль.

З боку серця: часто – тахікардія (10 %) (збільшення частоти серцевих скорочень до 30 ударів на хвилину), шлуночкова екстрасистолія, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, особливо систолічного (до 50 мм рт. ст. і більше); дуже рідко – брадикардія, ішемія міокарда, інфаркт міокарда, зупинка серця; частота невідома – стресова кардіоміопатія (синдром Такоцубо) (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – бронхоспазм, задишка, біль у грудях.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – висип.

Загальні порушення і порушення у місці введення: нечасто – місцево: флебіт та запалення у разі випадкової паравенозної інфільтрації.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності  2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Лікарський засіб змішувати лише з лікарськими засобами, зазначеними у розділі «Спосіб застосування та дози».

Відомо, що добутамін фізично і хімічно несумісний з ацикловіром, амінофіліном, верапамілом, гепарином, гідрокортизону натрію сукцинатом, діазепамом, дигоксином, етакриловою кислотою (натрієвою сіллю), інсуліном, калію хлоридом, кальцію хлоридом, кальцію глюконатом, магнію сульфатом, пеніциліном, стрептокіназою, фуросемідом, фенітоїном, цефалотином натрію, цефамандолом форміатом, цефазоліном натрію.

Добутамін не можна додавати до розчину бікарбонату натрію або до інших лужних розчинів через можливу фізико-хімічну несумісність.

Упаковка

По 50 мл у флаконі; по 1 флакону у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Новофарм-Біосинтез».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 11700, Житомирська обл., Звягельський р-н, місто Звягель, вул. Житомирська, будинок 38.