ОПРІМЕА

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ОПРІМЕА

(OPRYMEA®)

 

Склад:

діюча речовина: праміпексол;

1 таблетка містить 0,088 мг праміпексолу у вигляді 0,125 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату або 0,18 мг праміпексолу у вигляді 0,25 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату, або 0,35 мг праміпексолу у вигляді 0,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату, або 0,7 мг праміпексолу у вигляді 1 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату, або 1,1 мг праміпексолу у вигляді 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

 

Лікарська форма. Таблетки.

 

Основні фізико-хімічні властивості.

таблетки по 0,088 мг: круглі таблетки білого кольору зі скошеними краями, з маркуванням «Р6» з одного боку;

таблетки по 0,18 мг: овальні таблетки білого кольору зі скошеними краями, з рискою з обох боків та маркуванням «P7» на обох половинках однієї зі сторін таблетки;

таблетки по 0,35 мг: овальні таблетки білого кольору зі скошеними краями, з рискою з обох боків та маркуванням «P8» на обох половинках однієї зі сторін таблетки;

таблетки по 0,7 мг: круглі таблетки білого кольору зі скошеними краями, з рискою з обох боків та маркуванням «P9» на обох половинках однієї зі сторін таблетки;

таблеки по 1,1 мг: круглі таблетки білого кольору зі скошеними краями, з рискою з обох боків.

 

Таблетки по 0,18 мг, 0,35 мг, 0,7 мг та 1,1 мг можна поділити.

 

Фармакотерапевтична група. Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну. Код АТХ N04B C05.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Праміпексол є допаміновим агоністом, який зв’язується з високою селективністю і специфічністю з допаміновими рецепторами підтипу D2, з-поміж яких він має переважну спорідненість з D3-рецепторами та відзначається повною внутрішньою активністю. Праміпексол частково полегшує паркінсонічні рухові порушення шляхом стимуляції допамінових рецепторів у неостріатумі (смугастому тілі). Дослідження на тваринах показали, що праміпексол пригнічує синтез, вивільнення та обіг допаміну.

Праміпексол захищає допамінові нейрони від дегенерації у відповідь на ішемію або метамфетамінну нейротоксичність. Механізм дії праміпексолу у разі лікування синдрому неспокійних ніг невідомий. Нейрофармакологічні дані свідчать про залучення первинної допамінергічної системи. Дослідження з використанням позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) вказують на можливість впливу незначної дисфункції стріарної пресинаптичної допамінергічної системи на патогенез синдрому неспокійних ніг. Дослідження in vitro показали, що праміпексол захищає нейрони від нейротоксичного впливу леводопи. Спостерігалось дозозалежне зниження рівня пролактину.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Праміпексол швидко і повністю всмоктується після перорального введення. Абсолютна біодоступність перевищує 90 %, а максимальна концентрація у плазмі крові досягається через
1-3 години. Одночасне застосування разом з їжею не знижує ступінь поглинання праміпексолу, але швидкість абсорбції скорочується. Праміпексол показує лінійну кінетику і незначну зміну рівнів у плазмі.

Розподіл

У людей білковий зв’язок праміпексолу дуже низький (< 20 %), а обсяг розподілу великий (400 л). Спостерігалася висока концентрація препарату в тканині мозку у щурів (приблизно у 8 разів вища порівняно з такою у плазмі).

Біотрансформація

Праміпексол метаболізується в організмі людини лише незначною мірою.

Виведення

Ниркова екскреція незміненого праміпексолу є основним шляхом виведення. Приблизно 90 % міченої ізотопом вуглецю дози виводиться нирками, тоді як менше 2 % виявляється у фекаліях. Загальний кліренс праміпексолу становить близько 500 мл/хв, а нирковий кліренс – близько 400 мл/хв. Період напіввиведення (Т½) коливається від 8 годин у молодих пацієнтів до 12 годин у хворих літнього віку.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування ознак і симптомів ідіопатичної хвороби Паркінсона у дорослих, окремо (без леводопи) або у комбінації з леводопою, тобто протягом усієї хвороби, аж до пізньої стадії, коли ефект леводопи знижується або стає нестійким і відбувається коливання терапевтичного ефекту (коливання у кінці дії дози або коливання типу «включення-виключення»).

Симптоматичне лікування у дорослих ідіопатичного синдрому неспокійних ніг від помірного до тяжкого ступеня у дозах до 0,54 мг праміпексолу (0,75 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого з інгредієнтів препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Зв’язування з білками плазми крові

Праміпексол зв’язується з білками плазми крові дуже незначною мірою (< 20 %) і має низьку біотрансформацію. Тому взаємодія з іншими лікарськими засобами, що впливають на зв’язування плазмових білків або виведення шляхом біотрансформації, малоймовірна. Оскільки антихолінергічні засоби в основному виводяться шляхом біотрансформації, потенціал для взаємодії обмежений, хоча взаємодія з антихолінергічними засобами не досліджена. Фармакокінетична взаємодія із селегіліном та леводопою відсутня.

Інгібітори/конкуренти активного шляху ниркової елімінації

Циметидин зменшує нирковий кліренс праміпексолу приблизно на 34 %, ймовірно, шляхом пригнічення системи транспорту катіонної ренальної канальцевої секреції. Препарати, які пригнічують активну ренальну канальцеву секрецію або самі елімінуються цим шляхом, такі як циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хінін та прокаїнамід, можуть взаємодіяти з праміпексолом і призводити до зменшення кліренсу праміпексолу. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів із праміпексолом слід розглянути можливість зниження дози останнього.

Комбінації з леводопою

Під час збільшення дози праміпексолу пацієнтам із хворобою Паркінсона рекомендується зменшення дози леводопи, а дози інших протипаркінсонічних засобів слід залишити незміненими.

Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність  пацієнтам, які застосовують інші седативні лікарські засоби або вживають алкоголь у комбінації з праміпексолом (див. розділи «Особливості застосування», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Антипсихотичні лікарські засоби

Слід уникати одночасного застосування антипсихотичних лікарських засобів з праміпексолом (див. розділ «Особливості застосування»), наприклад, якщо можна очікувати антагоністичні ефекти.

 

Особливості застосування.

У разі призначення праміпексолу пацієнтам для лікування хвороби Паркінсона з нирковою недостатністю зменшувати дозу слід відповідно до рекомендацій, викладених у розділі «Спосіб застосування та дози».

Галюцинації

Галюцинації – відомий побічний ефект під час лікування агоністами допаміну і леводопою. Пацієнтів слід проінформувати про можливість виникнення галюцинацій (в основному зорових).

Дискінезія

При комбінованій терапії з леводопою при прогресуючій хворобі Паркінсона дискінезія може розвинутися на початку титрування препарату Опрімеа. У такому випадку дозу леводопи потрібно знизити.

Дистонія

Осьова дистонія, включаючи антеколіс, камптокормію та плеврототонус (синдром Пізи), іноді спостерігалася у пацієнтів із хворобою Паркінсона після початкової дози або поступового збільшення дози праміпексолу. Хоча дистонія може бути симптомом хвороби Паркінсона, симптоми у цих пацієнтів зменшуються після зменшення дози або відміни праміпексолу.

Якщо виникла дистонія, необхідно розглянути перегляд схеми лікування допамінергічними препаратами та підібрати дозу праміпексолу.

Раптове виникнення сну і сонливість

Праміпексол був пов’язаний із сонливістю та епізодами раптового настання сну, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Про раптове настання сну під час повсякденної діяльності, в деяких випадках без усвідомлення або попереджувальних ознак, повідомляли нечасто. Пацієнтів потрібно проінформувати про це і рекомендувати бути обережними під час керування транспортом та роботи з іншими механізмами під час лікування праміпексолом. Пацієнтам, у яких спостерігається сонливість і/або епізод раптового настання сну, потрібно утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами. Крім того, можна розглянути можливість зниження дози або припинення терапії. Через можливі адитивні ефекти слід рекомендувати бути обережними при прийомі інших седативних препаратів або алкоголю у поєднанні з праміпексолом (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами» та «Побічні реакції»).

Розлади контролю над спонуканнями

Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку розладів контролю над спонуканням. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають знати, що при лікуванні агоністами допаміну, включаючи праміпексол, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивна розтрата або купівля, переїдання та компульсивне вживання їжі.

При розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зменшення дози/ припинення прийому препарату.

Манія і делірій

Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку манії та делірію. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, повинні знати, що манія та делірій можуть виникати у пацієнтів, які застосовують праміпексол. При розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому препарату.

Пацієнти з розладами психіки

Пацієнтам із розладами психіки слід лікуватися агоністами допаміну лише у разі, коли потенційна користь від лікування переважає ризики. Слід уникати одночасного застосування антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Офтальмологічне обстеження

Офтальмологічний контроль рекомендується через регулярні проміжки часу або при появі розладу зору.

Тяжкі серцево-судинні захворювання

У разі серйозного серцево-судинного захворювання слід проявляти обережність. Рекомендується контролювати артеріальний тиск, особливо на початку лікування, у зв’язку із загальним ризиком постуральної гіпотензії, пов’язаної з допамінергічною терапією.

Злоякісний нейролептичний синдром

Симптоми, що нагадують злоякісний нейролептичний синдром, спостерігалися після раптової відміни допамінергічного лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Синдром відміни агоністів допаміну (DAWS)

DAWS спостерігався при застосуванні агоністів допаміну, включаючи праміпексол (див. розділ «Побічні реакції»). Щоб припинити лікування  пацієнтів із хворобою Паркінсона, дозу праміпексолу слід знижувати поступово (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Обмежені дані говорять про те, що пацієнти з порушеннями контролю імпульсів та пацієнти, які отримують високу добову дозу та/або високі кумулятивні дози агоністів допаміну, можуть мати високий ризик розвитку DAWS. Синдром відміни може включати апатію, тривожність, депресію, втому, пітливість, біль і відсутність відповіді на застосування леводопи. Перш ніж зменшити дозу та припинити застосування праміпексолу, пацієнтів слід проінформувати про можливі симптоми відміни. За станом пацієнтів слід ретельно спостерігати під час зниження дози та відміни прийому праміпексолу. У разі виражених та/або стійких симптомів синдрому відміни агоністів допаміну можна розглянути тимчасове повторне призначення праміпексолу у найменшій ефективній дозі.

Аугментація синдрому неспокійних ніг

У літературі повідомляли, що лікування синдрому неспокійних ніг допамінергічними лікарськими засобами може призвести до аугментації. Аугментація (нарощення симптомів) проявляється у формі ранньої появи симптомів ввечері (або навіть вдень), у збільшенні симптомів і їх поширенні на інші кінцівки. Ризик нарощення симптомів може зрости із збільшенням дози. Перед початком лікування пацієнтів слід поінформувати про можливість посилення симптомів, і слід порекомендувати звернутися до свого лікаря, якщо вони відчувають посилення симптомів. Якщо є підозра аугментації, слід розглянути можливість коригувати дозу до найнижчої ефективної або припинення застосування праміпексолу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Вплив на вагітність і лактацію у жінок не досліджувався. Праміпексол не був тератогенним для щурів і кролів, але був ембріотоксичним для щурів при дозах, токсичних для материнства. Праміпексол під час вагітності слід приймати, лише коли потенційна користь для матері більша за потенційний ризик для плода.

Період годування груддю

Оскільки терапія праміпексолом пригнічує секрецію пролактину у жінок, можливе зниження лактації. Екскреція праміпексолу у грудне молоко у жінок не вивчалася. Праміпексол не рекомендують застосовувати жінкам, які годують груддю. Якщо не можна уникнути застосування праміпексолу, годування груддю слід припинити.

Досліджень щодо впливу на фертильність людини не проводилось.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат може мати значний вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами. Можуть виникнути галюцинації або сонливість.

Пацієнтам із сонливістю та/або епізодами раптового нападу сонливості слід утримуватися від керування автомобілем та потенційно небезпечної діяльності, коли погіршення уваги підвищує ризик серйозного пошкодження або смерті під час застосування праміпексолу (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат приймають внутрішньо з їжею або без неї. Таблетки слід ковтати, запиваючи водою.

Вся інформація про дозування стосується праміпексолу як праміпексолу дигідрохлориду моногідрату.

Хвороба Паркінсона

Добову дозу розділяють на 3 рівні прийоми.

Початкове лікування

Дозу від початкової 0,375 мг на добу слід поступово збільшувати кожні 5-7 днів. Якщо пацієнт не відчуває нестерпних небажаних явищ, дозу потрібно титрувати до досягнення максимального терапевтичного ефекту.

 

 

При подальшому титруванні добову дозу слід збільшувати на 0,75 мг з тижневими інтервалами до максимальної дози – 4,5 мг на добу. Проте слід враховувати, що рівень сонливості збільшується при дозах, що перевищують 1,5 мг на добу (див. розділ «Побічні реакції»).

Підтримуюча терапія

Індивідуальні дози праміпексолу повинні бути в діапазоні від 0,375 мг до максимум 4,5 мг на добу. Під час підвищення дози в основних дослідженнях ефективність спостерігалася, починаючи з добової дози 1,5 мг. Подальше коригування дози повинно базуватися на клінічній реакції і виникненні побічних реакцій. У клінічних дослідженнях приблизно 5% пацієнтів отримували лікування у дозі нижче 1,5 мг. При прогресуючій хворобі Паркінсона дози праміпексолу, що перевищують 1,5 мг на добу, можуть бути корисними для пацієнтів, яким призначено зниження дози леводопи. Рекомендується зниження дози леводопи як під час збільшення дози праміпексолу, так і при підтримуючій терапії, залежно від реакції пацієнта (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Припинення лікування

Раптове припинення допамінергічної терапії може призвести до розвитку злоякісного нейролептичного синдрому або синдрому відміни агоністів допаміну (DAWS). Дозу праміпексолу слід зменшувати за схемою 0,75 мг до добової дози 0,75 мг. Після цього дозу слід зменшувати на 0,375 мг на добу (див. розділ «Особливості застосування»). DAWS може виникати під час поступового зниження дози. Тому може бути необхідним тимчасове підвищення дози перед тим, як відновлювати зниження дози (див. розділ «Особливості застосування»).

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції нирок

Виведення праміпексолу залежить від функції нирок. Для початкової терапії пропонується нижчезазначений режим дозування:

Пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 50 мл/хв не потрібна корекція дози або частоти прийому.

Пацієнтам із кліренсом креатиніну від 20 до 50 мл/хв розпочинати лікування слід з дози 0,25 мг на добу за два прийоми по 0,125 мг. Не можна перевищувати максимальну добову дозу 2,25 мг.

Пацієнтам із кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв добову дозу праміпексолу слід приймати у вигляді одноразової дози, починаючи з 0,125 мг щодня. Не можна перевищувати  максимальну добову дозу 1,5 мг.

Якщо під час терапії праміпексолом ниркова функція знижується, добову дозу потрібно зменшити відповідно до зниження кліренсу креатиніну, тобто якщо кліренс креатиніну знижується на 30 %, то добову дозу праміпексолу також потрібно зменшити на 30 %. Добову дозу застосовувати за два прийоми, якщо кліренс креатиніну становить від 20 до 50 мл/хв, та за один прийом, якщо кліренс креатиніну становить менше 20 мл/хв.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки

Корекцію дози для пацієнтів з печінковою недостатністю, ймовірно, не варто робити, оскільки 90 % препарату виводиться з організму нирками. Потенційний вплив порушення функції печінки на фармакокінетику препарату Опрімеа не досліджувався.

Синдром неспокійних ніг

Рекомендована стартова доза препарату становить 0,125 мг 1 раз на добу за 2-3 години до  сну. Для пацієнтів, які потребують додаткового полегшення симптомів, дозу можна збільшувати кожні 4-7 днів до максимум 0,75 мг на добу (як показано в таблиці нижче). Слід застосовувати найменшу ефективну дозу (див. розділ «Особливості застосування» розділ «Аугментація синдрому неспокійних ніг»).

 

 

Реакцію пацієнта на лікування потрібно оцінювати після 3 місяців лікування. Необхідність продовження лікування слід переглянути. Якщо лікування переривається більше ніж на декілька днів, його слід повторити з титруванням дози, як зазначено вище.

Припинення лікування

Оскільки добова доза для лікування синдрому неспокійних ніг не перевищує 0,75 мг, застосування препарату Опрімеа можна припинити без поступового зменшення дози. Під час 26-тижневого плацебо-контрольованого клінічного дослідження спостерігалося поновлення симптомів синдрому неспокійних ніг (посилення тяжкості симптомів порівняно з початковим рівнем) у 10 % пацієнтів (14 із 135 пацієнтів) після раптового припинення застосування праміпексолу. Такий ефект спостерігався для всіх доз.

Дозування для пацієнтів із порушеннями функції нирок

Виведення праміпексолу залежить від функції нирок і тісно пов’язане із кліренсом креатиніну. Пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 20 мл/хв не потрібна корекція добової дози.

Застосування праміпексолу пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі, та пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю не вивчалося.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки

Корекція дози пацієнтам із печінковою недостатністю не потрібна, тому що близько 90 % препарату виводиться з організму нирками.

 

Діти.

Хвороба Паркінсона. Безпека та ефективність праміпексолу для дітей (віком до 18 років) не встановлені. Обгрунтування можливості застосування праміпексолу дітям при хворобі Паркінсона немає.

Синдром неспокійних ніг. Застосування праміпексолу не рекомендується дітям (віком до 18 років) через недостатність даних з безпеки та ефективності.

Синдром Туретта. Праміпексол не слід застосовувати дітям (віком до 18 років) із синдромом Туретта через негативне співвідношення переваги/ризику для цього захворювання.

 

Передозування.

Симптоми

Досвід значного передозування відсутній. Очікувані небажані явища – це явища, які повинні бути пов’язані з фармакодинамічним профілем агоністів допаміну, у т.ч. нудота, блювання, гіперкінезія, галюцинації, збудження і артеріальна гіпотонія.

Лікування

Немає встановленого антидоту при передозуванні допаміновим агоністом. У разі появи  ознак збудження центральної нервової системи можуть бути призначені нейролептики. Лікування передозування може потребувати загальних підтримуючих заходів, разом із промиванням шлунка, внутрішньовенним введенням рідини, введенням активованого вугілля і моніторингом електрокардіограми.

 

Побічні реакції.

Більшість побічних реакцій зазвичай спостерігається на початку терапії, значна частина їх зникає, навіть якщо терапія продовжується.

Побічні реакції подано за класами системи органів та частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – <1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко (≥1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).

Хвороба Паркінсона.

У пацієнтів із хворобою Паркінсона при лікуванні праміпексолом, порівняно з плацебо, найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, дискінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, запор, галюцинації, головний біль та втомлюваність. Частота виникнення сонливості підвищувалася при застосуванні доз вище 1,5 мг на добу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Найчастішою побічною реакцією при прийомі у комбінації з леводопою була дискінезія. Артеріальна гіпотензія може виникнути на початку лікування, особливо якщо праміпексол титрується занадто швидко.

 

Клас системи органів	Дуже часто	Часто	Нечасто	Рідко	Частота невідома
Інфекції та інвазії			пневмонія
З боку ендокринної системи			порушення секреції антидіуретичного гормону1
Психічні розлади		безсоння, галюцинації, порушення сну, сплутаність свідомості, симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка	патологічний потяг до відвідування магазинів, патологічний потяг до азартних ігор, занепокоєння, гіперсексуальність, марення, розлади лібідо, параноя, делірій, переїдання1, гіперфагія1	манія
З боку нервової системи	сонливість, запаморочен-ня, дискінезія	головний біль	раптовий напад сну, амнезія, гіперкінезія, синкопе
З боку органів зору		порушення зору, включаючи диплопію, нечіткість зору і погіршення гостроти зору
З боку серцево-судинної системи		артеріальна гіпотензія	серцева недостатність1
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостін-ня			задишка, гикавка
З боку травної системи	нудота	запор, блювання
З боку шкіри і підшкірної клітковини			підвищена чутливість, свербіж, висипання
З боку репродуктивної системи				спонтанна ерекція
Загальні розлади		підвищена втомлюваність, периферичні набряки			синдром відміни агоністів допаміну (включаючи апатію, тривогу, депресію, втому, підвищену пітливість і біль)
Дослідження		зменшення маси тіла, включаючи зниження апетиту	збільшення маси тіла

 

¹ Ця побічна реакція спостерігалась у постмаркетинговий період. У 95 % частота не вища, ніж нечасто, але може бути нижчою. Встановлення точної частоти неможливе, оскільки побічна реакція не спостерігалася під час клінічних досліджень серед 2762 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які лікувались праміпексолом.

Синдром неспокійних ніг.

У пацієнтів із синдромом неспокійних ніг при лікуванні праміпексолом найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, головний біль, запаморочення та підвищена втомлюваність. Нудота і підвищена втомлюваність частіше спостерігались у жінок (20,8 % і 10,5 % відповідно) порівняно з чоловіками (6,7 % і 7,3 % відповідно).

 

Клас системи органів	Дуже часто	Часто	Нечасто	Рідко	Частота невідома
Інфекції та інвазії			пневмонія2
З боку ендокринної системи			порушення секреції антидіуретичного гормону2
Психічні розлади		безсоння, порушення сну	занепокоєння, сплутаність свідомості, галюцинації, розлади лібідо, марення2, гіперфагія2, параноя2, манія2, делірій2, симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка2 (такі як патологічний потяг до відвідування магазинів, патологічний потяг до азартних ігор, гіперсексуальність, переїдання)
З боку нервової системи	аугментація сидрому неспокійних ніг	головний біль, запаморочення, сонливість	раптовий напад сну, синкопе, дискінезія, амнезія2, гіперкінезія2
З боку органів зору			порушення зору, включаючи погіршення гостроти зору, диплопію і нечіткість зору
З боку серцево-судинної системи			серцева недостатність2, артеріальна гіпотензія
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння			задишка, гикавка
З боку травної системи	нудота	запор, блювання
З боку шкіри і підшкірної клітковини			підвищену чутливість, свербіж, висипання
З боку репродуктивної системи				спонтанна ерекція
Загальні розлади		підвищена втомлюваність	периферичні набряки		синдром відміни агоністів допаміну (включаючи апатію, тривогу, депресію, втому, підвищену пітливість і біль)
Дослідження			зменшення маси тіла, включаючи зниження апетиту, збільшення маси тіла

 

² Ця побічна реакція спостерігалась у постмаркетинговий період. У 95 % частота не вища, ніж нечасто, але може бути нижчою. Встановлення точної частоти неможливе, оскільки побічна реакція не спостерігалась у процесі клінічних досліджень серед 1395 пацієнтів із синдромом неспокійних ніг, які лікувались праміпексолом.

Опис окремих побічних реакцій

Сонливість. Застосування праміпексолу часто пов’язане із сонливістю і нечасто – з надмірною сонливістю у денний час та епізодами раптового нападу сонливості (див. розділ «Особливості застосування»).

Розлади лібідо. Застосування праміпексолу нечасто може бути пов’язане з розладами лібідо (підвищення або зниження).

Розлади контролю над спонуканням. При лікуванні агоністами допаміну, включаючи праміпексол, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивні розтрати або купівлі, переїдання та компульсивне вживання їжі (див. розділ «Особливості застосування»).

Синдром відміни агоністів допаміну. У разі зниження дози або припинення застосування агоністів допаміну (включаючи праміпексол) можуть виникати немоторні побічні реакції. Симптоми включають апатію, тривогу, депресію, втому, підвищену пітливість і біль (див. розділ «Особливості застосування»).

Серцева недостатність. У процесі клінічних досліджень та постмаркетингового періоду серцева недостатність спостерігалась у пацієнтів, які застосовували праміпексол. У процесі фармакоепідеміологічного дослідження застосування праміпексолу було пов’язане з підвищенням ризику серцевої недостатності порівняно з відсутністю застосування (співвідношення ризику 1,86; 95 % СІ, 1,21-2,85).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

 

Термін придатності.

3 роки.

 

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла.

Зберігати у недоступному для дітей місці

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 2, 3, 6, 9 або 10 блістерів у картонній коробці.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/

KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/

Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.