РОКУРОНІЙ РОМФАРМ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

Рокуроній Ромфарм

(Rocuronium Rompharm)

 

Склад:

діюча речовина: рокуронію бромід;

1 мл розчину містить 10 мг рокуронію броміду;

допоміжні речовини: натрію ацетат, тригідрат; кислота оцтова льодяна; натрію хлорид; вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій/інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, від безбарвного до злегка жовто-коричневого кольору розчин, практично вільний від механічних домішок.

 

Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з периферичним механізмом дії.

Код АТХ М03А С09.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Рокуронію бромід – це недеполяризувальний міорелаксант швидкої дії із середньою тривалістю дії, що має всі характерні фармакологічні властивості для цього класу препаратів (курареподібних). Він блокує нікотинові холінорецептори кінцевої пластинки рухового нерва скелетного м’яза. Антагоністами цієї дії є інгібітори ацетилхолінестерази, наприклад неостигмін, ендорфоній і піридостигмін.

Фармакодинамічні ефекти

ЕD₉₀ (доза рокуронію броміду, потрібна для 90 % пригнічення скорочувальної реакції м’яза великого пальця на стимуляцію ліктьового нерва) при внутрішньовенній анестезії становить приблизно 0,3 мг рокуронію броміду на кілограм маси тіла. Показник ED₉₅ у немовлят нижчий, ніж у дорослих і дітей (0,25, 0,35 і 0,4 мг/кг відповідно).

Клінічна тривалість дії (час до спонтанного відновлення до 25 % від контрольної величини м’язового скорочення) рокуронію броміду в дозі 0,6 мг на кілограм маси тіла становить 30–40 хвилин. Загальна тривалість дії (час до спонтанного відновлення до 90 % від контрольної величини м’язового скорочення) становить 50 хвилин. Середній час спонтанного відновлення скорочувальної здатності з 25 до 75 % (індекс відновлення) після болюсного введення рокуронію броміду в дозі 0,6 мг на кілограм маси тіла становить 14 хвилин. При більш низьких дозах 0,3–0,45 мг рокуронію броміду на кілограм маси тіла (1 1,5 × ED₉₀) ефект настає повільніше і тривалість дії коротша. У разі застосування високих доз – 2 мг на кілограм маси тіла – клінічна тривалість дії становить 110 хвилин.

Інтубація під час звичайної анестезії

Протягом 60 секунд після внутрішньовенного введення рокуронію броміду в дозі 0,6 мг на кілограм маси тіла (2 × ED₉₀ при збалансованій анестезії) можна досягти адекватних умов для інтубації майже у всіх пацієнтів, серед яких у 80 % умови для інтубації оцінюються як відмінні. Загальний м’язовий параліч, достатній для проведення будь-якого виду процедури, настає протягом 2 хвилин. Після введення 0,45 мг рокуронію броміду на кілограм маси тіла прийнятні умови для інтубації створюються через 90 секунд.

Швидка послідовна індукція

При швидкій послідовній індукції анестезії пропофолом або фентанілом/тіопенталом адекватні умови для інтубації досягаються протягом 60 секунд у 93 % і 96 % пацієнтів відповідно після введення рокуронію броміду в дозі 1,0 мг на кілограм маси тіла. У 70 % пацієнтів такі умови оцінюються як відмінні. Клінічна тривалість дії цієї дози становить приблизно 1 годину, після чого нервово-м’язова провідність може бути безпечно відновлена. Після введення рокуронію броміду в дозі 0,6 мг на кілограм маси тіла адекватні умови для інтубації досягаються протягом 60 секунд у 81 % і 75 % пацієнтів під час швидкої послідовної індукції пропофолом або фентанілом/тіопенталом відповідно.

Діти

Середній час початку дії у немовлят, дітей раннього віку і дітей старшого віку при інтубаційній дозі 0,6 мг на кілограм маси тіла дещо коротший, ніж у дорослих. Порівняння в педіатричних вікових групах показало, що середній час початку дії у новонароджених і підлітків (1,0 хвилини) дещо більший, ніж у немовлят, дітей раннього віку і дітей старшого віку (0,4, 0,6 і 0,8 хвилини відповідно). Тривалість розслаблення та відновлення у дітей, як правило, коротша, ніж у немовлят і дорослих. Порівняння в педіатричних вікових групах показало, що середній час до повторної появи Т₃ був збільшений у новонароджених і немовлят (56,7 і 60,7 хвилини відповідно) порівняно з дітьми раннього віку, дітьми старшого віку та підлітками (45,4, 37,6 і 42,9 хвилини відповідно).

 

Середній час (стандартне відхилення) до початку дії та клінічна тривалість дії після початкової інтубаційної дози рокуронію 0,6 мг/кг* під час анестезії севофлураном / закисом азоту та ізофлураном / закисом азоту (підтримувальної) у дітей

	Час до максимального блокування** (хвилини)	Час до повторної появи Т3** (хвилини)
Новонароджені (0–27 днів) n = 10	0,98 (0,62)	56,69 (37,04) n = 9
Немовлята (28 днів – 2 місяці) n = 11	0,44 (0,19) n = 10	60,71 (16,52)
Діти раннього віку (3–23 місяці) n = 28	0,59 (0,27)	45,46 (12,94) n = 27
Діти старшого віку (2–11 років) n = 34	0,84 (0,29)	37,58 (11,82)
Підлітки (12–17 років) n = 31	0,98 (0,38)	42,90 (15,83) n = 30

* Доза рокуронію, що введена протягом 5 секунд.

** Розраховується від моменту закінчення введення дози рокуронію для інтубації.

 

Пацієнти літнього віку і пацієнти із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів і/або нирковою недостатністю

Тривалість дії рокуронію броміду у підтримувальній дозі 0,15 мг на кілограм маси тіла при анестезії енфлураном та ізофлураном у пацієнтів літнього віку і пацієнтів із захворюваннями печінки або нирок може бути дещо більшою (приблизно 20 хвилин), ніж у пацієнтів без порушення функцій екскреторних органів при внутрішньовенній анестезії (приблизно 13 хвилин) (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»). У разі багаторазового введення підтримувальних доз у рекомендованому діапазоні кумулятивний ефект (прогресивне збільшення тривалості дії) не спостерігався.

Відділення інтенсивної терапії

Після безперервної інфузії у відділенні інтенсивної терапії час до відновлення чотирирозрядної стимуляції у співвідношенні до 0,7 залежить від рівня блокади наприкінці інфузії. Після безперервної інфузії протягом 20 і більше годин середній час (діапазон) між відновленням Т₂ до рівня чотирирозрядної стимуляції і відновленням співвідношення чотириразової стимуляції, що дорівнює 0,7, становить приблизно 1,5 (1–5) години у пацієнтів без поліорганної недостатності та 4 (1–25) години у пацієнтів із поліорганною недостатністю.

Серцево-судинна хірургія

У пацієнтів, яким планується проведення серцево-судинних операцій, найбільш частими змінами з боку серцево-судинної системи при настанні максимальної блокади після введення рокуронію броміду в дозі 0,6–0,9 мг на кілограм маси тіла є слабке і клінічно не виражене збільшення частоти серцевих скорочень до 9 % і підвищення середнього артеріального тиску до 16 % порівняно з контрольними значеннями.

Оборотність м’язової релаксації

Введення сугамадексу чи інгібіторів ацетилхолінестерази (неостигмін, піридостигмін або едрофоній) нейтралізує дію рокуронію. Сугамадекс можна вводити з метою стандартної оборотності (при 1–2 посттетанічних скороченнях до повторної появи T₂) чи негайної оборотності (через 3 хвилини після введення рокуронію броміду). Інгібітори ацетилхолінестерази можна вводити при повторній появі T₂ або при перших ознаках клінічного відновлення.

 

Фармакокінетика.

При внутрішньовенному введенні однократної болюсної дози рокуронію броміду його концентрація у плазмі крові змінюється трьома експоненціальними фазами. У здорових дорослих середній (95 % довірчий інтервал) період напіввиведення становить 73 (66–80) хвилини, середній (уявний) об’єм розподілу у стабільному стані становить 203 (193–214) мл на кілограм маси тіла, а плазмовий кліренс – 3,7 (3,5–3,9) мл/кг/хв.

Рокуроній виводиться із сечею і жовчю. Виведення з сечею досягає 40 % протягом 12–24 годин. Після ін’єкції міченого радіоактивним ізотопом рокуронію броміду його виведення становило в середньому 47 % із сечею і 43 % з калом протягом 9 днів. Приблизно 50 % рокуронію броміду виводиться у незміненому вигляді. У плазмі крові метаболіти не виявлені.

Діти

Фармакокінетика рокуронію броміду у дітей (n = 146) віком 0–17 років оцінювалася з використанням популяційного аналізу об’єднаних наборів фармакокінетичних даних двох клінічних досліджень анестезії севофлураном (індукція) та ізофлураном / закисом азоту (підтримувальна анестезія). Всі фармакокінетичні параметри були лінійно пропорційні масі тіла, про що свідчить подібний кліренс (1 год/кг). Об’єм розподілу (л/кг) та період напіввиведення (год) знижувалися з віком (роки). Фармакокінетичні параметри (ФКП) у типових педіатричних пацієнтів за віковими групами підсумовано нижче.

 

Ймовірні ФКП (стандартне відхилення) рокуронію броміду у типових педіатричних пацієнтів під час застосування севофлурану і закису азоту (індукція) та ізофлурану / закису азоту (підтримувальна анестезія)

 

Пацієнти літнього віку і пацієнти із захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів і/або нирковою недостатністю

У контрольованих дослідженнях показано, що плазмовий кліренс у пацієнтів літнього віку і у хворих із порушенням функції нирок сповільнений, проте у більшості досліджень спостережувані відмінності не досягали статистичної значимості. Період напіввиведення у пацієнтів із захворюваннями печінки зростає в середньому на 30 хвилин, кліренс знижується на 1 мл/кг/хв (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Відділення інтенсивної терапії

При введенні у вигляді безперервної інфузії для полегшення проведення штучної вентиляції легень протягом 20 годин або довше середній період напіввиведення і середній (уявний) об’єм розподілу у рівноважному стані збільшуються. У контрольованих клінічних дослідженнях було встановлено значну індивідуальну варіабельність показників, пов’язану з різним генезом і ступенем вираженості поліорганної недостатності та індивідуальними характеристиками хворого. У пацієнтів з поліорганною недостатністю середній (± СВ [стандартне відхилення]) період напіввиведення становив 21,5 (± 3,3) години, середній (уявний) об’єм розподілу у стабільному стані – 1,5 (± 0,8) л/кг, плазмовий кліренс – 2,1 (± 0,8) мл/кг/хв (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

 

Доклінічні дані з безпеки

У доклінічних дослідженнях спостерігалися клінічно незначущі ефекти тільки при застосуванні доз, що значно перевищують максимальну дозу для людини.

Не існує відповідної моделі тварин, яка могла б імітувати зазвичай дуже складний клінічний стан пацієнта у відділенні інтенсивної терапії. Таким чином, безпека застосування рокуронію броміду для поліпшення штучної вентиляції легень у відділенні інтенсивної терапії переважно підтверджується результатами клінічних досліджень.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Рокуроній Ромфарм показаний дорослим та дітям (від 0 до <18 років) як додатковий засіб при загальній анестезії для полегшення інтубації трахеї під час звичайної послідовної індукції анестезії і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури під час хірургічних операцій. Дорослим Рокуроній Ромфарм також показаний для полегшення інтубації трахеї під час швидкої послідовної індукції анестезії і як додатковий засіб для проведення штучної вентиляції легенів у відділеннях інтенсивної терапії.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до рокуронію, бромідів або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Було показано, що нижче вказані лікарські засоби впливають на величину та/або тривалість дії недеполяризувальних нервово-м’язових блокаторів.

Вплив інших лікарських засобів на Рокуроній Ромфарм

Посилення ефекту

·                Галогенізовані леткі анестетики підсилюють нервово-м’язову блокаду, спричинену рокуронію бромідом. Ефект стає помітним тільки при введенні підтримувальних доз (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Відновлення нервово-м’язової провідності за допомогою інгібіторів ацетилхолінестерази може бути сповільненим.

·                Після інтубації із застосуванням суксаметонію (див. розділ «Особливості застосування»).

·                Тривале супутнє застосування кортикостероїдів і рокуронію броміду у відділенні інтенсивної терапії може призвести до збільшення тривалості нервово-м’язової блокади або до міопатії (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції»).

Препарати інших груп:

-          антибіотики: аміноглікозиди, лінкозаміди і поліпептидні антибіотики, антибіотики ряду ациламіно-пеніциліну;

-          діуретики, хінідин і його ізомер хінін, солі магнію, блокатори кальцієвих каналів, солі літію, місцеві анестетики (лідокаїн внутрішньовенно, бупівакаїн епідурально) і невідкладне введення фенітоїну або β-адреноблокаторів.

Рекураризація відзначалася після постопераційного введення аміноглікозиду, лінкозаміду, поліпептидних та ациламіно-пеніцилінових антибіотиків, хінідину, хініну і солей магнію (див. розділи «Особливості застосування»).

Послаблення ефекту

·                     Попереднє тривале введення фенітоїну або карбамазепіну.

·                     Хлорид кальцію, хлорид калію.

·                     Інгібітори протеази (габексат, улінастатин).

Зміна ефекту

·                     Введення інших недеполяризувальних міорелаксантів у поєднанні з рокуронію бромідом  може спричиняти ослаблення або посилення нервово-м’язової блокади, залежно від черговості введення і від застосованого міорелаксанту;

·                     суксаметоній, який слід вводити після рокуронію броміду, може підсилювати або послаблювати нервово-м’язову блокаду, спричинену рокуронію бромідом.

Вплив лікарського засобу Рокуроній Ромфарм на інші лікарські засоби

Комбінація рокуронію броміду з лідокаїном може призводити до більш швидкого початку дії лідокаїну.

Діти.

Офіційних досліджень взаємодії не проводилось. Наведені вище взаємодії та особливості застосування (див. розділ «Особливості застосування»),  описані для дорослих пацієнтів, слід брати до уваги також при застосуванні рокуронію броміду дітям.

Сумісність при змішуванні з іншими лікарськими засобами

Доведено, що рокуронію бромід сумісний із такими рідинами для інфузій:

-     0,9 % розчин хлориду натрію для внутрішньовенних інфузій;

-     5 % розчин глюкози для внутрішньовенних інфузій;

-     5 % розчин глюкози та 0,9 % розчин хлориду натрію для внутрішньовенних інфузій;

-     стерильна вода для ін’єкцій;

-     розчин Рінгера лактатний.

Введення має розпочинатися одразу ж після змішування.

Лікарський засіб призначений тільки для одноразового використання. Невикористані розчини слід утилізувати.

Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до чинних вимог.

 

Особливості застосування.

Рокуроній Ромфарм повинен призначати лише анестезіолог із досвідом застосування препаратів, що блокують нервово-м’язову передачу; при застосуванні лікарського засобу повинні бути готовими для термінового застосування засоби для контрольованої вентиляції легень, подачі кисню та інтубації трахеї.

Відповідне ведення та моніторинг

Оскільки рокуронію бромід викликає параліч дихальних м’язів, хворим, яким вводять цей препарат, необхідно проводити штучну вентиляцію легень до адекватного відновлення самостійного дихання. Як і при застосуванні всіх міорелаксантів, важливо передбачити можливі труднощі інтубації трахеї, особливо у разі застосування рокуронію броміду  як складової методики швидкої послідовної індукції. Якщо виникають труднощі інтубації, що призводять до клінічної необхідності невідкладного припинення нервово-м’язової блокади, викликаної рокуронієм, слід розглянути питання про застосування препарату зворотної дії. Потрібно впевнитись, що пацієнт дихає самостійно, глибоко та регулярно, перед тим як він залишить операційну після анестезії.

Залишкова кураризація

Як при застосуванні інших міорелаксантів, після введення рокуронію повідомлялося про розвиток залишкової кураризації. Щоб запобігти ускладненням, які виникають у результаті залишкової кураризації, рекомендується проводити екстубацію тільки після відновлення у пацієнта нервово-м’язової провідності. У пацієнтів літнього віку (65 років і старше) підвищується ризик залишкової нервово-м’язової блокади. Також слід враховувати й інші чинники, які можуть спричиняти залишкову кураризацію після екстубації у післяопераційний період (наприклад, медикаментозна взаємодія або стан хворого). Якщо застосування міорелаксанту не є складовою стандартної клінічної практики, то слід розглянути можливість застосування препарату зворотної дії (наприклад, сугамадекс або інгібітор ацетилхолінестерази), особливо у випадках, коли виникнення залишкової кураризації найбільш імовірне.

Перехресна чутливість

Повідомлялося про високі показники перехресної чутливості між препаратами, що блокують нервово-м'язову передачу. Тому, якщо можливо, перед застосуванням рокуронію слід виключити гіперчутливість до інших нейром’язових блокаторів. Рокуроній слід застосовувати лише у разі крайньої необхідності у чутливих пацієнтів. Пацієнти, у яких виникає реакція гіперчутливості під загальною анестезією, повинні бути згодом обстежені на наявність гіперчутливості до інших нервово-м'язових блокаторів.

Порушення з боку серця

Рокуроній може збільшити частоту серцевих скорочень.

Гіпертензивний криз у пацієнтів з феохромоцитомою

Постмаркетингові дані вказують на випадки гіпертензивного кризу, тимчасово пов’язані із застосуванням рокуронію у пацієнтів із діагностованою або латентною феохромоцитомою.

Тому рокуроній слід застосовувати з обережністю у таких пацієнтів.

Тривале використання у відділеннях інтенсивної терапії

Як правило, після тривалого застосування міорелаксантів у хворих, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, відзначався тривалий параліч та/або слабкість скелетних м’язів. Щоб запобігти можливому подовженню нервово-м’язової блокади та/або передозуванню, наполегливо рекомендується протягом усього періоду застосування міорелаксантів здійснювати моніторинг нервово-м’язової провідності. Крім того, пацієнти повинні отримувати адекватне знеболювання і седативні препарати. Міорелаксанти слід вводити у ретельно підібраних дозах відповідно до індивідуальної реакції хворого, введення має проводитись досвідченим лікарем або під його спостереженням, а також із використанням відповідної методики нервово-м’язового моніторингу.

Міопатія

Регулярно повідомлялося про виникнення міопатії після тривалого введення недеполяризувальних міорелаксантів у комбінації з терапією кортикостероїдами у відділенні інтенсивної терапії. Тому для пацієнтів, які отримують міорелаксанти і кортикостероїди, період застосування міорелаксанту має бути якомога коротшим.

Застосування разом із суксаметонієм

Якщо для інтубації застосовувати суксаметоній, то введення лікарського засобу Рокуроній Ромфарм слід відкласти до клінічного відновлення хворого після нервово-м’язової блокади, спричиненої суксаметонієм.

Злоякісна гіпертермія

Оскільки рокуронію бромід завжди використовується з іншими лікарськими засобами і існує ризик виникнення злоякісної гіпертермії під час анестезії, навіть за відсутності тригерних факторів, лікарі повинні бути обізнані щодо ранніх симптомів, діагностування та лікування злоякісної гіпертермії до початку проведення анестезії. Дослідження на тваринах показали, що рокуронію бромід не є фактором, що викликає злоякісну гіпертермію. Про рідкісні випадки злоякісної гіпертермії при застосуванні рокуронію броміду повідомлялось у період післямаркетингового спостереження; однак причинно-наслідковий зв’язок не був доведений.

Чинники, що можуть вплинути на фармакокінетику та/або фармакодинаміку лікарського засобу Рокуроній Ромфарм

Захворювання печінки та/або жовчовивідних шляхів і ниркова недостатність

Оскільки рокуронію бромід виводиться із сечею і жовчю, його слід з обережністю застосовувати пацієнтам із клінічно вираженими захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів або із нирковою недостатністю. У таких пацієнтів спостерігалася пролонгація дії рокуронію броміду при дозах 0,6 мг / кг маси тіла.

Збільшений час циркуляції

Стани, пов’язані зі збільшенням часу циркуляції крові, такі як серцево-судинні захворювання, літній вік і набряки, що призводять до збільшення об’єму розподілу, можуть сприяти пізнішому початку дії лікарського засобу. Тривалість дії може бути також збільшеною внаслідок зниженого плазмового кліренсу.

Захворювання нервово-м’язової системи

Як і інші міорелаксанти, рокуронію бромід слід дуже обережно застосовувати пацієнтам із захворюваннями нервово-м’язової системи або пацієнтам, які перенесли поліомієліт, оскільки реакція на м’язові релаксанти в таких випадках може бути істотно змінена. Величина і напрямок таких змін можуть бути дуже різними. У хворих із тяжкою міастенією або міастенічним синдромом (синдром Ітона – Ламберта) невеликі дози рокуронію броміду можуть спричиняти виражену нервово-м’язову блокаду, тому дозу лікарського засобу слід підбирати відповідно до індивідуальної реакції хворого.

Гіпотермія

При проведенні хірургічних втручань в умовах гіпотермії блокувальний вплив рокуронію броміду на нервово-м’язову систему посилюється, а тривалість дії подовжується.

Ожиріння

Як і інші міорелаксанти, рокуронію бромід може виявляти триваліший ефект, а спонтанне відновлення нервово-м’язової провідності після його застосування може бути тривалішим у хворих із ожирінням, коли доза розраховується за реальною масою тіла.

Опіки

У пацієнтів з опіками може розвиватися резистентність до недеполяризувальних міорелаксантів. Рекомендовано титрувати дозу відповідно до реакції організму пацієнта.

Стани, які можуть підсилити ефект рокуронію броміду 

Гіпокаліємія (наприклад після тривалого блювання, діареї або лікування діуретиками), гіпермагніємія, гіпокальціємія (після масивних переливань крові), гіпопротеїнемія, зневоднення, ацидоз, гіперкапнія, кахексія.

У зв’язку з цим перед початком застосування рокуронію броміду потрібно по можливості усунути тяжкі порушення водно-електролітного балансу, зміни рН крові або зневоднення.

Вміст натрію

Лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на флакон, тобто практично не містить натрію. Це слід брати до уваги у разі застосування пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Клінічних даних про дію рокуронію броміду у період вагітності немає. Дослідження на тваринах не виявили прямої або непрямої шкідливої дії рокуронію броміду на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи або постнатальний розвиток. Слід з обережністю призначати лікарський засіб Рокуроній Ромфарм вагітним жінкам.

Кесарів розтин

Для пацієнток, яким здійснюють кесарів розтин, рокуронію бромід можна використовувати як частину методу швидкої послідовної індукції анестезії, за умови, що не очікується виникнення ускладнень при інтубації та введено достатню дозу анестетика, або після проведення інтубації із введенням суксаметонію. Однак рокуронію бромід, що вводиться в дозах 0,6 мг/кг, може не створювати належних умов для інтубації до 90 секунд після введення. Застосування рокуронію броміду в дозі 0,6 мг/кг було безпечним для породіль, які перенесли кесарів розтин. Рокуронію бромід не впливав на оцінку за шкалою Апгар, а також на м’язовий тонус та кардіореспіраторну адаптацію плода. За результатом аналізу пуповинної крові було встановлено, що лише незначна кількість рокуронію броміду проникає через плацентарний бар’єр, що не призводить до виникнення клінічних побічних реакцій у новонароджених.

Примітка 1. Дози 1,0 мг/кг були вивчені під час швидкої послідовної індукції анестезії в інших групах пацієнтів, за винятком пацієнтів, які перенесли кесарів розтин. Таким чином, тільки доза 0,6 мг/кг рекомендована для застосування цій групі пацієнток.

Примітка 2. Поновлення нервово-м’язової провідності після введення міорелаксантів може бути сповільнене або незадовільне у пацієнток, які отримували солі магнію для лікування токсикозу вагітних, тому що солі магнію посилюють нервово-м’язову блокаду. Отже, для таких пацієнток дозу рокуронію броміду потрібно зменшити та проводити її титрування залежно від м’язової відповіді.

Годування груддю

Невідомо, чи виділяється рокуронію бромід із грудним молоком людини. Дослідження на тваринах виявили незначні рівні рокуронію броміду в грудному молоці.

У молоці лактуючих щурів виявлено незначні рівні рокуронію броміду. Дані щодо застосування рокуронію броміду у період лактації на людях відсутні. Рокуронію бромід слід призначати жінкам, які годують грудьми, лише якщо, на думку лікаря, очікувана користь для жінки переважає потенційний ризик для дитини. Після введення разової дози рекомендується утриматися від наступного грудного годування протягом п’яти періодів напіввиведення рокуронію, тобто приблизно протягом 6 годин.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Оскільки Рокуроній Ромфарм використовується як допоміжний засіб при проведенні загальної анестезії, амбулаторним пацієнтам слід дотримуватися звичайних запобіжних заходів після проведення загальної анестезії.

 

Спосіб застосування та дози.

Рокуронію бромід, як і інші міорелаксанти, повинен вводити тільки лікар, який володіє знаннями про механізм дії та має досвід застосування подібних препаратів, або введення препарату потрібно проводити під контролем такого спеціаліста.

Лікарський засіб застосовують тільки в умовах стаціонару. Рокуроній Ромфарм вводять внутрішньовенно (в/в) або у вигляді болюсної ін’єкції, або у вигляді безперервної інфузії.

Дозу рокуронію броміду, як і інших міорелаксантів, потрібно підбирати індивідуально для кожного пацієнта. Визначаючи дозу, слід брати до уваги метод анестезії і очікувану тривалість операції, метод премедикації та очікувану тривалість штучної вентиляції легенів, можливу взаємодію з іншими препаратами, що вводяться одночасно, а також загальний стан пацієнта.

Для оцінки ефективності нервово-м’язової блокади і відновлення нервово-м’язової провідності рекомендується використовувати відповідну методику нервово-м’язового моніторингу.

Засоби для інгаляційного наркозу підсилюють блокування нервово-м’язової передачі рокуронію бромідом. Однак це посилення може стати клінічно значущим лише тоді, коли у процесі загальної анестезії концентрація введених інгаляційно речовин у тканинах досягає рівня, достатнього для такої взаємодії. Тому потрібно коригувати дозу рокуронію броміду шляхом введення найменших підтримувальних доз препарату через більші інтервали часу або шляхом максимального зниження швидкості інфузії під час тривалих (більше 1 години) процедур, що проводяться із застосуванням інгаляційного наркозу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Небезпека лікарських помилок: випадкове введення міорелаксантів може спричинити серйозні побічні ефекти, зокрема з летальними наслідками. Слід зберігати рокуронію бромід з непошкодженою кришкою та запобіжним кільцем і так, щоб унеможливити помилковий вибір препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

Нижче наведено рекомендації щодо режиму дозування для дорослих пацієнтів, які можна використовувати як загальну схему при проведенні трахеальної інтубації, для забезпечення м’язової релаксації при операціях різної тривалості, а також у разі застосування у відділенні інтенсивної терапії.

Хірургічні процедури

Інтубація трахеї

Стандартна доза рокуронію броміду для інтубації під час звичайної анестезії становить 0,6 мг на кілограм маси тіла, після чого майже у всіх пацієнтів протягом 60 секунд створюються належні умови для інтубації. Доза рокуронію броміду, для полегшення умов інтубації трахеї під час швидкої послідовної індукції анестезії, становить 1,0 мг на кілограм маси тіла, після чого майже у всіх пацієнтів протягом 60 секунд також створюються належні умови для інтубації. Якщо для швидкої послідовної індукції анестезії використовується рокуронію бромід у дозі 0,6 мг на кілограм маси тіла, рекомендується проводити інтубацію трахеї пацієнта через 90 секунд після введення рокуронію броміду.

Щодо застосування рокуронію броміду протягом швидкої послідовної індукції анестезії у пацієнток, яким проводять кесарів розтин, див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Вищі дози

Якщо існують підстави для вибору більших доз у окремих пацієнтів, клінічні дослідження не свідчать про те, що застосування початкових доз до 2 мг/кг рокуронію броміду пов'язане з підвищеною частотою або тяжкістю серцево-судинних ефектів. Застосування цих високих доз рокуронію броміду зменшує час початку дії та збільшує тривалість дії (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Підтримувальні дози

Рекомендована підтримувальна доза рокуронію броміду становить 0,15 мг на кілограм маси тіла; у разі тривалого інгаляційного наркозу дозу рокуронію броміду слід знизити до 0,075–0,1 мг на кілограм маси тіла.

Підтримувальні дози найкраще вводити у той момент, коли амплітуда м’язових скорочень відновилась до 25 % від контрольного рівня або при появі 2–3 відповідей при моніторингу у режимі послідовної чотирирозрядної стимуляції (TOF – train of four).

Безперервна інфузія

Якщо рокуронію бромід вводять шляхом безперервної інфузії, рекомендується вводити навантажувальну дозу 0,6 мг / кг маси тіла. Коли нервово-м’язова провідність почне відновлюватися, слід розпочати інфузійне введення. Швидкість інфузії треба підібрати так, щоб скорочувальна реакція скелетних м’язів була на рівні 10 % від контрольного рівня або підтримувалися 1–2 відповіді при моніторингу у режимі чотирирозрядної стимуляції. У дорослих при внутрішньовенній загальній анестезії швидкість інфузії, необхідна для підтримки нервово-м’язового блоку на цьому рівні, становить 0,3–0,6 мг/кг/год; при інгаляційному наркозі — 0,3–0,4 мг/кг/год. Рекомендується проводити постійний моніторинг нервово-м’язової провідності, оскільки необхідна швидкість інфузії може бути різною при різних методах анестезії і для різних пацієнтів.

Діти

Для новонароджених (0–27 днів), немовлят (28 днів – 2 місяці), дітей раннього віку (3–23 місяці), дітей старшого віку (2–11 років) і підлітків (12–17 років) рекомендована доза для інтубації під час звичайної анестезії і підтримувальна доза такі ж самі, як і для дорослих. Однак тривалість дії разової дози при інтубації буде довшою у новонароджених та немовлят, ніж у старших дітей.

Для безперервного введення лікарського засобу дітям (за винятком дітей 2–11 років) швидкість інфузії така ж сама, як і для дорослих. Для дітей віком 2–11 років може бути потрібна вища швидкість інфузії. Для дітей 2–11 років початкові швидкості інфузії рекомендуються такі ж, як і для дорослих, а під час процедури їх необхідно скоригувати для підтримки амплітуди м’язових скорочень на рівні 10 % від контрольної амплітуди або для підтримки 1–2 відповідей при моніторингу у режимі чотирирозрядної стимуляції.

Досвід застосування рокуронію броміду дітям при швидкій послідовній індукції обмежений. Тому рокуронію бромід не рекомендується застосовувати дітям для покращення умов інтубації трахеї під час швидкої послідовної індукції.

Пацієнти літнього віку, пацієнти із захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів і/або пацієнти з нирковою недостатністю

Стандартна доза рокуронію броміду для інтубації хворих літнього віку (65 років і старше), пацієнтів із захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів і/або пацієнтів із нирковою недостатністю під час звичайної анестезії становить 0,6 мг на кілограм маси тіла. Для таких пацієнтів, у яких очікують більш тривалу дію, слід розглядати дозу 0,6 мг/кг для швидкої послідовної індукції анестезії. Незалежно від техніки анестезії, що застосовується, рекомендована підтримувальна доза рокуронію броміду для таких пацієнтів становить 0,075–0,1 мг на кілограм маси тіла, а рекомендована швидкість інфузії становить 0,3–0,4 мг/кг/год (див. також розділ «Особливості застосування» і підрозділ «Безперервна інфузія»).

Пацієнти з надмірною масою тіла та ожирінням

У разі застосування пацієнтам із надмірною масою тіла або ожирінням (маса тіла яких на 30 % або більше перевищує стандартну масу тіла) дози слід зменшувати з урахуванням стандартної маси тіла.

Застосування у відділенні інтенсивної терапії

Інтубація трахеї

Для інтубації трахеї слід використовувати ті ж дози, що і при хірургічних втручаннях, – див.  вище.

Підтримувальні дози

Рекомендується застосовувати рокуронію бромід у початковій навантажувальній дозі 0,6 мг / кг маси тіла з подальшою безперервною інфузією відразу після того, як ступінь м’язових скорочень відновиться до 10 % від контрольного рівня або буде отримано 1–2 відповіді при моніторингу у режимі чотирирозрядної стимуляції. Дози рокуронію броміду завжди слід титрувати залежно від ефективності для кожного окремого пацієнта. Рекомендована початкова швидкість інфузії для підтримки нервово-м’язової блокади на рівні 80–90 % (1–2 відповідей при стимуляції у режимі TOF) у дорослих пацієнтів становить 0,3–0,6 мг/кг/год протягом першої години введення. Протягом наступних 6–12 годин слід знижувати швидкість введення відповідно до індивідуальної реакції пацієнта. . Після цього індивідуальні вимоги щодо дози залишаються відносно постійними.

У контрольованих клінічних дослідженнях було виявлено значну варіабельність між пацієнтами щодо годинної швидкості інфузії з середнім значенням 0,2–0,5 мг/кг/год залежно від причини і ступеня органної недостатності, супутньої медикаментозної терапії та індивідуальних характеристик пацієнта. Для забезпечення оптимального індивідуального контролю за станом пацієнта наполегливо рекомендується проводити моніторинг нервово-м’язової провідності. Досліджено введення препарату тривалістю до 7 днів.

Особливі групи пацієнтів

Рокуроній Ромфарм не рекомендується застосовувати для проведення штучної вентиляції легень у відділенні інтенсивної терапії дітям та пацієнтам літнього віку через відсутність даних про безпеку та ефективність лікарського засобу для цих категорій пацієнтів.

 

Діти. Рокуроній Ромфарм застосовують педіатричним пацієнтам: новонародженим (0–27 днів), немовлятам (28 днів – 2 місяці), дітям раннього віку (3–23 місяці), дітям старшого віку (2–11 років) і підліткам (12–17 років).

 

Передозування.

У разі передозування та тривалої нервово-м’язової блокади пацієнту необхідно проводити підтримувальну вентиляцію легенів і седативну терапію. В цій ситуації існують два шляхи для оборотності нервово-м’язової блокади:

(1) Можна застосувати сугамадекс для оборотності інтенсивної (прогресивної) та глибокої блокади. Доза сугамадексу залежить від рівня нервово-м’язової блокади.

(2) Після початку спонтанного відновлення дихання слід ввести у відповідних дозах інгібітор ацетилхолінестерази (наприклад неостигмін, едрофоній, піридостигмін) або сугамадекс можна застосовувати одноразово після початку спонтанного одужання, і їх слід застосовувати в адекватних дозах. Якщо введення інгібітору ацетилхолінестерази не усуває блокувального ефекту рокуронію броміду, потрібно продовжувати штучну вентиляцію легень до тих пір, поки не відновиться самостійне дихання. Повторне введення інгібітору ацетилхолінестерази може бути небезпечним.

У дослідженнях на тваринах не спостерігалася тяжка форма пригнічення серцево-судинної функції, що призводить до серцевого колапсу, до тих пір, поки не було введено кумулятивної дози 750 × ED₉₀ (135 мг рокуронію броміду на 1 кг маси тіла). 

 

Побічні реакції.

Короткий опис профілю безпеки

Найчастішими побічними реакціями, пов’язаними із застосуванням рокуронію броміду, були біль/реакція в місці ін’єкції, зміни основних показників життєдіяльності і збільшення тривалості нервово-м’язової блокади. Під час післямаркетингового спостереження найчастіше повідомлялося про такі серйозні побічні реакції: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, а також пов’язані з ними симптоми. Див. також дані, наведені під таблицею.

 

Системи органів за MedDRA [Медичний словник для регуляторної діяльності]	Переважний термін1
	Нечасто/рідко2 (<1/100, >1/10000)	Дуже рідко (<1/10000)	Невідомо (неможливо оцінити на підставі наявних даних)
Порушення з боку імунної системи		підвищена чутливість, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, анафілактичний шок, анафілактоїдний шок
Порушення з боку нервової системи		в’ялий параліч
Порушення з боку органу зору			мідріаз2,3 нерухомі зіниці2,3
Порушення з боку серця	тахікардія		синдром Куніса
Порушення з боку судин	гіпотензія	судинний колапс та шок, припливи крові
Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння		бронхоспазм
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин		ангіоневротичний набряк, кропив’янка, висип, еритематозний висип
Порушення з боку скелетно-м’язового апарату та сполучної тканини		слабкість м’язів4, стероїдна міопатія4
Загальні порушення та стан місця введення	неефективність препарату,  послаблення дії / терапевтичного ефекту, посилення дії / терапевтичного ефекту, біль у місці ін’єкції, реакція у місці ін’єкції	набряк обличчя
Травми, отруєння та ускладнення після процедур	подовження нервово-м’язової блокади, затримане відновлення після анестезії	ускладнення анестезії з боку дихальних шляхів

¹ Частота визначена за звітами післямаркетингового нагляду та опублікованими даними.

² Дані післямаркетингового нагляду не дають змоги підрахувати точну кількість випадків. З цієї причини частоту виникнення було розділено на 3, а не на 5 категорій.

³ У зв’язку з потенційним підвищенням проникності або порушенням цілісності гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ).

⁴ Після тривалого використання у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ).

 

Анафілактичні реакції

Повідомлялося, хоча і дуже рідко, про виникнення тяжких анафілактичних реакцій у результаті застосування міорелаксантів, зокрема рокуронію броміду. Анафілактичні/ анафілактоїдні реакції: бронхоспазм, серцево-судинні порушення (наприклад артеріальна гіпотензія, тахікардія, циркуляторний колапс – шок ), зміни з боку шкіри та слизових оболонок (наприклад ангіоневротичний набряк, кропив’янка). У деяких випадках ці реакції були летальними. Через можливу тяжкість цих реакцій завжди слід враховувати ймовірність їх виникнення і вживати відповідних запобіжних заходів.

Вивільнення гістаміну та гістамінні реакції

Оскільки застосування міорелаксантів може зумовити вивільнення гістаміну як локально в місці ін’єкції, так і системно, завжди необхідно враховувати можливе виникнення свербежу та еритематозних реакцій у місці ін’єкції та/або загальних реакцій, зумовлених гістаміном (анафілактоїдних реакцій) при введенні цих препаратів (див. також «Анафілактичні реакції»).

У ході клінічних досліджень виявляли лише незначне підвищення середнього рівня гістаміну в плазмі після швидкого болюсного введення рокуронію броміду в дозі 0,3–0,9 мг на кілограм маси тіла.

У постмаркетингових повідомленнях спостерігалися випадки гіперчутливості як на рокуроній, так і на комплекс рокуроній–сугаммадекс.

Подовження нервово-м’язової блокади

Найчастішою побічною реакцією внаслідок застосування недеполяризувальних міорелаксантів як класу є подовження періоду їх фармакологічної дії, що виходить за межі необхідного часу. Ступінь прояву цієї реакції може варіювати від скелетно-м’язової слабкості до глибокого і тривалого паралічу скелетних м’язів, що призводить до дихальної недостатності або апное.

Міопатія

Повідомлялося про міопатію після застосування різних міорелаксантів у комбінації з кортикостероїдами у відділенні інтенсивної терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Реакції у місці ін’єкції

Під час швидкої послідовної індукції анестезії повідомлялося про відчуття болю при ін’єкції, особливо коли хворий ще притомний, зокрема, коли як препарат індукції застосували пропофол. У клінічних дослідженнях біль під час ін’єкції відзначався у 16 % пацієнтів, яким проводили швидку послідовну індукцію анестезії із застосуванням пропофолу, і менш ніж у 0,5 % пацієнтів, яким проводили швидку послідовну індукцію анестезії із застосуванням фентанілу та тіопенталу.

Діти

Метааналіз 11 клінічних досліджень за участю дітей (n = 704), яким застосовували рокуронію бромід (до 1 мг/кг), ідентифікував тахікардію як побічну реакцію на препарат з частотою 1,4 %.

 

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

 

Термін придатності. 18 місяців.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі від 2ºС до 8ºС.

Особливі умови зберігання. Лікарський засіб можна зберігати при температурі до 30 ºС не більше 12 тижнів. Після першого виймання з холодильника або зберігання поза холодильником препарат не можна повертати в холодильник для подальшого зберігання і зберігати не більше 12 тижнів.

Після відкриття флакона: негайно використати та утилізувати весь невикористаний вміст.

Після розведення лікарського засобу: розведений лікарський засіб (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Сумісність при змішуванні з іншими лікарськими засобами», а також «Несумісність» щодо можливих інфузійних рідин) слід використовувати негайно, а весь невикористаний вміст слід утилізувати.

Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до чинних вимог.

 

Несумісність.

Була підтверджена фізична несумісність рокуронію броміду з розчинами, що містять: амфотерицин В, амоксицилін, азатіоприн, цефазолін, клоксацилін, дексаметазон, діазепам, еноксимон, еритроміцин, фамотидин, фуросемід, гідрокортизону натрію сукцинат, інсулін, інтраліпід, метогекситал, метилпреднізолон, преднізолону натрію сукцинат, тіопентал, триметоприм і ванкоміцин.

Рокуроній Ромфарм також не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком: 0,9 % розчину хлориду натрію для внутрішньовенних інфузій; 5 % розчину глюкози для внутрішньовенних інфузій; 5 % розчину глюкози та 0,9 % розчину хлориду натрію для внутрішньовенних інфузій; стерильної води для ін’єкцій; розчину Рінгера лактатного.

Якщо рокуронію бромід вводиться через ту саму інфузійну систему, що використовується і для інших лікарських засобів, важливо, щоб ця система була належно промита (наприклад, 0,9 % розчином NaCl) між введенням рокуронію броміду і лікарських засобів, для яких була продемонстрована несумісність із рокуронію бромідом або для яких сумісність із рокуронію бромідом не встановлювалася.

 

Упаковка. По 5 мл у флаконі, по 5 флаконів у блістері, по 2 блістери в картонній пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом. Тільки в умовах стаціонару.

 

Виробник. К.Т. РОМФАРМ КОМПАНІ С.Р.Л.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

вул. Ероілор № 1А, м. Отопень, 075100, округ Ілфов, Румунія – будівля Ромфарм 1 і Ромфарм 2.